Економіка домогосподарств в умовах пандемічної нестабільності

ЕКОНОМІКА ДОМОГОСПОДАРСТВ В УМОВАХ ПАНДЕМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

Федик Мар'яна Володимирівна

кандидат економічних наук,

асистент кафедри аналітичної

економії та міжнародної економіки

Анотація

Мета статті полягає в оцінюванні стану доходів, ресурсів, витрат і заощаджень домогосподарств в умовах пандемічної нестабільності. Методологія дослідження побудована на статистичному аналізі показників про доходи, витрати, ресурси та заощадження домогосподарств України за 2010-2020 роки. Наукова новизна полягає у виявленні позитивних і негативних ефектів від поширення COVID-19 на економіку домогосподарств. Висновки. У дослідженні виявлено позитивний і негативний вплив пандемії на економіку домогосподарств і, як наслідок, спад економічної активності й ріст безробіття в Україні. Визначено, що в період пандемії 2020 року витрати скоротилися на 2%, а ресурси зросли на 3%. 2020 року частка витрат на продукти харчування та безалкогольні напої зросла до 48,1% із 46,6% 2019 року, а на непродовольчі товари та послуги - скоротилася до 39,8% із 41,5%. Чисельність населення із середньодушовими еквівалентними загальними доходами в місяць, нижчими за фактичний прожитковий мінімум, становила 2019 року 8,9 млн осіб (23,1%), 2020-го - 8,8 млн осіб (23,2%). Попри оцінки експертів про ймовірне зростання бідності в результаті поширення COVID-19 за двома сценаріями (за абсолютним критерієм зросте з 27,2 до 43,6% або до 50,8%), пандемія COVID-19 негативно позначилася на найбідніших верствах населення з низьким рівнем доходів. При цьому завдяки монетарній політиці, що забезпечила стабільний рівень інфляції та дохідності депозитів, частка вкладів домогосподарств зросла найбільше за останні десять років - до 27%.

Ключові слова: домогосподарства, доходи, ресурси, витрати, споживчі видатки, економічна криза, пандемічна нестабільність, карантинні обмеження.

Аннотация

Федик Марьяна Владимировна кандидат экономических наук, ассистент кафедры аналитической экономии и международной экономики, Львовский национальный университет имени Ивана Франко

Экономика домохозяйств в условиях пандемической нестабильности

Цель статьи заключается в оценке состояния доходов, расходов и сбережений домохозяйств в условиях пандемической нестабильности. Методология исследования построена на статистическом анализе данных о доходах, ресурсах и сбережениях домохозяйств Украины за 2010-2020 годы. Научная новизна заключается в выявлении положительных и отрицательных эффектов воздействия COVID-19 на экономику домохозяйств. Выводы. В исследовании выявлены положительные и отрицательные результаты воздействия распространения пандемии на экономику домохозяйств и, как следствие, спад экономической активности и рост безработицы в Украине. Определено, что в период пандемии 2020 года расходы сократились на 2%, а ресурсы выросли на 3%. В 2020 году доля расходов на продукты питания и безалкогольные напитки выросла до 48,1% с 46,6% в 2019 году, а на непродовольственные товары и услуги - сократилась до 39,8% с 41,5%. Численность населения со среднедушевыми эквивалентными общими доходами в месяц ниже фактического прожиточного минимума составила в 2019 году 8,9 млн человек (23,1%), в 2020 году - 8,8 млн человек (23,2%). Несмотря на оценки экспертов о вероятном росте бедности в результате распространения COVID-19 по двум сценариям (по абсолютному критерию возрастет с 27,2 до 43,6% либо 50,8%), пандемия COVID-19 негативно сказалась на бедных слоях населения с низким уровнем доходов. При этом благодаря монетарной политике, которая обеспечила стабильный уровень инфляции и доходности депозитов, доля вкладов домохозяйств выросла наиболее за последние десять лет - до 27%.

Ключевые слова: домохозяйства, доходы, ресурсы, потребительские расходы, экономический кризис, пандемическая нестабильность, карантинные ограничения.

Annotation

Mariana Fedyk Ph.D. in Economics, Assistant at the Department of Analytical Economy and International Economics, Ivan Franko National University of Lviv

Economy of households under conditions of pandemic instability

The purpose of the academic paper lies in assessing the state of income, expenditure and savings of households under conditions of pandemic instability. The research methodology is based on the statistical analysis of data on income, resources and savings of households in Ukraine for 2010-2020. The scientific novelty involves identifying the positive and negative effects of the pandemic on the household economy. Conclusions. The positive and negative effects of the impact of spreading the pandemic on the household economy have been revealed in the research, and as a result, the decline in economic activity and the growth of unemployment in Ukraine. It has been determined that in the period of 2020 pandemic, costs decreased by 2% and resources increased by 3%. In 2020, the share of expenditures on food and non-alcoholic beverages increased from 46,6% to 48,1% in 2019, and on non-food goods and services - decreased from 41,5% to 39,8%. The population with per capita equivalent total income per month, below the actual subsistence level, was 8,9 million people in 2019 (23,1%), in 2020 - 8,8 million people (23,2%). Despite experts' assessments of the likely increase in poverty as a result of COVID-19 spreading under two scenarios (according to the absolute criterion, it will increase from 27,2 to 43,6%; according to an absolute criterion, it will increase from 27,2 to 50,8%). It can be noted that the COVID-19 pandemic has had a negative impact on the poorest sections of the population with low incomes. It has been determined that in the context of social-economic impact of COVID-19, families who find it more difficult to diversify their own incomes are the most vulnerable ones. The following categories have been most affected by the pandemic (they will have had the largest increase in poverty compared to the baseline scenario), namely: households with three or more children; single parents with children; households with children under three; single retirees over 65 years.

Along with this, thanks to the monetary policy that has ensured a stable level of inflation and return on deposits, the share of household deposits has increased the most in the last ten years to 27%. However, it is worth noting that quarantine and the COVID-19 pandemic have led to a trend towards a partial flow of population resources from time deposits to card and savings accounts. After all, citizens sought to have free money in case of unforeseen expenses due to the uncertainty of the future development of events.

Key words: households, income, resources, consumer expenditures, economic crisis, pandemic instability, quarantine restrictions.

Постановка проблеми

Розвиток економічної кризи, спричинений поширенням COVID-19, супроводжується безпрецедентною невизначеністю. Одним із каналів її впливу на економіку є зміни в споживчій поведінці домогосподарств [17]. В умовах кризових ситуацій структура доходів і витрат домогосподарств спрямована на товари першого вжитку, зміни відбуваються в обсягах заощаджень громадян. Кризові ситуації також трансформують ринок праці, що впливає на обсяги фінансових ресурсів домогосподарств і на потенціал їх використання. Для прикладу, на кінець березня 2020 року від 5% до 10% респондентів у різних соціологічних опитуваннях стверджували про втрату роботи, у результаті чого доходи домогосподарств скоротилися [3]. Докризовий стан домогосподарства також позначається на структурі ресурсів і витрат, обсягах заощаджень. Поширення пандемії COVID-19 можна вважати зовнішнім шоком, який зумовив економічний спад, скорочення рівня ділової активності, рівня зайнятості. За результатами опитування Global Advisor компанії Ipsos [18], на основі панельної вибірки 888 респондентів виявлено, що пандемія зумовила ріст витрат домогосподарств України (зокрема на доставку продуктів харчування, купівлю нових товарів для зняття напруги через проведення більшої кількості часу вдома), про що вказали 64% респондентів, а 15% стверджували про скорочення витрат. У 45% опитуваних зросли витрати на медицину, у 30% було менше затрат на розваги, у 27% - на транспорт, у 27% - на одяг і взуття. 68% опитуваних планують у довгостроковому періоді витрачати менше й економити на надзвичайні потенційні ситуації. Дослідження Consumer Barometer свідчить про те, що 37% повністю або частково працювали вдома [18]. Вказані вище тенденції підтверджують актуальність дослідження економіки домогосподарств у період пандемічної нестабільності.

- на зв'язок - 2,7%;