Історичний аспект сталого розвитку в умовах глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний біотехнологічний університет

Історичний аспект сталого розвитку в умовах глобалізації

Віталіна Антощенкова доктор економічних наук, доцент кафедри глобальної економіки,

Тетяна Глянь аспірант, кафедра глобальної економіки

Україна

Анотація

Вступ. В статті проаналізовано у формально -історичному підході, концептуальну еволюцію термінології сталого розвитку, яка спочатку має в основному екологічну взаємодію, але згодом починає включати соціальні цінності у своє визначення, коли встановлюється зв'язок із добробутом майбутніх поколінь. У результаті міжнародне суспільство ввело поняття «сталий розвиток», який передбачає превентивні дії, з практикою урядового регулювання, пов'язаного з ініціативами, які передбачають економічне зростання, соціальну справедливість і збереження навколишнього середовища в умовах глобалізації.

Мета. Мета статті полягає в дослідженні концептуальної еволюції термінології сталого розвитку в умовах глобалізації.

Метод (методологія). Методологічною основою дослідження є наукові роботи з питань сталого розвитку в умовах глобалізації. Методологія дослідження спирається на фундаментальні засади діалектики, індукції та дедукції, що дозволяють виявляти основні характеристики досліджуваних соціально-економічних явищ і процесів у їх взаємозв'язку, визначати ключові тенденції їх становлення, формування та сталого розвитку.

Результати. Результати дослідження дозволили зробити висновок, що незважаючи на різні підходи і розуміння «сталого», «збалансованого», «стабільного» та «стійкого» розвитку, варто зауважити, що цілі розвитку безпосередньо пов'язані з миром і стабільністю. Взаємозв'язок між миром, з одного боку, та продовольчою безпекою, з іншого є одним із факторів, що зумовлюють на сучасному етапі абсолютну необхідність збалансованого сталого розвитку у глобальному масштабі. Збалансований сталий розвиток - такий розвиток суспільства, у якому поліпшуються умови життя, а вплив на довкілля залишається у межах господарської ємності біосфери, отже не руйнується природна основа функціонування людства. При сталому збалансованому розвитку задоволення потреб здійснюється без шкоди майбутніх поколінь, а концепція розвитку сприймається як передумова довгострокового прогресу людства, супроводжуваного примноженням капіталу та поліпшенням екологічних умов. Варто зауважити, що для України збалансований розвиток має обов'язково супроводжуватися відходом від «боргозалежної економічної моделі», орієнтованої на споживання.

Ключові слова: сталий; стабільний; стійкий; збалансований; розвиток; глобалізація.

Abstract

Vitalina Antoshchenkova, Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Department of Global Economy, State Biotechnological University, Ukraine

Tetyana Hlyan, PhD student, Department of Global Economy, State Biotechnological University, Ukraine

HISTORICAL ASPECT OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT IN GLOBALIZATION

Introduction. The article analyzes in a formal-historical approach, the conceptual evolution of the terminology of sustainable development, which initially has mainly ecological interaction, but later begins to include social values in its definition, when a connection is established with the wellbeing of future generations. As a result, international society introduced the concept of "sustainable development", which involves preventive actions, with the practice of government regulation related to initiatives that involve economic growth, social justice and environmental preservation in the context of globalization.

Purpose. The purpose of the article is to study the conceptual evolution of the terminology of sustainable development in the context of globalization. Method (methodology). The methodological basis of the research is scientific works on issues of sustainable development in the conditions of globalization. The research methodology is based on the fundamental principles of dialectics, induction and deduction, which allow to identify the main characteristics of the studied socio-economic phenomena and processes in their relationship, to determine the key trends of their formation, formation and sustainable development.

Results. The results of the study allowed us to conclude that despite different approaches and understandings of "sustainable", "balanced", "stable" and "sustainable" development, it is worth noting that the goals of development are directly related to peace and stability. The relationship between peace, on the one hand, and food security, on the other, is one of the factors determining the absolute necessity of balanced sustainable development on a global scale at the current stage. Balanced sustainable development is the development of a society in which living conditions improve, and the impact on the environment remains within the economic capacity of the biosphere, so the natural basis of human functioning is not destroyed. With sustainable balanced development, the satisfaction of needs is carried out without harming future generations, and the concept of development is perceived as a prerequisite for the long-term progress of mankind, accompanied by the increase of capital and the improvement of environmental conditions. It is worth noting that for Ukraine, balanced development must necessarily be accompanied by a departure from the "debt-dependent economic model" focused on consumption.

Вступ

Тривалий глобальний розвиток економіки, орієнтований лише на максимізацію прибутку і мінімізацію витрат, а не на фундаментальні основи існування людства, призвело до серйозної деградації природного, соціального і навіть духовного середовища. Екологічні проблеми, глобальна зміна клімату, «культ грошей», соціальна та гендерна нерівність - лише частина системних криз та глобальних викликів, із загостренням яких зіткнулися країни, корпорації та люди наприкінці XX - на початку XXI століття. Це зіткнення призвело до перегляду глобального погляду на світ і усвідомлення важливості сталого розвитку. Цілі у сфері збалансованого сталого розвитку є своєрідним закликом до дії у всіх країнах, незважаючи на рівень розвитку. Він націлений на покращення добробуту та захист нашої планети. Держави визнають, що заходи щодо ліквідації бідності повинні вживатися одночасно з зусиллями щодо нарощування економічного зростання та вирішення цілої низки питань у галузі освіти, охорони здоров'я, соціального захисту та працевлаштування, а також боротьби зі зміною клімату та захисту навколишнього середовища.

Мета статті

Мета статті полягає в дослідженні концептуальної еволюції термінології сталого розвитку в умовах глобалізації.

Виклад основного матеріалу дослідження

За останні десятиліття концепція сталого розвитку стала політичним та етичним орієнтиром для боротьби з екологічною та соціальною кризою планети. Концепція, започаткована у 1987 році Всесвітньою комісією з навколишнього середовища та розвитку (Brundtland Commission) [1], однак, не є дітищем сучасного екологічного руху. Це поняття можна знайти у професійній термінології лісівництва. «Стабільна врожайність» була основною доктриною міжнародного лісового господарства протягом майже двох століть і є перекладом німецького терміну «nachhaltiger Ertrag».

Коріння цієї концепції можна простежити до епохи раннього «європейського просвітництва», коли німецькі камералісти, натхненні англійським письменником Джоном Івліном і французьким державним діячем Жан- Батистом Кольбером [2], почали планувати висадження лісів своїх династій «nachhaltig» - для того, щоб передати їх майбутнім поколінням у незмінному вигляді. Варто зауважити, що камералїзм (лат. Camera - камера, державна скарбниця) - наука про управління. Політика, спрямована на акумуляцію грошових ресурсів усередині держави з метою досягнення незалежності самозабезпечення, по створенню матеріальних передумов для досягнення загального та духовного блага. Саме слово «сталий» було введено в 1713 році Гансом Карлом фон Карловіцем, головою Королівського гірничого управління в Королівстві Саксонія, щоб подолати проблему передбачуваної нестачі деревини, головного ресурсу того часу. Думки про обмеженість природних ресурсів та необхідність стримувати безконтрольне зростання споживання вперше були висловлені ще давньогрецькими філософами. Але зазвичай поняття сталого (збалансованого) розвитку пов'язують із англійським священиком та економістом Томасом

Робертом Мальтусом. На початку XVIII століття Мальтус висловив гіпотезу про те, що зростання населення відбувається в геометричній прогресії, а зростання виробництва продуктів харчування та ресурсів - в арифметичній і це в довгостроковому періоді призводить до лих: голоду, війн і навіть революцій. Особливо бурхливий сплеск ідей про обмеженість природних ресурсів та важливість усвідомленого виробництва та споживання стався через 170 років після публікації перших робіт Мальтуса [3, с. 431]. У 1972 році міжнародна громадська організація «Римський клуб» випустила першу доповідь - знамениті «Межі зростання» (The Limits to Growth) - результати математичного моделювання вичерпання природних ресурсів внаслідок зростання населення. Модель містила 12 сценаріїв, п'ять з яких описували катастрофічне зниження населення до 1-3 млрд осіб через надмірне зростання споживання, а сім сценаріїв були сприятливішими і спиралися на підвищення екологічної, демографічної та соціальної усвідомленості людства [4].

На думку науковців Мельник В. В. та Поліщук О. В., на сучасному етапі розвитку соціально-економічні проблеми та питання охорони навколишнього середовища, як в Україні так і цілому світі, тісно взаємопов'язані раціональністю використання природноресурсного потенціалу [5]. соціальний економічний боргозалежний споживання

Поточне розуміння «сталого», «стійкого» розвитку затвердили в 1983 році, коли ООН скликала Всесвітню комісію з навколишнього середовища та розвитку, названу пізніше комісією Брундтланда (за прізвищем головуючого) [1]. «Сталий розвиток - це розвиток, який задовольняє потреби сьогодення, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти власні потреби».

У вересні 2015 року, в рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку [6], світові лідери зібралися для ухвалення цілей сталого розвитку, вони заявили, що «майбутнє людства і нашої планети знаходиться у наших руках» і до 2030 року запланували реалізувати найвищі прагнення людства («Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року» 17 Цілей Сталого Розвитку та 169 завдань) [7]. І коли історики писатимуть про XXI століття, вони судитимуть про лідерів і політиків саме по тому, наскільки їм вдалося втілити цей план у життя.

У 2019 році Президент України своїм указом [8] підтримав досягнення Цілей сталого розвитку та результатів їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку України [9], викладених у Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна». У грудні 2020 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Регламенту, яким відтепер встановлено, що необхідність досягнення Цілей сталого розвитку враховується у процесі формування та реалізації державної політики України. Таким чином на державному рівні Цілі сталого розвитку закріплено у якості орієнтирів для розроблення програмних та прогнозних документів.

Затверджений комісією термін «сталий розвиток» (sustainable development) та його пояснення через зв'язок поколінь широко використовується до сьогодні, хоча, до речі, досить суперечливе у перекладі українською мовою [10, с. 38; 11, с. 68]. Проблеми з відображенням в українській мові назви однієї з основних концепцій ООН визначають проблеми з її розумінням, часто перетворюючи не тільки назви, а і тексти, присвячені цій темі, на абсурдну мішанину зі слів, що суперечать одне одному. Щоб переконатися, що вираз «сталий розвиток» не має до «sustainable development» ніякого стосунку, варто просто зробити його зворотній переклад на англійську. Отримуємо «stable development», де «stable» означає «міцний, незмінний, стійкий». Виходить, що українською ми говоримо про «міцний, незмінний, стійкий розвиток». Стійкість - здатність довго зберігати і виявляти свої властивості, не піддаватися руйнуванню, псуванню, витримувати зовнішній вплив, протидіяти чомусь. А слово «сталий» означає той, що не змінюється, зберігає той самий склад, розмір, однакову форму, величину і т. ін.; незмінний, постійний. Абсурдність виразу показує коріння прикметника «stable» - стабільний. Якщо ж звернутися до латинського «stabilis» - нерухомий, стоячий, то виходить «стоячий розвиток».

Існує чимало тлумачень поняття «розвиток». Розвиток - це незворотна, спрямована, закономірна зміна матеріальних і ідеальних об'єктів. Розвиток - це дія, процес, унаслідок якого відбувається зміна, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого. Для сучасних процесів розвитку найважливішими характеристиками є глобальний еволюціонізм, нелінійність, багатоваріантність (альтернативність), непередбачуваність, конструктивна роль хаосу (безладдя), випадковість у виникненні нового. Ніколи в історії світу не було такого різкого зростання виробництва, споживання та багатства, як після промислової революції. У період між 1800 і 1970 роками, коли населення світу зросло втричі з приблизно 978 мільйонів до 3632 мільйонів, відбулося, здавалося б, невпинне економічне зростання, і кількість промислового виробництва в світі зросла приблизно в 1730 разів.

«Сталий розвиток» - не єдиний варіант перекладу «sustainable development» на українську. Існує ще «збалансований розвиток». Це словосполучення використане в «Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку» [9, с. 20]. Стійкий розвиток (англ. sustainable development), також часто перекладають, як гармонійний розвиток, збалансований розвиток - процес економічних і соціальних змін, при якому природні ресурси, напрям інвестицій, орієнтація науково - технічного розвитку [13, с. 79], розвиток особистості та інституційні зміни узгоджені один з одним і зміцнюють нинішній та майбутній потенціал для задоволення людських потреб та устремлінь. Що стосується слова «баланс», то воно означає «рівновага, урівноваження» та походить від французського «balance - ваги». В свою чергу «balance» походить від латинського «bilanx» -- такий, що має дві вагові чаші. Тож, що мається на увазі під «урівноваженим розвитком», яким чином він взагалі можливий, та який має стосунок до «сталого розвитку», залишається тільки здогадуватись.

Сталий розвиток - комплекс заходів, націлених задоволення поточних потреб людини за збереження довкілля та ресурсів, тобто без можливої шкоди для майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Сталий розвиток можливий при рівновазі трьох основних складових: економічне зростання, соціальна відповідальність та екологічний баланс [14, с. 293]. Згідно з програмним документом ООН «Порядок денний у галузі сталого розвитку» від 2015 року, виділяється 17 цілей сталого розвитку. Не всі вони однаково актуальні для різних країн, проте їх досягнення в цілому дозволить підвищити якість життя нинішніх і майбутніх поколінь.

Різні автори вже не раз наголошували на неточності українського перекладу зарубіжного виразу (англ. sustainable development, фр. developpement durable, нім. nachhaltige Entwicklung). У європейських мовах переклад таких слів наступний: англ. sustainable - стійкий, життєздатний; екологічно раціональний, що забезпечує облік майбутніх потреб;

development - розвиток, зростання, вдосконалення, еволюція, виклад, розкриття, результат, підприємство, оброблена ділянка землі, розробка, виробництво; фр. developpement - розвиток; durable - міцний, довготривалий, тривалий, тривалого користування, довговічний, надійний. В трактуванні з німецької «nachhaltige» - стійкий; «entwicklung» - розвиток, прояв, розробка, створення, конструкція, розгортання, зміна, конструювання, модернізація, проект, проектування. У цьому контексті цей переклад повинен мати вужчий зміст. Це - розвиток, що «триває» («самодостатній»), але й такий, що не суперечить подальшому існуванню людства та розвитку його в колишньому напрямку.

На думку багатьох експертів, є деяка суперечливість, алогічність україномовного варіанту перекладу терміна sustainable development. «Сталий» передбачає рівновагу, а «розвиток» можливий лише за умови постійного виходу системи з рівноважного стану. Сталий розвиток моделі використання ресурсів, яка спрямована на задоволення потреб людини при збереженні навколишнього середовища, з тим, що ці потреби можуть бути задоволені не тільки для сьогодення, але й для майбутніх поколінь [15, с. 54].

20-е століття було століттям коливань між оптимістичними та песимістичними поглядами на людський розвиток. Оптимізм, відображений у прогнозах на початку століття про майже необмежені можливості, які відкриваються завдяки науково-технічному прогресу, був зруйнований економічними потрясіннями та руйнівними глобальними війнами в першій половині століття. Наприкінці 1960-х і на початку 1970-х рр. формування різних ідей щодо прогресу, стійкості, зростання та розвитку, які розвивалися протягом багатьох років, почав розвиватися в новому напрямку - сталому розвитку. Після двох світових воєн стало очевидно, що науково-технічний прогрес, який приніс матеріальний прогрес і полегшив життя, також мав негативний вплив, особливо в моральній сфері. Ці досягнення надали людям засоби для вчинення злочинів і страждань у більших масштабах, ніж раніше. «Прогрес» виправдав панування вільного ринку, колоніальну експлуатацію незахідних суспільств і спустошення біосфери. Але прогрес, на думку критиків концепції, був нічим іншим, як ілюзією. Вони стверджували, що застосування критеріїв прогресу показало б, що на жодному етапі світової історії не відбувся справжній прогрес людства. Хоча було зрозуміло, що наука і техніка розвиватимуться все швидше, досвід показав, що як матеріальний, так і моральний стан людства залишатимуться відкритими, як для прогресу, так і для регресу. Сподівання на безперервне вдосконалення стану людини виявилася міфом прогресу, оскільки вона ґрунтувалася на людських сподіваннях і прагненнях, а не на людських можливостях і обмеженнях. Науково- технічний прогрес також завдав непоправної шкоди природному середовищу. У період безпрецедентної промислової та комерційної експансії після Другої світової війни люди усвідомили загрози, які супроводжувалися швидким зростанням населення, забрудненням та виснаженням ресурсів, які ставили під загрозу існування людства. Антоніу Гутерріш, Генеральний секретар Організації Об'єднаних Націй навіть заявив: «Для нас настав момент істини та розплати. Проте ми можемо спільними зусиллями перетворити його на момент надії, коли ми вдихнемо нове життя в процес досягнення цілей сталого розвитку, щоб побудувати більш мирне та

Висновки та перспективи подальших розвідок

Незважаючи на різні підходи і розуміння «сталого», «збалансованого», «стабільного», «стійкого», «гармонійного», «життєздатного» розвитку, варто зауважити, що цілі розвитку безпосередньо пов'язані з миром і стабільністю. Взаємозв'язок між миром, з одного боку, та продовольчою безпекою, з іншого є одним із факторів, що зумовлюють на сучасному етапі абсолютну необхідність збалансованого сталого розвитку у глобальному масштабі. Збалансований сталий розвиток - такий розвиток суспільства, у якому поліпшуються умови життя, а вплив на довкілля залишається у межах господарської ємності біосфери, отже не руйнується природна основа функціонування людства. При сталому збалансованому розвитку задоволення потреб здійснюється без шкоди майбутніх поколінь, а концепція розвитку сприймається як передумова довгострокового прогресу людства, супроводжуваного примноженням капіталу та поліпшенням екологічних умов. Варто зауважити, що для України сталий розвиток має обов'язково супроводжуватися відходом від «боргозалежної економічної моделі», орієнтованої на споживання.

Список використаних джерел

1. Bruntland G. H. Our Common Future: The World Commission on Environment and Development; Oxford University Press: Oxford, UK. 1987.

2. Walt W. Rostow. The World Economy: History and Prospect. Austin and London: University of Texas Press, 1978. 833 p.

3. Антощенкова В. В., Глянь Т. І. Збалансований стійкий розвиток України в глобальному аспекті. Глобалізація та розвиток інноваційних систем: тенденції, виклики, перспективи: матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції, 3-4 листопада 2022 р. Держ. біотехнологічний ун-т. Харків, 2022. С. 430432.

4. Sustainable Development Goals Report 2023.

5. Мельник В. В., Поліщук О. В. Сталий розвиток в умовах глобалізації. Економіка та суспільство. Випуск № 50. 2023.

6. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development]. UN General Assembly, 2015. A/RES/70/1. 35 р.

7. Кравченко Ю. М., Антощенкова В. В. Фактори сталого розвитку економіки аграрного сектору. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства: Економічні науки. Харків: ХНТУСГ, 2019. Вип. 200. С. 174-183.

8. Указ Президента України від 30.09.2019 р. «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року».

9. Україна 2030: Доктрина збалансованого розвитку. Видання друге. Львів: Кальварія, 2017. 164 с.

10. Білорус О. Г., Мацейко Ю. М. Глобальна перспектива і сталий розвиток: (Системні маркетол. дослідж.). Київ: МАУП, 2005. 492 с.

11. Roman Antoshchenkov, Ап^п Nikiforov, Ivan Galych, Victor Tolstolutskyi, Antoshchenkova, V., Sergey Diundik Solution of the system of gas-dynamic equations for the processes of interaction of vibrators with the air / Eastern- European Journal of Enterprise Technologies, 2020, 27(104) 67-73

References

1. Bruntland, G. H. (1987). Our Common Future: The World Commission on Environment and Development; Oxford University Press: Oxford, UK.

2. Walt, W. Rostow (1978). The World Economy: History and Prospect. Austin and London: University of Texas Press.

3. Antoshchenkova, V. V. & Hlian, T. I. (2022) Zbalansovanyi stiikyi rozvytok Ukrainy v hlobalnomu aspekti [Balanced sustainable development of Ukraine in the global aspect]. Hlobalizatsiia ta rozvytok innovatsiinykh system: tendentsii, vyklyky, perspektyvy: materialy I Mizhnarodnoi naukovo- praktychnoi konferentsii, 3-4 lystopada 2022 r. State Biotechnological University. Kharkiv, 2022. pp. 430-432.

4. Урбан О., Дзямулич М., Чиж Н.. Концепція сталого розвитку в умовах глобалізації світової економіки. Економічний форум, 1(2). 2023. С. 46-51.

5. Батюк Л. А., Антощенкова В. В. Інноваційно-технологічні чинники глобального економічного розвитку. Науковий економічний журнал «Інтелект XXI», №1, Національний університет харчових технологій, ГО «Інститут проблем конкуренції», Видавничий дім «Гельветика», Київ, 2019. С. 76-80.

6. Антощенкова В. Основні елементи ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства як основа економічної та продовольчої безпеки. Економічний аналіз. 2020. Том 30. № 3. С. 291-298.

7. Антощенкова В. В., Богданович О. А. Інноваційний маркетинг, як особливий вид інноваційної діяльності. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. Харків: ХНТУСГ, 2017. Вип. 185. С. 50-55.

8. Sustainable Development Goals Report 2023.

9. Melnyk, V. V. & Polishchuk, O. V. (2023). Stalyi rozvytok v umovakh hlobalizatsii [Sustainable development in the conditions of globalization]. Economy and society, 50. [in Ukrainian].

10. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development [Electronic resource] // UN General Assembly, 2015. A/RES/70/1. 35 р.

11. Kravchenko, Yu. M. & Antoshhenkova, V. V. (2019). Faktory' stalogo rozvy'tku ekonomiky' agrarnogo sektoru. [Factors of sustainable development of the agricultural sector economy]. Bulletin of Kharkiv National Technical University of Agriculture: Economic Sciences. Kharkiv: vol. 200, pp.174-183. [in Ukrainian].

12. Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 30.09.2019 «Pro Tsili staloho rozvytku Ukrainy na period do 2030 roku».

13. Ukraina 2030: Doktryna zbalansovanoho rozvytku. Vydannia druhe. Lviv: Kalvariia, 2017. 164. [in Ukrainian].

14. Bilorus, O. H. & Matseiko, Yu. M. (2005). Hlobalna perspektyva i stalyi rozvytok: (Systemni marketol. doslidzh.) [Global perspective and sustainable development: (System marketing research)]. Kyiv: MAUP. [in Ukrainian].

15. Antoshchenkov, R., Nikiforov, А., Galych, I., Tolstolutskyi, V., Antoshchenkova, V., and Diundik, S. (2020). Solution of the system of gas-dynamic equations for the processes of interaction of vibrators with the air. Eastern- European Journal of Enterprise Technologies, 27(104), 67-73.

16. Urban, O., Dziamulych, M., and Chyzh, N.. Kontseptsiia staloho rozvytku v umovakh hlobalizatsii svitovoi ekonomiky [The concept of sustainable development in the conditions of globalization of the world economy]. Economic Forum. 1(2). 2023. pp. 46-51. [in Ukrainian].

17. Batiuk,, L. A. & Antoshchenkova, V. V. (2019).

18. Innovatsiino-tekhnolohichni chynnyky hlobalnoho ekonomichnoho rozvytku [Innovative and technological factors of global economic development]. Naukovyi ekonomichnyi zhurnal «Intelekt XXI»,№1, Natsionalnyi universytet kharchovykh tekhnolohii, HO «Instytut problem konkurentsii», Vydavnychyi dim «Helvetyka», Kyiv. pp.76-80. [in Ukrainian].

19. Antoshchenkova, V. (2020) Osnovni elementy resursnoho potentsialu silskohospodarskoho pidpryiemstva yak osnova ekonomichnoi ta prodovolchoi bezpeky [The main elements of the resource potential of an agricultural enterprise as the basis of economic and food security]. Economic analysis. Tom 30. № 3. pp. 291-298. [in Ukrainian].

20. Antoshchenkova, V. V. & Bohdanovych, O. A. (2017). Innovatsiinyi marketynh, yak osoblyvyi vyd innovatsiinoi diialnosti. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva. Kharkiv: KhNTUSH. vol. 185. pp.50-55. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru