Цінова ситуація на експортних ринках зернових і олійних в Україні у 2022 р.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Національний Науковий Центр Інститут аграрної економіки, Україна

Цінова ситуація на експортних ринках зернових і олійних в Україні у 2022 р.

Педорченко А.Л., к.е.н., с.н.с.

Анотація

Ключові слова: Експортні ціни, світові ринки продовольства, зернові, олійні, продукти переробки, соняшникова олія, кукурудза, пшениця, насіння соняшнику.

Українські товаровиробники зернових і олійних культур та продуктів їх переробки виступали стабільними постачальниками продовольства на світовому ринку. Україна займала лідируючі позиції з експорту соняшникової олії, насіння ріпаку, соняшникового шроту, кукурудзи, пшениці тощо. На 2022 р. прогнозувалося продовження постачання цих товарів на світові ринки, прогнози світових аналітичних агенцій та міжнародних організацій робилися з урахуванням продовження поставок з України. Проте, відкрита російська агресія проти України у лютому зруйнувала як плани українських виробників та експортерів агропродукції, так і очікування її споживачів у світі.

З початком російської агресії 24.03.2022 р. більшість покупців зернових та олійних культур в українських портах призупинило приймання вантажів та закликало припинити відвантаження в бік портів з метою уникнути логістичних проблем у зв'язку із скупченням транспортних засобів. Проте, за інформацією операторів ринку, торгівельна активність на внутрішньому ринку не припинилася, відбувалися операції з поставок споживачам соєвого та соняшникового шроту та макухи, переробки сої та насіння соняшнику, переробки пшениці продовольчої тощо.

За повідомленнями Міністерства сільського господарства США світові ринки зерна зазнали значного впливу від російського вторгнення в Україну та майже повного припинення українського експорту зерна. Оскільки Україна є основним експортером пшениці та кукурудзи, результатом стало раптове переміщення попиту до інших постачальників і значне збільшення експортних цін. Проте російські котирування та експорт пшениці відновилися, що призвело до деякого вирівнювання цін. Котирування на експорт кукурудзи дещо знизилися з огляду на хороші прогнози щодо врожаю в Південній Америці, але залишаються історично високими [1].

Ліцензування експорту. 5 березня Кабінет Міністрів України видав постанову «Про внесення змін у додатки 1 і 5 до постанови КМУ від 29.12.2021 р. №1424» щодо доповнення обсягів квот (нульових квот) товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, а саме 0102 ВРХ (жива), м'ясо 0202 ВРХ (морожене), 021020 м'ясо та субпродукти, 1002 жито, 1004 овес, 1008100000 гречка, 1008290000 просо, 1701 цукор, 2501 009100 сіль. Також було доповнено перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню: 1001 пшениця, 1005 кукурудза, 0207 11-14 м'ясо курей, 040721 яйця курей, 1512119100 олія соняшникова. Ліцензування було введене з метою контролю експортної діяльності, процедура отримання ліцензій на експорт передбачала подачу до Міністерства економіки України в електронному вигляді заявки затвердженої форми на видачу ліцензії від експортера, листа-звернення довільної форми та експортного контракту. За інформацією експортерів, запити опрацьовувалися оперативно, протягом 24 годин.

Після оцінки оперативної обстановки і ревізії балансів і запасів Урядом було прийнято постанову №52 від 24.03.2022 "Про внесення змін у додаток 5 до постанови Кабінету Міністрів України №1424 від 29.12.2021". Згідно цього документу з переліку товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню було виключено кукурудзу (1005) та олію соняшникову (1512 11 91 00). Відміна ліцензування експорту кукурудзи та соняшникової олії співпало за часом зі зміною керівника Міністерства агрополітики [2].

Форс-мажорні обставини. У березні було оголошено про небезпеку мореплавства у Чорному морі, обстріли торгівельних судів російськими військами, мінування форватеру російськими морськими мінами. Експортери зернових та олійних культур зіштовхнулися з неможливістю виконання зовнішньоекономічних контрактів з причини розірвання логістичних ланцюгів поставок пов'язаних з тимчасовою зупинкою роботи українських портів Чорного та Азовського морів. Окрім того, багато суб'єктів господарювання опинилися у зоні ведення бойових дій, таким чином зіштовхнулися з неможливістю продовження своєї господарської діяльності.

Експортери масово скористалися пунктами контрактів про виникнення форс-мажорних обставин, обумовлених початком військових дій і оголошенням військового стану на території України. Проте, продавці за експортними контрактами виконували свої зобов'язання щодо пошуку альтернативних шляхів поставки товару, а саме: перенаправлення товару в Чорноморські порти інших країн (Констанца Румунія, Варна Болгарія та інші), Балтійські порти Польщі тощо. Оператори ринку повідомляють про численні скасування поставок за контрактами через місяць після оголошення воєнного стану і початку форс-мажорних обставин. Зокрема було скасовано низку контрактів з поставки соняшникового шроту в Китай, кукурудзи і пшениці через порти Одеса, Чорноморськ, Южний, Миколаїв, Бердянськ тощо.

Також були повідомлення про реквізування російскими окупаційними військами декількох суден з українською пшеницею в окупованому порту Бердянськ [3].

Переорієнтація експортних поставок. У березні 2022 р. українські експортери соняшникової олії, шроту та кукурудзи переорієнтували свої поставки з українських портів Чорного моря на західний кордон України напрямком на Польщу (залізничні прикордонні переходи Ізов-Хрубешов та Ягодин-Дорохуськ), Словакію та Угорщину (пункт переходу Чоп). Ціни попиту на цих напрямках знижувалися протягом березня у зв'язку з масовою пропозицією, що перевищувала попит. Також на ціну попиту впливали обмежені можливості залізничних прикордонних переходів справлятися з вантажопотоком. Наприклад, на переході Ізов-Хрубешов польською стороною було оголошено конвенцію на приймання вагонів з 24 березня до 1 квітня. Ціни попиту на українську кукурудзу знижувалися з 300 дол. США / т на початку березня до 260 дол. США/т наприкінці березня з термінами поставки в квітні-травні 2022 р.

Укрзалізниця у звичайному режимі забезпечувала доставку вантажних вагонів з зерновими вантажами з західних і центральних областей України до польського кордону у середньому за 5 діб. Проте у реаліях масованої відправки вантажів за цими напрямками, термін доставки фактично міг складати від 15 до 30 діб і навіть в окремих випадках більше. Проводяться ремонтні роботи та роботи з налаштування вантажопотоку у західному напрямку, проте логістичні можливості залишаються обмеженими. Крім вагонів-зерновозів і критих вагонів (для перевезення шроту і макухи), українські експортери використовують морські контейнери на залізничних платформах. Наприклад, таким чином перенаправляются контейнери з зерном та продуктами переробки олійних, що були завантажені, але не встигли вийти з портів України морським транспортом [4].

Альтернативним варіантом доставки є перевезення зернових вантажів автомобільним транспортом у біг-бегах. У тому числі використовуються європейські вантажні автомобілі, що доставили в Україну гуманітарну допомогу і повертаються в Європу. Вартість перевезення зросла у 2-2,5 рази порівняно з довоєнними показниками. Наприклад, вартість перевезення вантажу 22 т автомобільним транспортом з Кропивницького до Варшави зросла з 1000 EURO за рейс до 2500 EURO [5].

Польські і українські оператори зернового ринку продовжують пошук логістичних ланцюгів для поставок українських зернових і олійних культур не тільки для потреб внутрішнього ринку Польщі, а й інших країн Європи, а також можливості перевантаження на морський транспорт у польських портах Балтійського моря. Також українська кукурудза в березні була продана на умовах DAP-Констанца (Румунія) з поставкою у квітні-травні, ціни фіксувалися на рівні 320 EURO/т. Вартість доставки з України до Констанци виросла з 80 EURO/т на початку березня до 120 EURO/т в кінці місяця.

Операторами ринку фіксується значна експортна пропозиція насіння соняшнику попри продовження дії експортного мита у розмірі 10% від митної вартості. Ми пов'язуємо підвищення експортної пропозиції насіння соняшнику з вимушеним тимчасовим простоєм оліє-переробних підприємств у Чернігівській, Харківській, Луганській та інших областях, в яких йдуть активні бойові дії. Ціна попиту на умовах DAP-Констанца (Румунія) була на рівні 850 дол. США/т, на кінець березня знизилася до 800-830 дол. США/т. На українських переробних підприємствах, що не потрапили в зону активних бойових дій у березні поступово відновлювалася робота, ціна попиту на насіння соняшнику з доставкою на завод встановилася на рівні 20000-21000 грн/т залежно від регіону і якості насіння. Стабільним залишається попит на шрот і макуху соняшнику з боку польських споживачів, що пропонували на умовах DAP-кордон України-Польщі 360-370 дол. США за 1т соняшникового шроту і 340-350 дол. США за 1 т макухи. Попит на соняшникову олію з боку польських споживачів на березень був повністю задоволений вже у середині місяця, покупці озвучували ціни тільки з терміном поставок у квітні -травні 2022 р. на рівні 1 500-1550 дол. США/т.

Таблиця 1

Ціни попиту на умовах DAP-кордон України-Польщі, дол. США/т

Джерело: інформація операторів ринку, аналітичних агенцій АПК-Інформ, Спайк-брокерс [6]

Пшениця не користувалася активним попитом на зовнішньому ринку з поставками у бік країн ЄС, фіксувалися запити від європейських покупців на партії пшениці з протеїном 11,5% (3 клас) обсягом 1000-3000 т на умовах DAP- Чоп, рівень ціни попиту близько 300 дол. США/т. На внутрішньому ринку переробники пропонували за пшеницю 2/3 класу від 7800 до 8200 грн/т залежно від умов поставки та якості пшениці на початку березня. У середині березня більше млинів відновило роботу, збільшився попит на сировину, ціни попиту зросли до 8200-8500 грн/т. Експортний попит залишався на низькому рівні. До кінця березня ціна попиту на продовольчу пшеницю на деяких переробних підприємствах виросла до 8700 грн/т.

Цінова ситуація на експортному ринку соняшникової олії в Україні у 2022 р. також зазнала впливу геополітичної складової, було розірвано логістичні ланцюги, заблоковано морські термінали, заводи виробники тимчасово було зупинено, деякі підприємства опинилися в зоні бойових дій. Україна глибоко інтегрована у світовий ринок соняшникової олії. Частка експорту цього виду агропродукції з України складає близько 95% від вітчизняного виробництва. За обсягами виробництва та експорту соняшникової олії наша держава займає перше місце в світі. Надходження від її експорту складають значну частину (до 10 %) валютної виручки, що надходить в країну.

Рис. 1. Динаміка експорту соняшникової олії з України, млн. т. Джерело: складено автором за даними Міністерства сільського господарства США (USDA) [7]

експорт логістичний зерновий олійний військовий агресія

Експортна логістика соняшникової олії здійснювалася переважно через українські порти Чорного моря, також експортні потоки були спрямовані в бік країн Східної Європи з використанням автомобільного та залізничного транспорту. Після початку агресії РФ проти України 24 лютого 2022 р. логістичні ланцюги постачання через чорноморські порти було розірвано. Після паузи 1-2 тижня після вторгнення експортери почали переорієнтовувати товарні потоки в бік Польщі, Румунії, Угорщини та Словаччини. Ці напрямки було перенавантажено, названі країни станом на квітень 2022 р. майже вичерпали потенціал попиту на дану продукцію та заповнили складські потужності з її зберігання.

Рис. 2. Динаміка спотових цін української соняшникової олії на умовах FOB-порт Чорного моря. Джерело: складено автором за даними Інформаційної агенції PLATTS

За прогнозами українського Міністерства аграрної політики та продовольства України у 2022 р. до 30% сільськогосподарських земель не будуть засіяні з причини ведення бойових дій, замінування тощо. Таким чином очікується зменшення валового збору зернових і олійних культур у поточному році, що призведе до зменшення пропозиції на експортних ринках з боку вітчизняних постачальників. Окрім цього, можливі обмеження експорту з боку українського Уряду у разі загрози національній продовольчій безпеці.

Міністерство сільського господарства США у квітні знизило свій прогноз щодо світового виробництва соняшникової олії на 720 тис. т порівняно з березнем - до 20,39 млн. т, соняшникового шроту на 700 тис. т - до 21,87 млн. т [8]. Щодо експорту пшениці з України у 2022 р. прогноз знижено порівняно з березневим на 1 млн. т - до 19 млн. т [1].

У таких умовах прогнозуємо зростання цін попиту на основні позиції українського аграрного експорту до 20-30% протягом 2022 р. попри початок збору нового врожаю у липні та високих показників перехідних запасів, що утворилися через зрив експортних поставок у лютому-травні 2022 р. (наприклад, оцінка кінцевих запасів пшениці збільшилася на 12%, порівняно з оцінками у минулому місяці - до 5,6 млн. т [1]).

Список використаних джерел

1. Grain World market and trade. Звіт USDA за квітень 2022 р.

2. Як експортувати. Сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України.

3. Щодо засвідчення форс-мажорних обставин. Сайт Торгово-Промислової Палати України.

4. Вантажні перевезення. Сайт Укрзалізниці.

5. Міжнародні перевезення. Сайт онлайн біржі перевезень Ларді-транс.

6. Ціни. Сайт аналітичної агенції АПК-Інформ.

7. Сайт Міністерства сільського господарства США.

8. Oil seeeds: world market and trade. Звіт USDA за квітень 2022 р.

Размещено на Allbest.Ru