Аналізування організаційної діяльності закладу охорони здоров'я в умовах реформування галузі: теоретико-методологічні та прикладні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Львівська політехніка»

Західноукраїнський національний університет

Аналізування організаційної діяльності закладу охорони здоров'я в умовах реформування галузі: теоретико-методологічні та прикладні аспекти

Алла Мельник доктор економічних наук, професор, кафедра менеджменту, публічного управління та персоналу,

Вікторія Адамик кандидат економічних наук, доцент, кафедра менеджменту та міжнародного підприємництва

Україна

Анотація

Вступ. Ефективне управління будь-якою організацією можливе при належній інституалізації всіх етапів підготовки і реалізації управлінських рішень. В цьому контексті особливе місце відводиться аналізу. Економічні дослідження переважно присвячені питанням економічного або функціонально-вартісного аналізу. Є напрацьовані відповідні методики. Проте поза увагою залишаються питання аналізу організаційної діяльності організації. Особливо гостро ці питання стоять для організацій, що перенесли інституційне реформування. Це стосується медичних закладів, які в процесі реформ набули статусу комунальних некомерційних підприємств. Для правильної оцінки сучасного стану організації діяльності медичного закладу мають бути чітко визначені об'єкти такого аналізу, емпірична база, критерії оцінки результативності змін, відповідні методики. Відсутність теоретичних, методичних та прикладних розробок стосовно даної проблематики, створює певні труднощі для дослідників та менеджменту лікарень, що актуалізує запропоновану тему дослідження.

Мета та завдання статті - узагальнити теоретичні підходи до дослідження проблеми організації діяльності закладу охорони здоров'я, висвітлити результати перших етапів реформування охорони здоров'я в Україні через призму змін в діяльності закладу охорони здоров'я, запропонувати авторський підхід щодо методики аналізування організації роботи медичного закладу як складової компоненти функціональної структури управління, запропонувати емпіричні результати її апробації на прикладі багатопрофільної лікарні.

Результати. Узагальнено сучасні теоретичні підходи до дослідження організації діяльності закладу охорони здоров'я, висвітлено вплив на неї проведених етапів реформ, запропоновано алгоритм та методику аналізування організації діяльності реформованих закладів охорони здоров'я, що будується на поєднанні системного та процесного підходів. На основі запропонованих авторами методичних підходів проведено емпіричні оцінки організаційної діяльності багатопрофільного закладу.

Ключові слова: організація діяльності; заклад охорони здоров я; методологія наукових досліджень; аналіз; методичні підходи до аналізування; медична реформа.

Abstract

Alla Melnyk, Doctor (hab.) of Economic Sciences, Professor, Department of Management, Public Administration and Personnel, West Ukrainian National University, Ukraine

Viktoriia Adamyk, PhD in Economics, Associate Professor, Department of Management and International Business, Lviv Polytechnic National University, Ukraine

ANALYSIS OF THE ORGANIZATIONAL ACTIVITY OF A HEALTHCARE INSTITUTION IN THE CONDITIONS OF REFORMING THE INDUSTRY: THEORETICAL, METHODOLOGICAL AND APPLIED ASPECTS

Introduction. Effective management of any organization is possible with proper institutionalization of all stages of preparation and implementation of management decisions. In this context, a special place is given to analysis. Economic studies are mainly devoted to issues of economic or functional-cost analysis. Appropriate methods have been developed. However, issues of analysis of the organization's organizational activity remain neglected. These issues are especially acute for organizations that have undergone institutional reform. This applies to medical institutions, which in the process of reforms acquired the status of communal non-commercial enterprises. In order to correctly assess the current state of the organization of a medical institution, the objects of such an analysis, the empirical base, criteria for evaluating the effectiveness of changes, and appropriate methods must be clearly defined. The lack of theoretical, methodological and applied developments in relation to this issue creates certain difficulties for researchers and hospital management, which actualizes the proposed research topic.

The purpose and task of the article is to generalize theoretical approaches to the study of the problem of organization of the health care institution's activities, highlight the results of the first stages of health care reform in Ukraine through the prism of changes in the activity of a health care institution, propose an author's approach to the methodolo gy of analyzing the organization of the work of a medical institution as a component of the functional management structure, to offer empirical results of its approbation on the example of a multidisciplinary hospital.

Results. Modern theoretical approaches to the study of the organization of the activity of a health care institution are summarized, the influence of the stages of reforms on it is highlighted, an algorithm and methodology for analyzing the organization of the activities of reformed health care institutions are proposed, which is based on a combination of system and process approaches. On the basis of methodological approaches proposed by the authors, empirical evaluations of the organizational activity of a multidisciplinary institution were carried out.

Keywords: organization of activities; health care institution; methodology of scientific research; analysis; methodical approaches to analysis; medical reform.

Вступ

Ефективне управління будь-якою організацією можливе при належній інституалізації всіх етапів підготовки і реалізації управлінських рішень. В цьому контексті особливе місце відводиться аналізуванню. Економічні дослідження в сфері аналітики переважно присвячені питанням економічного та функціонального аналізу. Проте поза увагою залишаються питання аналізу організаційної діяльності організації, які вкрай важливі для менеджменту. Особливо гостро ці питання стоять стосовно організацій, що в процесі реформ набули статусу комунальних некомерційних підприємств. Для правильної оцінки сучасного стану організації діяльності медичного закладу мають бути чітко визначені об'єкти такого аналізу, емпірична база, критерії оцінки результативності змін, відповідні методики. Попри наявність деяких публікацій, присвячених організації діяльності закладів охорони здоров'я (В. Борщ, О. Ващенко, Т. Желюк, Г. Монастирський, О. Стахів), питання методології та методики аналітичних досліджень цієї сфери діяльності закладів охорони здоров'я не знайшли висвітлення. Відсутність теоретичних, методичних та прикладних розробок стосовно даної проблематики створює певні труднощі для дослідників та менеджменту лікарень, що актуалізує запропоновану тему дослідження.

Мета статті

Метою статті є узагальнення теоретичних підходів до дослідження проблеми організації діяльності закладів охорони здоров'я, оцінка результатів перших етапів реформування галузі та вироблення авторського підходу до аналізування організаційної роботи медичного закладу як складової функціональної структури управління.

Визначаючи мету дослідження, виходимо з того, що за період реформ в системі охорони здоров'я України відбулися такі інституційні зміни: утворення інституцій первинної медичної допомоги (сімейної медицини); перетворення лікарень вторинної та третинної (спеціалізованої) медичної допомоги на комунальні некомерційні підприємства; розвиток приватних форм підприємництва, що практично відображає становлення конкуренції на локальних, регіональних та національному ринках медичних послуг; зміна механізму фінансування, впровадження системи відносин медичних закладів з НСЗУ на договірній основі, впровадження моделі державного гарантування пакета медичної допомоги; імплементація програми реімбурсації «Доступні ліки», впровадження цифрових технологій. Зазначені зміни відбувалися на фоні децентралізації системи управління в країні, яка супроводжувалася зміщенням акцентів адміністративної та фінансової відповідальності до місцевих органів влади за забезпечення доступності медичної допомоги жителям територіальних громад, що викликало необхідність вирішення цього питання шляхом формування спроможної мережі через створення госпітальних округів та госпітальних кластерів. В сукупності це обумовлює необхідність адаптації організаційної та функціональної структури кожного закладу охорони здоров'я до зазначених інституційних змін, що можливо лише на об'єктивній аналітичній базі.

Виклад основного матеріалу дослідження

Організація діяльності підприємства (організації), є однією з функцій менеджменту, що полягає у розподілі робіт (завдань, функцій, обов'язків) між працівниками та супроводжується формуванням відповідної організаційної структури, визначенням зон відповідальності та повноважень і відповідальності окремих осіб, залучених до виконання місії і завдань відповідної організації.

Ефективна організаційна діяльність, створення адекватної системи підрозділів та функціональних взаємозв'язків між ними, дозволяють керівництву запобігти хаосу та невизначеності, конфліктним ситуаціям і формувати сприятливе середовище для виробничих й управлінських процесів задля досягнення стратегічних і тактичних цілей організації.

За твердженням Г. Монастирського, «заклад охорони здоров'я є одним з важливих видів організацій, на діяльність яких поширюються засади організаційних систем і організаційних процесів» [1, с. 57]. Відповідно, розглядаючи проблему аналітичних досліджень організаційної діяльності медичного закладу, опиратимемося на основні постулати теорії організації, теорії менеджменту та методології наукових досліджень.

Виходячи з вимог методології наукових досліджень, аналітична діяльність має будуватися на дотриманні певних принципів, орієнтуватися на конкретні цілі. Ціль аналізування організаційної діяльності закладу охорони здоров'я в умовах реформування галузі, з огляду на відзначені трансформаційні процеси, - підготовка інформаційної бази для адаптації системи управління цим закладом до сучасних реалій з акцентом на підвищення її ефективності і зміни в інформаційно- комунікаційному середовищі.

Зазначимо, що «Аналітичне дослідження - найбільш поглиблений вид вивчення, метою якого є не тільки описування структурних складових об'єкта, що розглядається, а й з'ясування причин, які лежать в його основі й зумовлюють характер, поширеність та інші притаманні йому властивості» [2, с. 81].

Таким чином, вихідними моментами аналізування організаційної діяльності закладу охорони здоров'я мають стати: чітке визначення об'єкта емпіричного аналізу; вибір методологічного підходу для здійснення аналітичного дослідження. В контексті нашої проблематики та враховуючи сучасні зміни в позиціюванні статусу закладів охорони здоров'я, які відбулися в процесі кластеризації в регіонах, такими об'єктами могли б стати питання організаційної діяльності в: багатопрофільних лікарнях, надкластерних багатопрофільних закладах, надкластерних центрах (закладах охорони здоров'я, що виконують функцію головного центру з організації і наданні медичної та реабілітаційної допомоги), кластерних медичних закладах, загальних лікарнях, надавачах первинної медичної допомоги, приватних структурах, центрах екстреної медицини та медицини катастроф), які відрізняються своєю організаційною структурою і функціональною діяльністю. медичний реформування охорона здоров'я

Звідси очевидно, що в методології та методиці аналізу в такій ситуації має мати місце загальне та особливе. Загальними можуть бути методологічні підходи - гносеологічний, системний, компаративний, синергічний, комплементарний, процесний та змістовні компоненти, що знаходяться в полі зору аналізу, як от: організаційна структура та її зміна в процесі трансформації системи охорони здоров'я чи в процесі реформ; фактори зовнішнього середовища і їх вплив на зміну організаційної структури; організація процесів (основних/клінічних, управлінських, допоміжних); аналіз результативності та ефективності функціональних механізмів організації діяльності закладу охорони здоров'я; аналіз змін в комунікативно- інформаційному середовищі; аналіз впливу процесу формування спроможної мережі на організацію діяльності відповідного медичного закладу. Використання специфічних методів аналізування обумовлено відмінностями організаційної структури, клінічних, управлінських, допоміжних процесів і тісно пов'язане з використанням обраної емпіричної бази. В нашому дослідженні за таку обрана організаційна діяльність багатопрофільної лікарні.

Організаційну діяльність закладу охорони здоров'я можна розглядати у статиці й динаміці, що в сукупності уможливить комплексно визначити її сутність. Керуючись принципами системного підходу, зазначимо, що медичний заклад функціонує як впорядкована система, що має свою узгоджену структуру та виконує певну місію. З іншого боку, організаційна діяльність будь якого медичного закладу є процесом, тобто сукупністю певних дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей і формування відповідних відносин між структурними елементами системи (суб'єктами діяльності).

Таким чином, організаційну діяльність закладу охорони здоров'я визначаємо як сукупність дій в частині планування, управління, координації, контролю та оцінки його роботи з досягнення поставлених цілей та завдань.

Відповідно, для забезпечення системності і комплексності аналізування, організаційна діяльність, як складна система, має бути структурована на окремі об'єкти аналітичного дослідження. Вивчення практики функціонування закладів охорони здоров'я на сучасному етапі дозволяє віднести до них наступні компоненти: стан інституалізації процесу цілепокладання; визначення змісту робіт та розподіл функціонального навантаження між структурними підрозділами та виконавцями ; організаційна структура лікарні та організаційна структура управління; система взаємозв'язків та ступінь координації роботи підрозділів; фактори формування організаційної діяльності, чинники змін в ній та їх наслідки для медичного закладу; клінічні, адміністративні та допоміжні процеси; зміст робіт та контроль і моніторинг їх якості; організаційна культура; комунікативно- інформаційне середовище; результативність та ефективність організаційної діяльності.

Стан інституалізації процесу цілепокладання. В контексті аналізу увага має концентруватися на визначенні статусу, місця, ролі медичного закладу у національній системі охорони здоров'я, його структури, наявності і змісті статуту, що визначає місію, цілі, завдання, принципи діяльності, права та обов'язки керівництва і персоналу, наявності стратегії розвитку. В умовах сучасного, третього етапу реформування системи охорони здоров'я важливо проаналізувати місце, цілі і завдання медичного закладу (в нашому випадку багатопрофільної лікарні) в госпітальному кластері, чіткість адміністрування процесу його долучення до складу кластера.

Перелік змісту робіт та розподіл функціонального навантаження між структурними підрозділами визначається місцем лікарні в системі регіональної (локальної) організації охорони здоров'я. В умовах формування спроможної мережі передбачається позиціювання кожного типу лікарень в ланцюгу надання медичної допомоги. В процесі аналізу важливо проаналізувати відповідність повноважень і відповідальності, а відтак видів лікувальної, реабілітаційної допомоги потенціалові медичного закладу. Розподіл функціонального навантаження за структурними підрозділами є складним організаційним процесом. «Існує два основних аспекти організаційного процесу: розподіл організації на підрозділи (відповідно до цілей і стратегії ); встановлення співвідношення повноважень, що пов'язує вище керівництво з нижчими рівнями управління, і визначення співвідношення за допомогою делегування»[ 3, с. 91]. При цьому, відповідальність за виконання завдань та здійснення заходів розподіляється відповідно до чітко сформованої організаційної структури, яка б відповідала вимогам економічності, оптимальності, оперативності, надійності.

Організаційна структура закладу охорони здоров'я та організаційна структура управління. Організаційна структура сучасного закладу охорони здоров'я, як об'єкт аналізу, є відображенням організаційної діяльності у статиці, залежить від конкретного типу медичного закладу, його спеціалізації та величини. До прикладу, типова організаційна структура лікарні загальної медицини включає такі складові: 1) вище керівництво (до реформи головний лікар), яке забезпечує загальне управління, вироблення і реалізацію стратегії лікарні, медичний директор (до реформи - заступник головного лікаря з медичних питань) - відповідає за організацію медичного обслуговування; 2)медичний блок, що охоплює роботу головних лікарів, лікарів за спеціальностями медичного обслуговування (терапія, хірургія, урологія тощо), медичних сестер, лікарів із спеціальними фахівцями, що забезпечують надання відповідних медичних послуг, поліклініку (амбулаторію), де надається амбулаторна допомога, екстрено-швидку допомогу, що охоплює надання допомоги на виїзді та транспортування важко хворих та поранених;

Рис. 1. Приклад організаційної структури багатопрофільного закладу охорони здоров'я

Примітка: Побудовано авторами на основі відкритих джерел (сайтів лікарняних закладів України).

3) адміністративно-господарський блок, що об'єднує відділ кадрів, фінансовий відділ з відповідними секторами - фінансово- аналітичним, контролю бюджету, фінансово- обліковим, відділ інформаційних технологій ; 4) сектор підтримки якості, який об'єднує відділ контролю якості, відділ безпеки пацієнтів, служби та відділи підтримки;

5)фармацевтичний відділ, який забезпечує постачання ліків і контроль за використанням медикаментів.

На рис. 1 наведено приклад найбільш поширеної в Україні організаційної структури багатопрофільного медичного закладу.

Відсутність в використовуваних моделях відображення системи субординаційних, реординаційних та координаційних зв'язків ускладнює аналітичні оцінки ступеня координації роботи структурних підрозділів, високий рівень якої дозволив би менеджменту уникнути дублювання функцій в процесі організаційної діяльності. При вирішенні цієї проблеми в процесі аналітичних досліджень необхідно врахувати тип організаційної структури. Спроба такої оцінки стосовно закладів охорони здоров'я України у 2021 р., тобто до утворення госпітальних кластерів, здійснена на основі експертного опитування, засвідчила, що ступінь поширення лінійно- функціональної структури в медичних установах склала 42,9%, функціональної - 28,6%, лінійної -14,5%, адаптивної 14,3 % [ 4].

Поглиблений аналіз, проведений в багатопрофільній лікарні КНП «ТМКЛШД», дозволяє зробити висновок, що притаманний їй лінійно-функціональний тип організаційної структури (адміністративний персонал, відділення екстреної медичної допомоги, хірургічне, інфекційне, травматичне відділення, відділення анестезіології та інтенсивної терапії, відділення гемодіалізу, реабілітаційне відділення, лабораторно-діагностичне відділення, загально лікувальний підрозділ, інформаційно-аналітичний відділ, господарська служба та інші допоміжні підрозділи)[ 5] є результатом еволюції чинної системи охорони здоров'я в дореформенний період і став логічним компонентом інституційного забезпечення організаційної діяльності медичного закладу. Процес реформування, долучення КНП до формування медичного кластеру вказує на необхідність змін в цьому типі організаційної структури. Так, аналітичне дослідження, проведене на основі методичних підходів, викладених у праці [4], вказує, що найбільш доцільним для досліджуваного КНП мав би бути адаптивний тип організаційної структури, що уможливить пристосування лікарні до інституційних змін у галузі і підвищення ефективності організаційної діяльності (рис. 2).

Рис. 2. Результати оцінювання доцільності оновлення організаційної структури КНП «ТМКЛШД»

Примітка: Побудовано авторами на основі опитування працівників КНП «ТМКЛШД».

Оцінка якості організаційної структури досліджуваного медичного закладу методом експертного опитування, запропонованим

О. Стахівим [4], з залученням персоналу лікарні та стейкхолдерів дозволила отримати наступні результати (рис. 3):

Рис. 3. Результати оцінювання якості організаційної структури КНП «КМКЛШД»

Примітка: Побудовано авторами на основі опитування працівників КНП «ТМКЛШД» за методикою [4].

Вони свідчать, що вузькими місцями в організаційній структурі КНП «ТМКЛШД» є недостатнє впровадження організаційно- управлінських інновацій, досвіду зарубіжних лікарняних закладів. У зв'язку із змінами оновлення вимагають функції підрозділів та посадових інструкцій.

Фактори впливу на характер організаційної діяльності закладу охорони здоров'я. Аналізування чинників змін та їх наслідків для трансформації її змісту. Організаційна діяльність закладу охорони здоров'я відбувається під впливом факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, систему яких дало змогу сформувати опрацювання наукових джерел інформації та емпіричний аналіз діяльності багатопрофільної лікарні. Так, внутрішнє середовище медичного закладу формується всередині лікарняної установи і представлене характером виробничо-господарської, інноваційно-технічної та інформаційно-маркетингової діяльності, фінансово-економічного та кадрового забезпечення, інвестиційної активності. Зовнішнє середовище опосередкованої і прямої дії формують політичні й макроекономічні чинники, нормативно-правова база, інфраструктурне забезпечення, система управлінських та контролюючих органів і громадських організацій, фактори попиту на медичні послуги, міжнародні організації та виклики тощо (табл. 1).

Для оцінки впливу факторів на організаційну діяльність доцільно використати модель STEP (фактор-сила-ймовірність-загальна оцінка з поправкою на вагу фактору), що дозволить в процесі аналізування визначити найбільш критичні питання та отримати інформацію для вироблення стратегії медичного закладу і оперативних завдань стосовно удосконалення його організаційної діяльності.

В мовах реформування особливої уваги вимагає аналізування впливу чинників змін на організаційну діяльність медичних закладів. Дослідження показують, що якщо організаційна діяльність багатопрофільних закладів медицини вже в основному адаптувалась до змін, обумовлених I і II етапами медичної реформи, то зміни, які вносить етап інфраструктурного реформування, заснований на кластерному підході, вимагає організаційної реакції медичних закладів. При цьому треба врахувати, що в основі цього процесу - реорганізація мережі закладів охорони здоров'я задля приведення їх функціональних потужностей до рівня нових вимог стосовно гарантованого і своєчасного доступу населення до якісного медичного обслуговування. Кластерний підхід означає: по- перше, об'єднання в медичні кластери групи медичних закладів (лікарень, поліклінік, амбулаторій), що передбачає забезпечення взаємодії між цими закладами та з такими інституціями як місцеві органи влади, бізнес- структури, громадські організації тощо, що породжує нові типи організаційних зв'язків; подруге, уникнення дублювання медичних послуг, розроблення клінічних маршрутів транспортування пацієнтів, а відтак зменшення організаційних витрат; по-третє, формування інтегрованої організаційної культури.

У процесі кластеризації частина багатопрофільних лікарень (за умов обслуговування не менше 120 тис. осіб) стають кластерними, змінюють масштаби і зміст робіт внаслідок об'єднання з іншими медичними закладами. До прикладу кластерний заклад «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги ТМР» утворений шляхом приєднання до КНП «ТМКЛШД» КНП «Міська комунальна лікарня №3» Тернопільської міської ради та КП «Тернопільський міський лікувально-діагностичний центр»

Тернопільської міської ради. В процесі аналізування наслідків реформування організаційної структури необхідно врахувати не лише позитивні ефекти змін, але й ризики: втрати можливості локального контролю над процесом організаційної діяльності менеджментом лікарень, появи організаційних проблем при координації робіт між учасниками кластеру, ускладнення співпраці через конкуренцію, появи конфліктів.

В умовах нового етапу реформування особливої уваги набирають питання аналізу організації діяльності медичних закладів, пов'язані з створенням різнорідних партнерств в системі охорони здоров'я, зокрема партнерств з громадськістю (при залученні їх до прийняття важливих рішень), академічно- медичних партнерств між ВНЗ та клінічними установами, глобальних партнерств та обміну досвідом; аналізу організації діяльності в рамках реалізації спільних проектів комунальних та приватних медичних закладів щодо розвитку інфраструктури, аналізування взаємодії вітчизняних лікарень з міжнародними організаціями стосовно технічної та фінансової допомоги.

Клінічні, адміністративні та допоміжні процеси як об'єкт аналізування. Організація надання медичної допомоги населенню на різних рівнях допомоги й у різних формах (амбулаторній, стаціонарній, невідкладній, паліативній тощо) - одне із ключових завдань організаційної діяльності.

Як вже зазначалося вище, організаційну діяльність закладу охорони здоров'я, як і будь - якої іншої організації, можна розглядати у динаміці, тобто як послідовність змін, які можна спостерігати впродовж усього періоду його існування. Тобто, організаційна діяльність є «послідовністю, яка об'єднує дії, операції, стадії, етапи, фази, цикли в загальний процес» [1, с. 85 ]. Такий підхід передбачає аналізування організаційної діяльності медичного закладу як сукупності процесів, що відбуваються одночасно або з розривом у часі та можуть бути об'єднаними у такі групи, як процеси матеріально-речового характеру й інформаційні процеси, а також первинні (клінічні) процеси, пов'язані з наданням послуг діагностики, реабілітації, лікування тощо, тобто ті, що відображають основні напрямки діяльності закладу охорони здоров'я, вторинні - допоміжні процеси, покликані забезпечити ефективну і безперебійну роботу медичного закладу, управлінські процеси, що формують умови та визначають цілі організації [1, с. 86 ].

У контексті аналітичного дослідження організаційної діяльності закладів охорони здоров'я, систему процесів потрібно розглядати як взаємопов'язаний і взаємозалежний набір дій, які спільно сприяють наданню медичної допомоги (медичних послуг) послуг і включають, як вказано вище, клінічні, адміністративні та допоміжні роботи. Аналізуючи організаційну діяльність медичного закладу як систему процесів, необхідно сформувати цілісне розуміння того, як ці процеси, впливають один на одного, зрештою визначають якість медичної допомоги. Вказане підкреслює важливість системно-структурованого підходу до аналізу організаційної діяльності медичної установи для оптимізації зазначених процесів і досягнення позитивних результатів.

Таблиця 1. Чинники, що формують внутрішнє і зовнішнє середовище організації діяльності багатопрофільного закладу охорони здоров'я

*Примітка. Складено на основі [1, с. 86-97; 6; 7] та емпіричних досліджень авторів.

Одним із основних компонентів системи процесів охорони здоров'я є клінічні процеси. Вони охоплюють пряме надання допомоги пацієнтам, включаючи діагностику, лікування, реабілітацію та моніторинг якості. Ефективна координація цих процесів є важливою для забезпечення точної діагностики, своєчасного втручання та оптимальних результатів для пацієнтів. Вирішальну роль у впорядкуванні цих процесів відіграють стандартизовані клінічні настанови та протоколи і просування практики, що ґрунтується на принципах доказової медицини. Важливою вимогою до організації клінічних процесів є дотримання ліцензійних вимог, що має бути в полі зору при здійсненні аналітичних досліджень. Так зокрема, аналізування організаційної діяльності КНП «ТМКЛШД» засвідчує, що медичний заклад перебуває у ліцензійному реєстрі МОЗ України з медичної практики і має ліцензію на надання медичних послуг за такими напрямками (спеціальностями): хірургія, в т. ч. торакальна, ендоскопія, ортопедія і травматологія, анестезіологія, неврологія, функціональна діагностика, бактеріологія, стоматологія, ендокринологія, акушерство і гінекологія, проктологія, пульмонологія, нейрохірургія, ультразвукова діагностика, комбустіологія, нефрологія тощо [8].

Емпіричний аналіз організаційної діяльності в КНП «ТМКЛШД» за зазначеними напрямками дозволив зробити такі висновки: 1) реформування охорони здоров'я, імплементація нових підходів до організації діяльності лікарні дозволили наблизити до світових стандартів процеси і технології діагностики та лікування; 2) характер організаційної діяльності за більшістю ознак набув відповідності таким принципам як: орієнтація медичної допомоги на пацієнта; забезпечення високого рівня кваліфікації персоналу на основі впровадження його регулярної атестації та підвищення кваліфікації; дотримання прав людини згідно міжнародних Конвенцій, ратифікованих Україною; інноваційності та забезпечення високого технічного рівня надання медичних послуг; розширення співпраці з стейкхолдерами; ретельної фіксації даних; управління кризовими ситуаціями та здійснення інфекційного контролю [5], економічної ефективності клінічних процесів. Останнє можна підтвердити, застосувавши методику функціонально-вартісного аналізу.

Адміністративні (управлінські) процеси є інституційним базисом для ефективної діяльності закладів охорони здоров'я, забезпечують загальну організаційну ефективність. Вони охоплюють такі дії, як госпіталізація пацієнтів, формування рахунків, управління персоналом і запасами тощо. Добре організована адміністративна система у лікарні має дуже важливе значення, оскільки відповідає за те, щоб ресурси розподілялися розумно, документообіг зводився до мінімуму, а організація відповідала нормативним вимогам. Ефективні адміністративні процеси сприяють зниженню операційних витрат, підвищенню фінансової стійкості та рівня задоволеності послугами з боку пацієнтів. В умовах дії принципу «гроші йдуть за пацієнтом» аналіз якості адміністративної діяльності набирає особливої ваги. Об'єктами аналізування тут мають стати процедури формуванням бюджету, координація роботи закладу, економічна ефективність, а також організація роботи й ефективної комунікації структурних підрозділів лікарні, забезпечення залучення коштів від інвесторів та меценатів на потреби закладу тощо [9].

Допоміжні процеси є невід'ємною частиною загального функціонування системи організаційної діяльності. До них належать процеси, пов'язані з обслуговуванням об'єктів (будівель, обладнання, транспортних засобів тощо), ланцюгами поставок, інформаційними технологіями та забезпеченням якості. Допоміжні процеси відповідають за те, щоб фізична інфраструктура була комплементарною для надання медичної допомоги, основні засоби були доступними на момент потреби, організація підтримувала необхідні технології та інформаційні системи. І хоча ефективні допоміжні процеси підтримки є важливими для підтримки цілісності всієї системи та забезпечення якості медичної допомоги, саме цій частині організаційної діяльності упродовж тривалого періоду існування етатичної моделі охорони здоров'я в Україні не надавалось належного значення. Перетворення лікарень в КНП, підвищення їх автономності, перетворення в учасників конкурентного ринку обумовлює необхідність ретельного аналізу щодо їх організації.

Моніторинг, облік та аналізування процесів в закладі охорони здоров'я слід розглядати як фундаментальний крок у реалізації цілей організаційної діяльності. Це передбачає документування та аналіз існуючих процесів для виявлення вузьких місць та можливостей для вдосконалення. Завдяки моніторингу, обліку та аналізу процесів заклади охорони здоров'я можуть отримати більш чітке розуміння того, як взаємодіють різні процеси, й ухвалювати обґрунтовані рішення щодо оптимізації.

Аналізування системи інформаційно- комунікаційного забезпечення. Організаційна діяльність медичного закладу пов'язана з необхідністю використання великого масиву різноманітної інформації і систематичного спілкування менеджерів та медичного персоналу організації. Трансформація системи інформаційно-комунікаційного забезпечення є однією найважливіших ознак змін в організаційній діяльності медичного закладу. В період реформ в закладах охорони здоров'я України знайшли поширення такі новітні інформаційні системи як: e-Health; Doktor Eleks, яку можна розглядати як доповнення до e- Health; система Helsi.me, створена переважно для комунікацій між лікарняними закладами різних форм власності з пацієнтами. Йтиметься передусім про систему «E-Health». «Всесвітня організація охорони здоров'я визначає «E- Health» як безпечне та економічно обґрунтоване використання інформаційних і комунікаційних технологій у сфері охорони здоров'я, враховуючи надання медичної допомоги, організацію нагляду за здоров'ям населення, медичну освіту, поширення знань, навичок і результатів досліджень» [10, с. 484]. Проводячи аналітичні дослідження щодо використання сучасних електронних систем в організації діяльності медичного закладу, треба виходити з того, що система «Health» виконує декілька функцій в контексті організації діяльності медичного закладу, зокрема зберігання даних і їх передачу, онлайн-запис до фахівців, функції медицини катастроф, управління плановими оперативними втручаннями, функції телемедицини тощо [10, с. 485]. Велику цінність для аналітичних досліджень становить наявність в IT-системі медицини аналітики Business Intelligence. «Під час роботи з великими масивами інформації медустанови отримують можливість використовувати якісну аналітику для відстеження партнерів (схем, шаблонів) і змін в епідеміологічних прогнозах, а також запобігання ускладнень у лікуванні» [10, с. 485]. Враховуючи зміни в інформаційно- комунікативному середовищі організаційної діяльності, на увагу заслуговують такі аналітичні розвідки: аналіз використання інформаційних технологій збору інформації для підготовки управлінських рішень; аналіз можливостей для використання телемедицини; аналіз практики впровадження електронних систем ведення медичної документації для моніторингу і підготовки звітності; аналіз практики планування та використання електронних викликів тощо. Прогнозні очікування щодо поширення новітніх технологій вказують, що в поле аналізування з часом мають бути включені такі канали інформаційно-комунікативного супроводу організаційної діяльності як: система управління клінічною діяльністю на основі сучасного програмного забезпечення; внутрішні комунікаційні платформи; організація регулярних офлайн та онлайн нарад; електронні медичні записи; побудова електронної системи звітності; застосування інформаційних систем інтерактивного спілкування з пацієнтами. На сьогодні бар'єром використання сучасного інформаційного забезпечення організаційної діяльності багатопрофільних лікарень є, як показало аналітичне дослідження, відсутність цілісної системи електронних медичних записів, обліку та контролю, що вимагає посиленої уваги до вирішення зазначеної проблеми.

Аналіз контролю якості, результативності та ефективності організаційної діяльності. Система процесів у закладах охорони здоров'я вимагає постійного вдосконалення якості. Це передбачає регулярну оцінку процесів та їх результатів, визначення сфер для вдосконалення та впровадження змін для покращення. У цьому контексті, варто наголосити на необхідності періодичного діагностування системи якості у закладі охорони здоров'я, що повинна проводитися працівниками медичної установи з можливим залученням зовнішніх фахівців (консультантів) [11, c. 78].

Скоординована організаційна діяльність менеджменту медичного закладу в питаннях управління якістю згідно статутів медичних закладів передбачає: планування якості, покращення якості, оцінку, контроль та забезпечення якості [12]. Зміст робіт з організації забезпечення якості діяльності багатопрофільної лікарні охоплює:

розроблення внутрішніх стандартів і протоколів, завдань з підвищення технічного та кадрового забезпечення; моніторинг та оцінку якості; контроль якості; проведення клінічного аудиту та аудиту якості. В Україні напрацьована нормативно-правова та методична база для цього [13; 14]. Так, основними об'єктами контролю якості визначено: якість структури (потребує аналізу кваліфікації персоналу, стану медичного обладнання і раціональності його використання, наявності видаткових матеріалів та лікарських засобів); якість процесів (передбачає виявлення наявності та дотримання клінічних рекомендацій та клінічних протоколів, використання самооцінки та клінічно-експертної оцінки); якість результату (оцінюється як відношення фактично досягнутих результатів до запланованих). «Клінічний аудит за своєю суттю є формою зворотного зв'язку, за результатами якої приймаються попереджувальні та коригувальні заходи, що унеможливлюють зниження результативності та ефективності лікувального процесу та опосередковано сприяють підвищенню професійного розвитку медичного персоналу» [1, с. 277]. При здійсненні клінічного аудиту, зазвичай, проводяться такі дії як: перехресний аналіз документації, порівняння еталонних даних з результативними, оцінка невідповідностей.

Стосовно інших механізмів організаційної діяльності багатопрофільного медичного закладу особливої уваги заслуговує аналіз стану розробки стандартних процедур надання медичних послуг, моніторинг та оцінка якості медичного обслуговування і безпеки лікування, аналіз практики визначення критеріїв якості та безпеки в лікарні та їх відповідності міжнародним стандартам, аналіз результатів за даними медичної статистики. Апробація авторських пропозицій щодо використання соціологічних та експертних методів для аналізування якості медичного обслуговування в двох багатопрофільних медичних закладах КНП «Центральна міська лікарня м. Борислава» та КНП «ТМЛШД» засвідчила, що результати анкетного опитування пацієнтів щодо якості та колективної експертної оцінки з залученням медичного персоналу дозволяють глибше виявити вузькі місця в організаційній діяльності та надати платформу менеджменту для об'єктивації управлінських рішень.

В умовах реформування системи фінансування багатопрофільних медичних закладів, диверсифікації його джерел (фінансові надходження від НСЗУ, надходження від надання платних послуг пацієнтам, отримання коштів у вигляді орендної плати та доброчинних внесків, надходження від місцевих бюджетів тощо) зростає значимість аналізування результативності та ефективності організаційної діяльності. Джерелом такого аналізу можуть стати показники фінансової діяльності (табл. 2).

Більш об'єктивне оцінювання можна здійснити шляхом аналізування показників співвідношення витрат на виконання робіт і надання медичних послуг в сфері клінічної діяльності в структурі доходів і витрат лікарні. Розрахунки, проведені нами на базі КНП «ТМКЛШД», показали позитивні зрушення, які засвідчують більш ефективне використання потенціалу медичного закладу в частині адміністративної та допоміжної діяльності задля забезпечення якості клінічних процесів. Так, в структурі використання доходів частка витрат на клінічну діяльність зросла з 83% у 2022 р. до 90% у 2023 р. [15].

У межах однієї публікації нема можливості охопити всі аспекти аналітичних досліджень організаційної діяльності медичних закладів. Процеси реформування ставлять нові виклики для розвитку методології аналітичних досліджень, зокрема стосовно: системного комплексного аналізу медичного простору для визначення потреби населення в медичних послугах; аналітичних пошуків для розробки стратегій медичних закладів, конкретних програм та проектів; аналізу розміщення мереж, географічних бар'єрів та раціональності клінічних маршрутів; аналізу ефективності розподілу ресурсів; адаптації методів аналітичних досліджень, використовуваних на підприємствах виробничого сектора економіки до аналізування організаційної діяльності в закладах охорони здоров'я тощо.

Впровадження у лікарнях відділів аналітики вимагає створення методичної бази аналітичних досліджень, побудованої на системних засадах, яка б дозволила в процесі аналізу отримувати комплексну оцінку стану організаційної діяльності закладу охорони здоров'я, бути орієнтованою на сучасну інформаційну систему, доступ до даних медичної статистики тощо, засновану на чіткій критеріальній базі оцінки структури, процесів і результату. При цьому для практичного використання можуть бути адаптовані деякі методичні підходи (наприклад, в частині маркетингового аналізу, аналізу ризиків, SWOT- аналізу, функціонально-вартісного аналізу тощо), які знайшли впровадження в практиці менеджменту виробничої сфери підприємницької діяльності.

Таблиця 2. Доходи і витрати КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» згідно фінансового плану на 2023 р. (стисла форма)

Примітка: Згруповано авторами на основі: [15].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Проведене дослідження підтвердило наявність суттєвих трансформаційних змін в організаційній діяльності закладів охорони здоров'я, прояв яких відрізняється залежно від їх специфіки і місця в системі медичної мережі. Це обумовлює необхідність комплексного системного аналізування організаційної діяльності, заснованого на поєднанні загального та особливого в підходах до побудови процесу і змісту аналітичних досліджень, що послужить основою для об'єктивації управлінських рішень.

Аналізування організаційної діяльності закладів охорони здоров'я в умовах динамічних змін має будуватись на засадах поєднання системно-структурного та процесного підходів, методичний базис якого запропоновано авторами в цій науковій праці.

Отримані результати дослідження можуть бути використані персоналом відділів аналітики, які створюються сьогодні в лікарнях, менеджментом медичних закладів, дослідниками проблеми аналітичного забезпечення управління в системі охорони здоров'я.

Перспективними в площині піднятої проблеми слід вважати проблеми аналітики функціонування спроможної мережі та збалансованості роботи медичних закладів різного типу, що входять до утворюваних госпітальних кластерів.

Список використаних джерел

1. Організація діяльності закладу охорони здоров'я: нав. посібник за ред. Шкільняка М. М., Желюк Т. Л. Тернопіль, Крок, 2021. 516 с.

2. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник.2-е вид. перероб. і доп. К.: Знання-Прес, 2002. 295 с.

3. Велещук С. В. Техніка адміністративної діяльності / За ред. д-ра екон. наук., проф. А. Ф. Мельник. ТНЕУ «Економічна думка», 2011. 320 с.

4. Стахів О. В. Управління системним розвитком закладів охорони здоров'я. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 073 - менеджмент. Західноукраїнський національний університет, Тернопіль, 2023.

5. КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги»

6. Ващенко О. П. Теорія та практика побудови організаційних систем управління: навч. посіб.; Держ. Ун-т телекомунікацій. Київ. ДУТ, 2017. 112 с.

7. Mitropoulos, P., Kounetas, K., Mitropoulos, I. Factors affecting primary health care centers' economic and production efficiency. Annals of Operations Research. December. 2016.

8. ДСТУ ISO 9000:2015. Системи управління. Основні положення та словник: Національний стандарт України.

9. Наказ МОЗ України №1977 від 31.10.2018 «Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників». Випуск 78.

10. Модернізація менеджменту та публічного управління в системі охорони здоров'я/ кол. монографія за ред. д. е. н. Шкільняка М. М., д. е. н. Желюк Т. Л. Тернопіль, Крок, 2020. 560 с.

11. Мартинюк О. А., Курдибанська Н. Ф. Впровадження системи управління якістю в медичних закладах. Причорноморські економічні студії. 2016. Вип.6. с.75-79.

12. Поняття і основні характеристики якості медичної допомоги.

13. Наказ МОЗ України від 11.09.2013р. №795 «Про порядок моніторингу клінічних індикаторів якості медичної допомоги».

14. Наказ МОЗ України від 28.02.2022р. №388 «Щодо забезпечення функціонування галузі охорони здоров'я»

15. Фінансовий план КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» на 2023 рік.

References

1. Shkilnyak, M. M., and Zhelyuk, T. L. (2021). Organization of the activity of a health care institution. Ternopil, Krok. [in Ukrainian].

2. Sheyko, V. M., Kushnarenko, N. M. (2002). Organization and methodology of research activity. Kyiv: Znannia-Press. [in Ukrainian].

3. Veleshchuk, S. V. (2011). Techniques of administrative activity. TNEU "Economic Thought". [in Ukrainian].

4. Stakhiv, O. V. (2023). Management of system development of healthcare institutions. Qualifying scientific work on manuscript rights. Dissertation for obtaining the degree of Doctor of Philosophy in specialty 073 - management. West Ukrainian National University, Ternopil.

5. MNPE "Ternopil Municipal Emergency Hospital".

6. Vashchenko, O. P. (2017). Theory and practice of building organizational management systems. Kyiv. DUT, 112 p. [in Ukrainian].

7. Mitropoulos, P., Kounetas, K., and Mitropoulos, I. (2016). Factors affecting primary health care centers' economic and production efficiency. Annals of Operations Research.

8. Management systems. Main provisions and dictionary: National Standard of Ukraine.

9. Order of the Ministry of Health of Ukraine No. 1977 of October 31, 2018 "On Amendments to the Handbook of Qualification Characteristics of Employees' Professions.", 78.

10. Shkilnyak, M. M., and Zhelyuk, T. L. (2020). Modernization of management and public administration in the health care system. Ternopil, Krok, 560 p. [in Ukrainian].

11. Martynyuk O. A., and Kurdybanska N. F. (2016)

12. Implementation of the quality management system in medical institutions. Black Sea Economic Studies, 6, 75-79.

13. Concepts and main characteristics of the quality of medical care.

14. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated September 11, 2013. No. 795 "On the procedure for monitoring clinical indicators of the quality of medical care."

15. Order of the Ministry of Health of Ukraine dated February 28, 2022. No. 388 "On ensuring the functioning of the health care industry".

16. Financial plan of the "Ternopil City Municipal Emergency Hospital" for 2023

Размещено на Allbest.ru