Фінансові інструменти стимулювання повернення робочої сили до України у післявоєнний період

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна

Економічний факультет

Кафедра фінансів

Бондаренко Ю.В., студент

Науковий керівник:

Делас В.А., к.е.н., доцент

За оцінками соціологів Україна переживає дефіцит робочої сили. Він спровокований не тільки пандемією COVID-19 та широкомасштабною агресією Росії, а й низкою соціальних факторів, рівнем оплати та умов праці тощо. До початку війни за межами України перебували 2,5-3 мільйона працездатного населення. З 24 лютого 2022 року країну покинули понад 9 мільйонів українців, з яких також третина працездатні люди [1].

Передвиборча програма кандидата на пост Президента Володимира Зеленського містить положення про повернення українців до України [2]. На її реалізацію після обрання президентом була розроблена програма «Повертайся та залишайся», яка зокрема передбачала забезпечення доступних кредитів для ведення власної справи під 5-7-9%. Пандемія та війна змусила згорнути цю та інші соціальні ініціативи президента.

Серед причин, які стримують повернення трудових мігрантів сьогодні - це небезпека й активні бойові дії, відсутність робочих місць, низька оплата праці, зруйноване або дороге житло. Ще одним чинником стримування є працевлаштування емігрантів у країнах перебування. Аналіз цього показника по країнам Європи свідчить, що знайшли роботу та працюють від 19% до 65% громадян України, залежно від місця тимчасового проживання [3]. Це говорить про те, що українці, їхні родини знайшли своє місце в інших країнах та розглядатимуть варіант повернення за настання більш вигідних умов праці та проживання. Разом з тим, понад 1,2 мільйона громадян України з тих чи інших причин перебувають в Росії, де тамтешнє суспільство виказує несприйняття українців на побутовому рівні, що в свою чергу стимулює до подальшої еміграції чи повернення їх додому.

Зазначимо, що всередині України частина працездатного населення, яке володіє спеціальними знаннями та навичками, є внутрішніми переселенцями. Вони не можуть знайти роботу за своїм фахом на місці тимчасового проживання, що в післявоєнний період стане стимулом до повернення в свій рідний регіон.

Після завершення війни проблема нестачі працездатного населення, фахівців різних профілів стане ще гострішою, оскільки для післявоєнного відновлення країни потрібні будуть не лише фінансові ресурси, а й трудові, інтелектуальні. Щодо грошового забезпечення відбудови України у повоєнний час вже створені та функціонують різні механізми - фонд UNITED-24, двосторонні угоди з країнами-партнерами щодо фінансування відновлення інфраструктурних об'єктів в різних областях країни, налагоджена співпраця з банками та фінансовими інституціями щодо кредитування будівництва тощо. Разом з тим, проблема забезпечення цього процесу фахівцями та робочою силою не перебуває у фокусі влади.

Серед фінансових механізмів, які можна взяти на озброєння для стимулювання повернення працездатного населення до України у повоєнний період, виокремимо наступні. Задекларований вступ України до Європейського Союзу, Північноатлантичного альянсу НАТО створить новий рівень забезпечення безпеки як людського ресурсу так і капіталу. У зв'язку з цим, країна буде привабливою для іноземних інвестицій, які потягнуть за собою створення робочих місць. Україна має бути готовою до цього та забезпечити спрощене адміністрування податків, знизити бюрократичні бар'єри, цифровізувати надання дозволів, ліцензій тощо, з уникненням міжлюдських контактів та унеможливлюючі корупційні ризики. Водночас наданням пільгових кредитів потрібно стимулювати приватну підприємницьку ініціативу, для чого держава запропонує прозорі умови ведення чесного бізнесу.

Окремого податкового стимулювання та підтримки потребує надання психологічної допомоги ветеранам війни, їхня реабілітація та відновлення, промислова інфраструктура виробництва протезів кінцівок, зокрема біонічних. соціальний фінансовий повернення українець відновлення країна

Для зупинення відтоку людського капіталу, інтелектуальної еліти, високоякісних фахівців особливо вузького профілю та підготовку їхню зміну вже зараз потрібно забезпечити широкий доступ талановитої молоді, яка залишилася в Україні, до освіти, як вищої, так і професійно-технічної. У зв'язку з цим мають бути відкладені реформи зі знищення, натомість запропоновані шляхи фінансового стимулювання розвитку закладів освіти, збільшення обсягів державного замовлення, ліквідації штучних обмежень при вступі на освітні програми затребуваних у післявоєнній віднові спеціальностей.

Для підтримки безпеки, розвитку власного воєнно-промислового комплексу, застосування технологій машинного навчання, штучного інтелекту для створення інноваційної економіки знань потрібні нетрадиційні ініціативи - звільнення від оподаткування прибутку, відтермінування стягування ввізного мита на високотехнічне обладнання, запровадження спрощених процедур, які б дозволили швидко масштабувати інноваційні технологічні продукти та вироби. Держава має запропонувати бізнесу партнерські умови відновлення пошкодженої інфраструктури - енергетичних мереж, енергогенеруючих станцій, нафтопереробних підприємств, залізничних та автомобільних шляхів і шляхопроводів, морських і річкових портів тощо. Одним з дієвих механізмів може стати передача в оренду чи концесію, що забезпечить не тільки відбудову об'єкта, а і його подальше завантаження та стабільну роботу.

Аргументом для повернення українців, зокрема працездатного населення, є забезпечення соціальних гарантій. Окрім збільшення фінансової підтримки здобуття вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти, потрібно забезпечити умови для розширення мережі закладів дошкільної та позашкільної освіти. Перегляду і реформування потребує заробітна плата педагогів, медичних та соціальних працівників - вона має сягати середньоєвропейської. Резервом для фінансового забезпечення стане оптимізація державного апарату, вивільнення грошей із забезпечення оборони. Також важливою проблемою, яка потребує вирішення на початковому етапі відновлення країни та повернення громадян, є забезпечення житлом. Можливо використати досвід державної програми «є.Оселя», поширивши її умови на українців, що повернулися.

Висновки

Україна стикається з великим викликом - дефіцитом робочої сили, який став наслідком не лише пандемії та агресії, а й соціальних проблем. Повернення працездатного населення є критично важливим для відновлення країни після війни, і для цього необхідно впроваджувати ефективні фінансові механізми, сприяти розвитку освіти та інфраструктури, а також надавати соціальні гарантії. Забезпечення привабливих умов для повернення українців, спрямованих на інновації та розвиток, стане ключовим фактором у подоланні викликів, що стоять перед країною.

Список використаних джерел

1. Укрінформ. (2023) Елла Лібанова про дефіцит робочої сили.

2. Передвиборча програма кандидата на пост Президента України Володимира Зеленського. (2019) Положення про повернення українців до України.

3. Слово і Діло. (2023) Рівень працевлаштування біженців з України у Європі.

Размещено на Allbest.Ru