Розвиток платіжних систем в Україні в умовах оновлення законодавства: виклики та перспективи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток платіжних систем в Україні в умовах оновлення законодавства: виклики та перспективи

Ушакова Оксана Анатоліївна, кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки, обліку та фінансів, ВСП ЗВО «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» Рівненський інститут, місто Рівне

Анотація

Статтю присвячено дослідженню ролі та механізмів функціонування сучасних платіжних систем, викликів і перспектив їх розвитку в Україні в умовах оновлення законодавства. Визначено особливості функціонування сучасних платіжних систем та основні завдання, які вони вирішують щодо безперебійної роботи всіх складових банківської системи, безпеки фінансових транзакцій, ефективності здійснення угод, захисту від збоїв у фінансових операціях. Окреслено загальні засади функціонування платіжних систем в Україні у контексті їх нормативно-правового регулювання. Охарактеризовано роль платіжних та оборотних розрахункових інструментів у платіжних системах, подано їх характеристику під час обслуговування платіжного обороту банками, зокрема розрахункових чеків, документальних акредитивів, векселів, платіжних дебетових і кредитних карток, процеси, у ході яких вони функціонують у платіжних системах. Досліджено аспекти модернізації платіжної інфраструктури України, її адаптації до світових тенденцій, міжнародного досвіду організації обігу платіжних інструментів, вимог часу і бізнесу. Сформовано можливі шляхи удосконалення розвитку платіжних систем в Україні в умовах сучасних викликів: створення сприятли - вого середовища для розвитку інформаційних технологій у платіжній сфері, розробка та впровадження сучасного і прозорого законодавства, яке враховує нові технологічні та інноваційні вимоги у сфері платіжних систем, а також широке використання штучного інтелекту, аналіз великих даних (Big Data) та блокчейн-технологій для автоматизації процесів моніторингу і виявлення потенційних ризиків у платіжних системах для забезпечення безпеки фінансових транзакцій, розширення мережі платіжних терміналів тощо.

Ключові слова:безготівкові розрахунки, платіжні інструменти, платіжний оборот, платіжні послуги, платіжна система.

Ushakova Oksana Anatoliivna, PhD in Economics, Associate Professor, Department of Economics, Accounting and Finance, Separate structural subdivision of higher education institution «Open international university of human development «Ukraine» Rivne institute, Rivne city,

DEVELOPMENT OF PAYMENT SYSTEMS IN UKRAINE IN THE CONDITIONS OF UPDATED LEGISLATION: CHALLENGES AND PERSPECTIVES безготівковий розрахунок платіжний інструмент

Abstract. The article is dedicated to the study of the role and functioning mechanisms of modern payment systems, challenges and prospects for their development in Ukraine under the conditions of updating the legislation. Peculiarities of the functioning of modern payment systems and main tasks they solve have been determined, in particular, with regard to guaranteeing the uninterrupted operation of the banking system, the security of financial transactions and the implementation of agreements, etc. Principles of functioning of payment systems in Ukraine have been outlined in the context of their normative and legal regulation. The role of payment instruments in payment systems has been characterized, their characteristics are given in the process of the service of payment turnover by banks, in particular settlement checks, documentary letters of credit, promissory notes, payment debit and credit cards, as well as processes when they function in payment systems. Aspects of the modernization of the payment infrastructure of Ukraine, its adaptation to world trends, international experience in organizing the circulation of payment instruments, time and business requirements have been studied. Possible ways to improve the development of payment systems in Ukraine in the face of modern challenges have been formed: creation of a favorable environment for the development of information technologies in the payment sphere, development and implementation of modern and transparent legislation that takes into account all new technological and innovative requirements in the field of payment systems, as well as the wide use of artificial intelligence, analysis of Big Data and blockchain technologies, etc.

Keywords: non-cash payments, payment instruments, payment turnover, payment services, payment system.

Постановка проблеми

Зростання IT-сектору сприяє економічному зростанню, покращенню якості життя громадян через розробку та впровадження нових технологій у різних секторах економіки і сферах соціального життя, зменшує економічну залежність від імпорту технологій, роблячи країну більш конкурентоспроможною, зокрема на світовому ринку фінансових послуг. За умови здійснення урядом необхідних реформ та створення сприятливого середовища для розвитку фінтех-індустрії, додаткові інвестиції можуть бути залучені і в розбудову української платіжної інфраструктури.

На цей час технології та цифровізація розвиваються надшвидкими темпами, які не могли не торкнутися банківської сфери, і, в тому числі, платіжних сервісів. На ринок прагнуть вийти нові конкурентні гравці з новими платіжними технологіями, які будуть максимально доступними та зручними, в першу чергу, для широкого кола клієнтів. Разом з тим, банківські платіжні послуги на сьогодні надзвичайно монополізовані, що ускладнює можливості розвитку фінтех-стартапів у платіжній сфері, проте це може стати реальністю завдяки зміні ролі, модернізації, осучасненню платіжних систем як у технічному, технологічному, інформаційному, безпековому плані, так і в категорійно- понятійному [3; 12, с. 229]. З огляду на це, актуальним є дослідження викликів та перспектив розвитку платіжних систем в Україні в умовах оновлення законодавства і цифровізації економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблем та перспектив розвитку, а також особливостей функціонування сучасної моделі платіжної системи України, зокрема у площині управління ризиками і захисту інформації за принципами «відкритого банкінгу», торкаються у своїх працях науковці Ю. В. Богоявленська [1], В. В. Прус [1], Ю. О. Лупенко [3], І. П. Ситник [3; 12], Г. В. Марків [4] та інші вітчизняні вчені. Дослідження зазначених аспектів є важливим у контексті розвитку суб'єктів економічної діяльності в сучасних умовах господарювання [12]. Однак, активно триває трансформація платіжної інфраструктури України за міжнародними стандартами [4], тому питання управління сучасними платіжними системами у контексті сучасних явищ та процесів, які виникають у різних сферах економіки, галузях національного господарства і ланках фінансової системи, вимагають подальшої систематизації та наукової розробки.

Мета статті - дослідження ролі та механізмів функціонування сучасних платіжних систем, викликів і перспектив їх розвитку в Україні в умовах оновлення законодавства.

Виклад основного матеріалу

Виникнення платіжних систем зумовило те, що електронна комерція у світі стала набирати значних обертів, а розрахунки лише кредитними картками поступово стали менш безпечними та повільними. Тому наприкінці 90-х років ХХ ст. як у всьому світі, так і в Україні зокрема виникла гостра потреба у надійній грошовій системі, яка була б добре пристосованою до розрахунків у мережі. З'явилася нова помітна ніша у сфері розрахунків - електронні гроші, якими оперують завдяки спеціалізованим платіжним системам [1, с. 114]. Це позначається на всіх сферах суспільного життя, одночасно сприяючи стабільному економічному зростанню різних галузей та економіки загалом або уповільнюючи його залежно від дії різноманітних чинників.

Сучасні платіжні системи є ключовим елементом економічної та, зокрема, фінансової інфраструктури будь-якої держави. Упродовж останнього десятиліття у банківському секторі України відбулися значні зміни, спричинені розвитком ринку, суспільно-політичною кризою, пандемією COVID-19 та воєнним станом. Така ситуація вимагає у сфері банківської діяльності підвищення ефективності контролю за обсягами грошового обороту, фінансовими операціями та ризик-менеджменту.

Запровадження нових підходів до управління ризиками та захисту інформації у платіжних системах може забезпечити більшу безпеку, стабільність і надійність фінансових операцій. Це підвищить довіру до банківської системи та збільшить обсяги електронних платежів, що сприятиме подальшому розвитку економіки. Крім того, це може зробити Україну більш привабливою для іноземних інвесторів, які цінують високі стандарти безпеки у фінансовій сфері.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні регулюються кількома основними нормативно-правовими актами, які забезпечують регулювання та нагляд за платіжними системами, сприяючи їхньому надійному й ефективному функціонуванню. До них належать: Закон України «Про платіжні послуги» [8], який визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг і порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, випуску і використання електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України (НБУ), установлює права, обов'язки і відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури; Закон України «Про НБУ» [7] в частині повноважень щодо банківського регулювання та нагляду за платіжними системами і системами розрахунків, а також контролю за дотриманням інших нормативно -правових актів; Закон України «Про банки і банківську діяльність» [6] щодо банківських платіжних інструментів та надання банками фінансових платіжних послуг; Закон України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» [9], який регулює надання фінансових послуг, у тому числі платіжних, і встановлює загальні правила для суб'єктів фінансового ринку; «Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» [5], яке встановлює загальні вимоги НБУ до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), і здійснення розрахунків з їх використанням та інші постанови і нормативно - правові акти НБУ, що деталізують та конкретизують правила функціонування платіжних систем, вимоги до учасників ринку і процедури нагляду; міжнародні стандарти і рекомендації, такі як принципи та рекомендації, розроблені Комітетом з питань платіжної і ринкової інфраструктур (CPMI) та Міжнародною організацією комісій з цінних паперів (IOSCO).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна система - це система для виконання платіжних операцій із формальними та стандартизованими домовленостями і загальними правилами щодо проце- сингу, клірингу та/або виконання розрахунків між її учасниками [8]. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про НБУ», НБУ регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, створює і забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних систем, веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів платіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем [7].

Платіжні системи виконують важливу функцію передачі потоку інформації, який містить не тільки деталі платежу, а й безпосередньо самого переказу грошових коштів [1, с. 114], що важливо для роботи не лише безпосередньо платіжної інфраструктури, а й бізнесу. Платіжні системи виконують такі ключові функції: забезпечують безперебійну роботу всіх складових банківської системи; гарантують безпеку фінансових транзакцій для громадян і бізнесу, а також ефективність здійснення угод; захищають від будь - яких збоїв у фінансових операціях.

Електронні платежі через платіжні системи набувають все більшої популярності в Україні, стабільно збільшуючи свою частку у сфері розрахунків. Українські власники карток дедалі частіше обирають безготівкові способи оплати замість зняття готівки в банкоматах. Забезпечення широкого доступу до безготівкових способів оплати підвищує рівень фінансової інклюзії населення та ефективність управління особистими фінансами.

Швидкий розвиток платіжних систем значно впливає на формування нових механізмів роботи платіжної інфраструктури країни, появу нових видів платіжних, обігових розрахункових інструментів та способів розрахунків, які використовуються банками для обслуговування платіжного обороту та суб'єктами господарювання під час товарообмінних операцій.

Розглянемо їх основні види та характеристики:

1. Розрахунковий чек - це документ для розрахунків, що містить безумовне письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку перевести вказану в чеку суму коштів отримувачу (чекодержателю);

2. Акредитив - це метод розрахунків, за яким банк-емітент на замовлення свого клієнта безвідклично зобов'язується здійснити платіж при належному поданні документів, що відповідають умовам акредитиву. Учасник платіжної системи має право використовувати акредитиви під час виконання платіжних операцій з використанням платіжних інструментів відповідно до правил платіжної системи [5; 8];

3. Вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) [9] і може виступати як оборотний розрахунковий інструмент;

4. Платіжна дебетова картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки [8], різновид банківської платіжної картки, призначений для зняття готівки та виконання інших операцій через банкомати і каси банків, оплати товарів та послуг через електронні термінали, а також здійснення операцій через інтернет-банкінг;

5. Платіжна кредитна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки [8], платіжно-розрахунковий інструмент, який випускають банки або торговельні компанії своїм клієнтам для оплати товарів та послуг, придбаних у кредит.

Усі платіжні інструменти у сучасних платіжних системах функціонують у ході таких процесів: електронного переказування коштів - переказ грошей з одного банківського рахунку на інший в рамках однієї фінансової установи, або декількох установ, а також через комп'ютерні системи без прямого втручання банківського персоналу; кредитового трансферу; прямого дебету; інтернет-банкінгу; електронної комерції платіжних систем.

При цьому у Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» зазначено, що платіжні інструменти не є цінними паперами [9]. НБУ має право визначати види платіжних інструментів та порядок їх емісії [8].

НБУ модернізує Систему електронних платежів (СЕП) та платіжну інфраструктуру України, адаптуючи їх до світових тенденцій, міжнародного досвіду організації обігу платіжних інструментів, зокрема гармонізуючи з правилами Європейського Союзу (ЄС), а також вимог часу і бізнесу. Основні напрямки цієї модернізації включають перехід на міжнародний стандарт ISO 20022 для СЕП, упровадження миттєвих платежів (24/7/365), розширення функціональності СЕП, посилення кібербезпеки з огляду на зростаючі загрози, підтримку інновацій та фінансових технологій (FinTech), розвиток платіжних карток і мобільних платежів, що відповідають сучасним вимогам користувачів, зокрема щодо підтримки безконтактних платежів, мобільних гаманців та інших інноваційних платіжних інструментів.

З 2020 року відбуваються суттєві зміни у законодавстві, що регулює фінансовий сектор. Упроваджується концепція «відкритого банкінгу» (Open Banking), яка спрямована на посилення конкуренції, захист прав користувачів платіжних послуг та інтеграцію новітніх технологій. Це один з ключових кроків у розвитку фінансового сектору України. Відкритий банкінг може сприяти розвитку нових продуктів та послуг, що відповідають потребам сучасного ринку і клієнтів.

Директива PSD2 (Payment Service Directive 2) відкриває ринок платіжних послуг для більшого числа учасників, що підвищує конкуренцію, а також розширює можливості як приватних, так і бізнес-клієнтів [2]. Це оновлена директива про платіжні послуги, основною метою якої є розвиток ринку електронних платежів та створення сприятливих умов для безпечного здійснення платежів, що забезпечує розширені можливості для проведення розрахунків. Її впровадження може спонукати надавачів платіжних послуг до інновацій та поліпшення якості обслуговування клієнтів.

З 2021 року регулятор активно працює над переходом банків на міжнародний стандарт ISO 20022 [4, с. 154]. Цей стандарт забезпечує уніфікацію формату платіжних повідомлень, що дозволяє підвищити ефективність обміну інформацією між банками та іншими фінансовими установам, що дозволить зменшити ризики і витрати, пов'язані з обробкою платіжних операцій. Перехід сприятиме підвищенню їх прозорості та безпеки, а також полегшить інтеграцію української платіжної системи у глобальну фінансову інфраструктуру, що забезпечить кращий доступ до міжнародних фінансових ринків і платіжних сервісів для українських клієнтів та бізнесу.

Відповідно до Стратегії НБУ до 2025 року, дорожньої карти розвитку СЕП, ураховуючи отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС, НБУ з 01.04.2023 здійснив переведення СЕП на нове покоління СЕП-4 (версія СЕП-4.0), яке побудоване на базі ISO 20022, що є важливою технологічною передумовою для подальшого якісного розвитку платіжної інфраструктури України. Міжбанківські платіжні операції здійснюються у режимі 24/7/365. Зокрема, це дасть змогу розширити функціональність СЕП і гармонізувати її роботу з правилами ЄС, що забезпечує можливість упровадження функціона - льності миттєвих переказів у версії СЕП-4.1 для розрахунків клієнтів в Україні в реальному часі, що дасть змогу надавачам платіжних послуг значно прискорити швидкість оброблення платіжних інструкцій в електронній формі, закладе підґрунтя для подальшого приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) з метою реалізації можливості здійснювати надалі транскордонні перекази в євро з країнами ЄС; реалізації трекінг-сервісу для платежів, мультивалютності та інших інструментів [13].

Разом з тим, незважаючи на загалом стабільний та динамічний розвиток платіжних систем, слід зазначити, що цей ринок в Україні є сформованим переважно міжнародними платіжними системами. Це обмежує конкуренцію та створює певні виклики для розвитку національних платіжних рішень, які могли б забезпечити більшу незалежність і стабільність фінансової системи країни, ефективніші контроль та регулювання платіжних операцій в Україні.

Слід також згадати про проблемні питання розвитку та функціонування платіжних систем в Україні, які загострились з початку 2020 року під час пандемії COVID-19, а також з початку 2022 року через воєнний стан і до цього часу стали важкими випробуваннями для бізнесу. Зокрема це стосується зменшення вартості послуг еквайрингу, яка в Україні в декілька разів вища, ніж в країнах ЄС.

Еквайр та/або емітент за кожну платіжну операцію між ними із застосуванням платіжної картки прямо чи опосередковано (через третіх осіб) мають право сплачувати комісійну винагороду (інтерчейндж). Торговець сплачує еквайру комісійну винагороду та/або іншу плату за еквайринг відповідно до укладеного між ними договору (плата за еквайринг). Еквайр у разі зміни (збільшення або зменшення) розміру інтерчейнджу зобов'язаний здійснити відповідне корегування плати за еквайринг згідно з умовами та у порядку, встановленими договором між еквайром і торговцем [8].

Українському бізнесу вкрай необхідна підтримка держави та правильні нормотворчі зміни, які б забезпечили можливість і надалі працювати. Підприємці очікують від представників законодавчої та виконавчої влади прийняття рішень на їхню користь, які допоможуть здешевити окремі невиправдані витрати і привести їх до європейського рівня [11]. Удосконалення регулятивного середовища необхідне для забезпечення захисту прав та інтересів учасників ринку, особливо малого і середнього бізнесу, що є основою сталого економічного зростання країни, а також для сприяння розвитку платіжної інфраструктури в Україні загалом.

У реаліях заборони ведення господарської діяльності з причин пандемії, згортання та ліквідації внаслідок воєнного стану бізнес був змушений перелаштовуватись, розвивати дистанційні види послуг, які б допомогли йому не збанкрутувати. Тому завищена вартість еквайрингу є значним стримуючим чинником у розвитку безготівкових платежів [11]. Натомість зниження витрат на обслуговування платежів, активне використання безготівкових платежів бізнесом сприяє боротьбі з тінізацією економіки, покращенню фінансової прозорості та збільшенню обсягів сплати податків, що стабілізує фінансову систему країни.

Ураховуючи зазначене, сформуємо можливі шляхи удосконалення розвитку платіжних систем в Україні в умовах сучасних викликів:

- створення сприятливого середовища для розвитку інформаційних технологій у платіжній сфері (інвестиції у створення інфраструктури для цифрового розвитку, підтримка фінтех-стартапів, спрощення процедур реєстрації та ліцензування для інноваційних учасників ринку платіжних послуг тощо);

- розробка і впровадження сучасного та прозорого законодавства, яке враховує нові технологічні й інноваційні вимоги у сфері платіжних систем, зокрема нормативно-правових актів, які регулюють питання використання цифрових грошей, криптовалют, захисту персональних даних з урахуванням сучасних технологічних та безпекових вимог;

- широке використання штучного інтелекту, аналіз великих даних (Big Data) та блокчейн-технологій для автоматизації процесів моніторингу і виявлення потенційних ризиків у платіжних системах для забезпечення безпеки фінансових транзакцій;

- розширення мережі платіжних терміналів для безготівкових розрахунків, покращення інтерфейсів та функціональності мобільних додатків для зручного і безпечного здійснення платежів, а також розробка та впровадження нових технологій, таких як мобільні платіжні рішення і цифрові гаманці, упровадження заходів щодо зменшення завищеної плати за еквайринг;

- стимулювання розвитку та підтримка національних платіжних систем.

Висновки

Таким чином, розширення можливостей для проведення безпечних електронних платежів призведе до зростання обсягів використання електронних грошей та зменшення залежності від готівки, що сприятиме економічному розвитку і модернізації фінансової системи країни. Одним з видимих у найближчій перспективі заходів у цьому контексті постає широке запровадження цифрової національної валюти і, відповідно, необхідність створення більш потужних та захищених систем електронних платежів і розрахунків, що є перспективою подальших досліджень.

Нове національне законодавство сприятиме якісному та інноваційному розвитку платіжних продуктів і сервісів. Ці кроки спрямовані на створення сучасної, ефективної та безпечної платіжної інфраструктури в Україні, яка відповідає міжнародним стандартам і здатна задовольнити потреби економіки та громадян.

Література:

1. Богоявленська Ю. В., Прус В. В. Щоденні проблеми, та перспективність розвитку платіжної системи в Україні. Сучасні виклики сталого розвитку бізнесу: тези виступів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Житомир. Житомирська політехніка. 2022. С.114-115.

2. Директива PSD2 и відкрита банківська сфера. URL: https://www.swedbank.ee/about/ about/baltic/ newRegulations?language=RUS.

3. Лупенко Ю. О., Ситник І. П. Особливості функціонування сучасної моделі платіжної системи України. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2021. № 5-6. С. 34-45.

4. Марків Г. В. Трансформація української платіжної інфраструктури на міжнародний стандарт ISO20022. Трансформаційні зміни національної економіки в умовах євроінтеграції: збірник тез V Міжнародної науково-практичної конференції. Дубляни. 2021. С. 154-157.

5. Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів. Постанова Правління НБУ № 164 від 29.07.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22.

6. Про банки і банківську діяльність. Закон України № 2121-ІІІ від 07.12.2000. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2121-14.

7. Про НБУ. Закон України № 679-XIV від 20.05.1999. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/679-14.

8. Про платіжні послуги. Закон України № 1591-IX від 30.06.2021. URL: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1591-20.

9. Про ринки капіталу та організовані товарні ринки. Закон України № 3480-FV від 23.02.2006. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15.

10. Про фінансові послуги та фінансові компанії. Закон України № 1953 -IX від 14.12.2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20.

11. Регулювання вартості еквайрингу - європейський шлях підтримки державою своїх підприємців. URL: https://rubryka.com/blog/acquiring-ukraine/.

12. Ситник І. П. Ризики та захист інформації в оновленій платіжній системі України за принципами «відкритого банкінгу». Розвиток суб'єктів економічної діяльності в сучасних умовах господарювання: матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції (з міжнар. участю), Харків, 24-25 листопада 2022 року. [Редкол.: Н. М. Матвєєва, І. І. Килимник,

О.П. Коюда]; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова та ін. Харків. ХНУМГ ім. О. М. Бекетова. 2022. C. 229-231.

13. Упровадження стандарту ISO 20022. URL: https://bank.gov.ua/ua/payments/project- iso20022.

References:

1. Bohoiavlenska, Yu. V., Prus, V. V. (2022). Shhodenni problemy, ta perspektyvnistj rozvytku platizhnoji systemy v Ukrajini [Daily problems and prospects for the development of the payment system in Ukraine]. Proceedings of the Suchasni vyklyky stalogho rozvytku biznesu: III Mizhnarodna naukovo-praktychna konferencija (Ukraine, Zhytomyr, 2022), Zhytomyr: Suchasni vyklyky stalogho rozvytku biznesu, pp. 114-115 [in Ukrainian].

2. Dyrektyva PSD2 y vidkryta bankivsjka sfera [The PSD2 directive and the open banking sphere]. Retrieved from https://www.swedbank.ee/about/about/baltic/ newRegulations?language=RUS [in Ukrainian].

3. Lupenko, Yu. О., Sytnyk, І. P. (2021). Osoblyvosti funkcionuvannja suchasnoji modeli platizhnoji systemy Ukrajiny [Features of the functioning of the modern model of the payment system of Ukraine]. Naukovyj visnyk Odesjkogho nacionaljnogho ekonomichnogho universytetu - Scientific Bulletin of Odessa National Economic University, 5-6, 34-45 [in Ukrainian].

4. Markiv, H. V. (2021). Transformacija ukrajinsjkoji platizhnoji infrastruktury na mizhnarodnyj standart ISO20022 [Transformation of the Ukrainian payment infrastructure to the international standard ISO20022]. Proceedings of the Transformacijni zminy nacionaljnoji ekonomiky v umovakh jevrointeghraciji: V Mizhnarodna naukovo-praktychna konferencija (Ukraine, Dubljany, 2021), Dubljany: Transformacijni zminy nacionaljnoji ekonomiky v umovakh jevrointeghraciji, pp. 154-157 [in Ukrainian].

5. Postanova Pravlinnja Nacionaljnogho banku Ukrajiny «Polozhennja pro porjadok emisiji ta ekvajrynghu platizhnykh instrumentiv»: vid 29.07.2022, № 164 [Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine «Regulations on the procedure for issuing and acquiring payment instruments» from July 29, 2022, № 164]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/v0164500-22 [in Ukrainian].

6. Zakon Ukrainy «Pro banky i bankivsjku dijaljnistj»: vid 07.12.2000, № 2121-ІІІ [Law of Ukraine «About banks and banking activities» from December 07, 2000, № 2121-ІІІ]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrainy «Pro Nacionaljnyj bank Ukrajiny»: vid 20.05.1999, № 679-XIV [Law of Ukraine «About the National Bank of Ukraine» from May 20, 1999, № 679-XIV]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14 [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy «Pro platizhni poslughy»: vid 30.06.2021, № 1591-IX [Law of Ukraine «About payment services» from June 30, 2021, № 1591-IX]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1591-20 [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrainy «Pro rynky kapitalu ta orhanizovani tovarni rynky»: vid 23.06.2006, № 3480-IV [Law of Ukraine «About capital markets and organized commodity markets» from June 23, 2006, № 3480-TV]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/3480-15 [in Ukrainian].

10. Zakon Ukrainy «Pro finansovi poslughy ta finansovi kompaniji»: vid 14.12.2021, № 1953-IX [Law of Ukraine «About financial services and financial companies» from December 14, 2021, № 1953-IX]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20 [in Ukrainian].

11. Regulyuvannya vartosti ekvajryngu - yevropejskyj shlyakh pidtrymky derzhavoyu svoyikh pidpryyemciv [Regulation of the cost of acquiring is a European way for the state to support its entrepreneurs]. Retrieved from https://rubryka.com/blog/acquiring-ukraine/ [in Ukrainian].

12. Sytnyk, І. P. (2022). Ryzyky ta zakhyst informaciji v onovlenij platizhnij systemi Ukrajiny za pryncypamy «vidkrytogho bankinghu» [Risks and protection of information in the updated payment system of Ukraine according to the principles of «open banking»]. Proceedings of the Rozvytok sub'jektiv ekonomichnoji dijaljnosti v suchasnykh umovakh ghospodarjuvannja: vseukrajinska naukovo-praktychna konferencija (z mizhnarodnoju uchastju), (Ukraine, Kharkiv, November 24-25, 2022) (eds. Matvieieva, N. М., Kylymnyk, І. І., Koiuda, О. P.), Kharkiv: Rozvytok sub'jektiv ekonomichnoji dijaljnosti v suchasnykh umovakh ghospodarjuvannja, pp. 229-231 [in Ukrainian].

13. Uprovadzhennja standartu ISO 20022 [Implementation of the ISO 20022 standard]. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/payments/project-iso20022 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru