Стратегії державного регулювання для забезпечення безпеки в інвестиційних проектах цифрової індустрії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегії державного регулювання для забезпечення безпеки в інвестиційних проектах цифрової індустрії

Кушнеренко Сергій Михайлович кандидат економічних наук, докторант кафедри економіки та управління бізнесом, ПрАТ “ВНЗ “МАУП”, м. Київ,

Анотація

Цифрова індустрія є одним з ключових драйверів розвитку глобальної економіки на сучасному етапі. Цифрова індустрія має суттєвий потенціал до зростання, при цьому вирізняється значною ризиковістю та волатильністю. Ці аспекти зумовлюють значну важливість цифрової індустрії для розвитку економіки, що відповідно потребує уваги з боку державної політики. Метою статті є виявити новітні стратегії в державному управлінні інвестиціями в цифрову індустрію та окреслити ключові ризики та виклики, з якими зіштовхуються інвестори і розробники проектів в цифровій індустрії. В статті виділено вплив цифровізації на економічний розвиток і відповідно важливість даного напрямку в рамках державної політики. Проаналізовано ключові тренди в площині розвитку цифрової індустрії. Встановлено за даними World Economic Forum, що витрати на нові технології середньорічно зростали на 13% до 2,4 трлн доларів США у період 2016-2020 рр. з інвестиціями в Internet of Things на рівні 42% від загального обсягу витрат, що складало приблизно 1,0 трлн доларів США. Аналіз регуляторного середовища у ЄС, Канаді, США та Китаї виявив різноманітність підходів до регулювання цифрової індустрії в рамках забезпечення безпеки інвестицій та стимулювання інновацій. Виділено ключові ризики для інвесторів у цифрову індустрію, включаючи кібербезпеку, шахрайство, технічні збої, волатильність ринку, регуляторні зміни. Запропоновано заходи стратегії державного регулювання, що охоплюють нормативно-правову базу, захист прав інтелектуальної власності, кібербезпеку, підтримку досліджень та розробок, стандартизацію, прозорість, розвиток кваліфікацій, міжнародну співпрацю, та стимулювання приватних інвестицій для забезпечення стабільного середовища для розвитку інвестиційних проектів у цифровій індустрії. Запропоноване дослідження може бути корисним фаховим дослідникам, аналітикам цифрової індустрії, органам державної та місцевої влади, міжнародним організаціям, компаніям цифрової індустрії та галузевим асоціаціям. Перспективи подальших досліджень включають розбудову запропонованого комплексу заходів в рамках ширшої державної політики залучення інвесторів. стратегія державного управління цифрова індустрія

Ключова слова: стратегія державного управління, цифрова індустрія, регуляторне поле, кібербезпека, ризики цифрової індустрії.

Kushnerenko Serhii Mykhailovych Doctor of Economics, Doctoral Student, Department of Economics and Business Management, PJSC IAPM, Kyiv,

STATE REGULATION STRATEGIES TO ENSURE SECURITY IN INVESTMENT PROJECTS OF THE DIGITAL INDUSTRY

Постановка проблеми

У контексті глобалізованої економіки та швидкого розвитку цифрових технологій, інвестиційні проекти в цифровій індустрії набувають стратегічного значення для економічного росту та інноваційного розвитку держав. Проте, зі збільшенням обсягів цифрових інвестицій зростає й обсяг потенційних ризиків, пов'язаних з кібербезпекою, захистом даних, технологічною невизначеністю та правовими прогалинами. У цьому контексті, розробка і впровадження державних стратегій регулювання, спрямованих на забезпечення безпеки інвестицій, стає не лише актуальним, а й нагальним завданням. Відповідно набуває високої актуальності аналіз існуючих викликів та ризиків, притаманних інвестиційним проектам в цифровій індустрії. Крім того, стає нагальним завдання оцінити ефективність різних моделей державного регулювання, які застосовуються в цьому контексті на міжнародному рівні. В даному контексті важливо зосередитися на вивченні механізмів правового регулювання, економічних стимулів та політик, які можуть сприяти створенню сприятливого інвестиційного клімату, водночас мінімізуючи потенційні ризики для інвесторів та суспільства в цілому. Особливу увагу варто присвятити аналізу конкретних стратегій та ініціатив, що демонструють високий потенціал для забезпечення безпеки інвестицій у цифровій індустрії, включно з інструментами оцінки ризиків, регуляторними рамками для кібербезпеки, а також політиками захисту прав інтелектуальної власності. Такий аналіз має ґрунтуватися на порівняльному вивченні досвіду різних країн в рамках визначення найефективніших практик та рекомендацій для удосконалення державного регулювання в цифровій індустрії. Відповідно важливо сприяти формуванню глибшого розуміння необхідності комплексного підходу до державного регулювання інвестиційних проектів в цифровій індустрії, що враховує широкий загал аспектів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематиці стратегій державного регулювання в площині безпеки в інвестиційних проектах цифрової індустрії присвячено ряд робіт в Україні та закордоном. Сундетова А. [1] розглядає проблематику правового регулювання інвестиційної діяльності, яка ведеться з застосуванням цифрових технологій. Автор аналізує існуючі законодавчі і нормативні бази, їх ефективність та недоліки у контексті волатильності розвитку цифрових технологій - з особливим акцентом на те, як ці технології трансформують традиційні підходи до інвестицій. Робота пропонує рекомендації щодо оптимізації правового поля для стимулювання інвестиційної активності та захисту прав учасників ринку.

Вишнивецька А. [2] зосереджується на вдосконаленні державного регулювання цифрової трансформації в інвестиційному та інших секторах економіки. Розглядаються виклики та перспективи, що виникають у зв'язку з впровадженням цифрових технологій у цих галузях, а також вказано на важливість адаптації законодавчої бази до нових викликів. Подано аналіз нинішнього стану регулювання та рекомендації щодо його оптимізації для стимулювання інноваційного розвитку та забезпечення безпеки даних.

Федотова Г. та ін. [3] розглядають трансформацію систем інформаційної безпеки підприємств на тлі цифровізації національної економіки. Аналізуючи вплив цифрових технологій на системи захисту інформації, авторами виокремлено основні виклики та загрози, а також наведено приклади ефективних стратегій та інструментів для підвищення рівня безпеки. Особлива увага приділяється потребі в адаптації та оновленні нормативно-правових баз у відповідь на зростаючі ризики в цифровій економіці.

Коллінз Д. [4] зосереджується на застосуванні стандартів повного захисту та безпеки міжнародного інвестиційного права до цифрових активів. Автор аналізує, як сучасне міжнародне інвестиційне право може захистити цифрові активи інвесторів, враховуючи їхню унікальну природу і те, як вони використовуються в глобальній цифровій економіці. Автор розглядає питання застосування існуючих правил і стандартів до цифрових активів, звертаючи увагу на виклики та можливості, які це створює для міжнародних інвесторів.

Топорнін Н. та ін. [5] досліджують, як урядове регулювання Інтернету може слугувати інструментом цифрового протекціонізму, особливо в контексті країн, що розвиваються. Автори аналізують, як такі заходи впливають на глобальну цифрову економіку, зокрема на можливості країн, що розвиваються інтегруватися в даний загал. Крім того, автори розглядають різні форми урядового регулювання Інтернету і їхнє значення для цифрової суверенності.

Сазерленд Е. [6] досліджує тенденції в регулюванні глобальної цифрової економіки, акцентуючи на широкому спектрі викликів і перспектив, що стоять перед урядами, бізнесом та суспільством. Робота охоплює різні аспекти, включаючи приватність даних, кібербезпеку, міжнародну торгівлю та інвестиції в цифрову економіку. Автор пропонує комплексний погляд на поточні та майбутні стратегії регулювання в контексті швидкого розвитку цифрових технологій.

Шор М. та ін. [7] здійснюють аналіз можливостей публічно-приватного партнерства як стратегії підвищення рівня національної кібербезпеки. Автори наголошують на здатності такої моделі адаптуватися до нових кіберзагроз, забезпечуючи більшу стійкість у сфері інформаційної безпеки. Автори підкреслюють значення чіткого визначення ролей уряду та приватного сектору, необхідність налагодження ефективного обміну інформацією та координації дій між усіма учасниками партнерства.

Щерпеніссе В. та ін. [8] розглядають важливість процесу оцінки інвестицій для виявлення та мінімізації стратегічних кібер-ризиків. Автори аргументують, що такий скринінг є ключовим для забезпечення національних інтересів. Підкреслено важливість розробки чітких критеріїв для оцінки кібер- ризиків та підкреслюють необхідність міжнародної співпраці та посилення нормативно-правової бази для ефективного захисту від кіберзагроз.

Бовш Л. та ін. [9] розглядають важливість впровадження стратегій відповідності у забезпеченні економічної безпеки бізнесу в умовах цифрового середовища. Автори аналізують, як цифрові технології змінюють традиційні підходи до управління ризиками та економічної безпеки, наголошуючи на необхідності адаптації бізнес-моделей до нових умов. Дослідники зосереджуються на важливості розробки та впровадження комплаєнс- стратегій, що дозволяють компаніям відповідати вимогам регулювання в цифровій індустрії та ефективно управляти потенційними ризиками.

Варналій З. і Мехед А. [10] зосереджені на аналізі фінансової безпеки бізнесу в контексті цифрової індустрії. Автори досліджують фінансову стабільність компаній в контексті цифровізації, визначають ключові виклики та ризики, а також пропонують рекомендації щодо підвищення рівня фінансової безпеки бізнесу в даному контексті. Акцентується увага на важливості інтеграції інноваційних технологій для забезпечення гнучкості та адаптивності фінансових систем підприємств.

Сусанто Г. та ін. [11] проаналізовано питання безпеки цифрових екосистем для організацій та урядових структур. Автори розглядають різноманітні аспекти кібербезпеки, включаючи захист даних, боротьбу з кібер- злочинністю та забезпечення цілісності інформаційних систем. Автори наголошують на значенні розвитку та впровадження комплексних стратегій безпеки, адаптованих до специфіки цифрових екосистем, для захисту від потенційних загроз.

Проаналізовані попередні дослідження підкреслюють важливість адаптації до умов цифрової економіки, з особливим фокусом на безпеку - в фінансово-економічній і кібер-площинах. У виділеному масиві досліджень існує спільна думка стосовно того, що цифровізація вносить як можливості для розвитку та зростання, так і нові виклики та ризики, з якими необхідно вміти ефективно справлятися. Попередні дослідження в аналізованій площині рекомендують впровадження комплаєнс-стратегій, розвиток інноваційних технологій та створення комплексних систем безпеки для забезпечення стійкості бізнесу, фінансової стабільності та захисту від кібер-загроз у цифровій індустрії. Однак, питання державної політики в площині безпеки інвестиційних проектів цифрової індустрії в аспекті комплексності даного питання недостатньо розглянуто в наявному масиві досліджень і потребує додаткового вивчення.

Метою статті є ідентифікація сучасних підходів та методів державного регулювання інвестицій в цифрову індустрію та визначення основних ризиків та викликів, які стоять перед інвесторами та розробниками цифрових проектів.

Виклад основного матеріалу

Цифровізація є одним з ключових рушіїв економічного розвитку на сучасному етапі. За даними WEF [12], загальне зростання ефективності праці відбулося за рахунок 20% найефективніших компаній у відповідних галузях, які активно розробляли та запроваджували цифрові рішення. Зауважимо, що саме ці компанії у минулий пост-кризовий період (2011-2016 рр.) забезпечили 12% середньорічних темпів зростання ефективності глобальної економіки. З метою прискорення зростання та продуктивності компанії більше інвестують у нові технології. Зокрема, це підтримує тренд зниження вартості технологій, таких як SD-друк і робототехніка. Зокрема, за період 2016-2020 рр. витрати компаній на нові технології зростали на 13% середньорічного темпу росту до 2,4 трлн дол США на рік. Зростання відбувалося за рахунок інвестицій в Internet of Things, які становили 42% від загального обсягу витрат на нові технології за 2020 р., що складало близько 1,0 трлн дол США.

Відповідно такий рівень інвестиційної активності спричиняє критичну важливість цифрової індустрії. В світлі цього виділяється ключова роль стратегій державного регулювання для забезпечення безпеки в інвестиційних проектах цифрової індустрії. Розглянемо приклади таких стратегій за провідними економіками світу.

ЄС запровадив Artificial Intelligence Act (AIA) [13] від квітня 2021 р., запровадивши ризик-орієнтований підхід до використання штучного інтелекту у приватному та державному секторах. Цей підхід класифікує застосування штучного інтелекту на категорії: неприйнятний ризик, високий ризик, дозволені випадки застосування. Законодавство ЄС забороняє використання штучного інтелекту у критичних сферах, які можуть загрожувати життю або сприяти деструктивній поведінці, але дозволяє технологію в інших чутливих секторах, таких як охорона здоров'я, з максимальними перевірками безпеки та ефективності регуляторами.

Канада у червні 2022 р. представила в парламенті проект регуляторної рамки для штучного інтелекту, використовуючи модифікований ризик- орієнтований підхід, відомий як Artificial Intelligence and Data Act (AIDA) [14]. На противагу до підходу ЄС, канадське законодавство не забороняє використання інструментів автоматизованого прийняття рішень, навіть у критичних областях, замість цього вимагаючи від розробників створити план мінімізації ризиків і збільшення прозорості при використанні штучного інтелекту у системах з високим ризиком.

США на федеральному рівні не запровадило законодавства, що регулює застосування штучного інтелекту. Тим часом, адміністрація президента Байдена опублікувала загальні рекомендації для безпечного використання штучного інтелекту [15]. Окремі штати розробили власні регуляції стосовно використання штучного інтелекту. Наприклад, штат Нью-Йорк ввів регуляторну норму щодо використання штучного інтелекту, спрямовану на запобігання дискримінації внаслідок застосування штучного інтелекту в процесі прийняття рішень про працевлаштування [16].

Китай запровадив законодавство, що регулює використання онлайн- алгоритмів приватними компаніями для маркетингу споживачам [17]. Норма вимагає від компаній інформувати користувачів про використання штучного інтелекту для маркетингових цілей і забороняє використання фінансових даних клієнтів для реклами того ж продукту за різними цінами.

Різноманітність підходів до регулювання цифрової індустрії, зокрема штучного інтелекту, відображає спроби збалансувати інновації з необхідністю захисту громадян, інвесторів, інших стейхолдерів. Це також відображає прагнення держави до створення безпечного цифрового середовища. ЄС, Канада, США, Китай використовують різні моделі регулювання, що варіюються від суворих законодавчих рамок до рекомендацій, спрямованих на конкретні випадки використання технологій. Це вказує на тривалий процес адаптації нормативно- правових систем до швидкого розвитку цифрових технологій.

Аналіз ризиків у цифровій індустрії є критично важливим, оскільки ця сфера швидко розвивається і має свої специфічні виклики та загрози. Ключові ризики, з якими можуть зіткнутися інвестори в цифрову індустрію подано на рис. 1. Розглянемо в більших деталях дані ризики.

Рис. 1 Ключові ризики, з якими можуть зіткнутися інвестори в цифрову індустрію

Джерело: власний аналіз.

-Кібер-безпека: витік інформації, хакерські атаки та порушення

захисту даних можуть завдати значної шкоди репутації компанії, а також призвести до фінансових втрат і судових позовів;

- Шахрайство: у цифровій індустрії існує ризик стикнутися з різноманітними формами шахрайства, включаючи фішинг, крадіжку ідентичності. Це може призвести не тільки до втрати коштів, але й до юридичних ускладнень;

- Технічні збої: технологічні платформи та інфраструктура можуть зазнавати збоїв, що призводить до простоїв у роботі, втрати даних або інших технічних проблем, які можуть негативно впливати на діяльність компанії та її дохідність;

- Волатильність ринку: цифрові активи, такі як криптовалюта і цінні папери технологічних компаній, часто характеризуються високою волатильністю. Це може призвести до значних коливань цін, які в свою чергу впливають на інвестиційний портфель. Додатково в даному ключі висока конкуренція в цифровій індустрії може змусити компанії інвестувати значні ресурси в інновації та маркетинг, що в свою чергу може підвищити ризик інвестицій. Крім того, швидкозмінні тенденції у споживчих вподобаннях можуть впливати на попит на продукти та послуги цифрової індустрії, що призводить до непередбачуваності доходів;

- Регуляторні зміни:регуляторне середовище для цифрової

індустрії нестабільне в силу швидкозмінності контексту роботи індустрії, що може призвести до додаткових витрат або обмежень для компаній. Наприклад, нові норми про захист даних або регулювання криптовалют можуть вплинути на діяльність компаній в цифровій індустрії.

Відповідно ризик-аналіз у цифровій індустрії вимагає постійного моніторингу та адаптації стратегій інвестування для мінімізації потенційних втрат і використання можливостей для зростання. В результаті, дані ризики та заходи з їх подолання мають бути враховані в системі державної політики з регулювання інвестиційного поля в цифровій індустрії.

Вплив державного регулювання на інновації в цифровій індустрії є комплексним, оскільки може мати як позитивний, так і негативний вплив на стартапи та розвиток нових технологій. З одного боку, держава через фінансові стимули, такі як гранти та податкові пільги, може сприяти дослідженням і розробкам, особливо важливим для стартапів, яким бракує ресурсів. Стандартизація та спрощені процедури ліцензування забезпечують сумісність і безпеку продуктів, а ефективні нормативно-правові акти щодо захисту інтелектуальної власності заохочують інвестиції у нові винаходи. Однак, перевантаження регуляціями, застарілі норми, та високі бар'єри для входу новачків можуть стримувати інноваційний потенціал стартапів, обмежуючи їх здатність до швидкої адаптації та розвитку. Наприклад, надмірне регулювання може призвести до значних витрат та затримок, особливо для малих підприємств, а застарілі нормативно-правові акти можуть не враховувати новітні технологічні можливості. Водночас, існує змішаний ефект регулювання, коли суворі законодавчі норми щодо конфіденційності даних, з одного боку, захищають користувачів, але з іншого - обмежують можливості для інновацій у сфері збору та аналізу даних. Крім того, регулювання, спрямоване на захист від шкідливих або неетичних технологій, може одночасно сприяти розвитку безпечних та відповідальних технологій. Таким чином, для досягнення балансу між стимулюванням інновацій та захистом суспільних інтересів, важливо досягнути стану гнучкості та адаптив- ності державного регулювання. Це вимагає налагодженої комунікації між регуляторами, представниками індустрії та академічними колами для розробки ефективних правил, які враховують швидкі зміни у технологічному полі.

Виділимо основні заходи стратегії державного регулювання для забезпечення безпеки в інвестиційних проектах цифрової індустрії. Дані заходи мають охоплювати кілька ключових аспектів, щоб ефективно адресувати ризики та виклики, які супроводжують цифровізацію економіки та суспільства. Запропоновані заходи подано в Табл. 1.

Таблиця 1.

Ключові заходи стратегії державного регулювання для забезпечення безпеки в інвестиційних проектах цифрової індустрії

Джерело: власний аналіз.

Ці заходи вимагатимуть комплексного підходу та координації між різними урядовими агенціями, приватним сектором, науковими установами та міжнародними партнерами. Відповідно їх грамотна розробка та реалізація допоможе створити безпечне та стабільне середовище для розвитку інвестиційних проектів у цифровій індустрії.

Висновки

Цифровізація стала ключовим фактором економічного розвитку в сучасному світі, демонструючи вплив на зростання продуктивності праці та ефективності бізнесу. Значне зростання інвестицій у нові технології, зокрема в Internet of Things, підкреслює стрімкий розвиток цифрової індустрії та її вплив на глобальну економіку. При цьому, державне регулювання відіграє критично важливу роль у забезпеченні безпеки та стійкості інвестиційних проектів в цифровій сфері. Аналіз сучасних підходів до регулювання цифрової індустрії, представлений на прикладах ЄС, Канади, США та Китаю, показує різноманіття стратегій та нормативних рамок. Це відображає глобальні спроби знайти баланс між стимулюванням інновацій та захистом інтересів споживачів та інвесторів. Ключовими викликами для інвесторів в цифровій індустрії залишаються кібер-безпека, шахрайство, технічні збої, волатильність ринку, а також регуляторні зміни. Ефективне державне регулювання має відповідати на ці ризики через розробку комплексних стратегій, які включають захист прав інтелектуальної власності, кібербезпеку, підтримку R&D, стандартизацію, прозорість та підзвітність, розвиток фахової освіти та кваліфікації, міжнародну співпрацю, стимулювання приватних інвестицій. Важливо зазначити, що державне регулювання має бути гнучким і адаптованим до швидких змін у цифровій сфері, сприяючи інноваціям і одночасно забезпечуючи безпеку і стабільність цифрової економіки. Це вимагає дієвої взаємодії між урядом, приватним сектором, науковою спільнотою та міжнародними партнерами для розробки ефективних і збалансованих правил та норм, що відповідають потребам сучасного цифрового світу.

Перспективи подальших досліджень передбачають вивчення можливостей інтегрування запропонованих заходів в ширші стратегії залучення інвестицій в Україні.

Література:

1. Sundetova A. Legal regulation of investment activity carried out using digital technologies. Pravo apolitika. 2020. №5. Р. 25-34.

2. Vishnivetskaya A., Ablyazov T. (2020). Improving state regulation of the digital transformation in the investment and construction sector. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering. 2020. №940(1). Р. 012001. https://doi.org/10.1088/1757-899x/940/1/012001

3. Fedotova G., Kovalenko O., Malyutina T Transformation of information security systems of enterprises in the context of digitization of the national economy. Ubiquitous Computing and the Internet of Things: Prerequisites for the Development of ICT. Springer. 2019. 811-822 рр..

4. Collins D. Applying the full Protection and Security Standard of International Investment Law to digital assets. The Journal of World Investment & Trade. 2011. №12(2). Р. 225-243.

5. Topornin N., Pyatkina D., Bokov Y. Government regulation of the Internet as instrument of digital protectionism in case of developing countries. Journal of Information Science. 2021. №49(3). Р. 595-608.

6. Sutherland E. Trends in regulating the global digital economy. 4th Annual Competition and Economic Regulation (ACER) Conference. 19-20 July 2018, Johannesburg. Р. 1-30.

7. Shore M., Du Y., Zeadally S. A Public-Private partnership model for national cybersecurity. Policy & Internet. 2011. №3(2). Р. 1-23.

8. Scherpenisse W., Stamhuis E., Quintavalla A. Investment screening against Strategic Cyber risks. Erasmus Law Review. 2022. №15(4). Р. 290-298.

9. Bovsh L., Bosovska M., Okhrimenko A. (2021). Compliance-strategizing of economic security of the business in digitalization conditions. Herald of KNUTE. №140(6), 42-60.

10. Варналій З., Мехед А. Фінансова безпека суб'єктів підприємництва в умовах цифрової економіки. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2022. №4(45). С. 267-275.

11. Susanto H., Leu F., Setiana D., Asih Y., Yoganingrum A., Riyanto S., Saputra F. Digital ecosystem security issues for organizations and governments. WEB 2.0 and Cloud Technologies for Implementing Connected Government. IGI Global. 2021. 204-228 рр. https://doi.org/10.4018/ 978-1-7998-4570-6.ch010

12. WEF. Digital Transformation Initiative Maximizing the Return on Digital Investments. URL: https://www3.weforum.org/docs/DTI_Maximizing_Return_Digital_WP.pdf

13. The EU Artificial Intelligence Act. URL: https://artificialintelligenceact.eu

14. The Artificial Intelligence and Data Act (AIDA). URL: https://ised-isde.canada.ca/ site/innovation-better-canada/en/artificial-intelligence-and-data-act-aida-companion-document

15. The White House. Fact Sheet: President Biden Issues Executive Order on Safe, Secure, and Trustworthy Artificial Intelligence. URL: https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements- releases/2023/10/30/fact-sheet-president-biden-issues-executive-order-on-safe-secure-and- trustworthy-artificial-intelligence/ (Дата доступу: 07.04.2024).

16. The New York Times. A Hiring Law Blazes a Path for A.I. Regulation. URL: https:// www.nytimes.com/2023/05/25/technology/ai-hiring-law-new-york.html

17. OECD.AI Ploicy Observatory. URL: https://oecd.ai/en/

References:

1. Sundetova, A. (2020). Legal regulation of investment activity carried out using digital technologies. Pravo apolitika, 5, 25-34.

2. Vishnivetskaya, A., & Ablyazov, T. (2020). Improving state regulation of the digital transformation in the investment and construction sector. IOP Conference Series: Materials Science and Engineering, 940(1), 012001. https://doi.org/10.1088/1757-899x/940/1/012001

3. Fedotova, G., Kovalenko, O., & Malyutina, T. (2019). Transformation of information security systems of enterprises in the context of digitization of the national economy. In Ubiquitous Computing and the Internet of Things: Prerequisites for the Development of ICT (pp. 811-822). Springer.

4. Collins, D. (2011). Applying the full protection and security standard of international investment law to digital assets. The Journal of World Investment & Trade, 12(2), 225-243.

5. Topornin, N., Pyatkina, D., & Bokov, Y. (2021). Government regulation of the Internet as instrument of digital protectionism in case of developing countries. Journal of Information Science, 49(3), 595-608.

6. Sutherland, E. (2018, July 19-20). Trends in regulating the global digital economy. In 4th Annual Competition and Economic Regulation (ACER) Conference (pp. 1-30). Johannesburg.

7. Shore, M., Du, Y., & Zeadally, S. (2011). A public-private partnership model for national cybersecurity. Policy & Internet, 3(2), 1-23.

8. Scherpenisse, W., Stamhuis, E., & Quintavalla, A. (2022). Investment screening against strategic cyber risks. Erasmus Law Review, 15(4), 290-298.

9. Bovsh, L., Bosovska, M., & Okhrimenko, A. (2021). Compliance-strategizing of economic security of the business in digitalization conditions. Herald of KNUTE, 140(6), 42-60.Varnalii, Z., & Mekhed, A. (2022). Finansova bezpeka subiektiv pidpryiemnytstva v umovakh tsyfrovoi ekonomiky [Financial security of business entities in the digital economy]. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 4(45), 267-275.

10. Susanto, H., Leu, F., Setiana, D., Asih, Y., Yoganingrum, A., Riyanto, S., & Saputra, F. (2021). Digital ecosystem security issues for organizations and governments. In WEB 2.0 and Cloud Technologies for Implementing Connected Government (pp. 204-228). IGI Global. https://doi.org/10.4018/978-1-7998-4570-6.ch010

11. World Economic Forum (WEF). Digital Transformation Initiative: Maximizing the Return on Digital Investments. Retrieved from https://www3.weforum.org/docs/DTI_Maximizing_ Return_Digital_WP.pdf

12. The EU Artificial Intelligence Act. Retrieved from https://artificialintelligenceact.eu

13. The Artificial Intelligence and Data Act (AIDA). Retrieved from https://ised-isde. canada.ca/site/innovation-better-canada/en/artificial-intelligence-and-data-act-aida-companion- document

14. The White House. (2023, October 30). Fact Sheet: President Biden Issues Executive Order on Safe, Secure, and Trustworthy Artificial Intelligence. Retrieved April 7, 2024, from https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2023/10/30/fact-sheet-president- biden-issues-executive-order-on-safe-secure-and-trustworthy-artificial-intelligence/

15. The New York Times. (2023, May 25). A hiring law blazes a path for A.I. regulation. Retrieved from https://www.nytimes.com/2023/05/25/technology/ai-hiring-law-new-york.html

16. OECD. AI Policy Observatory. Retrieved from https://oecd.ai/en/

Размещено на Allbest.ru