Використання «зелених» технологій в логістичній діяльності підприємств: теоретичні та практичні аспекти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Кафедра екологічного менеджменту та підприємництва

Використання «зелених» технологій в логістичній діяльності підприємств: теоретичні та практичні аспекти

Г.І. Купалова, д.е.н., професор

Н.В. Гончаренко, к.е.н., доцент

M.В. Островерха, здобувач освіти

Анотація

В статті розкриті теоретичні і практичні питання застосування екологічно дружніх технологій в логістичній діяльності підприємств України. Обґрунтовано актуальність проблеми підвищення ефективності логістики на інноваційній основі та необхідність її поглибленого вивчення.

Мета статті полягала в систематизації, узагальненні теоретичних положень та розробці практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності логістики на основі за рахунок використання екологічно дружніх технологій. Детально розглянуто трактування терміну логістика за основі узагальнення теоретико-методологічних підходів вітчизняних і зарубіжних учених. Розкрито економічний, екологічний і соціальний компоненти «зеленої» логістики. Охарактеризовано інтегральний індекс ефективності логістики та показано його складові. Проаналізовано місце України за індексом ефективності логістики порівняно з країнами ЄС.

На прикладі провідної логістичної компанії «Рабен Україна» проаналізовано її вуглецевий слід від здійснення вантажних перевезень, функціонування складів, офісів та антропогенний вплив на довкілля. Сформульовано заходи по впровадженню інноваційних «зелених» технологій, зокрема розвиток інтермодальних перевезень залізницею, застосування технології «Інтернет речей».

Ключові слова: сталий розвиток, підприємство, логістична діяльність, «зелена» логістика, «зелені» технології, ефективність, інтермодальні перевезення, технологія «Інтернет речей».

Annotation

"Green" technologies in logistics activities of enterprises: theoretical and practical aspects

H. Kupalova, D. Econ. Sci., Professor; N. Goncharenko, PhD in Econ., Ass. Professor; M. Ostroverkha, с. educ.; Department of Environmental Management and Entrepreneurship, Taras Shevchenko National University of Kyiv

The theoretical and practical issues of applying environmentally friendly technologies in the logistics activities of Ukrainian enterprises were revealed in the article. The relevance of the problem of increasing the efficiency of logistics on an innovative basis and the need for its in-depth study at the macro and micro levels are substantiated. The purpose of the article was to systematize, generalize theoretical provisions and develop practical recommendations for increasing the efficiency of logistics through the use of environmentally friendly technologies.

The interpretation of the term logistics based on the generalization of theoretical, analytical and constructive-innovative approaches of domestic and foreign scientists is considered in detail. The economic, ecological and social components of green logistics are revealed. The integrated logistics efficiency index is characterized and its components are shown. Ukraine's place in the logistics efficiency index compared to EU countries was analyzed. The ESG index and its role in assessing the performance of companies based on the principles of sustainable development are considered. The principles of ESG and their evaluation criteria in terms of environment, society and management are highlighted.

Carbon footprint from freight transportation, functioning of warehouses, offices, and anthropogenic impact on the environment was analyzed. The example of the leading logistics company Raben Ukraine was used. It is recommended to use the EcoLogistics Indicators (ELI) system to identify bottlenecks and determine measures to improve the organization of logistics, taking into account the social, economic and environmental components of sustainable development. For this purpose, such basic performance indicators as environmental sustainability, social justice, economic sustainability and operational efficiency should be applied.

Measures for the introduction of innovative "green" technologies, including the development of intermodal transportation by rail, have been formulated. Their advantages are high efficiency, reliability of meeting the delivery date, flexibility in the transportation of large-sized goods, variability of routes and environmental friendliness. In order to ensure the automation of road transport at enterprises, it is proposed to use the "Internet of Things" technology. The main stages of its implementation are defined: formulation of goals, selection of the best ways and areas of application, planning of the scheme of organization and use.

Keywords: sustainable development, enterprise, logistics activity, green logistics, green technologies, efficiency, intermodal transportation, Internet of Things technology.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Невід'ємними умовами ведення успішного бізнесу є ефективна логістика, побудована на принципах сталого розвитку. На це спрямовані Національна транспортна стратегія України на період до 2030 року та План заходів з її реалізації, затверджений Кабінетом Міністрів України 7 квітня 2021 р. Серед визначеної сукупності заходів значна увага приділена стимулюванню впровадження інноваційних технологій (смарт-інфраструктури та смарт-мобільності), інтелектуальних транспортних систем та підвищенню рівня екологічної безпеки на транспорті (пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів під час провадження господарської, управлінської та іншої діяльності). Отже, проблема підвищення ефективності логістики на інноваційній основі надзвичайно актуальна і потребує поглибленого вивчення як на макро, так і на мікрорівнях, тим більше, що Україна у 2023 р. за індексом ефективності логістики займала останнє місце серед країн ЄС.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ряд вітчизняних і зарубіжних науковців визнані провідними щодо вивчення і вирішення проблем логістики. Серед них доцільно назвати таких як: Л.С. Безугла, Н.І. Юрченко, Т.В. Ільченко, І.М. Пальчик, Д.В. Воловик, М.В. Бойченко, Л.М. Волинець, О.І. Карінцева, М.О. Харченко, Ю.О. Мазін, Т.В. Кобилинська, Г.І. Купалова, Ю.С. Хрутьба, В.М. Марченко, В.В. Шутюк, Роберт Прієто, О.А. Рудківський, Ю.В. Гонгало, M. Садік, Я.В. Сало, A. Санюк, В.О. Федорова, В.В. Блага, І.А. Хмарська, Т.Є. Сігаєва, О.М. Бачинська, Ї.В. Шталь [1-15].

Незважаючи на вагомі здобутки зазначених та інших вчених, мінливість зовнішнього і внутрішнього середовища функціонування суб'єктів господарювання спонукає вчених і практиків до пошуку нових шляхів і напрямів розвитку логістики, особливо в сучасну епоху формування економіки сталого розвитку, підтримки та реалізації Стратегії європейського зеленого курсу.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є систематизація, узагальнення теоретичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності логістики за рахунок використання екологічно дружніх технологій. Реалізація цієї мети сприятиме підвищенню рівня конкурентоспроможності підприємств на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Виклад основного матеріалу дослідження

Наукові публікації з логістики умовно можна розділити на 3 складові: теоретичні, аналітичні та конструктивно-інноваційні. На теоретичних засадах логістики підприємств зосередили свою увагу такі дослідники як: В.М. Марченко, В.В. Шутюк [1], Л.М. Волинець [2], В.О. Федорова та В.В. Блага [3], О.А. Рудківський та Ю.В. Гонгало [4], Л.С. Безугла, Н.І. Юрченко, Т.В. Ільченко, І.М. Пальчик та Д.В. Воловик [5].

Систему показників для аналізу управління логістичними процесами сформували І.А. Хмарська, Т.Є. Сігаєва, О.М. Бачинська [6] та А. Санюк [7].

Велике значення учені приділяють також питанням підвищення ефективності надання логістичних послуг на інноваційній основі, їх моделюванню, оптимізації. Так, О.І. Карінцева, М.О. Харченко, Ю.О. Мазін запропонували практичні заходи щодо покращання логістичної діяльності підприємства [8]. Науковий і практичний інтерес становить еталонна модель операцій ланцюга постачання, розроблена М. Садіком [9]. У сфері торгівлі варто відзначити сучасні стратегічні напрями розвитку логістики, які сформулював Т.В. Шталь [10].

В останні роки надзвичайно актуальними виступають проблеми формування «зеленої» логістики. Так, Г.І. Купаловою та Ю.О. Хрутьбою вивчено проблеми оптимізації логістичних товаротранспортних потоків підприємств для підвищення їх конкурентоздатності та зниження антропогенного впливу на довкілля. Сформульовано пропозиції по оптимізації логістичних товаротранспортних потоків хлібопекарської галузі на основі критеріїв еколого-економічної ефективності та принципів сталого розвитку [11]. І.А. Хмарська, Т.Є. Сігаєва та О.М. Бачинська дослідили еколого-економічні аспекти оптимізації логістичних товаротранспортних потоків підприємств [6].

Отже, логістична діяльність господарюючих суб'єктів, як в теоретичній, так і в практичній площині, перебуває в полі постійної уваги дослідників, які часто вступають в дискусію. Тому у науковій літературі наводяться різні трактування сутності логістики.

Розглянемо детальніше теоретичні тлумачення змісту цього терміну окремими ученими в дослідженнях останніх років. Зокрема, В.М. Марченко та В.В. Шутюк характеризують поняття логістики у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні логістика являє собою фізичні операції, що пов'язані безпосередньо з доставкою товару від постачальника до споживача. При цьому основними функціями логістики є транспортування та складування товарів. Проте таку логістичну діяльність здебільшого можемо спостерігати на малих та середніх підприємствах. Для великих підприємств слід розглядати логістику в широкому розумінні. В такому випадку вона являє собою діяльність, що виконує цілий комплекс функцій: аналіз ринків постачальників сировини та споживачів товарів, зберігання, розподіл, транспортування тощо [1, с. 8].

В.О. Федорова та В.В. Блага визначають логістику як наукову та практичну діяльність підприємства, що пов'язана з організацією, керуванням і оптимізацією руху матеріальних (сировини, товарів, напівфабрикатів) і супутніх (інформаційного і фінансового) потоків від постачальника сировини до споживача [3, с. 9].

Роберт Прієто визначає логістику як «управління ресурсами в русі і в стані спокою». На його думку, логістика має виконувати такі основні функції, як: планування, закупівля, транспортування, інвентаризація, управління та розміщення [12, с. 1, 2].

У свою чергу, О.А. Рудківський та Ю.В. Гонгало також розрізняють логістику у вузькому та широкому розумінні. У вузькому розумінні логістика - це один з основних інструментів менеджменту, що сприяє досягненню стратегічних, тактичних або оперативних цілей компанії за допомогою ефективної діяльності з управління запасами та ресурсами, а також супутніми інформаційними та фінансовими потоками. В широкому розумінні науковці визначають логістику як науку про управління не тільки матеріальними потоками, а і потоками послуг, що безпосередньо пов'язані з логістичною діяльністю компанії задля досягнення поставлених нею цілей [4, с. 219].

Л.С. Безугла, Н.І. Юрченко, Т.В. Ільченко, І.М. Пальчик та Д.В. Воловик стверджують: «...у сучасному розумінні логістика - це наукова дисципліна (або вид практичної діяльності), що пов'язана з плануванням, організацією, управлінням, контролем та регулюванням матеріальних та інформаційних потоків у просторі і часі від їх першоджерела до кінцевого споживача» [5, с. 14].

В реаліях сьогодення підприємствам важливо звертати особливу увагу на впровадження «зелених» технологій в усі види своєї діяльності, у тому числі і в логістичну. Термінологія «зеленої» логістики знаходиться на стадії розвитку, що пов'язано з дослідженням цієї теми на тлі подій в Україні і світі. Досліджуючи екологічні технології в логістиці, Я.В. Сало стверджує, що екологістика - це комплекс таких стратегій управління ланцюгами поставок, що сприятимуть зменшенню впливу підприємства на довкілля та його екологічного сліду внаслідок логістичної діяльності [13, с. 211]. М.В. Бойченко розглядає «зелену» логістику як вид логістичної діяльності, спрямований не лише на охорону довкілля, а і на соціум, демонструючи позитивні результати не тільки компаніям, але також населенню і державі [14, с. 152]. Екологістику Т.В. Кобилинська трактує як таку екологічно чисту логістичну систему, що включає використання екологічно дружніх технологій у логістичних процесах, наприклад, транспортування, складування та дистрибуція, а також екологічну рециркуляцію зворотної логістики, таку як переробка та утилізація відходів [15, с. 211].

Таким чином, узагальнюючи викладене вище, логістика - це діяльність підприємства, що охоплює широкий спектр господарських операцій, зокрема: аналіз ринку, планування, організація транспортування, складування, розподіл, управління задля досягнення оперативних і стратегічних цілей компанії. В свою чергу, «зелена» логістика - це вид логістичної діяльності, який передбачає використання екологічно чистих технологій задля охорони навколишнього природнього середовища, задоволення потреб суспільства і держави.

Наразі значна частина суспільства почала усвідомлювати необхідність застосування «зелених» технологій у своїй економічній діяльності та спрямовує ресурси на екологізацію підприємств відповідно до концепції сталого розвитку. Концепція передбачає органічне, збалансоване поєднання економічного, та соціального компонентів. Розглянемо їх докладніше.

Економічний компонент в логістиці включає такі процеси:

- оптимізація транспортних маршрутів, що дозволяє одночасно зменшити екологічний слід підприємства та витрати на перевезення, і тим самим скоротиться обсяг викидів двоокису вуглецю та інших шкідливих речовин в атмосферне повітря.

- Організація інтермодальних перевезень, завдяки яким клієнт може контактувати одночасно з кількома перевізниками і замовляти доставку товарів кількома видами транспорту. В результаті можна зменшити загальні витрати і витрати на пальне, наприклад, за рахунок перевезення товарів залізницею на певних ділянках шляху [16].

- Оптимізація простору виробничих зон, складського зберігання товарів, вантажів. За умови раціонального планування і використання простору підприємство може зменшити витрати на утримання, оренду приміщень, а також на ощадливіше використовувати енергоресурси. Підвищуючи ефективність складського управління, компаніям не доведеться нести витрати на додаткові приміщення.

Екологічний компонент передбачає:

- використання транспортними засобами альтернативних видів енергії замість бензину і дизельного палива, газу. Зокрема, нині все більшої популярності набувають електричні види транспорту, які дозволяють зменшити викиди шкідливих продуктів згоряння в атмосферу.

- Зменшення використання вживаних транспортних засобів, які здебільшого не відповідають сучасним вимогам щодо викидів, мають низьку енергоефективність та високий рівень не лише фізичного, а й морального зносу.

- Моніторинг викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря, завдяки чому є змога проаналізувати діяльність та визначити екологічний слід підприємства. За допомогою моніторингу можна як зменшити вплив на довкілля, так і позбутися неефективних витрат компанії.

- Інноваційне «зелене» пакування. Дозволить не тільки зменшити вплив на навколишнє середовище, а і витрати підприємства. Крім того, таким чином можна закликати клієнтів до відповідального споживання.

- Сортування та переробка складських відходів дуже актуально через недостатньо розвинену культуру відповідального споживання, що завдає непоправну шкоду навколишньому природному середовищу. Крім того, таким чином підприємство може мотивувати і привчати своїх клієнтів до розумного використання ресурсів.

Соціальний компонент охоплює такі заходи:

- розробка та впровадження системи екологічного менеджменту з визначенням глобальних цілей та екологічно спрямовану стратегію компанії. Ця система сприятиме розвитку культури споживання, впливатиме на свідомість всіх стейкхолдерів.

- Проведення курсів і тренінгів для працівників на тему сталого розвитку економіки, логістики. Освіта персоналу розвиватиме бачення співробітників та мотивуватиме їх, що, у свою чергу, позитивно вплине на загальні результати господарювання.

- Розробка і реалізація екологічних заходів, що покращить суспільну репутацію підприємства, залучаючи споживачів до його культури. Такі клієнти стануть відповідальнішими, уважніше обиратимуть товари і послуги [17, с. 114].

Недостатньо вивченим питанням залишається оцінка рівня ефективності логістичної діяльності підприємств з урахуванням екологічних аспектів. Цікава, на наш погляд, є система показників EcoLogistics Indicators (ELI). Вона слугує для виявлення вузьких місць в організації логістики і підвищення її ефективності з урахуванням соціального, економічного та екологічного компонентів сталого розвитку. Для цього виокремлено такі основні індикатори оцінки ефективності, як екологічна стійкість, соціальна справедливість, економічна стійкість та оперативна ефективність (Табл. 1).

Таблиця 1

Індикатори оцінки ефективності екологістики