Концепція продовольчої безпеки: теорія і українська практика

Заради об'єктивності слід сказати, що відверта прихильність до такого підходу давно зникла з простору наукової дискусії. Проте, є обґрунтована підозра, що вона перейшла в царину аграрної політики. Свідченням на користь такого висновку є характер нормативно-правової бази, яка регулює виробництво, розподіл, обмін та споживання продовольчої продукції: чинні закони та підзаконні акти спрямовані виключно на стимулювання агропродовольчої пропозиції, немає жодного, який був би спрямований на стимулювання продовольчого попиту.

Непрямим свідченням ігнорування проблеми низької ємності внутрішнього продовольчого ринку та недостатнього рівня економічної доступності продовольства є також якість нормативної бази, на основі якої визначається та вимірюється продовольча безпека: (1) постанови КМ України «Деякі питання продовольчої безпеки» № 1379 від 5 грудня 2007 р., (2) наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» № 1277 від 29 жовтня 2013 р., (3) постанови КМ України «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення» від 11 жовтня 2016 р. № 780:

¦ перші два документи прямо стосуються оцінки рівня національної продовольчої безпеки, проте мають різні набори індикаторів. Наявність двох дублюючих нормативних документів, які є методичними за формою, проте різними за змістом, указує на байдужість державної адміністрації до проблеми (продовольчої небезпеки), ідентифікація якої здійснюється за допомогою вказаних документів;

¦ у першому документі завищений розмір порогового значення індикатора «економічна доступність продуктів»;

¦ у другому документі ігнорується критерій економічної доступності продовольства й відсутні індикатори, що стосуються оцінки обсягів подушового споживання базових видів продовольства за запропонованою в методиці шкалою - «критичний», «небезпечний», «незадовільний», «задовільний», «оптимальний»;

¦ у третьому документі занижений норматив споживання м'яса та м'ясопродуктів тощо.

Відтак наше дослідження спрямоване на ініціювання публічної дискусії щодо необхідності зміни у чинних підходах до забезпечення продовольчої безпеки країни в рамках національної продовольчої політики, яку можна сформулювати так: для забезпечення продовольчої безпеки українських громадян паралельно зі стимулюванням агропродо- вольчої пропозиції має місце гостра необхідність стимулювання продовольчого попиту.

Обмеженням цього дослідження є неможливість оцінити кількісні характеристики досвіду продовольчої небезпеки українських домогосподарств: вони пережили тимчасовий чи хронічний голод, що стало причиною недоїдання, їжі не вистачало всім чи окремим членам домогосподарства, від придбання яких непродовольчих товарів і послуг довелося відмовитися заради придбання їжі й т.д. Така інформація може бути отримана лише завдяки спеціальному опитуванню, на зразок тих, які проводить Статистичне Бюро США - щорічне Поточне обстеження населення (Current Population Survey (CPS), під час якого домогосподарствам задають серію запитань стосовно витрат на продовольство, використання програм продовольчої допомоги, поведінки та досвіду, що характеризують продовольчу небезпеку й голод.

ВИСНОВКИ

1. У нормативній основі визначення та вимірювання продовольчої безпеки України виявлено суперечності й недоліки:

¦ для оцінки рівня національної продовольчої безпеки використовуються два офіційні документи, що мають різні набори індикаторів;

¦ у методиці розрахунку рівня економічної безпеки України відсутній індикатор, за яким оцінюється рівень економічної доступності продовольства. Тут же має місце дублювання показників, проте відсутні індикатори, що стосуються оцінки обсягів подушового споживання базових видів продовольства за шкалою «критичний», «небезпечний», «незадовільний», «задовільний», «оптимальний»;

¦ на офіційному рівні занижено нормативні обсяги споживання цінних продуктів харчування.

2. Аналіз фактичних значень показника добової енергетичної цінності раціону людини вказує на те, що в Україні має місце дефіцит ресурсів для здобуття необхідної кількості продуктів харчування для частини домогосподарств: починаючи з 2015 р. й до звітного періоду включно, домогосподарства 1-ої децильної групи мали досвід тимчасового або хронічного голоду; у 2021 р. до них додалася частина домогосподарств 2-ої децильної групи.

3. Підтвердження дефіциту ресурсів домогосподарств для придбання достатньої кількості їжі виявилося при оцінці продовольчої безпеки за критерієм економічної доступності продовольства: продовольчо небезпечними були всі домогосподарства 1-ої децильної групи у 2012-2015 рр., 2019 р.; усі домогосподарства 2-ої децильної групи в 2012 р., 2014-2015 рр. У зоні продовольчої небезпеки також перебувала частина домогосподарств тих децильних груп, для яких середнє річне значення індикатора «економічна доступність продуктів» перебуває між 59 і 60%. Натомість за європейськими соціальними стандартами в Україні продовольчо небезпечними є домогосподарства всіх децильних груп за винятком 10-ої у 2012, 2013, 2017, 2019 і 2020 роках.

4. Дефіцит ресурсів домогосподарств для придбання достатньої кількості їжі є причиною незбалансованості їхніх раціонів. У них бракує м'ясних та молочних продуктів, свіжих плодів, ягід і винограду, риби та рибних продуктів. У результаті не виконується умова продовольчої безпеки, згідно з якою 55% добового раціону має забезпечуватися за рахунок споживання продуктів тваринного походження.

5. Результати кореляційно-регресійного аналізу дозволили підтвердити припущення про те, що зростаючі обсяги виробництва агропродовольчої продукції в Україні не є достатньою умовою для забезпечення національної продовольчої безпеки в частині економічної доступності продовольства: скорочення частки витрат на продукти харчування та безалкогольні напої в структурі сукупних витрат домогосподарств України на 61% залежить від рівня подушових доходів і лише на 30% - від обсягів подушового агропродовольчого виробництва. Міжнародні порівняння підтвердили правильність цього висновку.

6. За нинішніх обставин поряд із стимулюванням агропродовольчої пропозиції життєво необхідними є заходи зі стимулювання продовольчого попиту. Найбільший потенціал у системі державного стимулювання продовольчого попиту та нейтралізації чинників продовольчої небезпеки в Україні має використання програми адресної цільової продовольчої допомоги нужденним, як це багато років успішно роблять у США. Тому вивчення досвіду США в частині реалізації програми SNAP та обґрунтування можливостей її використання у вітчизняних умовах є перспективним напрямом подальших досліджень із проблематики забезпечення продовольчої безпеки України.

Литература

1. Schnittker, J.A. (1973). The 1972-73 Food Price Spiral.

Brookings Papers on Economic Activity, 1973(2), 498-507. httpsj //doj. org/10.2.30.7/2_5340_99

2. McDonald, B.L. (2016). The World Food Crisis and the End of the Postwar Food System. In Food Power: The Rise and Fall of the Postwar American Food System (pp. 162-189).

Oxford University Press.

httpsj//dpj,p.rg/i0.1.093/.a.cprof:oso/9780i9Q600686.00.1,00 01

3. Riley, B. (2017). A Global Food Crisis. In The Political History of American Food Aid: An Uneasy Benevolence (pp. 335-362). Oxford University Press.

https: //.do^prg/_l0; 1.09.3/.p.SP./.97.80!9.0 2.28.873.001-.-0.0.0.1

4. Cooper, M.W., Brown, M.E., Niles, M.T., & ElQadi, M.M.

(2020). Text mining the food security literature reveals substantial spatial bias and thematic broadening over time.

Global Food Security, 25, 100392. httJpsJ././dPj,p.rg/i0;.1.016/j₁gfs..2020..i00392.

5. Josling, T. (1975). The world food problem - national and international aspects. Food Policy, 1(1), 3-14. httJOSJ/./dPj,prg/10,1.016/0306:9192Ј75J90003-2

6. Reutlinger, S. (1978). Food insecurity: magnitude and remedies. World Development, 6, 797-811. httpsJ././dPCuments1..wprLdbank.prg/curated/en/5959214683 24Q039Q4./pdf/REP71000Fopd0i0gnjtU.de0and0remedLes..pdf

7. Green, C., & Kirkpatrick, Ch. (1982). A cross-section of food insecurity in developing countries: its magnitude and sources. Journal of Development Studies, 18(2), 185-204. httJOsJ//dP^p_rg/10;108.0/P022Q38820842182-6

8. Adedeji, A. (1989). Interaction between Structuralism,

Structural Adjustment and Food Security Policies in Development Policy Management. ECDPM (European Centre for Development Policy Management) occasional paper Maastricht.

9. Staatz, J.M., D'Agostino, V.C., & Sundberg, Sh. (1990).

Measuring food security in Africa: conceptual, empirical, and policy issues. American Journal of Agricultural Economics, 72(5), 1311-1317. httpsJ././dpj,prg/10,2307/1242553

10. FAO. (1983). Director-General's report on world food security: a reappraisal of the concepts and approaches.

Rome. https://_agrj_s,fa_p.prg/agrLS: search/search.dp?recprdID^l=XF8333115

11. World Bank. (1986). Poverty and Hunger: Issues and Options for Food Security in Developing Countries. World Bank Policy Study. Washington D.C. htt.psJ././dPcuments1..wprLdbank.prg/curated/en/i663314679 90P05748/Rdf/m.uJtL-.pa.ge.pdf

12. Weingartner, L. (2004). The Concept of Food and Nutrition 23. Security. In International Training Course «Food and

Nutrition Security Assessment Instruments and Intervention Strategies». Background paper no. I. _htt_p_://www.¦.Pd_a_: .a.Lc.^org/.dpcu.mentps./.l3.4i9348.99.^Rdf

13. Van Meijl, H., Shutes, L., Valin, H., Stehfest, E., van Dijk,

M., Kuiper, M., et al. (2020). Modelling alternative futures of global food security: Insights from FOODSECURE. Global Food Security, 25, 100358.

https: //doi. prg/_10.10 !6/j₁gfs..2_02_0,100.358.

14. Kerr, R.B., Madsen, S., Stuber, M., Liebert, J., Enloe, S., Borghino, N., et al. (2021). Can agroecology improve food security and nutrition? A review. Global Food Security, 29, 100540. httpsJ././dPj,pr.g/10_;1016/j,gfs,2021,100540

15. Escobar-Alegria, J.L., Frongillo, E.A., & Blake, C.E. (2022). How country policy actors understand sustainability of food and nutrition security policy. Global Food Security, 32, 100603. htt.psJ././dPj,Pr.g/10_;1016/j,gfs,202.1.100603

16. Waha, K., Accatino, F., Godde, C., Rigolot, C., Bogard, J., Domingues, J.P., et al. (2022). The benefits and trade-offs of agricultural diversity for food security in low- and middle- income countries: A review of existing knowledge and evidence. Global Food Security, 33, 100645. httpsJ././dpj;Pr.g/10;1016/j,gfs..2022.^10P645

17. Caron, P., van Ittersum, M., Avermaete, T., Brunori, G., Fanzo, J., Giller, K., et al. (2021). Statement based on the 4 TH international conference on global food security - December 2020: Challenges for a disruptive research Agenda. Global Food Security, 30, 100554.

https: //.doj; pr.g/10; 1016/j.gfs.2021100554.

18. Coates, J. (2013). Build it back better: Deconstructing food security for improved measurement and action. Global Food Security, 2(3), 188-194.

https: //doi. p_r.g/10; 1005,0.0 2

19. Poudel, D., & Gopinath, M. (2021). Exploring the disparity in global food security indicators. Global Food Security, 29, 100549. htt.ps:././dpi,prg/10_;1016/j;gfs,2021,100549

20. Walls, H., Baker, P., Chirwa, E., & Hawkins, B. (2019). Food security, food safety & healthy nutrition: are they compatible? Global Food Security, 21, 69-71.

https: //doi. prg/10,1016/j,gfs..2.0!9,05.0.0 5

21. De Raymond, A.B., Alpha, A., Ben-Ari, T., Daviron, B., Nesme, T., & Tetart, G. (2021). Systemic risk and food security. Emerging trends and future avenues for research. Global Food Security, 29, 100547.

https: //.doL prg/.l0.10 IS/jf.^^.1100547

22. Moore, R., Dada, S., Emmambux, M.N., & Samuels, A. (2021). Food and nutrition security in persons with disabilities. A scoping review. Global Food Security, 31, 100581. .h.tt.ps:/./.dpj.prg/10.1016/j.gfs,2.0.2.1,100.5.81

Voss, J.D., Pavela, G., & Stanford, F.C. (2019). Obesity as a threat to national security: the need for precision

engagement. Internationa! Journal of Obesity, 43,437-439. https: //_doj. o.rg/10.1038/s4136_6 -0_18_-00.60-.y

24. Bornstein, D.B. (2022). America's newest national security threat: Obesity. The HiH, June 28, 12:00 PM ET. httpsj//thehill.com./opinion/n.ationa|.-security/353870.5: a.merjcas-newest-.national-security-threat-obesity/

25. Cheney, S.A., & Xenakis, S.N. (2022). Obesity's Increasing Threat to Military Readiness: The Challenge to U. S.

National Security. American Security Project. httpsj/./.WWW.jstor₁or'g/stable/r'esrep46869

26. FAO. (1996). Rome Declaration on World Food Security. World Food Summit Plan of Action. World Food Summit. Rome, Italy. httpsj//WWW.fao,org/3/w3.6i3e/w36.13e00;htm

27. State Statistics Service of Ukraine. (2023). Expenditure and resources of households of Ukraine. httjosj././.ukrstat.goV;ua/dru.k/pu.bJicat/kat_u/2022/zb/07/zb_v rd_21..pdf

28. World Bank. (2023). Agriculture, forestry, and fishing, value added (constant 2015 USD).

httJ0SJ././.datalW^rJdbank.grg/jndicator^NV,AGR,JOTL_;KD?vie

W=chart

29. World Bank. (2023). GNIper capita (constant 2015 USD). httJOSJ././.datalW^rJdbank.grg/jndicator/NY,GNP,PCAE.KD?vjew =chart

30. World Bank. (2023). Population, total. httpsJ././.data₁w^rJdbank.grg/jndicator/SP₁POP_:JOTL?view=.c. hart

31. OECD (2023). Final consumption expenditure of households.

https.://.stats..oecd.grg/Index.aspx.?DataSetCgde=S N.A_TA.B L E5

32. Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine No. 1277 «On the approval of Methodological recommendations for calculating the level of economic security of Ukraine». (2013, October). https_:УУ_z_akgn,rada_₁gpv,_ua/r_a_daУshPw/y12.77.73.1-.1.3.#Text

33. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1379 «Some issues of the food security». (2007, December).

13. Schnittker, J.A. (1973). The 1972-73 Food Price Spiral.

Brookings Papers on Economic Activity, 1973(2), 498-507. httpsj //doj. org/10.2.30.7/2_5340_99

14. McDonald, B.L. (2016). The World Food Crisis and the End of the Postwar Food System. In Food Power: The Rise and Fall of the Postwar American Food System (pp. 162-189).

Oxford University Press.

httpsj//dpj,p.rg/i0.1.093/.a.cprof:oso/9780i9Q600686.00.1,00 01

15. Riley, B. (2017). A Global Food Crisis. In The Political History of American Food Aid: An Uneasy Benevolence (pp. 335-362). Oxford University Press.

https: //.do^prg/_l0; 1.09.3/.p.SP./.97.80!9.0 2.28.873.001-.-0.0.0.1

16. Cooper, M.W., Brown, M.E., Niles, M.T., & ElQadi, M.M.

(2020). Text mining the food security literature reveals substantial spatial bias and thematic broadening over time.

Global Food Security, 25, 100392. httJpsJ././dPj,p.rg/i0;.1.016/j₁gfs..2020..i00392.

17. Josling, T. (1975). The world food problem - national and international aspects. Food Policy, 1(1), 3-14. httJOSJ/./dPj,prg/10,1.016/0306:9192Ј75J90003-2

18. Reutlinger, S. (1978). Food insecurity: magnitude and remedies. World Development, 6, 797-811. httpsJ././dPCuments1..wprLdbank.prg/curated/en/5959214683 24Q039Q4./pdf/REP71000Fopd0i0gnjtU.de0and0remedLes..pdf

19. Green, C., & Kirkpatrick, Ch. (1982). A cross-section of food insecurity in developing countries: its magnitude and sources. Journal of Development Studies, 18(2), 185-204. httJOsJ//dP^p_rg/10;108.0/P022Q38820842182-6

20. Adedeji, A. (1989). Interaction between Structuralism,

Structural Adjustment and Food Security Policies in Development Policy Management. ECDPM (European Centre for Development Policy Management) occasional paper Maastricht.

21. Staatz, J.M., D'Agostino, V.C., & Sundberg, Sh. (1990).

Measuring food security in Africa: conceptual, empirical, and policy issues. American Journal of Agricultural Economics, 72(5), 1311-1317. httpsJ././dpj,prg/10,2307/1242553

22. FAO. (1983). Director-General's report on world food security: a reappraisal of the concepts and approaches.

Rome. https://_agrj_s,fa_p.prg/agrLS: search/search.dp?recprdID^l=XF8333115

23. World Bank. (1986). Poverty and Hunger: Issues and Options for Food Security in Developing Countries. World Bank Policy Study. Washington D.C. htt.psJ././dPcuments1..wprLdbank.prg/curated/en/i663314679 90P05748/Rdf/m.uJtL-.pa.ge.pdf

24. Weingartner, L. (2004). The Concept of Food and Nutrition 23. Security. In International Training Course «Food and

httpsJ//_z_akgn;rada₁gpv,ua/!aw_sУshgw/1-37_9-2_00_7:

%D0%BF#Text

34. OECD (2023). OECD-FAO Agricultural Outlook 2021-2030. httpsJ././stats,oecd₁grg/Index.aspx?pataSetCgde=.HIGH_AGL, I.NK_2021.

35. Yerramilli, P., Fernandez, 0., & Thomson, S. (2018). Financial protection in Europe: A systematic revieW of the literature and mapping of data availability. Health Policy, 122, 493-508.

https.: //dpi, org/iO, 10 _1_6/j₁heaJthpgJ .2-018 .02 .006

36. Eurostat. (2023). Structure of consumption expenditure by COICOP consumption purpose.

https.:././ec..eurg.pa^eu/eu.rOS.ta.t/.databrgw.s.e.rZvie.W./.H.BS_STR_

T2_ШdefauJt/ta_bLe?Jang=_en

37. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 656 «On the approval of sets of food products, sets of non-food products and sets of services for the main social and demographic groups of the population». (2000, April). https.: //.z^on., rada .gov. ua/Jaw_sУ_s_llow/6_56..-2000.: %PP_⁰/oBF#Text

38. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 780 «On the approval of sets of food products, sets of non-food products and sets of services for the main social and demographic groups of the population». (2016, October). https_:УУ_z_a_kgn,rada₁gpv,ua/Jaw_sУ_s_hPw/7.80.-.20.16_: .%P.0.%B.F.#Text

39. Slovo i dilo (2023). The Ministry of Reintegration said hoW many displaced people are registered in Ukraine. February 7.

https.:УУ.www.^sJ.gv.g.i.dLlp,uay202.зy.02/07/ngvyn.a./s.u.sp.iJstv.g./roi .hreint.e.hraczІУІ-rg.z.P.g.VІly.:Sk.iJky.:L!krayini-z.a.rey.eS.t.r.g.vanp-. v.n.u.t.ri.s.h no-Reremishhenyx-gsi b

40. State Statistics Service of Ukraine. (2023). Consumer price indices for goods and services (to previous month). https.:УУ.U.k.r.s.tat_;g.gv..u.a/pperativ/g.pe.rativ2.Q10/.c.tУ.iS_C/a.rh_isc /arh_iscro1.0_e.html

41. Feeding America. (2023). Federal Food Assistance Programs. .https.:УУ.Www.^fee.di.nga.meri.c.a,prg/take: actLgnУ.advpcate./.federal-hu.nger:reJief:progr¦ams

Размещено на Allbest.ru