Вплив цифрового бізнесу на міжкультурні аспекти комунікування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцький національний технічний університет, кафедра підприємництва, торгівлі та логістики

Вплив цифрового бізнесу на міжкультурні аспекти комунікування

Ліпич Любов,

доктор економічних наук, професор

м. Луцьк

Анотація

Цифровізація бізнесу в поєднанні з культурним розмаїттям створила новий простір, а також умови, в яких комунікування стає викликом. Метою статті є ідентифікація міжкультурних аспектів комунікування в контексті розвитку цифрового бізнесу. Встановлено, що культурна чутливість у бізнесі полягає, з одного боку, у формуванні поваги до правових і моральних норм, характерних для даної спільноти, а з іншого боку, підвищує операційну ефективність компанії. Стверджується, що культурні чинники визначають прийняття рішень в міжнародному бізнесі, а обізнаність і знання культурних відмінностей підвищує конкурентоспроможність компанії. Постулюється, що міжкультурні компетенції менеджерів слід розглядати з точки зору їх нових функцій і соціально-професійних ролей у транснаціональних організаціях та через призму їхнього культурного інтелекту, який полегшує адаптацію до нових культурних реалій, а також культурної свободи, яка є набором необхідних умінь, знань і навичок менеджера в міжнародному і навіть глобальному вимірі. Топ-10 найкращих країн у рейтингу використання цифрових технологій (за індексом NRI) засвідчують три тенденції: вони належать до країн з високим рівнем доходу, демонструють надійну мережеву готовність у всіх вимірах, європейські країни продовжують домінувати в списку найкращих. Ці тенденції збереглися і в рейтингу 2023. Обґрунтовано, проблеми, які перешкоджають розвитку в Україні цифрових трендів та трансформації української економіки в цифрову. Ідентифіковано два сценарії розвитку цифрового бізнесу в Україні залежно від оцінки критичності та необхідності здійснення змін у традиційному економічному укладі: інерційний (еволюційний) та цільовий (форсований). У разі реалізації інерційного сценарію українська економіка залишиться неефективною, триватиме трудова міграція, українська продукція буде не конкурентоспроможною на зовнішніх ринках. Цільовий сценарій передбачає перехід української економіки до цифрової за 3-5 років. Результатом вищезазначеного буде поява нових норм, стандартів та систем цінностей. Інтернаціоналізація менеджменту змінює традиційну модель управлінських комунікацій.

Ключові слова: цифровізація бізнесу, культурне розмаїття, культурна чутливість у бізнесі, міжкультурні компетенції менеджерів, індекс NRI, інерційний (еволюційний) сценарій розвитку, цільовий (форсований) сценарій розвитку.

Abstract

LubоvL^y^, D.Sc ^^nom^s), Profеssor, Lutsk National Technical University, Department of Entrepreneurship, Trade and Logistics,

Lutsk

Impact of e-commerce on intercultural aspects of communication

Digitalization of business in combination with cultural diversity has created a new space and conditions where communication becomes a challenge. The purpose of the article is to identify intercultural aspects of communication in the context of digital business development. It is established that cultural sensitivity in business involves, on one hand, the formation of respect for legal and moral norms specific to a particular community, and on the other hand, enhances the operational efficiency of the company. It is argued that cultural factors influence decision-making in international business, and awareness and knowledge of cultural differences enhance the competitiveness of the company. It is postulated that the intercultural competencies of managers should be viewed in terms of their new functions and socioprofessional roles in transnational organizations and through the lens of their cultural intelligence, which facilitates adaptation to new cultural realities and cultural freedom-a set of necessary skills, knowledge, and abilities for a manager in an international and even global dimension. The top 10 countries in the Digital Technology Usage Index (NRI) reveal three trends: they belong to high-income countries, demonstrate reliable network readiness in all dimensions, and European countries continue to dominate the list. These trends persisted in the 2023 ranking.

The challenges hindering the development of digital trends and the transformation of the Ukrainian economy into a digital one are substantiated. Two scenarios for the development of digital business in Ukraine are identified depending on the assessment of the criticality and necessity of changes in the traditional economic structure: the inertial (evolutionary) and the targeted (forced). In the case of implementing the inertial scenario, the Ukrainian economy will remain inefficient, labor migration will continue, and Ukrainian products will be non-competitive in external markets. The targeted scenario envisions the transition of the Ukrainian economy to a digital one within 3 -5 years. The result will be the emergence of new norms, standards, and value systems. The internationalization of management changes the traditional model of management communications.

Key words: business digitization, cultural diversity, cultural sensitivity in business, intercultural managerial competencies, NRI index, inertial (evolutionary) development scenario, target (forced) development scenario.

Основна частина

Постановка проблеми. Підтримання дієздатності економіки під час війни є одним з першочергових завдань українського бізнесу, оскільки він є важливим джерелом наповнення державного бюджету та створення робочих місць. Саме тому підприємствам важливо адаптуватись до нових умов ведення бізнесу та забезпечити ефективне управління його розвитком. Конкуренція між підприємствами в глобальному середовищі означає, що знання про споживачів та їхні економічні потреби, умови та способи їх задоволення стають все більш важливою сферою інтересів бізнесу. Однією з причин цього є ефект «зменшення світу», викликаний процесом впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). У результаті цього виник зовсім інший ринок, який часто називають Інтернет-ринком, електронним бізнесом тощо, На цьому ринку працюють, споживачі, які є носіями різних культур. Нові комунікаційні та інформаційні технології, особливо Інтернет, уніфікують людську поведінку і цей процес глибшає. Це є наслідком властивостей самого Інтернету, який, розуміючи бізнес-середовище, як специфічну технологічну екосистему, наділяє його властивостями, незалежними від часу, місця та культури. До кваліфікаційних рис, що дозволяють досягати успіху в полікультурному середовищі відносять вміння працювати в умовах невизначеності та відсутності повної інформації, впевненість у собі, готовність до нових знань, культурної емпатії, оптимізм, мотивація досягнення успіху та культурний інтелект, тобто здатність пристосовуватися до різних культурних реалій.

Здійснення бізнесу в глобальному масштабі, що є невід'ємною властивістю електронного бізнесу, вимагає спеціальних знань з комунікування з партнерами з різних країн. Сьогодні фізичний, реальний світ, з одного боку, і технологічний (кібернетичного) світ, з іншого, взаємодоповнюють один одного і це зумовлює необхідність їх симбіозу. Можна навіть стверджувати, що це неодмінна умова існування сучасного бізнесу. Важливість цифрового виміру за певних умов швидко зростає, про що свідчать глобальна соціально-економічна криза, спричинена коронавірусом(COVID -19) та війна України проти росії. З одного боку, віртуальне середовище бере на себе тягар обмежень функціонування національних економік, прискореними темпами адаптує ІКТ до багатьох потреб, які ще не виникли, з іншого, створення нових систем і інструментів орієнтоване на їх універсальну функціональність. Це, у свою чергу, уніфікує та стандартизує поведінку користувачів, усуваючи багато відмінностей у поведінці працівників і менеджерів. Нові технології надають споживачам і виробникам нові можливості доступу до все більшої кількості товарів, але водночас вони суттєво впливають на їх культурні та соціальні особливості. Цифровізація бізнесу в поєднанні з культурним розмаїттям створила новий простір, а також умови, в яких комунікування стає викликом. Міжособистісні контакти не є безпосередніми, і це одна з найважливіших особливостей, що виникає в контексті формування стосунків безособового характеру, в яких головну роль відіграє «система», а не культура. Система повинна бути ефективною, зручною, універсальною, легко модифікованою та надійною. На відміну від культури, вона дегуманізована і тому позбавлена особистості.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналізу особливостей управління персоналом в міжкультурному середовищі присвячені праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як Даль C.(Dahl) [1], Moosmuller A. [6], Фішер Г. [7], ШмідA. (Schmid) [7], ЛіпичЛ. [9], Кушнір М. [9], ХілухаО. [9], Хофстеде Г. (Hofstede) [2], Хофстеде Г. R(Hofstede) [2], МінковМ. (Minkov) [2], Мітчелл Ч.(Mitchell) [3], Крістенсен Х. (Christensen) [4], Холленсен С. (Hollensen) [5], Шеффер Р.Г. (Shaeffer) [10], Мамман А. (Mamman) [11], Чернобровкіна В. [12], Ерлі П.Ч.(Earley) [13], Енг С. (Ang) [13], Хартман А. (Hartman)[14], Сіфоніс,n^.(Sifonis)[14], КадорДж. (Kador)[14] та інших. Теоретичні та емпіричні надбання цих авторів спрямовані на визначення загальних проблем менеджменту в міжкультурних компаніях, аналізування особливостей формування міжнародного колективу, дослідження розвитку персоналу тощо. Проте питання міжкультурних аспектів комунікування в контексті розвитку ІКТ залишається недостатньо дослідженим. Це визначило актуальність теми статті та її практичну значущість.

Метою статті є ідентифікація міжкультурних аспектів комунікування в контексті розвитку електронного бізнесу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Культура виникає і розвивається в результаті людської діяльності і водночас визначає цю діяльність. Тобто вона і наслідок, і причина людської діяльності. У результаті її впливу в даний момент часу створюються конкретні норми, що встановлюють спосіб і правила подальшої поведінки. Таким чином, культуру можна розглядати як певну програму мислення, яка впливає на індивідуальну діяльність, усуває непорозуміння і дозволяє ефективно співпрацювати [1]. З вище зазначеного випливає важливість усвідомлення культурних відмінностей. Чутливість до них важлива не тільки з точки зору соціального співіснування, але й з точки зору загальної і функціональної ефективності діяльності, що здійснюється людьми та для людей. Культурна чутливість у бізнесі полягає, з одного боку, у формуванні поваги до правових і моральних норм, характерних для даної спільноти, а з іншого, вона підвищує операційну ефективність компанії. Тому виправдано стверджувати, що культурні чинники визначають прийняття рішень в міжнародному бізнесі, а обізнаність і знання культурних відмінностей підвищує конкурентоспроможність компанії в бізнес-середовищі.

Серед дослідників немає однозначності у визначені поняття культура, але є визначення, які цитуються особливо часто. Прикладом є визначення культуролога Герта Хофстеда: «культура - це колективне програмування розуму, яке відрізняє одну соціальну групу від інших»[ 2].

У контексті підприємницької діяльності поняття культури визначається як «набір базових цінностей, вірувань, стандартів, знань, моралі, правових принципів і поведінки, спільних для певної спільноти, які визначають спосіб дій індивідів, відчувати, сприймати себе та інших». Культура певної спільноти передається з покоління в покоління, і її елементи, такі як релігія, мова, звичаї, право, взаємопов'язані, що означає, наприклад, що спосіб сприйняття влади, моралі та етики даної спільноти може проявляється в способі ведення бізнесу, перемовинах, укладанні контрактів, очікуваннях тощо [3].

Цей підхід пов'язаний з переконанням, що зіткнення двох різних культур може призвести до так званого культурного шоку - відчуття дезорієнтації у формі, наприклад, депресії, агресії, зверхності, страху, розчарування [4].

Популярною моделлю культурного аналізу є контекстна модель Холла. Вона виокремлює два види комунікацій: з низькою роллю контексту в отриманні повідомлення, тобто з «низьким контекстом» (LC) і комунікацію з високою роллю контексту в отриманні повідомлення, тобто з «високим контекстом» (HC). Суспільства LC, характеризуються індивідуалізмом, а їх культура базується на розмовній та письмовій мовах з акцентом на обміні фактами та інформацією (табл. 1). Спілкування є чітким і прямим, і той, хто говорить, важливіший за того, хто слухає. Країни LC: Швеція, Західна Європа, Північна Америка [5].

Характерною особливістю країн HC є колективізм. Ця група країн значною мірою використовує елементи комунікування відмінні від розмовної та письмової мов, зокрема, соціальне становище, знання про дану особу, взаємовідносини. Комунікація в такій культурі нечітка, опосередкована, сенс менш буквальний, контекст більш високий. Відправник і одержувач однаково сприяють якості зв'язку. Країни, що належать до групи HC, це арабські країни, країни Латинської Америки та більшість країн Азії, включаючи Японію та Китай [5].

У країнах, яких відносять до HC, невербальні сигнали подекуди на 90% визначають комунікацію [5]. Ці сигнали можуть залишитися непоміченими в країнах, яких відносять до LC. Більшість європейських не англомовних країн, за винятком Німеччини та Швеції, відносяться до країн з тенденцією до HC. Це країни Середземномор'я, Центральної та Східної Європи.

Одним із дуже важливих культурних вимірів є ставлення до часу. Недостатнє усвідомлення відмінностей у розумінні часу в культурах LC і HC може спричинити численні напруги та комунікаційні бар'єри, які посилюють культурний шок. Можна виділити три аспекти сприйняття часу в культурі: ставлення до пунктуальності, пунктуальність і традиція.

Відмінності у сприйнятті часу визначають за допомогою трьох орієнтацій і семи змінних: однопроблемність/багатопроблемність, час як постійне/плинне благо, ставлення до минулого/теперішнього/майбутнього. Однопроблемний підхід та віра в те, що час є постійним, обмеженим благом, характерний для країни LC. Групи країн HC характеризуються багатопроблемним підходом і вірою в те, що час є плинним, необмеженим ресурсом.

Таблиця 1. Відмінності в здійснені комунікацій між країнами з «низьким контекстом» (LC) та «високим контекстом» (HC)