Небанківська фінансова установа як об’єкт державного регулювання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти», м. Вінниця

Небанківська фінансова установа як об'єкт державного регулювання

Радиш Ярослав Федорович

доктор педагогічних наук

професор кафедри управління та адміністрування

Анотація

ринковий економіка фінансовий послуга

На сучасному етапі розвитку економіки України, який ускладнюється веденням війни із Росією, вироблення нормативів соціально орієнтованої ринкової економіки вимагає покладання зусиль державного регулятора фінансових послуг щодо розвитку конкурентоздатного фінансового сектора, який буде спроможний надавати додатковий обсяг фінансових ресурсів, сприяючи становленню конкурентоспроможної економки країни.

На нашу переконання, успішне функціонування економіки вимагає системної і не лише галузевої мобілізації зусиль, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів між її сферами й секторами економки України.

Так, як держані органи виконавчої і законодавчої влади наділені функціями регулятора ринку фінансових послуг, зокрема враховуючи спроможності ринку небанківських фінансових установ, що мобілізують на добровільних засадах заощадження громадян України, також можуть здійснювати позички чи робити інвестиційні вкладення, сприяючи державному регулюванню фінансово-економічного стану.

Необхідною умовою розвитку сучасної економіки в період посилення світового ринку глобалізації економіки, функціювання ринку фінансових послуг є запорукою ефективності та успішного розвитку держави.

Досвід розвинутих країн стверджує, що ринок фінансових послуг допомагає фінансовій підтримці становлення та удосконалення економіки країни, так як, акумулювання грошових коштів та інших фінансових активів сприяє їх доцільному використанню та отримання економічної вигоди.

На сьогодні в Україні фінансовий ринок представлений банками, інвестиційними та лізинговими компаніями, страховими компаніями, недержавними пенсійними фондами, кредитними спілками, ломбардами. Серед яких частина на ринку фінансових послуг належить небанківським фінансовим установам, які є юридичними особами та не є банками, а також надають одну або кілька фінансових послуг.

Ключові слова: небанківські фінансові установи, державне регулювання ринку фінансових послуг, фінансові посередники, фінансові компанії, ринок фінансових послуг, фінансовий ринок, забезпечення фінансової безпеки.

Radysh Yaroslav Fedorovych, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor of the Department of Management and Administration Communal Institution of Higher Education "Vinnytsia Academy of Continuing Education", Vinnytsia

Unbank financial institution as object of government control

Abstract

On the modern stage of development of economy of Ukraine, that becomes complicated by the prosecution of war from росією, making of norms of the socially oriented market economy requires the laying-on of efforts of state regulator of financial services in relation to development of competitive financial sector, that will be able to give the additional volume of financial resources, assisting becoming of competitive housekeeper of country.

In our opinion, the successful functioning of the economy requires systemic and not only sectoral mobilization of efforts, distribution and redistribution of financial resources between its areas and sectors of the Ukrainian economy.

Just as the state bodies of executive and legislative power are empowered with the functions of the financial services market regulator, in particular, taking into account the market capabilities of non-banking financial institutions that mobilize the savings of Ukrainian citizens on a voluntary basis, they can also make loans or make investments, contributing to the state regulation of the financial and economic situation.

A necessary condition for the development of the modern economy in the period of strengthening of the world market, the globalization of the economy, the functioning of the financial services market is a guarantee of the efficiency and successful development of the state.

The experience of developed countries states that the market of financial services helps to financially support the formation and improvement of the country's economy, as the accumulation of cash and other financial assets contributes to their appropriate use and obtaining economic benefits.

Today, the financial market in Ukraine is represented by banks, investment and leasing companies, insurance companies, non-state pension funds, credit unions, and pawnshops. Among which part of the financial services market belongs to nonbanking financial institutions, which are legal entities and are not banks, and also provide one or more financial services.

Keywords: unbank financial institutions, government control of market of financial services, financial mediators, financial companies, market of financial services, financial market, providing of financial safety.

Постановка проблеми

В умовах війни та фінансової кризи особливого значення набувають небанківські фінансові установи (НФУ). Враховуючи те, що їхня соціальна складова, захищає населення від знецінення заощаджень, покращує доступ до фінансових послуг громадян. Небанківський фінансовий сектор (НФС), який формують страхові компанії, кредитні спілки, фінансові компанії та ломбарди, значно менший за обсягом активів, ніж банківський. Крім згаданих фінансових установ, фінансові послуги також надають юридичні особи - лізингодавці, що не є фінансовими установами. Все це потребує вироблення ефективної моделі державного регулювання ринку небанківських фінансових послуг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження державного регулювання ринку фінансових послуг займалися: М. Алєксєєв, О. Барановський, В. Геєць, С. Герасимова, А. Дьомін, С. Злупка, В. Клименко, А. Ковальов, В. Корнєєв, А. Кощєєв, В. Колесник, Ю. Кравченко, М. Крупка, Н. Кузнєцов, А. Кузнєцова.

Значний вклад у розвиток механізму державного регулювання ринку фінансових послуг зробили Дж. Стігліц, Т. Кембелл, Г. Марковіц, Е. Нікбахт, Р. Тьюлз, Ю. Фама, У. Шарп та ін.

Мета статті - здійснити аналіз діяльності небанківських фінансових установ, дослідити позитивні й негативні чинники впливу щодо ефективності державного регулювання.

Виклад основного матеріалу

Перехід України до соціально орієнтованої ринкової економіки передбачає створення конкурентоздатного фінансового сектора, який надає економіці країни необхідний обсяг фінансових ресурсів, забезпечуючи таким чином її розвиток. Успішне функціонування економіки потребує постійної мобілізації, розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів між її сферами й секторами. Такі функції виконуються як за допомогою держави, так і за допомогою фінансового ринку, який мобілізує заощадження на добровільних засадах і надає позички чи інвестиції, регулюючи фінансово-економічну ситуацію країни [1, с. 388].

Існування ринку фінансових послуг є необхідною умовою розвитку сучасної економіки, показником її ефективності та розвитку держави. Ринок фінансових послуг сприяє фінансовому забезпеченню розвитку економіки держави через акумулювання грошових коштів та інших фінансових активів задля ефективності їх використання та отримання економічної вигоди. Такий ринок в Україні представлений банками, страховими компаніями, недержавними пенсійними фондами, кредитними спілками, ломбардами, інвестиційними та лізинговими компаніями. Значна частина на ринку фінансових послуг належить НФУ, які є юридичними особами та не є банками, а також надають одну або кілька фінансових послуг. Перелік фінансових послуг, що надаються НФУ, є досить різноманітним. Сутність фінансової послуги полягає в забезпеченні руху фінансових активів. Отже, цеє підприємницькою діяльністю, яка не є виробничою, торговельною чи банківською [2, с. 377].

Загальні правові засади щодо надання фінансових послуг, контроль за діяльністю суб'єктів фінансового ринку регламентує вже загаданий Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів [3]. Ключовим компонентом легальної дефініції, що розкриває сутність поняття фінансової послуги, є здійснення операцій з фінансовими активами.

Законом України «Про адміністративні послуги» закріплено, що адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону [4]. З огляду на таку термінологічну неточність виникає необхідність у розмежуванні цих понять.

Особливими ознаками адміністративних послуг науковці вважають такі: 1) адміністративну послугу надають за заявою особи; 2) надання адміністративних послуг пов'язане із забезпеченням умов для реалізації суб'єктивних прав конкретної особи; 3) адміністративні послуги надають адміністративні органи (зокрема органи виконавчої влади та місцевого самоврядування) та обов'язково через реалізацію владних повноважень.

Отже отримати конкретну адміністративну послугу можна лише у відповідному (зазвичай лише одному) адміністративному органі; результатом адміністративної послуги в процедурному значенні є адміністративний акт (рішення або дія адміністративного органу, яким задовольняється заява особи). Такий адміністративний акт має конкретного адресата - споживача адміністративної послуги, тобто особу, яка звернулася за цією послугою [5, с. 19-20].

Насамперед ознаки, які притаманні саме фінансовим послугам. До законодавчих ознак фінансових послуг належать:

здійснення операцій із фінансовими активами, що пропонується вважати «учиненням фактичних та/або юридичних дій з фінансовими активами»;

дії з фінансовими активами провадять в інтересах третіх осіб [6, с. 58].

Проте, наголошується на неконкретності цього формулювання, з чим ми цілком погоджуємося та пропонуємо передусім зважати на інтереси споживача фінансової послуги, а вже потім - можливих зацікавлених третіх осіб.

Хоча, саме споживачів передбачено в Господарському кодексі України як окремих суб'єктів господарських правовідносин, що має досить важливе значення в контексті нормативного забезпечення захисту прав споживачів.

Страхові і лізингові компанії, інвестиційні і недержавні пенсійні фонди, довірчі товариства, кредитні спілки, ломбарди зайняли своє місце у відносинах мобілізації і розподілу капіталів, становлячи в окремих випадках конкуренцію банківським установам. НФУ, акумулюючи кошти індивідуальних інвесторів і вкладаючи їх у різні економічні проекти, забезпечують рівновагу на ринку капіталів через погодження пропозиції і попиту на фінансові ресурси, перерозподіляють і знижують фінансові ризики, забезпечують підвищення ліквідності фінансових укладень різних інвесторів внаслідок професійного управління залученими коштами [7, с. 38-39].

Виходячи з вище викладеного, бачимо що крім досягнення власних комерційних цілей, НФУ сприяють вирішенню загальноекономічних завдань, економічному зростанню в Україні.

Що ж стосується визначення «небанківська фінансова установа», то цей термін не трапляється ні в Законі України про фінансові послуги, ні в Законі про банки і банківську діяльність, не розтлумачується в жодному іншому нормативному документі, що має силу закону. Лише виходячи з аналізу нормативних документів, логічно буде віднести до НФУ усі ті установи, які не є банками та входять до фінансово-кредитної системи. Тобтов українському законодавстві, на відміну від законодавства багатьох країн, немає «основного» закону, де давалося б точне визначення НФУ та на яке б потім посилались усі інші нормативні акти при детальному врегулюванні діяльності НФУ [8, с. 49].

Так, у ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України [9].

У листі Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 2 грудня 1999 р. № 14/3556 «Про розгляд питання щодо визначення терміна «фінансово-кредитна та небанківська фінансова установа» [10] дається більш-менш чітке визначення небанківської фінансової організації; точніше, таке визначення випливає із цього листа: підприємство, яке здійснює діяльність з надання кредитів та інших фінансових послуг і законодавством не зобов'язане створювати страховий резерв, є фінансово-кредитною або НФУ [11].

На думку О. Іваницької, під системою небанківських фінансово-кредитних інститутів (парабанківська система) розуміють сукупність небанківських фінансових посередників, які функціонують на ринку фінансових послуг відповідно до законодавства і надають вузькоспеціалізовані фінансові послуги (кредитування, інвестування, послуги техніко-посередницького характеру), які не належать до сфери банківської діяльності, спрямовані на трансформацію власних, залучених і запозичених грошових коштів з метою задоволення фінансових потреб споживачів та одержання прибутку. В Україні до парабанківських посередників відносять страхові компанії (ризикові страхові компанії, компанії із страхування життя), недержавні пенсійні фонди, кредитні установи (кредитні спілки, ломбарди, інші кредитні установи, юридичні особи публічного права), фінансові компанії ї (у тому числі лізингові, факторингові, операцій із нерухомістю, фінансування будівництва тощо) та інститути спільного інвестування [12].

Кредитні спілки як суб'єкти адміністративного права, у процесі реалізації своїх законних прав передусім стикаються з публічними потребами та інтересами, які представляє суб'єкт публічної адміністрації. У свою чергу відбувається своєрідне зіставлення одних інтересів (приватних) з іншими (суто публічними), значно більшими за обсягом і значущими для суспільства. Якщо ці інтереси не суперечать один одному, відповідно до нормативних визначень, відбувається реалізація згаданих вище потреб у межах владно-управлінської діяльності або в інших формах державної діяльності, пов'язаних з нею, здійснення яких регламентоване нормами адміністративного права [13, с. 84-85].

Основним нормативно-правовим документом, що визначає організаційно-правові засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів, є Закон України «Про кредитні спілки» [14]. У ст. 1 Закону закріплено таке поняття: «кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки» [14]. Таким чином, Закон надав кредитним спілкам принципово нового значення - не громадської, а неприбуткової організації, що відображає реальну природу кредитних спілок та їх соціальне призначення.

На думку П. Кухарчука, світовий досвід показав, що перспективним інструментом реалізації цієї мети може стати смарт-спеціалізація регіону, зміст якої полягає у детальному глибокому дослідженні конкурентних переваг окремої території і націй основі ґрунтовній розробці плану заходів щодо максимізації зусиль у напрямі підвищення конкурентоспроможності регіону за обраним напрямом [15].

Висновки

Відмінною рисою українського законодавства є те, що воно формується в умовах трансформаційної економіки та євроінтеграції, що впливає на інтенсивність розвитку законотворчого процесу і зумовлене потребами реформування суспільства, переходом його до ринкової економіки та розбудовою правової держави.

Варто констатувати, що ключовою проблемою у здійсненні регулювання ринку фінансових послуг є недостатня координація дій між фінансовими регуляторами, що у процесі наглядової діяльності знаходить відображення у неузгодженості їх дій під час прийняття нормативно-правових актів, недостатній координації дій в умовах системних фінансових криз, недостатньому обміні інформацією та не відпрацьованості механізмів взаємодії під час нагляду за діяльністю фінансових конгломератів чи пов'язаних осіб. Важливе значення має також подальша інтеграція України у світові структури, що визначають міжнародну політику в галузі регулювання фінансових послуг.

Як передбачає Стратегія розвитку фінансового сектора України до 2025 року, Україна має створити фінансову систему, що здатна забезпечувати сталий економічний розвиток за рахунок ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентоспроможного середовища.

Література

1. Солошкіна І.В. Фінансові послуги як правова категорія: поняття, суттєві сторони та інші ознаки. Форум права. 2013. № 4. С. 388-394.

2. Тесленко Т.І. Характеристика небанківських фінансових установ та побудова бухгалтерського обліку в небанківських фінансових установах. Приазовський економічний вісник. 2019. № 2 (13). С. 376-380.

3. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 р. № 2664-III. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2664-14#Text (дата звернення: 05.06.2024).

4. Про адміністративні послуги: Закон України від 06.09.2012 р. № 5203-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text (дата звернення: 05.06.2024).

5. Тимощук В. Адміністративні послуги: посібник. Київ, 2012. 104 с.

6. Денисенко Б.В. Банківська послуга як фінансово-правова категорія. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2008. Вип. 79. С. 55-58.

7. Корнєєв В.В. Фінансові посередники: інституційна роль та інструментарій. Фінанси України. 2000. № 2. С. 37-45.

8. Баланюк Л.Л. Поняття та місце небанківської установи в фінансовій системі України. Право України. 2008. № 3. С. 47-51.

9. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 р. № 2664-III. (Втрата чинності відбулася 01.01.2024). URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2664-14#Text (дата звернення: 01.06.2024).

10. Про розгляд питання щодо визначення терміна «фінансово- кредитна та небанківська фінансова установа: лист Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 02.12.1999 р. № 14/3556. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3556276-99#Text (дата звернення: 01.06.2024).

11. Буга Г.С. Небанківська фінансова установа як об'єкт адміністративно-правового регулювання. Юридичний науковий електронний журнал. 2022. № 1. С. 178-181.

12. Іваницька О.М. Діяльність небанківських кредитно-фінансових установ в Україні. Науковий вісник Національного авіаційного університету. Серія : економіка. 2013. № 1. Т. 1. URL: https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/IMV/-article/download/5892/6641 (дата звернення: 01.06.2024).

13. Довгополик А.А. Становлення кредитних спілок в У країні і світі. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства. 2009. Вип. 92. С. 84-88.

14. Про кредитні спілки: Закон України від 20.12.2001 р. № 2908-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text (дата звернення: 01.06.2024).

15. Кухарчук П.М. SMART-спеціалізація як інструмент публічної політики // Наукові інновації та передові технології - 2023. - № 12(26) URL: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-783-790 (дата звернення: 01.06.2024).

References

1. Soloshkma, І.V. (2013). Fіnansovі poslugi jak pravova kategorija: ponjattja, suh^ storoni ta msM oznaki [Financial services as a legal category: concepts, essential aspects and other features.]. Forum prava - Law forum, 4, 388-394 [in Ukrainian].

2. Teslenko, T.І. (2019). Harakteristika nebankws'kih finansovih ustanov ta pobudova buhgalters'kogo obhku v nebankws'kih finansovih ustanovah [Characteristics of non-banking financial institutions and construction of accounting in non-banking financial institutions]. Priazovs'kij ekonomichnij visnik - Priazov Economic Herald, 2 (13), 376-380 [in Ukrainian].

3. Zakon Ukra'ini “Pro finansovi poslugi ta derzhavne reguljuvannja rinkiv finansovih poslug” [The Law of Ukraine “On financial services and state regulation of financial services markets”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664- 14#Text [in Ukrainian].

4. Zakon Ukra'ini “Pro administrativni poslugi” [The Law of Ukraine “On administrative services”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text [in Ukrainian].

5. Timoshhuk, V. (2012). Administrativni poslugi [Administrative services]. Kiiv [in Ukrainian].

6. Denisenko, B.V. (2008). Bankivs'ka posluga jak finansovo-pravova kategorija [Banking service as a financial and legal category]. Visnik Kitvs'kogo nacional'nogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka - Bulletin of Taras Shevchenko Kyiv National University, 79, 55-58 [in Ukrainian].

7. Kornєєv, V.V. (2000). Finansovi poseredniki: institucijna rol' ta instrumentarij [Financial intermediaries: institutional role and toolkit]. Finansi Ukratni - Finances of Ukraine, 2, 37-45 [in Ukrainian].

8. Balanjuk, L.L. (2008). Ponjattja ta misce nebankivs'kot ustanovi v finansovij sistemi Ukrami [Concept and place of non-banking institution in the financial system of Ukraine]. Pravo Ukrami - Law of Ukraine, 3, 47-51 [in Ukrainian].

9. Pro finansovi poslugi ta derzhavne reguljuvannja rinkiv finansovih poslug: Zakon Ukra'ini [The Law of Ukraine “On financial services and state regulation of financial services markets”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2664-14#Text [in Ukrainian].

10. List Derzhavnogo komitetu Ukra'ini z pitan' rozvitku pidprmmnictva “Pro rozgljad pitannja shhodo viznachennja termina «finansovo- kreditna ta nebankivs'ka finansova ustanova” [The letter of the State Committee of Ukraine on Entrepreneurship Development “On consideration of the issue of defining the term "financial and credit and non-banking financial institution”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3556276-99#Text [in Ukrainian].

11. Buga, G.S. (2022). Nebankivs'ka finansova ustanova jak ob^kt administrativno-pravovogo reguljuvannja [Non-bank financial institution as an object of administrative and legal regulation]. Juridichnij naukovij elektronnij zhurnal - Legal scientific electronic journal, 1, 178-181 [in Ukrainian].

12. Ivanic'ka, O.M. (2013). Dijal'nist' nebankivs'kih kreditno-finansovih ustanov v Ukraini [Activities of non-bank credit and financial institutions in Ukraine]. Naukovij visnik Nacional'nogo aviacijnogo universitetu. Serija: ekonomika - Scientific Bulletin of the National Aviation University. Series: economy, 1, 1. Retrieved from https://jrnl.nau.edu.ua/index.php/IMV/-article/download/5892/6641 [in Ukrainian].

13. Dovgopolik, A.A. (2009). Stanovlennja kreditnih spilok v Ukraini i sviti [Formation of credit unions in Ukraine and the world]. Visnik Harkivs'kogo nacional'nogo tehnichnogo universitetu sil's'kogo gospodarstva - Bulletin of Kharkiv National Technical University of Agriculture, 92, 84-88 [in Ukrainian].

14. Zakon Ukraini “Pro kreditni spilki [The Law of Ukraine “On credit unions”]. (n.d). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3254-20#Text [in Ukrainian].

15. Kuharchuk, P.M. (2023). SMART-specializacija jak instrument publichnoi politiki [SMART specialization as a tool of public polic]. Naukovi innovacit taperedovi tehnologit-2023 - Scientific innovations and advanced technologies - 2023, 12(26) Retrieved from https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-12(26)-783-790 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru