Інновації корпоративних фінансів у підтримці післявоєнного відновлення України: фінансування за критерієм ЦСР ООН

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Кафедра корпоративних фінансів і контролінгу

Інновації корпоративних фінансів у підтримці післявоєнного відновлення України: фінансування за критерієм ЦСР ООН

Алексін Г.О., к.е.н., доцент

Анотація

Післявоєнне відновлення України є нагальним питанням, що вимагає нестандартного підходу. Одним з таких рішень є застосування підходів корпоративних фінансів, що поєднують рішення мікро- та макрорівня. Метою статті є ідентифікації потенціалу інновацій корпоративних фінансів в частині критерію ЦСР ООН у вирішенні питання ефективного післявоєнного відновлення в Україні В статті аналізується процес післявоєнного відновлення України, який представляє собою складне завдання, вимагає комплексного підходу та інноваційних методів у сфері фінансування та реалізації соціально значимих проектів. Досліджено потребу у масштабних та різноманітних фінансових ресурсах, акцентуючи на важливості стабільного фінансування та нематеріальних видів капіталу. Розглянуто роль джерел фінансування та їх різноманітності у визначенні якісних характеристик цих ресурсів для ефективного відновлення.

Стаття обґрунтовує застосування критерію Цілей Сталого Розвитку ООН як основи для фінансування зі стратегічної та операційної точок зору. Проведено аналіз досліджень МВФ, що висвітлюють успішні випадки досягнення ЦСР ООН країнами за допомогою комплексних стратегій, які включають фінансову та галузеву політику на різних рівнях.

Розглянуто необхідність розробки ефективної політичної рамки на макрорівні для організації діяльності, спрямованої на досягнення стратегічної мети економічного відновлення України, в т.ч. забезпечення розуміння щодо джерел фінансування та розвитку національної економіки. На мікро-рівні висвітлено роль критерію ЦСР ООН у корпоративних фінансах та управлінських рішеннях.

Підкреслено важливість інвестиційних банків та фінансових радників у впровадженні цього критерію в рамках фінансування соціально значимих проектів, розробці фінансових продуктів, таких як «зелені» облігації, та лобіюванні сталого фінансування. Отримані результати можуть бути корисними фаховим дослідникам, міжнародним фінансовим організаціям, урядовим організаціям. Перспективи подальших досліджень передбачають адаптацію системи цілей ЦСР ООН до ключових показників результативності для оптимізації управління фінансуванням післявоєнного відновлення.

Ключові слова: інновації корпоративних фінансів; післявоєнне відновлення; Цілі сталого розвитку ООН; залучення фінансування; інвестиційний банкінг.

Annotation

Corporate finance innovation role in supporting post-war recovery of Ukraine: financing under UN SDG Citeria

G. Aleksin, PhD (Econ.), Ass. Professor of Corporate Finance and Controlling Department, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman

The post-war recovery of Ukraine is an urgent issue requiring a non-standard approach. Use of corporate finance approaches that combine micro- and macro-level solutions is a potential solution. Aim of this paper is to identify the potential of corporate finance innovations namely UN SDG criterion in solving issue of effective post-war recovery in Ukraine. Paper analyzes the post-war recovery process of Ukraine, requiring a complex approach and innovative methods in the field of financing and implementation of socially significant projects. Need for large-scale and diverse financial resources is studied, emphasizing the importance of stable financing and intangible types of capital. Role of funding sources and its diversity in determining the quality characteristics of these resources for effective recovery is considered.

Paper substantiates the application of the UN SDG criterion as a basis for financing from strategic and operational points of view. An analysis of IMF research highlighting successful cases of achieving the UN SDGs by countries with the help of complex strategies that include financial and sectoral policies at various levels is carried out. At the micro-level, the role of the UN SDG criterion in corporate finance and management decisions is highlighted. Importance of investment banks and financial advisors in implementing this criterion in the framework of financing socially significant projects, developing financial products such as «green» bonds, and lobbying for sustainable financing is emphasized.

Prospects for further research include the adaptation of the UN SDG target system to key performance indicators to optimize the management of post-war recovery financing.

Keywords: Corporate Finance Innovation; Post-War Recovery; UN Sustainable Development Goals; Raising Finance; Investment Banking.

Постановка проблеми

На сучасному етапі, коли Україна зіткнулася з викликами післявоєнного відновлення, роль інновацій у корпоративних фінансах стає ключовою. Ця комплексна задача потребує вирішення як на операційному (проектне управління, забезпечення стабільного та достатнього надходження коштів, тощо), так і стратегічному рівні (комбінування джерел фінансування відповідно до потреб післявоєнного відновлення та груп стейкхолдерів, забезпечення досягнення цілей на мікро- та макрорівні для довготривалого та сталого результату). Окремим нагальним питанням є забезпечення відповідного комплексу контролю та моніторингу цілей соціально значимого проекту, а також підтримання комунікації за встановленою рамкою, що зрозуміла для різних груп стейкхолдерів. Відповідно це охоплює проблематику управління новими фінансовими інструментами, технологіями та стратегіями, що мають бути узгоджені в рамках єдиної рамки. Таке рішення може дати комплекс цілей сталого розвитку ООН (ЦСР ООН).

Відповідно нагально постає питання розгляду ЦСР ООН як критерію залучення та структурування фінансування для післявоєнного відновлення в Україні. Такий підхід має потенціал стати каталізатором для сталого розвитку та соціально-економічного зростання, пропонуючи нові можливості для бізнесу, інвесторів, донорів і держави в післявоєнне відновлення України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Фінансування післявоєнного відновлення є складним науково-практичним питанням, про що свідчить вагомий масив попередніх досліджень. В. Фенглер та ін. [1, c. 11] наголошує на необхідності ефективного управління коштами на відновлення після масштабних лих, таких як збройна агресія. Т. Аддісон та ін. [2, c. 953] і М. Аль-Асаді [3, c. 9] підкреслюють важливість зовнішніх фінансових ресурсів у країнах, які сильно постраждали від збройної агресії, причому останній відзначає більшу залежність від таких ресурсів у контексті післявоєнного відновлення. Роль фінансового сектора в розв'язанні військового конфлікту досліджує Т. Аддісон та ін. [3, c. 954] з особливим фокусом на відновлення фінансової системи в пост-конфліктних економіках. Т Брюк та ін. [4, c. 27] і С. Баракат [5, c. 110] звертаються до питання викликів післявоєнного відновлення, причому підкреслюються обмеження через тяглість наслідків війни, а також спростовується користь впровадження мультидонорських цільових фондів для результативного післявоєнного відновлення. М. Арнольд та ін. [6, c. 37] наводить результати дослідження післявоєнного відновлення Уганди, наголошуючи на необхідності співпраці між стейкхолдерами та залученості уряду. Дж. Бойс [7, c. 121] підкреслює необхідність кращого розуміння зв'язків між підтриманням миру та розвитком, а також підкреслює важливості посилення національних спроможностей до фінансування та управління післявоєнним відновленням. Г. Дугінець, К. Ніжейко [8, c. 39] аналізують роль міжнародної технічної допомоги в процесі післявоєнного відновлення України після військових конфліктів.

Автори розглядають ключові аспекти такої допомоги, включаючи фінансову підтримку, трансферт технологій та навчання. Крім того, вивчаються потенційні виклики та перспективи, що стоять перед Україною в контексті залучення міжнародної допомоги. М. Диба та ін. [9, c. 60] розглядають можливості фінансування відновлення економіки України, акцентуючи увагу на критеріях екологічної, соціальної відповідальності та корпоративного управління (ESG). Аналізується, як впровадження цих критеріїв може вплинути на залучення інвестицій та покращення економічного стану країни на післявоєнному етапі розвитку. Дослідження [10, c. 42] описує роль банківського сектора, а саме державних банків, у процесі відновлення економіки України. Проаналізовано, як участь держави в капіталі банків може впливати на кредитування, інвестиційну діяльність та фінансову стабільність в умовах післявоєнного відновлення. Додатково розглядаються виклики та можливі стратегії для ефективного використання банківських ресурсів у контексті відновлення економіки України на післявоєнному етапі.

Однак, роль гібридних інновацій корпоративних фінансів як-то застосування критерію ЦСР ООН для залучення фінансування та його структурування у стимулювання післявоєнного відновлення недостатньо розглянуто та потребує додаткового вивчення.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є виділення ролі інновацій корпоративних фінансів на прикладі застосування критерію ЦСР ООН у реалізації комплексних задач соціально-економічного розвитку макро- та мікро-рівня, таких як післявоєнне відновлення України. В рамках досягнення сформованої мети дослідження поставлено такі завдання:

1. Розглянути сутність післявоєнного відновлення як комплексної задачі, що потребує залучення різноманітного інструментарію економічної науки;

2. Виділити роль інновацій корпоративних фінансів у підтримці задачі післявоєнного відновлення;

3. Розглянути потенціал застосування ЦСР ООН в післявоєнному відновленні України на макро- та мікро-рівні.

Виклад основного матеріалу

післявоєнний соціальний економічний інновація корпоративний фінанси

Післявоєнне відновлення України є комплексною задачею, яка потребує застосування нестандартних методів. Ще до масштабних руйнувань, спричинених російською збройною агресією на її наступному етапі з 2022 р., проблема модернізації в різних секторах української економіки була хронічною через постійний брак фінансування та слабкий режим захисту прав інвесторів. Комплексний підхід до фінансування та реалізації соціально значимих проектів, застосований в багатьох країнах, що розвиваються, для досягнення ЦСР ООН може слугувати орієнтиром для вирішення цієї проблеми. Наведемо аргументи на користь такого підходу:

- по-перше, досягнення ЦСР ООН в кожній країні та післявоєнне відновлення України є складними завданнями, які потребують скоординованих дій як на макро-, так і на мікро-рівнях;

- по-друге, успішна реалізація таких значимих проектів потребує великих за своїм обсягом і різноманітних за своїми характеристиками фінансових ресурсів; ці ресурси включають не лише стабільне та достатнє фінансування, а й нематеріальні види капіталу, включаючи соціальний та інтелектуальний капітал;

- по-третє, як досягнення ЦСР ООН, так і післявоєнне відновлення є соціально значимими проектами, на які впливає кілька змінних і які виконуються в середовищі великої невизначеності;

- по-четверте, характер джерел фінансування та різноманітність провайдерів фінансування (приватні інвестори, донори, міжнародні організації) визначає не лише кількісні параметри фінансування (обсяг, умови повернення, термін надання, затрати на фінансування), а й якісні параметри отриманого фінансування;

- по-п'яте, такий підхід уможливлює подальше вмонтування реалізованого проекту розвитку до регіональних і міжнародних рамок (наприклад, ініціатива з розвитку інфраструктури для міжнародної торгівлі в Східній Азії «India's Act East Policy», Індія, 1990 р. - до нині; аналогічна глобальна ініціатива «Один пояс, один шлях», Китай, 2013 р. - до нині; ініціатива з підтримки розвитку соціально значимої інфраструктури на засадах сталості «Japan's Quality Infrastructure Investment», Японія, 2016 р. - до нині; законодавчо оформлена ініціатива з розвитку виробництва напівпровідників на північноамериканському континенті «CHIPS and Science Act», США, 2022 р., тощо).

Однією з таких рамок є розвиток за парадигмою ЦСР ООН, що передбачає реалізацію соціально значимих проектів в країнах, що розвиваються, за ускладненого контексту обмеженості фінансування, викликів соціально-економічного та ускладненого безпекового характеру. Підкреслимо, що рамка ЦСР ООН спроможна до уможливлення реалізації таких проектів не тільки в soft-аспектах (тобто конструювання проекту навколо концепції сталого розвитку, підтримання комунікація зі стейкхолдерами, тощо), але і hard-аспектах (залучення фінансування зі змішаних джерел (державні, донорські, приватні кошти), реалізація механізмів Impact Finance та Green Finance, проектне управління, звітування за цілями, тощо).

Цю тезу підтримують результати дослідження аналітиків МВФ [11], у якому висвітлили конкретні ситуації, коли країни не змогли досягти ЦСР ООН через екзогенні та ендогенні фактори впливу. Тим не менш, ці країни змогли подолати ці виклики, запровадивши стратегію, яка включала фінансову та галузеву політику на макро- та мікрорівнях. Руанда, наприклад, просунулася у досягненні ЦСР ООН, успішно інтегрувавши їх у свою національну стратегію розвитку, або NST1. Одночасно пандемія COVID-19 погіршила фінансовий стан країни та збільшила розриви в розвитку, що призвело до дедалі більшого дефіциту фінансування для реалізації ЦСР, що становило 21,3% ВВП на рік. Використання спільної стратегії було способом вирішити дефіцит фінансування ЦСР ООН для Руанди. Для збільшення надходжень до державного бюджету спочатку було створено середньострокову фіскальну політику. Крім того, в рамках вирішення задачі забезпечення успішного виконання Центрального плану розвитку, було використано проактивний підхід до залучення приватних інвестицій. Крім того, аналітики МВФ наголосили на необхідності вирішення питання системної економічної нерівності в рамках національної моделі економічного розвитку та приведення її у відповідність до зміненої динаміки пост-пандемічної глобальної економічної системи, що було доречним в стимулюванні соціально-економічного розвитку за рамкою ЦСР ООН.

Відповідно для досягнення цієї мети на макрорівні потрібна ефективна policy-рамка, яка:

- організовує заходи на багатьох рівнях для досягнення стратегічної мети соціально-економічного відновлення України, яке є ефективним і сталим;

- надає вичерпне розуміння профілю джерел фінансування, умов фінансування та чітких рамок щодо їх використання;

- висвітлює траєкторію розвитку національної економіки по відношенню до плану відновлення та регіонального та глобального контекстів економічного розвитку;

- описує шлях економічного зростання країни з точки зору груп економічних агентів (домогосподарств, нефінансових корпорацій, держави, інших), а також блоків фіскальної та монетарної політики;

- сприяє ефективній комунікації з низкою зацікавлених сторін, таких як широка громадськість, корпорації, місцеві органи влади, донори та іноземні фінансові установи.

Відповідно критерій ЦСР ООН слід включити на мікро-рівні в інструментарій корпоративних фінансів під час прийняття управлінських рішень, які сприятимуть у виконанні складних завдань, таких як післявоєнне відновлення. Критерій ЦСР ООН можливо застосовувати кількома способами шляхом адаптації характеристик інших відповідних критеріїв, що вже застосовуються економічними агентами з корпоративного та фінансового сектору (ESG, Impact Finance, Green Finance, тощо). До них належать ряд функціональних задач в площині корпоративних фінансів, що подано в Табл. 1.

Таблиця 1

Напрямки адаптації критерію ЦСР ООН до рамки прийняття управлінських рішень мікро-рівня

В даному русі з прийняття та вмонтування критерію ЦСР ООН до рішень на перетині корпоративних фінансів і реалізації соціально значимих проектів провідною має бути роль інфраструктури фінансового ринку, а саме інвестиційних банків і інших фінансових радників. Наведемо потенційні напрямки дій інвестиційних банків з адаптації ЦСР ООН в рамку управлінських рішень з корпоративних фінансів в контексті реалізації соціально значимих проектів, зокрема, післявоєнного відновлення:

- Алокація капіталу: інвестиційні банки мають важливе значення для спрямування фінансування на проекти та компанії, які керуються відповідними етичними стандартами та парадигмою сталого розвитку. Це, в свою чергу, може значно збільшити фінансування відповідних секторів економіки, зосередившись на активах, які відповідають стандартам рамки ЦСР ООН.

- Консультування з залучення капіталу: інвестиційні банки мають потенціал скоординувати бізнес та державу, як включати критерій ЦСР ООН у плани фінансування та реалізації післявоєнного відновлення. Це може включати інформаційно-аналітичну підтримку, допомогу компаніям у випуску «зелених» облігацій або надання консультацій зі шляхів покращення рейтингу сталого розвитку бізнесу.

- Управління ризиками: інвестиційні банки можуть ефективніше ідентифікувати та вживати заходів щодо довгострокових ризиків завдяки включенню критерію ЦСР ООН. Крім того, специфічні задачі соціально значимих проектів і джерел їх фінансування можуть впливати на загальний профіль ризику портфелю інвестицій, що потребує окремої оцінки та врахування в подальших управлінських рішеннях макро- та мікрорівня.

- Розробка фінансових продуктів: інвестиційні банки мають досвід створення відповідних фінансових продуктів, що задовольняють попиту на сталі інвестиції. Це можуть бути «зелені» облігації та інші гібридні продукти, які задовольняють цілям реалізації соціально значимого проекту з комбінованими джерелами фінансування та розгалуженою мережею фінансових і не-фінансових стейкхолдерів.

- Підтримка змін: інвестиційні банки можуть задати рамку для змін за критерієм ЦСР ООН і підтримати дану рамку в суспільно значимих дискусіях, відстоюючи підхід до післявоєнного відновлення на засадах сталого фінансування.

Відповідно інвестиційні банки можуть слугувати не тільки каналом залучення фінансування з подальшим розподілом капіталу, але і інструментом створення policy-рамки, що сконцентрована на реалізації соціально значимих проектів з комбінованими джерелами фінансування (держава, донори, приватний бізнес) і системою КРІ, що зачіпає стейкхолдерів як мікро-, так і макрорівня.

Висновки

Післявоєнне відновлення в Україні є складним завданням, яке вимагає нестандартних методів і комплексного підходу до фінансування та реалізації соціально значимих проектів. Успішна реалізація таких проектів потребує масштабних та різноманітних фінансових ресурсів з особливими характеристиками, у т.ч. стабільного та достатнього фінансування та нематеріальних видів капіталу. Відповідно характер джерел фінансування та різноманітність його провайдерів визначає не лише кількісні параметри фінансування, а й якісні характеристики, що є важливим для досягнення цілей такого соціально значимого проекту як післявоєнне відновлення України. Рамку для такого рішення може надати критерій ЦСР ООН.

Застосування ЦСР ООН як критерію для фінансування є доречним зі стратегічної та операційної точок зору. Дослідження аналітиків МВФ висвітлило конкретні ситуації, коли країни не могли досягти ЦСР ООН через внутрішні та зовнішні фактори. Однак досліджувані країни змогли подолати ці виклики, реалізувавши стратегію, яка включала фінансову та галузеву політику на макро- та мікрорівнях. Для досягнення цієї мети на макрорівні необхідна ефективна policy-рамка, яка має організовувати діяльність на багатьох рівнях для досягнення стратегічної мети економічного відновлення України, забезпечувати вичерпне розуміння щодо джерел фінансування, висвітлювати траєкторію розвитку національної економіки по відношенню до плану відновлення та регіонального та глобального контекстів економічного розвитку. Даний підхід на макрорівні також дозволить описати шлях економічного зростання країни з точки зору груп економічних агентів і сприяти ефективній комунікації з ключовими групами стейкхолдерів.

В свою чергу, критерій ЦСР ООН має бути включений на мікро-рівні в інструментарій корпоративних фінансів під час прийняття управлінських рішень, які сприятимуть виконанню соціально значимих проектів, що забезпечить кращу вмонтованість корпоративних фінансів у сучасний контекст. Інвестиційні банки та інші фінансові радники відіграють вирішальну роль у реалізації критерію ЦСР ООН у системі корпоративних фінансах на перетині з соціально значимими проектами. Зокрема, цей інститут може розподіляти капітал на проекти, керуючись етичними стандартами та парадигмою сталого розвитку, збільшуючи фінансування для відповідних секторів економіки. Вони також можуть відігравати роль у консультуванні щодо залучення капіталу, координації бізнесу, донорів, держав у включенні критерію ЦСР ООН у плани фінансування та реалізації післявоєнного відновлення.

В даному контексті їх додаткова задача - розробляти відповідні фінансові продукти, такі як «зелені» облігації, які задовольняють релевантний попит на інвестиції в контексті післявоєнного відновлення. Вони також можуть встановити рамки для змін відповідно до критеріїв ЦСР ООН і лобіювати підхід стійкого фінансування в соціально актуальних дискусіях. Відповідно інвестиційні банки можуть слугувати каналом залучення фінансування та створення policy-рамки, орієнтованої на реалізацію соціально значимих проектів з комбінованими джерелами фінансування на мікро-рівні в контексті задачі післявоєнного відновлення.

Перспективи подальших досліджень передбачає адаптацію системи цілей ЦСР ООН до КРІ для управління фінансуванням післявоєнного відновлення.

Література

1. Fengler W., Ihsan A., Kaiser K. Managing Post-Disaster Reconstruction Finance - International experience in public financial management. World Bank Policy Research Working Paper. 2008. №4475. С. 1-39.

Fengler, W., Ihsan, A., & Kaiser, K. (2008). Managing Post-Disaster Reconstruction Finance - International experience in public financial management. World Bank Policy Research Working Paper, 4475, 1-39.

2. Addison T., Billon P.L., Murshed S.M. Finance in conflict and reconstruction. Journal of International Development. 2001. №13(7). С. 951-964.

Addison, T., Billon, P.L., & Murshed, S.M. (2001). Finance in conflict and reconstruction. Journal of International Development, 13(7), 951-964.

3. Al-Asadi M. Financing resources for reconstruction in severely conflict-affected countries. Review of Middle East Economics and Finance. 2021. №17(1). С. 1-25.

Al-Asadi, M. (2021). Financing resources for reconstruction in severely conflict-affected countries. Review of Middle East Economics and Finance, 17(1), 1-25.

4. Bruck T., FitzGerald E.V.K., Grigsby A. Enhancing the private sector contribution to Post-War recovery in Poor Countries: Comparative analysis. Queen Elizabeth House Working Paper. 2000. №45(1). С. 1-141.

Bruck, T., FitzGerald, E.V.K., & Grigsby, A. (2000). Enhancing the private sector contribution to Post-War recovery in Poor Countries: Comparative analysis. Queen Elizabeth House Working Paper, 45(1), 1-141.

5. Barakat S. The failed promise of multi-donor trust funds: aid financing as an impediment to effective state-building in post-conflict contexts. Policy Studies. 2009. №30(2). С. 107-126.

Barakat, S. (2009). The failed promise of multi-donor trust funds: aid financing as an impediment to effective state-building in post-conflict contexts. Policy Studies, 30(2), 107-126.

6. Arnold M., Collier P., Kreimer A., Scott C. Uganda: Post-Conflict Reconstruction. World Bank Policy Research Working Paper. 2000. №20. С. 1-80.

Arnold, M., Collier, P., Kreimer, A., & Scott, C. (2000). Uganda: Post-Conflict Reconstruction. World Bank Policy Research Working Paper, 20565, 1-80.

7. Boyce J.K. Post-Conflict Recovery: Resource mobilization and reconstruction. Post-Conflict Recovery. Bloomsbury. 2011. С. 113-158).

Boyce, J.K. (2011). Post-Conflict Recovery: Resource mobilization and reconstruction. In Post-Conflict Recovery (pp. 113-158).

8. Дугінець Г., Ніжейко К. Міжнародна технічна допомога в повоєнній відбудові України. Scientia Fructuosa. 2022. №143(3). С. 36-49.

Duginets, G., & Ніжейко, К. (2022). International technical support in Ukraine's postwar reconstruction. Visnik Kiivs'kogo Nacional'nogo Torgovel'no-ekonomicnogo Universitetu, 143(3), 36-49.

9. Диба М., Гернего Ю., Шкода Т. Потенціал фінансування відбудови економіки України з урахуванням критеріїв ESG. Фінанси України. 2022. №7. С. 57-69.

Dyba, M., Herneho, Yu., Shkoda, T. (2022). Potentsial finansuvannia vidbudovy ekonomiky Ukrainy z urakhuvanniam kryteriiv ESG. Finansy Ukrainy, 7, 57-69.

10. Дробязко А., Любіч О., Камінська О., Борщук О. Місія банків за участю держави в капіталі у відновленні економіки. Фінанси України. 2022. №9. С. 39-52.

Drobiazko, A., Liubich, O., Kaminska, O., Borshchuk, O. (2022). Mission of banks with the participation of the state in the capital in the restoration of the economy. Finansy Ukrainy, 9, 39-52. [in Ukrainian].

11. Akanbi O., Bartolini D., Cerovic S. A Post-Pandemic Assessment of the Sustainable Development Goals: Background Notes: Country Case Studies, Macroeconomic Framework, Tax Capacity Estimates. IMF Staff Discussion Note. 2021. №SDN/2021/003BN. C. 1-64.

12. Akanbi, O., Bartolini, D., Cerovic, S. (2001). A Post-Pandemic Assessment of the Sustainable Development Goals: Background Notes: Country Case Studies, Macroeconomic Framework, TCE. IMF Staff Discussion Note, SDN/2021, 1-64.

Размещено на Allbest.Ru