Трансформація ринку праці під впливом дистанційної роботи та діджиталізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут міжнародних відносин, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ТРАНСФОРМАЦІЯ РИНКУ ПРАЦІ ПІД ВПЛИВОМ ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ ТА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ

Сікорський Юрій Миколайович

кандидат економічних наук, працівник,

ТОВ «Спецдетальсервіс»

Київ

Анотація

ринок праця дистанційний цифровізація

Цифровізація та дистанційна робота є ключовими факторами, які значно впливають на трансформацію ринку праці, охоплюючи економічні, соціальні та технологічні аспекти. Ці процеси створюють як можливості, так і виклики для роботодавців і працівників. Метою статті є виявлення ключових тенденцій і змін на ринку праці, спричинених впровадженням дистанційної роботи та процесами цифровізації. Стаття розглядає питання цифровізації в ключі сприяння створенню нових робочих місць, поряд із витісненням існуючих. За даними дослідження World Economic Forum інвестиції у зелену трансформацію, впровадження ESG-стандартів та локалізація ланцюгів постачання демонструють потенціал для суттєвого приросту зайнятості, незважаючи на втрати. Акцентовано, що інвестиції у зелену трансформацію можуть створити на 29% більше робочих місць, ніж буде втрачено. Наголошено, що штучний інтелект відіграє значну роль у цій трансформації. Акцентовано, що штучний інтелект має потенціал автоматизувати стандартизовані процеси і знижувати попит на низькокваліфіковану працю, водночас штучний інтелект створює нові робочі місця у сфері ІТ, кібербезпеки та обробки великих даних. Наголошено, що важливою складовою успішної адаптації до цих змін є інвестиції у навчання та перепідготовку працівників, а також впровадження політик, що забезпечують соціальну стабільність. Привернуто увагу до того, що в межах управління ринком праці важливо використовувати сучасні інструменти, такі як системи управління персоналом, бізнес-аналітика, системи дистанційного навчання та інструменти для віддаленої роботи. Даний інструментарій сприяє організаціям адаптуватися до нових умов, підвищити ефективність управління персоналом та забезпечити гнучкість у відповідь на зміни. Наголошено важливість забезпечення балансу між впровадженням нових технологій і підтримкою соціальної стабільності шляхом активної адаптації та навчання працівників. Перспективи подальших досліджень включають вивчення державної політики щодо дистанційної роботи в умовах трансформації ринку праці.

Ключові слова: дистанційна робота; діджиталізація; адаптація; автоматизація; штучний інтелект.

Annotation

Sikorskyi Yurii Mykolayovych PhD in Economics, Employee, Spetsdetalservis LLC, Institute of International Relations, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv

TRANSFORMATION OF THE LABOUR MARKET UNDER THE INFLUENCE OF REMOTE WORK AND DIGITALISATION

Digitalisation and remote work are key factors that significantly influence the transformation of the labour market, covering economic, social and technological aspects. These processes create both opportunities and challenges for employers and employees. The purpose of the article is to identify key trends and changes in the labour market caused by the introduction of remote work and digitalisation processes. The article examines the issue of digitalisation in terms of promoting the creation of new jobs, along with the displacement of existing ones. According to a World Economic Forum study, investments in green transformation, implementation of ESG standards and localisation of supply chains demonstrate the potential for significant employment growth, despite the costs. It is emphasised that investments in green transformation can create 29% more jobs than will be lost. It is emphasised that artificial intelligence plays a significant role in this transformation. It is emphasised that artificial intelligence has the potential to automate standardised processes and reduce the demand for low skilled labour, while artificial intelligence creates new jobs in IT, cybersecurity and big data processing. It is emphasised that an important component of successful adaptation to these changes is investment in training and retraining of employees, as well as the implementation of policies that ensure social stability. Attention is drawn to the fact that within the framework of labour market management it is important to use modern tools, such as human resource management systems, business analytics, distance learning systems and tools for remote work. These tools help organisations to adapt to new conditions, increase the efficiency of HR management and ensure flexibility in response to changes. The article emphasises the importance of ensuring a balance between the introduction of new technologies and maintaining social stability through active adaptation and training of employees. Prospects for further research include studying the state policy on remote work in the context of labour market transformation.

Keywords: remote work; digitalisation; adaptation; automation; artificial intelligence.

Постановка проблеми

В останні роки ринок праці зазнав суттєвих змін, зумовлених впровадженням дистанційної роботи та активною діджиталізацією. Ці явища стали каталізаторами трансформацій у багатьох сферах економіки, що змінили не тільки підходи до роботи, але й саму природу трудових відносин. Дистанційна робота, яка спочатку сприймалася як тимчасовий захід під час пандемії COVID-19, поступово стала новою нормою для багатьох компаній. Вона відкрила перед роботодавцями та працівниками нові можливості, такі як гнучкий графік, зменшення витрат на офісні приміщення, а також можливість наймати таланти незалежно від їхнього географічного розташування. Однак, разом із цим виникли і нові виклики: забезпечення кібербезпеки, організація ефективної комунікації та підтримка командного духу на відстані. Діджиталізація, в свою чергу, значно прискорилася, охоплюючи все більше аспектів нашого життя та роботи. Впровадження новітніх технологій, таких як штучний інтелект, автоматизація та великі дані, змінює вимоги до кваліфікацій та навичок працівників. Традиційні професії трансформуються або зникають, поступаючись місцем новим, що потребують цифрових компетенцій та аналітичного мислення. В результаті цього, зростає необхідність у безперервному навчанні та перекваліфікації. Ця стаття досліджує вплив дистанційної роботи та діджиталізації на сучасний ринок праці. Ми розглянемо основні тенденції та виклики, з якими стикаються як роботодавці, так і працівники. Особлива увага буде приділена питанням адаптації до нових умов, підтримці продуктивності та забезпечення справедливих умов праці в епоху цифрових трансформацій. Також буде проаналізовано перспективи подальшого розвитку ринку праці в контексті технологічного прогресу та глобалізації. В контексті цих змін стає очевидним, що майбутнє ринку праці належить тим, хто зможе швидко адаптуватися до нових умов і використовувати переваги цифрової ери для розвитку своїх професійних компетенцій та кар'єрного зростання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сучасному контексті, трансформація ринку праці відбувається під впливом двох основних чинників - дистанційної роботи та діджиталізації. Аналіз літератури свідчить про глибокі зміни у структурах організацій та методах роботи, які впливають на продуктивність, екологічність та соціальні аспекти. Bartulis A. [1] акцентує увагу на зростанні ролі дистанційної роботи у майбутньому. Автор зазначає, що дистанційна робота сприяє збільшенню гнучкості роботи працівників, покращенню балансу між роботою та особистим життям, а також зменшенню витрат на оренду офісних приміщень. Schwertner K. [2] описує процес діджиталізації як ключовий фактор трансформації бізнесу. Автор підкреслює, що впровадження цифрових технологій дозволяє компаніям оптимізувати свої бізнес-операції, збільшити ефективність та конкурентоспроможність. Акцентовано, що діджиталізація потребує значних інвестицій в інфраструктуру та навчання персоналу. Orzet B., Wolniak R. [3] розглядають дистанційну роботу та її вплив на макро-рівень ринку праці в контексті сталого розвитку. Автори виявили, що дистанційна робота сприяє зменшенню викидів вуглецю за рахунок скорочення транспортних витрат та використання офісних ресурсів. Водночас, автори наголошують на важливості розробки нових методів управління персоналом для підтримки продуктивності та залученості працівників. Toth I., Csiszarik-Kocsir A. [4] досліджують можливості, які надають цифрові технології для організації роботи з дому. Автори відзначають, що впровадження таких технологій як відеоконференції, хмарні сервіси та інші інструменти спільної роботи дозволяють забезпечити ефективну комунікацію та управління командами на відстані. Автори також підкреслюють необхідність адаптації організаційних структур до нових умов праці для забезпечення їхньої успішної роботи. Hadijaya V., Wahyuni S. [5] досліджували вплив дистанційної роботи та дистанційного навчання на продуктивність молоді. Автори виявили, що хоча дистанційна робота може забезпечити більшу гнучкість і зручність, це також може призводити до зниження продуктивності через низку факторів, таких як відсутність чіткого розмежування між роботою і навчанням, а також підвищене навантаження через необхідність виконувати декілька ролей одночасно. Це дослідження підкреслює важливість розвитку навичок самоменеджменту та самодисципліни для успішної дистанційної роботи. В роботі Kim J. [6] виявлено, що гнучкість роботи, яка включає можливість дистанційної роботи, може суттєво впливати на вибір місця проживання, сприяючи переїзду працівників у менш урбанізовані зони. Це, в свою чергу, може мати позитивний вплив на якість життя працівників, забезпечуючи їм більше можливостей для відпочинку та сімейного життя. Tissandier P., Mariani-Rousset S. [7] висвітлюють переваги телероботи. Автори підкреслюють, що дистанційна робота може сприяти підвищенню продуктивності, зниженню рівня стресу та покращенню задоволеності працівників роботою. Крім того, телеробота може зменшити витрати на транспорт та знизити екологічний вплив за рахунок меншого використання транспорту. Olson J., Olson G. [8] визначили ключові фактори успіху, такі як технологічна підтримка, наявність чітких процедур і правил, а також ефективна комунікація між членами команди. Дослідження підкреслює важливість створення сприятливих умов для дистанційної роботи, що включає інвестування в інструменти для відеоконференцій та інші технологічні рішення.

Поміж українських дослідників виділяється ряд робіт з питання впливу дистанційної роботи та цифровізації на динаміку ринку праці. Туль С. [9] розглядає нові форми праці, що виникають в умовах діджиталізації економіки. Автор наголошує на важливості адаптації робочої сили до змін, що викликані цифровими технологіями. Важливе місце займають питання розвитку нових компетенцій та навичок, які стають необхідними для успішної кар'єри в умовах глобалізованого ринку праці. Робота підкреслює, що діджиталізація веде до створення нових робочих місць у сфері інформаційних технологій та скорочення традиційних професій. Дзюба Ю., Дороніна О. [10] аналізують глобальні тенденції трансформації ринку праці під впливом діджиталізації. Авторами зазначено, що діджиталізація сприяє підвищенню продуктивності праці, однак також викликає значні зміни в структурі зайнятості. Зокрема, відбувається збільшення кількості дистанційних робочих місць, що дозволяє роботодавцям знижувати витрати на утримання офісів та збільшувати гнучкість трудових відносин. Шкурупій О., Дейнека Т., Туль С. [11] вивчають питання підготовки фахівців т.зв. Покоління Z в умовах діджиталізації. Авторами виділено основні компетенції та навички, які є необхідними для молодих спеціалістів на сучасному ринку праці. Зокрема, увага приділяється цифровій грамотності, вмінню працювати в команді дистанційно, а також критичному мисленню та адаптивності. Шкурат М., Кушко З., Шкурат О. [12] здійснили аналіз сучасного стану світового ринку праці в умовах глобальної діджиталізації. Авторами досліджено вплив цифрових технологій на різні галузі економіки, зокрема, на фінансовий сектор, виробництво та сферу послуг. Відзначено, що діджиталізація сприяє розвитку нових бізнес-моделей та створенню додаткових можливостей для зайнятості, проте водночас викликає ризики, пов'язані з автоматизацією та витісненням робочої сили.

Сучасні дослідження демонструють, що дистанційна робота та діджиталізація мають значний вплив на ринок праці. Вони відкривають нові можливості для працівників, надаючи їм більшу гнучкість та покращуючи баланс між роботою та особистим життям. Однак, для досягнення успіху в цій новій реальності необхідно враховувати як переваги, так і виклики, що виникають, забезпечуючи відповідну підтримку та умови для працівників.

Метою статті є ідентифікація основних тенденцій і змін на ринку праці, зумовлені впровадженням дистанційної роботи та процесами діджиталізації.

Виклад основного матеріалу

Цифровізація продовжує відігравати значну роль у трансформації ринку праці. Крім того, вирізняється вплив дистанційної роботи на сучасному етапі під впливом екзогенних і ендогенних обставин в країні та світі. Цей процес охоплює різні аспекти економічної, соціальної та технологічної діяльності. Розглянемо вплив цифровізації та дистанційної роботи як ключових драйверів на ринок праці. Тренди, які впливають на ринок праці, можуть створювати нові робочі місця та витісняти існуючі. За даними WEF [13] Інвестиції для сприяння зеленій трансформації бізнесу можуть створити +52% нових робочих місць, витіснивши -23% існуючих, що дає чистий ефект у +29% робочих місць. Ширше застосування стандартів ESG створить +51% нових робочих місць, витіснивши -21% наявних робочих місць, з чистим ефектом у +30% робочих місць. Локалізація ланцюгів постачання створить +47% нових робочих місць, витіснивши -18% існуючих, з чистим ефектом у +29% робочих місць. Розширення доступу до цифрових технологій створить +34% нових робочих місць, витіснивши -16%, з чистим ефектом у +18% робочих місць. Відповідно Штучний інтелект має різноманітний вплив на різні галузі економіки. В окремих сферах штучний інтелект сприяє створенню нових робочих місць, в інших - знижує попит на працю. Наприклад, у сфері ІТ спостерігається значне зростання попиту на фахівців зі штучного інтелекту, в той час як у виробництві стандартизовані процеси автоматизуються, знижуючи потребу у низькокваліфікованих працівниках.

Трансформація ринку праці під впливом штучного інтелекту є складним процесом. З одного боку, штучний інтелект створює нові можливості та підвищує ефективність бізнесу, з іншого - спричиняє значні виклики, пов'язані з витісненням наявних робочих місць. В рамках успішної адаптації до нових умов необхідно враховувати як позитивні, так і негативні аспекти цього процесу, активно інвестуючи у навчання та перепідготовку працівників, а також впроваджуючи політики, що сприятимуть збереженню соціальної стабільності.

Серед трендів, які найбільше впливатимуть на трансформацію бізнесу у найближчі 5 років, виявлено збільшення впровадження нових технологій і розширення доступу до цифрових технологій. Ці тенденції очікують понад 85% організацій, опитаних WEF [13]. Технологічний прогрес через впровадження нових технологій і збільшення цифрового доступу сприятимуть зростанню зайнятості в 50% опитаних компаній, хоча це супроводжуватиметься витісненням робочих місць приблизно в 20% компаній. Більшість трендів, за очікуваннями роботодавців, матимуть позитивний вплив на зайнятість. Інвестиції у зелену трансформацію, ширше застосування ESG- стандартів та локалізація ланцюгів постачання сприятимуть створенню нових робочих місць, незважаючи на часткове витіснення робочих місць у кожному з цих випадків.

За результатами опитування WEF [13], найбільше зростання зайнятості очікується завдяки таким технологіям, як аналіз великих даних, хмарні обчислення та штучний інтелект. Близько 75% компаній планують впровадити ці технології до 2027 р.. Цифровізація торгівлі має бути впроваджена 86% компаній. Прогнозується, що технології будуть головним драйвером створення робочих місць. Найбільший внесок у зростання зайнятості очікується від аналізу великих даних, технологій управління змінами клімату та екологічними аспектами, а також від технологій шифрування та кібербезпеки. Технології в сільському господарстві, цифрові платформи та застосунки, електронна комерція та штучний інтелект також спричинять значний вплив на ринок праці, з очікуванням як витіснення, так і створення робочих місць.

Згідно з опитуванням, проведеним WEF [13] у 2023 р., визначено рейтинг технологій, які ймовірно будуть впроваджені організаціями у найближчі п'ять років. Серед них: цифрові платформи та додатки (86%), технології освіти та розвитку робочої сили (81%), аналітика великих даних (80%), ІоТ, або Інтернет речей (77%), хмарні обчислення (77%), шифрування та кібербезпека (76%), електронна комерція (75%), штучний інтелект (75%), технології управління навколишнім середовищем (65%), технології пом'якшення змін клімату (63%), обробка текстів, зображень та голосу (62%), доповнена та віртуальна реальність (59%), електричні та автономні транспортні засоби (52%). Ці дані свідчать про значний потенціал та зацікавленість бізнесу у впровадженні штучного інтелекту, який входить до числа найбільш пріоритетних технологій.

Рис. 1 Ключові технології, що впроваджуватимуть роботодавці

Джерело: побудовано на даних WEF [13]

Автоматизація процесів за допомогою штучного інтелекту призводить до заміщення деяких робочих місць, зокрема в галузях, де наявні стандартизовані, монотонні завдання для персоналу. Прогнозується, що до 2027 р. значна частина стандартизованих робіт буде автоматизована, що вимагатиме перекваліфікації робітників [13]. Незважаючи на можливу втрату робочих місць через автоматизацію, штучний інтелект сприятиме створенню нових професій. Наприклад, зросте потреба у фахівцях з обробки великих даних, кібербезпеки, розробки та впровадження систем штучного інтелекту. За прогнозами, технології освіти та розвитку робочої сили (81%) також будуть активно впроваджуватися, що сприятиме розвитку нових навичок у працівників [13]. Штучний інтелект суттєво змінює вимоги до кваліфікації працівників. Підприємства будуть орієнтуватися на найм фахівців, які мають навички роботи з новітніми технологіями, аналітикою даних, кібербезпекою та програмуванням. Освітні установи та роботодавці будуть змушені адаптувати свої програми підготовки кадрів відповідно до нових вимог ринку.

Інструментарій управління ринком праці під впливом дистанційної роботи та цифровізації включає системи управління персоналом (HRM- системи), які автоматизують рекрутинг, відбір персоналу, ведення електронних трудових книжок та моніторинг продуктивності співробітників. Аналіз даних та бізнес-аналітика використовують великі дані (Big Data) для прогнозування кадрових потреб та виявлення трендів у зайнятості. Системи дистанційного навчання та розвитку (LMS) організовують онлайн-курси, створюють персоналізовані навчальні траєкторії та моніторять прогрес у навчанні.

Системи управління проектами та завданнями, такі як Trello та Asana, забезпечують спільну роботу, моніторинг виконання завдань у реальному часі та звіти про ефективність. Інструменти для віддаленої роботи включають платформи для відеоконференцій, віртуальні офіси та засоби безпеки даних. Управління гнучкими графіками роботи здійснюється через платформи для складання робочих графіків, моніторинг використання робочого часу та запити на відпустки.

Цифрові платформи для управління кар'єрою допомагають планувати кар'єрний розвиток, організовувати менторські програми та коучинг, а також надають інструменти для зворотного зв'язку та оцінки результативності. Системи для управління компенсаціями та пільгами автоматизують розрахунок заробітної плати, управління соціальними пільгами та аналіз витрат на персонал. Інструменти для управління змінами забезпечують комунікацію змін, залучення співробітників до адаптації та моніторинг впливу змін на ефективність роботи. Узагальнено результати в Табл. 1.

Таблиця 1

Інструментарій управління ринком праці під впливом дистанційної роботи та діджиталізації

Джерело: власний аналіз

Цей інструментарій допомагає організаціям адаптуватися до нових умов ринку праці, підвищити ефективність управління персоналом та забезпечити гнучкість у відповідь на зміни.

Висновки

Цифровізація та дистанційна робота є ключовими факторами, які значно впливають на трансформацію ринку праці. Вони охоплюють різні аспекти економічної, соціальної та технологічної діяльності, створюючи як можливості, так і виклики для роботодавців і працівників. Одним із основних наслідків цифровізації є можливість створення нових робочих місць поряд з витісненням існуючих. Інвестиції в зелену трансформацію, впровадження ESG-стандартів та локалізація ланцюгів постачання показують потенціал для суттєвого приросту зайнятості, незважаючи на витіснення частини робочих місць. Зокрема, інвестиції у зелену трансформацію можуть створити на 29% більше нових робочих місць, ніж витісняють, а розширення доступу до цифрових технологій має чистий позитивний ефект на ринок праці. Штучний інтелект також відіграє важливу роль у цій трансформації. У той час, коли він сприяє автоматизації стандартизованих процесів і зниженню попиту на низькокваліфіковану працю, він також створює нові робочі місця в сфері інформаційних технологій, кібербезпеки та обробки великих даних. Важливим аспектом успішної адаптації до цих змін є інвестиції в навчання та перепідготовку працівників, а також впровадження політик, що забезпечать соціальну стабільність. Очікується, що найближчими роками технології, такі як аналіз великих даних, хмарні обчислення та штучний інтелект, будуть головними драйверами створення нових робочих місць. Технології освіти та розвитку робочої сили також будуть активно впроваджуватися, сприяючи розвитку нових навичок у працівників. В рамках управління ринком праці в умовах цифровізації та дистанційної роботи важливо використовувати сучасні інструменти, такі як системи управління персоналом, бізнес-аналітика, системи дистанційного навчання та розвитку, а також інструменти для віддаленої роботи. Ці інструменти допомагають організаціям адаптуватися до нових умов, підвищити ефективність управління персоналом та забезпечити гнучкість у відповідь на зміни. Таким чином, цифровізація та штучний інтелект несуть як позитивні, так і негативні наслідки для ринку праці. Важливим завданням є забезпечення балансу між впровадженням нових технологій і підтримкою соціальної стабільності шляхом активної адаптації та навчання працівників.

Перспективи подальших досліджень передбачають вивчення особливостей державної політики стосовно дистанційної роботи в призмі трансформації ринку праці.

Література

1. Bartulis A.The future of work: Remote work and digitalization. 2024. Vilnius Gediminas Technical University. Р. 1-3.

2. Schwertner K. Digital transformation of business. Trakia Journal of Sciences. 2017. №15. Р. 388-393.

3. Orzel B., Wolniak R. Digitization in the Design and Construction Industry - Remote Work in the Context of Sustainability: A Study from Poland. Sustainability. 2022. №14(3). Р.1332-1357.

4. Toth I., Csiszarik-Kocsir A. Teleworking and the home office - the digital possibilities in work organization. 2022 IEEE 10th Jubilee International Conference on Computational Cybernetics and Cyber-Medical Systems (ICCC). 2022. Р. 277-280.

5. Hadijaya V., Wahyuni S. Work from home and distance learning: its impact on working students' performance. Asian Conference on Education & International Development Official Conference Proceedings. 2023. Р. 1-16.

6. Kim J. The role of flexibility at work on residential Location: From the Work-Life Balance perspective. Population Change and Public Policy. Springer. 2022. 243-257 p..

7. Tissandier P., Mariani-Rousset S. The benefits of teleworking. Revue Francophone Sur La Sante Et Les Territoires. 2019. №1. Р. 1-4.

8. Olson J. S., Olson G. M. How to make distance work work. Interactions. 2014. №21(2). Р. 28-35.

9. Туль С. Нові форми праці в умовах діджиталізації економіки та світового ринку праці. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. №23(2). С. 100-105.

10. Дзюба Ю., Дороніна О. Трансформація світового ринку праці в умовах діджита- лізації економіки. Вісник студентського наукового товариства ДонНУ імені Василя Стуса. 2020. №1. С. 207-211.

11. Шкурупій О., Дейнека Т., Туль С. Формування ключових компетенцій і навичок у підготовці фахівців покоління Z. Якість вищої освіти: компетентнісний підхід у підготовці сучасного фахівця: матеріали XLIII міжнар. наук.-метод. конф., 14-15 листопада, 2018 р. Полтава: ПУЕТ, 2018. С. 171-172.

12. Шкурат М., Кушко З., Шкурат О. Аналіз стану світового ринку праці в умовах глобальної діджиталізації. Актуальні проблеми економіки. 2024. №4(274). С. 66-79.

13. WEF. Future of Jobs. 2023. URL: https://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_ of_Jobs_2023.pdf (Дата звернення: 20.06.2024).

References

1. Bartulis A. (2024). Maibutnie pratsi: viddalena robota ta tsyfrovizatsiia [The future of work: Remote work and digitalization]. Vilnius Gediminas Technical University, 1-3. [in Ukrainian]

2. Schwertner K. (2017). Tsifrova transformatsiia biznesu [Digital transformation of business]. Trakia Journal of Sciences, 15, 388-393. [in Ukrainian]

3. Orzel B., Wolniak R. (2022). Tsyfrovizatsiia u haluzi proektuvannia ta budivnytstva - viddalena robota v konteksti stiikosti: doslidzhennia z Polshchi [Digitization in the Design and Construction Industry - Remote Work in the Context of Sustainability: A Study from Poland]. Sustainability, 14(3), 1332-1357. [in Ukrainian]

4. Toth I., Csiszarik-Kocsir A. (2022). Telepratsia ta domashnii ofis - tsyfrovi mozhlyvosti v orhanizatsii pratsi [Teleworking and the home office - the digital possibilities in work organization]. 2022 IEEE 10th Jubilee International Conference on Computational Cybernetics and Cyber-Medical Systems (ICCC), 277-280. [in Ukrainian]

5. Hadijaya V., Wahyuni S. (2023). Robota z domu ta dystantsiine navchannia: yikh vplyv na efektyvnist roboty studentiv, shcho pratsiuiut [Work from home and distance learning: its impact on working students' performance]. Asian Conference on Education & International Development Official Conference Proceedings, 1-16. [in Ukrainian]

6. Kim J. (2022). Rolia fleksybilnosti na robiti shchodo mistsia prozhyvannia: Z pohliadu balansu mizh robotoiu ta zhyttiam [The role of flexibility at work on residential location: From the Work-Life Balance perspective]. Population Change and Public Policy. Springer, 243-257. [in Ukrainian]

7. Tissandier P., Mariani-Rousset S. (2019). Perevahy telepratsi [The benefits of teleworking]. Revue Francophone Sur La Sante Et Les Territoires, 1, 1-4. [in Ukrainian]

8. Olson J. S., Olson G. M. (2014). Yak zrobyty dystantsiinu roboto efektyvnoiu [How to make distance work work]. Interactions, 21(2), 28-35. [in Ukrainian]

9. Tul S. (2019). Novi formy pratsi v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky ta svitovoho rynku pratsi [New forms of work in the conditions of digitalization of the economy and the global labor market]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, 23(2), 100-105. [in Ukrainian]

10. Dziuba Yu., Doronina O. (2020). Transformatsiia svitovoho rynku pratsi v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky [Transformation of the global labor market in the conditions of digitalization of the economy]. Visnyk studentskoho naukovoho tovarystva DonNU imeni Vasylia Stusa, 1, 207-211. [in Ukrainian]

11. Shkurupii O., Deineka T., Tul S. (2018). Formuvannia kliuchovykh kompetentsii i navychok u pidhotovtsi fakhivtsiv pokolinnia Z [Forming key competencies and skills in the training of generation Z specialists]. Yakist vyshchoi osvity: kompetentnisnyi pidkhid u pidhotovtsi suchasnoho fakhivtsia: materialy XLIII mizhnar. nauk.-metod. konf., 14-15 lystopada, Poltava: PUET, 171-172. [in Ukrainian]

12. Shkurat M., Kushko Z., Shkurat O. (2024). Analiz stanu svitovoho rynku pratsi v umovakh hlobalnoi tsyfrovizatsii [Analysis of the state of the global labor market in conditions of global digitalization]. Aktualni problemy ekonomiky, 4(274), 66-79. [in Ukrainian]

13. WEF. (2023). Maibutnie robit. [Future of Jobs]. URL: https://www3.weforum.org/ docs/WEF_Future_of_Jobs_2023.pdf (data zvernennia: 20.06.2024). [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru