Аналіз інвестиційних процесів і зайнятості в аграрному секторі економіки Закарпаття
У роботі зосереджено увагу на важливості процесів інвестування, від яких залежать перспективи розвитку країни і стан національного виробництва, рівень технічної оснащеності підприємств аграрного сектору та економічний добробут, рівень життя населення.
Рубрика | Экономика и экономическая теория |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 08.09.2024 |
Размер файла | 230,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Аналіз інвестиційних процесів і зайнятості в аграрному секторі економіки Закарпаття
Г.В. Спаський
доктор економічних наук
м. Берегово, Україна
Зосереджено увагу на важливості процесів інвестування, від яких залежать перспективи розвитку країни і стан національного виробництва, рівень технічної оснащеності підприємств аграрного сектору та економічний добробут, рівень життя населення. Розглянуто особливості інвестування аграрного сектору, які зумовлені специфікою сільськогосподарського виробництва. Визначено основні причини сповільнення інвестиційних процесів для суб'єктів господарювання, які зазвичай мають низьку платоспроможність і відповідно низьку інвестиційну привабливість.
Ключові слова: інвестиції, інвестиційний процес, аграрний сектор Закарпаття, зайнятість у регіоні, зовнішнє та внутрішнє інвестування аграрного сектору Закарпаття, зелений ринок.
ANALYSIS OF INVESTMENT PROCESSES, THEIR CHARACTERISTICS AND EMPLOYMENT IN THE AGRICULTURAL SECTOR OF THE ECONOMY OF TRANSCARPATHIA
G.V. Spasky
doctor of economic sciences Berehovo, Ukraine
Attention is focused on the importance of investment processes, which depend on the prospects of the country's development and the state of national production, the level of technical equipment of enterprises in the agrarian sector and economic well-being, the standard of living of the population. The peculiarities of investing in the agricultural sector, which are determined by the specifics of agricultural production, are considered. The main reasons for the slowdown of investment processes for business entities, which usually have low solvency and, accordingly, low investment attractiveness, have been determined.
Key words: investments, investment process, agricultural sector ofTranscarpathia, employment in the region, external and internal investment in the agricultural sector of Transcarpathia, green market.
Постановка проблеми
інвестиційний зайнятість аграрний економіка
Активізація інвестиційної діяльності в аграрному секторі прикордонних регіонів України має важливе значення для відтворювальних процесів у одному із найважливіших секторів економіки, вдосконалення структури засобів аграрного виробництва та переробки аграрної продукції, збільшення робочих місць у новостворених сільських територіальних громадах. Упродовж останніх 11 років стан матеріально-технічної бази, ринкової інфраструктури аграрного сектору весь час погіршувався, разом із тим погіршувалися, умови виробництва й праці, зменшувалася чисельність найманих працівників підприємств.
Так, за 32 роки вартість основних засобів, кількість тракторів, комбайнів і різних видів сільськогосподарських машин у сільськогосподарських підприємствах зменшилася у декілька разів. Незадовільна ситуація склалася і у напрямку прикладання праці на селі - спостерігається стрімке скорочення робочої сили у всьому аграрному секторі, а альтернативних сучасних робочих місць з високою заробітною платою на селі не створено, що збільшує міграційні потоки із села в місто, або останнім часом для виживання- виїжджають за кордон.
Від важливої складової аграрного сектору сільського господарства - це складова економіки, від її стану діяльності залежить зростання економіки регіонів України. Саме виробничий потенціал аграрного виробництва повинен стати відправною точкою для відродження регіональної економіки, підвищенню ефективності інвестиційної діяльності. Нині сільськогосподарське виробництво не є привабливим об'єктом для вкладення інвестицій. Проблема залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій залишається надзвичайно важливою, а її рішення може стати одним з головних чинників виходу аграрного сектору з критичного стану в умовах від воєнних дій на сході держави. Значне залучення інвестицій в основний капітал дозволять забезпечити системне оновлення і розвиток матеріально-технічної бази аграрних підприємств, вибудувати ринкову інфраструктуру села та забезпечити конкурентоспроможність товарної продукції.
Переробка аграрної продукції та харчова промисловість та маркетингова діяльність залучає з часом все менше і менше інвестицій в основний капітал. Основним джерелом фінансування інвестицій у залишаються власні кошти підприємств, яких чи немає, чи мізерні. Важливим джерелом інвестування підприємств харчової тп переробної промисловості мають стати державні інвестиції. Значно змінено функції інвесторів та учасників інвестиційного процесу в регіонах України.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
У зв'язку із актуальністю питання розвитку інвестиційних процесів у аграрному секторі перебувають у центрі уваги значної кількості науковців-економістів. Питання сучасного розвитку інвестиційних процесів та їх регулювання в аграрному секторі регіонів України знаходяться в центрі уваги багатьох учених-аграрників, зокрема Балян А.В., Реверчук С.К., Реверчук Н.Й., Скомо- рович І.Г., Спаського Г.В., Тумусова Ф.С., Шевчук В.Я., Рогожина П.С., Шевчука В.Я., Рогожина П.С., Федоренко Г.В., Музики П.М., Готра В.В., Пріб К.І.
Дослідження проблем та перспектив харчової промисловості є актуальним напрямком української науки. Провідними українськими та зарубіжними вченими, що досліджували це питання - Гитман Л.Дж., Джонк М.Д., Gubeni, Y.E..
Дослідженню питань організації та управління інвестиціями в харчову промисловість, яким присвячено значну кількість наукових праць таких вчених, як Черваньов Д.М., Нейкова Л.І.,М.І. Крупка Н.Б. Демчи- шак О.П. Савицька, Н.В. Савицька, Калетнік Г.М., Новойтенко І.В., Россохи В.В. виконували аналіз перспектив від інвестицій внаслідок впровадження ринку землі в Україні. Досліджували українські підприємства харчової промисловості, які найбільше залучають внутрішніх та іноземних інвестицій, виконали аналіз чинників, що впливають на їх рівень.
Проте сучасний стан, проблеми й питання інвестиційної діяльності аграрного сектору регіональної економіки та ефективного використання залучення ресурсів дослідже- нінадто недостатньо. Особливо притаманно це для прикордонної Закарпатської області.
Мета дослідження. Аналіз інвестиційних процесів у сільському господарстві, харчовій промисловості, переробки сільськогосподарської сировини, зеленого ринку та особливості і зайнятості в аграрному секторі економіки Закарпаття. Підхід до трактування інвестиційного процесу. Висвітлити вплив цих процесів на трудову активність населення й визначення напрямів подальшого розвитку територіальних громад.
Виклад основного матеріалу
Інвестиції в основний капітал сільського господарства України.
Після здобуття незалежності Україна долучилася в інтеграційний розвиток світової економіки, де відбувається нарощування товарообігу між розвинутими країнами, збільшуються інвестиційні потоки всередині й ззовні, в деякій мірі активізується інноваційна діяльність. Де, інновації в умовах сьо-годення постають останнім інструментом забезпечення конкурентоспроможності та виступають невід'ємною частиною розвитку підприємництва в аграрному секторі.
Зважаючи на це, ми покладали надії на розвиток регіональної економіки, збільшення внутрішніх інвестицій, значний приплив іноземних в нашу економіку, зокрема у аграрний сектор економіки Закарпаття.Адже на початку 90-х років минулого століття Закарпатська область України мала потужний аграрний та промисловий потенціал, її вважали дієвим гравцем на зовнішньому аграрному та продовольчому ринку. Поряд із цим, сформоване виробництво продукції сільського господарства та її переробка з його науково обґрунтованими агротехнологіями й досвідченими кадрами та зростаючий попит на продукти харчування у прикордонних регіонах Європейських країн і мали сприяти збільшенню виробництва продукції, підвищенню її якості до європейських стандартів.
Необхідно перейти до теоретичних питань щодо суті інвестицій де, «інвестиції -- це об'єкти цивільних прав, що мають грошову оцінку, виділені для внесення вбудь-який об'єкт діяльності, що не носить протиправного характеру з метою отримання позитивного економічного ефекту» [6, c. 28]. У більш широкому сенсі інвестиції повинні забезпечувати механізм фінансування для росту і розвитку регіональної економіки.
Далі «...практика і досвід розпочатих ринкових перетворень дозволяють зробити висновок, що запуск інвестиційного процесу, що створює основу для зростання українського виробництва, може і повинен початися згалузей орієнтованих на кінцевий споживчий попит, і впершу чергу, як це не парадоксально, з сільськогосподарського виробництва, з тієї галузі, яка сьогодні відчуває найбільший спад» [6, с. 27].
«Особливого значення сільського господарства для залучення інвестицій зумовлено: по-перше, низькою капіталоємністю і найменшими термінами окупності інвестицій; по-друге, для продукції цієї галузі характерний масовий і стійкий попит на внутрішньому ринку. Крім того, сільське господарство має сильні міжгалузеві зв'язки, де інвестиції в йогорозвиток створюють найбільший кумулятивний ефект, стимулюючи попит на товарну продукцію суміжних галузей іформуючи в них власний інвестиційний потенціал » [12,с. 392].
Виникла потреба на нові (зовісім інші) підходи до інвестиційного процесу. І це є необхідною умовою для створення міцної, фундаментальної методологічної основи управління інвестиційним процесом, його ефективністю.
Поряд із цим інвестиційний процес трактується дуже по різному.
«Інвестиційний процес - це механізм зведення разом тих, хто пропонує гроші (хто має тимчасово вільні засоби), з тими, хто пред'являє попит (має потребу в них)» [6, с. 11].
Так, скажімо, погляд на інвестиційний процес як механізм взаємодії попиту і пропозиції інвестицій (Л.Дж. Гітман, М.Д. Джонк, С.К. Реверчук, І.Г. Скоморо- вич) правомірний і доречний при розгляді функціонування ринків інвестицій і інвестиційних товарів [2,11].
Погляд на інвестиційний процес як рух капіталу (Ф.С. Тумусов, В.Я. Шевчук, П.С. Рогожин) дозволяє «досліджувати глибинну суть руху інвестицій, які стадії вони при цьому проходять, як відбувається їх кругообіг» [17,20]. «Фактично такому підходу до розгляду інвестиційного процесу дуже близьке трактування його як послідовності інвестиційних циклів» (Г.В. Федоренко, Д.М. Черваньов, Л.І. Нейкова) [18,19]. Який є найбільш поширений погляд на інвестиційний процес. В першу чергу відмінності у трактуванні науковців-економістів в основному виникають при завершальній стадії інвестиційного циклу. Вважаємо трактування інвестиційного процесу як послідовного повторення інвестиційних циклів в деякій мірі завуженим. На практиці, підприємство може реалізувати декілька інвестиційних проектів, тобто спостерігається не послідовне, а паралельне в часі існування інвестиційних циклів, причому тривалість їх зазвичай різна, де кожний інвестиційний цикл досягає конкретного результату, ефекту.
«Для організації залучення та освоєння інвестиційних ресурсів необхідно застосовувати ефективні методи регулювання, що спрямовані на зростання ефективності інвестиційної діяльності, яка повинна рівнятись відповідному рівню циклу регіональ- ноїекономіки. А, регулювання інвестиційної діяльності, в свою чергу, в аграрному секторі і в т. ч. і сільському господарстві є ключовими в реалізації інтересів регіонів України» [1].
Таблиця. 1. Динаміка обсягів інвестицій в основний капітал сільського господарства Закарпатської області
Показник |
Рік |
2022/ 2012 в % |
|||||||||||
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
|
Інвестиції в основний капітал - усього, млн. грн |
2736,1 |
2645,8 |
2638,7 |
3778,4 |
4662,9 |
5623,7 |
7500,6 |
9330,3 |
5082,1 |
9184,3 |
6818,0 |
у 2,5р |
|
у т.ч. сільське господарство, млн грн |
78,8 |
79,6 |
41,2 |
97,4 |
112,7 |
128,9 |
202,8 |
149,2 |
125,2 |
213,5 |
конф. |
х |
|
Частка інвестицій у сільське господарство в загальному підсумку, % |
1,7 |
3,0 |
1,6 |
2,6 |
2,4 |
2,3 |
2,7 |
1,6 |
2,4 |
2,3 |
х |
х |
|
Вартість основних засобів сільського господарства, млрд грн |
148,3 |
151,8 |
167,3 |
205,6 |
286,9 |
335,3 |
399,5 |
460,5 |
490,3 |
515,5 |
555,6 |
у 3,7р |
|
Частка основних засобів сільського господарства в загальному підсумку, % |
1,3 |
1,4 |
1,2 |
2,7 |
3,3 |
4,3 |
4,1 |
4,8 |
4,9 |
5,2 |
5,5 |
х |
|
Наявність сільського сподарської техніки в агропідпри- ємствах, од. трактори |
472 |
457 |
460 |
407 |
412 |
454 |
428 |
451 |
439 |
428 |
451 |
95,5 |
|
зернозбиральні комбайни, од |
135 |
105 |
104 |
74 |
86 |
77 |
74 |
76 |
78 |
82 |
80 |
59,3 |
|
Прямі іноземні інвестиції (наростаючим підсумком)всьо- го, млн дол. США |
381,7 |
406,3 |
334,2 |
311,5 |
317,7 |
328,4 |
347,3 |
388,5 |
252,5 |
269,6 |
265,5 |
69,5 |
|
у т.ч. сільське господарство |
3,1 |
4,9 |
2,9 |
2,6 |
2,2 |
2,8 |
2,7 |
3,2 |
2,8 |
3,3 |
2,0 |
64,5 |
|
Частка в загальному підсумку сільського господарства, % |
0,8 |
1,2 |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
0,9 |
0,9 |
0,8 |
1,1 |
0,9 |
0,7 |
87,5 |
Джерело: Статистичні збірники Закарпатської області за 2022р. Головне управління статистики в Закарпатській області за 2022 р. Ужгород. 2023 р. [15, 10, 4, 3]
Це все вирішує наступні завдання для досліджуваного регіону: підвищення добробуту та рівня життя селян за рахунок модернізації економіки забезпечення стабільного економічного зростанняі, відповідно, розширення інвестиційної діяльності, вдосконалення регіональної економічної системи на базі результативності та гнучкості її інституцій, захист інтересів регіону у зовнішньоекономічній діяльності.
Такий структурний розподіл обсягів інвестицій не відповідає розвитку продуктивних сил прикордонного регіону країни, адже відомо, що всільському господарстві сконцентровано до16 % робочої сили, і підприємства займають площі земельних масивів, які залучені у сільськогосподарське виробництво, якого не прослідковується у жодній іншій галузі економіки.
В абсолютному вимірі обсяги інвестицій в сільське господарство з початку досліджень поступово зростали: з 2736,1 млн грн у 2012 р. до 6818,0 млн грн у 2022-му. На перший погляд, можна було б зробити висновок, що таке зростання інвестицій є позитивним процесом і покращує економічну ситуацію у сучасному Закарпатському селі. Проте, зважаючи на негативну тенденцію до зменшення вартості основних засобів у 2012-2022 рр. та деяке покращення ситуації лише в 2017 р., ми отримали абсолютно нелогічний зв'язок. Адже збільшення обсягів капітальних інвестицій завжди сприяє зростанню вартості основних засобів, покращенню матеріально-технічного парку сільськогосподарської техніки. Однак в кінці даного процесу цього не сталося й стан роз- виткусільського господарства в Закарпатті почав набувати неконтрольованого стану.
Нині в сільському господарстві Закарпатської області спостерігається наступна ситуація. За 32 роки незалежності парк сільськогосподарської техніки як активної частини основних засобів зношувався, в раціональних межах не відновлювався й не модернізувався. Так, наприклад кількість зернозбиральних комбайнів у сільськогоподарських підприємствах за 2012-2022 рр. зменшилася на 55 одиниць й становили 80 од., тракторів зменшилось за досліджуваний період на 50 од., через що заплановані обсяги сільськогосподарських робіт не виконуються або виконуються не у визначений біологічними особливостями росту сільськогосподарських культур термін, навантаження на одиницю техніки щороку зростає, розтягуються строки виконання агротехнологічних прийомів. В результаті знижуються ефективність сільськогосподарського виробництва й продуктивність праці, погіршуються умови праці та рівень оплати праці у сільських жи- телів.Повне відтворення основних засобів для сільськогосподарського виробництва вимагає залучення значних обсягів інвестицій, спеціального кредитного забезпечення обігових коштів, формування системи державної підтримки й відповідного організаційно- економічного механізму інвестування в сільське господарство Закарпаття. Погіршення основних показників фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств досліджуваного регіону зумовило їх інвестиційну непривабливість, що унеможливило придбання новітньої техніки та доведення продуктивності сільського господарства регіону до рівня розвинутих країн Європи. Не зважаючи на це випуск валової продукції з 2012 по2022 рр. зріс на 40,6%, близько 91% якої виробляли господарства населення та лише 9% - сільськогосподарські підприємства в т.ч. фермерські господарства (табл. 2).
У аграрних підприємствах нині концентруються виробництва, які вимагають меншої участі робочої сили й значних посівних площ: вирощування зернових культур, соняшнику, продукції птахівництва, плодівництва, виноградарства, меншою мірою - свинарство й скотарство, а господарства населення виробляють більш трудомістку продукцію: овочі, ягоди, м'ясо.
Сума прибутку сільськогосподарських підприємств, які господарюють з прибутками, в деякій мірі зростають, і частка їх становить останніми роками 50-60%.
Таблиця 2. Показники розвитку сільського господарства Закарпатської області
Показники |
Рік |
2022 до 2012, у% |
|||||||||||
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
|||
Випуск продукції у фактичних цінах, млн грн |
5618,3 |
6705,4 |
7118,9 |
7442,0 |
7998,3 |
8214,3 |
8781,1 |
8858,2 |
8552,3 |
7856,5 |
7898,3 |
140,6 |
|
Частка в загальному виробництві продукції, %: сільськогосподарські підприємства, млн грн |
7,8 438,3 |
9,0 603,5 |
10,0 712,8 |
9,4 699,5 |
10,1 811,5 |
10,5 861,6 |
65,2 983,0 |
5,3 838,9 |
11,4 976,0 |
10,6 833,8 |
9,0 710,0 |
115,4 161,9 |
|
господарства населення, % млн грн |
92,2 5180,0 |
91,0 6101,9 |
90,0 6406,1 |
90,6 6742,5 |
89,9 7186,8 |
89,5 7352,7 |
34,8 7798,1 |
94,7 8019,3 |
88,6 7576,3 |
89,4 7022,7 |
91,0 7188,3 |
98,7 138,8 |
|
Валова додана вартість сільського господарства, млн грн |
21404 |
21400 |
24120 |
28952 |
32390 |
43037 |
52445 |
61325 |
62022 |
75626 |
79566 |
у 3,7 р |
|
Частка валової доданої вартості сільського господарства в загальному підсумку економіки, % |
9,0 |
9,9 |
11,6 |
14,2 |
14,6 |
13,3 |
12,0 |
10,4 |
10,8 |
10,2 |
9,5 |
105,5 |
|
Кількість зайнятого населення у сільському господарстві, тис. осіб |
134,0 |
129,5 |
130,9 |
128,9 |
125,4 |
126,0 |
130,8 |
133,6 |
127,1 |
133,2 |
120,6 |
90,0 |
|
Середньооблікова кількість найманих працівників у сільському господарстві, тис. осіб |
2,4 |
2,4 |
1,9 |
1,8 |
1,8 |
1,7 |
1,8 |
1,7 |
1,5 |
1,3 |
1,1 |
5,8 |
|
Середньомісячна заробітна плата найманих працівників, грн: у середньому по регіону |
1400 |
1565 |
1733 |
2023 |
4940 |
5429 |
7063 |
7648 |
9048 |
10831 |
9877 |
у 7,0 р |
|
сільське господарство |
1654 |
1822 |
2786 |
3140 |
5122 |
5764 |
7136 |
8738 |
9734 |
11733 |
10346 |
у 6,2р |
Джерело: Статистичні збірники “Сільське господарство України” за 2012-2022 рр. [14]
Частка валової доданої вартості сільського господарства як різниці між випуском і виробничим проміжним споживанням зменшилася більше, ніж наполовину, або з 16,3 до 7,8%. Все це призвело до погіршення стану трудових відносин утериторіальних громадах області.
При однаковому рівні працездатного сільського населення Закарпатської області- 551,4 тис. осіб - чисельність зайнятого населення в сільському господарстві зменшилася лише за 2012-2022 рр. на 39,9%, або з 811,7 тис до 488,6 млн осіб. Більшість із цієї категорії осіб є самозайнятими у господарствах населення (у більшій мірі у домо- господарствах) й не здійснюють внесків до позабюджетних фондів пенсійного страхування, що стане у майбутньому соціальною проблемою в українському селі. Поряд із вище наведеним, чисельність найманих працівників зменшилася до 1,1 тис. осіб, тоді як ще одинадцять років тому їх було 2,2 тис. осіб. Надто на низькому рівні залишається останнім часом оплата праці в сільському господарстві.
Унаслідок активізації процесів демеха- нізації, деелектрифікації, деіндустріалізації аграрного виробництва, значно зросли випадки порушення вимог техніки безпеки, збільшується травматичність і професійна захворюваність працівників. Через невдоволення умовами праці й рівнем оплати помічається значна плинність кадрів, фахівців всіх рівнів зокрема у 2021-2022 рр. щороку біля половини штатних працівників звільнялися. А поновлення персоналу аграрних підприємств відбувалося на 10-12%. Показник вибуття й прийняття штатних працівників коливався в межах 18-25%. За 20122022 рр. темпи звільнень із підприємств аграрної галузі щороку зростали.
При сучасному соціально-економічному середовищі, при стані війни із Росією склалося таке становище у сільському господарстві, де відбувається відплив трудових ресурсів у значній мірі за кордон (Німеччина, Польща, Чехія), де можливість і умови праці, її оплата та соціальні гарантії набагато кращі.
У 2012 р. молодь віком 25-34 роки в структурі загальної чисельності найманих працівників у сільському господарстві становила лише 23,9%, тоді як у промисловості - 33,3%, торгівлі - 52,4%, у фінансово-кредитній системі - 58,2%, будівництві - 27,6%,у державному управлінні - 34,9%. У підприємствах сільського господарства протягом 2013-2022 років працювали зі скороченим робочим днем (тижнем, місяцем) 55,3-70,2% працівників, що свідчить про неефективність використання можливого фонду робочого часу, не впроваджувалися заходи підвищення продуктивності й стимулювання зайнятості селян у новостворених територіальних громадах.
Дослідженнями встановлено, що на «сучасному етапі для інвестиційної діяльності аграрних підприємств Закарпатської області характерні: низький рівень взаємозв'язку між валовою доданою вартістю, забезпеченою підприємствами галузі, та інвестиціями в сільське господарство; недостатній вплив здійснюваних інвестицій на зростання виробництва сільськогосподарської продукції; відставання обсягів інвестицій від темпів вибуття основних засобів у підприємствах аграрної галузі» [13].
Такий незадовільний стан справ вимагав залучення капіталу в сільське господарство як українського, так і іноземного походження, вживання прямих і опосередкованих важелів державного регулювання розвитку сільського господарства.
Інвестиції в основний капітал харчової промисловості Закарпаття.
В сучасних умовах інтеграційних процесів, що зумовили неоднаковий рівень розвитку регіонів країн в міжнародних економічних відносинах, регіони країн, що розвиваються, впроваджують новітні стратегії розвитку харчової промисловості з метою забезпечення конкурентних позицій і темпів економічного зростання, актуалізуючи питання залучення власних та іноземних інвестицій в регіональну харчову промисловість.
«Вдосконалення інвестиційної діяльності в досліджувану харчову промисловість передбачає залучення фінансових ресурсів, інноваційних технологій, відповідної сучасної ринкової інфраструктури та розширених каналів реалізації товарів, передового досвіду державного управління інвестиційними потоками, що дозволятимуть підняти рівень регіональної економіки та покращити інвестиційний клімат» [5].
Нині харчова промисловість об'єднує більше 40 підгалузей та виробництв, провідні місця у комплексі посідають підприємства таких підгалузей як борошно-круп'яні, макаронні, консервні, олійно-жирові, сироварні, виноробні, що продемонстровано на (рис. 1).
Рис.1. Харчова промисловість та її провідні підгалузі ваграрному секторі Закарпатської області Джерело: розроблено автором
Окремо варто виділити масштабність виробництва мінеральної води та солі. В Закарпатській області - с.м.т. Солотвино та м. Свалява.
Проведено відповідний аналіз залучення прямих іноземних інвестицій в Україну, і встановлено, що найбільші обсяги інвестицій надійшли із-за кордону у 2013 р. Суттєвий вплив на обсяги прямих іноземних інвестицій в Закарпатську область спричинили політичні події, війна на Сході України, захоплення Криму у 2014 р. та розпочаті воєнні дії проти України у 2022 р. Росією. Дана тенденція є наслідком невирішеної низки причин недовіри інвесторів: високий рівень корупції у регіонах України, недовіра до судової системи, монополізація аграрних та продовольчих ринків,
Дослідженнями підтверджено, що прямі іноземні інвестиції в географічному розрізі за країнами-інвесторами: Нідерланди, Швейцарія, Польща, Німеччина, Угорщина, Словакія, Франція, Чехія, Швеція.
Статистичні дані підтверджують, що найбільше інвестицій надходить з країн- членів ЄС до сектору виробництва харчових продуктів і продовольства, напоїв та тютюнових виробів, вина, продуктів виноградарства, сиру.
Виробництво харчової промисловості характеризується меншою залежністю від кон'юнктурних змін на зовнішніх ринках порівняно із іншими галузями регіональної економіки завдяки ємності внутрішнього ринку та низькій еластичності попиту.
За нинішніх умов воєнного стану в країні та важких умов для посіву, харчова промисловість регіону зазнає значних втрат і прямує до кризи. Визначальним стратегічним напрямком виходу досліджуваної галузі економіки регіону - пошук джерел залучення інвестицій з урахуванням особливостей регіону та галузі. Діючі харчові підприємства Закарпаття потребують розробки та впровадження регіональних проектів, залучення фінансової підтримки та якнайшвидших інвестицій з відновлення виробництва продовольства.
Досвід європейських країн свідчить, що найбільш ефективний напрям капіталовкладень у харчову промисловість - реконструкція та технічне переоснащення виробничого процесу новітніми технологіями.
Необхідно відмітити важливість інвестиційної привабливості підприємств, що зумовлює залучення підприємством інвестицій, та визначається на підставі значень показників, які з різних сторін характеризують перспективи розвитку підприємства, його фінансово-господарську діяльність, системи маркетингу, менеджменту.
На рівні підприємства інвестиційна привабливість у харчовій промисловості, розглядається як інтегральна характеристика підприємств з позиції перспектив розвитку, обсягу і можливостей реалізації продовольчих товарів товарів, ефективності використання наявних активів та їх ліквідності, стану платоспроможності й фінансової стійкості в галузі, в даному випадку Закарпаття. Формування інвестиційної привабливостід- ля підприємства потрібне для:
- забезпечення конкурентоспроможності вироблених товарів і підвищення їх якості до європейських стандартів;
- повної структурної перебудови виробничої діяльності;
- повне забезпечення певною сировинною базою для безперебійної діяльності підприємств;
- повне відновлення основних виробничих фондів;
- різке підвищення технічного рівня праці і впровадження новітньої технології виробництва продовольства.
Необхідно доповнити, що у сучасному розумінні поняття інвестиційна привабливість досить широке і багатьма авторами трактується надто по-різному.
Основні складові інвестиційної привабливості не отримали в наукових публікаціях ведучих науковців одностайного визначення. Практика свідчить проте, що структура інвестиційної привабливості залежить від інвестора. До прикладу, для банку, як інвестора, основним пріоритетом у розгляді привабливості підприємства харчової промисловості буде його платоспроможність, а вже інституціональні інвестори, тобто акціонери, партнери у міжнародному спільному підприємстві акцентують увагу на ефективності господарської діяльності реципієнта. Різняться складові інвестиційної привабливості підприємства харчової промисловості й для фінансового та стратегічного інвесторів. Якщо першого інвестора найбільше цікавить здатність проекту генерувати запланований грошовий потік, то у другого визначальним може виявитися розширення присутності на ринку або, наприклад, заді- яні на підприємстві, в яке він інвестує, технології й виробничі потужності, рівень автоматизації, роботизації.
Далі потрібно відмітити, що серед під- галузей харчової промисловості найбільші обсяги інвестицій надходять до виробництва олії та жирів, кондитерської галузі, виробництва молочних продуктів, переробки фруктів та овочів, виробництва вина, горілки, тютюну.
Аналіз показників динаміки капітальних інвестицій у харчову промисловість свідчить, що протягом 2012-2022 рр. до підприємств харчової промисловості надходило в середньому 5,5% від загальних обсягів капітальних інвестицій у промисловість досліджуваного регіону (табл. 3).
На підставі даних (табл. 3) проаналізовано динаміку капітальних інвестицій у харчову промисловість Закарпатської області, визначено рівень інвестиційної активності продовольчу галузь. Із наведених вище даних випливає висновок про те, що прослід- ковується негативна динаміка капітальних інвестицій у харчову промисловість області починаючи із 2013 року. Хоча має місце незначне зростання у 2018 р. та 2019 р. «Уповільнення активності інвестиційної діяльності харчової промисловості досліджуваного регіону відбулось із-за нестабільного економічного і політичного стану у регіонах країни. Внаслідок даних негативних про- цесів з кожним роком погіршуються умови праці, посилюються ризики для інвесторів через нестабільність та низьку прибутковість галузі в регіоні» [8].
Таблиця 3. Інвестиції у харчову промисловість Закарпаття
Показники |
Роки |
|||||||||||
2012 |
2013 |
2014 |
2015 |
2016 |
2017 |
2018 |
2019 |
2020 |
2021 |
2022 |
||
Капітальні інвестиції, млн грн |
41,1 |
50,4 |
135,2 |
102,6 |
05,1 |
12,9 |
39,5 |
07,7 |
11,1 |
27,2 |
78,5 |
|
Індекс капітальних інвестицій, % до попереднього року |
81,4 |
06,6 |
89,9 |
5,9 |
02,4 |
07,4 |
23,6 |
48,9 |
3,5 |
114,5 |
2,1 |
|
Прямі іноземні інвестиції, у тис. дол США |
8,9 |
54,3 |
17,3 |
12,6 |
12,4 |
11,5 |
10,7 |
11,3 |
9,8 |
7,9 |
6,1 |
За сучасних воєнних умов, одним із головних стратегічних методів підтримки харчової промисловості та зменшення її негативного ефекту - залучення прямих іноземних інвестицій.
Частина підприємств харчової промисловості залишається прибутковою, зростає фінансовий результат від їхньої звичайної діяльності та рентабельність операційної діяльності, однак великими темпами зростає й кількість підприємств, які отримують значні збитки, скорочують обсяги виробництва харчової продукції надто часто банкротують. У середньому, за даними Головного управління статистики у Закарпатській області, майже 70% підприємств, що працюють у виробництві харчових продуктів, виробництва вина, горілки, напоїв та тютюнових виробів, отримують прибуток. Сьогодні не існує універсальної методики визначення інвестиційної привабливості харчової промисловості регіонів. Використання вченими різних підходів до оцінки інвестиційної привабливості харчової промисловості призводить до отримання досить суперечливих результатів.
Розвиток зеленого ринку регіону та формування сучасної маркетингової діяльності.
Зелені ринки - це нова форма спеціалізованих оптових ринків, які пристосовані до ринкових умов господарської діяльності.
Із набуттям незалежності переходом України на ринкові основи господарювання постала необхідність розбудови ринкової інфраструктури аграрного ринку, в яких однією із центральних ланок - це оптові ринки (зелені ринки). Їх будівництво відбувалось з нуля, підвівши для цього законодавчу і правову базу, а при нестачі інвестицій виникала можливість залучення приватного капіталу.
Основною засадою функціонування оптових підприємств на зеленому ринку є організаційно-господарська незалежність, самостійність і свобода вибору організаційно-правової форми, спеціалізації та асортиментного профілю.
«Підприємства зародилися з торгівлі (комерційної торгівлі)» - це твердження наведено у Ю. Губені, підкреслює сутність зародження підприємництва як форми людської діяльності в сфері обігу аграрних товарів та продовольства» [21]. Майже вся підприємницька діяльність передбачає реалізацію товарівабо послуг. Біля 75% зареєстрованих підприємств займається торгівлею як видом їх основної діяльності. В сучасному законодавстві України підприємництво розглядається як частина господарської діяльності.
Вважаємо, що господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямова- нана на виготовлення та реалізацію товарної продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Закони України з даних питань передбачають укладання господарських договорів на біржах, ярмарках та публічних торгах, де застосовуються загальні правила їх укладання на основі вільного волевиявлення з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
Як підприємницька структура зелений ринок може мати різноманітні організаційно-правові форми.
Об'єднання у складі виробників і споживачів агропромислових товарів матимуть двохсторонній інтерес: мобілізація кредитних ресурсів споживачів змогла б авансувати виробництво сільськогосподарської продукції, а продаж вже цієї товарної продукції повертав би кредитні кошти залученим структурам. У результаті це оптимізу- вало б грошові потоки і буде можливість обійтися без кредитів комерційних банків із їх «позахмарними» кредитними ставками.
Європейською практикою накопичений певний досвідв побудові та функціонуванні оптових ринків у різних економічних та соціально-правових умовах, який може бути використаний врегіонах України. З економічних умов, які стосуються України, це - недостатність фінансових ресурсів для формування мережі оптового ринку аграрних товарів та продовольства; приватний партнер може гарантувати послуги більш високої якості та реалізувати інноваційний підхід до проектів зі створення зеленого ринку.
Є різноманітні форми організації (моделі): наприклад державно-приватне партнерство (далі-ДІПІ) для створення зеленого ринку аграрних товарів, продовольства (далі-ЗРАТП), в яких відображається спосіб фінансування державно-приватного партнерства, перехід права власностіна створений ЗРАТІ, а також участь державного та приватних партнерів на кожному етапі циклу проекту.
Вибір моделі спорудження ЗРАТП на- основі державно-приватного партнерства та її втілення значною мірою залежить від ключових партнерів: міжнародних фінансових організацій, органів місцевого самоврядування, інвесторів, а функціонування - від діяльності всіх складових компонентів прийнятої підприємницької - моделі зеленого ринку, варіант якої подано в (табл.4).
Таблиця 4. Підприємницька модель зеленого ринку аграрної продукції та продовольства
Напрям |
Результат |
|
Ключова діяльність |
управління ринковою інфраструктурою та нерухомістю; сучасна маркетингова діяльність |
|
Сучасна ринкова пропозиція |
європейський стандарт оптової торгівлі; потоки без посередників; стабільні постійні ціни; зберігання запасів; інформаційно-консультаційна підтримка |
|
Ключові партнери |
міжнародні фінансові організації; міжнародні організації технічної підтримки; місцева та обладміністрація; санітарно-епідеміологічна та ветеринарна служба; митниця; сервісні організації: банки, юридичні фірми, бухгалтерського обліку та аудиту, прибирання, захисту, транспорт та доставка, логістика, автомийка, автомобільні сервісні центри |
|
Основні природні та економічні ресурси |
бренд; база даних клієнтів; програмне забезпечення; людські; фінансові; матеріально-технічнічні, біржа, корисні копалини |
|
Взаємовідносини з клієнтам |
орендарі або власники земельних ділянок в павільйонах-індивідуальний підхід; чіткі, прості, прозорі договірні умови; процвітаючий ринок родючої землі |
|
Клієнтські сегменти |
фермери та інші аграрні підприємства; обслуговуючі кооперативи; оптовики: імпорт - експорт; оптовики регіональні; локальні; об'єкти роздрібної торгівлі та мережі; логістично-розподільчі центри; переробні підприємства; сервісні організації; складські підприємства |
|
Канали поширення інформації |
цільова розсилка; індивідуальні зустрічі з власниками чи директорами підприємств потенційних орендаторів; адміністративний ресурс; галузеві виставки; торгові місії; засоби масової інформації |
|
Структура статей затрат |
основна частина затрат - фіксовані затрати основні статті затрат: операційні, амортизація, відсотки за кредитами, податки, інвестиційна діяльність |
|
Джерела доходів |
оренда площ в павільйонах - 50% від всіх доходів в'їзд на територію - 23% оренда місця для продажу з машин - 23% інші послуги, в тому числі реклама - 4% |
Сучасний зелений ринок товарів це - не просто місце продажу-купівлі товарів, а складний торгово-логістичний центр, який поєднує в собі багатопрофільні напрями діяльності, які стосуються виробничої, збутової, інвестиційної, складської, інформаційно-аналітичної, маркетингової, особливо природо-охоронної діяльності.
В Закарпатській області до нині не створено зеленого ринку (оптового ринку) гуртової торгівлі, аграрних товарів та продовольства.
За ринкових умов головним мотиваційним чинником є прибутковість, і актуалізується підхід, коли "новизна економічних відносин в агробізнесі полягає у зміні парадигми продовольчо-сировинного підкомплексу з концепції "необхідності забезпечення потреби країни в продовольстві (сировині)" до концепції "звичайного бізнесу", керованого умовами та стимулами ринкової економіки (попит ^ пропозиція ^ ціна ^ прибуток) [18].
З огляду на вище повідомлене, актуальність маркетингу є логічною, і для цієї публікації вважаємо за доцільне продукцію скотарства розглянути через призму концепції маркетингового ланцюга, який становить основу маркетингової діяльності, а саме "постачальник -- підприємство (виробник) -- посередник -- споживач". Не зважаючи на те, що поняття маркетингу для України відносно нове, в країні вже існує нормативно-правова база, яка регламентує маркетингову діяльність українських підприємців і аграрних зокрема.
Науковець вважає, що «У сучасному ринковому середовищі конкуренція набуває все більш витончених методів та форм, в більшості не на базі цінового чинника. У зв'язку з чим ефективність діяльності підприємств зумовлюється дією чинників більш довгострокового порядку. Підприємства змушені приділяти значно більше уваги таким напрямкам діяльності, як реалізація товарів, аніж економія прямих чи накладних витрат. Досвід показав, що знизити рівень витрат виробництва аграрного підприємства нижче визначеної межі практично неможливо» [9].
З цього слідує, що аграрний маркетинг можна трактувати як діяльність, спрямовану на реалізацію концепції маркетингу на всіх етапах відтворення сільськогосподарського товару з пріоритетом максимального застосування механізму сучасного ринку.
Науковці твердять, що «Адаптація аграрного маркетингу (його інструментів, способів, методів) в аграрне середовище на всіх стадіях відтворення продукції сільського господарства дозволить максимально заді- яти механізм саморегулювання ринку, адже будь-яке господарське рішення має прийматися, виходячи з аналізу ринкової ситуації та тенденцій її зміни, а також з урахуванням можливої реакції ринку на ухвалене рішення. Повною мірою реалізувати це завдання в аграрному секторі можливо лише за умови усвідомленої необхідності застосування аграрного маркетингу як з боку суб'єктів галузі, так і з боку держави» [16].
За умов ринкових відносин «держава повинна регулююче впливати на інвестиційний процес шляхом забезпечення науково обгрунтованого ціноутворення, проведення гнучкої кредитної, податкової та амортизаційної політики, збільшення можливостей лізингу, стимулювання підприємницької діяльності та надання пільг інвесторам при приватизації, цільового державного фінансування, виділення пріоритетних напрямків інвестуваннята інших видів фінансування, складання індикативних планів капітальних вкладень» [1].
Загалом нові підходи до вирішення проблем інвестиційної політики створять передумови для стабілізації виробничого потенціалу сільського господарства, харчової промисловості, зеленого ринку і подальшого розвитку аграрного сектору. Тільки інтенсифікація сільськогосподарського виробництва на основі впровадження новітньої системи машин, прогресивних технологій дозволить підвищити обсяги виробництва таякість товарної продукції, а отже, і збільшити заробітну плату, щоб забезпечити сільському населенню у територіальних громадах гідний рівень життя.
Специфіка аграрного сектору така, що, на наш погляд, є доцільним створення Регіонального фонду управління інвестиціями аграрного сектору, який повинен поєдну- ватиу собі функції гарантійного агентства та інформаційно-консультаційного центру. Основними видами діяльності Регіонального фонду управління інвестиціями у аграрному секторі можуть стати:
- видача гарантій по кредитах, що надаються сільськогосподарським товаровиробникам з проектного фінансування та лізингових операцій;
- інформаційне та аналітико-прогноз- не обслуговування підприємств аграрного сектору, які з тих чи інших причин не бажають або не в змозі самостійно створювати і підтримувати достатню інформаційне та аналітико-прогнозоване забезпечення своєї управлінської діяльності.
Цей фонд міг би зосередити достатній кадровий, фаховий і сучасний технологічний потенціал, здатний підтримувати сучасний рівень інформаційно-аналітичного забезпечення.
Прогноз ефективності інвестиційної діяльності сільського господарства, харчової промисловості та зелених ринків у Закарпатській області.
Для ефективного регулювання інвестиційної діяльності у сільському господарстві необхідно здійснити необхідні заходи:
- надавати за рахунок коштів місцевого бюджету субсидії на відшкодування частини витрат на сплату відсотків за іпотечними кредитами, отриманими сільськогосподарськими товаровиробниками на придбання у власність земельних ділянок для розвитку сільськогосподарського виробництва, проведення землевпорядних та інших робіт з формування земельних ділянок;
- упорядкувати процес реєстрації прав власності на земельні ділянки зі складу земель сільськогосподарського призначення у територіальних громадах;
- сформувати порядок і створити ринкову інфраструктуру управління земельними ресурсами, забезпечувати викуп земельних ділянок сільськогосподарського призначення, на які направлено стягнення за іпотечними кредитами і які не були реалізованими на публічних торгах;
- створити здорове конкурентне середовище і розвинену інфраструктуру ринку іпотечного кредитування;
- посилити контроль за витрачанням банками бюджетних коштів, а при виявленні порушень позбавляти можливості їх отримувати;
- прийняти Урядом України порядок надання державних гарантій України за запозиченнями емітентів боргових цінних паперів, які здійснюють іпотечне кредитування виробників та переробників аграрної продукції.
З метою підвищення рівня інвестиційної активності у сільське господарство запропоновано напрями їх активізації (табл. 5).
Прогресивний розвиток харчової промисловості є важливим аспектом сучасної політики держави. Необхідність досягнення рівня економічно розвинених країн Європи (Німеччина, Франція) змушує переглядати інвестиційні, інноваційні, фінансові орієнтири, які забезпечують функціонування підприємств харчової промисловості в регіонах України.
Таблиця 5. Напрями активізації інвестиційної діяльності в сільському господарстві
Напрям |
Результат |
|
Перегляд нормативно-правових актів, що регулюють інвестиційну діяльність в сільському господарстві |
Забезпечення відповідності й чіткого визначення деяких дефініцій у законодавчих актах, розширення прав іноземних і українських інвесторів, захист розміщення прямих іноземних інвестицій, запобігання виникненню непередбачених ризиків |
|
Контроль діяльності антикорупційними організаціями |
Створення прозорої підприємницької діяльності, вихід із тіньової економіки, що призведе до довіри іноземних інвесторів |
|
Створення функціональної аграрної біржі |
Поліпшення агарного ринку і відносин його учасників, тобто здійснення земельних та товарних торгів за умовами ринкової економіки, як наслідок - поліпшення кон'юнктури аграрного ринку |
|
Заміна застарілої та непродуктивної сільськогоподарської техніки новітньою |
Автоматизація виробництва, підвищення продуктивності праці працівників підприємства, збільшення обсягів виробництва продукції та підвищення рентабельності підприємств |
|
Страхування та перестрахування ризиків |
Активізація інвестування галузі, тобто залучення прямих іноземних та українських інвестицій, що, своєю чергою, позитивно відображається на продуктивності та модернізації підприємств |
|
Зниження податкового тиску |
Збільшення кредитування підприємців, встановлення стабільних цін, що веде за собою зниження собівартості виробленої продукції, впровадження інвесторами інноваційних проєктів |
|
Забезпечення державної підтримки сільськогосподарських виробників |
Розвиток ринку сільськогосподарських товарів та продовольства |
Джерело: розроблено автором
Зважаючи на вагоме значення харчової промисловості у контексті розвитку економіки регіону в даному випадку Закарпаття, забезпечення продовольчої безпеки, дослідження проблем та перспектив зростання - актуальний напрямоку країн- ської науки.
«Основними чинниками, які визначають тенденції подальшого розвитку харчової промисловості, є наявність сировинних ресурсів, потужностей для розвитку, попиту на продукцію та коштів для фінансування розвитку підприємства» [7,c. 134]. На порядку денному також знаходиться питання підвищення конкурентоспроможності харчової промисловості, як на внутрішньому, так і на європейському рівні.
Окрім модернізаційних процесів та залучення внутрішніх та зовнішніх інвестицій, повинні відбуватися кардинальні зміни в менеджменті підприємств. Потрібно передбачити застосування механізмів контролю за діяльністю підприємств харчової промисловості, повністю забезпечувати сировинну базу, проводити комплексні заходи щодо впровадження кращих практик використання наявних ресурсів у регіоні, реалізовувати антикризову політику. Сьогодні як ніколи необхідно розробити програмний документ, що враховуватиме основні виклики та тенденції розвитку досліджуваної складової аграрного сектору економіки області, буде прогнозувати впровадження су-часних ринкових відносин та враховуватиме взаємозв'язок харчової промисловості з економікою Закарпатської області.
Поряд із цим необхідно усвідомити те, що забезпечення ефективності роботи підприємств харчової промисловості, яке обмежуватиметься тільки розширенням потужностей та отриманням наддоходу вважається помилковим. Стратегічне планування повинно дозволити розкрити потенціал підприємства, удосконалити організаційно-управлінську складову, правильно розподілити природні і економічні ресурси, зміцнити позиції підприємства в регіоні і забезпечити його конкурентоспроможність на європейському ринку. Важливо також оптимізувати виробничі процеси, передбачити механізми реалізації готових товарів та продовольства, підвищити якість до європейських стандартів та корисність продуктів харчування.
Потребує значної уваги у дослідженні і формування та розвиток зелених ринків.
Нині в Закарпатській області не забезпечено вільного прозорого руху аграрних товарів та продовольства, не створено зеленого ринку у подобі «Шувар» м. Львів. Не розроблено чіткої схеми реалізації «виробник - оптова торгівля - роздрібна торгівля - споживач». Що негативно впливає на ці-ноутворення на аграрному ринку та не дає місцевому товаровиробнику можливості отримати достатній дохід від реалізації якісних аграрних товарів та продовольства.
Необхідність створення зеленого аграрного ринку (який, був би адаптований до сучасних ринкових відносин) на подобі «Шу- вар», виникає у м. Ужгород, Закарпатської області. До неї повинні входити в першу чергу: біржі, наявні оптові ринки аграрних товарів та продовольства, обслуговуючі кооперативи, ярмарки.
В регіонах України до цього часу не відбулось створення повноцінного біржового продовольчого та аграрного ринку. Неефективне функціонування українських продовольчих бірж зумовлене: незацікавленістю товаровиробників продовольства у реалізації товарів на біржах; незначний обсяг по-питу на біржовому ринку продовольства через зацікавленість трейдерів у закупівлі аграрної продукції з поля або току за надто зниженими цінами у слабо поінформованих щодо цінової ситуації, аграрних товаровиробників та виробників харчової продукції, відсутність у торгівлі ф'ючерських контрактів та опціонів.
Визначальним є те, що продукція реалізована із поля, току не може мати статусу аграрного товару чи продовольства.
Створення зеленого ринку в м. Ужгород вирішить збутові проблеми аграрних товарів та продовольства регіону.
При цьому виникає необхідність створення сучасних майданчиків із формування ринкових цін на аграрні товари для мікро, малих та середніх товаровиробників.
Зелений ринок вирішить найбільшу проблему для аграрних товаровиробників - нерозвиненість каналів реалізації аграрних товарів та продовольства.
Спрямування товаровиробників до комерційних каналів збуту з непрозорими умовами купівлі-продажу, з різними посередниками, визначення якості товарів та цін призводить до надзвичайно великих фінансових втрат у товаровиробників.
Висновки
Проаналізовані тенденції інвестиційних процесів в аграрному секторі Закарпаття, склад інвестицій в аграрному секторі економіки, характер інвестиційної діяльності підприємств і трудові аспекти розвитку сектору дають підстави зробити наступні висновки й визначити напрямки вдосконалення:
- активізація інвестиційних процесів у аграрному секторі не сприяє відтворенню їх основних засобів;
- виробничо-ресурсний і трудовий потенціал новостворених територіальних громад використовується не повністю;
- низька ефективність господарської діяльності аграрного сектору негативно впливає на стан зайнятості сільського населення;
- низька заробітна плата вимагає міграції до розвинених країн Європи;
- сільське господарство регіону залиши- лосяпоза процесом інвестування економіки ззовні й не має підстав сподіватися на його включення.
Для покращення ситуації, що склалася в аграрному секторі в т.ч і у сільському господарстві та у закарпатському селі, необхідно:
- упорядкувати механізми реалізації всіх державних програм розвитку сільського господарства та територіальних громад, консолідувати їх;
- головні важелі управління економічним розвитком територіальних громад сконцентрувати у їх виконавчих органах;
- реформувати податково-бюджетну політику в напрямі децентралізації й збільшення ресурсної бази місцевих органів державної влади;
- удосконалити порядок фінансування розбудови ринкової сільськоївиробничої інфраструктури;
- сприяти розвитку підприємництва, зокрема мікро, малого та середнього, обслуговуючої кооперації та зростанню робочих місць у сільському господарстві та переробній промисловості аграрної сировини на селі.
У результаті аналізу динаміки капітальних та прямих іноземних інвестицій у сільське господарство виявлено, що з кожним роком розмір інвестованих коштів збільшується, проте темпи їх зростання суттєво знизилися.
Сучасний стан сільськогосподарського виробництва та тенденції залучення інвестицій для його розвитку свідчать про необхідність перегляду інвестиційної політики у сільськогосподарській галузі Закарпатської області. Її цілі повинні враховувати особливості сільськогосподарського виробництва і, відповідно, бути спрямованими на забезпечення нормального функціонування біологічних організмів, забезпечення продовольчої безпеки досліджуваного регіону, а також на соціальний захист та забезпечення європейських умов життя населення сільських місцевостей.
Найпоширенішими інструментами для стимулювання інвестиційних процесів є податкові пільги, податкові інвестиційні кредити, прискорена амортизація, субсидії, кредити, підтримка депресивних регіонів та пріоритетних галузей, навчання трудових ресурсів, фінансування науки та інноваційний розвиток.
Перспективи розвитку харчової промисловості напряму залежатимуть від зростання її конкурентоспромо...
Подобные документы
Україна в міжнародних рейтингах людського розвитку. Динаміка індексу людського розвитку в Україні. Середньомісячна заробітна плата по регіонах України. Регіональна асиметрія у наданні соціальної допомоги. Сучасні проблеми у сфері зайнятості населення.
реферат [1,8 M], добавлен 20.11.2010Економічна сутність, види й джерела формування доходів населення. Рівень задоволення життєвих потреб. Вартість життя, грошова оцінка благ та послуг. Вартість життя населення, його споживчий попит. Міра споживання, умови життя. Рівень зайнятості населення.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 29.04.2014Аналіз сучасного стану іноземного інвестування в економіку Україні у частині залучення прямих іноземних інвестиційних ресурсів в сільське господарство, зокрема в умовах входу до Європейського Союзу та визначення перспектив подальшого їх залучення.
статья [145,9 K], добавлен 05.10.2017Поняття та показники рівня життя. Економічна суть поняття „рівень життя населення”. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення. Рівень і якість життя населення України та проблеми їх оцінки. Шляхи підвищення рівня життя в Україні.
курсовая работа [193,0 K], добавлен 10.03.2007Основні напрями державної соціальної політики в Україні. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення України. Моніторинг доходів та рівня життя населення. Підвищення рівня життя людей. Створення умов для гармонійного розвитку людини.
реферат [112,7 K], добавлен 23.11.2010Приток в інвестиційну сферу іноземного та приватного національного капіталу. Аналіз інвестування національної економіки. Чинники, що впливають на інвестування національної економіки. Рекомендації та шляхи покращення інвестиційної привабливості України.
контрольная работа [643,6 K], добавлен 18.10.2011Зміст поняття та особливості аграрного сектора ринкової економіки. Визначення основних форм підприємництва в даній галузі. Дослідження тенденцій формування та розвитку підприємницької діяльності в аграрному секторі економіки України на сучасному етапі.
курсовая работа [121,2 K], добавлен 28.09.2015Сутність економічної системи та регулювання економіки країни в системі господарського механізму. Економічне зростання як основа розвитку економіки країни. Кон’юнктурна політика державного регулювання економічних процесів в Україні та шляхи її реалізації.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 12.03.2011Соціальний захист населення, регулювання доходів та споживання. Державне регулювання оплати праці. Мінімальна зарплата та її рівень. Принципи формування раціональної системи соціального захисту та зростання впливу цих процесів на рівень життя населення.
контрольная работа [36,8 K], добавлен 20.03.2009Вказано на необхідність оцінити вплив підходів до структурної політики аграрного сектору економіки країн Європи. Виокремлено шляхи її реалізації в умовах сучасних глобальних процесів. Процес реформування сільськогосподарського виробництва в Україні.
статья [29,2 K], добавлен 11.09.2017Економічна активність населення України протягом 2004–2010 років. Динаміка зайнятості та безробіття населення. Стан ринку праці в Україні в 2010 році. Економічна активність та рівень безробіття населення за регіонами. Деформована структура економіки.
статья [67,6 K], добавлен 30.08.2012Зайнятість як економічна категорія, її форми та види. Аналіз економічної активності населення працездатного віку в Україні. Рівень зайнятості населення. Стан державного регулювання ринку праці. Динаміка рівня зайнятості та рівня безробіття населення.
реферат [66,9 K], добавлен 06.11.2014Поняття та показники рівня життя. Показники, які застосовуються для виміру рівня життя населення. Рівень і якість життя населення України та проблеми їх оцінки. Підходи до оцінки рівня життя в Україні. Шляхи підвищення рівня життя в Україні.
курсовая работа [192,4 K], добавлен 30.03.2007Аналіз статистичної інформації про стан та фактори впливу на явища і процеси в Рівненській та Харківській областях. Порівняльний аналіз стану та рівня участі населення в робочій силі та зайнятості. Основні показники ринку праці Харківської області.
курсовая работа [46,4 K], добавлен 16.05.2019Участь аграрного сектору національної економіки в сучасних реаліях інтеграційних процесів. Функціонування зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Тенденції змін експорту та імпорту продукції сільського господарства після відкриття європейського ринку.
статья [473,8 K], добавлен 11.09.2017Економічна сутність, види та джерела формування доходів населення. Доходи та рівень життя населення в системі економічних категорій. Вдосконалення державної політики регулювання рівня життя та доходів населення: світовий досвід та вітчизняна практика.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 22.09.2013Сутність і причини інвестиційних проблем української економіки. Способи залучення іноземних інвестицій у сільське господарство України. Основні джерела інвестицій на рівні виробничо-господарських структур. Проблема розвитку інвестиційного процесу.
реферат [30,6 K], добавлен 30.11.2008Загальна економічна характеристика Кіровоградської області, її питома вага в економіці України. Аналіз зайнятості населення; рівень існуючого безробіття у 2005-2010 рр., основні причини та особливості; чинний механізм державного регулювання зайнятості.
отчет по практике [4,9 M], добавлен 08.07.2011Напрямки вивчення питання аналізу і оцінки фінансового стану підприємств, їх важливості з позиції забезпечення подальшого розвитку, системи показників і чинників, що впливають на їх проведення у працях відомих представників вітчизняної економічної думки.
контрольная работа [6,5 K], добавлен 13.03.2012Основні етапи становлення та сучасний стан ринку праці України, його структура та елементи, закономірності розвитку та останні тенденції. Державна політика зайнятості в Україні. Сутність та різновиди безробіття, його переваги та методи боротьби.
реферат [36,6 K], добавлен 05.02.2011