Стратегічні критерії оцінки управління телекомунікаційними підприємствами в умовах цифрової економіки

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій

В умовах безпрецедентних економічних змін, спричинених переходом до цифрової трансформації та підсиленої тривалою глобальною кризою та військовою агресією по всьому світі, керівництво телекомунікаційних підприємств шукають рішення, які стабілізують роботу підприємств та забезпечать подальший розвиток цифрової економіки. Тому стратегічне управління телекомунікаційними підприємствами стає предметом міжнародних дискусій. Їхня головна мета -- трансформувати реалізацію стратегічного управління підприємством таким чином, щоб це дозволило йому функціонувати у взаємній, гармонійній манері в трьох сферах: соціальній, технічній та економічній.

Проте з часом телекомунікаційні підприємства свідомо почали розробляти та впроваджувати інноваційну цифрову стратегію управління підприємством в якій основним орієнтиром стає цифрова економіка як найважливіший фактор зростання продуктивності й оптимізації структури економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Таким чином, на сьогодні в економічній літературі, існує багато досліджень, які описують сукупні наслідки цифрової трансформації. Але, не зважаючи на численні дослідження, які зосереджуються на наслідках використання та впровадження конкретних цифрових технологій, таких як соціальні технології, мобільні пристрої, аналіз даних і хмарні обчислення, питання стратегічних орієнтирів, в контексті управління телекомунікаційними підприємствами, залишається відкритим.

Виклад основного матеріалу дослідження

Застосування цифрових технологій на підприємстві може не лише допомогти розвитку бізнесу та стабілізації економіки підприємства, але також розпочати внутрішню трансформацію, яка може назавжди змінити його стратегію і функціонування. Ці зміни в бізнес-процесах чи в організації управління на підприємстві називають зміною парадигми.

Зміна парадигми, яка відбувається у сучасному світі та заснована на розвитку цифрової економіки вимагає наукових разробок та експертних порад для того, щоб підприємства могли змінитися на краще.

Розробка стратегії -- це план компанії щодо досягнення послідовного зростання. Ця техніка містить детальні дані та цілі, які описують, як керівництво підприємства планує досягти кожної мети на шляху до реалізації місії організації [10]. Стратегічне управління на підприємстві має на меті постійний моніторіг та аналіз ситуації щодо бачення та місії компанії в процесі реалізації стратегії, щоб переконатися, що кожен член команди, кожен елемент ситсеми працює над тими самими цілями. Натомість, щоб отримати нові ідеї, може знадобитися ретельне дослідження, і весь процес може тривати кілька місяців.

Для розробки стратегії будь-якому підприємству необхідно виконати кілька кроків: створити заяву про бачення; подивитись на минулий досвід; визначити свою місію; дослідити конкуренцію; визначити ролі співробітників.

Один із перших кроків, який керівництво повинно зробити, це сформулювати бачення, яке визначає цінності та цілі підприємства. У проголошеній заяві про бачення повинні бути визначені кінцеві цілі та чітко повідомлені членам команди. Наприклад, у плані може бути зазначено, що ви хочете стати провідним провайдером в перному регіоні через три роки .

Зміна парадигми в бізнесі телекомунікаційного підприємства -- це серйозна зміна або розвиток того, як компанія або бізнес виробляє свої товари чи послуги. Вони часто приносять користь підприємствам завдяки ефективності та якості їхніх продуктів, одночасно змінюючи ключові концепції їхньої роботи.

Стратегічне управління телекомунікаційними підприємствами в умовах становлення сучасної цифрової економіки вимагає комплексного розв'язання багатьох задач, які зумовлені чинниками зовнішнього і внутрішнього впливу, набором складових компонентів та типів зв'язків [1].

Цифровізація та відкритий, безпечний, надійний, інтероперабельний та глобальний Інтернет відіграють ключову роль у забезпеченні інклюзивного економічного зростання та є інструментами для вирішення соціальних та глобальних проблем, таких як нерівність, що виникає через зростаючий розрив у рівні добробуту, на шляху до стійкого майбутнього.

У ситуації, коли впровадження інновацій стає необхідністю для телекомунікаційних підприємств, одним із ключових факторів успіху є вміння визначити стратегічні орієнтири розвитку цифрової економіки, щоб управляти підприємствами у довгостроковій перспективі, щоб бізнес був прибутковим, працівники хотіли здійснювати будь-які ініціативи, спрямовані на підвищення рівня інновацій.

Відповідно до сучасних уявлень, термін «цифрова економіка» використовують у науковій літературі в наступному тлумаченні - це економіка, що базується на цифрових комп'ютерних технологіях та інформаційно-комунікативних технологіях (ІКТ) [5].

Цифрова економіка, цифрова трансформація, цифрові технологій допомагають будувати цифрове суспільство, а разом із цим приносять із собою нові способи управління, навчання, надання послуг, отримання прибутку, реалізації задач підприємства. Вони також приносять нові можливості для бізнесу та підприємницької діяльності, дозволяючи виходити за межі географічних кордонів, а також забезпечують права та свободи громадян, не зважаючи на фізичне місце знаходження та соціальне становище. Завдяки глобальній телекомунікаційній інфраструктурі, яка являє собою складову глобальної інформаційної інфраструктури, телекомунікаційні підприємства сприяють розширенню можливостей громадян та бізнесу в умовах цифрової економіки [5].

Необхідність щодо визначення критеріїв оцінки стратегічного управління телекомунікаційними підприємствами виникає з огляду на висновок міністрів з цифрової економіки Країни Великої двадцятки, які визнають, що цифрова інфраструктура має ключове значення для глобальної цифровізації. Проте, важливим зауваженням та обмежувальним чинником є той факт, що не всі групи населення мають однакові можливості підключення. Сучасний стан телекомунікаційної інфраструктури в Україні свідчить про цифрові розриви викликані диференціацією за доходами, за віком, географією та статтю. В Деклараціі Міністрів з цифрової економіки було затверджено зобов'язання, прийняте в Ханчжоу щодо мети «Порядку денного на 2020 рік», про підключення 1,5 млрд. нових користувачів до 2020 р. та задекларовано сприяння розширенню підключеності на внутрішніх ринках до 2025 р. відповідно до стратегій розвитку відповідної держави.

Стретегічні критеріальні орієнтири мають враховувати що цифровізація виробництва впливає на інститути та інфраструктуру і може стати драйвером глобального зростання, включаючи створення нових робочих місць, але водночас може потенційно викликати інші ефекти, особливо у сфері зайнятості, трансформації робітників місць та автоматизації завдань [9]. Це включає формування поглибленого розуміння впливу цифровізації на стратегічне управління телекомунікаційними підпиємствами і, зокрема, того, як його можна використовувати для реалізації цілей індустріалізації та економічного розвитку в цілому.

Один з потужних стратегічних орієнтирів, для створення інклюзивного стійкого цифрового майбутнього для всіх зазначається як факт, що одного підключення та цифрового доступу недостатньо. Це зумовлює актуальність досліджень, які дозволяють зрозуміти, як соціальна політика та політика в галузі зайнятості можуть бути трансформовані в умовах цифровізації економіки в частині розвитку та адаптації трудових навичок, вироблення нових підходів до соціальної політики та підвищення якості роботи.

Зазначене свідчить про необхідність з боку керівництва телекомунікаційних підприємств в усвідомленні, того факту що з'явиться потреба скоригувати всі форми освіти та навчання протягом життя, щоб повною мірою розкрити потенціал нових цифрових технологій та розвинути серед населення навички, необхідні на ринку праці.

З огляду на той факт, що цифровізація створює нові виклики в роботі підприємств, пов'язані із конкуренцією, необхідно виділити ще один важливий критерій оцінки стратегічного управління - це потенційний вплив нових бізнес-моделей, які впливають на ринок. Кордон між офлайновими та онлайновими бізнес-моделями стає все більш розмитим, а також з'являються нові конкурентні тенденції. У більшості випадків цифровізація призводить до інтенсифікації конкуренції, посилення прозорості та розширення споживчого вибору. Для стратегічного управління телекомунікаційними підприємствами необхідно глибше зрозуміти дання тенденції та визначити методику оцінки за заданими критеріями з метою планування майбутніх показників роботи телекомунікаційних підприємств. Це дозволить ТК підприємствами приймати стратегічниі рішення які не лише підтримають розвиток цифрової економіки, але й дозволять підприємствам розвиватись, отримувати прибуток та інвестувати в майбутні перспективні напрямки при сталому розвитку самого підприємства.

Стратегії управління телекомунікаційним підприємствами змінюються під впливом зміни попиту та поведінки клієнтів, які являють собою сучасні підприємства і також треансфомуються під впливом нових реалій. Пропозиція цифрових продуктів і телекомунікаційних послуг змінюється разом із взаємодією з клієнтами, якими виступають юридичні особи, корпорації та інші підприємства, які працюють за офлайновими та онлайновими бізнес-моделями. Отже, завдяки новим технолгіям, сучасні підприємства покращили аналіз своїх клієнтів (споживачів послуг), що дозволило їм сегментувати ринки та задовольняти вподобання клієнтів, а також створювати унікальний цифровий продукт для своїх клієнтів. Ці зміни впливають на їхні моделі доходів, ключові процеси та партнерські відносини з постачальниками. Використовуються нові способи отримання доходу, внутрішні процеси стандартизуються та інтегруються, а партнерства все частіше формуються за допомогою нових інтерфейсів і спільних і стандартизованих цифрових послуг.

В умовах розвитку цифрової економіки та завдяки використанню сучасних хмарних технологій, телекомунікаційні підприємства отримують можливість значно оптимізувати витрати, пов'язані з використанням ІТ-інфраструктур, завдяки використанню аналітичних та раціоналізаційних обчислювальних ресурсів і, отже, різкого скорочення використання фізичних і більш дорогих ресурсів [2]. Цю тенденцію часто називають «Інфраструктура як послуга» та «Програмне забезпечення як послуга». Крім того, дешевші та зручніші рішення та переваги широко застосовуваної економії масштабу [3, 6, 9] мають призвести до

загального зниження організаційних витрат. Окрім здешевлення цифрових технологій і відповідних витрат, цифрові технології також дозволяють віртуалізувати робочі процеси. Співробітники можуть співпрацювати та ділитися знаннями через віртуальні платформи, які зменшують витрати [3, 5]. Відповідно до цього виникає необхідність в критеріальній оцінки оптимізації витрат.

Стратегічні напрямки критеріїв оцінки впливу цифрової економіки на діяльність телекомунікаційних підприємств в контексті стратегічного управління та стратегічні орієнтири, як наслідки впливу, які необхідно оцінювати при розробці стратегії управління підприємством представлено в таблиці 1.

Але все вище зазначене може бути реалізовано лише на підставі ключового крітеріального орієнтира стратегічного управління телекомунікаційними, який полягає у визначенні прав людини як найважливішого елементу цифрової трансформації.

Стратегічне управління підприємствами має враховувати факт підтримки вільного потіку інформації, дотримуючись при цьому чинних національних та/або міжнародних правових норм, що забезпечують конфіденційність, захист даних та зміцнення безпеки при використанні ІКТ, а також прозорість та захист споживачів.

Стратегічний критерій оцінки управління телекомунікаційними підприємствами має глобальний характер суть якого полягає у сприянні транскордонному потоку інформації та розширенню можливостей користувачам Інтернету отримувати легальний доступ до інформації, знань та послуг в Інтернеті на свій вибір. Водночас необхідно дотримуватись чинних правових норм, які забезпечують захист приватного життя та особистих даних, а також права інтелектуальної власності, оскільки вони зміцнюють довіру до цифрової економіки.