Економіка регіонів України в умовах повномасштабної війни: новітні тенденції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Економіка регіонів України в умовах повномасштабної війни: новітні тенденції

доктор економічних наук, професор, ДУ «Інститут регіональних досліджень ім. М.І. Долішнього НАН України», завідувач відділу проблем реального сектора економіки регіонів, м. Львів

У статті проаналізовано трансформацію структури валового внутрішнього продукту України (за видами економічної діяльності), що відбулись під впливом повномасштабної збройної агресії з боку російської федерації. Діагностовано зміни в показниках діяльності будівельного (у сфері житлового і нежитлового будівництва) і транспортного секторів національної економіки у регіональному розрізі. Проведено детальну оцінку динаміки обсягу реалізованої продукції виробництв української переробної промисловості, зокрема, металургійної. Встановлено вектори і розраховано величину змін у динаміці зовнішньоекономічних операцій України, які спричинили зниження коефіцієнта покриття товарним експортом імпорту. Визначено експортну спеціалізацію регіонів України за основними товарними групами. Окреслено ключові тенденції у формуванні та розвитку вітчизняного експортного потенціалу.

Dr. Sc. (Econ.), Professor, SI «Institute of Regional Research n.a. M.I. Dolishniy of the NAS of Ukraine», Head of the Department of problems of real sector of regions economy; Lviv

THE ECONOMY OF UKRAINE'S REGIONS IN THE CONDITIONS OF FULL-SCALE WAR: THE LATEST TRENDS

Over the last decade, Ukraine has been in an extremely difficult geopolitical and socio-economic situation. The problems began in 2014 after the occupation of 7% of the territory by the russian federation, where 13% of Ukrainian population lived and 13.7% of the GDP was formed (in 2013). Russia's armed aggression against Ukraine, which began on the 24th of February, 2022, caused large-scale destruction of production capital and infrastructure, brought significant human victims and social losses. The war led to a reduction in jobs and incomes, a decrease in purchasing power and the amount of accumulated assets. The purpose of the article is to determine the latest development trends in the economy of Ukraine's regions, caused by the influence of full-scale russian armed aggression. In this context, the transformation of Ukraine's GDP structure (by types of economic activity) that took place during 2022 was analyzed. Changes in the performance indicators of the construction (in the field of residential and non-residential construction) and transport sectors of the national economy in the regional section are diagnosed. A detailed dynamics assessment of the sold products' volume in the Ukrainian processing industry, in particular, the metallurgical industry, was carried out. The vectors were established and the amount of changes in the dynamics of Ukraine's foreign economic operations, which caused a decrease in the ratio of commodity exports to imports, was calculated. The export specialization of Ukraine's regions by main product groups was determined. It was established that the key trends in the formation and development of Ukrainian export potential, except of the geographical reorientation of the export of goods in the European direction (the share of EU countries in the structure of domestic exports increased by 1.6 times during 2022 - up to 63% against 39.4% in 2021), are mainly negative and, at the same time, interdependent, namely: a decrease in the share of high-tech products in the structure of commodity exports with a deepening of the latter's raw material orientation; displacement of domestic producers from traditional market segments as a result of their loss of competitive advantages; little possibility of occupying new market segments with products of low-tech industry segments; dependence on cyclical fluctuations and external factors of not only economic, but also geopolitical origin; excessive energy and resource consuming intensity of domestic production and its dependence on high-tech imports.

Prospects for further research in this scientific direction are envisioned in the methodological and analytical substantiation of strategic development priorities in the economy of Ukraine's regions in the conditions of increasing global challenges and threats.

Keywords: economy, construction, industry, products, production, export, import, regions.

Постановка проблеми та її значення

Викладення основного матеріалу та обґрунтування отриманих результатів дослідження

Динаміка і структура валового внутрішнього продукту України (у фактичних цінах, за виробничим методом)

Джерело: авторські розрахунки за даними Державної служби статистики України [7]

За оцінками Світового банку [3], найбільших руйнувань зазнали сектори житлового будівництва - 38% від загального збитку української економіки . У 2022 році загальна площа житлових і нежитлових будівель на початку будівництва в Україні зменшилась на 51,4% (-9749506 м2), а прийнятих в експлуатацію - на 41,4% (-6779370 м2). Обсяги нового будівництва найбільше скоротились у регіонах бойових дій та сусідніх із ними регіонах. Зокрема, у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській області та у м. Київ зменшення загальних площ будівель на початку будівництва суттєво перевищило середнє значення показника в Україні (-51,4%) і склало від -75,4% до -96% (табл. 2). Найбільше скорочення площ будівель, прийнятих в експлуатацію, також відбулось у регіонах бойових дій і наближених до них: у Дніпропетровській (-62,7%), Донецькій (-90,1%), Запорізькій (-78,4%), Сумській (-59,4) і Харківській (-92,0%) областях. Водночас у двох областях (Волинській і Івано -Франківській) збільшилась загальна площа будівель на початку будівництва, а в Полтавській області - будівель, прийнятих в експлуатацію (+11,4%).

Падіння ВДВ у транспортній сфері склало 44,3%. Водночас, за оцінками Світового банку, збитки цього сектору економіки становлять 35,7 млрд. дол. США. У Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській і Харківській областях пошкоджено 88 залізничних станцій, понад 400 залізничних мостів, 28 мостів у мережі доріг державного значення, 76 мостів на дорогах обласного і селищного значення, а також понад 250 мостів і інших споруд вулично-дорожньої мережі комунальної власності. Сумарно на Донецьку, Луганську, Херсонську і Запорізьку області припадає понад 70% збитків, понесених у транспортній сфері. Значне скорочення діяльності транспорту і, як наслідок, - порушення логістичних потоків стало однією з причин (поряд із різким зниженням кількості споживачів та їх купівельної спроможності) звуження ділової активності у сфері торгівлі, додана вартість якої зменшилась на 30,9%.

Таблиця 2

Зміна загальних площ будівель на початку будівництва і прийнятих в експлуатацію

Джерело: авторські розрахунки за даними Державної служби статистики України [7]

У 2021 році у регіональній структурі (без м. Київ) ВДВ цього сектора економіки частка найбільш постраждалих внаслідок бойових дій областей (Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської і Херсонської) сумарно становила 32,9%.

У переробній промисловості за підсумками 2022 року падіння ВДВ склало 43,1%. Як наслідок, частка цього ключового сектора економіки у ВВП України скоротилась на 2,7 в.п. (до 7,5%). Обсяг реалізованої продукції переробної промисловості зменшився на 31,5%, а, зокрема, продукції металургійних виробництв - на 57,9% (табл. 3). Це стало прямим наслідком величезних втрат виробничих потужностей вітчизняної металургії. Так, на повністю зруйновані ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» і ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» у 2021 році сумарно припадало 19,95% реалізованої металургійної продукції в Україні. Загалом майже 87% продукції металургійних виробництв виготовлялось у Дніпропетровській (35,85%), Донецькій (32,24%) і Запорізькій (18,61%) областях. Відповідно у названих регіонах металургія була основним сегментом промисловості: у 2021 році частка металургійної продукції в загальному обсязі реалізованої промислової продукції у Донецькій області становила 53,20%, у Запорізькій - 39,50%, а у Дніпропетровській - 34,20%. Металургійна промисловість України завжди була зорієнтованою на експорт, і війна майже не змінила цієї ситуації. Так, якщо у 2021 році металургійні підприємства експортували ~70% від загального обсягу реалізованої продукції, то у 2022 -му значення цього показника становило 66,5%.

У 2022 році приросту обсягу реалізованої продукції досягли лише легка промисловість (+8,5%) і окремі машинобудівні виробництва, зокрема, виробництво автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (+9,2%). Позитивна динаміка цих показників спричинена швидкою переорієнтацію названих секторів промисловості на задоволення військових потреб і виконання відповідних державних замовлень. Порівняно незначне скорочення обсягів виробництва продемонстрували харчова, деревообробна і фармацевтична промисловість, що пояснюється стабільним внутрішнім попитом на їх продукцію та експортною орієнтацією останньої.

Таблиця 3

Показники_динаміки_і структури реалізованої промислової_продукції_України, %

Джерело: авторські розрахунки за даними Державної служби статистики України [7]

Національна економіка традиційно є експортно орієнтованою. Однак, за підсумками 2022 року частка експорту товарів і послуг у ВВП України (у фактичних цінах) скоротилась до 35,5% (проти 40,7% у 2021 - му). Частка товарного експорту в загальному обсязі вітчизняного експорту стабільно становить ~83%. У 2022 році відбулось зменшення обсягів товарного експорту з України на 35,2%, зокрема, внаслідок кардинального порушення логістики, передусім морської, через блокаду морських портів з боку росії. У 2021 році на морські перевезення припадало 62% від загальної вартості товарів (у доларовому еквіваленті), що експортувалися з України, тоді як на автомобільні - 23%, а на залізничні - 12%.

Серед регіонів найбільших втрат експортного потенціалу зазнала економіка Донецької (-96%), Луганської (-94,8%) і Херсонської (-86,2%) областей (рис. 1а). Активні бойові дії призвели до зменшення частки Донецької області у регіональній структурі експорту до 0,6% (проти 10,3% у 2021 році). Водночас усі області західного регіону, окрім Івано-Франківської, продемонстрували нарощення експортної активності, але найбільшого приросту товарного експорту упродовж 2022 року досягли Черкаська і Одеська області. Так, експорт олії (товарна група ІІІ) з Черкаської області зріс у понад 8 разів, а експорт насіння соняшника (товарна група ІІ.12) з портів Одеської області - у понад 24 рази.

До повномасштабної війни економіка Донецької, Запорізької і Миколаївської областей, порівняно з іншими регіонами, була найбільш експортно орієнтованою - частка експорту у їх ВРП перебувала на рівні 60^70%. Відповідно обсяги втрат експортного потенціалу цих областей тісно корелюють із обсягами втрат, яких зазнає їх економіка.

Упродовж 2022 року товарний імпорт в Україну скоротився на 24,1%. Приріст цього показника продемонстрували лише п'ять регіонів (рис. 1б). 39,8% імпорту припало на м. Київ (проти 42,6% у 2021 році), а ще 23,3% - на три області: Дніпропетровську, Київську і Львівську. Частка останньої у регіональній структурі товарного імпорту (9,7%) стала найвищою після м. Києва. Водночас за часткою у регіональній структурі товарного експорту (6,9%) Львівська область у 2022 році зайняла третє місце після м. Києва (23,7%) і Дніпропетровської області (14,2%).

Зміни у динаміці зовнішньоекономічних операцій України спричинили зниження коефіцієнта покриття товарним експортом імпорту до 80% (проти 93,5% у 2021 році). Проте, сальдо зовнішньої торгівлі товарами було негативним лише у м. Києві і у 7-ми областях (рис. 2).

Рис. 1а. Приріст товарного експорту Рис. 1б. Приріст товарного імпорту у 2022 році, % у 2022 році, %

Джерело: побудовано за даними Державної служби статистики України

Рис. 2. Коефіцієнт покриття експортом імпорту у 2022 році

Джерело: побудовано за даними Державної служби статистики України

У вітчизняному товарному експорті загалом домінує продукція промислового виробництва, однак, інтеграція України до глобального ринку завжди мала чітко виражений ресурсний характер. Як наслідок, товарна структура експорту демонструє стійку тенденцію до погіршення, що проявляється у зменшенні у ній часток високотехнологічної продукції машинобудування і хімічної промисловості, а натомість - зростанні питомої ваги продукції АПК із низькою доданою вартістю. За підсумками 2022 року у товарній структурі вітчизняного експорту відбулись відчутні негативні зміни, спричинені військовими діями на значній території України. Найбільшого скорочення (-9,89 в.п.) зазнала частка продукції металургійної промисловості (товарна група XV), обсяги експорту якої впали на 62,5% (рис. 3). Також суттєво зменшились обсяги експорту продукції хімічної промисловості (-54,3%) і мінеральних продуктів (-48,6%).

Рис. 3. Структура товарного експорту України (за основними товарними групами), %

Джерело: авторські розрахунки за даними Державної служби статистики України [7].

Водночас обсяги експорту продуктів рослинного походження скоротились лише на 13,3%, а жирів та олій - на 15,5%. Наслідком описаної динаміки стало збільшення у товарній структурі експорту часток ІІ і ІІІ товарних груп, відповідно, на 7,7 в.п. і 3,14 в.п.

Експортна спеціалізація регіонів України упродовж 2022 року зазнала певних (але не суттєвих) трансформацій. Так, кількість областей, у структурі товарного експорту яких частка продуктів рослинного походження (товарна група ІІ) перевищила 10%, за аналізований рік збільшилась з 14-ти до 17-ти (табл. 4). Зокрема, зернові культури (товарна група ІІ.10) домінували в експорті Вінницької (22,3%), Луганської (57,3%), Миколаївської (47,9%), Одеської (34,0%), Сумської (31,0%), Харківської (22,2%), Хмельницької (33,7%), Черкаської (34,9%) і Чернігівської (49,6%) областей. Водночас м'ясо та їстівні субпродукти (товарна група І.02) були провідною експортною позицією лише у Київській області з часткою 26,2%, а жири та олії тваринного або рослинного походження (товарна група ІІІ.15) - у Кіровоградській (40,1%).

Таблиця 4