Макроекономічні аспекти розвитку національного ринку праці під час воєнного стану

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Київський національний університет будівництва і архітектури

Кафедра економічної теорії, обліку та оподаткування

Макроекономічні аспекти розвитку національного ринку праці під час воєнного стану

Чернявська Ю.Б., к.е.н., доцент

Головаш Б.Е. к. е. н, доцент,

Київ, Україна

Анотація

Предмет дослідження макроекономічні показники ті їх вплив на ринок праці України під час воєнного стану.

Метою дослідження є аналіз стану вітчизняного ринку праці під час війни та пошук оптимальних шляхів стабілізації ринку праці України після її закінчення.

Методи дослідження. У статті використовуються такі методи дослідження, як аналітичний, структурний, логічний, метод порівняльного аналізу, а також метод узагальнення для висновків. Крім того, визначено особливості відтворення вітчизняного ринку праці у післявоєнний час та обґрунтовано пріоритети розвитку ринку праці у взаємозв'язку бізнесу, науки та держави.

Результати дослідження. У статті дана аналітична оцінка сучасному стану ринку праці, визначені основні чинники, які впливають на функціонування малого і середнього бізнесу, проаналізовано рівень виплати заробітної плати найманим працівникам у довоєнний і воєнний період. Також обґрунтовано засадничі принципи та підходи розвитку ринку праці у післявоєнні часи на базі взаємозв'язку держави, бізнесу і науки з широким використанням грантів для навчальних закладів, тендерів для бізнесу та підтримки розвитку інноваційної інфраструктури державою.

Галузь застосування результатів: економіка України, вітчизняний бізнес, навчальні заклади та державні органи влади.

Висновки. Емігранти після закінчення війни повернуться на Батьківщину тільки в тому випадку, якщо буде забезпечена безпека та економічні і соціальні гарантії, тобто наявність житла, роботи, діючих законів, яких усі будуть стовідсотково дотримуватися як у розвинутих західних країнах тощо. Варто зазначити, що навіть за наявності вище зазначених умов, буде певна частка співвітчизників, яка не повернеться. Для цього потрібно вже зараз розробляти потужні соціальні програми по поверненню нашого населення не авторитарними методами, а економічними. В тому випадку, якщо зазначені умови не будуть запроваджені та ефективно працювати, то частина населення яка не повернеться збільшиться в рази. І на фоні і так загостреної демографічної ситуації будемо мати великий дефіцит в людських ресурсах.

Найгірший сценарій для України після війни буде в тому, що основну чисельність населення, яка буде створювати додатковий продукт у складі доданої вартості на макрорівні, буде створюватися жінками, внаслідок значного скорочення чоловічого населення через війну.

Після закінчення війни, вочевидь, найбільш затребуваними стануть професії будівельника (з відкриттям 6-8 професійних напрямків дотичних до будівництва). А серед інших професій можна назвати лікарів за напрямками реабілітації та психологічної і психічної підтримки. Також потрібно взяти до уваги, що після війни багато людей не зможуть працювати на тих місцях, де вони працювали раніше через травми, отримані в ході бойових дій. І тут потребою будуть користуватися фахівці, які здатні будуть допомогти перепрофілюватися, переорієнтуватися та знайти себе в новій професії, тобто працівники з профорієнтації.

Ключові слова: ринок праці, російсько-українська війна, воєнний стан, ВПО, емігранти, попит, пропозиція робочої сили, навантаження на одне робоче місце.

Annotation

Chernavska Y.B., Holovahs B.E. Macroeconomic aspects of development national labor market during martial law

The subject of the study is macroeconomic indicators and their impact on the labor market of Ukraine during the martial law.

The purpose of the study is to analyze the state of the domestic labor market during the war and search for optimal ways to stabilize the labor market of Ukraine after the end of the war.

Research methods. The article uses such research methods as analytical, structural, logical, the method of comparative analysis, as well as the method of generalization for conclusions. In addition, the peculiarities of the reproduction of the domestic labor market in the post-war period are determined and the priorities of the development of the labor market in the relationship between business, science and the state are substantiated.

Research results. The article provides an analytical assessment of the current state of the labor market, identifies the main factors affecting the functioning of small and medium-sized businesses, and analyzes the level of wage payments to employees in the pre-war and post-war periods. The basic principles and approaches to the development of the labor market in post-war times based on the relationship between the state, business and science with the wide use of grants for educational institutions, tenders for business and support for the development of innovative infrastructure by the state are also substantiated.

The field of application of the results: the economy of Ukraine, domestic business, educational institutions and state authorities.

Conclusions. After the end of the war, the emigrants will return to the Motherland only if security and economic and social guarantees are provided, i.e. the availability of housing, work, existing laws, all of which will be 100% respected as in developed Western countries, etc. It is worth noting that even with the above-mentioned conditions, there will be a certain proportion of compatriots who will not return. For this, it is necessary to develop powerful social programs for the return of our population not by authoritarian methods, but by economic ones. In that case, if the specified conditions are not implemented and work effectively, then the part of the population that will not return will increase many times. And against the background of the already aggravated demographic situation, we will have a large shortage of human resources.

The worst-case scenario for Ukraine after the war will be that the main population, which will create additional product in the composition of added value at the macro level, will be created by women, due to the significant reduction of the male population due to the war.

After the end of the war, obviously, the construction professions will be most in demand (with the opening of 6-8 professional areas related to construction). And among other professions, you can name doctors in the areas of rehabilitation and psychological and mental support. It is also necessary to take into account that after the war, many people will not be able to work in the places where they worked before due to injuries received during the hostilities. And here there will be a need for specialists who will be able to help reprofile, reorient and find yourself in a new profession, i.e. career guidance workers.

Key words: labor market, Russian-Ukrainian war, martial law, internally displaced persons, emigrants, demand, labor supply, workload per workplace.

Постановка проблеми

Війна внесла свої корективи в усі сфери економічного життя України, які не могли не позначитися на структурі ринку праці, зачепивши усі макроекономічні параметри: стать, вік, види економічної діяльності, регіональна концентрація зайнятих в залежності від наближеності до лінії бойового зіткнення, втрачені території в ході війни, а разом із ними і значна частина економічного потенціалу, в тому числі і людських (трудових) ресурсів, еміграція співвітчизників тощо. Усе це визначає необхідність пошуку шляхів виходу із ситуації що склалася щоб втримати нашу економіку, не зменшуючи темпи приросту ВВП як головного показника вироблених товарів і послуг, а відтак і зароблених коштів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами збалансування українського ринку праці займалося багато вітчизняних вчених. В. Дудко, А Шкальова вбачали вирішення проблеми в перенавчанні українців на айтівців [3,13], П. Красномовець, Т. Мельник, Т. Міроненко, Ю. Тарасовський, В. Федорін наголошували на використанні благодійних фондів і програм, супутникового інтернету Starlink [6-8, 10,11], Г. Филюк, А. Посохова досліджували вплив штучного інтелекту на зайнятість [12] та ін. Але на сучасному етапі, на нашу думку, кроки повинині бути більш прагматичними в умовах дії воєнного стану.

Мета статті виявити динаміку деяких макроекономічних показників національного ринку праці, що дадуть змогу сформувати актуальну потребу у працівниках і проаналізувати основні стимулюючі/стримуючі чинники ведення вітчизняного бізнесу в умовах війни, а також запропонувати заходи відбудови повоєнної економіки.

Виклад основного матеріалу

Повномасштабна війна порушила всі економічні процеси в країні, передислокацію усталеного традиційного ринку праці, змусивши працювати і жити в режимі невизначеності, збільшився потік мігрантів, як внутрішніх, так і за кордон, що негативно позначилось на показниках зайнятості населення, 'їх доходів та рівня добробуту. Головними наслідками війни стали втрата людей, соціальна напруженість, зростання рівня безробіття та поширення бідності.

Руйнація вітчизняної інфраструктури, розірвання виробничих ланцюгів, порушення логістики, а подекуди і повна втрата вітчизняних підприємств негативно позначилось і на національному ринку праці. Більше одного мільйона працівників прийшлося скоротити у перший рік повномасштабної війни. Все це внесло свої корективи як в структуру ринку праці, як у розрізі 'її пропозиції, так і у розрізі розподілу по регіонам (найбільше постраждалі південно-східні регіони внаслідок неможливості працювати в зоні бойових дій).

В перспективі стає зрозумілим, що без розробки дієвої програми повернення наших співвітчизників на Батьківщину державі не обійтися, через те, що є ризик того, що велика частка жінок не повернеться після закінчення війни, а чоловіки приєднаються до дружин закордоном і будуть працювати на благо інших економік, а не піднімати з руїн власну.

На сьогоднішній день сегментація вітчизняного ринку праці значно порушена: надлишок робочої сили у відносно безпечних регіонах через наплив внутрішньо переміщених осіб, проблеми релокації підприємств чи їх переорієнтація на виробництво інших і т.п., в залежності від потреб ринку.

Не дивлячись на велике навантаження на держбюджет у зв'язку із війною, держава тим не менш не повинна залишати осторонь питання соціального забезпечення своїх мешканців, зокрема створення нових робочих місць або підтримка цього процесу малим і середнім бізнесом.

Аналіз даного питання ускладняється тим, що офіційні актуальні дані Державної служби статистики України наразі відсутні, водночас попередні оцінки базуються на інформації відносно територій, які підконтрольні Україні, і виключають тимчасово окуповані території.

Ринок праці є одним з основних складових макроекономіки від якого безпосередньо залежить економічне зростання та добробут населення, на якому сходяться інтереси ключових гравців ринку праці: роботодавців, працівників та держави.

Рисунок 1. Навантаження на одне робоче місце у 2020-2022 рр. Джерело: [1]

На 21 травня 2023 року кількість українських мігрантів за даними ООН досягнула 8,9 млн. осіб (зросла на 919 тис. осіб з початку 2023 року), з них статус тимчасового захисту у ЄС мають 5,1 млн. осіб. Кількість зареєстрованих ВПО на 30 квітня досягла 3,6 млн., Макроекономічний та монетарний огляд оцінює кількість ВПО на початок травня 5,1 млн., кількість тих, хто повернувся на попереднє місце проживання після 24 лютого 2022 року 4,8 млн. За даними дослідження CEDOS, 76% молодих людей, які виїхали через війну за кордон, бажають повернутися в Україну, 11% хотіли б залишитися там, де перебувають. Згідно з опитуванням членів ЄБА (Європейська Бізнес Асоціація), 81% опитаних залишаються на своєму місці проживання або вже повернулись додому, 15% наразі перебувають за кордоном, ще 4% змінили місце проживання в межах України. Серед тих, хто виїхав закордон понад половина (55%) планує повернутися, причому третина впродовж року, але 22% вважають, що імовірно не повернуться. Основні перепони поверненню безпекові та економічні чинники [14].

Якщо розглядати проблему національного ринку праці в аспекті попиту і пропозиції робочої сили, то дефіцитними робочими місцями, особливо у небезпечних регіонах на сьогодні стали: фармацевти, продавці продуктових магазинів та дрібного побуту, працівники транспортної галузі, енергетики та інші професії, що забезпечують безперебійне функціонування критичної інфраструктури.

На сайтах з пошуку роботи з початком війни окрім завжди затребуваних ІТ-спеціалістів попит залишився на будівельників, лікарів, водіїв, кур'єрів, нянь, логістів, касирів, адміністраторів торгового залу, менеджерів з продажу, консультантів, і, звичайно, для забезпечення потреб армії нові робочі місця створювалися і продовжують створюватися у воєнно-промисловому комплексі. Також вітчизняна економіка потребувала працівників робітничих професій: слюсарів, електриків, а з початком весняно-польового сезону представників сільськогосподарського комплексу.

Відмінною властивістю сучасного ринку праці стала значна потреба у волонтерах, операторах координаційних центрів, які працюють для фронту чи забезпечують потреби соціально-вразливих верств населення (інвалідів, внутрішньо-переміщених осіб тощо).

Найважче знайти роботу з початком війни стало працівникам у сфері туризму та готельно-ресторанного бізнесу, охоронцям, освітянам та науковцям.

Невизначеність строків війни не дає можливість спрогнозувати відновлення трудової активності в країні. Наразі державі вдалося справитися із завданням: не дати зупинитися економіці.

Через три місяці після початку повномасштабного вторгнення люди почали поступово повертатися у свої домівки, і звісно, економіка почала пожвавлюватися тому, що потрібно забезпечувати життєдіяльність людей, а значить торгові точки, медичні та освітні заклади, транспорт та банківський сектор повинен працювати.

Рисунок 2. Оцінка значимості допомоги уряду для вітчизняного бізнесу. Джерело: [5]

Опитування, проведене дослідницькою компанією Gradus Research по впливу заходів держави на рішення бізнесу продовжувати своє функціонування показало наступні результати [2]: підприємці на перше місце поставили податкові канікули (37%) у рейтингу найвагомішої допомоги з боку уряду, на другому місці, з великим відривом, допомога з логістикою (17%) (Рис. 2.).

Війна сповільнила або призупинила роботу 86%українських компаній. Українські підприємці усіма силами намагаються врятувати свою справу від закриття. Для цього український бізнес вдається до галузевої трансформації. Кожен п'ятий (21%) розпочав цей процес, 16% вже мають результат і стільки ж планують долучитися до трансформації.

Для того, щоб тримати фронт, повинна бути окрім західної підтримки потужною і власна економіка. А для цього вкрай необхідна підтримка малого і середнього бізнесу, створення, збереження і підтримка робочих місць, сплата зарплат і податків до бюджету. Опитування київської школи економіки [5] показало, що навіть 3-5% компаній збільшили оплату праці своїм працівникам по відношенню до довоєнного періоду, 14-19% виконують виплати на довоєнному рівні. Решта або знизили або взагалі припинили виплати - 39% не виплачують заробітну плату, а 29% зупинили відрахування постачальникам (Рис. 3).

Рисунок 3. Виплата заробітної плати працівникам у воєнний час національними підприємствами, установами, організаціями. Джерело: [5]

макроекономічний вітчизняний бізнес ринок праця війна

За різними опитуваннями падіння зарплат у приватному секторі в середньому становило від 25% до 50% порівняно з довоєнним часом: за опитуванням НБУ, найбільше таких у добувній промисловості і будівництві. Поступово зростає частка підприємств, що зменшили оплату праці на 10-50%, зокрема в енергетиці, секторі послуг, транспорті та торгівлі. Сільськогосподарські підприємства переважають серед тих, хто не змінив або навіть підвищив зарплати. За оцінками gr.ua, зарплати в травні були на 10-60% нижчі за довоєнні (залежно від виду діяльності). Водночас у травні порівняно з квітнем зросли зарплати для водіїв, медиків та фармацевтів, у переробній промисловості та сільському господарстві. Дещо краща ситуація в бюджетному секторі персонал частково відправляли в простій з виплатою 2/3 зарплат. Утім доходи домогосподарств підтримуються соціальними виплатами, підвищенням пенсій та зростанням грошових виплат військовим [9].

Слід відзначити, що скорочення доходів українців відбулося не тільки внаслідок втрати роботи через війну, а також через інфляцію: різке здорожчання продуктів харчування, палива, послуг. Така негативна ситуація посприяла зростанню рівня бідності в країні. Вже на початку війни за межею бідності опинилися 24% українців ( майже 7.1 млн. осіб). А до кінця 2023 року намітилися вже позитивні тенденції в плані сповільнення споживчих цін до 5,1% [1].

Умови праці під час війни значно погіршуються. Законодавство сприяє такому стану речей. Це і зменшення рівня оплати праці, і збільшення робочого навантаження, і використання праці у святкові дні, і зростання частки відрахування із заробітної плати на військові потреби. Так, згідно Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022р. №2136ІХ [4] визначає особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності. Цей закон обмежує деякі конституційні права і свободи громадян на період дії воєнного стану. Наприклад, роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (за винятком переведення на роботу в іншу місцевість, де тривають активні бойові дії), звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності або відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) з першого дня після завершення непрацездатності або відпустки; встановлення п'ятиденного або шестиденного робочого тижня; встановлення часу початку та закінчення щоденної роботи (зміни).

Разом з тим, працівник має право розірвання трудового договору за власною ініціативою у строк, зазначений у заяві, тобто без двотижневого терміну попередження. Протягом воєнного стану роботодавець має право відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами і відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури. Водночас, роботодавець має право протягом дії воєнного стану на прохання працівника надавати йому відпустку без збереження заробітної плати і таке інше.

Для виведення країни з кризи на етапі післявоєнної відбудови ми пропонуємо фіскальні та монетарні методи, регульовані державою у напрямку підтримки малого та середнього бізнесу, надання пільгових кредитів, застосувати привабливу податкову політику. Окрім того, заходи, що сприятимуть розвитку бізнесу вбачаємо в тісному взаємозв'язку бізнесу, освіти, науки з державою, з прозорим широкомасштабним застосуванням тендерів для бізнесу та грантів у науці, розвитку інноваційної інфраструктури: технопарків, бізнес-інкубаторів, вільних економічних зон.

Окрім державної підтримки нам наразі не обійтися без широкого залучення іноземного капіталу задля перемоги. Україна приваблива країна для іноземних інвесторів. Ще на етапі ведення повномасштабної війни ми відчуваємо підтримку іноземних партнерів: як цілих країн, так і окремих видатних особистостей-філантропів.

Висновки

Емігранти після закінчення війни повернуться на Батьківщину тільки в тому випадку, якщо буде забезпечена безпека та економічні і соціальні гарантії, тобто наявність житла, роботи, діючих законів, яких усі будуть стовідсотково дотримуватися як у розвинутих західних країнах тощо. Варто зазначити, що навіть за наявності вище зазначених умов, буде певна частка співвітчизників, яка не повернеться. Для цього потрібно вже зараз розробляти потужні соціальні програми по поверненню нашого населення не авторитарними методами, а економічними. В тому випадку, якщо зазначені умови не будуть запроваджені та ефективно працювати, то частина населення яка не повернеться збільшиться в рази. І на фоні і так загостреної демографічної ситуації будемо мати великий дефіцит в людських ресурсах.

Найгірший сценарій для України після війни буде в тому, що основну чисельність населення, яка буде створювати додатковий продукт у складі доданої вартості на макрорівні, буде створюватися жінками, внаслідок значного скорочення чоловічого населення через війну.

Після закінчення війни, вочевидь, найбільш затребуваними стануть професії будівельника (з відкриттям 6-8 професійних напрямків дотичних до будівництва). А серед інших професій можна назвати лікарів за напрямками реабілітації та психологічної і психічної підтримки. Також потрібно взяти до уваги, що після війни багато людей не зможуть працювати на тих місцях, де вони працювали раніше через травми, отримані в ході бойових дій. І тут потребою будуть користуватися фахівці, які здатні будуть допомогти перепрофілюватися, переорієнтуватися та знайти себе в новій професії, тобто працівники з профорієнтації.

Список використаних джерел

1. Державна служба статистики України. Електронний ресурс.

2. Діагностування стану українського бізнесу під час повномасштабної війни Росії з Україною. Аналітичний звіт. Березень 2022р. Gradus Research Company. Електронний ресурс.

3. Дудко Валентина. Безкоштовно увійти в IT. Мінцифри запустило пробний проект перенавчання українців на айтішників. Хто заплатить. Forbes Ukraine: журнал. 09 серпня 2022.

4. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022р. №2136ІХ. Електронний ресурс.

5. Kyiv School of Economics Електронний ресурс.

6. Красномовець Павло, Дудко Валентина. Інтернет імені Ілона. Forbes детально розібрав, скільки в Україні Starlink, хто за них заплатив і скільки коштує зв'язок. Forbes Ukraine: журнал. 29 жовтня 2022.

7. Мельник Таїса. Українці тисячами скуповують Starlink, а ціни ростуть. Хто і як возить до України термінали супутникового інтернету від Ілона Маска. Forbes Ukraine: журнал. 02 грудня 2022.

8. Міроненко Тома. Не до жартів. Як команда Сергія Притули за пів року побудувала один з найбільших мілітарних фондів України. Forbes Ukraine: журнал. 02 вересня 2022.

9. Ринок праці в умовах війни: основні тенденції та напрями стабілізації Аналітична записка. Електронний ресурс.

10. Тарасовський Юрій. «Народна помста». Українці за добу зібрали 352 млн грн на дрони-камікадзе. Forbes Ukraine: журнал. 11 жовтня 2022.

11. Федорін Володимир. Найвідоміший мільйонер українського війська. Як влаштований добровольчий батальйон «Хартія» підприємця Всеволода Кожемяко. Forbes Ukraine: журнал. 18 грудня 2022.

12. Филюк Г.М., Посохова А.А. Вплив штучного інтелекту на зайнятість у бізнесі. // Актуальні проблеми економіки. № 6 (264), 2023. С. 35-45.

13. Шкальова Анастасія. Хотіли сотні тисяч, навчилися десятки тисяч, знайшли роботу тисячі. Український бум на IT-навчання поки розбивається об реальність. Який є вихід. Forbes Ukraine: журнал. 21 грудня 2022.

14. Щомісячний макроекономічний та монетарний огляд червень 2023 року. Національний банк України

References

1. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny. Elektronnyy resurs.

2. Diahnostuvannya stanu ukrayins'koho biznesu pid chas povnomasshtabnoyi viyny Rosiyi z Ukrayinoyu. Analitychnyy zvit. Berezen' 2022r. Gradus Research Company. Elektronnyy resurs.

3. Dudko Valentyna. Bezkoshtovno uviity v IT. Mintsyfry zapustylo probnyi proiekt perenavchannia ukraintsiv na aitishnykiv. Khto zaplatyt. Forbes Ukraine : zhurnal. 09 serpnia 2022.

4. Zakon Ukrayiny «Pro orhanizatsiyu trudovykh vidnosyn v umovakh voyennoho stanu» vid 15.03.2022r. №2136IKH. Elektronnyy resurs.

5. Kyiv School of Economics Elektronnyy resurs.

6. Krasnomovets Pavlo, Dudko Valentyna. Internet imeni Ilona. Forbes detalno rozibrav, skilky v Ukraini Starlink, khto za nykh zaplatyv i skilky koshtuie zviazok. Forbes Ukraine: zhurnal. 29 zhovtnia 2022.

7. Melnyk Taisa. Ukraintsi tysiachamy skupovuiut Starlink, a tsiny rostut. Khto i yak vozyt do Ukrainy terminaly suputnykovoho internetu vid Ilona Maska. Forbes Ukraine : zhurnal. 02 hrudnia 2022.

8. Mironenko Toma. Ne do zhartiv. Yak komanda Serhiia Prytuly za piv roku pobuduvala odyn z naibilshykh militarnykh fondiv Ukrainy. Forbes Ukraine : zhurnal. 02 veresnia 2022.

9. Rynok pnatsi v umovakh viyny: osnovni tendentsiyi ta napryamy stabilizatsiyi Analitychna zapyska. Elektronnyy resurs.

10. Tarasovskyi Yurii. «Narodna pomsta». Ukraintsi za dobu zibraly 352 mln hrn na dronykamikadze. Forbes Ukraine: zhurnal. 11 zhovtnia 2022.

11. Fedorin Volodymyr. Naividomishyi milioner ukrainskoho viiska. Yak vlashtovanyi dobrovolchyi batalion «Khartiia» pidpryiemtsia Vsevoloda Kozhemiako. Forbes Ukraine: zhurnal. 18 hrudnia 2022.

12. Fylyuk H.M., Posokhova A.A. Vplyv shtuchnoho intelektu na zaynyatist' u biznesi. // Aktual'ni problemy ekonomiky. № 6 (264), 2023. S. 35-45.

13. Shkalova Anastasiia. Khotily sotni tysiach, navchylysia desiatky tysiach, znaishly robotu tysiachi. Ukrainskyi bum na IT-navchannia poky rozbyvaietsia ob realnist. Yakyi ye vykhid. Forbes Ukraine: zhurnal. 21 hrudnia 2022.

14. Shchomisyachnyy makroekonomichnyy ta monetarnyy ohlyad cherven' 2023 roku. Natsional'nyy bank Ukrayiny

Размещено на Allbest.Ru