Роль імпакт-інвестування у забезпеченні сталого розвитку України

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Чернігівська політехніка»

Роль імпакт-інвестування у забезпеченні сталого розвитку України

Максим Вікторович Дубина доктор економічних наук, професор,

завідувач кафедри фінансів, банківської справи та страхування

Денис Анатолійович Сердюк аспірант

кафедри фінансів, банківської справи та страхування

Чернігів, Україна



Анотація

У статті поглиблено теоретико-прикладні положення розвитку імпакт-інвестування. Зокрема, було проаналізовано наукові підходи до розгляду сутності цього виду інвестування, що дало змогу обґрунтувати його особливості. фінансовий економічний україна цифровізація

Також проаналізовано основні заходи активізації впровадження в Україні моделі сталого розвитку, які були систематизовані за двома класифікаційними ознаками: за масштабністю впровадження (макрозаходи; мікрозаходи) і за сферами їх реалізації (організаційні, економічні, екологічні, соціальні та фінансові). У статті детально розглянуто сутність та структуру інтеграційно-адаптаційної моделі розвитку системи імпакт-інвестування. Її опис дозволив у подальшому конкретизувати напрямки розвитку імпакт-інвестування в Україні.

Ключові слова: імпакт-інвестування; сталий розвиток; стале фінансування; фінансове забезпечення; фінансові інструменти; національна економіка; економічна система; екологічна система; соціальна система.



Вступ

Постановка завдання. Сталий розвиток є сьогодні важливою та основною моделлю забезпечення стабільного та гармонійного розвитку суспільства. Фактично цілі такого розвитку стосуються всіх без винятку сфер життєдіяльності. Це безпосередньо й ускладнює процес впровадження такої моделі, оскільки трансформації потребують соціальна, економічна, екологічна та інші компоненти існування сучасного суспільства. Для забезпечення впровадження моделі сталого розвитку необхідно створити умови загалом для економічного розвитку країни, розвитку політичної системи, впровадження демократичних змін у суспільстві. Є потреба у зміні світоглядних принципів громадян для поступового досягнення окреслених цілей.

Для впровадження моделі сталого розвитку важливим є залучення до цього процесу всіх економічних суб'єктів, зміна їхнього ставлення до такої моделі, реалізації проєктів, які не завжди пов'язані з високою рентабельністю, але дозволяють отримати соціальні та екологічні ефекти для суспільства. Зміна підходів до ведення бізнесу на засадах сталості, як демонструє досвід розвинутих країн, є складним процесом, який відбувається еволюційно в результаті поступового економічного розвитку країни. Зрозуміло, що впровадження таких підходів можливо забезпечити лише при фінансових можливостях економічних суб'єктів, стимулюванні таких процесів органами державної влади. Відповідно пошук джерел фінансування поступового впровадження моделі сталого розвитку в сучасних умовах є необхідною умовою її успішного використання.

Одним з можливих напрямків залучення фінансових ресурсів економічних суб'єктів до сфери реалізації проєктів на засадах сталості є імпакт-інвестування відносно новий підхід, використання якого дозволяє інвестувати кошти з метою розвитку соціальної, екологічної сфер та отримання дивідендів від надання таких ресурсів у користування суб'єктам господарювання. Проте в Україні використання цього підходу не розвинуто, що актуалізує питання дослідження такого стану, визначення перешкод, які стримують розвиток імпакт-інвестування та пошуку можливих заходів активізації використання цього напрямку залучення фінансування для забезпечення сталого розвитку українського суспільства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних та закордонних дослідників, які вивчали теоретичні та прикладні аспекти розвитку імпакт-інвестування варто виокремити наступних: Н. Ю. Захарова, Н. В. Іванова, І. А. Ломачинська, О. В. Марухленко, О. В. Попело, Н. В. Приказюк, О. А. Сич, Н. Є. Скоробогатова, В. В. Тищенко, С. О. Тульчинська, Н. Ф. Чечетова, О. М. Шуплат, A. Bugg-Levine, J. Emerson T. Mitchel, B. Yasar, S. Yeboah та ін.

Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Проте, незважаючи на численні наукові результати вчених у сфері дослідження сутності та розвитку імпакт-інвестування, в Україні цей підхід до фінансування проєктів, які стимулюють впровадження моделі сталого розвитку, не є поширеним, що вимагає поглиблення в першу чергу прикладних положень розвитку імпакт-інвестування в нашій країні.

Метою статті є дослідження та виявлення сучасних тенденцій розвитку імпакт-інвестування в Україні та визначення ролі цього фінансового інструменту у впровадженні моделі сталого розвитку.



Виклад основного матеріалу

Імпакт-інвестування являє собою окремий інструмент фінансування проєктів, які позитивно впливають на становлення моделі сталого розвитку. Розглянемо сутність цього інструменту детальніше.

Представимо декілька наукових підходів до розгляду його змісту, а саме:

1) імпакт-інвестування інновація, заснована на усвідомленому виборі суспільних цінностей, прагненні змінити світ на краще і створенні внеску в майбутнє всього людства [27, с. 117];

2) імпакт-інвестування свідомий відбір та підтримка інвестором організацій і проектів, які поділяють його соціальну та/або екологічну місію та здатні генерувати прибуток; імпакт-інвестиції е різновидом соціально відповідальних інвестицій, і вони орієнтуються на позитивний вплив [26];

3) імпакт-інвестування новий підхід до інвестування, що має на меті запровадження позитивних суспільних змін та захист довкілля, а також забезпечення прибутків імпакт-інвестору [45].

4) імпакт-інвестування нова парадигма здійснення інвестиційної діяльності, яка передбачає фінансування проектів, впровадження яких сприяє отриманню екологічних та соціальних ефектів на основі забезпечення в перспективі фінансової самостійності економічних суб'єктів, які впроваджують і будуть далі реалізовувати ці проєкти [44, с. 240];

5) імпакт-інвестування нова парадигма інвестиційної діяльності, сутність якої йде у розріз з усталеними поглядами про те, що соціальні та екологічні проблеми можуть вирішуватися тільки за допомогою держави або благодійності, а ринкові інвестиції мають бути спрямовані виключно на отримання фінансового результату [42];

6) імпакт-інвестування це можливість мобілізації капіталу в інвестиції, спрямовані на позитивний соціальний, економічний або екологічний вплив поряд з фінансовою віддачею [28];

7) імпакт-інвестування це прогресивна концепція інвестування у межах концепції сталого розвитку, що базується на синергії різних ефектів: соціального, екологічного, фінансового та ін. [9].

Отже, аналізуючи окреслені вище наукові підходи до розгляду сутності імпакт-інвестування, можна виокремити такі специфічні риси цього підходу до забезпечення фінансування сталого розвитку, а саме:

- був сформований поступово, в процесі переосмислення ролі людини та її економічної діяльності у розвитку навколишнього середовища; цей вид інвестування виник як реакція на необхідність побудови нової системи взаємовідносин людини з природою для її збереження в подальшому, ефективному використанню доступних природних ресурсів;

- є вже невід'ємною частиною системи фінансового забезпечення моделі сталого розвитку, а отже, це актуалізує питання використання органами державної влади спектра відповідних методів та інструментів для регламентації здійснення такого інвестування в країні та його розвитку;

- безпосередньо пов'язане із залученням приватного капіталу до реалізації проєктів у сфері сталого розвитку суспільства, а це вимагає знову ж таки регулювання фінансових відносин, які виникають при здійсненні такого інвестування, особливо для захисту прав інвесторів, їхні права на дохід;

- розвиток зумовлений постійним зростанням уваги до розвитку не лише економіки за рахунок приватних інвестицій, але й залучення їх для розвитку екологічної та соціальної сфер суспільства, створення проектів, реалізація яких дозволяє отримати і фінансові результати, які є більш цікавими для інвесторів і стимулюють частково їх вкладати кошти та підтримувати власну репутацію соціально відповідальних інвесторів;

- зміна підходів суспільства до роботи великих підприємств і корпорацій, зростання важливості для споживачів їхньої продукції та товарів участі таких суб'єктів господарювання в розвитку суспільства, збереженні природи [65, с. 181-183; 62].

Відповідно ліквідація наслідків війни, відновлення країни буде пов'язано із пошуком значних обсягів фінансових ресурсів, диверсифікації їх джерел залучення.

Важливо забезпечити нормативно-правову базу використання механізму імпакт-інвестування для відновлення країни й залучення приватного капіталу до розвитку екологічної та соціальної систем. При цьому стає зрозумілим, що застосування такої моделі інвестування матиме значний потенціал, враховуючи руйнування окремих територій країни, знищення інфраструктурних об'єктів, соціальної інфраструктури, підприємств.

Рис. 1. Основні перешкоди розвитку імпакт-інвестування в Україні Джерело: складено авторами з урахуванням [18, с. 232-233; 36, с. 79; 45; 49, с. 95].

На рис. 1 представлено основні перешкоди, які сьогодні стримують розвиток імпакт-інвестування в Україні. Звичайно їх ліквідувати одномоментно не можливо, але поступове вирішення зазначених проблем стимулюватиме залучення додаткових інвестицій для впровадження моделі сталого розвитку з урахуванням сучасних викликів.

Безумовно розглядати напрямки розвитку імпакт-інвестування в Україні в сучасних умовах без аналізу загального стану впровадження моделі сталого розвитку, подальших напрямків підтримки такого розвитку вкрай складно. Відповідно проаналізуємо окреслені напрямки детальніше.

На наше переконання, для більш детального розгляду потенційних заходів стимулювання сталого розвитку в Україні доцільно їх систематизувати за двома основними критеріями.

- За масштабністю впровадження:

1) макрозаходи загальнонаціональні напрями стимулювання сталого розвитку країни;

2) мікрозаходи рекомендації для суб'єктів господарювання щодо впровадження підходів, які б сприяли їх залученню до процесу сталого розвитку суспільства;

За сферами їх реалізації:

1) організаційні пов'язані з функціонуванням органів державної влади, місцевого самоврядування, інших організацій, які у своїй діяльності популяризують впровадження окремих напрямків сталого розвитку;

2) економічні заходи, які необхідно реалізувати для формування сприятливого економічного простору для поступового впровадження моделі сталого розвитку;

3) екологічні заходи підвищення ефективності функціонування екологічних систем, зовнішніх умов їх функціонування в сучасних умовах;

4) соціальні заходи, які спрямовані на підвищення рівня соціального забезпечення громадян, покращення умов їх життєдіяльності;

5) фінансові заходи, які пов'язані з трансформацією усталеної моделі фінансового механізму сталого розвитку, зміни його відповідно до нових викликів та умов зовнішнього середовища (рис. 2).



Рис. 2. Пріоритетні напрями стимулювання впровадження моделі сталого розвитку

Джерело: складено авторами з урахуванням [1; 4, с. 507; 7; 12; 15; 16].

Розпочнемо розгляд основних напрямів розвитку моделі сталого розвитку з обґрунтування загальних заходів на макрорівні, тобто тих, впровадження яких дасть можливість сформувати єдиний сприятливий простір для впровадження нових проєктів з метою забезпечення досягнення цілей сталого розвитку. Отже, до таких заходів, на нашу думку, варто віднести такі:

- забезпечення макроекономічної стабільності, особливо щодо підтримки офіційного курсу валют;

- проведення детального аналізу наслідків війни для економічної, соціальної та екологічної системи функціонування українського суспільства;

- використання цифрових технологій для проведення аналізу сучасного стану використання фінансових інструментів для забезпечення сталого розвитку, пошуку нових способів акумуляції фінансових ресурсів для повоєнного відновлення країни з урахуванням необхідності дотримання основних принципів такого розвитку;

- розглянути можливість впровадження механізмів реструктуризації частини державного боргу у вигляді зобов'язань уряду в майбутньому, проєктів, які спрямовані на захист довкілля, забезпечення удосконалення умов для збереження навколишнього середовища, конкретизувати окреслені заходи відповідно до основних сфер їх реалізації [59; 63; 38; 40, с. 139; 33, с. 26; 23, с. 11-12].

Серед мікрозаходів стимулювання сталого розвитку України, на наше переконання, належать такі:

- поступове впровадження принципів сталого розвитку в діяльність підприємств, проведення ґрунтовного аналізу діяльності економічного суб'єкта з метою конкретизації його можливостей переходу до моделі сталого розвитку;

- пошук внутрішніх неекономічних резервів до поступового впровадження інновацій, підходів, які ж стимулювали долучення суб'єкт господарювання до процесу сталого розвитку країни (технологічні, організаційні, екологічні);

- аналіз закордонного досвіду впровадження принципів сталого розвитку в діяльність підприємств реального сектору, врахування їхнього досвіду пошуку джерел фінансових ресурсів для впровадження моделі такого розвитку;

- підвищення рівня обізнаності керівників підприємств, їхніх власників та працівників щодо сутності моделі сталого розвитку, її важливості для забезпечення майбутнього розвитку суспільства;

- долучення до процесів пошуку грантового та міжнародного фінансування, особливо це сьогодні стосується малих та середніх підприємств;

- бажання використовувати фінансові можливості державних програм підтримки бізнесу, які поступово впроваджуються;

- забезпечення диверсифікації та підвищення стійкості власної діяльності;

- підвищення рівня співпраці з іншими економічними суб'єктами щодо впровадження спільних проєктів з метою досягнення соціальних, екологічних ефектів;

- впровадження стандартів екологічного менеджменту (ISO 14001:2015; B Corp; ESG та ін.);

- аналіз можливостей впроваджувати елементи циркулярної економіки, використовувати механізми повторного перероблення сировини, матеріалів, відходів;

- відкритість та моніторинг реалізованих заходів щодо підвищення екологічності діяльності, долучення до моделі сталого розвитку, створення екологічних та соціальних ефектів від свого функціонування;

- впровадження заходів для формування позитивної репутації суб'єктів господарювання у напрямку екологічності, сталості, що сприятиме і подальшому залученню фінансування (інвестиції, гранти) для впровадження нових проєктів у напрямках раціонального природокористування, збереження навколишнього середовища та ін.

Беззаперечно для суб'єктів підприємницької діяльності, які функціонують в різних сферах та галузях національного господарства будуть притаманні власні особливості впровадження моделі сталого розвитку, які визначатимуться як специфікою економічної діяльності, так і іншими чинниками (розмір, приналежність інвестицій, тривалість існування, модель управління тощо).

Також впровадження макрозаходів змінюватиме середовище для впровадження проєктів сталого розвитку суб'єктами підприємницької діяльності. Проте чи доцільно скористатися новими можливостями, чи ні, вирішують безпосередньо власники та керівники підприємств. Саме тому впровадження лише загальних напрямків для забезпечення сталого розвитку недостатньо. Вагомою складовою формування моделі такого розвитку є і ініціативи від самих підприємств та їх готовність змінюватися в сучасних умовах.

Тепер конкретизуємо напрямки забезпечення впровадження моделі сталого розвитку за окремими сферами їх впровадження. Відповідно до організаційних напрямків, на наше переконання, враховуючи сучасні реалії економічного та соціального розвитку України варто віднести такі:

- залучення міжнародного досвіду, особливо досвіду країн Східної Європи в напрямку формування відповідних державних політик та їх впровадження для забезпечення сталого розвитку країни;

- використання досвіду провідних країн світу, які вже на практиці використали різні види фінансових інструментів і могли проаналізувати їх ефективність та умови використання в суспільстві;

- використання потенціалу державних банків у частині підтримки процесу фінансування проєктів для сталого розвитку країни;

- підвищення обізнаності приватних інвесторів та суб'єктів підприємницької діяльності в можливостях залучення або використання власних фінансових ресурсів для реалізації проєктів соціальної екологічної дії;

- створення механізмів контролю за використанням фінансових ресурсів які виділяються для активізації впровадження моделі сталого розвитку та ін. [5, с. 170-171; 11; 24, с. 227; 34; 61, с. 173, 50; 14, с. 246].

Серед основних напрямів трансформації екологічної системи суспільства на засадах сталості, на наше переконання, доцільно виокремити такі:

- створення дієвої системи збереження природних ресурсів та охорони навколишнього середовища;

- впровадження заходів щодо збереження довкілля для сучасного та майбутніх поколінь;

- розробка програм щодо фінансування малих та середніх підприємств, які в межах своєї діяльності забезпечують підтримку розвитку екологічних систем у межах тих територіальних громад, де вони здійснюють свою діяльність;

- проведення системного аналізу складних проблем у забезпеченні розвитку екологічної системи країни, виявлення територій, для яких характерна найбільш складна екологічна ситуація і розробка відповідних програм та дій щодо зміни такої ситуації та ін. [8; 41, с. 174-175; 55, с. 114].

До основних заходів сталого розвитку соціальної системи суспільства доречно віднести такі:

- сприяння поступовому впровадженню принципів соціальної справедливості;

- забезпечення гендерної рівності в країні, підвищення ролі жінок в економічному розвитку країни, особливо у впровадженні проєктів, які спрямовані на забезпечення ефективності використання природних ресурсів, зменшення викидів у навколишнє середовище, підвищення рівня переробки відходів;

- розвиток соціального підприємництва стимулювання ініціатив громад щодо розробки впровадження проєктів, спрямованих на соціально-економічний розвиток на засадах сталості та ін. [3; 19, с. 232; 20; 27, с. 118].

Серед економічних векторів формування моделі сталого розвитку нами виділені такі:

- підвищення ефективності взаємодії з міжнародними організаціями, які здійснюють підтримку проєктів для підвищення темпів впровадження моделі сталого розвитку, сприяють розробці та поступовій реалізації державних політик у цьому напрямку

- розвиток інституту фінансового консалтингу для підвищення обізнаності приватних інвесторів у можливостях фінансування соціальних, екологічних проєктів, впровадження імпакт-інвестування в країні;

- використання механізму державно-приватного партнерства для розвитку інфраструктури, яка стимулювала впровадження моделі сталого розвитку, формування інфраструктури системи імпакт інвестування в країні;

- визначення провідних сфер та галузей національного господарства, які потребують пріоритетного фінансування оскільки мають значний потенціал до впровадження моделі сталого розвитку та ін. [47; 51, с. 22-23; 46, с. 10-11; 48; 60].

Крім того, серед економічних напрямів активізації впровадження моделі сталого розвитку було виокремлено в окрему групу заходи саме фінансового характеру. Їх сукупність представлена на рис. 3.

Рис. 3. Основні заходи активізації використання фінансових інструментів для впровадження моделі сталого розвитку в Україні

Джерело: складено авторами на основі [57, с. 57-58; 58; 64; 50; 39, с. 135; 32; 31, с. 296-297; 17].



Одну з провідних ролей у впровадженні моделі сталого розвитку в сучасних умовах відіграють фінансові установи. Сьогодні роль цих суб'єктів господарювання у цьому процесі змінюється, а питання підтримки соціальних, екологічних проєктів стали вже невід'ємною складовою формування репутації банківських та небанківських фінансових установ.

Впровадження саме напрямків фінансового змісту пов'язано з участю фінансових установ. З одного боку, такі установи виступають просто в ролі інфраструктурних посередників, надаючи фінансові послуги. З іншого боку, стають активними учасниками стимулювання впровадження проєктів, спрямованих на підтримку сталого розвитку. Окреслені установи також змінюються, впроваджуючи принципи такого розвитку й у свою діяльність. Проте, на наше переконання, роль цих установ у позитивному впливі на розвиток екологічної, соціальної систем українського суспільства могла б бути й більш потужною. Для цього звичайно важлива і роль органів державної влади у стимулюванні фінансових установ більше видавати зелених позик, вкладати ресурси в купівлю зелених цінних паперів.

На сьогодні в розвинутих країнах світу фінансові установи відіграють досить вагому роль у забезпеченні сталого розвитку. Насамперед вони долучаються до процесу розробки нових механізмів та інструментів акумулювання фінансових ресурсів з метою їх використання для впровадження проєктів такого розвитку. Для більшого залучення українських фінансових установ до впровадження моделі сталого розвитку необхідно, на наше переконання, зробити наступне:

- стимулювати фінансові установи змінювати модель корпоративного управління, зважаючи на необхідність впровадження механізмів досягнення не лише економічних результатів, але й отримання екологічних, соціальних ефектів;

- впроваджувати державні програми підтримки окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності у їх прагненні трансформуватися з урахуванням основних принципів сталого розвитку, долученні в першу чергу до таких програм державних банківських установ;

- впровадження нових механізмів та моделей оцінки екологічних, соціальних ризиків, їх врахування при оцінці загального стану фінансової установи, рівня її конкурентоспроможності на ринку фінансових послуг;

- посилення ролі неекономічних чинників у формуванні репутації фінансових установ,

- долучення фінансових установ до підтримки проєктів, які реалізуються на основі використання моделі імпакт-інвестування, за якою економічні суб'єкти, отримуючи дохід, можуть здійснювати виплати за позиками та ін.

- розгляд можливості впровадження офіційного рейтингування фінансових установ за рівнем сталого розвитку;

розробка та проведення відповідної інформаційної політики, насамперед спрямованої на власників та керівників фінансових установ, щодо важливості впровадження моделі сталого розвитку, долучення до процесу фінансового забезпечення такої моделі (здійснення публікацій, проведення конференцій, семінарів і т. ін.).

Впровадження окреслених заходів щодо стимулювання сталого розвитку в Україні, на наше переконання, враховуючи сучасні складні умови економічного та соціального стану країни, можливе лише через перегляд сформованої моделі розвитку імпакт-інвестування в Україні. Цілком зрозуміло, що наявний підхід, точніше його відсутність, у використанні цього фінансового інструменту не дозволяє залучати кошти приватних інвесторів до реалізації проектів сталого розвитку, не стимулює їх вкладати власні ресурси в такі проєкти.

При цьому світовий досвід засвідчує, що потенціал у розвитку імпакт-інвестування є значним і більшість передових країн світу приділяє важливу увагу використанню цього фінансового інструменту.

Таким чином, для розвитку концептуальних положень провадження системи імпакт-інвестування в дисертації було розроблено інтеграційно-адаптаційну модель забезпечення активізації функціонування такої системи. Вона представлена на рис. 4. Розглянемо її сутність більш детально.

Рис. 4. Концептуальні положення інтеграційно-адаптаційної моделі розвитку системи імпакт-інвестування Джерело: побудовано автором [10; 13; 21, с. 120-121; 22, с. 20; 25; 30; 35, с. 233; 54; 43; 6, с. 38; 52, с. 752].

Насамперед зміст зазначеної моделі полягає в послідовному впровадженні напрямків розвитку імпакт-інвестування у стратегічні документи, які регламентують загальний розвиток держави, розвиток окремих напрямків впровадження моделі сталого розвитку, наприклад, у межах впровадження Політики щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року [29], з подальшим поступовим формуванням системи імпакт-інвестування в Україні.

У сучасних умовах розвиток імпакт-інвестування в країні є недостатнім, несистемним та досить фрагментарним. Є окремі приклади використання такої моделі залучення фінансових ресурсів для впровадження проєктів для сталого розвитку.

Проте немає системи здійснення такого інвестування, сукупності стабільних відносин між економічними суб'єктами, які б виникали в процесі інвестування тимчасово вільних ресурсів у проєкти з метою отримання фінансового, екологічного та соціального ефектів. Відсутність такої системи обумовлює і хаотичність розвитку імпакт-інвестування, відсутність єдиного та цілісного підходу до розвитку його інфраструктури. Відповідно це й зумовлює необхідність розробки та впровадження інтеграційно-адаптаційної моделі такого виду інвестування.

Власне окреслена модель і повинна забезпечити формування системи імпакт-інвестування та її розвиток у процесі побудови та використання. Цілком логічно, що окреслена система повинна розвиватися на основі активного функціонування її інфраструктури та створювати економічні, соціальні та екологічні ефекти, включаючи позитивні фінансові результати для власників коштів, що використовуються для забезпечення сталого розвитку.

Інтеграційно-адаптаційна модель розвитку системи імпакт-інвестування схема, система заходів, дій та концепцій, використання яких дозволяє створити умови для ефективного формування цілісної сукупності економічних суб'єктів та відносин між ними в процесі розробки, фінансування різних проєктів з метою отримання економічних, соціальних та екологічних ефектів від їх впровадження, включаючи позитивний фінансовий результат від залучених для цього інвестицій, що здійснюється для сприяння впровадженню моделі сталого розвитку суспільства.

Сутність саме інтеграційної моделі розвитку системи імпакт-інвестування полягає у важливості підвищення уваги до цього способу залучення фінансових ресурсів для впровадження заходів стимулювання моделі сталого розвитку.

Саме імпакт-інвестування дає змогу активізувати залучення передусім приватних інвестицій економічних суб'єктів, забезпечити привабливість їх використання для власників і тим самим стимулювати розробку і впровадження зазначених заходів і проєктів. Проте це вимагає насамперед впровадження низки заходів щодо популяризації такого способу акумуляції фінансових ресурсів, можливостей їх використання.

Адаптаційна частина зазначеної моделі полягає в тому, що розвиток системи імпакт-інвестування повинен відбуватися з урахуванням поточної економічної ситуації в країні, можливостей створення умов для розвитку такого виду інвестування, наявності ресурсів економічних суб'єктів з метою їх акумулювання та використання у подальшому. Важливу роль імпакт-інвестування, на наше переконання, повинно відіграти в процесі післявоєнної відбудови України, реалізації проєктів, спрямованих на відновлення екологічних, соціальних об'єктів.

Сутність інтеграційно-адаптаційної моделі полягає також у тому, що система імпакт-інвестування, яка повинна бути сформована в Україні в межах фінансової системи, з одного боку, повинна інтегруватися в діючу фінансову систему, враховуючи ті чинники, умови, у яких сьогодні розвивається така система, основні загрози й напрямки подальшого здійснення інвестиційної діяльності в країні. З іншого боку, адаптація такої системи повинна відбуватися з урахуваннями економічної поведінки суб'єктів господарювання у сфері інвестування, впровадження соціальних екологічних проєктів, враховувати досвід їх реалізації в межах територіальних громад.

Також система імпакт-інвестування повинна адаптуватися до сучасних економічних викликів, враховуючи негативні наслідки війни для економічної соціальної та екологічної сфер суспільства.

У межах інтеграційно-адаптаційної моделі розвитку системи імпакт-інвестування, на наш погляд, доцільно виокремити три основні компоненти:

1) поведінкова сукупність дій для здійснення впливу на поведінку економічних суб'єктів з метою формування необхідних їх моделей, в рамках яких одні суб'єкти готові залучати ресурси інших для реалізації проєктів

екологічного, соціального спрямування і одночасно забезпечувати дохід для інвесторів, а інші розуміти сутність імпакт-інвестування та надавати свої ресурси для впровадження зазначених проектів;

2) економічна сукупність ресурсів, які необхідно витратити на перших етапах для стимулювання розвитку імпакт-інвестування (гранти, державні програми), формування мотивації для інвесторів брати участь у розвитку проектів соціального та екологічного спрямування; при цьому можливі схеми компенсації вартості залучених ресурсів з боку держави, використання фінансового потенціалу державних банків та ін.;

3) організаційна сукупність дій, спрямованих на формування інституційного забезпечення для розвитку імпакт-інвестування в країні, заходи для популяризації даного виду фінансування проектів соціальної та екологічної дії, долучення до міжнародної системи імпакт-інвесторів, формування неурядових, громадських організацій, які будуть розвивати цей вид використання фінансових ресурсів для забезпечення сталого розвитку.

Серед основних напрямків розвитку імпакт-інвестування варто виокремити наступні:

- розробка відповідного законодавства;

- формування підходів до залучення міжнародних джерел фінансових ресурсів, організацій, які займаються розвитком імпакт-інвестування;

- проведення зеленої таксономії;

- розробка критеріїв оцінювання еколого-соціальних ефектів;

- популяризація даного виду інвестування серед приватних інвесторів як напрямку бізнесу;

- залучення міжнародних експертів до розробки законодавчої бази та формування інституційного простору для розвитку;

- удосконалення функціонування інфраструктури імпакт-інвестування;

- формування пріоритетних проектів, які можуть бути реалізовані через використання механізму імпакт-інвестування;

- проведення просвітньої діяльності серед підприємців;

- проведення дослідження щодо розвитку цього виду інвестування в Україні, розробка підходів до акумуляції аналітичної інформації, досвіду реалізації проектів і т. ін. [2, с. 10-11; 36, с. 80; 49, с. 96; 53, с. 751; 43; 37, с. 74; 56].

Забезпечення використання саме системного підходу до розгляду імпакт-інвестування в Україні, пошуку напрямів активізації використання цього фінансового інструмента дасть змогу збільшити обсяги фінансових ресурсів, які будуть спрямовані для реалізації проектів, спрямованих на досягнення цілей сталого розвитку.



Висновки та пропозиції

Отже, у статті розглянуто теоретичні положення розвитку імпакт-інвестування в Україні. Для цього було досліджено сутність цього виду інвестування. З урахуванням цього також обґрунтовано особливості його здійснення, що дало можливість у подальшому конкретизувати основні бар'єри розвитку імпакт-інвестування.

З метою кращого розуміння особливостей активізації використання імпакт-інвестування, враховуючи важливу його роль у забезпеченні сталого розвитку країни, у статті визначено та систематизовано заходи стимулювання такого розвитку. Це здійснено через їх розподіл за наступними критеріями: за масштабністю впровадження (макрозаходи; мікрозаходи), за сферами їх реалізації (організаційні, економічні, екологічні, соціальні та фінансові). Конкретизація напрямків стимулювання впровадження моделі сталого розвитку дозволить, як було встановлено, формувати привабливі умови і для поступової активізації діяльності економічних суб'єктів у напрямку використання механізмів імпакт-інвестування.

У статті обґрунтовано сутність та структуру інтеграційно-адаптаційної моделі розвитку системи імпакт-інвестування, запропоновано таку модель розглядати як схему, систему заходів, дій та концепцій, використання яких дозволяє створити умови для ефективного формування цілісної сукупності економічних суб'єктів та відносин між ними в процесі розробки, фінансування різних проєктів з метою отримання економічних, соціальних та екологічних ефектів від їх впровадження, включаючи позитивний фінансовий результат від залучених для цього інвестицій, що здійснюється для сприяння впровадженню моделі сталого розвитку суспільства. Відповідно в рамках такої моделі описано зміст інтеграційної та адаптаційної складових та визначено базові компоненти, які формують основу такої моделі: поведінкова, економічна та соціальна, конкретизовано їх сутність та роль у розбудові системи імпакт-інвестування в Україні.

Результати аналізу теоретичних та прикладних положень розвитку імпакт-інвестування в Україні дозволили визначити пріоритетні напрямки стимулювання такого розвитку. Також встановлено, що даний вид інвестування проєктів соціального та екологічного спрямування може відіграти одну з ключових ролей у післявоєнній відбудові України.



Список використаних джерел

1. Андрос С. В. Стратегії відповідального інвестування: теоретичний аспект [Електронний ресурс] / С. В. Андрос, Т В. Романьок // Економічні проблеми сталого розвитку : матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 20-річчю наукової діяльності ф-ту економіки та менеджменту СумДУ, м. Суми, 3-5 квітня 2012 р. Суми : СумДУ, 2012. Т 3. С. 15-16. Режим доступу: https://core.ac.uk/ download/pdf/14057248.pdf.

2. Артеменко А. Ризик, аналіз, перспективи імпакт-інвестування в постконфліктне відновлення економіки України [Електронний ресурс] / А. Артеменко, О. Пластун, Д. Михайлов // Соціально-економічні відносини в цифровому суспільстві. 2022. № 2(44). С. 5-13. Режим доступу: https://ser.net.ua/index.php/SER/article/view/448.

3. Васильчук І. П. Теоретико-методологічні засади й еволюція концепції соціально відповідального інвестування / І. П. Васильчук // Бізнес Інформ. 2015. № 1. С. 21-28.

4. Вдовенко Н. М. Фінансові інструменти сталого розвитку підприємств аграрного бізнесу в аспекті економічної безпеки держави й впливу тіньової і поведінкової економіки [Електронний ресурс] / Н. М. Вдовенко, Ю. А. Перегуда //Наукові записки Львівського університету бізнесу і права. 2023. № 38. С. 504-510. Режим доступу: https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/ article/view/1107.

5. Вовк В. Формування державної фінансової політики як детермінанти сталого розвитку в умовах впливу глобалізаційних процесів [Електронний ресурс] / В. Вовк // Проблеми і перспективи економіки та управління. 2020. № 2 (22). С. 168-177. Режим доступу: http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/219437/219198.

6. Воронцова А. C. Структурно-функціональний підхід до ідентифікації відповідального інвестування [Електронний ресурс] / А. C. Воронцова, Ю. В. Єльнікова, А. Г Рудиченко // Вісник Сумського державного університету. Серія Економіка. 2021. № 1. С. 36-42. Режим доступу: https://visnyk.fem.sumdu.edu.Ua/issues/1_2021/5.pdf.

7. Галько Л. Р. Напрями забезпечення сталого розвитку інноваційно-орієнтованих підприємств [Електронний ресурс] / Л. Р. Галько // Ефективна економіка. 2014. № 8. Режим доступу: http: //www.economy.nayka.com.ua/?op=1 &z=3256.

8. Глухова В. І. Екологічні фінанси України в умовах сталого розвитку [Електронний ресурс] / В. І. Глухова, Х. В. Кравченко // Ефективна економіка. 2022. № 5. Режим доступу: http: //www.economy.nayka.com.ua/?op=1 &z=10276.

9. Гошовська В. В. Імпакт-інвестування транспортної інфраструктури та транспортних підприємств [Електронний ресурс] / В. В. Гошовська, Т. Г Турпак, С. А. Наконечна // Інвестиції: практика та досвід. 2023. № 7. С. 32-37. Режим доступу: https://nayka.com.ua/index.php/ investplan/article/view/1321/1331.

10. Дем'янюк А. В. Сучасні підходи до забезпечення сталого розвитку територій в Україні [Електронний ресурс] / А. В. Дем'янюк // Гроші, фінанси і кредит. 2017. Вип. 16. С. 10831087. Режим доступу: https://economyandsociety.in.ua/journals/13_ukr/181.pdf.

11. Державна політика сталого розвитку в умовах європейської інтеграції України [Електронний ресурс] / уклад.: Батир Ю. Г., Лопатченко І. М., Помаза-Пономаренко А. Л., Хмиров І. М., Хмирова А. О. Харків : НУЦЗУ, 2021. 226 с. Режим доступу: http://repositsc.nuczu.edu.ua/ bitstream/ 123456789/12702/1/Pomaza-PonomarenkoBatyrLopatchenkoKhmyrovKhmyrova.pdf.

12. Діяльність банків у забезпечення сталого розвитку фінансового ринку України [Електронний ресурс]: монографія / за ред. В. В. Коваленко. Одеса : Видавництво «Атлант», 2014. 358 с. Режим доступу: http://surl.li/suejt.

13. Дубина М. Інституційні трансформації фінансової системи України в умовах розвитку цифрової економіки [Електронний ресурс] / М. Дубина, О. Попело, О. Тарасенко // Проблеми і перспективи економіки та управління. 2021. № 1 (25). С. 91-110. Режим доступу: http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/236040.

14. Дубина М. Організаційно-економічний механізм розвитку сфери охорони здоров'я: сутність, морфологія та специфічні особливості функціонування / М. Дубина, Д. Сердюк // Науковий вісник Полісся. 2023. № 1(26). С. 238-254. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-20231(26)-238-254.

15. Дубина М. В. Роль кредитної системи у забезпеченні фінансової безпеки держави / М. В. Дубина // Стратегія та механізми забезпечення фінансово-економічної безпеки : колективна монографія / за заг. ред. д-ра екон. наук, проф. В. П. Ільчука. Чернігів : ЧНТУ, 2017. С. 39-59.

16. Захарова Н. Ю. Пріоритетні напрями сталого розвитку економіки України [Електронний ресурс] / Н. Ю. Захарова, О. А. Пересипкін // Сталий розвиток країни в рамках Європейської інтеграції : Всеукраїнська науково-практична конференція здобувачів вищої освіти і молодих вчених (12 листопада 2020 року). Житомир : Житомирська політехніка, 2020. С. 184-185. Режим доступу: https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/12/1841.pdf.

17. Зелені інвестиції та фінанси. Режим доступу: https://www.eu4environment.org/uk/areasof-work/green-investment-and-finance/.

18. Іванова Н. Імпакт-інвестування як сучасний концепт сталого розвитку логістичних систем / Н. Іванова // Проблеми і перспективи економіки та управління. 2023. № 1(33). С. 226237. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2023-1(33)-226-237.

19. Іванова Н. Роль соціального підприємництва в умовах сьогодення України / Н. Іванова, К. Коваль, В. Коваль // Проблеми і перспективи економіки та управління. 2022. № 3(31). С. 224-234. Режим доступу: http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/276689.

20. Іванова Т. В. Механізм соціально-відповідального інвестування на підприємствах [Електронний ресурс] / Т. В. Іванова // Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2021. № 19. С. 160-163. Режим доступу: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/edd5698d-1c15-4bf7-8ac2-e257fd4d6ce9/content.

21. Ковалівська С. В. Багаторівневий моніторинг та оцінка досягнення цілей сталого розвитку як складова механізму публічного управління на основі сучасних інформаційних технологій [Електронний ресурс] / Ковалівська С. В. // Держава та регіони. 2019. Вип. 4. С. 115-122. Режим доступу: https://www.researchgate.net/ publication/339639147_Bagatorivnevij_monitoring_ ta_ocinka_dosagnenna_cilej_stalogo_rozvitku_ak_skladova_mehanizmu_publicnogo_upravlinna_na_ osnovi_sucasnih_informacijnih_tehnologij_Multilevel_monitoring_and_evaluation_of_th.

22. Козак К. Б. Адаптивні механізми управління в системі сталого економічного розвитку агропромислового виробництва [Електронний ресурс]: автореф. дис. ... д-ра екон. наук : спец. 08.00.03 "Економіка та управління національним господарством" : захищена 25.03.21 / К. Б. Козак; Сум. нац. аграр. ун-т, [Одес. нац. акад. харч. технологій]. Суми, 2021. 36 с. Режим доступу: https://science.snau.edu.ua/wp-content/uploads/2021/03/aref_Kozak.pdf.

23. Козлов Д. В. Обгрунтування економічного інструментарію сталого розвитку підприємства машинобудівної галузі [Електронний ресурс] : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04 / Д. В. Козлов ; Сумський державний університет. Суми, 2021. 231 с. Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstream-download/123456789/86199/3/avtoref_Kozlov.pdf.

24. Кореновський О. В. Концепція сталого розвитку і фінансова політика [Електронний ресурс] / О. В. Кореновський // Науковий вісник НЛТУ України. 2011. Вип. 21. С. 225-228. Режим доступу: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2011/21_13/225_Kor.pdf.

25. Лисянська О. О. Адаптивна модель механізму планування прибутку банку [Електронний ресурс] / О. О. Лисянська // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : збірник тез доповідей XV Всеукраїнської науково-практичної конференції (8-9 листопада 2012 р.). Суми : УАБС НБУ, 2012. С. 125-126. Режим доступу: https://essuir.sumdu.edu.ua/bitstreamdownload/123456789/59128/6/Lysianska_Advptyvna_model.pdf.

26. Ломачинська І. А. Концептуальні підходи до визначення сутності імпакт-інвестицій / І. А. Ломачинська // Бізнес Інформ. 2020. № 2. C. 16-22. DOI: https://doi.org/ 10.32983/22224459-2020-2-16-22.

27. Марухленко О. В. Impact investing як інструмент розвитку соціального потенціалу / О. В. Марухленко // Інвестиції: практика та досвід. 2019. № 8. С. 116-119. DOI: 10.32702/2306-6814.2019.8.116.

28. На порталі Дія.Бізнес з'явилась платформа для залучення імпакт-інвестування [Електронний ресурс] / Міністерство цифрової трансформації України. Режим доступу: https://thedigital.gov.ua/news/na-portali-diyabiznes-zyavilas-platforma-dlya-zaluchennya-impaktinvestuvannya.

29. Національний банк презентував Політику щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року [Електронний ресурс] / Національний банк України. 2021. Режим доступу: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-prezentuvav-politiku-schodo-rozvitku-stalogo-finansuvannya-na-period-do-2025-roku.

30. Перегуда Ю. А. Вплив тіньової і поведінкової економіки на адаптацію фінансових інструментів сталого розвитку та фінансової безпеки держави / Ю. А. Перегуда, Н. М. Вдовенко // Наукові записки Львівського університету бізнесу та права. 2024. Вип. 40. С. 273-279. Режим доступу: https://nzlubp.org.ua/ index.php/journal/article/view/1108.

31. Попело О. В. Трансформація фінансової системи України в контексті сталого розвитку [Електронний ресурс] / О. В. Попело, О. І. Гонта // Бізнес Інформ. 2023. № 12. C. 294-299. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-12-294-299.

32. Приказюк Н. В. Впровадження принципів ESG небанківськими фінансовими інститутами: тенденції та перспективи [Електронний ресурс] / Н. В. Приказюк // Економіка та суспільство. 2024. Вип. 61. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-39.

33. Приказюк Н. В. Оцінка фінансової стабільності банківської системи України на основі комплексного індикатора та таксономічного показника із врахуванням FSI [Електронний ресурс] / Н. В. Приказюк, А. М. Погибіль // Вісник КНУ імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». 2022. № 2(219). С. 25-33. DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/219-2/4.

34. Прутська О. Сучасна політика НБУ щодо розвитку сталого фінансування / О. Прутська // Економіка та суспільство. 2021. № 34. DOI: https://doi.org/ 10.32782/2524-0072/2021-34-14.

35. Рубан Л. І. Адаптаційна модель «блакитно-зеленої» інфраструктури міста / Л. І. Рубан // Сучасні проблеми архітектури та містобудування : наук.-техн. зб. 2018. Вип. 52. С. 230-237.

36. Сич О. Імпакт-інвестиції для повоєнної ревіталізації міст України [Електронний ресурс] / Сич О., І. Пасінович, І. Мищишин // Галицький економічний вісник. 2023. Том 81, № 2. С. 71-82. Режим доступу: https://elartu.tntu.edu.Ua/bitstream/lib/41220/2/GEJ_2023v81n2_Sych_ O-Impact_investment_for_the_postwar_71 -82.pdf.

37. Скоробогатова Н. Є. Impact-інвестування: світовий досвід та перспективи застосування в Україні [Електронний ресурс] / Н. Є. Скоробогатова, О. С. Дорошенко // Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». 2022. № 23. С. 68-76. Режим доступу: https://ela.kpi.ua/server/api/core/bitstreams/38954225-29ff-40419573-458db65c35a9/content.

38. Сталий розвиток місцевих громад в умовах децентралізації [Електронний ресурс] : монографія / Г В. Ортіна, О. Г Сокіл, Ю. О. Прус, І. В. Застрожнікова, Л. М. Єфіменко. Мелітополь : ФОП Однорог Т.В., 2019. 171 с. Режим доступу: http://elar.tsatu.edu.ua/bitstream/ 123456789/8074/1/%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84 %D0%B8%D 1%8F.pdf.

39. Степаненко С. В. Фінансова складова інституційного забезпечення сталого розвитку аграрного сектору: вітчизняна та європейська практика [Електронний ресурс] / С. В. Степаненко // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2022. № 43. С. 133-139. Режим доступу: http://www.visnykeconom.uzhnu.uz.ua/archive/43_2022ua/25.pdf.

40. Степаненко Т О. Теоретичні та методичні засади сталого розвитку підприємства [Електронний ресурс] / Т. О. Степаненко // Вчені записки ТНУ ім. В. І. Вернадського. Серія економіка і управління. 2020. № 6. С. 136-141. Режим доступу: https://www.econ.vernadskyjoumals.in.ua/ journals/2020/31_70_6/25 .pdf.

41. Тарасова О. Особливості сталого інвестування в розвиток екологоорієнтованої економіки / О. Тарасова // Вісник Хмельницького національного університету. Серія «Економічні науки». 2022. № 6. Т 2. С. 168-177. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2022-312-6(2)-29.

42. Тищенко В. В. Впровадження impact-інвестування в Україні [Електронний ресурс] /

B. В. Тищенко // Економіка і суспільство. 2018. Вип. 16. С. 513-520. Режим доступу: https://economyandsociety.in.ua/) ournals/ 16_ukr/78.pdf.

43. Тотєва Е. Зелена таксономія в Україні [Електронний ресурс] / Е. Тотєва. Київ, 2022. 116 с. Режим доступу: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/2022-08/UNDP-UAgreen-taxonomy-report-UKR.pdf.

44. Тульчинська С. Роль імпакт-інвестування у забезпеченні сталого розвитку [Електронний ресурс] / С. Тульчинська, А. Волок // Проблеми і перспективи економіки та управління. 2023. № 4(36). С. 238-248. Режим доступу: http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/299255/291763.

45. Тульчинська С. Сутність імпакт-інвестування та особливості його здійснення / С. Тульчинська, Д. Решетилов // Науковий вісник Полісся. 2023. № 2(27). С. 249-260. DOI: https://doi.org/10.25140/2410-9576-2023-2(27)-249-260.

46. Філяк М. С. Система показників у механізмі регулювання сталого розвитку території [Електронний ресурс] : автореф. дис. ... канд. екон. наук : спец. 08.00.03 економіка та управління національним господарством / Філяк М. С. ; Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького. Львів, 2016. Режим доступу: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/ 2016/04/aref_filyak.pdf.

47. Фінансовий механізм забезпечення сталого розвитку соціально-економічних систем [Електронний ресурс] : монографія / за заг. ред. д-ра екон. наук Л. І. Антошкіної, д-ра екон. наук

C. А. Навроцького. Бердянськ : Видавець Ткачук О. В., 2016. 283 с. Режим доступу: https://lib.lntu.edu.ua/sites/default/files/2021 01/Monografiia_BUMIB_Fin_Mehanizm%20%281 %29.pdf.

48. Холявко Н. І. Освітні детермінанти формування ментального простору трансформації структури національної економіки : монографія / Н. І. Холявко, С. В. Гонта, М. В. Дубина. Чернігів : Видавець Бригинець О.В., 2019. 344 с.

49.Чечетова Н. Ф. Імпакт-інвестування: особливості та перспективи розвитку [Електронний ресурс] / Н. Ф. Чечетова // Інтернет-конференції ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. 2018. С. 94-96. Режим доступу: https://eprints.kname.edu.Ua/50075/1/ilovepdf_com-95-97.pdf.

50.Чому важливі Сталі фінанси у Європейській зеленій угоді? [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.undp.Org/sites/g/files/zskgke326/files/2022-08/5%20FINAL_Tree_ Sustainable_finance_strategy_297x210mm_4%2B4_web_180822 .pdf.

51.Чуріканова О. Ю. Управління економічним розвитком та формування регіональної політики [Електронний ресурс] : автореф. дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.05 розвиток продуктивних сил і регіональна економіка / О. Ю. Чуріканова ; Класичний приватний університет. Київ, 2021. 42 с. Режим доступу: https://tnu.edu.ua/sites/default/files/ normativbasa/arefchurikanova.pdf.

52. Шаталова В. Є. Вплив імпакт-інвестицій на розвиток економіки [Електронний ресурс] / В. Є. Шаталова, О. М. Шуплат / Цифрова економіка : зб. матеріалів ІІ Нац. наук.-метод. конф. (17-18 жовт. 2019 р., м. Київ). Київ : КНЕУ, 2019. С. 750-752. Режим доступу: https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/6c5680a9-2be0-4106-a985-85c32eee2bc5/content.

53. Шаталова В. Є. Вплив імпакт-інвестицій на розвиток економіки. Цифрова економіка [Електронний ресурс] / В. Є. Шаталова, О. М. Шуплат // Збірник матеріалів ІІ Національної наук. метод. конф. (17-18 жовтня 2019 р. м. Київ). Київ : КНЕУ, 2019. С. 750-752. Режим доступу: https://ir.kneu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/6c5680a9-2be0-4106-a985-85c32eee2bc5/content.

54. Шкарлет С. М. Організаційно-інфраструктурне забезпечення розвитку сільського господарства України / С. М. Шкарлет, М. В. Дубина, А. В. Тарасенко. Чернігів : ЧНТУ, 2016. 208 с.

55. Шпакова Г «Зелені» фінанси як інструмент гарантування природо-техногенної та екологічної безпеки в контексті сталого розвитку територій / Г Шпакова // Підприємництво та інновації. 2019. № 9. С. 112-116. DOI: https://doi.org/ 10.37320/2415-3583/9.18.

56. Asuamah Samuel. Investing with Purpose: Unveiling the Potential of Impact Investing in Developing Nations [Electronic resource] / Asuamah Samuel, Samuel Asuamah Yeboah. 2023. Accessed mode: https://www.researchgate.net/publication/372364538_Investing_with_Purpose_Unveiling_the_Potential_of_Impact_Investing_in_Developing_Nations.

57. El Amri A. Sustainable Finance at the time of Institutions: Performativity through the lens of Responsible Management in Morocco / A. El Amri, R. Boutti, F. Rodhain // Financial Markets, Institutions and Risks. 2020. Volume 4, Issue 2. Рр. 52-64. DOI: https://doi.org/10.21272/ fmir.4(2).52-64.2020.

58. Features of the Formation and Transformation of Household Credit Behavior Under Macroeconomic Instability [Electronic resource] / M. Dubyna, V. Unynets-Khodakivska, O. Panchenko, O. Bazilinska, V. Matskiv, O. Lobko // International Journal of Sustainable Development and Planning. 2022. Vol. 17, No. 7. Рp. 2075-2087. DOI: https://doi.org/10.18280/ijsdp.17070.

59. Innovative Instruments of Monetary and Fiscal Policy / B. Danylyshyn, M. Dubyna, M. Zabashtanskyi, N. Ostrovska, K. Blishchuk, I. Kozak // Universal Journal of Accounting and Finance. 2021. Vol. 9(6). Pp. 1213-1221.

60. International Scientific Conference Characteristics and trends of socioeconomic development at the macroand micro-levels: Conference Proceedings (May 5-6, 2023. Kielce, Poland) [Electronic resource]. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2023. 112 p. Accessed mode: http://baltij apublishing.lv/omp/index.php/bp/catalog/book/333/9198/19190-1.

...