Національна та регіональна екологічна політика у повоєнній розбудові системи сталого господарювання

Організаційно-економічні механізми реалізації регіональної екологічної політики України під час воєнного конфлікту. Впровадження інноваційних екотехнологій та підходів для забезпечення стійкості й адаптації соціально-економічної системи до змінних умов.

Рубрика Экономика и экономическая теория
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.10.2024
Размер файла 41,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

НАН України

Інститут демографії та проблем якості життя

Національна та регіональна екологічна політика у повоєнній розбудові системи сталого господарювання

Микитенко В.В., д.е.н., професор

Об'єктивним є визнати, що за урахування катастрофічної турбулентності глобального світопорядку та нарощення масштабів світової полікризи (військово-економічної, соціальної, фінансової, суспільно-політичної, кліматичної та геополітичної нестабільності), основні екологічні ризики та реальні загрози в Україні набули провідні позиції серед викликів національній і регіональній екологічній безпеці під час військової агресії РФ проти України. Простежується тенденція щодо зростання їхнього впливу на стійкість національної соціально-економічної системи та забезпечення якості життя населення. При цьому, поєднання глобальних і регіональних деструктивних тенденцій в екологічній сфері накладається на особливості національного природоохоронного управління в особливий період, що обумовлено з кількох основних причин.

Зокрема, щодо того, що по-перше: масштаби реальних загроз у екологічній сфері впливають на здоров'я населення у зв'язку з забрудненням повітря, води та ґрунту токсичними речовинами, що призводить до вагомих проблем зі здоров'ям як місцевого населення, так і військових. Зазначене обумовить виникнення гуманітарної кризи та потреби у нагальному провадженні надзвичайних медичних, суспільно-політичних і гуманітарних заходів для захисту населення.

По-друге: екоцид та екологічні катастрофи, які обумовлені масштабними викидами шкідливих речовин, наслідками вибухів, руйнувань підприємств та ін. - призводять до масштабних екологічних катастроф, які матимуть довгострокові наслідки для довкілля та здоров'я населення. І, ліквідація наслідків вимагатиме значних ресурсів і зусиль у площині відновлення національних екосистем.

По-третє: втрата природних ресурсів, руйнування національних природно-ресурсних активів (ПРА) і заповідного фонду. Оскільки, воєнні дії призвели до пошкодження та знищення за окремими регіонами природних ресурсів (ліси, водні джерел, родючі ґрунти, тощо), що має серйозні економічні наслідки у контексті погіршення життєвого рівня населення та стабілізації національної економіки.

По-четверте: порушення під час військових дій екологічних норм, що призводить до серйозних деструктивних зрушень якості життя та погіршення екологічної ситуації в країні, у цілому та у регіонах, що обумовлює втрату довіри до влади і зростання соціальної напруги; тощо.

Військова агресія РФ в Україні, наразі, генерує унікальні за актуальністю та надзвичайно складні виклики для реалізації екологічної політики в країні. Слід признати, що у цей критичний період національна та регіональна екологічна політика мають бути адаптованими до воєнних умов, враховуючи нагальні потреби безпеки і відновлення ПРА держави. Тож, суб'єктам державного і регіонального управління слід зосередитися на визначенні пріоритетних об'єктів локалізації зусиль та розроблені відповідних механізмів (табл. 1).

Таблиця 1

Основні механізми реалізації дії національної та регіональної економічної політики в Україні під час військової агресії РФ*

Основні об 'єкти локалізації зусиль

Ключові завдання щодо усунення екологічних загроз і ризиків

Важелі і регулятори, управлінські дії

1

2

3

Пріоритетизація екологічних ризиків та швидке реагування на загрози і ризики

Визначення та пріоритизація національних і регіональних екологічних ризиків, що виникають унаслідок воєнних дій, таких як забруднення води та грунту, руйнування інфраструктури та загроза ядерним і хімічним об'єктам. Швидке реагування на такі надзвичайні ситуації для мінімізації впливу на довкілля та здоров'я людей.

Створення швидкісних реагувальних груп задля оцінки та нейтралізації екологічних загроз. Розробка національної системи моніторингу екологічних ризиків і загроз на національному і регіональному рівні.

Забезпечення екологічної безпеки

Розробка та впровадження заходів для захисту критично важливої екологічної

Організаційно-економічні заходів із захисту важливої екологічної інфраструктури.

інфраструктури та природних ресурсів від умисного пошкодження або використання як воєнних цілей.

Розробка протоколів дій для запобігання екологічним катастрофам.

Відновлення постраждалих регіонів і територіальних утворень

Розробка комплексних планів відновлення для територій, що постраждали від воєнних дій, з акцентом на екологічну відбудову, зокрема рекультивацію земель, очищення водойм та відновлення природних середовищ існування.

Розробка міжвідомчих планів відновлення з акцентом на забезпечення екологічної складової. Організація робочих й експертних груп із відновлення екосистем та інфраструктури.

Стимулювання міжнародної підтримки та співпраці

Активізація зусиль із міжнародної співпраці для залучення допомоги та ресурсів, необхідних для екологічного відновлення, а також для притягнення до відповідальності агресора за екологічні злочини.

Залучення до розроблення програм і механізмів із елімінування загроз і ризиків міжнародних експертів та фондів задля фінансування проєктів відновлення. Ініціювання міжнародних юридичних процесів для компенсації збитків.

Підтримка місцевих громад

Залучення місцевих громад до процесів прийняття рішень щодо екологічного відновлення, надання їм інформації та ресурсів для мінімізації ризиків та відновлення екологічної рівноваги на постраждалих територіях.

Організація інформаційно-методичних платформ для участі громадськості в плануванні та реалізації екологічних проектів. Розвиток місцевих ініціатив із екологічної освіти.

Розбудова системи екологічної освіти та інформування

Роз'яснення населенню ризиків, пов'язаних з екологічними наслідками війни, та важливості збереження довкілля навіть у воєнний час, а також надання рекомендацій щодо безпечної поведінки та самозахисту в умовах екологічних загроз.

Розробка та реалізація освітніх програм для різних груп населення. Проведення інформаційних кампаній щодо наявних екологічних ризиків та розроблених заходів безпеки.

Розвиток інноваційних та адаптивних технологій у контексті забезпечення сталого господарювання

Використання інноваційних рішень та технологій для моніторингу, оцінки та управління екологічними ризиками та наслідками війни, а також для забезпечення більш стійкого та адаптивного відновлення ПРА задля забезпечення сталого господарювання.

Впровадження системи дистанційного моніторингу задля виявлення та аналізу екологічних змін. Розробка інноваційних рішень та нововведень для очищення й відновлення НПС і забезпечення сталого господарювання.

Джерело* Визначено та систематизовано у табличному вигляді автором, за урахування окремих напрацювань[1-7].

Враховуючи ідентифіковані й визначені сім основних об'єктів локалізації зусиль (див., табл. 1, ст. 1), визнаємо, що екологічна політика України під час військової агресії РФ має відрізнятися гнучкістю, відповідальністю з орієнтацією на захист довкілля та здоров'я людей в умовах воєнного часу на засадах реалізації домінант бізнес-екосистемного концепту [9]. Дії, важелі та регулятори (див., табл. 1, ст. 3) - мають бути інтегрованими до національної та регіональної екологічної політики, оскільки вони є системним інструментом реалізації екологічної стратегії України у контексті ефективного реагування на екологічні виклики в умовах військової агресії РФ. Тому, на авторське переконання:

І) суб'єктам державного управління слід передбачити розробку, адаптацію до сучасних умов та реалізацію дії організаційно-економічних механізмів, що репрезентовано у таблиці 2, задля ефективного реагування на екологічні виклики, які спричинені військовим конфліктом, та відновлювати довкілля, які мають бути обов'язково включено і передбачено у національній екологічній політиці;

ІІ) суб'єктам регіонального управління - розробити, залучити та реалізувати дію організаційно-економічних механізмів, представлених у таблиці 3.

Таблиця 2

Організаційно-економічні механізми реалізації дії національної екологічної політики України під час військової агресії РФ*

Організаційно-економічний механізм

Опис змістовності організаційно-економічного механізму

Обов'язкові рубрики у національній екологічній політиці

Екстрене фінансування екологічних проектів

Нагальне виділення та надання швидкого фінансування для ліквідації екологічних наслідків військових дій і відновлення пошкодженої інфраструктури.

I. Визначення стратегічних цілей та пріоритетів.

II. Зміна національного клімату та його адаптація до зрушень і трансформацій.

Податкові пільги для підприємств екологічної сфери діяльності

Запровадження податкових пільг для заохочення підприємств до участі у відновленні екології та впровадженні «зелених» технологій.

III. Збереження біорізноманіття та охорона природних територій.

IV. Оцінювання забрудненості повітря та контроль його якості.

V. Управління водними ресурсами та раціоналізацією їх використання.

VI. Управління відходами та рециклінгом (процесами переробки відходів у матеріал, який можна використовувати повторно).

VII. Забезпечення енергетичної ефективності та стимулювання розвитку відновлюваних джерел енергії й впровадження енергосистем із елементами розподіленої генерації.

VIII. Розвиток екологічної освіти та свідомості за бізнес-еко-системним концептом сталого господарювання.

IX. Стимулювання міжнародного співробітництва та реалізація зобов'язань у еколого-економічній сфері.

X. Просторове переформатування та організація природно-господарських відносин.

XI. Реконструктивна просторова організації господарських систем (ГС) територіальних утворень у контексті забезпечення сталого господарювання.

Державні гарантії для інвестицій у екологічні проекти

Надання державних гарантій для зниження ризиків інвесторів при фінансуванні відновлювальних та екологічних проектів.

Спрощення процедур із отримання дозволів для екологічних ініціатив

Спрощення адміністративних процедур для прискорення запуску екологічно важливих проектів та ініціатив.

Мобілізація і залучення міжнародної фінансової підтримки

Активізація залучення міжнародної допомоги та фінансування для екологічного відновлення України.

Створення спеціальних еко- зон у постраждалих регіонах

Створення спеціальних економічних зон для відновлення екології, залучення інвестицій та розвитку сталого господарювання.

Залучення волонтерів та громадських організацій до екологічних проектів

Організація залучення громадськості, волонтерських рухів та неурядових організацій до участі в проектах з екологічного відновлення.

Формування реконструктивного механізму просторової організації господарських систем за урахування європейський трендів локалізації господарської діяльності

Врахувати у важелях і регуляторах напрями європейської локалізації господарської діяльності у контексті реконструктивної просторової організації ГС за дев'ятьма ознаками: аграрні регіони; промислові регіони; інноваційні та технологічні центри; туристичні регіони; лісові, сільські та природно-заповідні регіони; енергетичні регіони; транспортні вузли; регіони з достатнім рівнем соціального благополуччя; райони / території за результативністю медико-соціального та генетичного моніторингу/ тестування.

Джерело* Обґрунтовано та систематизовано автором у табличному вигляді за урахування напрацювань [1-3; 9; 10; 23 - 25]

Таблиця 3

Організаційно-економічні механізми реалізації дії регіональної екологічної політики України під час військової агресії РФ*

Організаційно-економічний механізм

Опис змістовності організаційно-економічного механізму

Обов'язкові рубрики у регіональній екологічній політиці

Залучення локальних екологічних фондів

Створення та фінансування локальних фондів для підтримки екологічних проектів за бізнес-еко- системним концептом сталого господарювання на регіональному рівні.

I. Визначення переліку реальних локальних екологічних проблем та викликів.

II. Збереження та відновлення біорізноманіття.

III. Обсяги забруднення в регіоні та очищення/ регенерація довкілля.

IV. Регіональне управління водними ресурсами.

V. Розвиток локальних програм із управління відходами на засадах реалізації бізнес-екосистемних підходів.

VI. Стимулювання розвитку зеленої інфраструктури та рекреаційних зон.

VII. Розробка та впровадження місцевих енергозберігаючих проектів.

VIII. Розвиток і стимулювання екологічної освіти та залучення громадськості до розробки та реалізації бізнес-еко-системних ініціатив.

Податкові ініціативи для малого та середнього бізнесу

Запровадження податкових заходів для стимулювання місцевого бізнесу до участі в екологічних ініціативах

Регіональні та територіальні програми відновлення

Розробка та реалізація програм із відновлення місцевої інфраструктури за екологічним спрямуванням провадження господарської діяльності.

Генерування та стимулювання громадських ініціатив із очищення та відновлення

Розроблення, організація та фінансування громадських проектів по очищенню та відновленню природних ресурсів і ПРА.

Організація регіональних екологічних партнерств

Встановлення державно-приватного та ППП, розбудова партнерств між місцевою владою, бізнесом та громадськістю для реалізації екологічних проектів.

Розроблення місцевих

Розробка та впровадження освітніх програм для

екологічних освітніх програм

підвищення екологічної обізнаності серед населення територіальних утворень.

IX. Стимулювання регіональних екологічних ініціативи та державно-приватного партнерства при розбудові екоспрямованих ГС.

X. Побудова систем сталого господарювання в регіонах за базовими типами їх ідентифікації.

Підтримка інноваційних екологічних стартапів

Фінансове забезпечення та консультативна підтримка стартапів, що реалізують інноваційні рішення у сфері екології.

Забезпечення сталого господарювання

Розбудова в регіоні систем сталого господарювання із формалізацією їх моделей за урахування ключових детермінант реконструктивної просторової організації природно-господарської діяльності.Формування п'ятивимірного комплексу просторової організації ГС в регіонах для забезпечення якості життя.

Джерело * Сформульовано та систематизовано у табличному вигляді автором, за урахування напрацювань, репрезентованих у [4-7; 9; 23 - 26]

У контексті приведеного інструментарію (див., табл. 3)визнаємо: під час військової агресії РФ кілька регіонів України зазнали нищівних руйнувань, де утворились надзвичайно загрозливі екологічні наслідки як для місцевого, так і для національного навколишнього природного середовища (НПС). Це стосується таких областей як Київська, Сумська, Донецька, Луганська, Херсонська, Одеська і Запорізька. Тож, для кожного з цих регіонів суб'єктам управління слід розробити та реалізовувати спеціалізований комплекс заходів, змістовність яких базується на детермінантах бізнес еко-системного підходу [9] до відновлення НПС і ПРА, які враховуватимуть унікальні екологічні, соціальні, технологічні та економічні виклики сьогодення (табл. 4).

Таблиця 4

Особливості реалізації регіональної екологічної політики у зруйнованих під час військової агресії РФ в окремих областях*

Постраждалі регіони

Особливості реалізації екологічної політики у зруйнованих екосистемах регіонів

Трансверсальні заходи для всіх регіонів, які суттєво постраждали внаслідок військової агресії РФ та механізми реалізації їх дії

Київська область

Відновлення лісового господарства та зелених зон. Після обстрілів та бойових дій необхідно зосередитися на відновленні лісопосадок і парків, а також на очищенні водойм від забруднень.

1) Екологічний моніторинг. Розробка та впровадження дієвих систем моніторингу для виявлення пошкоджень екосистем. Оцінка екологічних зрушень та забруднень.

2) Міжнародна підтримка. Активізація зусиль щодо залучення міжнародної технічної та фінансової підтримки в процесі відновлення.

3) Громадська участь та освіта. Залучення місцевих громад і надання їм необхідних когнітивно-інформаційних знань за бізнес- еко-системним концептом та інструментів задля участі в процесі відновлення. Організація освітніх кампаній, тренінгів і воркшопів із екологічних питань, зокрема щодо поширення здатностей і визначення важливості збереження природних ресурсів і активів, регенерація екосистем, раціональне використання води, поводження із відходам; тощо.

4) Розробка та реалізація конкретних екологічних проектів. Зокрема щодо:

а) відновлення водних ресурсів. Проекти з очищення та відновлення річок, озер, водосховищ, які постраждали внаслідок бойових дій, забруднення і замінування;

б) підвищення рівня енергоефективності та розвиток відновлюваних джерел енергії. Впровадження заходів із підвищення енергоефективності в громадах, а також розробка та реалізація проектів із використання відновлюваних джерел енергії з перевагою на запровадження проектів розподіленої генерації;

в) відновлення ландшафтів та біорізноманіття. Реалізація програм із рекультивації пошкоджених територій, створення нових зелених зон, відновлення екосистем; тощо;

Сумська область

Відновлення сільськогосподарських угідь. Слід забезпечити та залучити регенераційні технології для відновлення родючості ґрунтів, постраждалих від воєнних дій, та стимулювати впровадження стійких сільськогосподарських практик.

Донецька і Луганська області

Забезпечити промислову безпеку та відновлення. Слід зосередитися на ліквідації наслідків руйнувань промислових об'єктів, включаючи очищення забруднених територій і водойм, а також на відновленні інфраструктури.

Запорізька область

Забезпечити енергетичну безпеку і відновлення. Враховуючи важливість Запорізької АЕС, необхідне забезпечення енергетичної безпеки та розроблення стратегій для відновлення та захисту енергетичної інфраструктури, що є

критично важливим для генерування системних ознак стійкості регіональних соціально- економічних систем.

г) соціально-економічне відновлення і регенерація територіальних утворень. Програми підтримки місцевого населення, зокрема через: створення нових робочих місць у екологічній сфері; підтримку малого та середнього бізнесу, що сприяє відновленню екології, сталому розвитку і господарюванню; переформатування і просторову організацію природно-господарських відносин.

5) Механізми реалізації дії спеціалізованого комплексу заходів: а) публічно-приватне партнерство (ППП): залучення приватного сектору до фінансування екологічних проектів через механізми ППП;

6) міжнародні гранти та кредити: активне використання міжнародних грантових коштів, кредитів, фінансування від міжнародних організацій та урядів інших країн для реалізації екологічних ініціатив;

в) впровадження волонтерських та громадських ініціатив: стимулювання розвитку волонтерського руху та громадських ініціатив, спрямованих на екологічне відновлення та захист довкілля.

Херсонська область

1. Відновлення водних ресурсів. Особлива увага до очищення та відновлення річки Дніпро та інших водних артерій, що зазнали забруднення через воєнні дії.

2. Рекультивація сільськогосподарських угідь. Враховуючи аграрний характер регіону, необхідно впровадити заходи для відновлення родючості пошкоджених земель.

3. Ліквідація наслідків екоциду. Розробка та реалізація комплексних програм ліквідації наслідків екологічних катастроф, спричинених військовими діями.

1) Екологічний моніторинг та оцінка збитків. Проведення комплексних досліджень задля оцінки збитків, завданих НПС та визначення пріоритетних дій у контексті його відновлення.

2) Інвестиції в «зелену» інфраструктуру. Розробка та впровадження проектів, спрямованих на створення сталої інфраструктури та використання відновлюваних джерел енергії у контексті забезпечення сталого господарювання в регіоні.

3) Громадська участь та освіта. Залучення місцевих громад до процесів прийняття рішень щодо екологічного відновлення, а також проведення освітніх кампаній із питань екологічної безпеки, збереження ресурсів і сталого розвитку та господарювання.

4) Міжнародна співпраця. Використання міжнародного досвіду та залучення міжнародної технічної і фінансової підтримки задля реалізації великомасштабних екологічних проектів із регенерації НПС.

5) Розробка та реалізація спеціалізованих заходів й інструментарію щодо:

а) створення зон екологічного моніторингу. Особливу увагу слід приділити моніторингу забруднювачів, які можуть мати тривалий деструктивний вплив на екосистему та здоров'я населення, зокрема у районах, що межують із зонами активних бойових дій;

6) розробка та реалізація ціннісно-орієнтованої концепції, яка передбачала б попереднє нарахування і відшкодування екологічних збитків регіональним соціально-економічним системам держави;

в) реалізація принципів політики забезпечення екологічної рівноваги та сталого людського розвитку в регіональних економічних системах;

г) відновлення систем водопостачання та очищення води. В обох областях важливим аспектом є забезпечення населення чистою питною водою, відновлення та модернізація систем водопостачання і каналізації;

д) реабілітація екосистем та біорізноманіття. Розробка і реалізація спеціальних екологічних програм задля відновлення та збереження біорізноманіття, особливо в унікальних природних заповідниках та парках.

Одеська область

1. Захист берегової лінії. Вжиття заходів для захисту та відновлення берегової лінії Чорного моря, включаючи боротьбу з ерозією та забрудненням морського узбережжя.

2. Екологічна безпека портової інфраструктури. Оскільки Одеса є важливим портовим містом, потрібно зосередитися на відновленні та забезпеченні екологічної безпеки портових об'єктів.

3. Відновлення зелених зон. Планування та реалізація проектів з відновлення парків, садів та інших зелених зон, що постраждали від військових дій.

Джерело * Сформульовано та систематизовано у табличному вигляді автором, за урахування напрацювань, репрезентованих у [4-7; 10-12; 18-20; 23]. організаційний економічний соціальний екотехнологія воєнний

Висновки: в умовах воєнного конфлікту критично важливим є швидке реагування на регіональні екологічні катастрофи та розробка і реалізація довготривалих стратегій відновлення відповідного типу, які б враховували як невідкладні потреби, так і перспективу сталого розвитку і господарювання в певному регіоні. Успіх цих заходів залежить від координації зусиль на всіх рівнях управління, активної участі громад та наукової спільноти, підтримки міжнародних партнерів.

Вбачаємо, що ефективна реалізація регіональної екологічної політики в умовах військової агресії вимагає комплексного бізнес-еко-системного підходу [9], що передбачає також захист і відновлення національного заповідного фонду, що є критично важливим для збереження національного біорізноманіття, природних ресурсів та культурної спадщини держави. Тож, маємо запропонувати комплекс заходів із регенерації територій заповідного фонду та відповідні механізми забезпечення їх результативності, які слід розробити вже на повоєнному етапі і реалізувати у скорочені терміни (табл. 5).

Таблиця 5

Заходи для захисту та відновлення національного заповідного фонду і механізми забезпечення їх результативності*

Заходи з відновлення заповідного фонду

Механізми забезпечення результативності реалізації заходів із відновлення

Оцінка збитків та моніторинг стану заповідних територій. Провести детальну оцінку збитків, завданих заповідникам та іншим охоронюваним територіям, а також встановити систематичний моніторинг їхнього стану.

1) Міжнародна підтримка. Залучення міжнародної допомоги та фінансування від міжнародних організацій, урядів інших країн та міжнародних фондів для реалізації проектів з відновлення.

2) Публічно-приватне партнерство. Використання механізмів 1И1П для залучення інвестицій в проекти з відновлення та захисту заповідних територій.

3) Використання сучасних екосистемних технологій. Застосування сучасних технологій, таких як дистанційне зондування Землі, для моніторингу стану заповідних територій та ефективного управління ресурсами.

4) Наукові дослідження та перманентний моніторинг. Залучення наукових установ до проведення досліджень та моніторингу біорізноманіття, а також до розробки нових методів відновлення та збереження природних екосистем.

5) Законодавча підтримка. Підготовка та прийняття законодавчих актів, які б захищали заповідні території в умовах військового конфлікту та сприяли їх відновленню після завершення військових дій.

6) Співпраця з місцевими громадами. Встановлення тісної співпраці з місцевими громадами для залучення їх до охорони та відновлення заповідних територій, а також для підвищення їх екологічної обізнаності.

7) Розробка волонтерських та громадських ініціативи. Організація волонтерських програм та підтримка громадських ініціатив, спрямованих на відновлення та збереження заповідних зон, включаючи очищення від військових залишків та відновлення природних середовищ існування.

8) Формування дієвого фінансового інструментарію. Розробка та використання спеціальних фінансових інструментів, таких як екологічні облігації або фонди, які б дозволили залучати кошти для відновлення заповідних територій. Застосування інструментарію еколого-економічного франчайзингу в системі сталого господарювання [8].

9) Реалізація інформаційних кампаній. Проведення широкомасштабних інформаційних кампаній для підвищення обізнаності населення про важливість збереження національного заповідного фонду та наслідки його руйнування; тощо.

Розробка та впровадження планів екстреного реагування. Стратегування. Розроблення і реалізація планів із екстреного реагування на екологічні катастрофи та інциденти, які можуть виникнути в результаті воєнних дій.

Відновлення пошкоджених екосистем. Розробка програм із рекультивації та відновлення пошкоджених екосистем, включаючи лісові масиви, болота, річки та озера.

Забезпечення безпеки флори та фауни. Розроблення та реалізація заходів для захисту рідкісних та зникаючих видів тварин та рослин, що мешкають у заповідних зонах.

Інформаційна кампанія та залучення громадськості. Організація та проведення інформаційних кампаній про важливість збереження національного заповідного фонду, а також залучення громадськості до участі в проектах з відновлення.

Джерело * Обґрунтовано, сформовано та систематизовано у табличному вигляді автором, за урахування напрацювань, приведених у [8-20]

Однак, реалізація на практиці цих заходів та використання зазначених механізмів забезпечення результативності (див., табл. 5) вимагатиме, відповідно, координованих комплексних зусиль уряду і регіональних корелянтів, наукових установ, місцевих громад, громадських організацій, приватного сектору та міжнародної спільноти. Лише синхронна їх взаємодія дозволить не лише захистити та відновити заповідні території під час і після військового конфлікту, але й забезпечити їх стале збереження на майбутнє, слідуючи загальнонаціональним і регіональним цілям та пріоритетам у сфері охорони довкілля, сталого розвитку і господарювання. При цьому, вже набуті під час військових дій загрози в екологічній сфері (табл. 6, ст.1) згенерували вагомий потенціал деструктивного впливу на безпеку та стабільність функціонування економіки України (у тому числі й на суспільно-політичну, гуманітарну і природоохоронну сфери держави). Зазначене актуалізувалов межах національної екологічної політики сформування та використання специфічного інструментарію адекватного реагування на екологічні загрози і ризики, а також нагальність розробки та реалізації низки ефективних заходів задля їх запобігання й елімінування (табл. 6, ст. 2).

Таблиця 6

Заходи і шляхи їх реалізації за національною екологічною політикою для елімінування загроз і ризиків національній безпеці*

Загрози національній безпеці

Комплекс шляхів і негайних заходів щодо елімінування реальних екологічних загроз

1

2

Пошкодження інфраструктури

Забезпечення захисту критичних інфраструктурних об'єктів від атак та ушкоджень. Розгортання систем моніторингу та реагування на випадки пошкоджень (руйнувань).Розроблення (та реалізація за потребою) комплексу заходів із швидкого відновлення пошкоджених об'єктів. Удосконалення існуючої системи протидії надзвичайним ситуаціям природного характеру, налагодження та забезпечення збалансованості функціонування системи цивільного захисту, посилення захисту об'єктів критичної інфраструктури, зокрема на транскордонних територіях.

Забруднення водних джерел

Забезпечення захисту водних джерел від забруднення та викидів токсичних речовин. Вживання комплексу заходів для контролю за забрудненням водних джерел та водопровідних систем. Формування комплексу заходів із ефективного очищення, регенерації та реабілітації забруднених водних джерел.

Масштабність викидів шкідливих речовин

Мінімізація викидів шкідливих речовин шляхом регулювання, певною мірою, активності військових операцій та використання, по можливості, більш екологічно безпечних методів. Розгортання систем моніторингу та раннього попередження про імовірні викиди шкідливих речовин. Розробка інструментарію для адекватної швидкої реакції на зростання обсягів викидів та для їх ліквідації.

Екологічні катастрофи

Розробка та впровадження планів елімінування загроз в екстрених ситуаціях та проведення рятувальних операцій. Резервування і забезпечення доступу до необхідних ресурсів та технічної підтримки для ліквідації екологічних катастроф. Моніторинг та оцінка наслідків катастроф для розробки відповідного плану та подальшого відновлення. Розроблення програм із відновлення природних екосистем і елімінування наслідків екологічних катастроф за використання механізмів ревайлдингу [21].

Втрата біорізноманіття

Захист природних резерватів та екосистем від воєнних дій та забруднення, розроблення відповідної державної програми. Розробка та реалізація заходів для збереження й відновлення різноманітності видів. Виконання екологічних оцінок в районах воєнних конфліктів та розробка заходів для захисту біорізноманіття. Розроблення програм консервації сільськогосподарських і лісових земель, що зазнали значного забруднення внаслідок воєнних дій, або сильно деградували через надмірну експлуатацію чи порушення вимог законодавства про охорону земель шляхом відтворення природного рослинного покриву, характерного для ґрунтово-кліматичних умов конкретної ділянки з метою відновлення втраченого біорізноманіття[21].

Порушення екологічних норм

Підготовка та проведення освітніх кампаній та інформування військового персоналу про екологічні норми і заборони. Запровадження суворих санкцій за порушення екологічних норм та відповідального використання природних ресурсів. Забезпечення моніторингу та контролю за дотриманням екологічних норм на територіях військових операцій. Покращення інституційної і технологічної спроможності оцінки впливу на довкілля і стратегічної екологічної оцінки впровадження державних екологічних нормативів і природоохоронних вимог у нову господарську діяльність і в державне управління та планування [20]. Впровадження екосистемного підходу в галузеву політику та удосконалення системи інтегрованого екологічного управління, реформування системи нарахування і розподілу рентних платежів, екологічного податку та штрафних санкцій, пов'язаних із порушенням природоохоронного законодавства (забезпечення спрямування 100,0% надходжень з екологічного податку та не менше 15,0% надходжень із рентних платежів за використання природних ресурсів на фінансування природоохоронних заходів та екологічних проектів [20]).

Вплив на здоров'я населення

Надання медичної допомоги та евакуації постраждалих від екологічних криз. Проведення моніторингу здоров'я місцевого населення та надання допомоги у разі виявлення погіршення здоров'я населення. Організація профілактичних заходів для запобігання поширенню захворювань через забруднення довкілля. Розроблення та реалізація дії сталих і стійких систем виявлення реальних і потенційних загроз національній безпеці у екологічній сфері за результатами удосконалення системи забезпечення національної безпеки за результатами визначення пріоритетних об'єктів локалізації зусиль. Забезпечення санітарно-епідемічного добробуту територій і населених пунктів за результатами реалізації дії системи державних стимулів і регуляторів, спрямованих на суворе дотримання санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм, комплексом спеціальних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів та організацією державного санітарного нагляду [20].

Погіршення екологічного стану

Реалізація фундаментальних і прикладних наукових розробок із обґрунтування напрямів і

Джерело * Запропоновано та систематизовано у табличному вигляді автором, у тому числі і за урахування напрацювань і розробок, репрезентованих у [12-22].

Комплекс шляхів і негайних заходів щодо елімінування реальних екологічних загроз механізмів забезпечення відновлення й регенерації екосистем. Розробка та впровадження програм регенерації екосистем і відновлення зруйнованих природних об'єктів. Проведення екологічного моніторингу й оцінки для визначення рівня забруднення та вагомості впливу військових дій на екосистему країни за результатами створення єдиної інформаційної бази фіксації злочинів в екологічній сфері. Інтеграція екологічних даних до загальної інформаційної системи, призначеної для цілей державного управління і планування [20] розвитку національної економіки. Розроблення державної програми з відновлення довкілля, зруйнованого внаслідок російської збройної агресії. Забезпечення ресурсами для відновлення екологічної стійкості в районах реального воєнного конфлікту.

Отже, в умовах сучасних викликів, особливо у контексті військової агресії РФ проти України та нарощення масштабів екологічних криз, доцільність і нагальність реалізації національної та регіональної екологічної політики на основі бізнес-екосистемного концепту [9] стають беззаперечними. Цей підхід передбачає просторове переформатування та організацію ГС, комплексне бачення багатовимірного простору екологічної політики, яка інтегрує зусилля держави, приватного сектору, наукових кіл, місцевих громад і міжнародних організацій для створення стійкої та взаємопов'язаної системи управління природними та економічними ресурсами. При цьому, передбачає

- на національному рівні - зосередження на розробці стратегічних цілей, які включають зміну клімату, біорізноманіття, управління водними ресурсами, енергетичну ефективність та інші ключові сфери.

Визнає:

а) важливим впровадження інноваційних екотехнологій та підходів для забезпечення стійкості й адаптації до змінних умов;

б) міжнародне співробітництво та залучення інвестицій, які стають ключовими елементами успішної імплементації політики, що дозволить Україні інтегруватися у світову систему екологічного управління;

в) доцільним адаптацію напрямів європейської локалізації господарської діяльності у контексті формування сучасних детермінант реконструктивної просторової організації господарських систем на базі ПРА;

- на регіональному рівні - акцент робиться на вирішенні локальних екологічних проблем із урахуванням специфіки та потреб кожного регіону, передбачаючи:

а) розвиток зеленої інфраструктури, відновлення біорізноманіття, управління відходами та залучення громадськості до екологічних ініціатив, що є важливими компонентами регіональної стратегії;

б) впровадження місцевих проектів, які сприяють створенню стійких та самодостатніх екологічних систем;

в) використання п'ятивимірного комплексу просторової організації господарських систем в регіонах у контексті забезпечення якості життя.

Бізнес-екосистемний концепт, передбачаючи створення умов для тісної співпраці між державою, бізнесом, науковими установами та громадянським суспільством, дозволить організувати новий формат природно-господарських відносин у реконструктивному розвитку територій [23] у контексті вирішення екологічних проблем, що забезпечують економічне зростання при одночасному зменшенні навантаження на довкілля. Використання інновацій, зокрема зелених технологій та відновлюваних джерел енергії, стає ключем до підвищення екологічної ефективності та сталого розвитку.

Використовуючи інтегровані управлінські рішення для забезпечення ефективної реалізації екологічної політики, пропонується використовувати механізми: ППП; залучення міжнародного фінансування та інвестицій; розвитку волонтерського руху та громадських ініціатив; управління відходами і рециклінгом; охорони біорізноманіття, збереження водних ресурсів; тощо (за результатами впровадження передових технологій та науково-обґрунтованих підходів).

При цьому, авторами рекомендовано особливу увагу приділити залученню громадськості та підвищенню екологічної освіти і свідомості на всіх рівнях управління, що дозволить формувати відповідальне ставлення до НПС, забезпечити стале господарювання та сприятиме зменшенню негативного впливу на довкілля і підвищить ефективність екологічної політики.

Відтак, реалізація національної та регіональної екологічної політики за бізнес-екосистемним концептом є не лише доцільною, але й нагальною потребою, що дозволить Україні адаптуватися до сучасних екологічних викликів і стати прикладом спрямування діяльності у площині розбудови системи сталого господарювання, збереження і раціоналізації використання природних ресурсів при вирішенні екологічних проблем на шляху до збалансованого функціонування соціально-економічної системи в умовах постійного нарощення суспільно-політичних, військово-економічних і кліматичних загроз.

Джерела

1. Драган І.В., Микитенко В.В. Ресурсно-функціональне та інституційне забезпечення розбудови і запровадження еколого-економічного моніторингу в державі в контексті сталого розвитку України та наближення до стандартів ЄС. АгроСвіт: Київ: ТОВ «ДСК Центр», 2013. №20. С. 3-9.

2. Андерсон В.М., Алимов О.М., Микитенко В.В., Шкарлет С.М. та ін. Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства: теорія, методологія, практика. Сімферополь: ИТ «АРИАЛ», 2011. У 2-х томах. Т. 1. 589 с.

3. Микитенко В. . Системно-впорядкована комбінація ціннісно-орієнтованих домінант формування природно-господарського простору. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2019. №6 (25). С. 37-43.

4. Микитенко В.В., Худолей В.Ю. Політика забезпечення екологічної рівноваги та сталого людського розвитку в регіональних економічних системах України. Формування ринкових відносин в Україні. Київ: НДЕІ Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, 2012. №12 (139). С. 215-225.

5. Микитенко В.В., Кузьменко Г.Г. Реалізація ціннісно-орієнтованої концепції нарахування та відшкодування екологічних збитків регіональним соціально-економічним системам держави. Проблеми соціально-економічного розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. Херсон, ХНТУ МОН України, ПП Вишемирський, 2011. С. 174-187.

6. Веклич О.О. Екосистемні активи територіальних громад - детермінанта забезпечення та посилення спроможності їх розвитку. Економіка сьогодення: актуальні питання та інноваційні аспекти: зб. матеріалів ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (Запоріжжя, 25.07.2020). Запоріжжя: ГО «СІЕУ», 2020. С. 23-26.

7. Веклич О.О. Сутнісна характеристика екосистемних активів територіальних громад. Ефективна економіка. 2020. №5.

8. Микитенко В.В., Бендасюк О.О. Інструментарій еколого-економічного франчайзингу в системі сталого господарювання: технології застосування. Збалансоване природокористування, 2020. №4. С. 17-28.

9. Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Бізнес-екосистемний концепт забезпечення сталого господарювання. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2020. №8 (27). С. 21-27.

10. Хвесик М.А., Бистряков І.К. Фінансово-економічні важелі капіталізації природних ресурсів у контексті забезпечення прибуткового природокористування. Фінанси України. 2014. №5. С. 29-47.

11. Хвесик М.А., Бистряков І.К., Клиновий Д.В. Просторова організація та напрями використання природного багатства України. Економіка України. 2016. № 7 (656). С. 46-65.

12. Ангурець О., Хазан П., Чернохова М., Гавранек М. та ін. Наслідки для довкілля війни Росії проти України. Київ, ГО «Зелений Світ - Друзі Землі» та ГО «Arnika», 2023. 84 с. ISBN: 978-80-88508-07-6.

13. Екоцид: 10 наслідків війни Росії проти України для довкілля.

14. Екоцид: як війна впливає на довкілля.

15. Довкілля-мовчазна жертва війни: як російська армія вчиняє екологічні злочини й порушує права людини.

16. Аналіз загроз національній безпеці у сфері внутрішньої політики (експертне опитування). Київ: НІСД, 2023. 30 с.

17. Блага А.Б., Загороднюк І.В., Короткий Т.Г., Мартиненко О.А. та ін. На межі виживання: знищення довкілля під час збройного конфлікту на сході України. Київ: КИТ, Українська Гельсинська спілка з прав людини, 2017. 88с.

18. Природа та війна: як військове вторгнення Росії впливає на довкілля України.

19. До і після: наслідки повномасштабної війни для екології України. Погляд з супутника.

20. Єрмак А., Вальстрем М., Костін А., Стрілець Р. та ін. Екологічний договір для України. Зелене майбутнє: рекомендації щодо відповідальності та відновлення. Звіт робочої групи високого рівня з питань екологічних наслідків війни.

21. Як війна впливає на природу України та чому збереження й відновлення природних екосистем є важливим у повоєнному відновленні.

22. Микитенко В.В., Драчук Ю.З. Просторове забезпечення управління сталим господарюванням у критичній інфраструктурі в особливий період. Економічний Вісник Донбасу, 2022, №2 (68) (2022). С. 165-174.

23. Микитенко В.В. Організація природно-господарських відносин у реконструктивному розвитку територій. Наука та наукознавство, 2024. №1 (123). С. 21-42.

24. Микитенко В.В. Типізація систем сталого господарювання та формалізація їхніх базових моделей. Наука та наукознавство, 2022. №3 (117) С. 21-35.

25. Микитенко В.В. Просторова організація господарських систем: європейський досвід. Нотатки сучасної науки: мультидисциплінарний науковий часопис. Харків: СГ НТМ «Новий курс»,, 2024. №12. С. 26-29.

26. Микитенко В.В. П'ятивимірний комплекс просторової організації господарських систем у контексті забезпечення якості життя в Україні. Соціально- гуманітарний вісник. Харків: СГ НТМ «Новий курс», 2024. Вип. 46. С. 30-35.

Размещено на Allbest.Ru

...

Подобные документы

  • Сутність державної регіональної політики, її об'єкти і суб'єкти. Наукове обґрунтування регіонального розміщення продуктивних сил. Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики. Сучасна концепція розміщення продуктивних сил.

    курсовая работа [78,0 K], добавлен 25.09.2010

  • Визначення позицій сталого розвитку. Основні принципи, на яких базується державна політика України щодо сталого розвитку. Економічні, соціальні, екологічні індикатори сталого розвитку. Особливості інтегрування України в світовий економічний простір.

    реферат [22,5 K], добавлен 06.12.2010

  • Інноваційна політика та її спрямованість на створення сприятливих умов для розвитку інноваційних процесів. Суттєвість інноваційної політики, роль держави у формуванні інноваційної політики промислових підприємств України. Завдання інноваційних стратегій.

    контрольная работа [23,0 K], добавлен 22.12.2009

  • Трактування змісту економічних систем. Характеристика ринкової моделі економічної системи. Основні характеристики змішаної та перехідної економічної системи. Загальні особливості формування та основні ознаки економічної системи України на сучасному етапі.

    реферат [56,1 K], добавлен 25.10.2011

  • Науково-методичні основи і чинники розвитку та розміщення регіональної економіки. Проблеми розміщення продуктивних сил України. Економічні закони та закономірності, принципи реалізації даного процесу. Формування інвестиційно-інноваційної політики.

    учебное пособие [6,5 M], добавлен 16.11.2014

  • Соціальна політика як знаряддя реалізації системи соціального захисту, її еволюція у вітчизняній економіці. Проблеми соціальної політики України. Світові тенденції соціального захисту населення та їх вплив на побудову соціального забезпечення в Україні.

    дипломная работа [308,5 K], добавлен 03.10.2008

  • Поняття і структура перехідної економічної системи, її фінансова стабільність і стійкість. Показники і критерії перехідної економічної системи; поняття, види і показники соціально-економічної структури. Поняття, критерії та елементи економічної безпеки.

    шпаргалка [70,6 K], добавлен 26.01.2010

  • Особливості розвитку інноваційних процесів на підприємстві за ринкових умов господарювання. Фінансова підтримка інновацій, їх впровадження у виробництво та оцінювання ефективності. Методи державного регулювання інноваційних нововведень на сучасному етапі.

    курсовая работа [277,0 K], добавлен 15.05.2011

  • Поняття, сутність та етапи еволюційного переходу економічної системи до її наступного типу. Лібералізація та демонополізація економіки. Забезпечення рівності між попитом і пропозицією. Закон товаровиробництва. Економічні закони постсоціалістичних країн.

    курсовая работа [50,4 K], добавлен 20.05.2011

  • Трудові, матеріально-речові та природні ресурси у складі економічної системи країни, її зміст та основні типи. Особливості централізовано-планової, ринкової, традиційної та змішаної економічних систем. Характеристика економічної системи України.

    реферат [22,2 K], добавлен 14.12.2012

  • Від проїдання капіталу до стимулів зростання: соціально-економічний розвиток України. Розвиток людського капіталу засобами соціальної політики уряду: основні напрями вирішення. Досвід реалізації соціальної політики в Україні-зв'язок теорії з практикою.

    реферат [35,0 K], добавлен 20.10.2007

  • Економічне районування США: історія і сучасний стан. Основні напрями регіональної політики США: податкова, бюджетна, цінова, кредитна, інвестиційна, структурна, соціальна. Інституційні механізми регіонального розвитку країни, перспективи розвитку.

    курсовая работа [4,5 M], добавлен 30.11.2014

  • Грошово-кредитна політика та її етапи в системі макроекономічного регулювання. Механізм впливу монетарної політики на функціонування економічної системи. Основні етапи розвитку грошово-кредитної політики України. Уповільнення темпів зростання цін.

    курсовая работа [777,2 K], добавлен 13.11.2012

  • Дослідження поняття фіскальної політики та її видів (дискреційна, автоматична). Характеристика фіскальної політики, як системи державного регулювання економіки. Природа фіскальних проблем в Україні і необхідність реформування бюджетно-податкової системи.

    курсовая работа [47,6 K], добавлен 14.02.2010

  • Проблеми та шляхи вдосконалення пенсійної системи України. Система пенсійного забезпечення в Україні. Основні фактори незадовільного функціонування системи. Реалізація валютної політики. Економічні показники розвитку країни в останні півтора роки.

    реферат [32,3 K], добавлен 31.01.2014

  • Аналіз змісту та особливостей національної інноваційної системи України. Особливості національної інноваційної політики. Перспективні напрямки науково-технічних розробок в Україні. Необхідність державного регулювання національної інноваційної системи.

    реферат [26,1 K], добавлен 18.03.2011

  • Проблеми забезпечення енергетичної безпеки України крізь призму трансформації моделі взаємовідносин на енергетичних ринках від пострадянської до ринкової. Суперечності державної політики та реальних кроків з реалізації, причини уникнення прийняття рішень.

    статья [34,8 K], добавлен 11.10.2017

  • Роль інвестиційної діяльності у соціально-економічному розвитку регіонів. Мета розробки та етапи формування регіональної інвестиційної програми, здійснення її моніторингу та оцінка результату впровадження. Проблеми залучення інвестицій у регіони України.

    реферат [76,8 K], добавлен 29.10.2013

  • Сутність економічної системи та регулювання економіки країни в системі господарського механізму. Економічне зростання як основа розвитку економіки країни. Кон’юнктурна політика державного регулювання економічних процесів в Україні та шляхи її реалізації.

    курсовая работа [2,2 M], добавлен 12.03.2011

  • Особливості структурних трансформацій в економіці України та обґрунтування необхідності реалізації структурної політики на основі поєднання ринкових механізмів та інструментів державної політики. Дослідження основних умов економічного зростання.

    статья [63,7 K], добавлен 18.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.