Потенціал та імперативи виробництва рідкого моторного біопалива в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАНУ України”

ПОТЕНЦІАЛ ТА ІМПЕРАТИВИ ВИРОБНИЦТВА РІДКОГО МОТОРНОГО БІОПАЛИВА В УКРАЇНІ

Трипольська Галина Сергіївна, кандидат економічних наук,

старший дослідник, провідний науковий співробітник

сектору прогнозування розвитку ПЕК відділу

секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків

Анотація

Вступ. Різні країни мають різні аргументи на користь використання моторного біопалива в транспортному секторі, проте основним аргументом є намагання зменшити власну залежність від викопного палива, яке часто є імпортованим. З розгортанням кліматичної кризи, кліматичні та екологічні міркування набирають ваги у все більшій кількості країн.

Метою даної статті є розгляд потенціалу виробництва рідкого моторного біопалива в Україні, а також рушійних сил, які зумовлюють необхідність його виробництва в Україні станом на 2023 рік і далі.

Матеріали та методи. Для вирішення поставлених завдань використано методи наукового аналізу та узагальнення. Інформаційну базу дослідження склали праці зарубіжних та українських вчених, бази даних та прогнози світового виробництва зернових та олійних культур, а також чинні нормативно-правові України.

Рідке моторне біопаливо - біопаливо дизельне, біоетанол, біобутанол, паливо моторне сумішеве гідроочищена олія та інші синтетичні палива, виготовлені з біомаси.

Результати і обговорення. За даними Біоенергетичної асоціації України, потенціал моторного біопалива до 2050 р. складає 5,79 млн т н.е. Проектом Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2030 р. прогнозується, що в структурі моторного біопалива у транспортному секторі споживатиметься переважно біоетанол першого покоління, незначна частина біодизелю, а також поступово буде налагоджено виробництво вдосконалених біоетанолу та біодизелю.

Україна має багато факторів, що визначають можливість виробництва моторного біопалива:

- необхідність заміщення імпорту нафтопродуктів;

- наявність технологічної та виробничої бази для виготовлення біологічного компоненту палива;

- наявність сировинної бази, яка істотно розширилась через неможливість в повному обсязі експортувати зернові;

- зобов'язання в рамках Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Висновки Україна має вагомі причини для розвитку моторного біопалива, включаючи потребу у заміщенні імпорту нафтопродуктів, наявність технологічної та сировинної бази, а також зобов'язання в рамках міжнародних угод. Потенціал моторного біопалива в Україні до 2050 року складає 5,79 млн т н.е. З врахуванням сировинних можливостей, Україна має потенціал для виробництва біопалива з використанням надлишку зерна, що може сприяти зменшенню викидів CO2 та створенню доданої вартості в країні. Спирт в Україні є доступним за ціною. Сировина для біологічного компонента палива (кукурудза і пшениця) також є відносно доступною для виробництва біоетанолу. Україна є значним експортером ріпаку, особливо в країни ЄС. Виробництво власного моторного біопалива є важливим для національної безпеки України, оскільки дозволить зменшити залежність від імпорту нафтопродуктів. В Україні спостерігається значний приріст імпорту вживаних автомобілів з ЄС, що може стати сприятливим фактором для ринку біопалива, оскільки новіші авто більш сумісні з біопаливом.

Ключові слова: ринок, рідке моторне біопаливо, виробництво спирту, додана вартість, експорт ріпаку, експорт спирту.

Annotation

моторний біопаливо виробництво економіка

Trypolska Galyna, PhD in Economics, Senior Researcher, Leading Research Officer of the sector of fuel and energy development, Department of market conditions, State Organization “Institute for Economics and Forecasting of NAS of Ukraine”

POTENTIAL AND IMPERATIVES FOR OUTPUT OF LIQUID BIOFUELS IN UKRAINE

Introduction. Different countries have different arguments favoring using motor biofuels in the transport sector. Still, the main idea is to reduce their dependence on fossil fuels, which are often imported. As the climate crisis unfolds, climate and environmental considerations are gaining weight in more and more countries.

The purpose of this article is to consider the potential of liquid motor biofuel production in Ukraine, as well as the driving forces that determine the need for its production in Ukraine as of 2023 and beyond.

Materials and methods. Methods of scientific analysis and generalization were used to solve the tasks. The information base of the study was made up of the works of foreign and Ukrainian scientists, databases, forecasts of the world production of grain and oilseed crops, and the current legal regulations of Ukraine.

Results and discussion. According to the Bioenergy Association of Ukraine, the potential of motor biofuel by 2050 is estimated at 5.79 million toe. The draft of the 2030 National Renewable Energy Action Plan anticipates that the volume of energy consumption from renewables for the transport sector will reach 6.862 million tons. The NREAP2030 project predicts that in the structure of motor biofuel in the transport sector, mainly first-generation bioethanol will be consumed, a small part of biodiesel, and the production of improved bioethanol and biodiesel will gradually be established.

Ukraine has many factors that determine the possibility of producing motor biofuel: the necessity of replacing the import of petroleum products; availability of a technological and production base for the production of the biological fuel component; availability of the feedstock base, which has significantly expanded due to the impossibility of exporting grain in full; - obligations within the framework of the Energy Community and the Association Agreement between Ukraine and the EU.

Conclusions. Ukraine has good reasons for developing motor biofuel, including the need to replace imports of petroleum products, the availability of a technological and raw material base, and obligations under international agreements. Taking into account feedstock availability, Ukraine has the potential to produce biofuel using surplus grain, which can help reduce CO2 emissions and create value added in the country. Alcohol in Ukraine is affordable. Feedstock for the biological component of the fuel (corn and wheat) are also relatively affordable for bioethanol production. Ukraine is a significant exporter of rapeseed, especially to EU countries. The war in Ukraine and restrictions on Black Sea ports caused a reduction in exports, but the sector is expected to grow further. Production of its liquid biofuel is essential for Ukraine's national security, as it will reduce dependence on oil product imports. In Ukraine, there is a significant increase in the import of used vehicles from the EU, which can be a favorable factor for the biofuels market since newer cars are more compatible with biofuels.

Keywords: market, liquid biofuel, ethanol output, value added, rapeseed export, ethanol export.

Вступ

Різні країни мають різні аргументи на користь використання моторного біопалива в транспортному секторі, проте основним аргументом є намагання зменшити власну залежність від викопного палива, яке часто є імпортованим, використовуючи переважно місцеві види палива (Курило, 2017). З розгортанням кліматичної кризи, кліматичні та екологічні міркування набирають ваги у все більшій кількості країн.

Метою даної статті є розгляд потенціалу виробництва рідкого моторного біопалива в Україні, а також рушійних сил, які зумовлюють необхідність його виробництва в Україні станом на 2023 рік і далі.

Матеріали та методи

Для вирішення поставлених завдань використано методи наукового аналізу та узагальнення. Інформаційну базу дослідження склали праці зарубіжних та українських вчених, бази даних та прогнози світового виробництва зернових та олійних культур, а також чинні нормативно-правові України.

Відповідно до законодавства України, біологічні види палива (біопаливо) - тверде, рідке та газове паливо, виготовлене з біологічно відновлювальної сировини (біомаси), яке може використовуватися як паливо або компонент інших видів палива (Закон України “Про альтернативні..., 2000). В даній статті ми вживаємо термін “рідке моторне біопаливо”, щоб конкретизувати сферу його використання, а саме - транспортний сектор, а також не вдаватися до розгляду видів біопалива, які напряму не стосуються транспортного сектору (напр., тверда біомаса). Рідке моторне біопаливо - біопаливо дизельне, біоетанол, біобутанол, паливо моторне сумішеве гідроочищена олія та інші синтетичні палива, виготовлені з біомаси.

Результати і обговорення

Питанню розвитку моторного біопалива приділяють увагу багато вітчизняних вчених, зокрема Дворник І., Талавиря М. (Дворник, 2013), Діброва А., Чебан І. (Діброва, 2018, 2020), Гелетуха, Г., Желєзна Т. та інші (Гелетуха, 2020), Калетнік Г. (Калетнік 2008), Блюм Я. та інші (Білогічні ресури і технології, 2010), Климчук О. (Климчук 2017), Месель-Веселяк В. (Месель-Веселяк 2015), Шпичак О. (Шпичак, 2014) та інші. За даними Біоенергетичної асоціації України, потенціал моторного біопалива до 2050 р. оцінено на рівні 5,79 млн т н. е. (рис. 1). Для порівняння, проектом Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2030 р. прогнозується, що обсяг споживання енергії з ВДЕ транспортним сектором (включаючи залізничний, водний, авіаційний) складе 6,862 млн т н.е. (НПДВЕ2030, 2022).

Рис. 1 Потенціал моторного біопалива та біометану в Україні, млн т н.е.

Джерело: Гелетуха, Г.Г., Желєзна, Т.А., Матвеев, Ю.Б., Кучерук, П.П., Крамар, В.Г. Дорожня карта розвитку сектору біоенергетики України до 2050 року. Аналітична записка БАУ, 2020. № 26 https://uabio.org/wpcontent/uploads/2020/11/PP-UABIO-26_UA_26-11-2020.pdf (дата звернення: 07.09.2023 р.)

Проектом НПДВЕ2030 прогнозується, що в структурі моторного біопалива у транспортному секторі споживатиметься переважно біоетанол першого покоління, незначна частина біодизелю, а також поступово буде налагоджено виробництво вдосконалених біоетанолу та біодизелю (рис. 2).

Рис. 2 Потенціал виробництва рідкого та газоподібного моторного біопалива, тис т н.е.

Джерело: НПДВЕ2030. Проект Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року. URL: https://saee.gov.ua/sites/default/files/DraftNPDVE_2030_SAEE_21_09_2022.pdf (дата звернення: 02.10.2023 р.)

Україна має багато факторів, що визначають можливість виробництва моторного біопалива:

- необхідність заміщення імпорту нафтопродуктів;

- наявність технологічної та виробничої бази для продукування біологічного компоненту палива;

- наявність сировинної бази, яка істотно розширилась через неможливість в повному обсязі експортувати зернові;

- зобов'язання в рамках Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, зокрема необхідність виконання директив, які передбачають використання енергії з ВДЕ в тому числі на транспорті.

З початком війни, коли було знищено українські нафтопереробні заводи, Україна стала нетто-імпортером нафтопродуктів. До повномасштабного вторгнення, імпорт нафтопродуктів складав одну з найбільших імпортних позицій України. Зокрема, імпортувалося більше половини спожитих бензинів, 80 % споживання газу (пропан-бутану), а також 90 % дизельного палива. У 2019 р. імпорт нафтопродуктів склав 8,5 млн т на суму 5,32 млрд дол США (Зелена книга регулювання, 2020).

Практично з початку повномасштабного вторгнення морські порти України, якими переважно експортувалося зерно з України, були заблоковані російським флотом і збройними силами. Завдяки цьому Україна тимчасово втратила можливість експортувати зерно морськими шляхами. До повномасштабного вторгнення Україна експортувала 45-60 млн т зерна щорічно (наприклад, у 2020/2021 маркетинговому році Україна експортувала 45,7 млн т зерна, з яких пшениця становила 17,5 млн т, а кукурудза - 23,5 млн т¹). При блокаді Чорного моря, завдяки Стамбульській зерновій угоді від 22 липня 2022 р. Україні вдалося експортувати 32,8 млн т зернових та олійних культур URL: https://landlord.ua/news/novyi-prohnoz-eksportu-zema-z-ukrainy-u-2020-2021-mr-45-7-mln-t/ (дата звернення: 21.09.2023 р.). URL: https://www.dw.com/uk/so-oznacae-vihid-rosii-z-zernovoi-ugodi/a-66239906 (дата звернення: 21.09.2023 р.).. Блокування портів мало наслідком економічні збитки лише для агровиробників в розмірі приблизно 15 млрд дол. США за перший рік війни URL: https://ces.org.ua/pro-zaboronu-ukransko-agrarki-v-s/ (дата звернення: 21.09.2023 р.).. Очікувалося, що в разі перемоги України у 2023 р. з використанням лише ринкових методів рослинництву вдасться відновитися лише до 2040 р., що може означати також вихід на довоєнний рівень експорту сільгосппродукції (Agricultural Outlook Ukraine, 2023). Для цього є багато причин, зокрема істотні збитки сектора через війну, обмежені фінансові та людські ресурси, а також посилення позицій російської федерації на світовому ринку продовольства, особливо на Африканському континенті. 17 липня 2023 р. Стамбульську зернову угоду було взагалі завершено з ініціативи російської федерації URL: https://www.dw.com/uk/so-oznacae-vihid-rosii-z-zernovoi-ugodi/a-66239906 (дата звернення: 21.09.2023 р.)..

Щоправда, експорт зерна з України у 2022/2023 маркетингових роках (тобто повністю воєнних роках) став навіть більшим, ніж у 2021/2022 МР. У 2022/2023 МР було експортовано 48,4 млн т. Це стало можливим завдяки зростанню експорту пшениці та ячменю до Туреччини, істотного зростання експорту до Румунії, Іспанії. Експорт кукурудзи зріс з 23 млн т до 29 млн т URL: http://surl.li/isetx (дата звернення: 21.09.2023 р.).. В цілому дві третини продовольства були вивезені через так званий “зерновий коридор”. Відповідно, припинення його функціонування у липні 2023 р. робить експорт зернових надзвичайно проблематичним.

Паралельно, низка країн ЄС (Польща, Угорщина, Болгарія, Словаччина, Румунія) запровадили заборону на експорт українського зерна до своїх країн принаймні до 15 вересня 2023 р. URL: https://www.dw.com/uk/es-podovziv-obmezenna-na-import-zerna-z-ukraini-do-veresna/a-65832256 (дата звернення: 21.09.2023 р.). і далі. Польща заборонила навіть транзит зерна через свою територію, хоча зернові та олійні культури з України сягали в середньому лише 5 % від обсягу їхнього виробництва в Польщі, і не більше 10 % від загальноєвропейського ринку⁷. В рейтингу покупців зерна з України Польща була п'ятою, ячменю - восьма, кукурудзи - сьома, проте перша за обсягами покупки ріпаку⁸. Аналіз доцільності цієї заборони лежить поза межами даного дослідження, однак очевидно, що і обмеженість експорту продовольства морем, і постачання зерна до країн ЄС спричиняє надлишок зерна в Україні - якщо залишаться такі самі обмеження, які були станом на серпень 2023 р., то сумарне обмеження експорту морем, Дунаєм та через західний кордон може скласти 20 % всього експорту з України⁹. В цілому сумарна річна пропускна здатність наземних пунктів ЄС складає 12 млн т/рік, а Україна готова відвантажувати до 84 млн т на рік¹⁰. У 2023 р. експортний потенціал України оцінюється на рівні 40 млн т¹¹.

Оскільки можливості зберігання зерна обмежені, надлишок зерна необхідно переробляти всередині країни, створюючи додану вартість саме в Україні. Виробництво біопалива навіть першого покоління (Рорр, 2014) є вирішенням проблеми. З огляду на доступність сировини, 23 млн. т неекспортованого зерна навіть із низьким вмістом крохмалю (60 %) могла б дати 8,28 млрд. л етанолу (за умови, що 1 т зерна з 60 % вмістом крохмалю дає 360 л. Зазвичай це стосується пшениці та ячменю, тоді як кукурудза зазвичай містить 70 % крохмалю, що може дати 420 літрів етанолу (Ethanol production, 2006)). При густині етанолу 0,783 кг/м³ 8,28 мільярдів літрів можна переробити на 6,48 мільйонів т етанолу. З точки зору забезпеченості сировиною, Україна має в 3,7 рази більше сировини для виробництва біоетанолу, ніж може споживати бензину (в об'ємних значеннях). З урахуванням виробничих потужностей Україна вже зараз може забезпечити суміш E10 з перспективою збільшення суміші до E30 і вище, що може призвести до значного скорочення викидів CO2 (tailpipe emissions) (Alsiyabi, 2021), оскільки біодизель є більш чистим джерелом енергії, ніж викопне паливо (Shelare, 2023).

Станом на серпень 2023 р. вартість 96 % спирту при промисловому виробництві складала 24-25 грн/л, що вдвічі дешевше роздрібної ціни бензину. Вартість кукурудзи від зернотрейдерів на внутрішньому ринку станом на серпень 2023 р. складає 5,6-7 тис грн/т¹², пшениці - 5,411 тис грн/т¹³. Таким чином, сировинна складова біологічного компонента палива з 1 т кукурудзи складе 13,3-16,7 грн/л, а з пшениці - 15 грн/л.

Сировина для виробництва біодизелю першого покоління (в першу чергу ріпак) була практично повністю експортоорієнтованою ще до повномасштабного вторгнення: в середньому 85 % виробленого в Україні ріпаку йде на експорт. Україна входить у світову п'ятірку найбільших експортерів ріпаку (після Канади, ЄС, Китаю та Австралії)¹⁴. У 2021 р. ріпаку було експортовано на 1,3 млрд дол США¹⁵. В багатьох країнах Європи ріпакова олія є значно більш поширеним продуктом для людського харчування, ніж соняшникова. Іноземні контрагенти продовжують виявляти значний інтерес до української продукції не лише через її вартісні характеристики та географічну близькість України, а й через те, що український ріпак не генетично-модифікований (Зелена книга регулювання, 2020). Основним напрямком експорту є переважно країни ЄС, такі як Німеччина, Бельгія, Франція, Нідерланди, Португалія та інші країни. Війна в Україні вже значно обмежила експортні можливості України. Наприклад, Україна зазвичай і регулярно експортувала мільйони т сипучих товарів, таких як насіння соняшнику, ріпак і пшениця, однак з початку цієї війни експорт відбувається лише спорадично. Проте українські трейдери змогли знайти вихід і постачають товари до Болгарії, Туреччини, Литви, Латвії, Румунії, Німеччини, хоча обсяги значно менші. Очікується, що протягом наступних 3-5 років ціни на ріпак зростатимуть на понад 3 % щорічно через зростання попиту на ріпак та збільшення його промислового споживання, в т. ч. для потреб транспорту. У 2022 р. Україні вдалося виробити 3,2 млн т ріпаку, що навіть більше, ніж у 2021 р. (2,96 млн т)URL: http://www.worldagriculturalproduction.com/crops/rapeseed.aspx (дата звернення: 21.09.2023 р.).. Прогнозується, що істотна експортоорієнтованість ріпаку збережеться і в довгостроковому періоді, в той час як експорт сої буде незначним (рис. 3).

Рис. 3 Прогноз виробництва та експорту ріпаку та сої, тис т

Джерело: Agricultural Outlook Ukraine. 2050 Projections for crops. KSE, 2023 https://kse.ua/wpcontent/uploads/2023/06/2050-projections-for-crops.pdf (дата звернення: 21.09.2023 р.)

Фактичні обсяги споживання біопалива в Україні у 2013-2020 рр. наведено на рис. 4.

Рис. 4 Виробництво та споживання рідкого моторного біопалива в Україні, тис т

Джерело: Енергетичний баланс України (продуктовий) за 2013-2020 роки. Держстат https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2014/energ/en_bal_prod/arh_prod_2012.htm (дата звернення: 21.09.2023 р.); Policy Recommendations: Existing Barriers and Possible Solutions to Support Biofuels Market Development in Ukraine, UNECE, FAO, 2023. https://unece.org/sites/default/files/2023-03/Draft%20for%20Discussion%20on%20Policy%20Recommendations.pdf (дата звернення: 21.09.2023 р.)

В цілому йдеться переважно про споживання етанолу, а не дизпалива з домішками біологічних компонентів. В Україні функціонувало 14 великих біодизельних заводів із встановленою потужністю 300 тис. т/рік і близько 50 малих біодизельних заводів потужністю 25 тис. т/рік. Через зарегульованість галузі (зокрема, високий акциз), цей бізнес втратив рентабельність, тож потужності з виробництва біодизеля були в основному переобладнані на виробництво барвників.

За даними проекту НПДВЕ2030, у 2020 р. валовий кінцевий обсяг споживання енергії з відновлюваних джерел у транспортному секторі становив 95 тис. т н. е. (148 тис. т н. е. з урахуванням мультиплікаторів за Директивою 2009/28/ЄС від 23 квітня 2009 року). З цих 95 тис т н.е. обсяг споживання біоетанолу/ етилтретбутилового ефіру, виробленого з біоетанолу, склав 51,1 тис. т н. е., а решту “пального” склала електроенергія з ВДЕ.

UNECE та FAO оцінюють потенціал виробництва етанолу в Україні на 2035 р. на рівні 555 тис т (350 тис т н.е.), для чого необхідно 0,87 млрд євро інвестицій. До 2050 р. необхідно вже 3,9 млрд євро інвестицій (Policy Recommendations, 2023). Потенціал виробництва біодизелю оцінюється на рівні 322 тис т до 2035 р., для чого знадобиться 0,62 млрд євро інвестицій, а до 2050 р. ця цифра має скласти 2,3 млрд євро (Policy Recommendations, 2023).

Нажаль, бензини, що імпортуються до України з ЄС навіть в 2023 році, не завжди є виробленими в Польщі, Литві чи Латвії. Нерідко це можуть бути нафтопродукти з російської федерації, однак вміст їх вміст в суміші є 49 % або менше, тож в результаті вся суміш вважається такою, що має не-російське походження. Аналогічно, до України надходять нафтопродукти з Туреччини, або з Індії, яка не має власної нафтопереробки¹⁷. Таким чином, виробництво та використання власного моторного біопалива є дійсно питанням національної безпеки для України.

Важливо пам'ятати, що вітчизняний автопарк є надзвичайно застарілим, і продовжує старішати. Станом на початок 2023 р. середній вік автомобіля в Україні склав 23,2 роки, що в два рази більше, ніж в середньому в країнах ЄС (11,9 років у 2021 р.). Практично половина наявних в Україні транспортних засобів є автівками віком понад 20 років. При цьому відомо, що “витримати” вміст біологічного компонента до 10 % такі транспортні засоби можуть, а вищий вміст біологічного компонента може бути проблематичним. Для автівок, вироблених на початку 2000-х і пізніше, вміст біологічного компонента до 10 % є абсолютно безпечним¹⁸. Це означає, що при формуванні державної політики оптимальним є домішування біологічного компонента в обсязі не більше 10 % енергетичних, проте має бути й опція придбання бензинів з вищим обсягом біологічного компонента, проте на розсуд власника транспортного засобу. З великою ймовірністю, “оновлення” парку транспортних засобів в Україні в післявоєнний період відбуватиметься не за рахунок купівлі нових автівок, а за рахунок імпорту авто, що були у використанні переважно з ЄС, при тому що Україна є абсолютним лідером для імпорту Європейських авто ( - 110,1 % приросту за 2022 р. порівняно з 2021 р.). Йдеться про експорт вживаних авто, тому що за абсолютними показниками Україна посідає третє місце за обсягами імпорту в абсолютному вираженні (після Великобританії та США)¹⁹, однак в грошовому виразі не входить навіть в першу десятку імпортерів ²⁰. Великий приріст імпорту авто з ЄС відбувся завдяки спрощенню дозвільних та реєстраційних процедур, що діяли частково протягом 2022 р.

За даними Асоціації “Укрбіоетанол”, станом на серпень 2023 р. в Україні наявні потужності з виробництва етанолу, достатні для переробки 700 тис т зернових. Окрім зазначених вище, в Україні щонайменше 3 заводи в стадії проектування, 3 в стадії пусконаладки, 1 в стадії будівництва. Інвестиції у виробничі потужності складають 500-1000 дол. США на тону сировини, яку планується переробляти. Для переробки 10 млн т зерна необхідні інвестиції в розмірі 5-10 млрд дол. США.

Етанол/спирт, вироблений в Україні, активно експортується (товарні категорії 2207 та 2208). Вартість експорту товарної групи 22 “Напої, спирт та оцет” з України у 2021 році склала 304 млн. дол. США. Продажі товарної групи 22 з України зросли на 36 % порівняно з 2020 роком: експорт цієї товарної групи зріс на 80 млн. дол. США (сукупний експорт товарної групи 22 з України склав 223 млн. дол. США у 2020 році).

Експорт товарної групи “Напої, алкогольні напої та оцет” склав 0,462 % від загального експорту з України (сукупний товарний експорт з України у 2021 році склав $65 млрд). Частка товарної групи 22 у загальному експорті з України зросла на 0,007 в.п. порівняно з 2020 роком (у 2020 р. кумулятивний експорт з України дорівнював $49 млрд).

У 2021 р. спирт склав майже найбільшу частку в експорті напоїв, алкоголю та оцту: частка неденатурованого алкоголю міцністю менш ніж 80 % об. (товарна категорія 2208) склала 25 % на суму 86 млн дол. США, а частка неденатурованого алкоголю міцністю більш ніж 80 % об. (товарна категорія 2207) склала 7 % на суму 21 млн дол. США. Примітно, що Україна імпортувала ці самі товарні позиції, але вже на суму 294 млн дол. США у 2021 р. (рис. 5). Нажаль, у 2023 р. Польща заборонила не лише імпорт спирту з України, але і його транзит²¹.

Рис. 5 Експорт та імпорт товарної групи “Напої, спирт та оцет” в/з України, млн дол. США Джерело: TrendEconomy URL: https://trendeconomy.com/data/h2/Ukraine/22 (дата звернення: 21.09.2023 р.)

Формування попиту на біологічний компонент палива на внутрішньому ринку сприяв би частковій переорієнтації експорту, а також нарощуванню виробничих потужностей в Україні.

Висновки

Україна має вагомі причини для розвитку моторного біопалива, включаючи потребу у заміщенні імпорту нафтопродуктів, наявність технологічної та сировинної бази, а також зобов'язання в рамках міжнародних угод. Потенціал моторного біопалива в Україні до 2050 року складає 5,79 млн т н.е. З врахуванням сировинних можливостей, Україна має потенціал для виробництва біопалива з використанням надлишку зерна, що може сприяти зменшенню викидів CO2 в атмосферу та створенню доданої вартості в країні. Спирт в Україні є доступним за ціною, приблизно у два рази дешевший за бензин на роздрібному ринку. Сировина для біологічного компонента палива (кукурудза і пшениця) також є відносно доступною для виробництва біоетанолу. Україна є значним експортером ріпаку, особливо в країни ЄС. Виробництво власного моторного біопалива є важливим для національної безпеки України, оскільки дозволить зменшити залежність від імпорту нафтопродуктів і забезпечити стабільність на внутрішньому ринку. Старий автопарк України може стати перешкодою для використання біопалива з високим вмістом біологічного компонента, проте можливо домішування біологічного компонента до 10 % енергетичних. В Україні спостерігається значний приріст імпорту вживаних автомобілів з ЄС, що може стати сприятливим фактором для ринку біопалива, оскільки новіші авто більш сумісні з біопаливом. На серпень 2023 року Україна має значні потужності для виробництва етанолу, що базуються на переробці зернових культур, проте для переробки великих обсягів зерна потрібні значні інвестиції.

Список використаних джерел

1. Курило В. Л., Кулик М. І. Енергетичні культури для виробництва біопалива: довідник. Полтава, 2017. 74 с.

2. Закон України “Про альтернативні види палива”. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1391-14#Text (дата звернення: 07.09.2023 р.).

3. Дворник І. В., Талавиря М. П. Біопаливо та перспективи його розвитку в Україні. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер.: Економіка, аграрний менеджмент, бізнес. 2013. Вип. 181(6). С. 113-120. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_econ_2013_181(6) 18. (дата звернення: 07.09.2023 р.).

4. Діброва А., Чебан І. Моделювання ринку рідкого біопалива в Україні. Економіка АПК. 2018. № 12. С. 16-25. URL: https://doi.org/10.32317/2221-1055.201812016 (дата звернення: 07.09.2023 р.).

5. Чебан, І. В., Діброва, А. Д. Стратегічні пріоритети формування та розвитку ринку біопалива в Україні на середньострокову та довгострокову перспективу. Економіка, управління та адміністрування. 2020. 4(90). C. 81-93. URL: https://doi.org/10.26642/ema-20194(90)-81-93. (дата звернення: 07.09.2023 р.).

6. Гелетуха, Г.Г., Желєзна, Т.А., Матвєєв, Ю.Б., Кучерук, П.П., Крамар, В.Г. Дорожня карта розвитку сектору біоенергетики України до 2050 року. Аналітична записка БАУ № 26. 2020. URL: https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/11/PP-UABIO-26_UA_26-112020.pdf. (дата звернення: 07.09.2023 р.).

7. Калетнік Г.М. Розвиток ринку біопалив в Україні. Монографія. Київ: Аграрна наука, 2008. 464 с.

8. Біологічні ресурси і технології виробництва біопалива: Монографія / Я.Б. Блюм, Г.Г. Гелетуха, І.П. Григорюк, К.В. Дмитрук, В.О. Дубровін, А.І. Ємець, Г.М. Забарий, Г.М. Калетнік, М.Д. Мельничук, В.Г. Мироненко, Д.Б. Рахметов, А.А. Сибірний, С.П. Циганков. К.: “Аграр Медіа Груп”, 2010. 292 с.

9. Климчук О.В. Економіко-технологічні процеси регіонального виробництва рідких біопалив в Україні. Економіка АПК. 2017. № 5. С. 38-42.

10. Месель-Веселяк В.Я. Виробництво альтернативних видів енергетичних ресурсів як фактор підвищення ефективності сільськогосподарських підприємств. Економіка АПК. 2015. № 2. С. 18-26.

11. Шпичак О. Потенціал ринку зерна в Україні: проблеми та перспективи. Економіка АПК. 2014. № 7. С. 83-91.

12. НПДВЕ2030. Проект Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року. URL: https://saee.gov.ua/sites/default/files/DraftNPDVE_ 2030_SAEE_21_09_2022.pdf (дата звернення: 07.09.2023 р.).

13. Зелена книга регулювання ринку моторних палив. BRDO. 2020. URL: https://cdn.regulation.gov.ua/2c/e5/e3/9f/regulation.gov.ua_GREEN%20BOOK_Motor%20Fuels %20Market%20Regulation.pdf (дата звернення: 07.09.2023 р.).

14. Agricultural Outlook Ukraine. 2050 Projections for crops. KSE. 2023. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/06/2050-projections-for-crops.pdf (дата звернення: 07.09.2023 р.).

15. Popp J., Lakner Z., Harangi-Rakos M., Fari M. The effect of bioenergy expansion: Food, energy, and environment. Renewable and Sustainable Energy Reviews. 2014. Volume 32. Pp. 559-578. URL: https://doi.org/10.1016/j.rser.2014.01.056. (дата звернення: 07.09.2023 р.).

16. Shelare S. D., Belkhode P.N., Nikam K. C., Jathar L.D., Shahapurkar K., Soudagar M. E. M., I.Veza, Khan T.M. Y., Kalam M.A., Nizami A.-S., Rehan M. Biofuels for a sustainable future: Examining the role of nano-additives, economics, policy, internet of things, artificial intelligence and machine learning technology in biodiesel production. Energy. 2023. Volume 282. 128874. URL: https://doi.org/10.1016/j.energy.2023.128874. (дата звернення: 07.09.2023 р.).

17. Ethanol production from grain. Department of Primary Industries and Regional Development, Western Australia, Perth. Report. Department of Agriculture and Food, Western Australia. DAFWA. 2006. URL: https://cutt.ly/4ZiLtec (дата звернення: 07.09.2023 р.).

18. Alsiyabi, A., Stroh, S., Saha, R. Investigating the effect of E30 fuel on long term vehicle performance, adaptability and economic feasibility. Fuel. 2021. Volume 306. 121629. URL: https://doi.org/10.1016/j.fuel.2021.121629. (дата звернення: 07.09.2023 р.).

19. Policy Recommendations: Existing Barriers and Possible Solutions to Support Biofuels Market Development in Ukraine. UNECE, FAO. 2023. URL: https://unece.org/sites/default/files/202303/Draft%20for%20Discussion%20on%20Policy%20Recommendations.pdf (дата звернення: 07.09.2023 р.).

References

1. Kurylo, V. L. and Kulyk, M. I. (2017), Enerhetychni kultury dlia vyrobnytstva biopalyva: dovidnyk [Energy crops for biofuel production: a guide]. Poltava. 74 p.

2. The Law of Ukraine “On alternative fuels” (2000), The Verkhovna Rada of Ukraine. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1391-14#Text (accessed September 7, 2023).

3. Dvornik, I. V. and Talavirya, M. P. (2013), “Biofuel and its prospects for development in Ukraine”. Scientific Bulletin of the National University of Bioresources and Nature Management of Ukraine. Ser.: Economics, Agricultural Management, Business, vol. 181(6), pp. 113-120. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_econ_2013_181(6) 18. (accessed September 7, 2023).

4. Dibrova, A. and Cheban, I. (2018), “Modeling the liquid biofuel market in Ukraine”. Economy of Agro-Industrial Complex, vol. 12, pp. 16-25. URL: https://doi.org/10.32317/22211055.201812016 (accessed September 07, 2023).

5. Cheban, I. V. and Dibrova, A. D. (2020). “Strategic priorities for the formation and development of the biofuel market in Ukraine in the medium and long term”. Economy, Management, and Administration, 4(90), 81-93. URL: https://doi.org/10.26642/ema-2019-4(90)-81-93. (дата звернення: 07.09.2023 р.).

6. Heletukha, H.H., Zhelezna, T.A., Matveev, Yu.B., Kucheruk, P.P. and Kramar, V.G. (2020), Roadmap for the development of the bioenergy sector in Ukraine until 2050. Analytical Note BAU No. 26. URL: https://uabio.org/wp-content/uploads/2020/11/PP-UABIO-26_UA_26-112020.pdf. (accessed September 7, 2023).

7. Kaletnik, H.M. (2008), Rozvytok rynku biopalyv v Ukraini [Development of the biofuels market in Ukraine]. Monograph. Kyiv: Agrarna Nauka. 464 p.

8. Biolohichni resursy i tekhnolohii vyrobnytstva biopalyva [Biological resources and biofuel production technologies] (2010): Monograph / Ya.B. Blum, H.G. Geletukha, I.P. Hryhoriuk, K.V. Dmytruk, V.O. Dubrovin, A.I. Yemets, H.M. Zabariy, H.M. Kaletnik, M.D. Melnychuk, V.G. Myronenko, D.B. Rakhmetov, A.A. Sibirnyi and S.P. Tsygankov. K.: “Agrar Media Group”. 292 p.

9. Klymchuk, O.V. (2017), “Economic and technological processes of regional production of liquid biofuels in Ukraine”. Economika APK, vol. 5, pp. 38-42.

10. Mesel-Veseliak, V.Ya. (2015), “Production of alternative types of energy resources as a factor in increasing the efficiency of agricultural enterprises”, Economika APK, vol. 2, pp. 18-26.

11. Shpychak, O. (2014), “The potential of the grain market in Ukraine: problems and prospects”, Economika APK, vol. 7, pp. 83-91.

12. Draft National Action Plan for Renewable Energy for the period up to 2030. (2022). DNREAP2030. URL: https://saee.gov.ua/sites/default/files/DraftNPDVE_2030_SAEE_21_09_2022.pdf (accessed: September 7, 2023).

13. Green Book on motor fuels market regulation (2020). BRDO. URL: https://cdn.regulation.gov.ua/2c/e5/e3/9f/regulation.gov.ua_GREEN%20BOOK_Motor%20Fuels% 20Market%20Regulation.pdf (accessed September 7, 2023).

14. Agricultural Outlook Ukraine (2023), 2050 Projections for crops. KSE. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/06/2050-projections-for-crops.pdf (accessed September 7, 2023).

15. Popp, J., Lakner, Z., Harangi-Rakos, M. & Fari, M. (2014), “The effect of bioenergy expansion: Food, energy, and environment”, Renewable and Sustainable Energy Reviews, vol. 32, pp. 559-578. URL: https://doi.org/10.1016/j.rser.2014.01.056 (accessed September 7, 2023).

16. Shelare S. D., Belkhode P.N., Nikam K. C., Jathar L.D., Shahapurkar K., Soudagar M. E. M., I.Veza, Khan T.M. Y., Kalam M.A., Nizami A.-S. and Rehan M. (2023), “Biofuels for a sustainable future: Examining the role of nano-additives, economics, policy, internet of things, artificial intelligence and machine learning technology in biodiesel production”, Energy, vol. 282, 128874, https://doi.org/10.1016/j.energy.2023.128874. (accessed September 7, 2023).

17. Ethanol production from grain (2006), Department of Primary Industries and Regional Development, Western Australia, Perth. Report. Department of Agriculture and Food, Western Australia, DAFWA. URL: https://cutt.ly/4ZiLtec (accessed: September 7, 2023).

18. Alsiyabi, A., Stroh, S. & Saha, R. (2021), “Investigating the effect of E30 fuel on long term vehicle performance, adaptability and economic feasibility”, Fuel, vol. 306, 2021, 121629. URL: https://doi.org/10.1016/jfuel.2021.121629 (accessed September 7, 2023).

19. Policy Recommendations: Existing Barriers and Possible Solutions to Support Biofuels Market Development in Ukraine (2023), UNECE, FAO. URL: https://unece.org/sites/default/files/202303/Draft%20for%20Discussion%20on%20Policy%20Recommendations.pdf (accessed September 7, 2023).

Размещено на Allbest.ru