Статистична оцінка, аналіз та прогноз ринку молока в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

Статистична оцінка, аналіз та прогноз ринку молока в Україні

Довгенко Яна Олексіївна

Кандидат економічних наук, доцент



Вступ

Одним із важливих елементів продовольчого ринку країни є ринок молока та молочної продукції, який являє собою систему товарно- грошових відносин між економічновідособленими виробниками молочної сировини, переробними підприємствами і споживачами, щоохоплює весь суспільний відтворювальний процес, включаючи виробництво, розподіл, обмін іспоживання з метою щоденного забезпечення найважливішими продуктами харчування та одержання (очікуваного) доходу всіма суб'єктами ринку. В сучасних умовах ринок молока та молочних продуктів країни характеризується значним скороченням поголів'я корів в господарствах усіх категорій, зменшенням обсягів виробництва молока, зростанням цін на продукцію, зменшенням рівня платоспроможного попиту та, відповідно, кількості споживання молокопродуктів.



Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблеми та особливосте ринку молока та молочної продукції досліджували науковці:О. М. Гіржева, В. М. Лисюк, В. Л. Карпенко, Н. С. Косар, Ю. А. Тарасова, С. П. Ткачук, Ю. А. Толбатов, І. В. Тюха, Ю. М. Бочко та багато інших. Необхідність вирішення проблем функціонування ринку молока та молочної продукції з метою забезпечення її ефективного функціонування для задоволення цілей виробників, споживачів, суб'єктів переробки, підвищення рівня конкурентоспроможності як на вітчизняному, так і на зовнішньому ринку роблять актуальним проведення дослідження в даній галузі.

Формулювання цілей статті

Метою статті є комплексний статистичний аналіз сучасного стану ринку молока та молочної продукції України за основними його індикаторами, моделювання та перспективні розрахунки його основних складових.

Характерною рисою сучасного ринку молока і молочних продуктів є висока нестабільність і нестійкість між попитом і пропозицією. Утримання нових залежностей між попитом і пропозицією і досягнення відносної рівноваги буде залежати передусім від загального економічного зростання, а також від активної ролі ринкових інституцій.

Ефектом регульованого ринку молока є прагнення до зменшення амплітуди зміни зв'язків між попитом і пропозицією, а також стабілізація поголів'я корів на відповідному рівні. Важливе значення матиме зростання доходів домогосподарств.

Основними складовими елементами ринку молочної продукції, як і будь-якого іншого, є попит і пропозиція. Їх варіація зумовлює зміни як у виробничому процесі, так і у споживанні продукції. Спад попиту на молочні продукти зумовлений, насамперед, зниженням реальних доходів населення, а також зростанням розміру податків та інших необхідних платежів, обмеженістю експортних можливостей його галузей.

Пропозиція на ринку залежить від сукупності чинників і формуєтьсяза рахунок вітчизняного виробництва молока у свіжому і переробленому вигляді та за рахунок імпорту.

Молочна галузь займає важливе місце в економіці будь-якої держави та забезпеченні населення продуктами харчування першої необхідності. Молочні продукти мають важливе значення для забезпечення здоров'я населення.

До складу молокопереробного комплексу входить виробництво, заготівля, переробка та реалізація молочної продукції. Основними факторами, які обумовлюють географічне розміщення підприємств молокопереробної галузі, їх ефективне функціонування і розвиток є наявність сировинної бази та ринку збуту готової продукції [1].

Виробництво молока та молочних продуктів має свої специфічні господарські та організаційні особливості [2]:

короткий термін зберігання продукції в сирому вигляді;

наявність широкого асортименту продуктів переробки;

потреба в кооперації і інтеграції, обумовлена особливостями переробки молока.

Фактори, котрі впливають на формування ринку молока та молочної продукції, можна розділити на дві групи [3]:

Фактори внутрішнього середовища: кількість поголів'я корів; середньоденний у дій молока; системи технологічного оснащення; персонал та інше;

Фактори зовнішнього середовища:політика держави (фіскальна, кредитно-грошова, аграрна, зовнішньоекономічна та ін.); стан економіки; розвиток конкуренції та ін.

Процеси, пов'язані з функціонуванням ринку молока та молочної продукції поєднують в собі взаємодію багатьох ринкових суб'єктів, причому цей процес взаємодії носить безперервний та повторюваний у часі характер. Через це, щоб дослідити закономірності існування та розвитку ринку молока та молочної продукції, необхідно використовувати сукупність статистичних методів і прийомів, які дозволять вивчити кількісний бік масових явищ та процесів у зв'язку з їх якісною стороною, враховуючи його особливості та добираючи відповідним чином необхідний статистичний інструментарій.

Статистичне дослідження стану та тенденцій розвитку ринку молока та молочної продукції вимагає застосування відповідної системи спостереження, накопичення та зберігання статистичної інформації, а також її обробки та аналізу для прийняття ефективних управлінських рішень. Такі статистичні дослідження є складовою процесу формування статистичного забезпечення управління розвитком ринку молока України (табл. 1).

Мета статистичного вивчення ринку молока та молочної продукції полягає у виявленні кількісних і якісних процесів, під впливом яких він формується і розвивається. Кінцевою метою статистичного дослідження національного ринку молока та молочної продукції є розробка управлінських рішень спрямована на задоволення інтересів всіх його суб'єктів, потреб населення та забезпечення відповідного рівня продовольчої безпеки в країні.

Кінцева мета управління ринком, зокремамолока та молочної продукції, передбачає реалізацію наступних завдань:

забезпечення потреби переробних комплексівмолоком-сировиною та населення в молоці та молочних продуктах на рівні фізіологічних норм споживання або вище;

підвищення ефективності діяльності підприємств виробників молока та молочної продукції;

стимулювання конкуренції на ринку молока та молочної продукції;

забезпечення рівноваги та стабільності цін на національному ринку молока та молочної продукції, за умови збереження рівня продовольчої безпеки вдовгостроковому періоді.

Таблиця 1Етапи статистичного дослідження

Підготовчий	Визначення мети статистичного дослідження ринку молока та молочної продукції. Виокремлення задач згідно поставленої мети. Встановлення факторів, що впливають на стан та тенденції розвитку ринку молока та молочної продукції.
Інформаційно - методологічний	Визначення інформаційного забезпечення статистичного дослідження ринку молока та молочної продукції. Побудова системи статистичних показників характеристики ринку молока та молочної продукції. Збір та нагромадження інформації. Визначення статистичних методів і прийомів аналізу ринку молока та молочної продукції.
Аналітичний	Статистичний аналіз стану та тенденції розвитку ринку молока та молочної продукції (визначення ємності та оцінка кон'юнктури ринку за критерієм попиту та пропозиції). Прогнозування складових характеристик ринку зерна (попиту, пропозиції, ціни, кон'юнктури).
Контролюючий	Розробка управлінських рішень за результатами проведеного статистичного аналізу. Контроль та оцінювання результатів виконання управлінських рішень за результатами проведеного статистичного дослідження.

Концептуальна мета статистичного аналізу ринку, зокрема ринку молока та молочної продукції, полягає у виявленні кількісних і якісних процесів, під впливом яких він формується та розвивається; зв'язків між ними, закономірностей і тенденцій їх розвитку, а також факторів, під впливом яких складаються ті чи інші співвідношення.

Загальна інтегральна мета статистичного аналізу ринку молока полягає у вивченні закономірностей розвитку ринку, виявленні та моделюванні його зовнішніх та внутрішніх взаємозв'язків, а також прогнозуванні на цій основі його подальшого розвитку.



Рис. 1. Схема статистичного аналізу ринку молока

Завдання статистичного аналізу ринку молока та молочної продукції можна представити наступним чином: збір та опрацювання статистичної інформації; оцінювання й аналіз кон'юнктури та динаміки параметрів ринку; характеристика обсягу, рівня і структури основних ринкових показників (попит, пропозиція, ціна та ін.) та економічних і соціальних наслідків розвитку ринку молока та молочної продукції.

Статистичне дослідження національного ринку молока поєднує аналіз його складових відповідно до основних параметрів самого ринку (рис. 1).

Статистичний аналіз ринку молока забезпечує задоволення інформаційно-аналітичних потреб державних структур та органів місцевого самоврядування щодо прямого або опосередкованого регулювання ринку, контролю за параметрами його розвитку, розроблення та упровадження в життя соціально-економічної політики; а також методологічних та аналітичних - для маркетингових служб.

Сучасний розвиток ринку продовольчих товарів і, зокрема, молока та молочноїпродукції, враховуючи військовий стан, зумовлює необхідність його аналізу функціонування та моделювання. Сучасний ринок молочних продуктів відрізняється недостатністю якісної продукції, сировини на фоні чіткої тенденції щодо зниженняпоголів'я корів та низьких валових надоїв, значнимколиванням цін на сировинне молоко та готову продукцію, загальним зниженням обсягів споживання молочної продукції.

Аналіз молочної галузідоцільно починати із забезпечення сировиною, тобто молоком. Причому будь-яке статистичне дослідження в економічній системі ринкового типу не буде мати сенсу без дослідження відповідного ринку. Виробництво молока та молокопереробних продуктів має свою специфіку щодо ведення господарської діяльності та особливостей її організації:

достатньо невеликий термін зберігання сировинного молока, що вимагає пошуку каналів оперативного збутута короткотривалого зберігання у спеціальних умовах (температурний режим);

наявність широкого асортименту продуктів переробки;

лікувально-профілактична значимість молока (передусім для дітей та осіб похилого віку) дещо збільшує сегмент реалізації на ринку та відповідно позитивно впливає на обсяги виробництва;

висока трудомісткість та занизька автоматизованість виробництва молока виступає обмежуючим фактором для збільшення обсягів молока-сировини;

великі капіталовкладення, пов'язані з введенням господарської діяльності та утриманням споруд і дійного стада;

потреба вінтеграції, яка зумовлена необхідністю використання кормової бази та молокопереробного комплексу.

Ці особливості мають неабияке значення для суб'єктів господарювання молочної галузі, оскільки потребують відповідної стратегії щодо вибору методів ціноутворення на молоко і молочну продукцію та вибору напрямів і обсягів її збуту. Динаміка показників ефективності виробництва молока наведено в таблиці 2.



Таблиця 2 Динаміка показників, характеристик виробництва молока і молочної продукції в Україні

Показники	2010	2011	2012	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020	2021
Поголів'я корів, тис голів	2631,2	2582,2	2554,3	2508,8	2262,7	2166,6	2108,9	2017,8	1919,4	'П ос 00 г-	1673,0	1544,0
Середній річний удій молока, кг	4275,0	4293,2	4454,3	4579,2	4920,1	4899,6	4922,7	5094,9	5243,3	5403,0	5537,1	5643,7
Виробництво молока, тис. тон	11248,5	CD VO 00 о	11377,6	11488,2	11132,8	10615,4	'П 00 СП о	10280,5	CD "¦т vo О О	ҐІ996	9263,6	8713,9
Виробництво молока на 1 особу, кг	245,7	242,9	249,8	252,9	259,3	248,3	243,8	242,5	238,7	230,6	222,7	211,7
Рівень виробництва молока на 1 особу, у % до РНС*	64,7	63,9	65,7	66,6	68,2	65,3	64,2	63,8	62,8	1> о" VO	58,6	55,7

РНС* - раціональні норми споживання.

Тенденція щодо чисельності поголів'я корів в Україні залишається стабільнонегативною: за останнє десятиріччя молочне стадо країни зменшилось на 42% (з 2631,2 у 2010 р. до 1544 тис. у 2021 р.). За даними держкомстату на кінець 2021 р. в усіх категоріях господарств чисельність поголів'я корів становила 1552,7 тис. голів, що на 6,6% менше порівняно з 2020 р., з них у сільськогосподарських підприємствах налічується 423,7 тис. голів (на 0,2% більше), у господарствах населення - 1129 тис. голів (на 8,9% менше). У 2020.р. поголів'я корів також знизилося на 6,4% порівняно з 2019 р. і становило 1,673 млн. голів. У приватному секторі сучасна ситуація знову відмічає суттєве скорочення поголів'я, але існує надія стабілізації щодо промислового сектору. У господарства населення скоротилась чисельність корів на 7,1% проти попереднього року 2020 р. Не зважаючи на загальну тенденцію скорочення голів промислових корів, за даними держкомстату, багато областей все ж подали дані про нарощення поголів'я. Найбільший приріст показали господарства Тернопільської (+5,6%; 13,3 тис.) Херсонської (+5,2%; 6,1 тис.) та Дніпропетровської (+4,2%; 12,3 тис.). За даними Асоціації виробників молока, промислове поголів`я корів в Україні скоротилось на 8-10% у 2022 р. в наслідок війни: Частина тварин загинула через бойові дії, частина-через окупацію «випала» з економіки України.

У 2010 р. виробництво молока в Україні було на рівні 11,2 млн. тонн. За даними 2020 р. молока виробили лише 9,26 млн. тонн. Якщо в далеких 90-х Україна входила до країн-лідерів з виробництва молока, то зменшення обсягів виробництва молока викликало суттєве зменшення частки України у світовому ринку молока: у 1992р. - 5,46%, а у 2019р. - лише1,19% (за даними FAO).

Рис. 2 Виробництво молока - сировини за областями країни

Рисунок 2 засвідчує стабільне лідерство у виробництві молока таких областей, як: Вінницька, Полтавська та Хмельницька. Аутсайдерами у виробництві молока були і залишаються: Луганська, Донецька та Запорізькі області. Ситуація щодо обсягів виробництва молока за регіонами є достатньо стабільною та без суттєвих змін за 2019-2021 рр.

Аналізуючи стан виробництва молока-сировини за період 20102021 рр, варто зазначити, що негативні тенденції у сучасному виробництві молока зберігаються і надалі. Якщо в далекі 2004-2005 рр. Україну могла експортувати без шкоди для внутрішнього ринку близько 2 млн. т молока, то на даний момент Україна має всі шанси перетворитись з країни експортера на країну імпортера, враховуючи занизькій рівень виробництва молока на 1 особу, у % до раціональних норм споживання молоко продукції.

Динаміка виробництва молока-сировини описана поліномом другого порядку: y = 416,57t2 - 5024,6t + 25814. Коефіцієнт детермінації достатньо великі та наближений до 1, R2=0,97. Динамічна модель виробництва молока всіма категоріями господарств представлена на рисунку 3.

Із загальних обсягів виробленого молока-сировини лише 35-40% спрямовувалось на переробні підприємства. Решта виробленого молока реалізовувалось товаровиробниками. Розподіл цього молока відбувався за трьома напрямами: внутрішнє споживання, випоювання худоби (поросят, телят) і продаж на базарі. Якщо керуватись наведеними даними, то третина громадян України, котра мешкає у сільській місцевості, споживає молока та молочних продуктів більше, ніж мешканці міст (дві третини населення).

Рис. 3. Виробництво молока-сировини в Україні всіма категоріями господарств

Імпорт молокопродуктів складає частину пропозиції на ринку молока та молочної продукції. Імпорт молочних продуктів в Україні незначний і це свідчення обмеженого попиту на ринку молокопродуктів. При цьому, варто зазначити, що обсяги виробництва молока не забезпечують продовольчої безпеки країни.Загалом у 2020 р. імпорт молокопродуктів сягнув критичного рівня. В Україну було завезено 90 тис. тон молочних продуктів, з них - 47 тис. тон сирів. У молочному еквіваленті - це 1 млн. тон сировини. Таким чином в Україну було імпортовано молочної продукції на 300 млн. дол.

Відповідно до науково-обґрунтованих норм харчування кожна людина має споживати в середньому 380 кг (у перерахунку на молоко) молока і молочних продуктів, серед яких 120 кг молока у свіжому вигляді. Реально в Україні цей показник зменшився з 245 кг у 2010 р. до 211 кг у 2021 р. Зарубіжний досвід свідчить про те, що в окремих країнах (Франція, Фінляндія, Польща та ін.) рівень споживання молока і молокопродуктів в розрахунку на одну особу населення перевищує 410 кг [4].

На сучасному етапі сировинна база молочної галузі країни знаходиться в складному економічномустановищі, на даний момент перебуває в стані стагнації. Серед основних факторів, що стримують розвиток вітчизняного ринку молока та молочної продукції, слід виділити скорочення поголів'я корів, низьку якість молока-сировини, застарілі технології, невідповідність вітчизняних норм і вимог щодо якості молока європейським [5].

Однією з основних причин зменшення поголів'я корів є низька ефективність молочного скотарства. А основною причиною низької ефективності є ліквідація свого часу, крупних сільськогосподарських господарств, а у їх складі тваринницьких ферм. Дана ситуація здійснює негативний вплив на рентабельність молочного тваринництва, бо молочне стадо в 50-100 корів є економічно неефективним [5]. Внаслідок чого рентабельність виробництва молока значно знизилась (рис. 4).



Рис. 4 Динаміка рентабельності виробництва молока 2010-2021 рр.

Зниження рентабельності виробництва молока свідчить про необхідність удосконалення системи управління витратами, введення технологічних інновацій та контролю за всіма витратами. Рентабельність виробництва молока останнім часом з 2019 р. суттєво підвищилась. Динаміка рентабельності молока описана також трендом третього порядку: y = -0,1044t3 + 2,1053t2 - 11,203t + 27,951, невідомі коефіцієнти знайдені за методом найменших квадратів, коефіцієнт детермінації R2 = 0,53. Рентабельність виробництва молока у 2022р. суттєво знизиться до рівня 16,28, а у 2023 р. буде взагалі збитковою. І це підтверджує результат військових дій на території країни, втрату значної частки кормової бази.

Вважається, що рентабельність продукції може забезпечити рентабельна ціна. Але, рентабельну ціну за молоко можна отримати тільки за умови його високої якості. А для забезпечення якості молока необхідною умовою є використання високотехнологічних доїльних залів, холодильне обладнання. Крім того, якість молока та продуктивність тварин залежить від кормової бази та породи корів. Забезпечення цих умов вимагає вкладення інвестицій, що може собі дозволити тільки великотоварний виробник. Серед чинників зростання собівартості молока можна виділити: зростання цін на корми, паливно-мастильні матеріали, електроенергію, обладнання.

Попит та пропозиція на ринку молока залежать від багатьох чинників. Одним із основних чинників, як для споживачів продукції, так і для її виробників виступає ціна. В умовах зниження купівельної спроможності населення саме ціна відіграє головну роль при виборі товарів, а ціна продажу товару для виробника визначає його привабливість.

Висока питома вага молока-сировини у структурі собівартості молочної продукції призводить до того, що саме ціна на сире молоко є основним ціноутворюючим чинником при визначенні цінової політики підприємств. молочний інновація витрата

Чинники, що формують вартість молока-сировини, можна умовно поділити на об'єктивні та суб'єктивні. Об'єктивним є скорочення поголів'я молочного стада, що стало причиною зменшення кількості молока, що пропонується ринку. Так, більш ніж за 30 років починаючи з 1990 р, кількість корів Україні зменшилась більш ніж на 75%, що при зростанні продуктивності стада, викликало скорочення виробництва молока більш як на 50%. В умовах дії ринкових законів зростання ціни повинно викликати зростання пропозиції. В Україні ці закони не спрацьовують і скорочення обсягів пропозиції молока на ринку мають чітку тенденцію спадання, незважаючи на стабільне зростання цін. Таким чином, обмеження пропозиції рухає ціну за молоко все вище.

Враховуючи те, що у структурі витрат на молокопродукти, найбільшу питому вагу займають саме витрати на сировину (залежно від виду продукції, технологій, завантаження потужностей цей показник може сягати від 45 до 65%), саме ціна молока-сировини визначає рівень цін на молочні продукти. Динаміку цін за період 2010-2021 рр. можна дослідити за даними рисунку 5. За досліджуваний період спостерігається суттєве підвищення ціни намолоко, яке описується динамічним трендом другого порядку: y = 45,336t2+101,23t+2423,2. Коефіцієнт детермінації R2 = 0,98.

Відповідно до ефективності та обсягів виробництва формується динаміка цін намолоко на внутрішньому ринку, що має чітку тенденцію до зростання (рис. 2, 4). На жаль, скорочення дійного стада у межах 300 тис голів, втрата частини кормової бази у наслідок військових дій в Україні, призвели до ажіотажного ціновогоросту на молоко-сировину, що підтверджує прогноз на 2022 (10166,34 грн. за тону) та 2023 рр. (11400,96 грн. за тону) за побудованим поліномом другого степеня, і як результат суттєве підвищення всіх цін, без вийняту, на всі молокопродукти.

Рис. 5 Динаміка цін на молоко-сировину 2010 - 2021 рр.

Дорожчання складових собівартості виробництва молока, інфляція та зниження купівельної спроможності зображає всю нестабільність світової економіки та молочного сектору зокрема. Цілі галузі не встигли оговтатися від наслідків затяжних ковід-локдаунів останніх двох років, коли цинічна війна Росії проти України підкосила глобальну економіку та спричинила стрімку інфляцію в усьому світі. За даними Організації з економічного співробітництва і розвитку (OECD) та організації сільського господарства та продовольства (FAO) Закупівельні ціни на молоко у світі ростуть рекордними темпами. Так, за даними IFCN, світова комбінована ціна на молоко у квітні 2022 р. була найвищою за всю історію моніторингу (з 1996 року) і склала 59,7 євро./ц (жир-4%, білок-3,3%). В найбільших європейських країнах-виробниках молока закупівельні ціни також б'ють рекорди: Німеччина - 45,7 євро/ц (+28% до квітня 2021 р), Франція - 45,02 євро (+19,38%), Польща - 43,78 євро (+30%). Водночас ціна на молоко в Україні за відповідний період зросла лише на 2,6% - 34,8євро/ц. Війна та блокування експорту не дають можливості для більшого росту цін [2].Темпи зростання споживчих цін у США у травні цього року прискорилися до 8,6%, що є найвищим показником за останні понад 40 років, тоді як за попередні 10 років цей показник становив не більше 1,7%. Аналогічна ситуація і в Європі. Як результат, закупівельні ціни на молоко у світі ростуть рекордними темпами. Так, за даними IFCN, світова комбінована ціна на молоко у квітні 2022 р. була найвищою за всю історію моніторингу (з 1996 р.) і склала 59,7 євро./ц.

Цінова політика українських виробників молока, попри інші рівні умови, вже робить вітчизняну молочну продукцію неконкурентоспроможною на світовому ринку. А якщо врахувати енерговитратні технології, то цінова політика вітчизняних виробників молочних продуктів не дозволяє експортувати молочні продукти за конкурентною ціною.

Крім обмеженої пропозиції та сезонності виробництва молока- сировини на стан ринку молочної продукції впливає державне регулювання.

Побудуємо адитивну двофакторну модель залежності ціни на молоко від обсягів та рентабельності виробництва (табл. 3)

За допомогою регресійного аналізу (функції Regression) даних знайдемо регресію залежності ціни молока від факторів виробництва, а саме обсягів та рентабельності, скористаємось пакетом аналізу даних, результати наведено в таблиці 4.

Для функції Y: множинний R2=0,97R2 (нормований) =0,95. Таким чином, для вихідної бази даних рівняння регресії буде мати вигляд: y=b0+bIxI+b2x2=29141,74-2,34xI+50,64x2.

Вільний член b0 = 29141,74, має суто математичний зміст, як точка відліку. Коефіцієнти регресії b-[, b2 вказують на ефективність впливу факторів виробництва на формування ціни на молоко, за умови, що інші змінні залишаються незмінними.

Таблиця 3 Вихідні данні для побудови динамічної двофакторної моделі

Рік	Ціна за 1 т. молока	Виробництво молока	Рентабельність виробництва
2007	1661	12262	13,8
2008	2065	11761	4,1
2009	1889	11610	1,4
2010	2938	11248,5	17,9
2011	3041	11086,0	18,5
2012	2662	11377,6	2,3
2013	3364	11488,2	13,6
2014	3588	11132,8	11,0
2015	4347	10615,4	12,6
2016	5462	10381,5	18,2
2017	6661	10280,5	25,9
2018	7602	10064,0	16,1
2019	8198	9663,2	20,6
2020	8730	9263,6	21
2021	8975	8713,9	17

ANOVA аналіз багаточинникової моделі залежності ціни від факторіввиробництва

Таблиця 4

Множинній R	0,97
R квадрат	0,95
Нормований R квадрат	0,94
Стандартна похибка	653,48
Спостереження	15
	df	SS	MS	F	Значиміст ь F
Регресія	2	91681622,08	45840811,04	107,3 5	0,0000
Залишок	12	5124461,65	427038,47
Разом	14	96806083,73

Множинний коефіцієнт детермінації R2, який дорівнює 97%, вказує на те, що 97% зміни рівня ціни обумовлено дією факторів, що увійшли до регресійної моделі. І лише 3% варіації ціни залежить від інших факторних ознак, які не було враховано у моделі.

Оцінка адекватності моделі реальній дійсності здійснюється за F- критерієм Фішера. Якщо R2розрах ^2крит, то із заданою ймовірністю можна стверджувати що побудована модель - адекватна.

Оскільки розрахункова величина критерію Фішера значно перевищує критичне при а=0,05 (kI=2; к2=12) Ркрит=3,89,то з ймовірністю 95%можна стверджувати,що побудованамодель є надійною та статистично значущою (традиційний підхід до застосування F-критерію).

Таблиця 5 Статистичні параметри моделі залежності ціни від факторів виробництва

Показники	Коефіцієнт парної кореляції	Стандартна похибка	Критерій t	Рівень значимості p
Вільний член	29141,74	2621,95	11,11	0,0000
Незалежна змінна х1	-2,34	0,22	-10,76	0,0000
Незалежна змінна х2	50,64	30,54	1,66	0,1231

Сучасний підхід передбачає порівняння фактичної значущості F- критерію = 0,000 (табл. 4) з прийнятим рівнем значущості а=0,05. Оскільки 0,000 <0,05, то нульова гіпотеза Н0: R2=0 відхиляється і з достовірністю 95% можна стверджувати, що побудована регресійна модель залежності ціни від факторів виробництва (обсягів та рентабельності) статистично надійна, значуща, суттєва.

Розраховані коефіцієнти моделі впливу на ціну ідентифікованих факторів свідчать, що найсильніший прямий вплив має саме рентабельність його виробництва (молока 50,64). Друге місце посідають обсяги його виробництва(-2,34), причому мають зворотній зв'язок: при збільшенні виробництва молока на 1 тис. тон його вартість знижується на 2 грн. 34 коп.

Розраховані коефіцієнти моделі вважається значимими, якщо його значення t-критерію за абсолютною величиною перевищує табличне значення t=1,33 із заданим рівнем значущості 0,9 та степенем вільності n- ш=14-2=\2. В нашій моделі для коефіцієнтів b0, b1 и b2 показники за критерієм Стьюдента: tb0= 11,11; ^-ІОДбта^^-і^бб. Таким чином всі розраховані коефіцієнти моделі, шо стоїть при факторних ознаках у ціновій моделі є значущими за критерієм Стьюдента.

Перевіримо статистичну значущість розрахованих коефіцієнтів моделі аналізуючи розрахований рівень значущості р. Коефіцієнт визнається значущим, якщо розраховане для нього р-значення (ці дані отримуємо в пакеті аналізу даних функція Regression, табл. 4 менше або дорівнює 0,05 (тобто для 95 % рівня довіри). Зазначений показник для розрахованих коефіцієнтів моделі: pb0z=0,000; pb1=0,000 і pb2=0,1231.

Порівнюючи розраховані значення р для коефіцієнтів моделі, можна стверджувати про статистичну значущість, лише першого параметру моделі. Таким чином, модель є адекватною, параметри статистично значимими. За результатами побудованоїрегресійної моделі можна зробити висновки про обернений зв'язок між рівнем ціни та обсягами виробництва молока. Та враховуючи ринкові закони функціонування будь-якого товарного ринку це є нормальним: при збільшенні пропозиції ціни повинні знижуватись; та прямий зв'язок між ціною та рентабельністю, що також є абсолютно економічно підтвердженим.

Таким чином. ефективне функціонування молочнопродуктового виробництва зумовлює необхідність створення економічних умов для функціонування спеціалізованих молочнотоварних господарств різних організаційно - правових форм, поліпшення системи вітчизняної селекції, реконструкції та модернізації переробних підприємств, розвитку кооперування та інтеграції виробників і удосконалення економічного механізму взаємовідносин з переробними і торговельними підприємствами, як гарантами реалізації виробленої продукції.

Ринок молока і молочних продуктів у процесі реформування продовольчого ринку виявився найбільш складним і як основний і як перший вимагав інвестиційної допомоги, як один з перших вказав на потребу праці над системою регульованого ринку.



Традиційно молоко і молочні продукти в раціоні харчування населення України займають досить високу питому вагу. Але, якщо з 2012 р. до 2014 р. включно, спостерігалась тенденція до зростання споживання молока і молочних продуктів населенням України, то з 2015 р. до сьогодення спостерігається плинне стабільне зниження показника споживання цього продукту до рівня - 16,7 кг на місяць (200,8 на рік) у 2021 р., що відповідає, за нашими розрахунками, 52,84% раціональної норми споживання, яка становить 380 кг цієї продукції на рік.

Основною причиною скорочення споживання молока та його продуктів є його ціна, яка невпинно росте, а купівельна спроможність населення падає. Такий дисбаланс виступає одним із основних важелів, що обмежує попит на молоко та молочну продукцію.

Пропозиція в цьому разі не виступає чинником стимулювання обсягів внутрішнього ринку, оскільки рівень виробництва молока на 1 особу в Україні перевищував рівень споживання протягом всього періоду, що досліджується, і у 2017 р. це перевищення було найбільшим, більш як 21%. В цілому за досліджуваний період коливалось у близько 20%, а у 2021 р. скоротилось до 5%.

Скорочення виробництва молока, зростання цін на молокопродукцію, зниження купівельної спроможності призвело до значного скорочення споживання молочних продуктів. Так, за роки незалежності України споживання молока і молочних продуктів скоротилося майже на 60%. Якщо в 1990 році на одну людину припадало 373 кг/рік молочних продуктів (у перерахунку на молоко), в 1995 році споживання вже становило 244 кг/рік, а в 2009 році - 213 кг/рік. У відповідності з науково обґрунтованими нормами людина повинна споживати 380 кг молока на рік. Для порівняння: середньорічний показник споживання цього продукту у Франції - 440 кг, у Німеччині - 430 кг, у Данії - 380 кг, в Австрії - 370 кг [5].

Зарубіжний досвід свідчить про те, що в окремих країнах (Франція, Фінляндія, Польща та інші) рівень споживання молока і молокопродуктів в розрахунку на одну особу населення перевищує 410 кг [5]. За даними Міжнародної молочної асоціації (IDF) споживання молочних продуктів на душу населення у світі складає приблизно 111,3 кг/особу. Проте норми суттєво відрізняються. Наприклад, в Китаї, найбільшому імпортері молочних продуктів, вона складає 109,5 кг/рік. При цьому, реальна цифра складає лише 31,5 кг/особу. Це обумовлено першочергово тим, що традиція споживання молочних продуктів у китайців тільки формується та дефіцитом молочних продуктів на ринку. У той же час, в Індії норма споживання складає, як і в Китаї, 109,5 кг. При цьому реальне споживання становить 131 кг/особу, що на 21,5 кг перевищує норму. Норма споживання молока і молочних продуктів (у перерахунку на сире молоко) в Новій Зеландії становить 600 кг/особу [6].

Таблиця 6 Показники характеристики раціонального споживання молока і молокопродуктів

Роки	Середньорічне споживання молока та молокопродуктів на 1 особу, кг*	Рівень споживання молока і молокопродуктів на 1 особу, у % до РНС*
2010	206,4	54,32
2011	204,9	53,92
2012	214,9	56,55
2013	220,9	58,13
2014	222,8	58,63
2015	209,9	55,24
2016	209,5	55,13
2017	200,0	52,63
2018	197,7	52,03
2019	200,5	52,76
2020	201,9	53,13
2021	200,8	52,84

* Довідково раціональна норма споживання (РНС) молока і молочних продуктів складає 380 кг на рік. Розраховано за даними Держкомстату



Ціноутворення на молоко і молочні продукти характеризується сезонністю, так пік зниження цін в Україні відзначається у червні - серпні, що обумовлено природними циклами (кількістю надоїв у день та тривалістю самого дня). Починаючи вже з вересня, у зв'язку зі зменшенням надоїв, ціни ростуть, і досягають свого максимуму в листопаді - грудні (коли найменше надоїв, та цей період співпадає з приплодом корів). Великий вплив при ціноутворенні на ринку готової молочної продукції здійснюють посередники при закупівлі молока- сировини і реалізації вже готової продукції. При закупівлі молока посередницькими структурами його закупівельна ціна зростає близько 3040%. Після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України «Щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи» № 1782-17 від 22.12.2009 р., товаровиробники молока і м'яса перестали отримувати ПДВ від переробників, як результат виробники молока підняли відпускні ціни більш ніж на 40% з метою компенсації втрат від ПДВ [7].

Надлишкова частина пропозиції на ринку молока та молочних продуктів експортується в країни близького зарубіжжя. У структурі експорту близько 50% припадалона ринок Росії, куди Україна експортувала сири. Сухі молочні продукти в основному експортуються в такі країни як Сирія, Туреччина, Алжир, Казахстан, Єгипет, країнами- імпортерами казеїну є Німеччина і Польща.

Таблиця 7 Виробництво основних видів молочних продуктів в Україні (2013-2020 рр.), тис. т

Найменування	Роки
	2013	2014	2015	2016	2017	2018	2019	2020
Масло вершкове	137	116	120	1004	100	84,4	74	77,85
Спреди та жирові суміші	-	53	80,3	71,1	83,8	81,8	98	82,42
Молоко оброблене рідке	645	686,3	872,8	798,9	845,8	796,6	758	809
Вершки	9,9	23,1	20,6	13,5	14,2	18,2	-	-
Кисломолочні продукти	427	467	499	523	534	528,7	492,1	480,29
Молоко та вершки сухі	-	105,3	112,7	105.8	14,7	94,5	66,7	-
Сир неферментований та кисломолочний	57,7	71,3	83,5	93,2	93,2	92,9	84,7	78,7
Сир жирний, включаючи бринзу	173	224	274	217	246	238	230	215,28
Молочні консерви	78	100	104,4	96,7	112,7	114,8	101,3	-
Морозиво	112	111,5	120,8	119,4	130	124	107,6	-

Важливою проблемою споживання молочної продукції є низька якість сировини і як результат самої продукції. Так, частка реалізованого сільськогосподарськими підприємствами молока, що в більшості випадків відповідає першому й другому сорту, переробним підприємствам у 2009 році склала 33%. Решта ж 67% молока надходять на переробку від господарств населення, у яких «технологія виробництва», по суті, не може забезпечити високої якості. Але слід зазначити, що якість молока, що реалізується підприємствам, має тенденцію до підвищення. Це пов'язано з прагненням одержання більш високої виручки, тому що різниця в цінах між першим та другим сортом - в межах 10-20%, а між першосортним і несортовим молоком - більше 30% [8].

Також негативні тенденції на молочному ринку спричинені зниженням рівня товарності виробництва молока. Під товарністю розуміють співвідношення обсягів реалізованої молочної продукції до виробленої в перерахунку на молоко. Зменшення показника товарності ринку молока пов'язане насампередіз зменшенням платоспроможного попитуспоживачів.

Таблиця 8 Аналіз динаміки товарності молока в Україні

Роки	Виробництво молока	Реалізація, тис. т	Товарність, %
2010	11249	2385	21,20
2011	11086	2310	20,84
2012	11378	2056	18,07
2013	11191	1634	14,60
2014	11133	1653	14,85
2015	10615	1642	15,47
2016	10382	1576	15,18
2017	10280,5	1530	14,88
2018	10064	1569	15,59
2019	9663,2	1659	17,17
2020	9263,6	1560	16,84
2021	8713,9	1490	17,11

Дані таблиці 8 свідчать про те, що у 2010-2011 рр. відбулосьвідносно незначне покращення рівня товарності молока, але у 2013-2018 рр. вона суттєво впала і коливалась у межах 14-15,5% і лише починаючи з 2019 р. почала поступово зростати (рис. 7).

Зниження обсягів реалізації молока відбулося за рахунок того, що за вказаний період обсяг молока, яке реалізується заготівельними організаціями знизився більш як на 30%. Прогнозні показники товарності вказують на суттєве збільшення в 2022р., яке відбудеться за рахунок чіткої негативної тенденції зниження виробництва молока.

Рис. 7. Динаміка товарності ринку молока 2010-2020 рр.

Моделювання стану та функціонування ринку молока, його кон'юнктури ґрунтується на сучасних методах економетричного, статистичного аналізу та економіко-математичного моделювання. Кореляційний аналіз дає змогу ідентифікувати та виміряти зв'язки між факторами та результативною ознакою, регресійний аналіз - визначити за допомогою регресійного рівняння аналітичну формузв'язку між варіацією факторної ознак та впливу на результат, оцінити тісноту, істотність зв'язку та на підставі регресійного аналізу, інтерпретувати отримані результати та використати їх для розробки управлінських рішень.

З метою визначення залежності між основних показників кон'юнктуриринку: попиту і пропозиції (виробництва та споживання) та ціновою політикою, відпускними цінами на молоко-сировину, проведемо кореляційно-регресійний аналіз та побудуємо двофакторну економетричну модель. Такий аналіз дасть можливість оцінити вплив факторів на середні ціни реалізації молока, тенденції, що сформувалися в Україні за період 2010-2021 рр. Проведемо кореляційний аналіз для оцінки сумарного впливу зазначених факторів на результативний показник. Комплексну взаємодію двох факторів на результативний показник можна описати рівнянням лінійної двофакторної регресії виду:

Y -- ао + аіхі + а2х2

Використовуючи дані кореляційно-регресійного аналізу, визначимо вплив таких чинників на середні ціни реалізації молочної продукції: виробництво молока на одну особу - х1; споживання молока на одну особу - х2.

За допомогою MS Office Excel отримали лінійне багатофакторне рівняння регресії:^ -- 51160,11-154,21х1- 40,83х2

Воно свідчить про те, що вплив зазначених вище факторів на результативнийУ (середні ціни реалізації молочної продукції) буде наступним:

зі збільшеннямвиробництва молока на одну особу на 1 кг/особу, середня ціна реалізації молока зменшиться на 154,21 грн./т;

зі збільшенням споживання молока на одну особу на 1 кг/особу -

середня ціна реалізації молочної продукції зменшиться на 40,83 грн. за тону молока. Теоретичні значення результативного показника Y та його залишки зведено в таблиці 10.



Таблиця 9 Інформаційна база для кореляційно-регресійного аналізу кон'юнктури ринку молока України за 2010-2021рр*

Рік	Обсяги виробництва молока, кг/особу,хі	Обсяг споживання, кг/особу, х2	Середні ціни реалізації молочної продукції, грн/т, Y
2010	245,7	206,4	2938,7
2011	242,9	204,9	3041,6
2012	249,8	214,9	2662,2
2013	252,9	220,9	3364
2014	259,3	222,8	3588,4
2015	248,3	209,9	4347,3
2016	243,8	209,5	5461,8
2017	242,5	200,0	6661
2018	238,7	197,7	7602
2019	230,6	200,5	8198
2020	222,7	201,9	8730
2021	211,7	200,8	10164

*Джерело: статистична інформація, отримана з офіційного сайту Державної служби статистики України.

Таблиця 10 Теоретичні значення результативного показника Y та його залишки

Спостереження	Теоретичне значення Y	Залишки
1	4844,23	-1905,53
2	5337,26	-2295,66
3	3864,93	-1202,73
4	3141,91	222,09
5	2077,41	1510,99
6	4300,39	46,91
7	5010,66	451,14
8	5599,00	1062,00
9	6278,90	1323,10
10	7413,65	784,35
11	8574,73	155,27
12	10315,92	-151,92

Графічне зображення результатів регресійного аналізу залежності середньої ціни на молоко-сировину від обсягів виробництва та споживання молока на одну особу представлено на рисунку 8.

Результати регресійної статистики представлені у таблиці 11.



Рис. 8 Результати регресійного аналізу залежності середньої ціни на молоко-сировину від обсягів споживання та виробництва молока на одну особу в Україні 2010-2021 рр.

Таблиця 11 Коефіцієнти детермінації

Регресійна статистика
Множинний R2	0,884
R	0,782
Нормований R2	0,734
Стандартна похибка	1350,992
Спостереження	12

Множинний коефіцієнт кореляції R2 характеризує якість побудованої двофакторної моделі. За результатами розрахунків коефіцієнт становить 0,884, що вказує на наявність у моделі високої кореляційної залежності між ціною на молоко та рівнями його виробництва і споживання на 1 особу. Значення R2 - коефіцієнта детермінації вказує на відповідність між вихідними даними та побудованою двофакторною моделлю, оскільки становить 0,782. Лінійна двофакторна модель пояснює 78,2 % варіації ціни від зміни зазначених чинників, що не заперечує правильність ідентифікації факторних ознак. Але 21,8 % зумовлені зміною інших, неврахованих факторів у моделі. Отримані результати дисперсійного аналізу відображено в таблиці 12.



Таблиця 12 Показники достовірності двофакторної моделі

	Ступінь вільності df	SS Sumof Squares	MS Mean Square	F-критерій Фішера	Значущість F
Регресія	2	58960684,01	29480342,01	16,15	0,00
Залишок	9	16426618,42	1825179,82
Разом	11	75387302,43

Високі значення коефіцієнта кореляції та детермінації засвідчують існуючу закономірність залежності ціни від виробництва та споживання молока на 1 особу. Показник значущості F критерію Фішера вказує на достовірністьта надійність результатів оцінювання. Отримані результати для дисперсії та F-статистики мають високі числові значення, що вказує на варіацію залежної та незалежної змінних, тому рівняння регресії є значущим. Перевірка адекватності побудованої моделі реальній дійсності проведено за F-критерієм Фішера: фактичне значення 16,15>4,26 за рівня значущості а = 0,05 (% помилка) та числа ступенів вільності к1 = 2, к2= 9. Отже, побудована модель є адекватною та зв'язок між ідентифікованими факторами, які введені у двофакторну регресійну модель та регресійною ознакою є істотними. Додаткові розрахунки зведено у таблицю коефіцієнтів (табл. 13).

Таблиця 13 Таблиця коефіцієнтів регресійної моделі

	Коефіцієнт	Стандартна похибка	t- статистика	P- значення	Нижня межа 95%	Верхнямежа 95%
7-перетин	51160,11	10154,06	5,04	0,00	28190,03	74130,18
Змінна х1	-154,21	45,36	-3,40	0,01	-256,81	-51,60
Змінна х2	-40,83	72,46	-0,56	0,59	-204,75	123,09

На сучасному етапі простежується стійка тенденція до скорочення виробництва молока в Україні. Небезпекою такої тенденції єризики занепаду вітчизняної молочної галузі, втрати сегменту зовнішнього ринку молока, та продуктову залежності від країн-імпортерів. Ці ризики підтверджуються здійсненим у процесі дослідження аналізом та прогнозуванням тенденцій кон'юнктурних показників ринку молочної продукції, зокрема обсягів виробництва молока, обсягів споживання молока на одну особу та середніх цін реалізації молочної продукції на ринкуУкраїни [9].

Спрогнозуємо зміни обсягів виробництва та споживання молока на одну особу для перспективних розрахунків середніх цін реалізації на молоко-сировину за побудованою двофакторною моделлю.

Рис. 9. Прогнозування обсягів виробництва молока на 1 особу задопомогою параболи на 2022-2024рр.

Динаміка виробництва молока на 1 особу описується динамічним трендом другого степеня: y = -0,7132t2+6,4176t+237,66, коефіцієнт детермінації R2 = 0,9457 є достатньо високим. За даною динамічною моделлю очікувані показники виробництва молока на 1 особу в Україні на 2022 р - 200,56 кг/особу, 2023 - 187,72 та 2024 - 173,45. Таким чином негативна тенденція щодо виробництва молока спостерігатиметься наступні 3 роки поспіль.



Рис. 10. Прогнозування споживання молока на 1 особу за допомогою поліному третього степеня на 2022-2024 рр.

Динаміка споживання молока на 1 особу описується динамічним трендом третього степеня: y = 0,148t3-3,1538t2+17,792t+187,68, коефіцієнт детермінації R2 = 0,7786. За даною динамічною моделлю очікувані показники споживання молока на 1 особу в Україні на 2022 р - 211,14кг/особу, 2023 - 224,74 та 2024 - 244,46 кг/особу. Таким чином, тенденція споживання спостерігатиметься наступні 3 роки аналогічна щодо виробництва.

На 2022 р. прогнозовано зростання середньої ціни реалізації молока- сировини до рівня 11611,92 грн./т, що вище, майже на 1448 грн.(+14,2%) за 2021 р., 2023 р. - закупівельна ціна збільшиться ще на 12,3% порівняно з попереднім роком до рівня 13036,66 грн. за тону; 2024 р. - до рівня 14431...