Посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників у світовій і європейській економіках

Размещено на http://www.allbest.ru

Посилення конкурентоспроможності вітчизняних виробників у світовій і європейській економіках

Положенцева Катерина Леонідівна кандидат економічних наук, доцент, заступник директора по науково-педагогічній роботі,

Північноукраїнський інститут імені Героїв Крут ПРАТ «Міжрегіональна Академія управління персоналом

Беззубко Борис Ігорович, кандидат наук з державного управління, доцент, доцент кафедри «Менеджменту», Донбаська національна академія будівництва і архітектури,

Анотація

В сучасних умовах Україні потрібно мати реальну оцінку свого міста в європейській і світовій економіках, стратегію і тактику посилення конкурентних позицій вітчизняних товаровиробників. Актуальність здійснення досліджень з даної тематики підвищується у зв'язку з «торговельними війнами», які проводяться проти українських агропродуктів за кордоном. Мета статті: оцінка конкурентоспроможності вітчизняних виробників у світовій і європейській економіках, розробка напрямів підвищення їх конкурентоспроможності.

У результаті аналізу визначено погіршення індексу глобальної конкурентоспроможності України за останні роки ( з 76 до 91 місця в світі). Підкреслено, що процес економічної європейської інтеграції може супроводжуватися не тільки позитивними наслідками, але мають місце суперечності і конфлікти. У статті розглядаються проблеми, які виникли в українських виробників, через заборону переміщення аграрних товарів в ряді європейських країн. Встановлено, що виробництва зерна відіграє важливу роль в аграрному секторі України. Від рівня ефективності функціонування ринку зернових залежить добробут населення, значні експортні можливості країни. У статті проаналізовано виробництво і експорт основних зернових культур. Автори характеризують сучасну аграрну політику європейських країн; здійснення єдиною сільськогосподарської реформи, яка спрямована на

ефективне виробництво продовольства, справедливе поводження з фермерами, збереження клімату планети; виконання проекту ЄС «Зелена угода», стратегії «Від ферми до виделки». В статті визначені можливі наслідки «блокади» українських зернових культур. Підкреслено, що всі суперечки і конфлікти, які пов'язані із експортом зерна, необхідно вирішувати у рамках нормативно- правових положень Європейського союзу.

Для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних агровиробників на європейському ринку потрібно: підвищити якість і екологічність, ефективність вирощування зернових культур згідно з вимогами ЄС; більш ефективно управляти продажами зернової продукції на ринку з метою збільшення валютних надходжень в країну; створити умови, за якими виробник зможе реалізувати зерно за ринковими цінами як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.

Ключові слова: конкурентоспроможність, конкуренція національний бізнес, товаровиробник, евроінтеграція

Polozhentseva Kateryna Leonidivna PhD in Economic Sciences, Associate Professor, deputy director for scientific and pedagogical work, North Ukrainian Institute named after Heroes Krut PJSC "Interregional Academy of Personnel Management",

Bezzubko Borys Ihorovych PhD in Public Administration, Associate Professor, Associate Professor of Department «Management», Donbas National Academy of Civil Engineering and Architecture

Akopov Serhii Eduardovych senior lecturer of the Department of Personnel Management, Labor Economics and Public Administration, North Ukrainian Institute named after Heroiv Krut PJSC "Interregional Academy of Personnel Management,

STRENGTHENING THE COMPETITIVENESS OF DOMESTIC PRODUCERS IN THE GLOBAL AND EUROPEAN ECONOMIES

конкурентоспроможність вітчизняний товаровиробник

Abstract

In today's conditions, Ukraine needs to have a realistic assessment of its city in the European and global economies, a strategy and tactics for strengthening the competitive position of domestic producers. The relevance of research on this topic is increasing due to the "trade wars" waged against Ukrainian agricultural products abroad. The purpose of the article is to assess the competitiveness of domestic producers in the world and European economies, to develop directions for improving their competitiveness.

The analysis reveals a deterioration in Ukraine's global competitiveness index in recent years (from 76th to 91st place in the world). It is emphasised that the process of economic European integration can be accompanied not only by positive consequences, but also by contradictions and conflicts. The article examines the problems that Ukrainian producers have faced due to the ban on the movement of agricultural goods in a number of European countries. It is established that grain production plays an important role in the agricultural sector of Ukraine. The welfare of the population and the country's significant export opportunities depend on the level of efficiency of the grain market. The article analyses the production and export of major grain crops.

The authors describe the current agrarian policy of European countries; the implementation of a unified agricultural reform aimed at efficient food production, fair treatment of farmers, and preservation of the planet's climate; and the implementation of the EU's Green Deal project and the Farm to Fork strategy. The article identifies possible consequences of the "blockade" of Ukrainian grain crops. The author emphasises that all disputes and conflicts related to grain exports should be resolved within the framework of the EU's legal framework. In order to increase the competitiveness of domestic agricultural producers in the European market, it is necessary to: improve the quality and environmental friendliness, and the efficiency of growing grain crops in accordance with EU requirements; more effectively manage the sales of grain products in the market in order to increase foreign exchange earnings in the country; and create conditions under which the producer can sell grain at market prices both in the foreign market and in the domestic market.

Keywords: competitiveness, competition national business, commodity producer, European integration

Постановка проблеми. Актуальність теми дослідження обумовлена прагненням України зайняти достойне місце в системі європейської і світової економічної системи. Вибрав після проголошення державної незалежності стратегію європейської інтеграції, Україна здійснює вирішення важливих соціально-економічних завдань. В сучасних умовах Україні потрібно мати реальну оцінку свого міста в світовій і європейській економіках, розробити стратегію і тактику посилення конкурентних позицій вітчизняних товаровиробників. Тому з'ясування теоретичних та практичних питань цього процесу є актуальним завданням вітчизняною науки і практики.

Слід зазначити, що проблема захисту національного бізнесу і вітчизняного товаровиробника набуває надзвичайної актуальності у зв'язку з необхідністю мати валютні надходження від експорту товарів. На жаль, актуальність даної тематики підвищилася також у зв'язку з «торговельними війнами», що відбуваються з 2023 року на українсько-польському кордоні, де здійснюється блокада польськими фермерами проїзду вантажів, перешкоджання провезенню української аграрної продукції за кордон.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у вирішення багатьох питань підвищення конкурентоспроможності національного бізнесу

зробили такі науковці як Л.В. Беззубко, Б.І. Беззубко [1], Т. Мельник, К. Пугачевська, К.О. Кучкова, Н.М. Пилепенко, Т. Хворост, Е. Цибульська та інші. Цими авторами досліджено досить широкий круг теоретичних та практичних питань конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу у європейській і світовій економіці. Однак європейська і світова економіки є динамічними системами, що потребують постійного аналізу місця країни в цих системах, визначення напрямів підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників. Це обумовило потребу проведення спеціальних досліджень даних питань у статті.

Мета статті - оцінка конкурентоспроможності вітчизняних виробників у світовій і європейській економіках, розробка напрямів підвищення їх конкурентоспроможності.

Виклад основного матеріалу. Вітчизняний товаровиробник завжди працював у складних умовах асиметрій і конкурентної боротьби на зовнішньому і внутрішньому ринках, постійних змін в нормативно- законодавчій базі, податкової політики. Ці виклики значно впливали на всі господарські процеси в країні.

Важливим показником, який характеризує стан національної економіки, є індекс глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index), який визначає загальне місце України в світовій економічній системі. Динаміка індексу конкурентоспроможності України наведено у табл. 1.

Таблиця 1

Місце України відповідно Індексу конкурентоспроможності у світовій економіці [2]

У 2019 році Україна займала найкращі міста за наступними показниками: «освіта» (44 місце), «розмір внутрішнього ринку» (47 місце), «інфраструктура та ефективність ринку товарів і послуг» (57 позиція). Загальний рейтинг було знижено через невисокі оцінки за показниками «якість інститутів», «макроекономічна стабільність», «стан фінансового ринку».

Слід зазначити, що в «Стратегії -2020», яка була прийнята у 2015 р., планувалося увійти до 40 найкращих країн за цим індексом [3]. Але, фактично прогноз досягнення такого високого рейтингу не було обґрунтовано можливостями країни. Об'єктивні обставини, які пов'язані з пандемією коронавірусу (відбулося зниження рейтингу за показником «охорона здоров'я та початкова освіта»), військовими діями (різке зниження позицій рейтинг за показником «тероризм та військові дії»), економічними кризами (зниження за показником «макроекономічне середовище») не дозволили підвищити оцінку глобальної конкурентоспроможності країни.

Після 2014 року Україна стала більш активно залучатися до європейських інтеграційних процесів. Прогнозувалося, що для українських товаровиробників практично всіх галузей економіки входження у процес європейської інтеграції може було привести до наступних наслідків (рис.1).

Рис. 1. Можливі економічні наслідки процесу європейської інтеграції

України

Європейська інтеграція представляє собою результат діяльності національних урядів, господарюючих об'єктів, різних економічних, екологічних, правових, культурних установ, який має на меті - сприяння взаємопроникненню національних економік, максимальному об'єднанню національних господарств в єдиний процес в масштабах країн, що інтегруються. Слід зазначити, що інтеграційні процеси поглиблюють міжнародний поділ праці, забезпечують найбільш ефективне виробництво для цих країн. При цьому здійснюється інтенсивний обмін товарами, послугами, капіталом і робочою силою, а також взаємозближення національних економік в цілому.

Таблиця 2

Зовнішньоторговельний баланс України [5]

У 2023 р. відбулося зростання експорту в натуральному вимірі, але у вартісному вимірі показник скоротився на 18,7% ( на 35,8 млрд. дол. США).

Важливе значення для підтримки вітчизняного агровиробника мали рішення комітету з міжнародної торгівлі щодо припинення дії імпортних мит, антидемпінгових мит та захисних заходів щодо українського експорту до ЄС ще на рік. Це стосувалося як плодоовочевої продукції, на яку розповсюджується система закупівельних цін, так і сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, на які поширюється дія тарифних квот [6].

Виробництво зернових культур займає провідну роль в агропромисловому комплексі України. Від рівня ефективності функціонування ринку зернових залежить добробут населення держави, значні експортні можливості країни. Зернове господарство в Україні є одним із стратегічних і найбільш результативних секторів національної економіки. Для аналізу було взято розвиток ринкових відносин основних видів зернових (пшениці і кукурудзи), який найбільш яскраво відбиває загальні закономірності товарного аграрного ринку.

Зерно та продукти його переробки складають становлять основу продовольчої безпеки держави. Експорт основних зернових культур з України характеризують дані табл. 3.

Таблиця 3

З даних табл. 3 визначається тенденція щодо збільшення експорту основних зернових культур. Характеристика загального врожаю і експорту основних зернових культур представлена у табл. 4.

Таблиця 4

Характеристика врожаю і експорту основних зернових культур в Україні, тис. тонн [8]

Згідно з прогнозом продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) глобальний попит на пшеницю може зрости на 11% упродовж наступного десятиліття.

Ринок пшениці має певні характерні особливості (складено на основі [9]):

зерно є товаром стратегічного значення, забезпеченість яким зумовлює політичну та соціально-економічну стабільність у суспільстві, а також продовольчу безпеку країни;

постачання зерна має велике значення для вирішення продовольчої проблеми у всьому світі;

певна кількість зерна залишається у розпорядженні господарств для внутрішньовиробничого споживання, тобто не все вироблене зерно потрапляє у сферу товарного обігу;

пропозиція зерна значною мірою залежить від погодних умов, які спричиняють різкі зміни у його виробництві за роками;

враховуючи мінливість та сезонність обсягів пропозиції зерна при сталому та рівномірному попиті на зернову продукцію, необхідно створювати резерви зерна;

дисбаланс між середньодушовими обсягами виробництва та споживання зерна в різних регіонах робить об'єктивно необхідним експорт (імпорт) зерна або продуктів його переробки;

можливість виробництва пшениці в багатьох регіонах світу забезпечує відносно високу конкурентоспроможність серед виробників зерна;

структура попиту визначається існуючими харчовими традиціями населення регіонів. наявністю зернопереробних підприємств і т.п.;

рівень розвитку експорту і імпорту залежить від географічного розташування регіону по відношенню до основних зерновиробничих та зерноспоживаючих регіонів та наявності транспортного сполучення;

нееластичний попит на зерно зумовлює відносно постійний попит;

Зернові продукти, які вирощені в Україні, є достатньо конкурентоспроможними. Але, на ціни на європейському ринку пшениці впливають наступні фактори:

баланс між попитом і пропозицією;

високі перехідні залишки зерна;

збільшення врожайності в країнах- основних експортерів зерна;

біржові тенденції;

цінова інфляція і девальвація національних ї валют.

Слід зазначити, що в Україні немає таких великих субсидій на сільське господарство, як в країнах ЄС. Фактично, всі витрати європейських фермерів покриваються за рахунок дотацій. Виручка від продажу продукції становить чистий прибуток. Субсидії з бюджету ЄС дістаються державам, які є головними сільгоспвиробниками Союзу, пропорційно до обсягів сільськогосподарського виробництва та розмірів оброблюваної території. Франція отримала у 2018 р. приблизно 9,5 млрд євро (16%), Іспанія - 6,8 млрд євро, Німеччина - 6,4 млрд євро, Італія - 5,8 млрд євро, Польща - 4,6 млрд євро.

Підтримка фермерів у ЄС здійснюється через проведення єдиною сільськогосподарської реформи (CAP), на яку з 2021 до 2027 рр. передбачається виділити з бюджету ЄС 386,6 мільярда євро. Основні цілі даної реформи: ефективне виробництво продовольства, справедливе поводження з фермерами, збереження клімату планети. Для отримання субсидій зараз є певні вимоги для фермерів щодо створення екологічного та економічно ефективного виробництва. Ці положення необхідно враховувати українськими агровиробниками у своєму перспективному розвитку.

Останнім часом у країнах Євросоюзу відбуваються доволі часто протести агровиробників. Так, у Німеччині масові акції відбуваються через наміри уряду скоротити сільськогосподарські субсидії (перестати повертати знижки на дизельне паливо); податкові пільги для придбання сільськогосподарської техніки. Під впливом протестів фермерів уряд вирішив у 2024 році зберегти звільнення від податку на транспортні засоби для сільськогосподарської техніки, а податкові пільги для дизельного палива скасувати поетапно. У 2024 р. їх буде скорочено на 40%, у наступні два роки ще на 30%.

У Франції виступи фермерів були проти прийняття плану скорочення майже вдвічі використання пестицидів у сільському господарстві, що значно підвищить собівартість продукції. Цей захід було заплановано здійснювати у рамках виконання проекту ЄС «Зелена угода», стратегії «Від ферми до виделки», яка має зробити продовольчу систему ЄС екологічно чистою. Дана стратегія передбачає скорочення використання пестицидів та добрив на 50%; виділення більшої кількості земель для несільськогосподарського використання (наприклад, залишати їх під парою чи садити непродуктивні дерева); до 2030-го чверть сільського господарства має стати органічним. У

цьому випадку імпортовані сільськогосподарські продукти будуть дешевшими, ніж національні. Через протести фермерів у Франції додатково було виділено понад 400 мільйонів євро на підтримку сільського господарства.

У 2022 р. набула чинності угода про спрощення вантажних перевезень між ЄС та Україною. Це також вплинуло на ціну української пшениці. Пшениця українського походження є найдешевшою у своєму сегменті, що сприяє її конкурентоспроможності на світовому ринку. Але, наявність дешевої продукції з України змушує фермерів Польщі, Угорщини знижувати ціни на свої продукти, через що вони зазнають збитків. Польща, Угорщина. Болгарія забороняли імпорт з України зерна і десятків видів сільгосппродуктів (17 квітня аналогічне рішення ухвалила Словаччина, а 19 квітня -- Болгарія).

Разом з тим, українські урядовці зазначають [10]: сьогодні зерно з України не потрапляє на польський ринок, оскільки його можна експортувати лише на підставі ще не виданих ліцензій, а зерно транспортується тільки транзитом. Найбільшими імпортерами української пшениці у 2023 році були Іспанія (23% від загального обсягу експорту), Туреччина (15%); Румунія (14%) [11].

Можливо навести приклади свідомої порчи української агропродукції, яка вирощена була в тяжких умовах військового часу. Методи такого протесту трудно назвати «адекватними». Так, 25.02.2024 р. біля міста Бидгощ відкрито вісім вагонів потяга і висипано кукурудзу : було пошкоджено близько 160 тонн українського зерна, з цієї кількості 30 тонн утилізовано.

Наслідки такої «блокади» можуть бути наступними:

Збільшення цін на деякі імпортні продукти харчування через створення нових логістичних маршрутів. Можливо визначити наступні варіанти збільшення цін в залежності від виду товарів, що імпортуються:

а) продукти, які можуть вироблятися в Україні, (сир, молочні продукти) - експерти прогнозують зростання цін на них від 3 д 10 %;

б) продукти, які не виробляються в Україні, (оливки, оливкова олія тощо) - ціна на такі продукти може зрости вдвічі;

Зміна логістичних маршрутів: зміна транзитних шляхів з Польщі на Угорщину, Молдову, Румунію чи Словаччину.

Заміна асортименту продукції, яка імпортується і не виробляється в Україні (здійснення політики імпортозаміщення);

Заміна автомобільного транспорту на морський при здійсненні перевезень. Зараз вже 90% загального обсягу українського зерна експортується через дунайські порти та порти Великої Одеси.

Ненадходження митних платежів, валютної виручки, втрата робочих місць на кордонах в Україні та Польщі.

Втрати контрактів від неотримання українського експорту до країн ЄС (Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Італія та ін.).

Виникнення проблем для українських збройних сил (перевезення палива), неотримання гуманітарної допомоги для населення.

Висновки

Україні необхідно поступово зміцнювати свої позиції на європейському і світовому ринках з урахуванням необхідності підвищення індексу конкурентоспроможності. Важливе місце у продовольчої безпеки держави займає експорт зернових культур. Для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників зернових культур на європейському ринку потрібно:

підвищити якість, екологічність та ефективність вирощування зернових культур згідно з вимогами ЄС;

більш ефективно управляти продажами зернової продукції на європейському ринку з метою збільшення валютних надходжень в країну;

створити умови, за якими виробник зможе реалізувати зерно за ринковими цінами як на зовнішньому ринку, так і на внутрішньому ринку.

Слід зазначити, що «блокади» і «протести» проти українських зернових культур, агропродуктів суперечать змісту Угод про асоціацію між Україною та ЄС, Світової організації торгівлі (СОТ), базових стандартів ЄС. Всі торговельні конфлікти повинні вирішуватися цивілізованим шляхом через надання відповідних скарг до Європейської комісії, яка б мала провести спеціальні дослідження.

Вже 31 січня 2024 р. Єврокомісія запропонувала запровадити обмеження в Угоді про безмитну торгівлю з Україною. Для кількох категорій сільськогосподарської продукції (яйця, м'ясо птиці та цукор) передбачено можливість «екстреного гальмування», якщо імпорт цих продуктів значно перевищить середні обсяги 2022 та 2023 років - то мита будуть знову введені.

Через блокування кордонів у березні 2024 р. відбулася зустріч українських і польських урядовців. Уряд України погодився на запропоновані Єврокомісією обмеження експорту, необхідні для уникнення навіть теоретичних загроз для польських агровиробників. Україна запропонувала Єврокомісії провести терміновий скринінг законодавства в галузі транспорту та агрополітики. В Україні також необхідно впроваджувати самоскринінг на відповідність національної агропродукції стандартам і вимогам ЄС. У разі необхідності потрыбно розробляти відповідні положення, дорожні карти щодо досягнення стандартів, рекомендації для їх впровадження і т.п.

Таким чином, усі наявні розбіжності у сфері сільськогосподарського виробництва повинні вирішуватися на основі наявного європейського законодавства, регламентів, присвячених проблемам конкуренції. Усі повноваження щодо контролю за дотриманням принципів конкуренції та недискримінації у сфері сільськогосподарського виробництва належать Європейській комісії та Суду ЄС.

Література

Беззубко Л.В., Беззубко Б.І. Український виробник на внутрішньому і зовнішньому ринках. Вища технічна освіта ХХ1 століття: виклики, проблеми, перспектики: кол. монографія. 2023. Вип. 2. С. 92 -100.

The Global Competitiveness Report 2019. URL : https://www.weforum.org/reports/the- global-competitveness-report-2019.

Стратегія сталого розвитку «Україна - 2020»: схвалено Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015. URL: https://yandex.ru/?clid=2254925&win=230& from=chromehp.

Кваша О.С, Синякова А.В. Україна та ЄС: проблеми та перспективи інтеграції в сучасних умовах. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. Випуск 23, частина 1 . С. 112- 117.

Експорт та імпорт України.2023. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/economy/ gdp/eximp/

ЄС остаточно вирішив ще на рік продовжити скасування мит на імпорт з України. URL:https://babel.ua/news/93651-yes-ostatochno-virishiv-shche-na-rik-prodovzhiti-skasuvannya- mit-na-import-iz-ukrajini.

Статистика експорту зернових з України. URL: http://shareuapotential.com/ru/ BE/ukrainian-zerno-export2020.htm^

Статистика вирощування зернових в Україні .007 - 2023. 2024. URL: http://shareuapotential. com/ru/BE/ukrainian-zerno-statistika-vyraschivania-2020.html.

Дмитрук Б.П. Про реформування інфраструктури ринку зерна. Економіка АПК. 2013. №1. С. 60-65.

Україна та Польща так і не змогли домовитися про розблокування кордонів. Агронавт. 2024. URL: https://agronaut.com.ua/price/7935/.

Найбільші імпортери української пшениці: Іспанія, Туреччина та Румунія URL: https://landlord.ua/news/u-2023-roczi-ispaniya-stala-najbilshy

References

Bezzubko, L.V., Bezzubko, B.I. (2023). Ukrainskyi vyrobnyk na vnutrishnomu i zovnishnomu rynkakh [Ukrainian manufacturer on domestic and foreign markets.]. Vyshcha tekhnichna osvita 1 stolittia: vyklyky,problemy, perspektyky: monohrafiia. 2, 92 -100. [in Ukrainian].

The Global Competitiveness Report 2019. URL: https://www.weforum.org/reports/the- global-competitveness-report-2019.

Stratehiia (2015) staloho rozvytku «Ukraina - 2020» [ Sustainable development strategy "Ukraine - 2020»]: skhvaleno Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 12 sichnia 2015 roku № 5/2015. URL: https://yandex.ru/?clid= 2254925&win=230&from=chromehp. [in Ukrainian].

Kvasha, O.S, Syniakova, A.V. (2019). Ukraina ta YeS: problemy ta perspektyvy intehratsii v suchasnykh umovakh [Ukraine and EU: problems and prospects of integration in modern terms]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. 23, chastyna 1, 112- 117. [in Ukrainian].

Eksport ta import Ukrainy (2023). [Export and import of Ukraine]. URL: https://index.minfin.com.ua /ua/economy/gdp/eximp/. . [in Ukrainian].

YeS (2023) ostatochno vyrishyv shche na rik prodovzhyty skasuvannia myt na import z Ukrainy. [The EU finally decided to extend the abolition of customs duties on imports from Ukraine for another year]. URL: https://babel.ua/news/93651-yes-ostatochno-virishiv-shche-na- rik-prodovzhiti-skasuvannya-mit-na-import-iz-ukrajini. [in Ukrainian].

Statystyka (2024) eksportu zernovykh z Ukrainy. [ Grain export statistics from Ukraine]. URL: http://shareuapotential.com/ru/BE/ukrainian-zerno-export2020.html. [in Ukrainian].

Statystyka vyroshchuvannia zernovykh v Ukraini. 2007 - 2023. [ Statistics of grain cultivation in Ukraine 2007-2023]. URL: http://shareuapotential.com/ru/BE/ukrainian-zerno- statistika-vyraschivania-2020.html. [in Ukrainian].

Dmytruk, B.P. (2013). Pro reformuvannia infrastruktury rynku zerna. [About reforming the infrastructure of the grain market]. Ekonomika APK. 1, 60-65. . [in Ukrainian].

Ukraina (2024) ta Polshcha tak i ne zmohly domovytysia pro rozblokuvannia kordoniv [Ukraine and Poland were never able to agree on unblocking the borders]. Ahronavt. URL: https://agronaut.com.ua/price/7935/. [in Ukrainian].

Naibilshi (2023) importery ukrainskoi pshenytsi: Ispaniia, Turechchyna ta Rumuniia [The largest importers of Ukrainian wheat are Spain, Turkey and Romania]. URL: https:// landlord.ua/news/u-2023-roczi-ispaniya-stala-najbilshy. . [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru