Ключові стратегії покращення фізичної активності населення у глобальному вимірі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ключові стратегії покращення фізичної активності населення у глобальному вимірі

Індика С.Я.,

кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент, завідувач кафедри фітнесу та циклічних видів спорту, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк Бєлікова Н.О., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії фізичного виховання та рекреації Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк

Внаслідок війни перед Україною постали надзвичайно складні виклики. Загальна ситуація залишається динамічною та нестабільною. За результатами досліджень визначено, що від рівня та якості життя населення багато в чому залежать спрямованість та темпи подальших перетворень в Україні у післявоєнний період. Якість життя у контексті здоров'я людини детерміновано системою певних чинників, серед яких одну з лідируючих позицій займає фізична активність, недостатність якої вважається четвертим провідним фактором ризику глобальної смертності. Мета дослідження: здійснити аналіз міжнародного досвіду ключових стратегій покращення фізичної активності населення працездатного віку. Методологія: використовувався бібліосемантичний метод дослідження з наступним проведенням контент-аналізу наукових літературних джерел та електронних ресурсів. Наукова новизна. Досліджуючи негативний вплив відсутності фізичної активності на здоров'я населення, ВООЗ та Європейський Союз докладали глобальних зусиль щодо покращення ситуації, розробивши національні плани дій, рекомендації, програми для підвищення рівнів фізичної активності та зменшення малорухливого способу життя населення. Більшість держав-членів вже мають рекомендації щодо фізичної активності, або в даний час знаходяться в процесі їх розробки. Висновки. Існує загальна тенденція використання Глобальних рекомендацій ВООЗ, що свідчить про спільний науковий консенсус щодо важливості фізичної активності та сталого характеру цих рекомендацій в контексті глобального здоров'я. Окрім того, узгодження національних систем моніторингу стану здоров'я дозволить відстежувати прогрес у досягненні як національних, так і глобальних цілей з фізичної активності та зменшення малорухливого способу життя. Це важливий елемент оцінки ефективності національних поглядів та програм з вирішення питань, пов'язаних зі здоров'ям нації.

Ключові слова: фізична активність, працездатне населення, здоров'я, рекомендації. фізична активність працездатне населення

Indyka S., Bielikova N. Key strategies for improving physical activity of the population within a global dimension. Topicality. As a result of the war before Ukraine has faced extremely difficult challenges. General situation remains dynamic and unstable. Based on research results it is determined that a lot of things, in particular, direction and pace of further transformations in Ukraine in the post-war period, depend on the level and quality of life of the population. The quality of life in the human health context is determined by certain factors, among which the physical activity is as the leading one. Its lack is considered as the fourth leading factor risk of global mortality. The purpose of the study is to carry out an analysis of the international key strategies experience for improving physical activity of the working-age population. Methodology. A semantic bibliography method followed by content analysis of research papers and e-resources have been used. The research novelty. Investigating the negative impact of physical activity lack on public health, World Health Organization (WHO) and the European Union (EU) reported global efforts to improve the situation by developing national programs and recommendations on the issue of increasing the levels of physical activity and reducing a sedentary lifestyle. Most of the member states already have, or currently have, physical activity recommendations, or some of them are being at the development stage. Key findings. There is a general trend the use of the WHO Global Recommendations, which indicates a common scientific consensus on the importance of physical activity and sustainable nature of these recommendations in the global health context. In addition, coordination of national health monitoring programs will allow monitor progress towards both national and global goals of physical activity and reduction of the sedentary lifestyle. It a significant component of assessment the effectiveness of national view and programs on solving issues related to the health of the nation.

Key words: physical activity, working-age population, health, sedentary lifestyle, recommendations.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій

Внаслідок війни перед Україною постали надзвичайно складні виклики. Загальна ситуація залишається динамічною та нестабільною. Наступні місяці та роки визначать їх масштабність та ефективність заходів для поліпшення ситуації. Адже процес післявоєнного відродження є надзвичайно важливим і вимагає особливої уваги. Вже зараз необхідно піднімати проблему подолання наслідків війни, і не лише з позицій повоєнного відновлення, але й з огляду на перспективи досягнення високих стандартів якості життя людей за найкоротших часових рамок.

Ряд наукових досліджень демонструють, що після війни суспільство країни переживає важкі часи, тому важливо враховувати окрім матеріальних аспектів, психологічний та соціальний виміри. Ті країни, які доволі швидко змогли відновитися та перейти на траєкторію сталого розвитку після завершення війни, приділяли значну увагу питанню підтримки та інтегруванню у нове післявоєнне життя найбільш незахищених категорій громадян, а саме: тимчасово переміщених осіб, мобілізованих військових, безробітних. Крім цього, з часом перед країною постане вирішення питання повернення додому великої кількості людей, які внаслідок війни виїхали за кордон. Така ситуація в майбутньому може створити серйозні проблеми для України. Втрата висококваліфікованих та освічених кадрів, зокрема працездатних людей з набутим досвідом життя та роботи в економічно розвинутих демократичних країнах, може суттєво ускладнити процеси відновлення та розвитку країни. Зокрема, це може призвести до дефіциту фахівців у різних сферах. Тому, важливою частиною стратегії відновлення та розвитку після війни буде спроба залучити цих висококваліфікованих емігрантів до участі у відновленні країни. Це може бути здійснено шляхом створення сприятливого середовища для їхнього повернення, забезпечення можливостей для професійного та особистого розвитку, а також створення умов для праці. Державні та міжнародні програми підтримки можуть відігравати ключову роль у стимулюванні повернення та участі у відновленні країни тих, хто залишив її внаслідок війни. Такі заходи можуть сприяти вирішенню багатьох проблеми та сприяти покращенню якості життя населення, швидкому відновленню та розвитку України [4].

За результатами досліджень визначено, що від вирішення трьох ключових проблем рівня та якості життя, а саме: здорового довголіття, освіченості та гідного матеріального становища багато в чому залежать спрямованість та темпи подальших перетворень в Україні [2].

В часи невизначеності та російської агресії в Україні, активізація людського розвитку стає необхідною не лише як кінцева мета, але й як ключовий засіб для просування вперед та вирішення низки проблем. Саме аналіз основних показників людського розвитку є достатньо актуальним питанням та завданням для кожної держави, що дає змогу виявити першочергові потреби суспільства, оцінити рівень якості життя населення, визначити пріоритетні напрями для подальшого розвитку України та виділити основні групи країн, на чий досвід слід орієнтуватися при прийнятті рішень [3].

Індекс людського розвитку (Human Development Index) (ІЛР) щорічно розраховується експертами Програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) спільно з групою незалежних міжнародних експертів, які у своїй роботі поряд з аналітичними розробками використовують статистичні дані національних інститутів і міжнародних організацій. Під час аналізу використовуються кількісні й якісні дані. Результати показують рівень прогресу різних країн у процесах розвитку, основні досягнення, недоліки та, найважливіше, проблеми, які вимагають негайного розв'язання. ІЛР акумулює дані за трьома ключовими напрямками: тривалість життя, освіта і добробут, тобто здоров'я, знання і дохід громадянина, як показники ефективності держави. Отже, ІЛР виступає індикатором ЯЖ населення [1]. За результатами аналізу, саме країни з середнім та низьким рівнем були охоплені спадом ІЛР, на відміну від країн з дуже високим та високим рівнем людського розвитку, які мали зростання показників [11].

За даними звіту експертів ПРООН, у 2021-2022 рок Україна була на 77 місці серед 191 країн, проте у ньому ще не було враховано наслідки війни, але зафіксовано вплив ковіду.

Перша трійка лідерів за ІЛР: Швейцарія, Норвегія, Ірландія. Попереду України такі країни-союзники та сусіди: Естонія (31), Чехія (32), Польша (34), Литва (35), Латвія (39) Угорщина (46), Румунія (53), Болгарія (68) [21].

Якість життя у контексті здоров'я людини детерміновано системою певних чинників, серед яких одну з лідируючих позицій займає фізична активність, яка прямо чи опосередковано позитивно впливає на всі сфери якості життя.

Метою статті було здійснити аналіз міжнародного досвіду ключових стратегій покращення фізичної активності населення працездатного віку.

Для досягнення поставленої мети використовувався бібліосемантичний метод дослідження з наступним проведенням контент-аналізу наукових літературних джерел та електронних ресурсів.

Виклад основного матеріалу дослідження

Нині недостатня фізична активність вважається четвертим провідним фактором ризику глобальної смертності. У багатьох країнах рівень фізичної активності знижується, що істотно впливає на поширеність неінфекційних захворювань (НІЗ) і загальний стан здоров'я населення в усьому світі [6; 20].

Досліджуючи негативний вплив відсутності фізичної активності на здоров'я населення, ряд провідних всесвітніх організацій докладали глобальних зусиль щодо покращення ситуації. Кульмінацією їхніх дій стали ключові документи (Рис.

1. ). А саме: схвалення у травні 2004 р. п'ятдесят сьомою асамблеєю ВООЗ Резолюції WHA57.17: «Global Strategy on Diet, Physical Activity and Health» (Глобальна стратегія ВООЗ щодо дієти, ФА та здоров'я 2004 р.) [10]. Затвердження у травні 2008 р. шістдесят першою сесією ВООЗ Резолюції WHA61.14: «Prevention and Control of Noncommunicable Diseases: Implementation of the Global Strategy and the Action Plan for the Global Strategy for the Prevention and Control of Noncommunicable Diseases» (Профілактика неінфекційних захворювань і боротьба з ними: імплементація Глобальної стратегії та Плану дій для Глобальної стратегії профілактики неінфекційних захворювань і боротьби з ними) [5].

Рис. 1. Стратегічні документи покращення фізичної активності населення у розрізі діяльності ВООЗ та ЄС

Глобальні рекомендації ВООЗ 2010 року щодо фізичної активності для здоров'я [18], які у свою чергу, значною мірою ґрунтувались на Рекомендаціях 2008 року щодо фізичної активності для американців (друге видання опубліковано в 2018 році) [13; 14; 15] та попередніх роботах організацій у США, таких як Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) та Американський коледж спортивної медицини. (ACSM) [12].

Європейський Союз також докладав зусиль у даному напрямку, спираючись на існуючі керівні принципи, стратегії та інструменти ВООЗ та розробивши рекомендації ЄС щодо фізичної активності (2008 р.) [9] та Рекомендації Ради ЄС щодо оздоровчої фізичної активності (HEPA) у різних регіонах (2013 р.) [8], розроблені 22 експертами з усієї Європи.

Також ВООЗ була розроблена Стратегія фізичної активності для Європейського регіону ВООЗ на 2016-2025 рр. [19] та у 2018 р. - Глобальний план дій щодо фізичної активності [17]. Основна мета якого - досягнення відносного зниження поширеності гіподинамії на 15% до 2030 року, шляхом створення умов безпечного та сприятливого середовища для забезпечення різноманітних можливостей бути фізично активними у своєму повсякденному житті, що тим самим сприятиме покращенню здоров'я індивіда-громади-нації та соціальному, культурному та економічному розвитку країн.

План дій був розроблений за участю урядів та ключових зацікавлених сторін у багатьох секторах, включаючи охорону здоров'я, спорт, транспорт, міський дизайн, громадянське суспільство, наукові кола та приватних осіб. Цей системний підхід повинен дозволити країнам визначити стратегічну комбінацію рекомендованих політичних рішень, адаптованих до контексту, для впровадження в короткостроковій (2-3 роки), середньостроковій (3-6 років) і довгостроковій (7-12 років) перспективі.

План дій містить 4 стратегічні цілі та 20 політичних заходів.

Серед стратегічних цілей виокремлюють:

1. Створення активних суспільств:

Забезпечення зміни парадигми в усьому суспільстві, підвищуючи рівень знань та розуміння, і визнаючи різноманітні переваги регулярної фізичної активності для всіх людей, незалежно від віку, з урахуванням їхніх можливостей.

2. Створення активного середовища:

Створення та підтримання середовище, яке сприяє та захищає права всіх громадян, незалежно від віку, на безпечний доступ до місць та територій у своєму місті чи громаді, де вони можуть регулярно займатися фізичною активністю, враховуючи їхні можливості.

3. Створення умов для активних людей:

Забезпечення створення та підтримку доступу до можливостей та програм в різноманітних контекстах з метою сприяння регулярній фізичній активності для осіб будь-якого віку та здібностей, незалежно від того, чи це індивід, родина, чи спільнота.

4. Створення активних систем:

Впровадження та розвиток лідерства, керівництва, міжгалузевих партнерств та розкриття потенціалу робочої сили, впровадження інформаційних систем в різних галузях з метою досягнення відмінності в мобілізації ресурсів і координації спільних міжнародних, національних і регіональних ініціатив для сприяння фізичній активності та зменшення малорухливого способу життя [17].

Лідируючу позицію серед країн Північної Америки за індексом ІЛР займають США. Окрім того на досвіді американців [12; 13; 14; 15] ґрунтувались рекомендації щодо фізичної активності країн-членів ВООЗ та ЄС. В основі концепції «Physical activity guidelines for Americans» у другому виданні (PAG) лежить ідея, що регулярна фізична активність впродовж тривалого періоду, включаючи місяці та роки, здійснює довгостроковий позитивний вплив на здоров'я населення [15].

PAG демонструють значну еволюцію в порівнянні з Рекомендаціями щодо фізичної активності для американців 2008 року. Наукові докази позитивного впливу фізичної активності на здоров'я розширились за межі первинної профілактики хронічних захворювань з акцентом на важливості підтримання активності протягом усього дня. PAG надають інформацію та вказівки щодо різних типів і обсягів фізичної активності для покращення здоров'я різних груп населення. Згідно з цими рекомендаціями, достатня фізична активність для дорослих визначається як мінімум 150 хвилин аеробної фізичної активності помірної інтенсивності на тиждень. Також наголошується на рекомендації включати фізичні вправи для зміцнення основних м'язових груп принаймні 2 дні на тиждень

У порівнянні з Рекомендаціями 2008 року, у яких було зазначено, що тривалість аеробної активності має бути не менше 10 хвилин, тоді, як нові дані підтверджують, що загальний обсяг фізичної активності від помірної до інтенсивної не залежно від тривалості, має позитивний вплив на здоров'я. Нові рекомендації дозволяють розглядати активність не обов'язково у визначені часові проміжки, що тим самим відкриває можливості для інтеграції фізичної активності у щоденне життя, таке як ходьба, використання сходів і т. д. Навіть невеликі зміни у способі життя, такої як паркування автомобіля далеко від місця призначення чи використання сходів замість ліфта, можуть сприяти зміцненню здоров'я та підвищенню рівня фізичної активності серед населення США [13].

У 2020 р. були оновлені рекомендації ВООЗ щодо фізичної активності та малорухливого способу життя [16]. Зазначені рекомендації включають в себе деталі щодо різних аспектів ФА, таких як: кількість, частота, інтенсивність, тривалість, об'єм та типи ФА, які сприяють збереженню та покращенню фізичного благополуччя, загального здоров'я та зменшують ризики виникнення НІЗ. Їх розроблено для різних груп населення, таких як діти, підлітки, дорослі, люди похилого віку, і вперше вони містять чіткі рекомендації щодо ФА для вагітних жінок і жінок після пологів, а також для осіб з хронічними захворюваннями або інвалідністю. Значущим є той факт, що у цих рекомендаціях ВООЗ вперше враховує вплив сидячого способу життя на здоров'я.

Основною цільовою аудиторією, яка має використовувати ці рекомендації є політики в Міністерствах охорони здоров'я, освіти, спорту, транспорту, навколишнього середовища, соціальної політики та суміжних галузях. Ці політики працюють як в країнах з високим рівнем доходу, так і в країнах із низьким і середнім рівнем доходу. Вони відповідають за формулювання рекомендацій для конкретних країн і розробку національних або субнаціональних планів та програм для стимулювання ФА та зменшення малорухливого способу життя протягом усього життя.

Додатковими користувачами оновлених рекомендацій ВООЗ щодо фізичної активності та малорухливого способу життя є представники академічної та наукової спільноти, служб охорони здоров'я, і, зокрема, фахівці у галузі фізичної активності. Неурядові організації також використовують ці рекомендації. Донесення інформації що стосується даних рекомендацій до представників громадськості вимагає доступних форматів для забезпечення ефективності.

В оновлених рекомендаціях ВООЗ (2020 р.) з фізичної активності та малорухливого способу життя [16] акцентовано увагу на важливості регулярних фізичних навантажень для осіб будь-якого віку та підготовленості. Особливий наголос робиться на тому, що будь-яка фізична активність краще для здоров'я, ніж її відсутність.

У зазначеному документі рекомендується дорослим у віці 18-64 років:

? приділяти аеробній фізичній активності помірної інтенсивності не менше 150-300 хвилин на тиждень або аеробній фізичній активності високої інтенсивності не менше 75-150 хвилин на тиждень; або приділяти час аналогічному по навантаженню поєднанню фізичної активності середньої та високої інтенсивності протягом тижня;

? приділяти двічі на тиждень або частіше час для фізичної активності середньої або високої інтенсивності, спрямованої на розвиток м'язової сили всіх основних груп м'язів, оскільки з метою додаткової користі для здоров'я;

? рекомендовано збільшити час для аеробної фізичної активності помірної інтенсивності, який складатиме більше 300 хвилин; або для аеробної фізичної активності високої інтенсивності понад 150 хвилин на тиждень; або приділяти час аналогічному по навантаженню поєднанню фізичної активності середньої та високої інтенсивності протягом тижня з метою додаткової користі для здоров'я;

? рекомендовано обмежити час, що проводиться у положенні сидячи або лежачи. Заміна перебування в положенні сидячи або лежачи фізично активною діяльністю будь-якої інтенсивності (у тому числі низької інтенсивності), приносить користь здоров'ю;

? з метою зменшення шкідливого впливу на здоров'я малорухливого способу життя, дорослим та особам похилого віку рекомендовано намагатись перевищувати рекомендовані рівні фізичної активності середньої та високої інтенсивності.

Зазначені зміни в нових рекомендаціях щодо фізичної активності для дорослих вказують на еволюцію наукового розуміння впливу різних аспектів фізичної активності на здоров'я. Зокрема, скасування попередньої вимоги про безперервну активність протягом принаймні 10 хвилин віддзеркалює оновлені висновки наукових досліджень та враховує той факт, що будь-яка тривалість фізичної активності приносить позитивні ефекти для здоров'я. Ці зміни роблять акцент на гнучкості та доступності фізичної активності, вказуючи, що навіть короткі періоди активності можуть приносити користь для здоров'я. Це дозволяє більш широкому колу людей включати фізичну активність у своє щоденне життя, сприяючи загальному поліпшенню фізичного та психічного благополуччя [7].

Оновлені рекомендації ВООЗ (2020 р.) для людей похилого віку акцентують свою увагу на важливості

багатокомпонентної фізичної активності для всіх людей похилого віку, незалежно від рівня мобільності. Зосередження на функціональному балансі та силових тренуваннях має на меті підвищити функціональну спроможність та запобігти падінням, що важливо для збереження якості життя та безпеки у старших людей.

Також визначено важливість занять для зміцнення м'язів для всіх вікових груп, що сприяє розвитку м'язової сили та загальної фізичної витривалості. Зменшення малорухливого способу життя визначено як додатковий аспект рекомендацій, хоча конкретний поріг малорухливого способу життя не був кількісно визначений. Це відображає сучасне розуміння впливу сидіння на здоров'я та підкреслює важливість активного способу життя.

Країнам-членам пропонується прийняти та поширити ці нові глобальні рекомендації серед ключових аудиторій, а також використовувати їх як основу для комунікаційних кампаній з громадськістю, які відповідають їхньому національному контексту та таким факторам, як культура, етнічна різноманітність і соціальні норми.

Отже, зазначені вище ключові рекомендації щодо фізичної активності, які визначені в оновлених рекомендаціях ВООЗ (2020 р.), залишаються в основному незмінними порівняно з рекомендаціями, що були представлені у 2010 році. Це свідчить про стабільність та актуальність основних принципів фізичної активності, необхідних для збереження здоров'я.

Більшість держав-членів Європейського союзу вже мають рекомендації щодо фізичної активності, або в даний час знаходяться в процесі їх розробки. Існує загальна тенденція використання Глобальних рекомендацій ВООЗ як основи для цих рекомендацій.

Також важливо відзначити, що узгодженість Глобальних рекомендацій ВООЗ з подібними рекомендаціями в інших країнах свідчить про загальний науковий консенсус щодо важливості фізичної активності та сталого характеру цих рекомендацій в контексті глобального здоров'я.

Висновки

Отже, розроблені рекомендації провідних всесвітніх організацій слугують важливою основою для розробки національної політики з питань фізичної активності та зменшення малорухливого способу життя. Національні уряди можуть використовувати ці рекомендації для створення та підтримки програм та ініціатив, спрямованих на підвищення рівня фізичної активності в своїх країнах. Окрім того, узгодження національних систем моніторингу стану здоров'я дозволить відстежувати прогрес у досягненні як національних, так і глобальних цілей з фізичної активності та зменшення малорухливого способу життя. Це важливий елемент оцінки ефективності національних поглядів та програм з вирішення питань, пов'язаних зі здоров'ям нації.

Перспективи подальших досліджень. планується у напрямку вивчення досвіду європейських країн в питанні імплементації документів щодо покращення фізичної активності населення.

Література

1. Зелінська Г.О., Потьомкіна Н.Ю. Індекс людського розвитку як індикатор якості життя населення. Молодий вчений. 2019. 2 (66). 260-266. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-2-66-57

2. Костюк В. Людський розвиток як мета і засіб подальшого руху в умовах невизначеності. Економіка та суспільство. 2023. (52). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-52-21

3. Ставицький А., Молоканова К. Моделювання якості життя населення в Україні та країнах Європи. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. 2020. 6(213). 20-31. https://doi.org/10.17721/1728- 2667.2020/213-6/3

4. Черенько Л.М., Полякова С.В., Шишкін В.С., Реут А.Г. [та ін.]. Якість життя населення України та перші наслідки війни. Нац. акад. наук. Укр., Ін-т демогр. та соц. дослідж. ім. М.В. Птухи. Електронне видання. Київ. 2023. 189 с. URL:http://bitly.ws/RNcs

5. 2008-2013 Action Plan for the Global Strategy for the Prevention and Control of Noncommunicable Diseases. Geneva: World Health Organization. 2008.

6. Costa Santos, Andreia and Willumsen, Juana and Meheus et. al. The Cost of Inaction on Physical Inactivity to Healthcare Systems (06/27/2022). https://doi.org/10.2139/ssrn.4248284

7. Ekelund U., Tarp J., Steene-Johannessen J. et. al. Dose-response associations between accelerometry measured physical activity and sedentary time and all cause mortality: systematic review and harmonised meta-analysis. BMJ. 2019 Aug 21. 366: l4570. https://doi.org/10.1136/bmj.l4570

8. European Commission. Commission staff working document: A monitoring framework for the implementation of policies to promote healthenhancing physical activity (HEPA), based on the EU Physical Activity Guidelines. SWD (2013) 310 final. Brussels: European Commission. Ed. 2013.

9. European Commission. EU physical activity guidelines recommended policy actions in support of health-enhancing physical activity. 2008.

10. Fifty-seventh World Health Assembly. Geneva. 17-22 May 2004. Resolutions and decisions, annexes. Geneva: World Health Organization. 2004. Resolution WHA57.17. Global Strategy on Diet, Physical Activity and Health

11. Human Development Report 2021-2022. Available at: https://hdr.undp.org/system/files/documents/ global-report- document/hdr2021-22pdf_1.pdf

12. Pate R.R., Pratt M., Blair S.N. et al. Physical activity and public health. A recommendation from the centers for disease

control and prevention and the American College of sports medicine. JAMA. 1995. 273:402-7.

https://doi.org/10.1001/jama.273.5.402

13. Piercy K.L., Troiano R.P., Ballard R.M. et. al. The Physical Activity Guidelines for Americans. JAMA. 2018. Nov 20. 320 (19): 2020-2028. https://doi.org/10.1001/jama.2018.14854

14. U.S. Department of Health and Human Services. 2008 physical activity guidelines for Americans. be active, healthy, and happy! 2008.

15. U.S. Department of Health and Human Services. Physical activity guidelines for Americans. 2nd edn. Washington, DC. 2018.

16. WHO Guidelines on Physical Activity and Sedentary Behaviour. Geneva: World Health Organization. 2020. https://doi.org/10.1136/bjsports-2020-102955

17. World Health Organisation. Global action plan on physical activity 2018-2030: more active people for a healthier world. Geneva. 2018.

18. World Health Organisation. Global recommendations on physical activity for health. Geneva. 2010.

19. World Health Organisation. Physical activity strategy for the who European region 2016-2025. 2015.

20. World Health Organization. Global status report on physical activity 2022. https://iris.who.int/handle/10665/363607. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO

21. https://weukraine.tv/top/ukrayina-u-svitovyh-rejtyngah-2023-shho-zminylos-pid-chas-vijny/

References

1. Zelinska H., Potiomkina N. (2019). Indeks liudskoho rozvytku yak indykator yakosti zhyttia naselennia [Index of human development as an indicator f quality of life of the population]. Molodyi vchenyi, 2 (66), 260-266. https://doi.org/10.32839/2304- 5809/2019-2-66-57 (in Ukrainian).

2. Kostyuk V. (2023). Liudskyi rozvytok yak meta i zasib podalshoho rukhu v umovakh nevyznachenosti [Human development as an end and means of further movement in conditions of uncertainty]. Economy and Society, (52). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-52-21 (in Ukrainian).

3. Stavytskyy A., Molokanova K. (2020). Modeliuvannia yakosti zhyttia naselennia v Ukraini ta krainakh Yevropy [Modelling quality of life in Ukraine and European countries]. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. 6(213), 2031. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2020/213-6/3 (in Ukrainian).

4. Cherenko L.M., Poliakova S.V., Shyshkin V.S., Reut A.H., Krykun O.I., Kohatko Yu.L., Zaiats V.S., Klymenko Yu.A. (2023). Yakist zhyttia naselennia Ukrainy ta pershi naslidky viiny [The quality of life of the population of Ukraine and the first consequences of the war]. Nats. akad. nauk. Ukr., In-t demohr.ta sots. doslidzh. im. M.V. Ptukhy. Kyiv. URL: http://bitly.ws/RNcs. (in Ukrainian).

5. 2008-2013 Action Plan for the Global Strategy for the Prevention and Control of Noncommunicable Diseases. Geneva: World Health Organization, 2008.

6. Costa Santos, Andreia and Willumsen, Juana and Meheus, Filip and Ilbaw, Andre and Bull, Fiona C. The Cost of Inaction on Physical Inactivity to Healthcare Systems (06/27/2022). https://doi.org/10.2139/ssrn.4248284

7. Ekelund U., Tarp J., Steene-Johannessen J., Hansen B.H., Jefferis B., Fagerland M.W., Whincup P., Diaz K.M., Hooker

S.P., Chernofsky A., Larson M.G., Spartano N., Vasan R.S., Dohrn I.M., Hagstromer M., Edwardson C., Yates T., Shiroma E., Anderssen S.A., Lee I.M. (2019). Dose-response associations between accelerometry measured physical activity and sedentary time and all cause mortality: systematic review and harmonised meta-analysis. BMJ. Aug 21. 366:l4570. https://doi.org/10.1136/bmj.l4570

8. European Commission. Commission staff working document: A monitoring framework for the implementation of policies to promote healthenhancing physical activity (HEPA), based on the EU Physical Activity Guidelines. SWD (2013) 310 final. Brussels: European Commission, ed, 2013.

9. European Commission. EU physical activity guidelines recommended policy actions in support of health-enhancing physical activity, 2008.

10. Fifty-seventh World Health Assembly, Geneva, 17-22 May 2004. Resolutions and decisions, annexes. Geneva: World Health Organization. 2004. Resolution WHA57.17. Global Strategy on Diet, Physical Activity and Health.

11. Human Development Report 2021-2022. Available at: https://hdr.undp.org/system/files/documents/ global-report- document/hdr2021-22pdf_1.pdf

12. Pate R.R., Pratt M., Blair S.N., et al. (1995). Physical activity and public health. A recommendation from the centers for

disease control and prevention and the American College of sports medicine. JAMA. 273:402-7.

https://doi.org/10.1001/jama.273.5.402

13. Piercy K.L., Troiano R.P., Ballard R.M., Carlson S.A., Fulton J.E., Galuska D.A., George S.M., Olson R.D. The Physical Activity Guidelines for Americans. JAMA. 2018 Nov 20. 320(19): 2020-2028. https://doi.org/10.1001/jama.2018.14854

14. U.S. Department of Health and Human Services. 2008 physical activity guidelines for Americans. be active, healthy, and happy! 2008.

15. U.S. Department of Health and Human Services. Physical activity guidelines for Americans. 2nd edn. Washington, DC. 2018.

16. WHO Guidelines on Physical Activity and Sedentary Behaviour. Geneva: World Health Organization. 2020. https://doi .org/10.1136/bjsports-2020-102955

17. World Health Organisation. Global action plan on physical activity 2018-2030: more active people for a healthier world. Geneva. 2018.

18. World Health Organisation. Global recommendations on physical activity for health. Geneva. 2010.

19. World Health Organisation. Physical activity strategy for the who European region 2016-2025. 2015.

20. World Health Organization. (2022). Global status report on physical activity 2022. World Health Organization. https://iris.who.int/handle/10665/363607. License: CC BY-NC-SA 3.0 IGO

21. https://weukraine.tv/top/ukrayina-u-svitovyh-rejtyngah-2023-shho-zminylos-pid-chas-vijny/

Размещено на Allbest.ru