Зміни споживчої поведінки в умовах збройного конфлікту чи війни під впливом медіа

Размещено на http://www.allbest.ru/

Парламентський телеканал «Рада»

Зміни споживчої поведінки в умовах збройного конфлікту чи війни під впливом медіа

Школьний Віталій Геннадійович магістр, журналіст

Київ

Анотація

У статті проаналізовано радикальні зміни споживчої поведінки в умовах збройного конфлікту. Відзначено значне зростання попиту на товари першої необхідності, такі як продукти харчування тривалого зберігання, медикаменти, засоби гігієни та захисту. Натомість скорочено витрати на розваги, предмети розкоші та непріоритетні послуги. Накопичення товарів першої потреби стало пріоритетом для забезпечення базового рівня безпеки.

Розглянуто дуалістичний вплив засобів масової інформації на поведінку споживачів під час війни. З одного боку, ЗМІ можуть стабілізувати ситуацію через об'єктивне висвітлення подій, підтримку патріотичних настроїв, економічну просвіту населення. З іншого боку, поширення тривожних новин, дезінформації та паніки в медіа провокує ірраціональні рішення споживачів, підштовхуючи до масових закупівель, що ускладнює економічну ситуацію.

Висвітлено адаптацію бізнесу до нових реалій, зокрема переорієнтацію виробництва на товари першої необхідності, зміну маркетингових стратегій та каналів комунікації з урахуванням змінених потреб споживачів. Окреслено ключові дії держави для підтримки економічної стабільності: регулювання цін на основні товари, надання субсидій, реалізація програм соціального захисту, забезпечення доступності товарів першої необхідності.

Проаналізовано масштабний вплив збройного конфлікту на економіку, включно з руйнуванням інфраструктури, скороченням виробництва, змінами на ринку праці, зростанням державних витрат та наслідками для міжнародних відносин. Наголошено на необхідності комплексних стратегій відновлення економіки за участі міжнародних партнерів, заохоченні внутрішніх інвестицій та підтримці фінансового сектору.

У висновках узагальнено трансформації споживчої поведінки населення, дуалістичну роль медіа, реакції бізнесу та держави на зміни в споживчих пріоритетах під час війни. Підкреслено важливість врахування взаємозв'язку між впливом засобів масової інформації, економічними умовами та психоемоційним станом населення для ефективного управління ситуацією та пом'якшення негативних наслідків в кризових умовах збройного конфлікту.

Ключові слова: споживча поведінка, збройний конфлікт, війна, медіа, інформаційний вплив, економічна стабільність.

Abstract

Shkolnyi Vitalii Hennadiiovych Master's degree, Journalist, Ukrainian Parliament TV Channel «Rada», Kyiv,

CONSUMER BEHAVIOR CHANGES IN ARMED CONFLICT OR SOCIAL MEDIA INFLUENCE

The article analyzes the radical changes in consumer behavior during armed conflict. It highlights a significant increase in demand for essential goods such as long-lasting food products, medicines, hygiene products, and protective gear. Conversely, spending on entertainment, luxury goods, and nonpriority services is reduced. Stockpiling of essential goods becomes a priority to ensure a basic level of security.

The article examines the dualistic impact of media on consumer behavior during war. On the one hand, media can stabilize the situation through objective coverage of events, support for patriotic sentiments, and economic education of the population. On the other hand, the spread of alarming news, disinformation, and panic in the media provokes irrational consumer decisions, pushing them to mass purchases, which complicates the economic situation.

The article discusses the adaptation of businesses to new realities, including the reorientation of production towards essential goods, the change of marketing strategies and communication channels taking into account the changed needs of consumers. It outlines key government actions to support economic stability: price regulation for essential goods, subsidies, implementation of social protection programs, ensuring the availability of essential goods.

The article analyzes the large-scale impact of armed conflict on the economy, including the destruction of infrastructure, reduced production, changes in the labor market, increased government spending, and the consequences for international relations. It emphasizes the need for comprehensive economic recovery strategies with the participation of international partners, encouraging domestic investment, and supporting the financial sector.

In the conclusions, the article summarizes the transformations of consumer behavior of the population, the dualistic role of the media, the reactions of businesses and the state to changes in consumer priorities during the war. It emphasizes the importance of taking into account the interrelation between the influence of the media, economic conditions, and the psycho-emotional state of the population for effective management of the situation and mitigation of the negative consequences in crisis conditions of armed conflict.

Keywords: consumer behavior, armed conflict, war, media, informational influence, economic stability.

Постановка проблеми

Умови збройного конфлікту суттєво впливають на всі сфери життя суспільства, включаючи споживчу поведінку населення. Медіа відіграють ключову роль у формуванні громадської думки та настроїв, що, в свою чергу, відображається на економічних рішеннях людей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання впливу медіа на споживчу поведінку в кризових умовах залишається недостатньо вивченим, особливо в українській науці. Здебільшого дану проблему досліджували західні вчені. М. Джонс вивчав вплив медіа на прийняття рішень споживачами, Дж. Сміт писав про соціокультурні аспекти споживання у кризові періоди, а К. Браун - про психологічний вплив воєн на купівельні звички. Аналіз свідчить, що вчені з різних галузей досліджують проблему змін споживчої поведінки в умовах збройного конфлікту.

Метою статті є аналіз впливу засобів масової інформації на споживчу поведінку в умовах військових дій, виявлення основних тенденцій та розробка пропозицій щодо подолання негативних наслідків.

Виклад основного матеріалу

Під час збройного конфлікту споживча поведінка зазнає радикальних змін. Люди схильні до накопичення товарів першої необхідності, зниження витрат на розваги та предмети розкоші, збільшення заощаджень на випадок надзвичайних ситуацій. Зокрема, спостерігається підвищений попит на продукти тривалого зберігання, медикаменти, засоби гігієни та захисту (наприклад, маски та антисептики). Психологічний стрес і невизначеність змушують людей переосмислювати свої фінансові пріоритети та витрачати більше на речі, які надають відчуття безпеки та стабільності.

Дослідження впливу криз на споживчу поведінку свідчать про чітку тенденцію до експоненційного зростання попиту на товари першої необхідності. [1] Дане явище, продемонстроване як під час пандемії COVID-19, так і під час військових дій [2], характеризується панічними закупівлями та накопиченням товарів з побоювань дефіциту в майбутньому. Така поведінка споживачів може призводити до порушень у ланцюгах постачання та посилювати економічний тиск.

Інформаційні канали, такі як новини, соціальні мережі та засоби масової інформації, відіграють значну роль у формуванні громадської думки та настроїв. В умовах збройного конфлікту їхній вплив на споживчу поведінку може бути як позитивним, так і негативним. З одного боку, інформаційні канали можуть сприяти заспокоєнню та об'єднанню суспільства, надаючи чітку та неупереджену інформацію про ситуацію. З іншого боку, поширення тривожних новин, особливо тих, що стосуються дефіциту товарів, може призвести до панічних закупівель, що, у свою чергу, може погіршити ситуацію та штучно створити дефіцит [3].

Медіа відіграють роль у підтримці патріотичних настроїв, що впливає на споживчі рішення. Під час війни люди більше підтримують місцеві виробництва та бренди, намагаючись зробити свій внесок у підтримку економіки країни. Зазначене явище відоме як «патріотичне споживання». Однак, засоби масової інформації також сприяють поширенню дезінформації та паніки. Недостовірні новини, чутки та маніпуляції викликають ірраціональні поведінкові реакції у споживачів, такі як масове скуповування товарів або відмова від певних продуктів чи послуг через безпідставні страхи [4].

Постійний потік новин про війну та кризи негативно впливає на психоемоційний стан населення, спричинюючи зростання рівня тривожності. C. Brown зазначає, що 60% респондентів відчувають підвищений рівень стресу через постійне споживання інформації про збройний конфлікт [2]. Таке явище призводить до зростання попиту на заспокійливі засоби, психологічні консультації та інші послуги, спрямовані на підтримку психічного здоров'я [5].

Вплив засобів масової інформації на споживчу поведінку під час збройного конфлікту має двоїстий характер. З одного боку, медіа можуть позитивно впливати на суспільство, підвищуючи рівень обізнаності населення щодо поточної ситуації, надаючи важливу інформацію про безпеку, доступність товарів та послуг. Поширення патріотичних та об'єднувальних повідомлень сприяє підтримці морального духу та соціальної згуртованості, що є вкрай важливим в умовах кризи. Крім того, інформаційні кампанії з економічної грамотності та раціонального споживання можуть допомогти людям приймати більш обдумані фінансові рішення в умовах невизначеності.

З іншого боку, існують негативні аспекти впливу засобів масової інформації на споживчу поведінку під час збройного конфлікту. Постійний потік негативних новин може викликати психологічну напругу та погіршувати психічне здоров'я населення. Поширення недостовірної інформації, дезінформації та маніпуляцій може призводити до панічних покупок, ірраціональних рішень споживачів, що, у свою чергу, погіршує економічну ситуацію. К. Токарєва влучно зазначає, що в сучасних реаліях інформацію можна використовувати як інструмент дезорієнтації суспільства та впливу на соціально-економічну та суспільно-політичну ситуацію [6, с. 150]. Крім того, нерівний доступ до правдивої та корисної інформації для різних груп населення може посилювати соціальну нерівність.

У кризових умовах збройного конфлікту споживча поведінка зазнає суттєвих трансформацій. Споживачі схильні скорочувати витрати на розваги, товари розкоші та непріоритетні послуги, зосереджуючись на придбанні продуктів першої необхідності та засобів для забезпечення безпеки. Спостерігається зростання попиту на товари тривалого зберігання, такі як продукти харчування, медикаменти, засоби гігієни та захисту, що призводить до їх масового скуповування. Важливо відзначити, що змінюються пріоритети витрат: люди витрачають більше коштів на засоби забезпечення фізичної безпеки (наприклад, обладнання для укриттів) та інформаційні ресурси (телекомунікації, інтернет), щоб залишатися поінформованими про поточну ситуацію.

Бізнес-середовище також зазнає суттєвих змін у зв'язку зі зміщенням споживчого попиту. Компанії вимушені адаптуватися до нових умов, переорієнтовуючи виробництво та продаж на товари, що користуються підвищеним попитом. Необхідною стає адаптація маркетингових стратегій з урахуванням змінених пріоритетів споживачів, коригування маркетингових кампаній для підвищення ефективності та збереження лояльності клієнтів. Водночас, виникають ризики в ланцюгах постачання, що вимагають від бізнесу гнучкості та швидкої реакції для мінімізації втрат та забезпечення безперебійної роботи [7].

Держава відіграє ключову роль у забезпеченні економічної стабільності в умовах збройного конфлікту. Уряди мають регулювати ціни на товари першої необхідності, надавати підтримку підприємствам та фінансову допомогу населенню [8]. Важливим завданням є регулювання інформаційного простору, контроль поширення дезінформації та забезпечення правдивого інформування громадськості через офіційні канали. Також, держава повинна розробляти та впроваджувати програми соціального захисту для вразливих верств населення, які найбільше потерпають від наслідків збройного конфлікту.

Збройний конфлікт чинить масштабний та всебічний вплив на економіку країни, що відображається у низці ключових аспектів, серед яких: руйнування інфраструктури, трансформації у сфері виробництва та споживання, вплив на ринок праці, фінансовий сектор, зростання державних витрат та наслідки для міжнародних відносин. Згідно із звітами Світового банку, реконструкція пошкодженої інфраструктури може тривати роки або навіть десятиліття, вимагаючи значних фінансових інвестицій, обсяг яких може сягати мільярдів доларів залежно від масштабів руйнувань. Військові дії завдають суттєвого удару виробничим потужностям держави, змушуючи чимало підприємств припинити свою діяльність через безпосередню загрозу або пошкодження, що зумовлює скорочення обсягів виробництва, втрату робочих місць та зменшення доходів. Збройний конфлікт також спричиняє масштабні зміни на ринку праці, змушуючи значну кількість людей покидати свої домівки, що призводить до міграції робочої сили, дефіциту кваліфікованих кадрів та зростання рівня безробіття.

Для глибшого розуміння впливу медіа на споживчу поведінку під час військових дій проведено аналіз статистичних даних та соціологічних опитувань. Опитування показали, що в умовах збройного конфлікту більшість респондентів скорочують витрати на розваги та предмети розкоші, натомість збільшуючи витрати на товари першої необхідності та засоби захисту. Наприклад, згідно з даними дослідження компанії «Делойт», проведеного у 2022 році серед населення України, 65% респондентів зазначили, що значно зменшили витрати на розваги, тоді як 78% повідомили про збільшення витрат на продукти харчування тривалого зберігання та медикаменти [9].

Аналіз інформаційних потоків засвідчує, що медіа чинять значний вплив на споживчі рішення населення. Під час збройного конфлікту частота згадок про нестачу продовольства та засобів захисту у новинах корелює зі зростанням обсягів продажу таких товарів. Соціологічне опитування компанії «Делойт» також підтверджує, що 70% респондентів приймають рішення про покупки, спираючись на інформацію, отриману з медіа [9].

Постійний потік новин про війну та кризи негативно позначається на психоемоційному стані населення, підвищуючи рівень тривожності. Відповідно до даних дослідження, проведеного у 2023 році, 88% респондентів відчувають підвищений рівень стресу через постійне споживання інформації про збройний конфлікт. Це зумовлює зростання попиту на заспокійливі засоби, консультації психологів та інші послуги для підтримки психічного здоров 'я [10].

Бізнес-середовище також вимушене швидко адаптуватися до нових реалій. Багато компаній у зонах конфлікту переорієнтовують виробництво на товари першої необхідності або надають послуги, що відповідають новим потребам споживачів. Маркетингові стратегії також зазнають змін: зростає роль цифрових каналів комунікації, соціальних мереж та онлайн-реклами. Компанії намагаються підтримувати зв'язок зі своїми клієнтами через інтерактивні платформи, оперативно інформуючи про доступність товарів та послуг.

Держава відіграє ключову роль у забезпеченні економічної стабільності під час збройного конфлікту. Регулювання цін на товари першої необхідності, підтримка малого та середнього бізнесу, а також програми соціального захисту допомагають зменшити негативні наслідки для населення. Наприклад, у багатьох країнах, що перебувають у стані війни, уряди запроваджують субсидії на продукти харчування та медикаменти, щоб забезпечити їх доступність для населення [11].

На основі проведеного аналізу можна зробити кілька прогнозів щодо змін споживчої поведінки в умовах збройного конфлікту: по-перше, зростання попиту на товари першої необхідності. Продовольство, медикаменти та засоби захисту залишатимуться в пріоритеті для споживачів. По-друге, зниження попиту на розваги та розкішні товари. Витрати на дані категорії товарів будуть скорочуватися через невизначеність та економічні труднощі.

Підприємства будуть змушені змінювати свої стратегії та асортимент, щоб відповідати новим потребам споживачів. Наприклад, багато компаній у зонах конфлікту переходять на виробництво товарів першої необхідності або надають послуги, що відповідають новим потребам споживачів. Маркетингові стратегії також змінюються: зростає роль цифрових каналів комунікації, соціальних мереж та онлайн-реклами. Компанії намагаються підтримувати зв'язок зі своїми клієнтами через інтерактивні платформи, надаючи оперативну інформацію про доступність товарів та послуг [12].

Зважаючи на зазначене, пропонується низка рекомендацій, спрямованих на мінімізацію негативного впливу інформаційних каналів на споживчу поведінку в умовах збройного конфлікту:

для медіа важливо забезпечувати достовірну та збалансовану інформацію з метою запобігання паніці та дезінформації, а також підтримувати інформаційні кампанії, спрямовані на підвищення економічної грамотності населення;

для споживачів необхідний розвиток навичок медіаграмотності для критичного сприйняття інформації та прийняття обдуманих рішень щодо витрат;

бізнесу рекомендується адаптувати маркетингові стратегії, асортимент товарів і послуг до нових потреб споживачів, а також використовувати цифрові канали комунікації для підтримки зв'язку з клієнтами;

для держави важливо забезпечити економічну стабільність через регулювання цін, субсидії та програми соціального захисту, а також гарантувати доступність товарів першої необхідності для населення.

Висновки

Аналіз змін споживчої поведінки в умовах збройного конфлікту під впливом медіа дозволяє зробити кілька важливих висновків. Медіа відіграють ключову роль у формуванні громадської думки та поведін- кових реакцій споживачів під час збройного конфлікту. Інформаційний потік з новин, соціальних мереж та інших медіа-ресурсів впливає на те, як люди сприймають ситуацію, які товари вони вважають необхідними та як планують свої витрати. Позитивний аспект медіавпливу полягає в можливості оперативного інформування населення про важливі події, доступність товарів і послуг, а також у мобілізації суспільства через патріотичні повідомлення. Однак негативні наслідки дезінформації, поширення паніки та підвищення рівня стресу серед населення можуть значно ускладнити економічну ситуацію та погіршити психічне здоров'я людей. попит витрата поведінка споживач

Під час збройного конфлікту споживча поведінка змінюється кардинально. Люди більше орієнтуються на задоволення базових потреб, таких як продукти харчування, медикаменти та засоби захисту. Витрати на розваги, розкішні товари та послуги значно скорочуються. Накопичення товарів першої необхідності стає пріоритетом, що веде до тимчасових дефіцитів та підвищення цін. Така поведінка є логічною відповіддю на відчуття невизначеності та необхідності забезпечити базову безпеку.

Таким чином, для ефективного управління змінами у споживчій поведінці під час збройного конфлікту необхідно враховувати складний взаємозв'язок між медіа, економічними умовами та психоемоційним станом населення. Комплексний підхід, що включає взаємодію між державою, бізнесом, медіа та споживачами, є ключовим для підтримки стабільності та мінімізації негативних наслідків кризових ситуацій.

Вплив війни на економіку країни є комплексним і багатогранним. Війна призводить до значних руйнувань інфраструктури, змін у виробництві та споживанні, негативно впливає на ринки праці, фінансовий сектор та державні витрати. Міжнародні відносини також зазнають суттєвих змін, що ускладнює економічну ситуацію. Для мінімізації негативних наслідків війни необхідно розробляти та впроваджувати комплексні стратегії відновлення економіки, залучаючи міжнародну допомогу, стимулюючи внутрішнє виробництво та інвестиції у відновлення інфраструктури. Важливо також підтримувати фінансову стабільність та довіру до фінансових установ, забезпечуючи ефективне управління державним боргом та витратами.

Література

1. Smith J. Outsourcing, financialisation and the crisis. International Journal of Management Concepts and Philosophy. 2012. Vol. 6, no. 1/2. P. 19.

2. Brown C. Consumer Credit and the Propensity to Consume: Evidence from 1930. Journal of Post Keynesian Economics. 1997. Т. 19, № 4. С. 617-638.

3. Jones M. A., Taylor V. A. Marketer requests for positive post-purchase satisfaction evaluations: Consumer depth interview findings. Journal of Retailing and Consumer Services. 2018. Т. 41. С. 218-226.

4. Clark C. U. Attitudes towards peace operations: a structural analysis : Thesis submitted for the award of Doctor of Philosophy (PhD). United Kingdom, 2004. 24 p.

5. Green B. L. Evaluating the effects of disasters. Psychological Assessment. 1991. Vol. 3, no. 4. P. 538-546.

6. Токарєва К. Інформаційна безпека України в умовах воєнного стану. International scientific conference «Topical issues of modern jurisprudence»: conference proceedings, Czestochowa, 5-6 квіт. 2023 р. Riga, Latvia, 2023. С. 148-151.

7. White C., Yu T. Consumer-company identification: a review and empirical contribution. Management Research Review. 2024.

8. Suarez C., Black D. Surviving Violence: Transgressing Categories and Boundaries in Armed Conflicts. Stability: International Journal of Security & Development. 2014. No. 3(1): 26. P. 1-12.

9. Дослідження «Делойт» про споживацькі настрої українців. «Делойт» в Україні.

10. Високий рівень стресу через війну мають 88% українців. Укрінформ.

11. Williams K. Do International Sanctions Reduce Household and Government Consumption in Developing Countries?. South African Journal of Economics. 2020.

12. Taylor W. Interorganizational Learning: An Exploratory Study of Private-Public Partnerships. Seventh International Engaged Management Scholarship Conference, 2017.

References

1. Smith, J. (2012). Outsourcing, financialisation and the crisis. International Journal of Management Concepts and Philosophy, 6(1/2), 19.

2. Brown, C. (1997). Consumer Credit and the Propensity to Consume: Evidence from 1930. Journal of Post Keynesian Economics, 19(4), 617-638.

3. Jones, M. A., & Taylor, V. A. (2018). Marketer requests for positive post-purchase satisfaction evaluations: Consumer depth interview findings. Journal of Retailing and Consumer Services, 41, 218-226.

4. Clark, C. U. (2004). Attitudes towards peace operations: a structural analysis [Thesis submitted for the award of Doctor of Philosophy (PhD), University of Surrey].

5. Green, B. L. (1991). Evaluating the effects of disasters. Psychological Assessment, 3(4), 538-546.

6. Tokarieva, K. (2023). Informatsiina bezpeka Ukrainy v umovakh voiennoho stanu. U International scientific conference «Topical issues of modern jurisprudence»: (s. 148-151). Baltija Publishing.

7. White, C., & Yu, T. (2024). Consumer-company identification: a review and empirical contribution. Management Research Review.

8. Suarez, C., & Black, D. (2014). Surviving Violence: Transgressing Categories and Boundaries in Armed Conflicts. Stability: International Journal of Security & Development, (3(1): 26), 1-12.

9. Doslidzhennia «Deloit» pro spozhyvatski nastroi ukraintsiv. (2024). «Deloit» v Ukraini.

10. Vysokyi riven stresu cherez viinu maiut 88% ukraintsiv. (2023, 5 travnia). Ukrinform.

11. Williams, K. (2020). Do International Sanctions Reduce Household and Government Consumption in Developing Countries? South African Journal of Economics.

12. Taylor, W. (2017). Interorganizational Learning: An Exploratory Study of Private-Public Partnerships. Seventh International Engaged Management Scholarship Conference.

Размещено на Allbest.ru