Фінансово-економічна безпека страхових організацій в контексті регуляторних змін

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Український державний університет науки і технологій

Фінансово-економічна безпека страхових організацій в контексті регуляторних змін

О.А. Топоркова, к.е.н., доцент,

І.Г. Аберніхіна, к.е.н., доцент

М.А. Дронь, PhD з економіки

Анотація

В роботі наведена хронологія регуляторних змін та часові інтервали адаптації учасників страхового ринку до новітніх умов та пруденційних вимог. Введення в дію нового Закону про страхування й Правил складання та подання звітності учасниками ринку небанківських фінансових послуг до НБУ, перехід на МСФЗ 17 «Страхові контракти», який відбувається ретроспективно, та інші регуляторні зміни змушують страховиків переглядати ключові процеси своєї діяльності. Також впроваджуються нові нормативно-правові акти, розроблені НБУ в частині складання та подання звітності, що змінює методологію та технологію підготовки звітних даних.

Ключові слова: страхова діяльність, регулятор, економічна безпека, загрози, договори страхування, регуляторна звітність, пруденційний нагляд.

Annotation

Financial and economic security of insurance organizations in the context of regulatory changes

V. Bobyl, Dr Econ., Professor; О. Toporkova, І. Abernikhina, M. Dron PhD in Economics, Ass. Professor, Ukrainian State University of Science and Technology

The new model of insurance market regulation being introduced in Ukraine is focused on significant transformational changes. These changes relate primarily to: the procedure for licensing, resumption of activities and withdrawal from the market of an insurer; ownership structure, capital, asset quality; owners' liability, corporate governance, prudential supervision; internal control and risk management system.

The paper provides a chronology of regulatory changes and time intervals for adaptation of insurance market participants to the new conditions and prudential requirements. The enactment of the new Insurance Law and the Rules for Preparation and Submission of Reports by Non-Banking Financial Services Market Participants to the NBU, the transition to IFRS 17 Insurance Contracts, which is being applied retrospectively, and other regulatory changes are forcing insurers to review key processes of their operations. Also, new regulations developed by the NBU in terms of reporting are being implemented, which changes the methodology and technology for preparing reporting data.

The internal control system, business continuity, solvency requirements, components and proportions of regulatory capital, investment activities, accounting and reporting - all of these must be brought in line with the requirements of the regulator, which is the National Bank of Ukraine.

The financial and economic security of an insurance organization is considered in the context of its stable functioning and achievement of its economic goals. Such security is possible if there is a coordinated relationship between financial, regulatory, technological and information components. The state of financial and economic security of insurers is also significantly affected by macroeconomic instability, structural imbalance of capital and reserves, changes in the regulator and requirements for solvency and regulatory reporting.

Keywords: insurance activity, regulator, economic security, threats, insurance contracts, regulatory reporting, prudential supervision.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Економічна ситуація в України віддзеркалює наявність суттєвих проблем у кожній галузі. Ситуація на страховому ринку не є винятком, оскільки крім загроз, пов'язаних з військовим станом, волатильністю ринку, ціновими ризиками, невизначеності додають кардинальні регуляторні зміни.

Проблеми з платоспроможністю та ліквідністю страхових організацій, відсутність структурованої бізнес-моделі в більшості компаній, низький рівень корпоративного управління та системи внутрішнього контролю - все це негативно впливає на стійкість, прозорість, конкурентне середовище страхового ринку в цілому та на фінансово-економічну безпеку окремого страховика. Починаючи з липня 2020 року Національний банк України (НБУ) отримав повноваження з регулювання ринку небанківських фінансових послуг, зокрема, страховиків. З того часу НБУ працює над новою моделлю регулювання ринку страхування в Україні.

Трансформаційні зміни, які наразі тривають на ринку небанківських фінансових послуг мають на меті кардинальне оновлення моделі регулювання ринку через впровадження міжнародного досвіду щодо юридичної правомочності учасників ринку та складу їх фінансової і регуляторної звітності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. Питанням фінансово-економічної безпеки присвячені праці багатьох вітчизняних науковців. Онишко С.В., Богріновцева Л.М., Ключка О.В., Бондарук О.С. аналізують трансформаційні зміни на страховому ринку. Зазначені автори, а також Ситник Н.С., Тишковець М.М. узагальнюють погляди різних дослідників щодо складових фінансово- економічної безпеки страхового ринку. Сніщенко Р.Г., Крот Л.М. досліджують актуальні питання управління страховими організаціями в період війни.

Регуляторні зміни, впроваджені НБУ, значно посилюють вимоги до платоспроможності, капіталу, структури активів, підходів до управління страховими організаціями. Отже, питання регуляторних змін знаходиться безпосередньо в площині фінансово-економічної безпеки страхових організацій, що пояснює актуальність теми дослідження.

Формування цілей статті (постановка завдання). Мета роботи полягає в огляді останніх регуляторних змін щодо провадження страхової діяльності та впливі їх на фінансово-економічну безпеку страховиків.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ринок страхових послуг наразі знаходиться в стані невизначеності через, з одного боку: кардинальні законодавчі зміни, та, з іншого боку: через значні загрози, спричинені різними факторами. Суттєві трансформаційні зміни, які тривають на страховому ринку України, насамперед, зорієнтовані на адаптацію до міжнародних стандартів та вимог ЄС і полягають у:

1. Стандартизації ліцензійної діяльності.

2. Структуризації портфелю управління ризиками.

3. Оновлені підходів до оцінки активів та до регулювання посередницької діяльності [1].

Страховим організаціям важливо структурувати загрози за різними ознаками, як то:

- сфера виникнення (всередині компанії - внутрішні загрози; за межами компанії (з боку конкурентів, регулятора тощо) - зовнішні);

- характер впливу (прямі та непрямі загрози);

- тривалість дії (тимчасові та постійні);

- можливість передбачення (прогнозовані та непрогнозовані);

- масштаб збитків (стосовно окремого страхового продукту - локальний; в цілому стосовно компанії - загальний; стосовно усього страхового ринку держави - галузевий тощо);

- форма збитків (загрози і ризики, реалізація яких завдає прямого збитку; та загрози і ризики, реалізація яких призведе до упущеної вигоди);

- сфера прояву (під час впровадження страхових продуктів, під час здійснення власне страхування або надання супровідних послуг, під час здійснення фінансових операцій та виконання фінансових зобов'язань, під час формування активів і капіталу);

- функціональні складові (загрози інформаційно-аналітичній складовій, складовій бізнес-процесів, фінансовій, техніко-технологічній) тощо.

Для ефективної протидії негативним факторам та загрозам щодо страхової діяльності учасникам ринку необхідно розробляти та впроваджувати дієві заходи з управління ризиками для збереження, насамперед, клієнтської бази та запобігання фінансовим втратам.

Основними напрямами таких заходів можуть бути:

- «запровадження дистанційної форми обслуговування клієнтів; розширення територіального представництва;

- оптимізація та уніфікація пакетів страхових послуг;

- збереження та підвищення досягнутого рівня довіри до операторів ринку;

- неухильне дотримання регуляторних вимог; збільшення участі держави у перестрахуванні, створення спільних державно-приватних організацій для покриття ризиків» [2].

Вітчизняними дослідниками економічна безпека страхової організації трактується в такій площині:

- як здатність своєчасно і в повному обсязі виконувати взяті на себе фінансові зобов'язання;

- як професійне управління ризиками;

- як забезпечення збалансованості структури страхового портфеля;

- як можливість приросту інвестиційного капіталу [3].

Оскільки діяльність страхових компаній пов'язана із залученням фінансових ресурсів і виконанням фінансових зобов'язань, погоджуємося, що більш інформативним є дослідження саме фінансово-економічної безпеки.

До основних складових фінансово-економічної безпеки страхового ринку традиційно належить: ефективність та стабільність діяльності учасників ринку; конкурентоспроможність та фінансова стійкість; захищеність інтересів страхових компаній; достатність фінансових ресурсів; збалансованість системи фінансових показників та інструментів [4, с. 224].

Фінансова безпека корелює з такими категоріями, як: фінансова стійкість, платоспроможність, ліквідність та фінансова надійність. Усе зазначене характеризує фінансовий стан та формує систему індикаторів фінансово-економічної безпеки страховика, ключовим з яких є фінансова стійкість. Інформаційним забезпеченням при цьому є регуляторна та фінансова звітність.

Враховуючи специфіку діяльності страхових компаній, розрізняють два види їх фінансової стійкості, як і два боки, з яких її можна оцінити, а саме:

- фінансова стійкість страхової компанії як нефінансової установи, що здійснює господарську діяльність з надання страхових послуг;

- фінансова стійкість страхової компанії за вимогами, що визначені регулятором.

У попередніх дослідженнях пропонувалося укрупнити існуючі критерії забезпечення фінансової стійкості страхових компаній і здійснювати подальшу систематизацію коефіцієнтів за такими групами критеріїв [5, с. 148]:

- критерій наявного сплаченого статутного капіталу;

- критерій достатності та накопичення власного капіталу;

- критерій наявності та достатності обсягу страхових резервів;

- критерій наявності діючої системи перестрахування;

- критерій наявності обґрунтованої, врівноваженої тарифної політики;

- критерій платоспроможності та ліквідності страхової компанії.

В контексті регуляторних змін визначення фінансової стійкості та дотримання вимог платоспроможності є особливо актуальним, оскільки планується впровадження низки коефіцієнтів для оцінки ефективності діяльності страховика. Вперше нововведені коефіцієнти мають розраховуватися за підсумками 2024 року.

Ключовими питаннями нової моделі регулювання ринку страхування в Україні є:

- стандарти ліцензування;

- структура власності;

- звітність;

- відповідальність власників за діяльність страхової організації;

- система управління ризиками;

- корпоративне управління та система внутрішнього контролю;

- якість активів;

- структура та достатність капіталу;

- пруденційний нагляд;

- процедура відновлення діяльності страховика;

- процедура виходу з ринку.

Масштабні зміни здійснюються поступово, учасники ринку мають певний запас часу для адаптації до нових регуляторних вимог.

Щодо хронології цих змін, то вони представлені такими етапами оновлення застарілого законодавства та гармонізації його з європейськими вимогами:

1. З 01.01.2023 року набув чинності новий міжнародний стандарт фінансової звітності 17 «Договори страхування», який замінив МСФЗ 4. «Новий стандарт спрямований на підвищення прозорості в обліку страхових контрактів. Він встановлює принципи визнання, оцінки, подання та розкриття інформації за страховими договорами. Цю інформацію застосовують користувачі фінансової звітності для оцінки впливу подібних договорів на фінансовий стан, результати та грошові потоки компанії. Перехід на МСФЗ 17 відбувається ретроспективно. Компанії повинні застосовувати новий МСФЗ 17 до власних випущених договорів страхування, включно з контрактами перестрахування. А також до утримуваних договорів перестрахування та випущених інвестиційних контрактів з умовами дискреційної участі» [6].

2. З 30.06.2023 року впроваджено оновлені обмеження до складу прийнятних активів страховиків (для страхування non-life виключено незабудовану землю та нежитлову нерухомість).

3. З 01.01.2024 року введено в дію новий Закон про страхування (№1909-ІХ), згідно якого: запроваджено спрощений підхід до оцінки платоспроможності на основі Solvency I; встановлено нові нормативи та ліміти прийнятних активів; формування технічних резервів має здійснюватися відповідно до МСФЗ 17 «Страхові контракти».

4. 30.06.2024 року - завершення перехідного періоду щодо відповідності страховиків до вимог нового Закону про страхування.

5. 2027 рік - запланований повноцінний перехід на вимоги базового підходу Solvency II найбільших компаній загального страхування (які відповідають встановленим критеріям щодо обсягу діяльності та складності взятих ризиків) та усіх компаній зі страхування життя. Тобто, до 2027 року усі страховики мають відповідати вимогам платоспроможності за спрощеним підходом. фінансовий економічний безпека страховий ринок

В контексті фінансово-економічної безпеки страхових організацій нові регуляторні вимоги визначено законом України «Про страхування». Насамперед, закон вимагає створення системи внутрішнього контролю, яка повинна включати: систему управління ризиками, контроль за дотриманням норм (комплаєнс), актуарну функцію та внутрішній аудит. Особлива увага надається забезпеченню безперервності діяльності страховика шляхом обов'язкового складання та регулярного оновлення планів щодо відновлення діяльності (за кризових ситуацій та несприятливих ринкових подій) й фінансування страховика. Вимоги до платоспроможності, складові та пропорції регулятивного капіталу, інвестиційна діяльність, облік та звітність - також є ключовими аспектами фінансово-економічної безпеки страхових організацій.

Нині НБУ як регулятор встановлює для страховиків «порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій, пов'язаних з діяльністю з надання страхових послуг, які не визначені міжнародними стандартами фінансової звітності, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту» [7].

Фінансова та регуляторна звітність страхових організацій є потужним інформаційним підґрунтям для різних користувачів фінансової та нефінансової інформації. Перехід на МСФЗ 17 «Страхові контракти» потребує детального розгляду договорів страхування як об'єктів бухгалтерського обліку і звітності.

Договори страхування є вельми специфічним обліковим об'єктом, оскільки поєднують ознаки як фінансового інструменту, так і класичного договору щодо обслуговування клієнта. Крім того, багато договорів страхування генерують грошові потоки зі значною мінливістю протягом тривалого періоду.

Для цілей бухгалтерського обліку та щоб надати корисну інформацію про ці функції, МСФЗ 17:

- поєднує поточну оцінку майбутніх грошових потоків із визнанням прибутку за період, коли за контрактом надаються послуги власне зі страхування (а саме: перестрахування) та з надання супровідних послуг (посередницькі та допоміжні) на ринку страхування;

- подає результати страхових послуг (включаючи представлення страхових доходів) окремо від доходів або витрат на страхування;

- вимагає від страхової організації обрати варіант щодо облікової політики: 1) визнавати всі доходи або витрати від фінансування страхування в прибутку або збитку; або 2) визнавати частину цих доходів або витрат у складі іншого сукупного доходу.

Ключовими принципами МСФЗ 17 є те, що суб'єкт господарювання [8]:

- «визначає як договори страхування лише ті договори, за якими суб'єкт господарювання приймає значний страховий ризик від іншої сторони (страхувальника), погоджуючись виплатити страховику компенсацію, якщо певна невизначена подія в майбутньому (страховий випадок) негативно вплине на страхувальника;

- відокремлює визначені вбудовані похідні інструменти, окремі інвестиційні компоненти та окремі зобов'язання щодо виконання від договорів страхування;

- розділяє контракти на групи, які він буде визнавати та вимірювати;

- визнає та вимірює групи договорів страхування на:

- поточну вартість майбутніх грошових потоків (грошових потоків виконання), скориговану на ризик, яка включає всю доступну інформацію про грошові потоки виконання у спосіб, який узгоджується з наявною ринковою інформацією; плюс (якщо ця вартість є пасивом) або мінус (якщо ця вартість є активом),

- суму, що представляє незароблений прибуток у групі контрактів (маржа за контрактом);

- визнає прибуток від групи договорів страхування за період, протягом якого суб'єкт надає послуги за договором страхування, а також у міру звільнення підприємства від ризику. Якщо група контрактів є збитковою або стає збитковою, суб'єкт господарювання негайно визнає збиток;

- представляє окремо страховий дохід (що виключає отримання будь-якої інвестиційної складової), витрати на страхові послуги (що виключають погашення будь-яких інвестиційних компонентів) та доходи або витрати від фінансування страхування;

- розкриває інформацію, яка дозволяє користувачам фінансової звітності оцінити вплив контрактів, що входять до сфери застосування МСФЗ 17, на фінансовий стан, фінансові результати та грошові потоки суб'єкта господарювання».

МСФЗ 17 включає додатковий спрощений підхід до оцінки або підхід до розподілу премії для більш простих договорів страхування.

Ключові процеси діяльності страховика доцільно розташувати в порядку зростання впливу на них МСФЗ 17 (таблиця 1).

Отже, страхові організації мають кардинально переглянути ключові процеси своєї діяльності в контексті регуляторних змін.

Таблиця 1