Капіталізація підприємств житлово-комунального господарства як фактор економічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Північноукраїнський інститут імені Героїв Крут ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом»

Капіталізація підприємств житлово-комунального господарства як фактор економічної безпеки

Попова Ганна Юріївна

кандидат економічних наук, доцент

Акопов Сергій Едуардович

Питанням розвитку житлово-комунального господарства присвячено значну кількість публікацій, в тому числі концептуальні дослідження [1-7]. Існує нормативно-правова база вирішення цих питань [8-14 та ін.]. Але проблема підвищення рівня капіталізації житлово-комунальних підприємств як фактора економічної безпеки потребує дослідження в умовах воєнного стану.

Проблематика забезпечення економічної безпеки у житлово-комунальному секторі розкрита у багатьох працях [15-18 тощо]. Тому розробка питань реформування ЖКГ в контексті модернізації локальних ринків ґрунтується на результатах відомих і змістовних розробок науковців. У той же час специфіка функціонування комунальної сфери в умовах монополістичної стагнації і фінансової кризи залишається дискусійним питанням і потребує подальшого розгляду.

Метою роботи є дослідження особливостей капіталізації підприємств житлово-комунального господарства як фактору економічної безпеки.

Нарощування капіталу є важливим фактором розвитку підприємств житлово-комунального господарства, оскільки забезпечує можливості модернізації основних фондів за рахунок накопичених власних джерел. Але внаслідок неефективного менеджменту та недосконалої регуляторної політики відбувається, навпаки, скорочення капіталу багатьох підприємств комунальної сфери, тобто їх декапіталізація. В таких умовах потрібні додаткові фінансові ресурси, щоб стабілізувати діяльність цих підприємств.

За рахунок чого забезпечуються джерела капіталізації? А.Ю. Могилова пропонує за критерієм часу введення у фінансово-господарську практику підприємства всі джерела капіталізації розділити на дві групи: джерела організації (фундаментальні) - пов'язані із організацією підприємства та мають місце на етапі започаткування його діяльності, та джерела функціонування - ті, що мають місце у процесі функціонування підприємства на ринку та складаються із власних та залучених. До першої групи авторка віднесла грошові кошти власників підприємства; основні фонди (основний капітал); робоча сила як фізична здатність людей до трудової діяльності; інтелектуальний капітал працівників; до другої - чистий прибуток підприємства, приріст робочої сили, зростання інтелектуального капіталу підприємства, залучені кошти сторонніх інвесторів, акціонерний капітал (отриманий від продажу додаткових емісій акцій підприємства); позики на фінансових ринках [19, с. 110]. Не визиває сумнівів те, що «з метою підвищення рівня капіталізації підприємств, галузей та, в кінцевому підсумку, національної економіки необхідно стимулювати приплив капіталу у розпорядження конкретного суб'єкта господарювання. При цьому додатковий капітал може надходити з внутрішніх та зовнішніх (щодо меж підприємства) джерел. Тому актуальними виявляються питання не лише нарощування капіталу, а й удосконалення його структури, яка свідчить про якість капіталу» [19, с. 111]. В структурі власного капіталу комунальних підприємств перевагу мають не резерви, накопичені за рахунок прибутку, а вкладений капітал, який регулярно надходить з місцевого бюджету. Але постає питання: як забезпечити приплив капіталу у розпорядження підприємств житлово-комунальної сфери і чому ця проблема досі не вирішена. Для того, щоб відповісти на це питання, розглянемо основні галузеві особливості та об'єктивні умови, які визначають можливості та шляхи підвищення рівня капіталізації житлово-комунальних підприємств.

Найважливіша галузева особливість - специфіка визначення критеріїв ефективності: якщо для інших галузей основними критеріями є рентабельність, продуктивність, фондовіддача, то для підприємств житлово-комунальної сфери на перше місце висуваються критерії якості обслуговування населення, комфортність, естетика, екологічні чинники, яким надається перевага. Об'єктивні умови для забезпечення зростання рівня капіталізації пов'язані зі специфікою продукції житлово-комунального господарства - його універсальних послуг, які передбачають рівномірно високу стандартизовану якість, загальну доступність, справедливу, розумну та доступну для населення ціну. Чистий прибуток підприємства, який є основним джерелом нарощування капіталу, визначається різницею витрат і виручки від реалізації продукції, тому, розглядаючи питання стосовно житлово-комунального комплексу, ми бачимо, що підприємства мають скорочувати свої витрати та/або підвищувати тарифи. Оскільки суттєве скорочення витрат відбувається за рахунок використання нових технологій, економії ресурсів, що потребує значних капіталовкладень, виявляється замкнуте коло: нестача власного капіталу унеможливлює технологічний розвиток і модернізацію, що призводить до високих витрат (рис. 1).

Тому єдиним джерелом не тільки підвищення рівня капіталізації, а й забезпечення беззбитковості підприємств залишається підвищення тарифів (без суттєвого зростання якості послуг), наслідком чого є зростання соціальної напруженості в суспільстві, необхідність субсидій для населення, а головне - проблематичність модернізації сфери житлово-комунального господарства.

Рис. 1. Галузеві особливості підприємств житлово-комунального господарства (джерело: сформовано авторами)

Галузева специфіка полягає і в тому, що для комунальних послуг характерна колективна організація споживання у формі загальних систем обслуговування. Це підвищує значущість соціальної складової, адже діяльність таких підприємств - це питання життєзабезпечення міста.

У попередніх публікаціях ми вже відзначали такі особливості послуг ЖКГ, як безперервність виробництва, локальний характер надання послуг, залежність попиту на комунальні послуги від кліматичних умов, сезонних коливань, одночасність виробництва й споживання послуг, неможливість у більшості випадків складування і нагромадження послуг комунальних підприємств. Специфіка комунальних підприємств у порівнянні з іншими сферами бізнесу полягає у тому, що вони створюються уповноваженими органами місцевого самоврядування на основі комунальної форми власності, з метою забезпечення соціально - економічних потреб територіальної громади [20-23]. Діяльність підприємств житлово-комунального господарства, якість та своєчасність їх послуг, система взаємодії з мешканцями міста та бізнес-структурами є одним з найважливіших факторів забезпечення фундаментальних потреб людини у відповідності до ієрархії потреб А. Маслоу.

Слід погодитись з А.В. Сєріковим, який розглядає капіталізацію як узагальнюючу ознаку ефективності господарчої діяльності за ринкових умов. «Історично так склалося, що два показники господарювання, а саме: ефективності та капіталізації, які за своєю змістовною суттю «генетично» пов'язані між собою і які найчастіше використовуються при діагностиці та управлінні господарською діяльністю, не мають усталених, однозначно сформульованих і визнаних всіма економістами-фахівцями дефініцій зі всіма можливими зв'язками між собою. Такий стан справ не сприяє ефективному вдосконаленню сучасних інструментів управління господарюванням. Тому вкрай актуальним зостається завдання виправлення такої ситуації через додаткові дослідження вказаних показників», - зазначає автор [24].

Еволюція трактування науковцями економічної сутності капіталу пов'язана з виникненням нових ціннісних факторів, які мали вплив на поняття «капіталізація» (рис. 2).

Проблема капіталізації підприємств житлово-комунального господарства висвітлена у монографії О.В. Димченко. «Головним джерелом доходів комунальних підприємств є оплата населенням їх послуг, - зазначає автор. Але якщо розглянути проблеми фінансування цього сектору економіки більш детально, мусимо відзначити, що значну роль відіграють адресні бюджетні субсидії населенню й цільові субсидії і дотації комунальним підприємствам які є результатом міжбюджетних відносин. Однак не дивлячись на те, що органи місцевого самоврядування не мають досить коштів для ефективного виконання покладених на них функцій, головними з яких є підтримка достойного рівня життя населення, у деяких регіонів вилучалася частина закріплених податків у Держбюджет. Рішення проблеми бюджетних трансфертів має велике практичне значення, тому що в Україні знов розвивається тенденція збільшення кількості дотаційних бюджетів» [4, С. 206-207].

Рис. 2. Етапи розвитку концепції вартісно-орієнтованого управління (джерело: сформовано авторами на підставі [25-26])

При цьому треба відзначити й тенденцію зростання боргів населення за житлово-комунальні послуги, особливо починаючи з лютого 2022 року, в умовах війни. Наприклад, прифронтове місто Краматорськ є лідером Донецької області за розміром боргів населення за спожиті комунальні послуги. За інформацією обласного Департаменту комунального господарства, загальна заборгованість споживачів перед комунальними підприємствами міста становить 1, 073 мільярда гривень, що складає майже 35% від загальної заборгованості споживачів області за спожиті комунальні послуги. Слід зазначити, що розмір заборгованості краматочран дорівнює приблизно бюджету міста за 7 місяців. В цілому по Донецькій області заборгованість за спожиті комунальні послуги перевищує 3,175 мільярда гривень [27].

Дослідження фахівців підтверджують, що питання соціальної підтримки населення є важливим для місцевих влад і продовжує займати значну частину бюджету [28]. Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг свідчить про неспроможність деяких громадян виконувати свої фінансові зобов'язання. Т.І. Павлюк у своїй публікації підкреслює, що початок війни в Україні у 2022 році може бути однією з причин зменшення видатків на надання житлових субсидій і соціальну сферу загалом. Умови війни призвели до того, що бюджет змушений спрямовувати значні кошти на військову діяльність, забезпечення безпеки та допомогу переселенцям, що може призвести до скорочення видатків на соціальні програми в цілому.

Декапіталізація підприємств житлово-комунального господарства відбувається також у наслідок бойових дій. За підрахунками експертів міжнародної аудиторської компанії KPMG, прогнозується, що вартість реконструкції та відновлення об'єктів критичної інфраструктури в Україні складатиме понад 349 млрд. дол. США. Згідно з розрахунками KSE Institute із залученням фахівців міністерств і відомств України, загальна сума прямих збитків від пошкодження об'єктів інфраструктури через війну станом на 05.09.2022 р. становила 114,5 млрд. дол. США. Загальні потреби на відновлення об'єктів критичної інфраструктури становлять 349 млрд дол. США, з них на короткостроковий період - 105 млрд. дол. або 30,1% загальної вартості потреб на інфраструктурне забезпечення. Потреби на відновлення об'єктів критичної інфраструктури за секторами у короткостроковому періоді становлять: житло - 33,1 млрд. дол. (31,5%); енергетика та водопостачання - 10,8 (10,3%); транспорт - 8,9 млрд. дол. США (8,5%) [30, с. 30-36].

Узагальнимо за допомогою рис. 3 фактори декапіталізації підприємств житлово-комунального господарства в існуючих умовах.

Рис. 3. Фактори декапіталізації підприємств житлово-комунального господарства (джерело: сформовано авторами)

Декапіталізація у житлово-комунальному секторі економіки є найважливішим фактором небезпеки. Розглянемо докладніше цю проблему на рівні економічної безпеки міського господарства як комплексу заходів, спрямованих на постійний і стабільний розвиток економіки міста, що включає механізм протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам. У наукових працях висвітлено питання економічної безпеки суб'єктів в умовах дії правового режиму воєнного часу, проведено аналіз поточного стану та прогнозних значень основних макроекономічних показників, які характеризують сприятливість безпекового середовища підприємництва, розроблено складові механізму забезпечення економічної безпеки: визначення характеристики зовнішніх і внутрішніх загроз як сукупності умов і чинників, що створюють небезпеку життєво важливим економічним інтересам особистості, територіальної громади та міста; визначення критеріїв і параметрів стану економіки міста, що відповідають вимогам економічної безпеки і забезпечують захист життєво важливих інтересів країни; формування механізму забезпечення економічної безпеки міського господарства, захисту її життєво важливих інтересів на основі застосування усіма інститутами державної влади правових, економічних і адміністративних заходів впливу [31-34].

При створенні системи економічної безпеки першочергове значення має визначення економічних інтересів територіальної громади, адже саме від цього залежить вироблення ефективних засобів їх реалізації та захисту. Територіальним громадам доводиться вирішувати складні проблеми воєнного часу, такі як відновлення житлового фонду, пошкодженої чи зруйнованої інфраструктури, розгортання укриттів. Також ведеться підтримка підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, благоустрій територіального простору. Діяльність громад охоплює також організацію структур територіальної оборони, підтримку релокованого бізнесу, розміщення внутрішньо переміщених осіб, створення укриттів і пунктів незламності. При цьому ускладнюється прогнозування тенденцій соціально-економічного розвитку громад через зростання мобільності населення, закриття бізнесу, зростає залежність запланованих організаційно-економічних заходів відбудови і розвитку громад від перебігу воєнних подій.

Економічні інтереси територіальної громади відображають фундаментальні цінності та прагнення мешканців міста, а також цивілізовані шляхи їх створення і способи досягнення. В ролі виразника і гаранта захисту інтересів громади повинні виступати органи державної влади міського рівня. Місцеві цінності, інтереси і цілі - основні рушійні сили системи економічної безпеки міського господарства, що визначає її зміст, характер, конфігурацію, спрямування.

Якщо розглядати домінанти безпеки, то, як бачимо з рис. 4, пріоритети забезпечення соціальної, економічної, екологічної безпеки пронизують всі пласти діяльності по формуванню і регулювання регіонального ринкового простору.

Чи існують передумови для підвищення рівня капіталізації підприємств житлово-комунального господарства в умовах війни? Так, існують. По-перше, це організаційно-правові передумови. Державний фонд регіонального розвитку та Фонд відновлення та розвитку визнані основними фінансовими джерелами відбудови України. Передбачено створення єдиної геоінформаційної системи моніторингу процесів відновлення на рівні територіальних громад. Для відновлення та стимулювання соціально-економічного розвитку визначено чотири основні функціональні типи територій [35]:

території відновлення, які зазнали руйнувань інфраструктури і житлового фонду; полюси економічного зростання; території з особливими умовами для розвитку;

території сталого розвитку, що спроможні до збалансованості.

По-друге, підтримка міжнародних організацій. Наприклад, Програма з розвитку місцевого самоврядування і децентралізації влади Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), у межах якої визначено перспективні напрями фінансування.

По-третє, впровадження комунальними підприємствами практики випуску облігацій з метою залучення капіталу, а також муніципальні облігаційні займи. Зупинимось на цьому напрямку докладніше.

Капіталізація як економічна категорія зазвичай розглядається у контексті діяльності акціонерних товариств - суб'єктів фінансового ринку.

Комунальні підприємства частіше перебувають у власності місцевої або державної влади і не випускають акції для загального обігу на біржах.

Рисунок 4. Структурування пріоритетів безпеки міського господарства (джерело: сформовано авторами на підставі [31-34])

Проте в деяких випадках комунальні підприємства можуть випускати спеціальні види фінансових інструментів або здійснювати інші фінансові операції, які можна було б розглянути як капіталізацію. Наприклад, С. В. Качула пропонує до впровадження комунальними підприємствами практики випуску облігацій з метою залучення капіталу. Облігації можуть бути у формі корпоративних або муніципальних облігацій, залежно від типу комунального підприємства та його структури власності. Доходи від облігацій можна використовувати для інвестування в інфраструктуру, дані інвестиції повернуться з відсотками [26]. Залучення капіталу можливо також і за рахунок випуску привілейованих акцій, який дозволить залучати кошти шляхом продажу часток своєї власності інвесторам. Широкі перспективи у даному напрямку відкриває механізм публічно-приватного партнерства як спільні угоди між секторами публічної влади та приватними інвесторами, з можливістю спільно застосувати, використати та створити об'єкти державної або комунальної власності.

У відповідності до Закону України «Про державно - приватне партнерство» публічний сектор може виступати як замовник суспільно значущих послуг, одночасно поєднуючи функції інституту виконавчої влади, який має повноваження щодо узагальнення, класифікації, створення нормативно-правового поля для взаємодії з приватним сектором. В цьому випадку виникає й можливість реалізувати суспільні потреби та інтереси для третіх сторін - громадськості, яка може бути представлена фізичними та юридичними особами, які є мешканцями або розташовані на певній території, і є одночасно замовниками та користувачами певного спектру послуг. А приватний сектор за умовами такої взаємодії буде виступає виконавцем та надавачем соціально значущих послуг в різноманітних сферах, розвиваючи їх та забезпечуючи високу якість. Публічний сектор зазвичай представлений органами виконавчої влади, місцевого самоврядування відповідних територіальних громад, компаніями державної та комунальної власності, а приватний сектор - однією компанією або об'єднанням компаній приватного права, а також агенціями місцевого та регіонального розвитку, банківськими установами, представниками міжнародних організацій, які надають технічну допомогу, інституціями громадянського суспільства.

Проблеми функціонування житлово-комунального господарства в умовах війни набувають особливого значення з огляду на специфіку цієї галузі як пріоритетної з точки зору критично важливих об'єктів інфраструктури та стосуються інтересів як населення, так і всього народного господарства України.

Галузеві особливості житлово-комунальних послуг полягають у тому, що вони відносяться до універсальних, тобто передбачають повсюдне поширення, рівномірно високу стандартизовану якість і загальну доступність, справедливу, розумну та доступну для населення ціну; житлово-комунальні послуги є залежними від розташування джерел ресурсів, оскільки місця виробництва послуг та їх споживання співпадають. Для комунальних послуг властива колективна організація споживання у формі загальних систем обслуговування. Призначенням та метою діяльності комунальних підприємств є життєзабезпечення міста. Специфічними є також критерії оцінювання їхньої ефективності: характерні для сфери виробництва економічні критерії ефективності, такі як рентабельність, продуктивність, фондовіддача досить часто виявляються недостатніми для підприємств ЖКГ. На перше місце тут висуваються критерії якості обслуговування населення, комфортність, естетика, екологічні чинники, яким надається перевага [37, с. 86].

Підкреслимо також такі галузеві особливості послуг ЖКГ, як безперервність виробництва, локальний характер надання послуг, залежність попиту на комунальні послуги від кліматичних умов, сезонних коливань, одночасність виробництва й споживання послуг, неможливість у більшості випадків складування і нагромадження послуг комунальних підприємств.

Специфіка комунальних підприємств у порівнянні з іншими сферами бізнесу полягає ще й у тому, що вони створюються уповноваженими органами місцевого самоврядування на основі комунальної форми власності, з метою забезпечення соціально-економічних потреб територіальної громади.

Виходячи з вищесказаного, можемо стверджувати, що діяльність комунальних підприємств, якість та своєчасність їх послуг, система взаємодії з мешканцями міста та бізнес-структурами є одним з найважливіших факторів забезпечення життя міста в умовах війни. Але існують проблеми, пов'язані з локальним монополізмом комунальних підприємств, монопольним становищем постачальників сировини для них. З цього випливає недосконалість та непрозорість методик формування науково обґрунтованих цін (тарифів). Наслідком монополізму на ринку ЖКГ є й обмеженість фінансування комунальних підприємств, оскільки монополіст зацікавлений не у капіталовкладеннях, а у «знятті вершків» з цього бізнесу з наступним виведенням надприбутків за кордон. Відсутність дієвого контролю та ефективного моніторингу діяльності комунальних підприємств - наслідок як монополізму, так і неефективного регіонального та місцевого менеджменту. Результатом є низька якість надання комунальних послуг, низька віддача та велика зношеність основних фондів, застарілі технології, відсутність кваліфікованих кадрів.

Звертає на себе увагу дефіцит фінансових ресурсів комунальних підприємств і неефективні процеси їх використання, зокрема корупційні схеми, які призводять до погіршення якості надання суспільних послуг і збитковості цих підприємств, залежності від дотацій, фізичного та морального зношення основних засобів. Як зазначають О.В. Жулин та Л.В. Зеленюк-Джунь, «сучасні реалії в комунальному секторі свідчать про те, що комунальні підприємства є найменш ринковими, найбільш закритими та найбільш корумпованими. Державне регулювання комунальних підприємств позбавляє їх можливості приймати самостійні фінансові рішення щодо головних питань з реформування та фінансового оздоровлення» [38, с. 174].

Зазвичай витрати на оплату праці керівників комунальних підприємств є необґрунтовано завищеними, а встановлені комунальні тарифи не відповідають якості послуг, що надаються. Розміри тарифів не враховують платоспроможності громадян, зумовлюють проблему масового отримання субсидій, надання яких, в умовах тінізації заробітних плат, посилює нерівномірність розподілу податкового навантаження та збільшує видатки місцевих бюджетів. Велика кількість комунальних підприємств і відсутність дієвого контролю з боку держави перешкоджають ефективному моніторингу їхньої діяльності, а низький рівень прозорості створює передумови зловживання службовим становищем керівниками. Існують значні втрати енергоресурсів на тлі відсутності стимулів у виробників і споживачів комунальних послуг до зниження цих втрат за рахунок впровадження інноваційних, науково обґрунтованих енергозберігаючих технологій та обладнання.

При цьому треба відзначити й тенденцію зростання боргів населення за житлово-комунальні послуги, особливо починаючи з лютого 2022 року, в умовах війни.

Наприклад, прифронтове місто Краматорськ є лідером Донецької області за розміром боргів населення за спожиті комунальні послуги. За інформацією обласного Департаменту комунального господарства, загальна заборгованість споживачів перед комунальними підприємствами міста становить 1,073 мільярда гривень, що складає майже 35% від загальної заборгованості споживачів області за спожиті комунальні послуги. Слід зазначити, що розмір заборгованості краматочран дорівнює приблизно бюджету міста за 7 місяців. В цілому по Донецькій області заборгованість за спожиті комунальні послуги перевищує 3,175 мільярда гривень [39].

Дослідження фахівців підтверджують, що питання соціальної підтримки населення є важливим для місцевих влад і продовжує займати значну частину бюджету [40]. Заборгованість населення з оплати житлово-комунальних послуг свідчить про неспроможність деяких громадян виконувати свої фінансові зобов'язання. Т.І. Павлюк у своїй публікації підкреслює, що початок війни в Україні у 2022 році може бути однією з причин зменшення видатків на надання житлових субсидій і соціальну сферу загалом. Умови війни призвели до того, що бюджет змушений спрямовувати значні кошти на військову діяльність, забезпечення безпеки та допомогу переселенцям, що може призвести до скорочення видатків на соціальні програми в цілому.

Територіальним громадам доводиться вирішувати складні проблеми воєнного часу, такі як відновлення житлового фонду, пошкодженої чи зруйнованої інфраструктури, розгортання укриттів. Також ведеться підтримка підприємницької діяльності, створення нових робочих місць, благоустрій територіального простору. Діяльність громад охоплює також організацію структур територіальної оборони, підтримку релокованого бізнесу, розміщення внутрішньо переміщених осіб, створення укриттів і пунктів незламності. При цьому ускладнюється прогнозування тенденцій соціально-економічного розвитку громад через зростання мобільності населення, закриття бізнесу, зростає залежність запланованих організаційно-економічних заходів відбудови і розвитку громад від перебігу воєнних подій.

Існують передумови для підвищення ефективності функціонування підприємств ЖКГ в умовах війни: створення єдиної геоінформаційної системи моніторингу процесів відновлення на рівні

територіальних громад; активне залучення фінансової підтримки міжнародних організацій. Ці питання потребують подальших досліджень.

Також рівень капіталізації в значній мірі залежіть від рівня витрат підприємства. Визначенню можливостей і завдань скорочення витрат підприємств житлово -комунального комплексу присвячено значну кількість публікацій, в тому числі ґрунтовні теоретичні дослідження [41-46]. Існують нормативно-правові та організаційні передумови удосконалення роботи комунальних підприємств [47-50]. Але питання оптимізації витрат комунальних підприємств залишається актуальним. Проблематика ефективного управління витратами підприємств житлово-комунального господарства (ЖКГ) розкрита у багатьох працях [51-56 тощо]. У той же час кожне підприємство має свою специфіку і потребує окремого розгляду.

Комунальне виробниче підприємство «Краматорський водоканал» (КВП «КВ») Краматорської міської ради надає послуги у вигляді подачі питної і технічної води і відведення стоків, обслуговує міські водопровідні і каналізаційні мережі, водонапірні і перекачуючи станції. Підрозділами підприємства є фільтрувальна станція, що займається очисткою технічної води до стану питної, і очисні споруди, що займаються очисткою міських стоків з наступним скидом очищеної води в місцеве водосховище. Фільтрувальна станція забезпечує місто питною водою, що відповідає стандарту «Вода питна». Діяльність підприємства здійснюється на території міста Краматорська і ближчих населених пунктів. Підприємство є монополістом у цій області діяльності. Постачальниками КВП «КВ» являються Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» - постачальник води технічної; районна електромережа; інші матеріали набуваються у різноманітних постачальників як в Україні так і за її межами. Витрати операційної діяльності підприємства групуються за такими економічними елементами, як: матеріальні витрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні доходи; амортизація; інші операційні витрати.

Структура собівартості реалізованої продукції у 2021 р. (який взятий за базу розрахунків у зв'язку з некоректністю аналізу в умовах воєнного стану) представлено у вигляді діаграми на рис. 5.

Рис. 5. Структура собівартості реалізованої продукції у 2021 р. (складено авторами на підставі бухгалтерської звітності підприємства)

Використавши загальновідому методику факторного аналізу, зведемо дані для розрахунку впливу факторів на загальну суму витрат для загального обсягу виробництва (табл. 1).

Таблиця 1. Вплив факторів на загальну суму витрат для загального обсягу виробництва (складено авторами на підставі бухгалтерської звітності підприємства)

З наведених розрахунків можна зробити висновки, що у зв'язку з перевиконанням плану по випуску продукції в натуральному виявленні на 4,58 % сума витрат зросла на 2356,18 тис. грн. За рахунок зміни структури випуску продукції сума витрат зменшилася на 43,6 тис. грн. Через підвищення рівня питомих перемінних витрат перевитрата на виробництво продукції склала 3370,2 тис. гри. Постійні витрати зросли в порівнянні з планом на 1012,82 тис. грн., що також стало однією з причин збільшення загальної суми витрат. Таким чином, загальна сума витрат вище планової на 6772,8 тис. грн. чи на 10,2 %, у тому числі за рахунок перевиконання плану по обсягу виробництва продукції і зміни її структури вона зросла на 2399,8 грн., а за рахунок росту собівартості продукції на 4373,02 тис. грн. (72940-68566,98), чи на 6,4 %.

Собівартість продукції - один з найважливіших економічних показників діяльності промислових підприємств і об'єднань, що виражає в грошовій формі усі витрати підприємства, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції. Собівартість показує, в що обходиться підприємству продукція, що випускається ним. У собівартість включаються перенесені на продукцію витрати минулої праці (амортизація основних фондів, вартість сировини, матеріалів, палива і інших матеріальних ресурсів) і витрати на оплату праці працівників підприємства (заробітна плата).

В табл. 2 наведено розрахунок впливу факторів (обсягу виробництва, структури виробництва, рівню перемінних витрат на одиницю продукції, суми постійних витрат, зміни рівню відпускних цін на вироби) на зміну суми витрат на гривню продукції на весь обсяг виробництва.

Таблиця 2. Розрахунок впливу факторів на зміну суми витрат на гривню продукції на весь обсяг виробництва

Аналітичні розрахунки табл. 2 доводять, що підприємство збільшило витрати на гривню продукції на 0,133 грн., також відбулося збільшення обсягу виробництва на 0,019 грн.; відбулися зміни структури виробництва на 0,014 грн.; відбулося збільшення оптових цін на продукцію на 0,057 грн., також вагомий вплив має збільшення рівня перемінних витрат на 0,063 грн.

Напрямки зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції розглядаються з погляду способів досягнення оптимального сполучення зменшення витрат та підвищення якості. Цього можна досягти технічними, організаційними та економічними заходами. Зміст такого розподілу полягає в наступному: технічні способи реалізуються в більш продуктивних засобах праці; організаційні - припускають найбільш вдале сполучення в часі та у просторі з'єднання засобів праці, предметів праці та робочої сили; економічні - втілюються у створенні мотиваційних механізмів, які забезпечують досягнення найкращих результатів при найменших витратах, в альтернативних варіантах рішення виробничих задач.

На сьогоднішній день знезараження води на фільтрувальній станції проводиться рідким хлором. Експлуатація хлораторної потребує її капітального ремонту, пов'язана з великими об'ємами перевезення та зберігання рідкого хлору. Виконання вимог ПБХ-93 потребує витрат електроенергії на опалення та вентиляцію. Окрім цього, експлуатація хлораторної створює постійну загрозу виникнення екологічних та техногенних аварій в центрі міста Краматорська.

Спеціалістами запропоновано проектне рішення по організації на фільтрувальній станції знезараження води гіпохлоритом натрію. Виробництво гіпохлориту передбачається організувати на місті із повареної солі електролізним устаткуванням. Проектне рішення передбачає наявність механізованих цехів сухого зберігання солі та сольових розчинів, автоматизованого цеху виробництва та дозування гіпохлориту натрію. Реалізація проекту дозволить забезпечити споживачів водою, яка відповідає вимогам Державного санітарного стандарту 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною». Додатково, під час електролізу для виробництва гіпохлориту натрію, буде скорочено витрати на опалення площі складу хлору (432 м²), так як під час виробництва існує тепловий ефект, який буде спрямовано на обігрів приміщення. Вартість проекту «Реконструкція системи знезараження води на фільтрувальній станції з впровадженням електролізних установок по виробництву гіпохлориту натрію» складає - 271,000 тис. грн.

Для впровадження зазначених проектів на даний час, підприємство не має вільних коштів, тому аби поступово модернізувати систему водопостачання та водовідведення необхідно залучати сторонні кошти. Тобто ефективність придбання нового обладнання для модернізації та покращення послуг, для підвищення прибутку підприємства, не визиває сумнівів, але проблемним є питання фінансування цих технічних інновацій. Отже стає питання пошуку альтернативних джерел фінансування технічних інновацій.

Найбільш поширенішими на сьогодні видами фінансування є довгострокове банківське кредитування та лізинг. Для придбання станції водопідготовки розглянемо два варіанти залучення коштів. В табл. 3 надано порівняльну характеристику цих двох видів фінансування придбання майна. Порівнюючи банківське та лізингове фінансування придбання виробничого устаткування, можна побачити багато переваг на боці лізингового кредиту. При оформленні кредиту необхідним є оформлення застави майна в сумі, що значно перевищує суму кредиту, що часто приводить до додаткових витрат підприємства на реєстрацію застави і при настанні неблагосприятливих умов, можна втратити не тільки придбане майно, а і заставне майно.

Крім того, на боці лізингу виступають декілька інших переваг порівняно з банківським кредитуванням, котрі не можливо вирахувати за допомогою математики, але які є досить важливими, а інколи вирішальними для підприємства, особливо в умовах світової фінансової кризи та небажанням багатьох банків кредитувати малі підприємства, особливо на довгий термін часу.

Таблиця 3. Порівняльна характеристика параметрів придбання майна у лізинг та кредит

Найголовнішою з таких переваг є велика доступність лізингу для підприємств порівняно з банківським кредитуванням. Для багатьох компаній таке джерело фінансування, як банківське кредитування, недоступне. Основна причина - наявність жорстких нормативів діяльності комерційних банків. Українські банки вважають за краще працювати з крупними підприємствами, здатними надати достатнє забезпечення і що мають стабільну кредитну історію. Оскільки діяльність лізингових компаній, на відміну від банків, не підлягає жорсткому регулюванню, процедура надання устаткування в лізинг простіша, ніж залучення кредиту. Тому часто для таких підприємств лізинг є єдино можливим джерелом придбання основних засобів.

У тому випадку, коли підприємство використовує кредит банку для придбання основних засобів, воно стикається з масою проблем, пов'язаних з придбанням, доставкою, розмитненням, монтажем, страхуванням устаткування і інших непередбачених проблем. Підприємство вимушене вирішувати ці проблеми самостійно і, на жаль, часто, непрофесійно, оскільки придбання основних засобів для будь-якого підприємства є досить рідкісною операцією і не входить в коло професійної діяльності.

Таблиця 4. Ефективність лізингової угоди порівняно з банківським кредитуванням

Переваги для підприємства в співробітництві з лізинговою компанією полягають в тому, що лізингова компанія є професійним покупцем основних засобів, а також посередником серед усіх суб'єктів - учасників лізингової угоди: банком, продавцем предмету лізингу, перевізником, митними органами, страховими компаніями, а також є професійним експертом в стосунках з податковими органами.

На утримання обладнання, яке знаходиться на виробничих дільницях та працює тривалий час, на сьогоднішній день підприємство витрачає немалі кошти. Придбання нового сучасного обладнання знизить витрати на його ремонт та утримання. Також знизяться втрати питної води при виникненні аварійних ситуацій за рахунок оперативного виконання аварійно-відновлювальних робіт на мережах, ефективність яких збільшиться на 15%.

В табл. 5 наведено розрахунок реальної вартості проекту фінансування придбання нового обладнання за рахунок кредиту та лізингу.

Таблиця 5. Розрахунок реальної вартості проекту на момент складання угоди

Таким чином, економічна ефективність від лізингової угоди складає:

193602,28 - 284648,28 = - 91046 грн.

Отже, якщо підприємство скористається лізингом для придбання станції водопідготовки, то економія дорівнюватиме 91046 грн.

В процесі даного дослідження сформульовано основні принципи та ряд комплексних дій, направлених на зниження собівартості послуг КВП «КВ». Аргументовано вплив таких показників як: зміна обсягу виробництва, зменшення витрат на енергоносії та зменшення ФОП на собівартость та збільшення прибутку.

Проведено порівняльний аналіз двох варіантів залучення коштів для впровадження запропонованих заходів, та розрахунками доведено перевагу одного з них.

Проаналізувавши перелічені заходи, бачимо, що практично всі вони носять підтримуючий характер. Суттєвих інноваційних заходів у 2022 році не було передбачено. Особливу увагу звертає на себе відсутність серйозних змін у сферах теплового та водопровідно-каналізаційного господарств, які перебувають у дуже складному стані. Тобто у міста поки що нема можливостей реконструкції та модернізації інфраструктури. В умовах війни у прифронтовому місті поки що нема можливостей впровадження суттєвих інновацій, але проблема потребує подальших досліджень.

У непростих умовах сьогодення надважливим питанням з точки зору можливостей капіталізації є забезпечення стабільного функціонування комунальних підприємств. Для цього першочерговим моментом є аналіз фінансового стану. Результати аналізу фінансового стану на прикладі КВП «Краматорська тепломережа» стануть підґрунтям для розробки заходів, що спрямовані на підвищення ліквідності, платоспроможності, ділової активності та рентабельності підприємства, що сприятиме його стабільній роботі та підвищенню рівня капіталізації.

Фінансовий стан підприємства є містким поняттям та характеризує різні сфери діяльності підприємства. Трактування терміну «фінансовий стан підприємства» має важливе науково-практичне значення, оскільки вірне його тлумачення призводить до підвищення ефективності оцінювання реального стану підприємства, з врахуванням факторів впливу на нього. Таким чином, обґрунтоване пояснення змісту поняття є першим кроком до успішного проведення дослідження фінансового стану певного підприємства [57].

Фінансовий стан підприємства відображає його фінансову ситуацію та динаміку, і включає до себе такі аспекти: рентабельність підприємства, фінансову стійкість, ділову активність, ліквідність. Результатом аналізу фінансового стану стає система показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, визначають здатність до самофінансування своєї діяльності, відображають ефективність використання вкладених коштів.

Аналіз фінансового стану відбувається на основі аналізу фінансової звітності відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» [57]. Основними джерелами інформації для проведення аналізу є Бухгалтерські баланси КВП «Краматорська тепломережа», а також Звіти про фінансові результати за 2020-2022 роки.

Маємо на меті проаналізувати групи показників:

ліквідності;

фінансової стійкості;

ділової активності;

рентабельності.

Варто зазначити те, що усі показники необхідно розглядати в сукупності та динаміці, бо жоден критерій окремо не зможе дати узагальнюючу картину фінансового стану підприємства. Наприклад, коефіцієнт поточної ліквідності може показати здатність підприємства подолати короткострокові проблеми, рентабельність показує здатність підприємства конвертувати наявні ресурси у чистий дохід, коефіцієнт фінансової незалежності визначить частку активів, що фінансуються за рахунок власного капіталу підприємства тощо. Усі показники разом дозволяють отримати повне уявлення про фінансовий стан підприємства.

Ліквідність підприємства являє собою здатність підприємства швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов'язань. Ліквідність характеризується співвідношенням величини високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості. Перейдемо до оцінки основних показників ліквідності КВП «Краматорська тепломережа» (табл. 6).

Таблиця 6. Аналіз ліквідності КВП «Краматорська тепломережа» за 2020-2022 рр.

Коефіцієнт поточної ліквідності не відповідає нормативному значенню, отже у підприємства недостатньо ресурсів, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності трохи вище нормативного. Це означає те, що підприємство має можливості щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Проте цей показник має негативну динаміку.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яку частину боргів підприємство може сплатити негайно. Даний показник додатній і збільшився у 2021 році, порівняно зі значенням 2020 року, проте знизився у 2022 році майже до базового значення.

Проведені розрахунки вказали на погіршення ліквідності у 2022 році, загальну негативну динаміку показників.

Наступним етапом аналізу фінансових показників є аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства. Аналіз фінансової стійкості передбачає оцінку структури капіталу та встановлення співвідношень між майном організації та зобов'язаннями.

Платоспроможність не слід плутати з ліквідністю. Платоспроможність вимірює здатність компанії виконувати свої фінансові зобов'язання. Коефіцієнти платоспроможності включають фінансові зобов'язання як у довгостроковій, так і в короткостроковій перспективі, тоді як коефіцієнти ліквідності більшою мірою стосуються короткострокових боргових зобов'язань і поточних активів компанії. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства зроблено у таблицях 7-9.

Таблиця 7. Динаміка абсолютних показників фінансової стійкості КВП «Краматорська тепломережа» у 2020-2022 рр.

Тепер визначимо тип фінансової стійкості КВП «Краматорська тепломережа», побудувавши таблицю 8.

Отже, підприємство в 2020 році знаходилось в кризовому фінансовому стані. У 2021 році ситуація погіршилась і підприємство залишається в кризовому фінансовому стані. У 2022 році фінансова стійкість продовжує погіршуватись. Це пов'язано з величезним розміром активів, що важко реалізуються та майже відсутніми постійними пасивами.

Таблиця 8. Типи фінансової стійкості підприємства

Відносні показники фінансової стійкості підприємства КВП «Краматорська тепломережа» за 20202022 рр. зазначено у табл. 9. Таким чином, проведене дослідження КВП «Краматорська тепломережа» виявило, що у підприємства є великі проблеми з фінансовою стійкістю через великий розмір активів, що важко реалізуються. Підприємство не має достатньо власного капіталу, він не забезпечує його платоспроможність. Необхідним є збільшення розміру грошових коштів та їх еквівалентів для підтримки ліквідності. Показники фінансової стійкості підприємства мають негативну динаміку і не відповідають нормативними значеннями. Необхідно терміново вжити заходів щодо покращення ситуації.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності, які є відносними показниками ...