Розвиток креативності як конкурентної переваги підприємства

Державний хіміко-технологічний університету УДХТУ

Жуков Владлен Олександрович

креативність конкурентна перевага

В даний час підприємства повинні реагувати на процеси глобалізації та використовувати можливості, які вони надають. Зараз найважливішу роль відіграє інтелектуальна власність, яка зростає за рахунок використання творчих здібностей іта креативності, а не матеріальних.

Завдяки світовому досвіду бачимо, що інтелектуальна власність є потужним чинником підвищення конкурентоспроможності інноваційної економіки, що потребує впливу менеджменту на процеси, пов'язані з її використанням.

Незважаючи на незаперечну складність та розвиток світової економіки та наступних тенденцій, розвиток креативності, креативного підприємства, креативного класу та кре- ативної індустрії залишається поза увагою, оскільки креативна економіка повністю орієнтована на економічний розвиток, створення інвестиційного клімату, що в свою чергу приваблює і навіть впливає пошук нових можливостей та партнерських відносин як на глобальному, так і на місцевому рівні та має прояв у неможливості однозначного прогнозування майбутніх подій.

Таким чином, креативність дозволяє компанії відповідати на виклики часу, досягати економічних показників у момент занепаду та входити до якісних шляхів досягнення комерційного прибутку, таких як зростання бізнесу та конкурентоспроможності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В умовах трансформації ринкової економіки України проблема креативності, як конкурентної переваги у розвитку прибутковості підприємства набуває особливої актуальності. Уперше поняття «креативність» використав 1922 року Д. Сімпсон. Цим терміном він окреслив здатність людини відмовлятися від стандартних способів мислення. Основними науковцями з дослідження даного питання західної школи вважаються: Дж. Хокінс, Р. Флорида та Ч. Лендрі, Г. Морган та інші. Окремі питання сучасного розуміння значення креативності висвітлені в наукових працях таких вітчизняних економістів, як Х. Лошковська, С. Литвиненко та Т. Поснова.

Незважаючи на значний досвід, наукові праці та розробки провідних вчених не охоплюють всієї сукупності проблем розвитку креативності, креативного підприємства та креативного класу, тому потребують подальшого вдосконалення.

Мета статті. Дослідити появу, значення та поняття «креативність», «креативна економіка», «креативний клас» та його вплив на виклики сучасної підприємницької діяльності в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Креативність, інноваційність, нестандартний погляд на звичні речі, часто дають підприємствам конкурентні переваги. Креативно мисляче підприємство виходить до ринку з новими товарами, послугами, технологіями та отримує ексклюзивні можливості.

Розвиток ринку інтелектуальної власності безпосередньо пов'язаний з розвитком креа- тивної діяльності у вітчизняній економіці. Відносини інтелектуальної власності все більше поширюються на креативну діяльність, яка сприяє конкурентоспроможному попиту та придбанню нових характеристик для продуктів і послуг серед людей. Надання можливості споживачам і суб'єктам господарювання використовувати інтелектуальний потенціал креативного підприємства є стандартом інноваційної діяльності щодо ефективного використання інтелектуальної власності.

Зміни, які відбуваються сьогодні роблять «невідворотним процесом те, що країнам доведеться переглянути підходи до формування та реалізації політик, планування міст, надання освітніх послуг та форми взаємодії громадян з державою, органами місцевого самоврядування, представниками бізнесу та громадським сектором» [1, с. 12]. Саме розвиток цієї тенденції надасть можливість поступового виходу економік із кризового стану та забезпечення зростання економічних показників до доковідного та довоєнного рівня. Але, сучасному розумінню поняття «креативність» (від лат. Creatio - створення) передували його виникнення та історичні етапи, які дослідила Х. Лошковська та виявила, термін було запро-

ваджено у 1950-ті роки психологом П.Торенса, який визначив креативність як сприйняття проблеми нестачі знань, поєднання різної інформації, конфлікт інтересів, виявлення важливих проблем та пошук рішень; пропозиції та теорії про можливі рішення; їх удосконалення; остаточне обґрунтування результату.

Стосовно сучасного розуміння значення креативності Х. Лошковська у своїй статті «Тенденції розвитку креативності в контексті міжнародного бізнесу» наголошує, що «оьогодні конкурентною перевагою є не окрема ідея, а сама здатність постійно їх генерувати і впроваджувати в життя. Ключ до конкурентоспроможності - це здатність до безперервного творчого розвитку» [2]. Цей принцип вже вийшов за рамки вузької сфери культури та мистецтва, адже став одним з базових у соціо-економічному середовищі, через тісний зв'язок всіх суспільних процесів.

Сутність поняття креативність С. Литвиненко вважвє як здатність адаптивно реагувати на потребу нових підходів і продуктів. Ця здатність дозволяє також усвідомлювати нове в бутті, хоча сам процес може мати як свідомий, так і несвідомий характер; здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації. [3, с. 215-216].

На наш погляд, креативність - це здатність генерувати нові ідеї творчого потенціалу, концепції та рішення. Це складний процес, у якому задіяні різні психологічні, творчі та ког- нітивні інструменти. Тобто, креативність - це здатність творчо поглянути на проблему з іншого погляду.

Основні вектори розвитку креативного мислення людини, як креативного фахівця також змінилися, адже талант або креативність стала ототожнюватися з капіталом і мати не тільки художнє або нематеріальне, але й матеріальне втілення у найпоширеніших проявах. Т. Поснова у статті «Передумови та фактори формування креативного людського капіталу в умовах постіндустріального суспільства» визначила, що «наука почала перетворюватися на безпосередньо виробничий фактор... при цьому усе більша роль почала належати теоретичній науці. практична реалізація якої призвела до принципових інноваційно-технологічних змін у суспільному виробництві». Дослідження акцентує, що «у свою чергу, впровадження досягнень науково-технічного прогресу вплинуло на якісні зміни у засобах, предметах праці та виробництва. Внаслідок цього почали створюватися нові інформаційні, інтелектуально-креативні технології, що почали відігравали вирішальну роль у розвитку суспільства» [4]. Ці зміни прискорюються розвитком технологічних інновації, які в свою чергу дають поштовх розвитку нових креатив- них підприємницьких форм на глобальному та локальному рівнях.

Річард Флорида у своїй роботі «Креативний клас: люди, які змінюють майбутнє» окремо виділив цей новий клас працівників, зайнятих у рекламі, архітектурі, різних галузях мистецтва - художньому ремеслі, дизайні, моді, кіно, музиці, театрі, літературі та видавничій справі, наукових дослідженнях, розробках програмного забезпечення, нових видів іграшок та комп'ютерних ігор, а також на радіо та телебаченні [5, с. 42].

Креативний клас - соціальний клас народів (націй), основною діяльністю якого є створення та поширення ідей. Вони репрезентують вчених, науковців, творців контенту та ідейних лідерів, а також туди належать представники різних творчих професій. В результаті виходить різноманітне суспільство, але поєднує цих людей те, що вони є двигунами креативної економіки.

Тривала історія розвитку та вивчення явища креативності дало поштовх появі наступного нового терміну «креативна економіка», яке вперше було представлено журналом «Business Week» в 2000 р. Стаття в авторитетному виданні наводить тези про те, що чекає корпорації в XXI столітті, як будуть вони адаптуватися до умов нової економіки, де ідеї мають значення, а ключовим засобом виробництва стають інтелектуальні ресурси. З цього хронологічного етапу починається всебічне вивчення креативних характеристик суб'єктів економічної діяльності [2].

Креативна економіка - це економіка «нового покоління», в якій нові ідеї є основною капіталізованої цінності. Це економіка, заснована на інноваціях, сінергії, креатив- ності та творчих продуктах.

Іноді термін «креативна економіка» вживають у вузькому значенні, це назва індустрії, де незалежні творці заробляють гроші на унікальному контенті, який вони створюють.

Однак друге визначення не суперечить першому: усі види контенту (письменники, блогери, музиканти, підприємці) займають важливе місце в економіці ідей. І їхня творчість - це унікальні ідеї.

У дослідженні проведеному Golocal, Центром розвитку креативної економіки та CMD Ukraine «Креативна економіка: нова економічна епоха XXI ст.» у трьох розділах, акцентуються такі напрями як, концепт креативної економіки, глобальні тренди та потенціал та перспективи розвитку креативної економіки в Україні.

Третій розділ присвячений аналітиці креативної економіки України приводить такі дані: «додана вартість, створювана креативними індустріями України, протягом 2013-2019 років зросла з 30,8 млрд грн до 117,4 млрд грн (у 3,8 рази), а сектором креативної економіки - з 74,2 млрд до 258,9 млрд грн (у 3,5 рази). У 2013-2015 роках додана вартість у креативній економіці України щорічно зростала у середньому на 6,2%, а, починаючи з 2016 року, - на 32,7%» [1, с. 49]. Але, відтік талантів та освічених кадрів - критична проблема України під час війни та в період відновлення. Інші країни зацікавлені у тому, щоб робочий ресурс працював у їх інтересах. Тож, вітчизняні компанії та держава має стимулювати українців повернутися додому. Дослідивши базові іноземні та українські джерела з питання формування ефективного креативного людського капіталу.

Креативна економіка - одна з найбільш швидкозростаючих економічних сфер: світовий ринок креативних товарів збільшився до $509 млрд, подвоївшись за останні 10 років. Сектор креативної економіки в світі зростає на 30% на рік. Креативна економіка формує понад 6,1% світового ВВП - від 2% до 10% ВВП в окремих країнах світу. За прогнозами експертів, найближчими роками індустрії креативної економіки складатимуть близько 10% світового ВВП [1, с. 27].

Підсумовуючи, сьогодні, основа розвитку світової та української креативної економіки зокрема - креативний або творчий потенціал людини-двигуна інновацій, розкриття якого наштовхує на розробки нових різноманітних підходів у галузях культури, наукових досліджень, підприємництва тощо, що в свою чергу формує додану вартість товарів та послуг, культурну різноманітність та ідентичність, фаховий розвиток особистості, соціальну адаптацію, особливо при подоланні наслідків ПТСР у військовий та післявійськовий час, створення робочих місць, підвищення доходів підприємства та підвищення економічних показників зростання креативної галузі загалом. Адже, професійна можливість креатив- них людей швидко та ефективно споживати та обробляти величезні масиви нової інформації, кількість якої з кожним роком зростає та використовувати її у продуктивному споживанні, на рівні концепції, передуючи виробничому процесу, визначає сьогодні відповідність мінливим умовам виробництва, що стає рушійною силою інновацій, унікальним ресурсом, а значить частиною конкурентної переваги українських підприємств у військовий та після військовий час відновлення України.

Висновки з проведеного дослідження

Глобальні економічні світові потрясіння викликані двома хвилями пандемії COVID-19 та її наслідками сьогодні поглиблюються гострими викликами військового часу в Україні, зумовленими повномасштабним вторгненням росії, але найтемніші часи людства завжди мають історичні можливості боротьби за повноцінне життя, незалежність та демократичні цінності, які є основою європоцен- триського вектору економічно розвинутого суспільства.

Особливо, питання креативності актуальне в розрізі майбутньої після військової розбудови України та виведення цілого покоління українців з посттравматичного стресового розладу, спричиненого війною в активний креативний економічний сектор та нові можливості, через реалізацію своїх професійних здібностей та талантів. Надалі можно запро- панувати наступне: креативна індустрія, як і будь-яка інша сфера, піддається впливу війни, і потребуватиме підтримки з боку держави, в свою чергу креативне суспільство допоможе швидкому відновленню України.

Список використаних джерел

1. Center for Market Economy Development. Креативна економіка: нова економічна епоха ХХІ ст. 2021. URL: https://creativeeconomy.center/wpcontent/uploads/2021/12/2_5332503104040474153.pdf (дата звернення: 08.02.2024).

2. Лошковська Х. С. Тенденції розвитку креативності в контексті міжнародного бізнесу. Ефективна економіка. 2014. № 3. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2860 /(дата звернення: 7.02.2024).

3. Литвиненко С. Креативність як загальна здібність до творчості: сучасні підходи. Збірник наукових праць полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. Серія «Педагогічні науки». Випуск 3 (50). Полтава, 2006. С. 215-219.

4. Поснова Т В. Передумови та фактори формування креативного людського капіталу в умовах постін- дустріального суспільства. Ефективна економіка. 2019. № 3. URL:http://www.economy.nayka.com.ua/ pdf/3_2019/51.pdf/ (дата звернення: 7.02.2024).

5. Флорида Р Креативний клас: люди, які змінюють майбутнє / Пер. с англ. М.: Издательский дом «Классика ХХ!», 2007. 42 с. URL: https://soulbooks.com.ua/ua/p1605596372-kreativnyj-klass-lyudi.html /(дата звернення: 7.02.2024).

6. Гулик Т В., Найдовська А. О., Забігай В.В. Складові системи адаптації маркетингової стратегії. Економіка та суспільство. 2021. № 33. С. 178-181. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/ view/864 (дата звернення: 9.01.2024).

REFERENCES

1. Center for Market Economy Development. Kreatyvna ekonomika: nova ekonomichna epokha XXI st. (2021) [Creative economy: a new economic era of the 21st century]. Golocal, Tsentr rozvytku kreatyvnoyi ekonomiky, CMT. URL: https://creativeeconomy.center/wpcontent/uploads/2021/12/2_5332503104040474153.pdf

2. Loshkovs'ka Kh. S. (2014) Tendentsiyi rozvytku kreatyvnosti v konteksti mizhnarodnoho biznesu [Trends in the development of creativity in the context of international business]. Efektyvna ekonomika, no. 3. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2860

3. Lytvynenko S. (2006) Kreatyvnist' yak zahal'na zdibnist' do tvorchosti: suchasni pidkhody [Creativity as a general ability to creativity: modern approaches]. Zbirnyk naukovykh prats' poltavs'koho derzhavnoho pedahohich- noho universytetu imeni V. H. Korolenka. Seriya «Pedahohichni nauky». Vypusk 3 (50). Poltava, P 215-219. (in Ukrainian)

4. Posnova T V. (2019) Peredumovy ta faktory formuvannya kreatyvnoho lyuds'koho kapitalu v umovakh postin- dustrial'noho suspil'stva [Prerequisites and factors of formation of creative human capital in the conditions of post-industrial society]. Efektyvna ekonomika, no. 3. URL:http://www.economy.nayka.com.ua/ pdf/3_2019/51.pdf

5. Floryda R. (2007) Kreatyvnyy klas: lyudy, yaki zminyuyut' maybutnye [Creative class: people who change the future]. Per. s anhl. M.: Yzdatel'skyy dom «Klassyka XXI», 42. URL: https://soulbooks.com.ua/ua/p1605596372- kreativnyj-klass-lyudi.html

6. Hulyk T V., Naydovs'ka A. O., Zabihay V. V. (2021) Skladovi systemy adaptatsiyi marketynhovoyi strate- hiyi [Components of marketing strategy adaptation systems]. Ekonomika ta suspil'stvo, no. 33, pp. 178-181. URL: https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/ article/view/864

Размещено на Allbest.ru