Запровадження комплаєнс-контролю компанії у процесі виходу на зовнішні ринки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запровадження комплаєнс-контролю компанії у процесі виходу на зовнішні ринки

Мельник Т.М., Гуляєва Л.П.



Предмет дослідження. В умовах глобалізації світової економіки суб'єкти господарювання все більше прагнуть налагодити зовнішньоекономічні зв'язки та міжнародне співробітництво. У свою чергу зовнішньоекономічна діяльність, зокрема міжнародна торгівля, наприклад імпорт та експорт товарів і послуг, суттєво впливає на економічне зростання будь-якої країни.

Методи дослідження. У роботі використані діалектичний метод наукового пізнання, метод аналізу і синтезу, порівняльний метод, метод узагальнення даних.

Результати роботи. Оскільки світ продовжує спостерігати все більш нестабільну глобальну торгівлю, компанії прямують на незвідану територію, стикаючись із зростаючими проблемами у дедалі складнішому торговому середовищі. За даними консалтингових організацій з макроекономічної точки зору і надалі зберігатиметься фрагментація торговельних режимів [1]. Світова організація торгівлі (СОТ) стикається з найбільшою проблемою з моменту заснування, багатосторонні зусилля з лібералізації торгівлі зупинилися, а механізм врегулювання суперечок все ще стикається з політичним глухим кутом. Двосторонні та регіональні режими торгівлі продовжують поширюватися, і хоча деякі з них створюють привабливі можливості, особливо на ринках, що розвиваються, вони також означають відмінності в ступенях різних стандартів, правил походження, а також тарифних і нетарифних заходів, орієнтування в яких може складати труднощі для компанії та зумовлювати чималі витрати.

Галузь застосування результатів. По мірі розвитку та розширення бізнесу, часто виникає потреба у виході на міжнародні ринки та розвитку зовнішніх комерційних відносин. У цьому контексті, питання щодо впровадження комплаєнс-контролю стає актуальним, оскільки це є звичайною практикою для багатьох зарубіжних компаній. Однак, в українському законодавстві немає загальнообов'язкових норм щодо введення комплаєнсу для господарюючих суб'єктів, за винятком банків та професійних учасників фондового ринку, для яких передбачено обов'язкове створення систем управління ризиками у сфері корпоративного управління.

Висновки. Важливість комплаєнсу у міжнародному бізнесі полягає в тому, щоб забезпечити дотримання компаніями всіх відповідних правил і законів під час ведення бізнесу за кордоном. Це включає дотримання правил імпорту та експорту, митних вимог, торгових угод та інших законів і правил, пов'язаних із торгівлею.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, міжнародна торгівля, міжнародне співробітництво, імпорт та експорт товарів і послуг.



Melnyk T.M. Gulyaeva L.P.

Implementation of compliance control of the company in the process of entering foreign markets

The subject of the study. In the conditions of globalization of the world economy, business entities are increasingly striving to establish foreign economic ties and international cooperation. In turn, foreign economic activity, in particular international trade, such as import and export of goods and services, significantly affects the economic growth of any country.

Research methods. The work uses the dialectical method of scientific knowledge, the method of analysis and synthesis, the comparative method, and the method of summarizing data.

Work results. As the world continues to witness increasingly volatile global trade, companies are heading into uncharted territory, facing increasing challenges in an increasingly complex trading environment. According to consulting organizations, from a macroeconomic point of view, the

fragmentation of trade regimes will continue [1]. The World Trade Organization (WTO) is facing its biggest challenge since its inception, multilateral efforts to liberalize trade have stalled, and the dispute settlement mechanism is still facing political deadlock. Bilateral and regional trade regimes continue to proliferate, and while some of them present attractive opportunities, particularly in emerging markets, they also mean varying degrees of different standards, rules of origin, and tariff and nontariff measures that can be difficult to navigate for companies and incur considerable costs.

Field of application of results. As the business develops and expands, there is often a need to enter international markets and develop external commercial relations. In this context, the issue of implementation of compliance control becomes relevant, as it is a common practice for many foreign companies. However, there are no universally binding norms in Ukrainian legislation regarding the introduction of compliance for economic entities, with the exception of banks and professional participants of the stock market, for which the mandatory creation of risk management systems in the field of corporate governance is provided.

Conclusions. The importance of compliance in international business is to ensure that companies comply with all relevant rules and laws when doing business abroad. This includes compliance with import and export regulations, customs requirements, trade agreements and other trade-related laws and regulations.

Keywords: foreign economic activity, international trade, international cooperation, import and export of goods and services.



Вступ

Постановка проблеми. Комплаенс торгових норм важливий з кількох причин. По-перше, недотримання може призвести до значних фінансових і юридичних санкцій, включаючи штрафи, конфіскацію товарів і навіть кримінальні звинувачення. По-друге, недотримання правил торгівлі може завдати шкоди репутації компанії та ускладнити ведення бізнесу в майбутньому. Нарешті, комплаенс правил торгівлі може допомогти компаніям побудувати міцні довготривалі відносини з партнерами, постачальниками та клієнтами по всьому світу.

Відстежуючи останні правила торгівлі та вимоги, а також запроваджуючи ефективні програми відповідності, компанії можуть мінімізувати ризики, захистити свою репутацію та побудувати міцний, стійкий бізнес на світовому ринку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Впровадження комплаенсу у міжнародну діяльність компаній широко досліджено в роботах зарубіжних науковців.

У науковому дослідженні Р. Бйорда та С. Парка [2] ґрунтовно вивчається феномен впливу експортного комплаенсу на міжнародне підприємництво. Автори пропонують теоретико-методичні засади впровадження комплаєнс моделі інвестиційних ризиків (EIR), яка враховує компроміси між витратами та ризиком, аналізує змішані концепції технічної ефективності та ефективності розподілу ресурсів і дозволяє компаніям отримати конкурентну перевагу завдяки впровадженню комплаенсу.

Так Дж. Садегі зі співавторами досліджують функції комплаенсу експортного законодавства у міжнародній діяльності фірм [3]. Автор наголошує на необхідності подальшого вивчення різних перспектив системи експортного контролю та її застосування для сприяння міжнародному підприємництву в різних країнах.

Робота Е. Джангіна [4] присвячена комплаенсу в сфері захисту даних для іноземних компаній, які ведуть бізнес у Китаї, а також і тих, хто веде бізнес, пов'язаний з Китаєм, в інших країнах. Автор акцентує увагу на витратах, які вимушені нести компанії через недотримання китайського закону про захист даних: згідно прийнятого у 2021 році Закону про захист персональних даних (PIPA), невиконання вимог може призвести до штрафу в розмірі до 50 мільйонів юанів або п'яти відсотків від загального обороту компанії, призупинення комерційної діяльності або анулювання бізнес-ліцензії з особами, визнаними відповідальними за невиконання відповідність із застосуванням штрафу в розмірі до 1 мільйона юанів і забороною ставати директором, керівником, старшим менеджером або менеджером із захисту інформації будь-якої компанії.

В США підтримкою комплаєнс системи займається Бюро промисловості та безпеки (BIS) [5]. В 'їх методичних рекомендаціях щодо експортного комплаенсу наводяться елементи ефективної програми відповідності експортним вимогам.

Таким чином на даний час комплаенс у всьому світі, і в Україні зокрема, набуває з кожним днем все більшої актуальності.

Серед вітчизняних авторів з цієї проблематики можна відзначити роботу Т. Кобєлєвої, у якій приділено увагу питанням оцінки рівня комплаєнс-безпеки промислового підприємства. Автор пропонує науково-методичні засади механізму комплаєнс-моніторингу та пропонує модель оцінювання комплаєнс-ризиків з використанням методу попарних порівнянь [6].

Дослідження І. Пальцун [7] присвячене визначенню функціональних векторів комплаєнс-політики. Стаття А. Цюцяк та І. Цюцяк присвячена розробці моделі організації комплаєнс-контролю та наведено спільні та відмінні ознаки внутрішнього аудиту та комплаєнс-контролю [8]. У праці К. Березюк наведено підходи до розуміння комплаєнс-політики та розкрито проблеми функціонування комплаенсу на вітчизняних енергетичних підприємствах [9].

В. Іванов розглядає комплекс заходів із підвищення конкурентоздатності підприємства, мінімізації ризиків та забезпечення відповідності правовим та етичним нормам поведінки шляхом упровадження системи комплаенсу для підприємств транспортно-погістичної сфери [10].

Мета статті формування прикладного інструментарію комплаєнс-контролю на вітчизняних підприємствах, що здійснюють свою діяльність на міжнародних ринках.



Виклад основного матеріалу

За визначенням Європейського інституту експортного комплаенсу (EIFEC), експортний комплаенс це спеціалізована багатодисциплінарна структура/ дисципліна, яка охоплює всі види експортної діяльності (тобто товари та послуги, матеріальні та нематеріальні товари, передача платіжних засобів), які так чи інакше підпадають під дію правил експортного контролю (тобто подвійне використання, санкції тощо) застосовується до транзакцій між двома різними державами/ юрисдикціями/юридичними особами. Він надає підтримку компаніям в управлінні комплаєнсризиками, тобто тими, що пов'язані з юридичними або адміністративними санкціями, фінансовими втратами або погіршенням репутації через недотримання законів, нормативних актів і законодавства, кодексів поведінки та належної практики [11].

Хоча у національному законодавстві відсутнє чітке визначення комплаенсу, це поняття у широкому сенсі означає дотримання законних стандартів діяльності як на рівні компанії в цілому, так і кожного окремого працівника. Комплаенс охоплює відповідність зовнішнім правилам, включно з національними та міжнародними законами, а також внутрішнім політикам і процедурам. В результаті, система комплаєнс-контролю включає заходи для виявлення, аналізу та оцінки ризиків, а також розробки відповідних стратегій реагування.

Основними складовими комплаенсу є (рис.1):

1. Різні рівні законодавства, включаючи національне, законодавство інших країн та міжнародні норми;

2. Внутрішні корпоративні правила, такі як політика компанії, кодекси етики, стандарти поведінки та інше;

3. Особисті юридичні угоди, включаючи договори та угоди з партнерами, клієнтами тощо;

4. Судова практика та рішення інших відповідних державних установ;

5. Принципи бізнес-етики та загальноприйняті звичаї ділового обороту.

Комплаенс торговельного законодавства включає в себе низку заходів і процесів, зокрема:

1. Проведення належної перевірки партнерів і постачальників, щоб переконатися, що вони дотримуються правил торгівлі.

2. Моніторинг змін до нормативних актів і законів, а також відповідне оновлення політики та процедур.

3. Створення та ведення точного обліку всіх торгових операцій.

4. Запровадження внутрішнього контролю та програм навчання для забезпечення того, щоб працівники усвідомлювали свої обов'язки та потенційні ризики невиконання вимог.

5. Проведення регулярних аудитів та оцінок для виявлення областей невідповідності та впровадження коригувальних дій, якщо це необхідно.

У чутливу епоху важливого регулювання та закликів до викорінення корупції для компаній є доцільним з юридичної та етичної точки зору мати стратегію протидії хабарництву та корупції. Наявність якісної програми відповідності може допомогти захистити компанію, якщо буде виявлено, що один із її співробітників дав хабар. І антикорупційна політика стосується не лише зменшення ризиків; вони несуть дедалі важливіший моральний імператив [13].

Рисунок 1. Складові комплаєнсу компанії, що здійснює зовнішньоекономічну діяльність

Джерело: побудовано за [12]



Серед основних проблем комплаєнсу вітчизняних компаній можна виділити наступні [14]:

недостатнє впровадження автоматизації бізнес-процесів;

неправильне сприйняття функцій комплаєнсу персоналом компанії;

недолік кваліфікованих працівників у сфері комплаєнсу;

недостатнє розуміння стейкхолдерами компанії важливості впровадження комплаєнсу.

Найбільш конкурентоспроможні компанії застосовують і рекомендують такі найкращі практики, щоб підтримувати комплаєнс-систему [15]:

необхідність постійного моніторингу змін у законодавстві;

дотримання правил, вчасно адаптуючи свої процеси та використовуючи переваги змін ця практика може мати величезні переваги в порівнянні з конкурентами, особливо якщо вони не так швидко приймають зміни у своєму ланцюжку постачання;

командний баланс. Оптимізація робочих процесів може бути великою проблемою. Коли відділи зовнішньої торгівлі працюють разом з іншими відділами чи партнерами, важливо чітко висловлювати очікування та цілі для досягнення поставлених цілей.

зменшення ризику перебоїв у ланцюзі поставок. Компанії підвищать свою ефективність, коли зменшать залежність від ручних процесів і зменшать складність свого ланцюжка поставок;

додання автоматизації. Автоматизація зовнішньої торгівлі зменшує ймовірність помилки та втрати часу на обробку інформації, підвищуючи видимість подій і забезпечуючи більш швидкий вихід на ринок;

гнучкість у часи глобальних змін. Робочі групи повинні працювати в гнучкому середовищі. Таким чином вони зберігають здатність швидко адаптуватися до регуляторних змін, можливостей на нових ринках і в управлінні своїми партнерами.

Законодавство на національному та європейському рівнях стає дедалі складнішим і обширнішим, що ускладнює його відстеження для працівників компанії. Окрім офіційних правил, існують також неформальні принципи ділової етики та традиції. Роль комплаєнс-контролера полягає не лише у моніторингу змін у законодавстві, але й у систематичній роботі щодо оцінювання ризиків у різних аспектах діяльності компанії, від умов працевлаштування до впровадження маркетингових стратегій.

Отже, першим кроком після вирішення запровадити контроль за дотриманням комплаєнсу є визначення відповідальної особи або відділу за цю процедуру. Можливі варіанти призначення одного працівника або створення спеціалізованого відділу. Згідно з дослідженням KPMG 2023 року, більшість компаній довіряють комплаенс 2-5 співробітникам, у третини випадків ці обов'язки лежать на одній людині, а 15% компаній створюють для цього окремий відділ [16]. Також поширена практика розподілу комплаєнс-завдань між юридичним, фінансовим та відділами безпеки. Вибір структури управління комплаенсом залежить від потреб та специфіки компанії.

Узагальнення практичних засад впровадження комплаєнс-контролю на підприємстві дозволяє представити цей процес у вигляді алгоритму дій (рис.2)

Важливим аспектом успішного ведення бізнесу за кордоном є дотримання законодавства країн, куди компанія здійснює експорт. В Європейському Союзі та інших країнах існують суворі регуляції в багатьох секторах, зокрема в охороні здоров'я, фінансових послугах, виробництві хімікатів, харчових продуктів, безпеці товарів, а також у сферах захисту інформації та прав споживачів. Ці вимоги часто відрізняються від українських стандартів, тому експорт у цих областях може вимагати додаткових дозволів та ліцензій.



Рисунок 2. Алгоритм проведення процедури комплаєнсу

Джерело: побудовано автором на основі [17]

комплаєнс контроль міжнародний ринок

Поряд з цим, слід враховувати деякі законодавчі акти іноземних країн у більшості сфер діяльності. Наприклад:

Директиву ЄС про авторське право, яка захищає права в інтернеті і стосується не лише провайдерів і онлайн-платформ, але й різноманітних компаній, що експортують товари в ЄС [18]. Ця Директива впливає на умови рекламних договорів та вимагає дотримання її положень при створенні онлайн-платформ та веб-сайтів для просування товарів.

GDPR (Загальний регламент захисту даних) [19], який застосовується до всіх організацій, що обробляють персональні дані громадян ЄС, незалежно від місця розташування компанії. Цей регламент охоплює будь-яку інформацію, що може ідентифікувати фізичну особу, включаючи електронні адреси, адреси проживання, номери телефонів та інші особисті дані. Компанії, що експортують товари в ЄС і просувають 'їх через онлайн-платформи, повинні дотримуватися цього регламенту. Недотримання GDPR може призвести до значних штрафів (20 млн. євро або до 4% від річного обороту компанії).

Коли компанія розширює свою діяльність на міжнародний ринок, вона зустрічається з вимогами українського законодавства, пов'язаними з веденням операцій з іноземними контрагентами. Важливо, що експортери повинні слідувати правилам валютного регулювання та дотримуватися положень податкового кодексу, які регулюють контрольовані операції з нерезидентами. Ключовими аспектами при цьому є валютний і податковий комплаєнс.

Кожен український експортер зобов'язаний дотримуватися встановлених законодавством України термінів для здійснення розрахунків за експортними угодами. Протягом останніх років Національний банк України провадив політику лібералізації валютного ринку, яка ефективно функціонувала до початку війни. До 24 лютого 2022 року максимальний термін для здійснення розрахунків за експортно-імпортними операціями становив 365 днів. Однак з початком повномасштабного вторгнення Росії цей період був спочатку скорочений до 90 днів, а згодом до 120 днів. Це означає, що експортер мусить отримати платіж у іноземній валюті на свій рахунок упродовж 120 днів після митного оформлення вантажу. Для експорту послуг, робіт чи інших немайнових прав цей термін розраховується з дати підписання акту прийому-передачі, інвойсу або інших документів. Невиконання цих умов може призвести до накладення штрафу у розмірі 0,3% від суми затриманого платежу за кожен день прострочення (Ст. 13 Закону України «Про валюту та валютні операції" [20]). Наявність добре організованої системи дотримання внутрішніх правил (комплаенсу) в компанії допоможе експортерам не лише стежити за строками отримання валютної виручки, але й бути обізнаними з законними способами уникнення штрафів у разі неможливості дотримання термінів. У цьому аспекті згаданий Закон [21] надає три можливості для уникнення штрафів за прострочення розрахунків за експортними контрактами:

1) подання заяви до Міністерства економіки України про продовження термінів розрахунків;

2) доказ виникнення форс-мажорних обставин;

3) звернення до суду для стягнення коштів з іноземного контрагента, що припиняє нарахування штрафу за період розгляду справи.

Є кілька аспектів роботи з нерезидентами. Шляхом аналізу можна виявити сфери, де такі ризики найбільш поширені, та визначити рівень ризику конкретної господарської операції. Проведення комплаєнс-експертизи потенційного контрагента додає впевненості в тому, що господарська операція принесе позитивний результат і задовольнить інтереси обох сторін і не призведе до тривалого судового спору в майбутньому.

Комплаєнс іноземного контрагента пропонується розглядати з точки зору можливих ризиків, які можуть виникнути в процесі провадження господарської діяльності та заходів щодо 'їх мінімізації та уникнення, які повністю відповідають усім вимогам чинного законодавства. На практиці доцільно виділяти три групи ризиків:

Податкові ризики це ризики нарахування податкових зобов'язань;

Юридичні ризики -- це ризики невиконання або порушення контрагентом договору;

Ризиками в банківській сфері є неможливість виконання договору через відмову банку від списання та/або зарахування коштів.

Податкові ризики або ризики нарахування податкових зобов'язань Національне законодавство встановлює особливі правила оподаткування операцій з нерезидентами. Це питання регулюється і на міжнародному рівні, зокрема шляхом укладення державами конвенцій про усунення подвійного оподаткування. На сьогодні Україна є учасницею 79 таких конвенцій. Правильне застосування положень національного законодавства в поєднанні з конвенціями про усунення подвійного оподаткування є запорукою успішної економічної операції без будь-яких негативних наслідків. Важливо враховувати, що конвенції мають вищу юридичну силу, ніж національне законодавство. їх заява не є безумовною, але має супроводжуватися довідкою про те, що нерезидент є резидентом країни, з якою Україна уклала міжнародний договір.

Законодавство визначає такі критерії, які найбільше впливають на порядок оподаткування операцій з нерезидентами:

1. Предмет договору

Він поділяється на дві умовні частини: Перша це вимоги національного законодавства України щодо податкових наслідків укладення певного договору з нерезидентом. Зокрема, для деяких видів договорів з нерезидентами податковими наслідками є необхідність сплати як податковим агентом податку на прибуток із джерелом походження в Україні. Отже, необхідно визначити, чи оподатковується податком на прибуток господарська операція з джерелом походження в Україні. Якщо відповідь на це питання позитивна, то необхідно переходити до другої частини.

Друга частина цього питання полягає в тому, що різні податкові правила можуть бути встановлені конвенціями про усунення подвійного оподаткування, які мають вищу юридичну силу, ніж норми національного законодавства. Кожна конвенція про усунення подвійного оподаткування визначає конкретні податкові наслідки для різних правовідносин, таких як договори перевезення, сплата роялті, доходи від підприємницької діяльності, сплата відсотків тощо.

Умови конвенцій з різними державами можуть істотно відрізнятися. Тому для правильного визначення порядку оподаткування кожної конкретної операції необхідно спочатку проаналізувати його в національному законодавстві. З точки зору конвенції про усунення подвійного оподаткування помилки в правильності визначення предмета угоди неприпустимі.

2. Місце виконання Договору

На перший погляд просте запитання. Але коли справа доходить до транскордонних операцій, складніше визначити, де саме був отриманий дохід. Але це необхідно визначити з точки зору податкового законодавства. Податковий кодекс визначає, що розуміють під доходами з джерелом походження з України. Податковим кодексом України або ПКУ до об'єктів оподаткування віднесено доходи, отримані нерезидентами на території України. Таким чином, для правильного визначення режиму оподаткування важливо, поряд з правильним визначенням предмета договору, визначити, чи відповідають доходи, отримані нерезидентом, ознакою доходів, отриманих на території України. Правильно визначивши предмет договору та місце його виконання на етапі укладення, Ви можете бути впевнені, що договір буде повністю відповідати нормам податкового законодавства, а режим оподаткування буде визначено правильно.

3. Трансфертне ціноутворення та місце реєстрації контрагента.

Трансфертне ціноутворення (ТЦ), є досить новою та складною структурою без послідовної історії випадків, але з величезними штрафами за порушення.

Регулювання ТЦ в Україні визначається 39-ю статтею Податкового кодексу України (ПКУ) [22]. Це в першу чергу стосується транзакцій між внутрішніми платниками податку на прибуток та іноземними компаніями. Якщо фірма проводить операції з іноземними партнерами, включаючи експорт, і її річний дохід перевищує 150 млн. грн., а сума угод з іноземними компаніями більше 10 млн. грн., такі операції можуть бути класифіковані як контрольовані за певних умов. У рамках трансфертного ціноутворення, підприємства, що здійснюють контрольовані операції, повинні обчислювати оподатковуваний дохід за принципом «витягнутої руки». Більшість контрольованих операцій здійснюється з іноземними пов'язаними компаніями. Варто зазначити, що операції з експорту товарів та послуг можуть вважатися контрольованими, навіть якщо вони проводяться через непов'язаних іноземних комісіонерів або з іноземними компаніями, зареєстрованими у країнах, включених до відповідного переліку Кабінету Міністрів України (згідно з пп. 39.2.1.2 ПКУ). У разі визнання операцій контрольованими, підприємство зобов'язане довести, що ціни в цих операціях відповідають принципу «витягнутої руки», підготувавши відповідну документацію з трансфертного ціноутворення та надавши звіт про такі операції податковій службі у разі необхідності.

Якщо платник податків не має добре організованого контролю в сфері ТЦ, він може зіткнутися з серйозними штрафними санкціями. Штрафи за порушення норм законодавства у цій сфері включають [23]:

* Штраф за несвоєчасне подання звіту по ТЦ до 1 жовтня наступного року після звітного року становить 300 прожиткових мінімумів, які були встановлені на 1 січня звітного року. Наприклад, у 2023 році максимальний штраф складав 805 200 грн.

* За відсутність подання документації з трансфертного ціноутворення передбачений штраф у розмірі 3% від суми контрольованих операцій, по яких не було подано документацію, але не більше 200 прожиткових мінімумів.

* Штраф за запізнення у поданні звіту про контрольовані операції або документації з трансфертного ціноутворення складає 1 прожитковий мінімум за кожен день прострочення, але загальна сума штрафу не повинна перевищувати 300 прожиткових мінімумів.

Юридичні ризики.

Юридичний ризик це ризик невиконання або порушення контрагентом умов контракту чи угоди. Зокрема, маються на увазі ризики того, що контрагент не оплатить поставлений товар або не поставить оплачений товар. Комплаєнс-експертиза в цьому контексті слугує передусім для визначення можливості примусового захисту власних інтересів у разі порушення угоди контрагентом. Наприклад, якщо товар постачається нерезиденту з умовами оплати після поставки, необхідно бути впевненим у наявності у такого контрагента майна та коштів у достатній кількості для стягнення, якщо такий контрагент не здійснює оплату. Пункти угоди зі штрафними санкціями не працюватимуть, якщо контрагент не має ресурсів для примусового виконання рішення. Наявність активів у компанії сприяє її надійності. Такій компанії є що втрачати і вона чесно ставиться до обов'язків.

То як це перевірити? У деяких юрисдикціях фінансові показники компанії, аудиторські висновки, баланси тощо можуть бути загальнодоступними. Однак більшою мірою це стосується корпорацій, які, згідно з місцевим законодавством, зобов'язані публікувати таку інформацію. Бажано шукати якомога більше інформації у відкритих джерелах та джерелах, до яких можна отримати доступ за додаткову плату. Якщо такої інформації взагалі немає у відкритому доступі, як це буває в більшості випадків, 'її необхідно запитувати у контрагента. Зокрема, найбільшої уваги заслуговує інформація про активи компанії. При цьому необхідно проаналізувати, з чого саме складаються активи. Це важливо, оскільки бувають ситуації, коли у контрагента є великі активи, але вони складаються лише з дебіторської заборгованості, а отже фактично можливість стягнути гроші з такого контрагента у примусовому порядку практично відсутня.

Ризики банківського сектору або неможливість виконання договору через відмову банку від списання та/або зарахування коштів. В умовах посилення банківського нагляду, запровадження банками процедур Know Your Customer або KYC та ризик-орієнтованого підходу. З одного боку, банки захищають своїх клієнтів від сумнівних операцій, а з іншого створюють перешкоди для чесної господарської діяльності та блокують платежі [24].

Водночас місце реєстрації контрагента сильно впливає на рівень і деталізацію вивчення банком самої операції. Припустимо, контрагент зареєстрований у державі, яка входить до Переліку держав, що відповідають критеріям Податкового кодексу України, або підпадає під Перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток або податок з підприємств. У такому випадку такий правочин підлягає детальному вивченню. Платіж на рахунок такого контрагента може бути затриманий. Тому це необхідно прописати в договорах.

Поряд з місцем реєстрації контрагента критерієм ризику може бути банк, в якому контрагент має рахунок. Це є важливим з точки зору того, що банки зобов'язані верифікувати своїх клієнтів і перевіряти 'їх під час відкриття рахунку та під час здійснення господарської діяльності. Але різні банки роблять це по-різному. Наприклад, дуже мало банків відкриють рахунок для офшорної компанії. Велику роль відіграє престиж банку, а рахунок у великому банку значно знижує ризик роботи з таким контрагентом. І навпаки, рахунок у невеликому банку з сумнівною репутацією викликає багато питань, оскільки такий банк може в будь-який момент припинити свою діяльність, і компанія не зможе отримати платіж від свого контрагента. Таким чином, аналіз банку, в якому контрагент має відкритий рахунок, є важливим елементом комплаенс експертизи.

Підсумовуючи, слід зазначити, що для аналізу іноземного контрагента важливо з'ясувати наступну інформацію: Предмет господарської операції; Країна реєстрації контрагента; Організаційно-правова форма контрагента; Обслуговуючий банк контрагента; і Фінансовий стан контрагента; і Умови конвенції про усунення подвійного оподаткування з країною реєстрації контрагента. Проведення комплаєнс експертизи вашого потенційного іноземного контрагента є обов'язковим елементом проведення зовнішньоекономічної експертизи, а аналіз податкових, правових та банківських ризиків запорукою успішної економічної операції.

Ризики, пов'язані з іноземними агентами або контрагентами для відмивання грошей або фінансування тероризму, подібні до ризиків, які представляють національні агенти. Наприклад, іноземний агент національного відділу грошових послуг може мати слабку політику, процедури та внутрішній контроль проти відмивання грошей або бути співучасником тих, хто намагається перевести незаконні кошти. У деяких випадках іноземні агенти можуть становити більший ризик, ніж місцеві агенти, оскільки вони не підпадають під дію нормативного режиму Закону про банківську таємницю; ступінь, до якого вони підпадають під дію законодавства про боротьбу з відмиванням грошей, і якість цього регулювання залежатимуть від юрисдикції, у якій вони розташовані.

Крім цього, Законодавство та регулятивні вимоги США суттєво впливають на банківський комплаєнс. У разі використання долара США як валюти розрахунків, всі фінансові операції неминуче проходять через кореспондентські рахунки американських банків, де вони перевіряються відповідно до американського законодавства, спрямованого на боротьбу з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму.

Банки ретельно моніторять, чи не здійснюються транзакції через 'їхні рахунки з країнами, що входять до «чорних списків», а також з підсанкційними державами чи контрагентами. Санкційні списки, які існують у кожній країні, враховують переліки міжнародних організацій та США. Тому для компанії важливим є уважне ставлення до вибору контрагентів і забезпечення прозорості її фінансових транзакцій, щоб уникнути ризику блокування коштів з боку банків. У випадку блокування або арешту коштів процес розслідування та розблокування може тривати місяцями.

Подальші виклики впровадження комплаєнсконтролю.

За результатами дослідження, проведеного консалтинговою компанією KPMG [25] (рис.3), більше третини опитаних комплаєнс-спеціалістів компаній вважає, що найбільшою проблемою для 'їхньої роботи з комплаенсу вимог протягом наступних двох років будуть нові нормативні вимоги (34 відсотки). На друге місце вони ставлять аналіз даних і прогнозне моделювання (30 відсотків), оскільки компанії прагнуть визначати та зіставляти надійні, точні дані для моніторингу та звітування про свої зусилля щодо відповідності.

Респонденти також наголошують на необхідності покращення нагляду та участі правління, а також включення засобів комплаєнс-контролю на ранніх етапах розробки процесу та продукту. Опитані комлаєнс-спеціалісти з Азіатсько-Тихоокеанського регіону найбільшою проблемою вважають утримання талантів, що відображає гостру нестачу навичок. Для учасників опитування з Китаю та Японії звітність ESG ((Environmental, Social and Govemancе) стоїть на першому місці, оскільки мейнстрімом стає розкриття нефінансової інформації. З точки зору галузевої приналежності компанії, комплаєнс-контроль особливо важливий для спеціалістів енергетичних компаній (39 відсотків), тоді як респонденти з технологічних, медіа та телекомунікаційних компаній передусім ставлять аналітику даних (37 відсотків).

Технологія у вигляді аналітики даних, автоматизації та штучного інтелекту пропонує величезний потенціал для підвищення ефективності комплаенсу, але також створює нові ризики, особливо які пов'язані з конфіденційністю та безпекою даних.

За результатами проведеного дослідження [27] більшість респондентів (72 відсотки) вказують на власні плани щодо найму більшої кількості комплаєнс-спеціалістів, причому більшість очікує помірного збільшення до п'яти відсотків. Респонденти з Франції та Німеччини мають найамбітніші цілі щодо найму персоналу, а також енергетичні компанії -- потенційний наслідок жорстких нормативних актів, що впливають на ці географічні регіони та галузі. В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні утримання талантів вважається найбільшою проблемою комплаенсу протягом наступних двох років, що посилює потребу в залученні нових людей і утриманні наявного персоналу. У цьому регіоні розташовано багато компаній, що швидко розвиваються, тому навички комплаенсу виглядають досить затребуваними.

Рисунок 3. Відсоток респондентів при відповіді на запитання: «З якими основними труднощами зіткнеться ваша організація щодо дотримання нормативних вимог протягом наступних двох років?»

Джерело:[26]



Висновки

У контексті глобалізації та зростаючих міжнародних вимог, належний комплаєнс-контроль є невід'ємною частиною успішної експортної діяльності. Він забезпечує дотримання законодавчих рамок та мінімізує ризик юридичних та фінансових санкцій.

Підприємства, які впроваджують зовнішньоекономічну діяльність мають бути обізнані не тільки з вітчизняним законодавством, але й з вимогами та нормативами країн-партнерів та міжнародними стандартами.

Для таких компаній необхідно розробити та впровадити чіткі внутрішні політики та процедури для контролю та управління ризиками, пов'язаними з експортною діяльністю, включаючи валютні операції, податкове планування, а також дотримання правил щодо мита та ліцензування.

Підвищення обізнаності та навчання персоналу важливі для ефективного впровадження комплаєнс-контролю. Це включає розуміння ризиків, а також процедур і політик компанії.

Важливо постійно моніторити діяльність підприємства, а також регулярно переглядати та оновлювати комплаєнс-програми, щоб вони відповідали змінам у законодавстві та ринкових умовах.

Інтеграція сучасних технологій і програмного забезпечення може значно підвищити ефективність комплаєнс-контролю, забезпечуючи кращий аналіз даних та виявлення ризиків.

Важливо підтримувати відкритий та прозорий діалог з регуляторами та залучати зовнішніх аудиторів для перевірки та оцінки комплаєнс-системи.

Підприємства, які здійснюють свою діяльність на міжнародному ринку, повинні бути гнучкими у своїй відповіді на зміни в міжнародному бізнессередовищі та проактивно пристосовуватися до нових вимог та ризиків.

У сучасному світі, де діє суворе регулювання, наявність ефективної системи управління ризиками є ключовим фактором для успішності міжнародного бізнесу. Така система сприяє зниженню ризиків пов'язаних із штрафами та заморожуванням фінансових коштів, а також забезпечує належне виконання умов контрактів.



Список використаних джерел

1. Сайт «The challenges of cross-border international trade. KPMG.» [Електронний ресурс]: URL: https:// kpmg.com/xx/en/home/insights/2022/04/thechallenges-of-cross-border-international-trade.html (дата звернення: 22.01.2024).

2. Bird, Robert C. and Park, Stephen, Turning Corporate Compliance Into Competitive Advantage (March 15, 2017). University of Pennsylvania Journal of Business Law, Vol. 19, No. 2, 2017, Available at SSRN: https://ssrn.com/ abstract=2763348 (дата звернення: 22.01.2024).

3. How does export compliance influence the internationalization of firms: is it a thread or an opportunity? / V. Jafari Sadeghi et al. Journal of Global Entrepreneurship Research. 2018. Vol. 8, no. 1. URL: https://doi.org/10.1186/s40497-018-0089-3 (дата звернення: 22.01.2024).

4. Jiang Eric J. Data compliance: challenges to foreign companies doing business in and relating to China 2022. [Електронний ресурс]: URL: https://www.ibanet.org/ data-compliance-challenges-to-foreign-companiesin-china(дата звернення: 22.01.2024).

5. Сайт «Export Compliance Guidelines. BIS». [Електронний ресурс]: URL: https://www.bis.doc.gov/index. php/documents/pdfs/1641-ecp/file (дата звернення: 22.01.2024).

6. Кобелева Т.О. Комплаєнс-безпека промислового підприємства: теорія та методи Монографія / Т.О.Кобєлєва Харків: ООО «Планета-принт», 2020.354 с.

7. Пальцун І.М. Compliance-політика як складова корпоративної культури підприємства // Торгівля та ринок України: Збірник наук. праць.2013.Вип. 35. -С. 134-141.

8. Цюцяк А. Л., Цюцяк І. Л. Впровадження системи комплаенс-контролю у вітчизняну систему незалежного фінансового контролю та аудиту. Економіка: наук.-інформ. вісник. 2011. № 3. С. 200-206.

9. Березюк К. М. Реалізація комплаєнс-політики НАЕК «Енергоатом» як основа розвитку соціальної відповідальності атомної енергетики. Соціальна економіка. 2021. 61. С. 42-50. DOI: https://doi.org/10.26565/25242547-2021-61-04. (дата звернення: 22.01.2024).

10. Іванов В. Б. Впровадження системи комплаенс у підприємствах транспорту та логістики. [Електронний ресурс]: URL:http://bses.in.ua/journals/2018/ 27_1_2018/29.pdf (дата звернення: 22.01.2024).

11. The Code of Export Compliance: EU-CEC. EIFEC. 2018

12. Сайт «Вихід бізнесу на зовнішній ринок: що потрібно знати про комплаєнс-контроль?». [Електронний ресурс]: URL: https://biz.ligazakon.net/ analitycs/216886_vikhd-bznesu-na-zovnshnyrinok-shcho-potrbno-znati-pro-komplans-kontrol (дата звернення: 22.01.2024).

13. Сайт «Why do international businesses need

compliance strategies?». [Електронний ресурс]: URL: https://study-online.sussex.ac.uk/news-

and-events/corruption-and-governance-macompliance-strategies-in-international-business/ (дата звернення: 22.01.2024).

14. Бортнікова М. Г., Стасюк Н. Р., Малиновська Ю. Б. Формування прикладного інструментарію комплаенсу на вітчизняних підприємствах

15. Gopp P. Adding Compliance in Foreign Trade. [Електронний ресурс]: URL: https://tax.thomsonreuters. com/blog/adding-compliance-in-foreign-trade/ (дата звернення: 22.01.2024).

16. Сайт «Stepping up to a new level of compliance.

KPMG Global Chief Ethics and Compliance Officer survey. KPMG International. 2024». [Електронний ресурс]: URL: https://assets.kpmg.com/content/

dam/kpmg/xx/pdf/2024/01/stepping-upto-a-new-level-of-compliance.pdf (дата звернення:22.01.2024).

17. Amblard-Ladurantie C. Ensuring Business Process Compliance: Best Practices for Success. 2023. [Електронний ресурс]: URL: https://www.mega.com/ blog/business-process-compliance-best-practices (дата звернення: 22.01.2024).

18. Сайт» Directive (EU) 2019/790 of the European Parliament and of the Council of 1 7 April 2019 on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/ EC (Text with EEA relevance.)». [Електронний ресурс]: URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/790/ oj (дата звернення: 22.01.2024).

19. Сайт «General Data Protection Regulation». [Електронний ресурс]: URL: https://gdpr-info.eu/ (дата звернення: 22.01.2024).

20. Сайт «Закон України «Про валюту та валютні операції»«. [Електронний ресурс]: URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2473-19#Text (дата звернення: 22.01.2024).

21. Сайт «Закон України «Про валюту та валютні операції»«. [Електронний ресурс]: URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/2473-1 9#Text (дата звернення: 22.01.2024).

22. Сайт «Податковий кодекс Ураїни». [Електронний ресурс]: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17#Text (дата звернення: 22.01.2024).

23. Сайт «Податковий кодекс Ураїни». [Електронний ресурс]: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17#Text (дата звернення: 22.01.2024).

24. Сайт «Compliance with Foreign Counterparties to Avoid Potential Risks in Economic Activity». [Електронний ресурс]: URL: https://financialcrimeacademy. org/compliance-with-foreign-counterparties/ (дата звернення: 22.01.2024).

25. Сайт «Stepping up to a new level of compliance. KPMG Global Chief Ethics and Compliance Officer survey. KPMG International. 2024.» [Електронний ресурс]: URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/ xx/pdf/2024/01/stepping-up-to-a-new-level-ofcompliance.pdf (дата звернення: 22.01.2024).

26. Сайт «Stepping up to a new level of compliance. KPMG Global Chief Ethics and Compliance Officer survey. KPMG International. 2024.» [Електронний ресурс]: URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/ xx/pdf/2024/01/stepping-up-to-a-new-level-ofcompliance.pdf (дата звернення: 22.01.2024).

27. Сайт «Stepping up to a new level of compliance. KPMG Global Chief Ethics and Compliance Officer survey. KPMG International. 2024.» [Електронний ресурс]: URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/ xx/pdf/2024/01/stepping-up-to-a-new-level-ofcompliance.pdf (дата звернення: 22.01.2024).



References

1. The site «The challenges of cross-border international trade. KPMG.» [Electronic resource]: URL: https:// kpmg.com/xx/en/home/insights/2022/04/thechallenges-of-cross-border-international-trade.html (access date: 01.22.2024).

2. Bird, Robert C. and Park, Stephen, Turning Corporate Compliance Into Competitive Advantage (March 15, 2017). University of Pennsylvania Journal of Business Law, Vol. 19, No. 2, 2017, Available at SSRN: https://ssrn.com/abstract=2763348 (access date:01.22.2024).

3. How does export compliance influence the internationalization of firms: is it a thread or an opportunity? / V. Jafari Sadeghi et al. Journal of Global Entrepreneurship Research. 2018. Vol. 8, no. 1. URL: https://doi. org/10.1186/s40497-018-0089-3 (access date:01.22.2024).

4. Jiang Eric J. Data compliance: challenges to foreign companies doing business in and relating to China 2022. [Electronic resource]: URL: https://www.ibanet. org/data-compliance-challenges-to-foreign-companies -in-china (access date: 01.22.2024).

5. The site «Export Compliance Guidelines. BIS». [Electronic resource]: URL: https://www.bis.doc.gov/index. php/documents/pdfs/1641-ecp/file (access date:

01.22.2024).

6. Kobyelyeva T.O. Komplayens-bezpeka promyslovoho pidpryyemstva: teoriya ta metody Monohrafiya / T.O.Kobyelyeva Kharkiv: OOO «Planeta-prynt», 2020.354 s.

7. Pal'tsun I.M. Sompliance-polityka yak skladova korporatyvnoyi kul'tury pidpryyemstva // Torhivlya ta rynok Ukrayiny: Zbirnyk nauk. prats'.2013.Vyp. 35. S. 134-141.

8. Tsyutsyak A. L., Tsyutsyak I. L. Vprovadzhennya systemy komplaens-kontrolyu u vitchyznyanu systemu nezalezhnoho finansovoho kontrolyu ta audytu. Ekonomika: nauk.-inform. visnyk. 2011. № 3. S. 200-206.

9. Berezyuk K. M. Realizatsiya komplayens-polityky NAEK «Enerhoatom» yak osnova rozvytku sotsial'noyi vidpovidal'nosti atomnoyi enerhetyky. Sotsial'na ekonomika. 2021. 61. S. 42-50. DOI: https://doi. org/10.26565/2524-2547-2021 -61 -04. (date of access: 22.01.2024).

10.Ivanov V. B. Vprovadzhennya systemy komplayens u pidpryyemstvakh transportu ta lohistyky. [Elektronnyy resurs]: URL:http://bses.in.ua/journals/201 8/ 27_1_2018/29.pdf (date of access: 22.01.2024).

1. The Code of Export Compliance: EU-CEC. EIFEC. 2018

2. Site «Entering a business to a foreign market: what you need to know about compliance control?». [Electronic resource]: URL: https://biz.ligazakon.net/analitycs/216886_vikhd-bznesu-na-zovnshny-rinokshcho-potrbno-znati-pro-komplans-kontrol (date of access: 22.01.2024).

3. The site «Why do international businesses need compliance strategies?». [Electronic resource]: URL: https://study-online.sussex.ac.uk/news-andevents/corruption-and-governance-ma-compliance-strategies-in-international-business/ (date of access: 22.01.2024).

4. Bortnikova M. H., Stasyuk N. R., Malynovs'ka YU. B. Formuvannya prykladnoho instrumentariyu komplayensu na vitchyznyanykh pidpryyemstvakh

1 5. Gopp P. Adding Compliance in Foreign Trade. [Electronic resource]: URL: https://tax.thomson-

reuters.com/blog/adding-compliance-in-foreigntrade/ (date of access: 22.01.2024).

16. The site «Stepping up to a new level of compliance. KPMG Global Chief Ethics and Compliance Officer survey. KPMG International. 2024». [Electronic resource]: URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/xx/pdf/2024/01/stepping-up-to-a-new-level-of-compliance.pdf (date of access: 22.01.2024).

17. Amblard-Ladurantie C. Ensuring Business Process Compliance: Best Practices for Success. 2023. [Electronic resource]: URL: https://www.mega.com/ blog/business-process-compliance-best-practices (date of access: 22.01.2024).

18. Site» Directive (EU) 201 9/790 of the European Parliament and of the Council of 17 April 2019 on copyright and related rights in the Digital Single Market and amending Directives 96/9/EC and 2001/29/EC (Text with EEA relevance.)». [Electronic resource]: URL: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2019/790/oj (date of access: 22.01.2024).

19. General Data Protection Regulation website. [Electronic resource]: URL: https://gdpr-info.eu/ (date of access: 22.01.2024).

20. Website «Law of Ukraine «On Currency and Currency Transactions»«. [Electronic resource]: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247319#Text (date of access: 22.01.2024).

21. Website «Law of Ukraine «On Currency and Currency Transactions»«. [Electronic resource]: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247319#Text (date of access: 22.01.2024).

22. Website «Tax Code of Urayna». [Electronic resource]: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17#Text (date of access: 22.01.2024).

23. Website «Tax Code of Urayna». [Electronic resource]: URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2755-17#Text (date of access: 22.01.2024).

24. «Compliance with Foreign Counterparties to Avoid Potential Risks in Economic Activity» website. [Electronic resource]: URL: https://financialcrimeacademy. org/compliance-with-foreign-counterparties/ (date of access: 22.01.2024).

25. The site «Stepping up to a new level of compliance. KPMG Global Chief Ethics and Compliance Officer survey. KPMG International. 2024.» [Electronic resource]: URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/xx/pdf/2024/01/stepping-up-to-a-new-level-of-compliance.pdf (date of access: 22.01.2024).

26. The site «Stepping up to a new level of compliance. KPMG Global Chief Ethics and Compliance Officer survey. KPMG International. 2024.» [Electronic resource]: URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/xx/pdf/2024/01/stepping-up-to-a-new-level-of-compliance.pdf (date of access: 22.01.2024).

27. The site «Stepping up to a new level of compliance. KPMG Global Chief Ethics and Compliance Officer survey. KPMG International. 2024.» [Electronic resource]: URL: https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/xx/pdf/2024/01/stepping-up-to-a-new-level-of-compliance.pdf (date of access: 22.01.2024).

17. Гнатенко, І. А., Попова, Ю. М., Банкір, І. Г., & Нечипоренко, К. В. (2021). Стратегії державних пріоритетів в контексті сценарного форсайту управління інноваційною економікою: моделювання науково-технічного та інтелектуального потенціалу. Агросвіт, (17), 3-9.

18. Зось-Кіор, М. В., & Брижань, К. О. (2017). Управління конкурентоспроможністю підприємства в умовах нестабільності. Міжнародний науковий журнал Інтернаука. Серія: Економічні науки, (6), 62-65.

Размещено на Allbest.ru

...