Дезінформація як інструмент впливу на економіку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дезінформація як інструмент впливу на економіку

Оленченко Дмитро Владиславович

магістр, продюсер, CNN, м. Київ

Анотація

Робота присвячена дослідженню впливу дезінформації на економічні процеси в сучасному суспільстві. Визначено, що дезінформація є серйозною загрозою для економічної стабільності та процвітання держав, особливо в умовах глобальної економічної інтеграції та цифровізації. Вона має потенціал впливати на політичні рішення, суспільну думку та економічні процеси. Охарактеризовано потенційні наслідки дезінформації для економіки, зокрема викликання паніки на фінансових ринках, падіння цін на акції компаній, зниження інвестиційної привабливості країн та політичну нестабільність.

Проаналізовано різноманітні інструменти та методи поширення дезінформації, серед яких виокремлено технологію глибинних фейків, маніпуляції в соціальних медіа та використання вже існуючих соціальних і політичних розколів у суспільстві. Наведено приклади дезінформаційних кампаній та їхнього негативного впливу на економічні показники в Німеччині, Індії та Індонезії. Зокрема, згадано про «справу Лізи» у Німеччині, коли фейкова історія про зґвалтування дівчини мігрантами призвела до масових протестів, зростання ксенофобії та політичних потрясінь, які негативно вплинули на економічну стабільність країни.

Розглянуто комплексні стратегії ефективної протидії дезінформації, що передбачають розвиток медіаграмотності населення, впровадження новітніх технологій моніторингу та аналізу інформаційних потоків, співпрацю на міжнародному рівні та правове регулювання. Висвітлено роль центрів протидії дезінформації у виявленні та нейтралізації дезінформаційних загроз, а також згадано про діяльність Центру з протидії дезінформації в Україні.

Наголошено на необхідності консолідованих зусиль усіх зацікавлених сторін, зокрема урядів, приватного сектору, громадських організацій і громадян, для створення стійкого інформаційного середовища та забезпечення сталого економічного розвитку в епоху цифрових технологій. Уряди мають створювати відповідну нормативно-правову базу та забезпечувати її дотримання, технологічні компанії розробляти рішення для виявлення і нейтралізації фейків, громадські організації підвищувати рівень обізнаності, а громадяни критично ставитися до інформації та перевіряти факти.

Ключові слова: дезінформація, економічна стабільність, інформаційні загрози, ринкові настрої, економічна безпека, соціальні медіа.

Olenchenko Dmytro Vladyslavovych Master's degree, producer, CNN, Kyiv

DISINFORMATION AS A TOOL OF INFLUENCE ON THE ECONOMY

Abstract

This work is dedicated to the study of the impact of disinformation on economic processes in modern society. It has been determined that disinformation is a serious threat to the economic stability and prosperity of states, especially in the context of global economic integration and digitalization. Disinformation has the potential to influence political decisions, public opinion, and economic processes. The potential consequences of disinformation for the economy are characterized, including triggering panic in financial markets, declining company stock prices, reducing the investment attractiveness of countries, and causing political instability.

Various tools and methods of spreading disinformation are analyzed, including deepfake technology, manipulation in social media, and the exploitation of existing social and political divides in society. Examples of disinformation campaigns and their negative impact on economic indicators in Germany, India, and Indonesia are provided. Specifically, the «Lisa case» in Germany is mentioned, where a fake story about the rape of a girl by migrants led to mass protests, increased xenophobia, and political turmoil, negatively affecting the country's economic stability.

Comprehensive strategies for effectively countering disinformation are considered, which include developing media literacy among the population, implementing advanced technologies for monitoring and analyzing information flows, international cooperation, and legal regulation. The role of disinformation counteraction centers in identifying and neutralizing disinformation threats is highlighted, with reference to the activities of the Center for Countering Disinformation in Ukraine.

The necessity of consolidated efforts from all stakeholders, including governments, the private sector, civil society organizations, and citizens, to create a resilient information environment and ensure sustainable economic development in the digital age is emphasized. Governments need to create an appropriate regulatory framework and ensure its enforcement, technology companies should develop solutions for detecting and neutralizing fakes, civil society organizations should raise awareness, and citizens should critically assess information and verify facts.

Keywords: disinformation, economic stability, informational threats, market sentiments, economic security, social media.

Вступ

Постановка проблеми. Дезінформація є важливим інструментом впливу на економіку в умовах глобалізації та цифровізації. Вона може змінювати ринкові настрої, впливати на вартість активів, створювати паніку та змінювати економічні рішення. З огляду на зазначене, вивчення впливу дезінформації на економіку є пріоритетним завданням для науковців та практиків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика впливу дезінформації на економіку є предметом активного дослідження багатьох науковців, зокрема Н. Новицького, К. Животової, О.Самчинської та ін. Дослідження в даній галузі охоплюють різні аспекти, включаючи механізми поширення дезінформації, її вплив на ринкові настрої та економічну стабільність, а також методи боротьби з дезінформаційними кампаніями.

Дослідження підкреслюють важливість комплексного підходу до вивчення та боротьби з дезінформацією, враховуючи її вплив на різні аспекти економічної діяльності. Розробка стратегій для мінімізації негативних наслідків дезінформації є критично важливою для забезпечення економічної стабільності та зростання.

Метою статті є комплексний аналіз дезінформації як інструменту впливу на економічні процеси та розгляд ефективних стратегій протидії даному явищу в контексті забезпечення економічної стабільності та розвитку.

Виклад основного матеріалу

Інформація стала важливим чинником стабільного розвитку суспільства, яке отримує, використовує та поширює її. Водночас виникла і дезінформація, яка є серйозною загрозою для сучасного суспільства, особливо в умовах глобальної економічної інтеграції та цифровізації [1, с. 89]. Вона має потенціал впливати на політичні рішення, суспільну думку та економічні процеси. Хибні відомості використовуються різними суб'єктами, включаючи держави, компанії та окремих осіб, для досягнення власних цілей. Таке явище стало ще більш поширеним з розвитком цифрових технологій і соціальних медіа, які дозволяють швидко і ефективно розповсюджувати інформацію. Особливо актуальним дане питання стало під час пандемії COVID-19, коли фальшиві новини про вірус і вакцини значно вплинули на економічні рішення урядів і поведінку споживачів [2].

Важливо зазначити, що дезінформація може викликати не лише тимчасові економічні труднощі, але й тривалі наслідки для економічної стабільності та розвитку держав. Наприклад, неправдиві повідомлення можуть підривати довіру до урядових рішень і офіційних джерел інформації, що у свою чергу може призвести до соціальної та політичної нестабільності. В Україні приділяється значна увага протидії дезінформації, особливо в контексті національної безпеки та економічної стабільності. Згідно з рішенням

Ради національної безпеки і оборони України у 2021 році був створений Центр з протидії дезінформації. Його діяльність зосереджена на виявленні та нейтралізації дезінформаційних потоків, а також на протидії пропаганді та маніпулятивним впливам на суспільну думку. Важливо зазначити, що соціальні медіа залишаються одним з найпопулярніших джерел інформації в Україні, що робить їх основним середовищем для поширення дезінформації [3]. Такий крок є важливим для забезпечення національної безпеки та стійкості економіки держави.

Дезінформація - це навмисне поширення неправдивої або маніпулятивної інформації з метою введення в оману громадськості. Зазначене охоплює широкий спектр технологій та методів, які дозволяють ефективно поширювати неправдиву інформацію та впливати на суспільну думку і економічні рішення.

Один із найсучасніших інструментів створення дезінформації є технологія глибинних фейків (deepfakes). Зазначена технологія використовує штучний інтелект, зокрема алгоритми генеративних змагальних мереж (GANs), для створення фальшивих відео та аудіо. Такі матеріали можуть виглядати дуже переконливо, що робить їх потужним інструментом для маніпулювання громадською думкою та прийняттям економічних рішень. Наприклад, за допомогою глибинних фейків можна створити відео, де відомий політик робить заяви, яких він насправді не робив, що може призвести до значних політичних та економічних наслідків [4].

Дезінформація також може поширюватися через соціальні медіа, які надають платформу для швидкого та широкого розповсюдження інформації. Соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter та Instagram, дозволяють користувачам ділитися інформацією без будь-якого редакційного контролю, що робить їх ідеальним середовищем для поширення дезінформації. Під час пандемії COVID-19 фальшиві новини про дефіцит товарів спричинили масову паніку та неконтрольовані закупівлі, що призвело до розбалансування ринків та економічних втрат. Дослідження, що ґрунтується на аналізі 1,3 мільйона новинних статей з 36 країн, продемонструвало, як дезінформація впливала на прийняття рішень споживачами та економічні процеси в умовах пандемії. Це призвело до значних економічних втрат через нестачу товарів, зриви в ланцюгах поставок та зниження довіри до урядових заходів боротьби з пандемією [2; 5].

Ефективні дезінформаційні кампанії часто ґрунтуються на маніпуляціях з вже існуючими соціальними та політичними розколами в суспільстві. Їх мета - посилити конфлікти, дестабілізувати політичну та економічну ситуацію, а також підірвати довіру до влади та інституцій. Одним із прикладів подібних кампаній є «справа Лізи» в Німеччині [6]. У 2016 році в соціальних мережах поширилася фейкова історія про зґвалтування молодої дівчини мігрантами.

Така дезінформація призвела до масових протестів, зростання ксенофобії та політичних потрясінь, які негативно вплинули на економічну стабільність країни.

Політична дезінформація може викликати серйозні економічні наслідки. У країнах, де політична ситуація є нестабільною, дезінформаційні кампанії можуть спричинити масові заворушення та конфлікти, що негативно позначається на економіці. Так, в Індії та Індонезії політична дезінформація спричинила значні соціальні потрясіння, які негативно вплинули на економічний розвиток зазначених країн [7].

Таким чином, дезінформація є багатогранним явищем, яке використовує сучасні технології та соціальні платформи для досягнення своїх цілей. Її вплив на економіку може бути значним, тому важливо розуміти механізми її поширення та впроваджувати ефективні стратегії протидії.

Дезінформація може мати різноманітні економічні наслідки, здатні впливати як на макроекономічному рівні, так і на мікроекономічному рівні, викликаючи паніку на ринках, змінюючи вартість акцій, та призводячи до втрат у великих компаніях. Важливо зазначити, що такі наслідки можуть бути як безпосередніми, так і опосередкованими, що робить дезінформацію потужним інструментом економічного впливу.

Один із найпоширеніших наслідків дезінформації - це викликання паніки на фінансових ринках. Поширення фальшивих новин або маніпулятивної інформації може швидко вплинути на поведінку інвесторів, що призводить до раптових змін цін на акції та інші фінансові інструменти. Наприклад, якщо в Інтернеті з'являється неправдива інформація про банкрутство великої компанії, це може призвести до панічних продажів її акцій, що в свою чергу знижує їхню вартість та може викликати хвилю наслідків для інших компаній та ринків загалом.

Дезінформаційні кампанії можуть мати істотний негативний вплив на окремі компанії, сприяючи поширенню неправдивої інформації, що призводить до падіння цін на акції та втрати інвесторів. Внаслідок зазначеного може спостерігатися зменшення капіталізації компаній, їхня фінансова нестабільність та навіть банкрутство. Компанії, що стали об'єктами дезінформаційних атак, часто стикаються з труднощами у відновленні своєї репутації та довіри інвесторів, що може мати довготривалі економічні наслідки [8].

Дезінформація також може викликати політичну нестабільність, яка впливає на економічні показники. Наприклад, політична дезінформація в Індії та Індонезії спричинила масові заворушення та конфлікти, що негативно позначилося на економіці цих країн. Масові протести та соціальні конфлікти, викликані дезінформацією, можуть призводити до зниження інвестиційної привабливості країн, зниження економічної активності та зростання витрат на забезпечення громадського порядку [7].

Отже, дезінформація має широкий спектр економічних наслідків, що можуть бути як безпосередніми, так і довготривалими. Важливо впроваджувати ефективні стратегії протидії, зокрема розвивати медіаграмотність населення, використовувати новітні технології для моніторингу та аналізу інформаційних потоків, а також співпрацювати на міжнародному рівні для забезпечення інформаційної безпеки та економічної стабільності.

Для ефективної боротьби з дезінформацією необхідно впроваджувати комплексні стратегії, що охоплюють моніторинг та аналіз інформаційних потоків, розвиток медіаграмотності населення, а також застосування новітніх технологій для виявлення та знешкодження фальшивих новин. Важливо також співпрацювати з міжнародними організаціями та урядами для координації зусиль у протидії дезінформації [8].

Аналіз великих масивів даних за допомогою алгоритмів штучного інтелекту відкриває нові можливості для виявлення та протидії дезінформації. Даний підхід дозволяє ідентифікувати патерни поширення дезінформаційних повідомлень, прогнозувати їхнє поширення та своєчасно вживати заходів для нейтралізації загроз. Наприклад, під час пандемії COVID-19 було розроблено спеціальні алгоритми для аналізу мільйонів новинних статей та ідентифікації основних наративів дезінформації. Зазначені алгоритми здатні аналізувати тексти, зображення та відео, що допомагає виявляти фальшиві новини та попереджати їхнє поширення [2].

Розвиток медіаграмотності серед населення є ключовим елементом у боротьбі з дезінформацією. Медіаграмотність включає вміння критично оцінювати джерела інформації, розпізнавати фальшиві новини та розуміти, як працюють алгоритми соціальних медіа. Реалізація освітніх програм, тренінгів та кампаній з підвищення обізнаності може значно зменшити вплив дезінформації на суспільство. В Україні активно впроваджуються ініціативи, спрямовані на підвищення рівня медіаграмотності різних вікових груп, що сприяє кращому розумінню та аналізу отримуваної інформації громадянами.

Систематичний моніторинг та аналіз інформаційних потоків дозволяє виявляти та реагувати на дезінформаційні кампанії на ранніх стадіях. Використання спеціалізованих програмних засобів для моніторингу соціальних медіа та новинних сайтів допомагає ідентифікувати фальшиві новини та розуміти, як вони поширюються. Це дозволяє швидко вживати заходів для їхнього спростування та запобігання подальшому поширенню.

Співробітництво з міжнародними організаціями та урядами інших держав є невід'ємною складовою комплексної боротьби з дезінформацією. Воно передбачає обмін даними, проведення спільних розслідувань та координацію зусиль у нейтралізації дезінформаційних кампаній. Зокрема, на рівні Європейського Союзу функціонує низка програм та ініціатив, спрямованих на протидію дезінформації, що включають взаємодію з країнами-членами та іншими партнерами в різних регіонах світу [8].

Бібліометричні дослідження також можуть допомогти у виявленні основних тем і тенденцій у сфері дезінформації. Це дозволяє науковцям і політикам краще розуміти це явище та розробляти ефективні стратегії боротьби з ним. Систематичне вивчення наукових публікацій з проблематики дезінформації уможливлює визначення провідних напрямів досліджень та основних викликів, що постають перед суспільством у зазначеній сфері [2].

Важливу роль у боротьбі з дезінформацією відіграють центри протидії дезінформації, такі як Центр з протидії дезінформації в Україні. Ці центри займаються виявленням та протидією дезінформації, сприяють ефективній протидії пропаганді та маніпулюванню громадською думкою. Вони забезпечують здійснення заходів щодо протидії поточним і прогнозованим загрозам національній безпеці та національним інтересам в інформаційній сфері.

Впровадження правових заходів є важливим аспектом у боротьбі з дезінформацією. Це включає розробку та впровадження законодавства, яке передбачає відповідальність за поширення фальшивих новин та маніпулятивної інформації. Важливо також забезпечити ефективне виконання цих законів та співпрацювати з платформами соціальних медіа для запобігання поширенню дезінформації на їхніх платформах.

Висновки

дезінформація вплив економічний

Дезінформація є серйозною загрозою для економічної стабільності та процвітання сучасного суспільства. Її потенційний вплив на економіку є багатогранним і може мати довготривалі наслідки, зокрема, спричинити падіння цін на акції компаній, знизити інвестиційну привабливість країн та спровокувати політичну нестабільність. Для ефективної протидії дезінформації необхідно впроваджувати комплексні стратегії, які поєднують розвиток медіаграмотності населення, використання новітніх технологій моніторингу та аналізу інформаційних потоків, а також співпрацю на міжнародному рівні.

Лише за умови дотримання системного підходу та об'єднання зусиль урядів, приватного сектору, громадських організацій і громадян можна мінімізувати негативний вплив дезінформації. Уряди мають створювати відповідну нормативно-правову базу та забезпечувати її дотримання, технологічні компанії розробляти рішення для виявлення і нейтралізації фейків, громадські організації підвищувати рівень обізнаності, а громадяни критично ставитися до інформації та перевіряти факти.

Таким чином, боротьба з дезінформацією, як інструментом впливу на економіку, вимагає консолідованих зусиль усіх зацікавлених сторін. Лише за умови ефективної співпраці та впровадження комплексних заходів вдасться створити стійке інформаційне середовище та забезпечити сталий економічний розвиток в епоху цифрових технологій.

Література