Державні напрями сталого відновлення агропромислового комплексу України в процесі євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маріупольський державний університет

ДЕРЖАВНІ НАПРЯМИ СТАЛОГО ВІДНОВЛЕННЯ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ В ПРОЦЕСІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Згара Ірина Костянтинівна

аспірант кафедри публічного

управління та адміністрування

м. Київ

Анотація

державний сталий агропромисловий євроінтеграція

У статті проаналізовано зміни та можливості у механізмах державного управління щодо виконання цілей сталого розвитку агропромислового комплексу України, а також вплив процесів євроінтеграції на формування нової державної політики економічного відновлення пріоритетних галузей економіки. Метою статті є обґрунтувати та визначити основні напрями державного управління у реалізації цілей сталого розвитку агропромислового сектору України в умовах євроінтеграції та відновлення економіки. Інформаційною базою дослідження є звіти та аналітичні записки ООН, Організації економічного співробітництва та розвитку, Інституту стратегічних досліджень України, дані Плану відновлення України 2032 р. У статті визначено наслідки, викликані вторгненням Росії та війною у розвитку агропромислового комплексу України з зазначенням можливостей державного впливу на цей процес. Визначено необхідність подальшого виконання цілей сталого розвитку для забезпечення продовольчої стійкості, економічного регіонального та галузевого зростання на рівні держави та регіонів. Проведено аналіз за цілями сталого розвитку для вирішення проблем агропромислового комплексу та наведено рекомендації щодо державного управління процесами подальшого відновлення. Обґрунтовано напрями відновлення сільського господарства України у рамках секторальної євроінтеграції України та потреби у фінансовому та матеріальному забезпеченні. У висновках зазначено необхідність адаптації аграрної політики України до відповідних положень Спільної аграрної політики Європейського Союзу, визначено основні напрями державного управління у реалізації цілей сталого розвитку агропромислового сектору України, ініціативи у трансформації пріоритетних секторів економіки. Також, наголошено про необхідність подальшого міжнародного партнерства та секторальної експертизи підтримки реформ державного управління та побудови спроможності державних інституцій та місцевого самоврядування Ключові слова: державне управління, агропромисловий комплекс, сталий розвиток, євроінтеграція, економічне відновлення.

Annotation

Zgara Iryna Kostyantynivna graduate student of the Department of Public Management and Administration, Mariupol State University, Kyiv

GOVERNMENT DIRECTIONS OF SUSTAINABLE RENEWAL OF THE AGRICULTURAL INDUSTRIAL COMPLEX OF UKRAINE IN THE PROCESS OF EUROPEAN INTEGRATION

The article analyzes the changes and possibilities in the mechanisms of government management in order to fulfill the goals of the sustainable development of the agro-industrial complex of Ukraine, as well as the impact of European integration processes on the formation of a new goverment policy of economic recovery of priority sectors of the economy. The purpose of the article is to substantiate and determine the main directions of government management in the implementation of the goals of sustainable development of the agro-industrial sector of Ukraine in the conditions of European integration and economic recovery. The information base of the research is the reports and analytical notes of the UN, the Organization for Economic Cooperation and Development, the Institute of Strategic Studies of Ukraine, the data of the Recovery Plan of Ukraine 2032. The article defines the consequences caused by the invasion of Russia and the war in the development of the agro-industrial complex of Ukraine, indicating the possibilities of government influence on this process. The need for further implementation of the goals of sustainable development to ensure food sustainability, economic regional and industry growth at the level of the government and regions was determined. The analysis was carried out according to the goals of sustainable development to solve the problems of the agro-industrial complex, and recommendations were given for the government management of further recovery processes. The directions of the restoration of the agricultural economy of Ukraine within the framework of the sectoral European integration of Ukraine and the need for financial and material support are substantiated. The conclusions indicate the need to adapt the agrarian policy of Ukraine to the relevant provisions of the Common Agrarian Policy of the European Union, define the main directions of government management in the implementation of the goals of sustainable development of the agro-industrial sector of Ukraine, initiatives in the transformation of priority sectors of the economy. It was also emphasized the need for further international partnership and sectoral expertise to support public administration reforms and build the capacity of government institutions and local self-government

Keywords: public administration, agro-industrial complex, sustainable development, European integration, economic recovery.

Постановка проблеми

Стратегічним завданням державної аграрної політики України є перетворення аграрного сектору на високоефективний, конкурентоспроможний на внутрішньому та зовнішньому ринках сектор економіки держави. Цілі сталого розвитку України 2030 року відображали поступовий рух України до реалізації стратегії сталого розвитку. Але, з початком воєнних дій в Україні була прийнята перехідна рамкова програма (ПРП) 2022-2023 рр., яка стала стратегічним документом Організації Об'єднаних Націй (ООН) в Україні, розробленим на підтримку реагування уряду України на економічні та соціальні наслідки, викликані вторгненням Росії та війною проти України. В основу ПРП покладено керівні принципи Глобального порядку денного на період до 2030 року, який узгоджується з Національним планом відновлення України. Заходи, передбачені ПРП, відображають тісну міжгалузеву співпрацю та партнерські відносини між ООН і міністерствами та іншими державними органами. ПРП було розроблено Представництвом ООН в Україні у тісній співпраці з урядовими партнерами та ключовими міжнародними партнерами у сфері розвитку. ПРП служить містком між попередньою Рамковою програмою партнерства між Україною та ООН (2018-2022 рр.) та новою Рамковою програмою співробітництва ООН у сфері сталого розвитку (2024-2027 рр.). Наразі, в Цілях сталого розвитку України №2, 8, 11, 12, 17 закладено показники розвитку різних напрямів агропромислового комплексу (АПК) України, в тому числі подолання продовольчої кризи, стійкого економічного регіонального та галузевого зростання на рівні держави та регіонів, впровадження принципів органічного сільського господарства, скорочення потрапляння хімічних (штучних) шкідливих речовин у повітря, воду і ґрунт, з тим, щоб звести до мінімуму їх негативний вплив на здоров'я людей та навколишнє середовище та інше. Україна поступається європейським країнам за рівнем економічної складності та диверсифікації. Тим часом сільське господарство України годує понад 400 млн. людей у всьому світі, причому на основні зернові та олійні культури припадає понад 10% світового експорту, а в деяких випадках - майже половина світового експорту. Порушення функціонування українського аграрного сектору може призвести до продовольчої кризи в країнах інших регіонів. Тому секторальна євроінтеграція та відновлення пріоритетних галузей економіки є наразі головним завданням державної політики України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження, які проводяться в останні роки науковцями Гуторовим О. [1], Гуторовою О. [1], Жовнірчик Я. [2] присвячено розвитку економічних механізмів забезпечення агропромислового комплексу України. Багато хто з науковців Латинін М. [3], Могильний О. [4], Харченко Т. [3] займаються питаннями реалізації цілей сталого розвитку для розвитку сільського господарства, фермерства, збереження лісових та водних ресурсів. Продовження системних досліджень розвитку державних механізмів агропромислового сектору дозволить виявити сучасні потреби та необхідні зміну у процесі євроінтеграції України та економічного відновлення.

Метою статті є обґрунтувати та визначити основні напрями державного управління у реалізації цілей сталого розвитку агропромислового сектору України в умовах євроінтеграції та відновлення економіки.

Виклад основного матеріалу

Сільське господарство є фундаментальною галуззю для економіки України та добробуту населення. Земельна реформа є однією з найбільш широко обговорюваних реформ в новітній історії України. Прийняття закону про оборот землі та рішення про відкриття ринку землі є важливим кроком на шляху до економічного та соціального розвитку сільських районів, оскільки це перетворює землю на цінне володіння. Мораторій на продаж землі перешкоджає тим, хто хоче продати свою землю або побудувати невеликі, але життєздатні ферми, і штучно знижує ставки оренди землі. Земельна реформа об'єднує ключові питання сталого економічного зростання, довкілля та зайнятості, що також є одним із 4 стратегічних стовпів партнерства ООН-України, і тому вона відіграє важливу роль у пришвидшенні сталого та «зеленого» економічного розвитку [5-6].

Відкриття та розвиток ринку сільськогосподарських земель є важливими для досягнення цілої низки узгоджених цільових показників цілей сталого розвитку (ЦСР). Землеволодіння та право на продаж землі, при поєднанні з наданням підтримки дрібним фермерам, мають основоположне значення для зниження рівня бідності, запровадження цільових програм соціальної допомоги малозабезпеченим та підвищення стійкості соціально незахищених верств населення (ЦСР 1). Втручання, особливо спрямоване на дрібних фермерів, збільшує доступність збалансованого харчування для місцевого споживання та покращує стійкість систем виробництва (ЦСР 2). Динамічний аграрний сектор розширює економічні можливості жінок і тим самим сприяє забезпеченню гендерної рівності та розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат (ЦСР 5). Він сприяє поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх, особливо молоді (ЦСР 8). Покращення землекористування, підтримка дрібних фермерів та сприяння вирощуванню цінних культур допомагають у забезпеченні захисту, відновлення та сприяння сталому використанню наземних екосистем (ЦСР 15). Заплановані інституційні реформи та зусилля з розбудови потенціалу сприяють покращенню доступу до правосуддя і створенню ефективних, підзвітних та заснованих на широкий участі інституцій на всіх рівнях (ЦСР 16). «Добровільні керівні принципи відповідального регулювання питань володіння і користування земельними, рибними і лісовими ресурсами» містять ще одну важливу низку кращих міжнародних практик покращення регулювання землекористування. Таким чином, впровадження вищезазначених «Добровільних керівних принципів» сприяє досягненню Цілей сталого розвитку [6-7].

За роки війни в Україні ООН зосередилися на швидкій оцінці завданої шкоди та потреб на відновлення, виконаної ООН, Світовим банком, ЄС і Урядом у 2023 році. У деяких випадках через обмеженість фізичного доступу до найбільш постраждалих районів використовувалися альтернативні інструменти збирання даних для отримання необхідних результатів, як-от супутникові знімки, засоби дистанційного зондування й геоінформаційної системи. ООН сфокусувалося на посиленні спроможності влади формувати, збирати й аналізувати дані. Ключовими національними партнерами в цій роботі були Державна служба статистики України, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерство соціальної політики України та Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. У 2022 році ООН і Уряд розробили Стратегію щодо підтримки зберігання зерна, спрямовану на модернізацію та оптимізацію складських потужностей малих і середніх фермерських господарств із метою збереження якомога більшої частини врожаю 2021 та 2022 років і запобігання катастрофі у сфері продовольчої безпеки не лише в Україні, а й в усьому світі, враховуючи глобальну залежність від експорту продовольства з України. Згідно з цією стратегією ООН надала фермерам альтернативні зерносховища й засоби механізації, аби вони краще розпорядилися зерновими та зібраним урожаєм і зберегли свої джерела засобів до існування [5-6].

Іншою ключовою ініціативою стало надання ООН підтримки в цифровізації експорту зернових і продовольства відповідно до глобальних стандартів ООН щодо спрощення торгівлі та електронних бізнесових операцій. Зокрема, ООН перевела на цифрову платформу торговий коридор від Одеси до Констанци, залучивши для цього експертів портової спільноти Одеського порту і прискоривши таким чином торгівлю та підвищивши її ефективність. Крім того, було підготовлено техніко-економічне обґрунтування цифрового конвеєра даних для експорту Чорноморським зерновим коридором.

Аграрна сфера зіштовхнулась з серйозними наслідками війни в Україні та зазнала значних втрат внаслідок повномасштабного вторгнення. За даними Міністерства аграрної політики України, а також дослідження, проведеного Київською школою економіки, повна вартість збитків, що нанесені галузі сільського господарства внаслідок вторгнення, станом на 2022 рік складала 6,6 млрд. дол. США. Непрямі втрати, що виникли внаслідок зниження обсягів виробництва, блокади портів, а також підвищення витрат виробництва складають 34,25 млрд. дол. США, з яких 11,2 млрд. дол. США - втрати в секторі рослинництва, через зменшення показників виробництва, 348,7 млн. дол. США - втрати в сфері тваринництва. Скорочення виробничих процесів озимих культур призвело до збитків в 3 млрд. дол. США, збитки в секторі багаторічних культур склали 322 млн. дол. США. Окремо варто окреслити втрати через проблеми в логістичних процесах - 18,5 млрд. дол. США [8].

Також, нанесені збитки 2653 суб'єктам господарювання, що входять в агропромисловий комплекс України. При цьому, площа багаторічних насаджень зменшилась на 9 тис. га, а ріллі на 1,9 млн. га. Через мінування територій існує потреба в проведенні обстеження та розмінування площі приблизно 1 млн. га. Зросла вартість виробничих процесів, через підвищення цін на пальне, добрива та посівні культури. Суттєві збитки нанесено сфері рослинництва. Показники виробничих обсягів впали до 35-40% відносно попереднього року, що викликано зменшенням площ посіву та зниження показників врожайності. Також, за даними Міністерства аграрної політики України, збитки внаслідок викрадення окупаційними військами складають близько 500 тис. тон зерна, декілька десятків тисяч тон олії соняшника та велику кількість овочів. Тваринництво також зазнало значних втрат. Профільне міністерство повідомляє про знищення близько 15-20% рогатої худоби, поголів'я в сфері птахівництва та розведення свиней. Значно впало виробництво продукції сфери тваринництва в постраждалих регіонах. Спостерігається зниження показників експорту внаслідок блокування морських портів з 6-7 млн. тон в місяць до приблизно 1,5 тон. Це стало фактором впливу на внутрішні ціни для реалізації продукції агробізнесу до рівня нижче собівартості в весняний період [9].

Значні руйнування та економічні втрати зумовлюють необхідність масштабної відбудови України. Водночас таке відновлення могло б дати додатковий поштовх для модернізації країни. Щоб максимально використати цю можливість, Україна має побудувати ефективну архітектуру для відновлення.

Інституційна архітектура для відновлення фокусується на створенні ефективної системи управління для повоєнного відновлення та втілення цієї системи управління в архітектуру публічного управління для забезпечення довготермінових і сталих рішень у сфері урядування. Національна Рада Відновлення (Нацрада) є колегіальним органом, який розробляє рекомендації щодо відновлення України. Нацрада розробила загальну структуру відновлення в межах своїх робочих груп (рис.1.).

Рис. 1 Економічне відновлення України в умовах євроінтеграції [10]

Нацрадою пропонуються наступні ініціативи у трансформації пріоритетних секторів економіки: вирішити нагальні секторальні завдання (координована релаксація підприємств та організація внутрішньої та міжнародної логістики); розпочати галузеві проекти, спрямовані на покращення складності продукції України та її залучення до ланцюгів вартості ЄС або глобальних ланцюгів, а також на вирішення ключових глобальних тенденцій (сталий розвиток, зелений перехід, цифровізація); побудувати потужну інноваційну екосистему (сприятливі передумови; достатня підтримка в розробці, комерціалізації та масштабуванні); сприяти залученню прямих іноземних інвестицій для залучення в Україну найбільших міжнародних компаній (страхування від воєнних ризиків для інвестиційних проектів, а також спеціальні інвестиційні стимули; цільові програми сприяння та сприяння інвестиціям).

Успішна трансформація пріоритетних галузей України шляхом виробництва більшої різноманітності товарів і послуг зміцнить не лише внутрішнє виробництво, але й позитивно вплине на світові ринки, зокрема у сфері продовольчої безпеки. За планом відновлення України розроблено національні програми у рамках секторальної інтеграції України, щодо розвитку сільського господарства зазначено проекти та фінансові потреби у табл.1.

Таблиця 1

Національні програми відновлення 8. Поглиблений аналіз [11]

Потужний галузевий досвід партнерів з розвитку матиме величезне значення для розробки дієвих планів відновлення саме у європейській інтеграції України. Завдяки своїй експертизі міжнародні партнери можуть підтримувати реформу державного управління та побудову спроможності державних інституцій та місцевого самоврядування. Крім того, міжнародні партнери можуть підтримувати неурядовий сектор, щоб забезпечити ефективну співпрацю між усіма стейколдерами процесу відновлення. Своєчасне та послідовне надання будь-яким належним чином фінансової чи матеріальної допомоги для відновлення буде одним із найважливішим способів підтримки України у процесі її відновлення. Кращі практики забезпечення прозорості та підзвітності процесу відновлення будуть вирішальними для ефективної післявоєнної відбудови [9].

Проблемами в агропромисловому секторі залишаються: дефіцит електричної та інших видів енергії впливає на здатність фермерів і агропідприємств ефективно функціонувати; брак у фермерів достатніх засобів для переробки зерна на місці; руйнування транспортної інфраструктури негативно позначається на доступі до ринків. Тому, пріоритетами держави у підтримці АПК є: надання допомоги фермерам - зерносховищ, засобів механізації, фінансування; інвестування в місцеві переробні потужності та інфраструктуру для усунення проблем з експортом; підтримка розмінування малих і середніх фермерських господарств [9].

Висновки

Важливим залишається адаптація аграрної політики України до відповідних положень Спільної аграрної політики ЄС, приведення вітчизняного законодавства в цій сфері у відповідність до вимог, пов'язаних зі вступом України до ЄС. При цьому законодавчі та нормативно-правові акти, які аграріям буде складно впровадити в умовах війни, доцільно ухвалювати з відтермінованим строком уведення в дію - після завершення воєнного стану (а в окремих випадках - із запровадженням адаптаційного періоду дії окремих положень після його завершення). Також, актуальним залишається продовження дії зернової ініціативи, збільшення терміну її реалізації на рік або до припинення дії воєнного стану. Забезпечення умов для проведення аграріями всього необхідного комплексу польових робіт є головною умовою досягнення цілей сталого розвитку України. Також, важливими напрямами механізмів державного управління повинні стати сприяння відновленню поголів'я тварин та відбудові тваринницьких комплексів; розширення зернової ініціативи на Миколаївський портовий вузол, а також включення до угоди можливості імпорту мінеральних добрив до українських портів.

Варто зазначити, що державна підтримка залишається на рівні, нижчому за задекларовані Урядом цілі, і в минулому значною мірою охоплювала великі фермерські господарства, включаючи деякі агрохолдинги. Для забезпечення прозорості державного ринку землі необхідно завершити повну інвентаризацію та реєстрацію земель державної та комунальної власності. Прозора приватизація земель державної власності допоможе в реалізації державних планів децентралізації. Доходи мають бути спрямовані на відновлення напівзруйнованої сільської інфраструктури.

Література

1. Гуторова О.О., Гуторов О.І. Особливості розвитку та напрями удосконалення інноваційної діяльності в АПК. Аграрні інновації. 2023. №17. C.211-217.

2. Жовнірчик Я. Ф., Гусєв В. О. Удосконалення механізму формування інвестиційного клімату у сфері агропромислового комплексу України. Публічне управління та регіональний розвиток. 2022. № 18. С. 1079-1100.

3. Латинін М., Харченко Т. Результативність функціонування фінансово-економічного механізму державного регулювання сталого розвитку аграрного сектору економіки України. Науковий вісник: Державне управління. 2021. №3(9). С. 68-86. https://doi.org/ 10.32689/2618-0065-2021-3(9)-68-86

4. Могильний О. М. Удосконалення організаційноекономічного механізму стійкого розвитку аграрної сфери: теоретико-методологічні засади. Економша та держава. 2022. №5. C.19-27.

5. Земельна реформа: Аналітична довідка ООН. URL: https://ukraine.un.org/sites/ default/files/2020-07/UN%20Policy%20Paper%20on%20LAND%20REFORM_UKR_FINAL.pdf (дата звернення 28.02.2024).

6. Зусилля з раннього відновлення України: Звіт про результати роботи ООН за 2022 рік. Київ: ООН Україна, 2023. 18 с.

7. Стратегія сталого розвитку України 2030 рр. ООН Україна. URL: https://www.undp.org/ sites/g/files/zskgke326/files/migration/ua/UNDP_Strategy_v06-optimized.pdf (дата звернення 28.02.2024).

8. Агропромисловий комплекс України, огляд ніші та реалії сьогодення. Команда YC.Market. URL: https://blog.youcontrol.market/aghropromislovii-komplieks-ukrayini-oghliadnishi-ta-riealiyi-soghodiennia/ (дата звернення 28.02.2024).

9. Аграрний сектор економіки: підсумки 2022 та прогноз на 2023 рік. Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/ahrarnyysektor-ekonomiky-pidsumky-2022-ta-prohnoz-na-2023-rik (дата звернення 28.02.2024).

10. Декларація Лугано. Ukraine Recovery Conference. URL: https://ua.urc-international.com/ materiali-konferenciyi (дата звернення 28.02.2024).

11. План відновлення України: сильні та слабкі сторони. Lb.ua: дорослий погляд на світ.ЦРЬ: https://lb.ua/blog/tetiana_bohdan/526637_plan_vidnovlennya_ukraini_silni.html (дата звернення 28.02.2024).

References

1. Hutorova, O.O., & Hutorov, O.I. (2023). Osoblyvosti rozvytku ta napriamy udoskonalennia innovatsiinoi diialnosti v APK [Peculiarities of development and directions for improvement of innovative activity in agriculture]. Ahrarni innovatsii - Agrarian innovations, 17, 211-217 [in Ukrainian].

2. Zhovnirchyk, Ya. F., & Gusiev, V. O. (2022). Udoskonalennia mekhanizmu formuvannia investytsiinoho klimatu u sferi ahropromyslovoho kompleksu Ukrainy [Improvement of the investment climate formation mechanism in the agro-industrial complex of Ukraine]. Publichne upravlinnia ta rehionalnyi rozvytok - Public administration and regional development, 18, 1079-1100 [in Ukrainian].

3. Latynin, M., & Kharchenko, T. (2021). Rezultatyvnist funktsionuvannia finansovoekonomichnoho mekhanizmu derzhavnoho rehuliuvannia staloho rozvytku ahrarnoho sektoru ekonomiky Ukrainy [Effectiveness of the functioning of the financial and economic mechanism of the state regulation of sustainable development of the agrarian sector of the economy of Ukraine]. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia - Scientific Bulletin: State Administration, 3(9), 68-86 [in Ukrainian].

4. Mohylnyi, O. M. (2022). Udoskonalennia orhanizatsiinoekonomichnoho mekhanizmu stiikoho rozvytku ahrarnoi sfery: teoretyko-metodolohichni zasady [Improvement of the organizational and economic mechanism of sustainable development of the agrarian sphere: theoretical and methodological principles]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the state, 5, 19-27 [in Ukrainian].

5. Zemelna reforma: Analitychna dovidka OON [Land reform: Analytical reference of the UN]. (n.d.). ukraine.un.org. Retrieved from https://ukraine.un.org/sites/default/files/2020-07/UN% 20Policy%20Paper%20on%20LAND%20REF0RM_UKR_FINAL.pdf [in Ukrainian].

6. Ukraine's Early Recovery Efforts: UN Performance Report 2022 (2023). Kyiv: UN Ukraine [in Ukrainian].

7. Stratehiia staloho rozvytku Ukrainy 2030 rr [Sustainable Development Strategy of Ukraine 2030]. (n.d.). undp.org. Retrieved from https://www.undp.org/sites/g7files/zskgke326/ files/migration/ua/UNDP_Strategy_v06-optimized.pdf [in Ukrainian].

8. Ahropromyslovyi kompleks Ukrainy, ohliad nishi ta realii sohodennia [The agro-industrial complex of Ukraine, an overview of the niche and today's realities]. (n.d.). blog.youcontrol.market. Retrieved from https://blog.youcontrol.market/aghropromislovii-komplieks-ukrayini-oghliad-nishita-riealiyi-soghodiennia/ [in Ukrainian].

9. Ahrarnyi sektor ekonomiky: pidsumky 2022 ta prohnoz na 2023 rik [The agricultural sector of the economy: the results of 2022 and the forecast for 2023]. (n.d.). niss.gov.ua. Retrieved from https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/ahrarnyy-sektor-ekonomiky-pidsumky-2022ta-prohnoz-na-2023-rik [in Ukrainian].

10. Deklaratsiia Luhano [Declaration of Lugano]. (n.d.). ua.urc-international.com. Retrieved from https://ua.urc-international.com/materiali-konferenciyi [in Ukrainian].

11. Plan vidnovlennia Ukrainy: sylni ta slabki storony [Ukraine's Recovery Plan: Strengths and Weaknesses]. (n.d.). lb.ua. Retrieved from https://lb.ua/blog/tetiana_bohdan/526637_plan_ vidnovlennya_ukraini_silni.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru