Поведінкові інструменти як один із факторів повоєнного відновлення економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поведінкові інструменти як один із факторів повоєнного відновлення економіки України

Дорош Богдан Йосипович

аспірант, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ,

Анотація

У статті оцінено економічний вплив повномасштабного вторгнення росії в Україну, що охоплює як прямі збитки, завдані інфраструктурі, так і непрямі наслідки, такі як падіння ВВП і значний відтік робочої сили. З огляду на падіння реального ВВП України на 29,1% у 2022 році та значне переміщення населення, стратегічні політичні втручання є критично важливими для відновлення. Запропоновано комплексний підхід до сприяння репатріації громадян України та стимулювання сталого економічного відновлення, зосереджений на поведінкових та фінансових інструментах підштовхування.

Основні рекомендації включають запровадження податкових стимулів для залучення молодих людей та бізнесу до повернення в Україну за зразком успішної політики Польщі та Хорватії. Каскадна система ПДФО, що починається з 0% для осіб віком до 25 років і поступово підвищується, може мотивувати молодих людей повернутися і сприяти економічному зростанню. Для підприємств рекомендовано введення такого інструменту як інвестиційний податковий кредит, що стимулював би інвестиції у інновації та відновлення інфраструктури Також пропонується розширення кредитних програм «єОселя» для збільшення частки власності на житло серед малозабезпечених громадян шляхом включення в програму старої нерухомості.

Крім того, у статті пропонується створити державний Накопичувальний інвестиційний пенсійний фонд з чітким інвестиційним мандатом, який фінансуватиметься за рахунок внесків працівників та роботодавців. Спираючись на моделі таких країн, як Норвегія, Австралія та Франція, цей фонд інвестував би в низько ризикові державні облігації та акції найбільших світових корпорацій, а його наповнення збільшувалось за рахунок поведінко- вих інструментів підштовхування.

Інтеграція принципів поведінкової економіки, таких як теорія підштовхування, також підкреслює важливість заохочення бажаної економічної поведінки та прийняття ефективної політики. Використовуючи успішний досвід інших країн та впроваджуючи інноваційні інструменти, запропоновані стратегії спрямовані на відновлення інфраструктури України, сприяння довгостроковому економічному зростанню та підтримку сталої реінтеграції переміщених громадян.

Ключові слова: принципи поведінкової економіки, поведінкові інструменти, фінансові інструменти, інвестиційний податковий кредит, теорія підштовхування, оцінка, повоєнне відновлення, сталий розвиток

Abstract

повоєнне відновлення економіка україни

Dorosh Bohdan Yosypovych PhD student, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

BEHAVIOURAL INSTRUMENTS AS ONE OF THE FACTORS OF POST-WAR ECONOMIC RECOVERY IN UKRAINE

The article estimates the economic impact of a full-scale Russian invasion of Ukraine, covering both direct damage to infrastructure and indirect effects such as a drop in GDP and a significant outflow of labor. With Ukraine's real GDP expected to fall by 29.1% in 2022 and a significant population displacement, strategic policy interventions are critical for recovery. We propose a comprehensive approach to facilitate the repatriation of Ukrainian citizens and stimulate economic recovery, focusing on behavioral and financial nudges.

The main recommendations include the introduction of tax incentives to attract young people and businesses to return to Ukraine, based on the successful policies of Poland and Croatia. A cascading personal income tax system, starting at 0% for people under 25 and gradually increasing, could motivate young people to return and contribute to economic growth. For enterprises, the introduction of an investment tax credit is recommended to stimulate investment in innovation and infrastructure rehabilitation. It is also proposed to expand the "eHouse" loan program to increase homeownership among low-income citizens by including older real estate in the program.

In addition, the article proposes to create a state Investment Pension Fund with a clear investment mandate, financed by contributions from employees and employers. Based on the models of countries such as Norway, Australia, and France, this fund would invest in low-risk government bonds and shares of the world's largest corporations, and its content would be increased through behavioral nudging tools.

The integration of behavioral economics principles, such as nudge theory, also emphasizes the importance of encouraging desirable economic behavior and adopting effective policies. Using successful experiences from other countries and introducing innovative tools, the proposed strategies aim to rebuild Ukraine's infrastructure, promote long-term economic growth, and support the sustainable reintegration of displaced citizens.

Keywords: principles of behavioural economics, behavioural instruments, financial instruments, investment tax credit, nudge theory, evaluation, post-war recovery, sustainable development

Постановка проблеми

Комплексний економічний вплив повномасш- табного російського вторгнення в Україну ще не повністю визначений. Необхідно оцінити як прямі збитки, такі як руйнування інфраструктури, так і непрямі наслідки, включаючи падіння ВВП, зупинку інвестицій, відтік робочої сили та збільшення витрат на оборону та соціальні послуги після завершення конфлікту. Вже зараз з даних Державної служби статистики визначено, що реальний ВВП України впав на 29,1% у 2022 році, а інфляція досягла 26,6%, згідно з даними Національного банку України. До 2023 року ситуація стабілізувалася, а інфляція знизилася до 5,1%, проте НБУ прогнозує прискорення інфляції до 8,2% у 2024 році [1]. Зростання ВВП у 2023 році склало 5,3%, але прогноз на 2024 складає всього 3% зростання [2]. Тим не менш, це є лише скромним відновленням після значних втрат у 2022 році [3].

Нещодавні оцінки, проведені різними організаціями, дали кількісну оцінку поточних економічних втрат. Дані Міністерства економіки та Інституту KSE показують, що станом на січень 2024 року війна завдала Україні загальних втрат інфраструктури на суму 155 мільярдів доларів. Це понад 211 000 транспортних засобів, 250 000 житлових одиниць, 3 800 навчальних закладів, 1 300 лікарень та 16 000 одиниць громадського транспорту, які були зруйновані або пошкоджені [4]. Незважаючи на значні матеріальні втрати для економіки України, тимчасове скорочення населення, що триває, становить більш серйозну загрозу для післявоєнного відновлення економіки. Це стосується як громадян на тимчасово окупованих територіях, так і українців, які покинули країну як біженці.

Згідно з даними Агентства ООН у справах біженців станом на 19 квітня 2024 року, у світі було зареєстровано 6,47 млн. українських біженців, з яких 5,93 млн. - у країнах Європи та 541 тис. - в інших країнах [5]. Станом на квітень 2024 року до п'ятірки найбільших країн, які приймають українських біженців, увійшли Німеччина, Польща, Чехія, Велика Британія та Іспанія. Загалом, відповідно до даних Міжнародного валютного фонду, з початку повномасштабного вторгнення населення України скоротилося на 19,02%. На кінець 2021 року населення становило 40,998 млн осіб, а на кінець 2023 року воно скоротилося до 33,36 млн. У 2022 році населення скоротилося на 5,970 мільйона і ще на 1,829 мільйона у 2023 році [6].

Для відновлення не лише інфраструктури, а й сталого розвитку всієї економіки України, важливим напрямом державної політики має стати репатріація українців. Ми пропонуємо впровадити в діяльність уряду України поведінкові інструменти, які можуть сприяти поверненню наших громадян та бізнесу. Центральним інструментом вбачаємо застосування теорії підштовхування, прикладом якої є її використання у Великій Британії та Сполучених Штатах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теорія "підштовхування" була створена поведінковим економістом та Нобелівським лауреатом Річардом Талером та юристом Кассом Санстейном [7]. Вона є концепцією поведінкової економіки, яка припускає, що незначні зміни в політиці можуть суттєво впливати на прийняття рішень індивідами у передбачуваний спосіб, не забороняючи жодних варіантів і не змінюючи суттєво економічні стимули. Теорія виступає за створення середовища, яке природним чином спрямовує людей до найбільш вигідної поведінки чи рішень. Вона широко застосовується в державній політиці для заохочення просоціальних моделей поведінки.

Дослідженнями впливу застосування теорії підштовхування на рівні державної політики займались такі вчені, як: Галсворт у податкові сфері [8], Сандерс у сфері охорони здоров'я [9], Грут в освітній сфері [10], та Бернаці у пенсійній політиці [11].

Метою статті є оцінка економічного впливу повномасштабного вторгнення росії в Україну та пропозиція низки поведінкових інструментів податкової, кредитної та фінансової політики для сприяння репатріації українських громадян, стимулювання сталого економічного зростання та відбудови національної інфраструктури. Спираючись на успішні міжнародні поведінкові моделі та включаючи такі стратегії, як податкові стимули, кредитні та пенсійні програми, стаття прагне забезпечити надійну основу для економічного відновлення та довгострокової стабільності України.

Виклад основного матеріалу

Для комплексного відновлення не лише інфраструктури, а й всієї економіки України, ключовим елементом державної політики має стати репатріація українців. Важливим є те, що більшість українських біженців працездатного віку і можуть принести значну користь національній економіці. Цю ініціативу не варто відкладати до завершення військових дій, а розпочати негайно, включно із зусиллями щодо повернення приблизно 3 мільйонів трудових мігрантів, які виїхали з України до 2022 року.

За останні два десятиліття поведінкова економіка набула широкого теоретичного вивчення, а поведінкові інструменти вже застосовуються на практиці на макрорівні [12]. Запропоновано інтеграцію поведінкових інструментів у діяльність уряду України, які могли б сприяти поверненню наших громадян та підприємств. Центральним інструментом є застосування теорії підштовхування, прикладом якої є її реалізація у Великій Британії та США. Уряду було б доцільно створити групу поведінкових економістів, подібну до Behavioral Insights Team у Великій Британії [13], яка б консультувалася з відповідними міністерствами щодо впровадження змін у трьох пріоритетних сферах - податковій, кредитній та фінансовій - з метою заохочення українських біженців повертатися на батьківщину.

Податкові стимули мають бути спрямовані не лише на повернення громадян, а й бізнесу. Ще до повномасштабного вторгнення спостерігався щорічний відтік молодих працездатних людей до країн ЄС, зокрема до Польщі. Ця тенденція зберігається і може прискоритися з відкриттям кордонів після війни. Тому вкрай важливо мотивувати молодь повертатися і залишатися в Україні, щоб допомогти у відновленні країни та її економічному зростанні. Одним із способів досягти цього є скасування податку на доходи фізичних осіб для молодих людей. Цю ідею з 2019 року реалізують сусідні країни, такі як Польща та Хорватія. Польська модель передбачає скасування податку на доходи фізичних осіб для людей віком до 26 років з доходом до 20 тис. євро на рік, тоді як хорватська модель повністю скасовує податок для осіб віком до 25 років і знижує його на 50% для осіб віком від 25 до 30 років.

Новостворений департамент поведінкових досліджень в українському уряді має запровадити модель, що підходить для України, спираючись на приклади Польщі та Хорватії. Запропоновано каскадну систему оподаткування доходів, починаючи з 0% для осіб віком до 25 років і збільшуючи її згодом, із встановленням верхньої межі заробітної плати на рівні, що вдвічі перевищує середню по країні.

Для бізнесу держава через Міністерство цифрової трансформації вже створила унікальну податкову зону Diia.City для технологічних компаній, які займаються розробкою програмного забезпечення, кібербезпекою, робототехнікою та іншими технологічними галузями. Податкові ставки для резидентів є сприятливими: податок на доходи фізичних осіб становить 5%, єдиний соціальний внесок - 22% від мінімальної заробітної плати, військовий збір - 1,5%, а корпоративні податки - 9% на виведений капітал або 18% на прибуток.

Надання таких податкових пільг виключно технологічним компаніям виправдано стрімким зростанням та збільшенням частки ІТ-послуг у ВВП України, але дискримінує інші сектори економіки. Хоча на ІТ-індустрію припадає 41,5% загального експорту послуг і вона приносить понад 7 мільярдів доларів в економіку, ігнорування податкових пільг для інших секторів стримує їхній розвиток та конкурентоспроможність. Тому запропоновано запровадити інвестиційний податковий кредит на науково- дослідні та дослідно-конструкторські роботи в Україні. Цей інструмент широко використовується в провідних країнах світу, складаючи від 0,17% ВВП в Японії до 0,39% у Франції, і дозволяє компаніям відшкодувати від 4,74% до 17,41% їхніх загальних витрат на НДДКР. Залежно від країни, застосування цього інструменту може охоплювати як усі сектори економіки, так і окремі галузі, наприклад, відновлювану енергетику. Запропоновано детальну модель запровадження інвестиційного податкового кредиту в Україні, зосередивши увагу на НДДКР, енергоефективних технологіях, регіональних соціальних проектах та інноваційних інвестиціях у модернізацію основних засобів. Скористатися цим інструментом може будь-яке підприємство, зареєстроване в Україні, незалежно від розміру та форми власності, а загальний розмір податкового кредиту базується на досвіді провідних країн світу [14].

Кредитні стимули мають сприяти поверненню українців, які втратили або не мають нерухомого майна в межах країни. Володіння житлом прив'язує людей до місця проживання, зменшуючи ймовірність їхнього виїзду. Це явище спостерігається навіть під час бойових дій, коли частина громадян відмовляється залишати свої домівки у зонах конфлікту. Більше того, емігранти, які мають власність в Україні, залишаються більш прив'язаними до своєї батьківщини. Згідно з дослідженням Барбари Янцевич, польські емігранти часто зберігають або купують нерухомість у Польщі через соціальні та емоційні причини, а не суто фінансові [15]. У Східній Європі такі країни, як Україна, Чехія, Словенія та Болгарія, до початку повномасштабного вторгнення мали високий рівень домоволодіння, що перевищував 80%. Натомість у Західній Європі цей показник нижчий - від 50% у Німеччині до 78% в Іспанії [16].

Наразі точна кількість українців, які втратили свої домівки через руйнування або тимчасову окупацію, невідома. Наявні дані свідчать про близько 250 тис. пошкоджених або зруйнованих одиниць житла та 6,4 мільйона біженців. Таким чином, забезпечення житлом значної кількості громадян, які втратили свої домівки, є критично важливим. Існуюча державна програма "Відновлення" має на меті допомогти громадянам, чиє житло було пошкоджено внаслідок конфлікту, відремонтувати або відновити їхнє майно. Однак її бюджет обмежений 350 тис. грн для власників квартир і 500 тис. грн для власників будинків, що є недостатнім для відбудови або придбання нового житла. Бюджетні обмеження України та затримка з отриманням коштів на відновлення від міжнародних донорів і заморожених російських активів до постконфліктного періоду загострюють цю проблему. Станом на квітень 2024 року за програмою єВідновлення було виплачено 10 мільярдів гривень допомоги. Всього ж заплановано допомогти 300 тис. громадян.

Більш ефективним інструментом для збільшення кількості власників житла є надання пільгових кредитів на купівлю нерухомості, що також сприятиме економічному зростанню. Наразі програма "ЄОселя" надає кредити на доступне житло під 3% річних у гривні для пільгових категорій, зокрема військовослужбовців за контрактом, медичних працівників, освітян та науковців. Для інших громадян, які не мають власного житла, відсоткова ставка становить 7%. Однак для пільгових категорій нерухомість має бути молодшою за 10 років, а для інших - молодшою за 3 роки. Через вищу вартість новобудов порівняно зі старим житлом, багатьом громадянам відмовляють у кредитах за програмою "ЄОселя" через недостатній рівень доходів. Як наслідок, лише 5 855 громадян отримали пільгові кредити в перший рік дії програми у 2023 році, при цільовому показнику у 12 тис. на 2024 рік. Таким чином, розширення програми на старіше житло та підвищення обізнаності про неї може допомогти більшій кількості малозабезпечених громадян отримати житло. Це заохочуватиме громадян залишатися в країні або повертатися до неї, що позитивно вплине на економічне зростання.

Фінансові інструменти в пенсійній політиці можуть допомогти підвищити зацікавленість громадян не лише в поверненні на батьківщину, але й у виведенні частини своїх заробітків з тіні. Нинішня пенсійна система України - це трирівнева структура, яка ще не запрацювала в повній мірі. Перший рівень - це солідарна система, де всі кошти, зібрані з бізнесу та громадян, негайно виплачуються нинішнім пенсіонерам, і жодна частина цих коштів не інвестується в активи, що приносять дохід, такі як акції, облігації чи нерухомість.

Другий рівень має на меті створення системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яка повинна була запрацювати ще у 2012 році. Ця система передбачає спрямування частини єдиного соціального внеску на персональний рахунок у державному Накопичувальному інвестиційному фонді, який інвестуватиме ці кошти в різні активи для захисту від інфляції та отримання інвестиційного доходу. У майбутньому громадяни також зможуть спрямовувати ці обов'язкові накопичення до недержавних пенсійних фондів. Третій рівень - це недержавні пенсійні фонди, які надають послуги з накопичення пенсій усім повнолітнім громадянам. На момент написання цієї дисертації в Україні діяло 63 недержавних пенсійних фонди, 45 з яких знаходяться в Києві.

Для України вкрай важливо врешті-решт запустити другий рівень пенсійної системи, зокрема, відкрити державний Накопичувальний інвестиційний пенсійний фонд з чітким інвестиційним мандатом. Такі державні фонди широко функціонують у всьому світі, а найстаріший з них був створений на початку 19-го століття. Окрім західних країн, державні інвестиційні пенсійні фонди існують у Сінгапурі, Малайзії, Чилі, Індії, Південній Африці, Бразилії та інших країнах. П'ять найбільших державних інвестиційних пенсійних фондів знаходяться в Норвегії, США та Японії, кожен з яких управляє понад 1 трлн доларів. Заслуговує на увагу модель Австралії, де понад 500 державних і приватних пенсійних фондів об'єднані в одну асоціацію, яка управляє більш ніж $3,7 трлн.

На відміну від Норвегії, яка фінансує свій державний пенсійний фонд за рахунок доходів від продажу нафти і газу, Україна повинна формувати свій державний пенсійний інвестиційний фонд за рахунок внесків працівників і роботодавців, як це було заплановано з 2004 року. Починаючи з невеликого відсотка від заробітної плати у 2-4%, подібно до австралійського підходу, це допоможе громадянам адаптуватися до програми та побудувати довіру. Громадяни повинні мати можливість обирати, куди вкладати кошти - в державні чи приватні пенсійні фонди під наглядом держави. Крім того, можна розглянути гібридний підхід, подібний до французького, коли прибуткові державні підприємства, що генерують дивіденди, корпоратизуються, а державна частка передається до державного пенсійного інвестиційного фонду для реінвестування. Стратегія фонду має розподіляти кошти порівну між низькоризиковими державними облігаціями України та провідних світових держав і акціями найбільших світових та українських корпорацій.

Для підвищення ефективності другого рівня пенсійної системи слід застосувати поведінковий підхід. Працівники могли б добровільно погодитися відраховувати додатковий відсоток від своєї заробітної плати не під час підвищення зарплати, а, наприклад, коли вони починають працювати на новій роботі. Цей поведінковий механізм довів свою ефективність у США і має бути запроваджений в Україні під час запуску другого рівня пенсійної системи.

Висновки

Для відновлення не лише інфраструктури, а й економіки в цілому, репатріація українців має стати ключовою державною політикою. Ця ініціатива має розпочатися негайно, не чекаючи закінчення військових дій, і включати зусилля з повернення приблизно 3 мільйонів трудових мігрантів, які виїхали до 2022 року. Поведінкові інструменти мають бути інтегровані в діяльність уряду для сприяння поверненню громадян і бізнесу, спираючись на теорію підштовхування, яка успішно застосовується у Великій Британії та США. Створення команди поведінкових економістів для консультування з питань податкової, кредитної та фінансової політики могло б заохотити українських біженців до повернення.

Податкові стимули мають бути орієнтовані як на громадян, так і на бізнес. До повномасштабного вторгнення спостерігався щорічний відтік молодих працездатних людей до країн ЄС, зокрема до Польщі. Ця тенденція, ймовірно, збережеться і навіть прискориться після війни. Таким чином, мотивація молодих людей повертатися і залишатися в Україні має вирішальне значення для економічного відновлення і зростання. Одним із методів є скасування податку на прибуток для молоді за прикладом Польщі та Хорватії. Крім того, розширення існуючих програм, таких як Diia.City для технологічних компаній, на інші сектори, а також запровадження інвестиційного податкового кредиту для досліджень і розробок може значно посилити економічну стійкість України. Такий комплексний підхід, що використовує як поведінкові, так і фінансові інструменти, має важливе значення для успішної репатріації та реінтеграції українських громадян, сприяючи сталому економічному зростанню.

Кредитні стимули також слід використовувати для допомоги українцям, які втратили або не мають власності в країні. Володіння власністю заохочує людей залишатися на одному місці, що є критично важливим для економічної стабільності. Програму "ЄОселя", яка пропонує доступні кредити на житло під 3% річних для певних категорій громадян, слід розширити, включивши до неї старі об'єкти нерухомості та підвищити рівень обізнаності населення. Це могло б допомогти більшій кількості малозабезпечених громадян отримати житло, заохочуючи їх залишатися в Україні або повертатися до неї, що позитивно вплинуло б на стале економічне зростання.

Фінансові інструменти в пенсійній політиці також можуть відігравати значну роль у заохоченні громадян повернутися та легалізувати свої заробітки. Нинішня трирівнева пенсійна система України ще не запрацювала в повному обсязі. Вкрай важливо запустити другий рівень, створивши державний Накопичувальний інвестиційний пенсійний фонд з чітким інвестиційним мандатом. Цей фонд має фінансуватися за рахунок внесків працівників та роботодавців. Реалізація цих пенсійних реформ разом із поведінковими механізмами заохочення додаткових добровільних внесків суттєво підтримала б економічну реінтеграцію громадян України.

Подальші дослідження мають вивчити довгостроковий вплив запропонованих поведінкових та фінансових інструментів на економічне відновлення України, зосередившись на їх ефективності. Порівняльні дослідження з успішними міжнародними моделями можуть дати уявлення про найкращі практики, а вивчення ширшого застосування поведінкової економіки у формуванні політики може визначити додаткові стратегії для заохочення бажаної економічної поведінки.

Література:

1. Інфляційний звіт Національного банку України за квітень 2024 року [Електронний ресурс] // Національний банк України. - 2024. - Режим доступу до ресурсу: https:// bit.ly/3K4zLov

2. Коментар Національного банку щодо рівня облікової ставки у квітні 2024 року [Електронний ресурс] // Національний банк України. - 2024. - Режим доступу до ресурсу: https://bit.ly/3V1KhmT

3. Коментар Національного банку щодо зміни реального ВВП у 2023 році [Електронний ресурс] // Національний банк України. - 2024. - Режим доступу до ресурсу: https://bit.ly/4aoqDG6

4. Оцінка збитків [Електронний ресурс] // KSE Institute. - 2024. - Режим доступу до ресурсу: https://damaged.in.ua/damage-assessment

5. Звіт ООН по ситуації з українськими біженцями [Електронний ресурс] // Організація об'єднаних націй. - 2024. - Режим доступу до ресурсу: https://data.unhcr.org/ en/ situations/ukraine

6. Світові економічні перспективи, квітень 2024 [Електронний ресурс] // Міжнародний валютний фонд. - 2024. - Режим доступу до ресурсу: https://bit.ly/3QOWPM2

7. Thaler, R. H., & Sunstein, C. R. (2009). Nudge: Improving decisions about health, wealth, and happiness. Penguin.

8. Hallsworth, M. (2014). The use of field experiments to increase tax compliance. Oxford Review of Economic Policy, 30(4), 658-679.

9. Sanders, M., & Hallsworth, M. (2015). 10| Applying Behavioral Economics in a Health Policy Context. Behavioral Economics and Public Health, 45.

10. Groot, B., Sanders, M., Rogers, T., & Bloomenthal, E. (2017). I get by with a little help from my friends: Two field experiments on social support and attendance in further education colleges in the UK. The Behavioral Insights Team.

11. Benartzi, S., & Thaler, R. H. (2013). Behavioral economics and the retirement savings crisis. Science, 339(6124), 1152-1153.

12. Талавиря, М., & Дорош, Б. (2021). Розвиток макроекономічних моделей заснованих на поведінковій економіці: проблеми та подальші дослідження. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель, (4), 18-26.

13. James, S. (2015). The Contribution of the UK's Behavioural Insights Team. International Journal of Applied Behavioral Economics (IJABE), 4(2), 53-70.

14. Лубковський, С. А., & Дорош, Б. (2017). Інвестиційний податковий кредит як інструмент гармонізації приватних та суспільних інтересів. Журнал «Ринок Цінних Паперів України» №, 5, 6.

15. Jancewicz, B. (2023). Real estate in the home country: Why Polish migrants keep properties in Poland. International Migration, 61(5), 289-302.

16. Goodman, L. S., & Mayer, C. (2018). Homeownership and the American dream. Journal of Economic Perspectives, 32(1), 31-58.

References:

1. Inflyatsiynyi zvit Natsionalnoho banku Ukrayiny za kviten 2024 roku [Inflation Report of the National Bank of Ukraine for April 2024]. (n.d.) bit.ly/3K4zLov. Retrieved from: https://bit.ly/3K4zLov [In Ukrainian]

2. Komentar Natsionalnoho banku shchodo rivnya infliatsiyi za kviten 2024 roku [Commentary of the National Bank on the level of the discount rate in April 2024]. (n.d.) bit.ly/3V1KhmT. Retrieved from: https://bit.ly/3V1KhmT [In Ukrainian]

3. Komentar Natsionalnoho banku shchodo zminy realnoho VVP u 2023 rotsi [Commentary of the National Bank on the change in real GDP in 2023] (n.d.) bit.ly/4aoqDG6. Retrieved from: https://bit.ly/4aoqDG6 [In Ukrainian]

4. Otsinka zbytkiv [Assessment of losses] (n.d.) damaged.in.ua/damage-assessment. Retrieved from: https://damaged.in.ua/damage-assessment [In Ukrainian]

5. UN Report on the Situation of Ukrainian Refugees [Electronic resource] // United Nations. 2024: https://data.unhcr.org/en/situations/ukraine

6. World Economic Outlook, April 2024 [Electronic resource] // International Monetary Fund. - 2024: https://bit.ly/3QOWPM2

7. Thaler, R. H., & Sunstein, C. R. (2009). Nudge: Improving decisions about health, wealth, and happiness. Penguin.

8. Hallsworth, M. (2014). The use of field experiments to increase tax compliance. Oxford Review of Economic Policy, 30(4), 658-679.

9. Sanders, M., & Hallsworth, M. (2015). 10| Applying Behavioral Economics in a Health Policy Context. Behavioral Economics and Public Health, 45.

10. Groot, B., Sanders, M., Rogers, T., & Bloomenthal, E. (2017). I get by with a little help from my friends: Two field experiments on social support and attendance in further education colleges in the UK. The Behavioral Insights Team.

11. Benartzi, S., & Thaler, R. H. (2013). Behavioral economics and the retirement savings crisis. Science, 339(6124), 1152-1153.

12. Talavyrya, M., & Dorosh, B. (2021). Development of macroeconomic models based on behavioral economics: issues and further research. Zemleustriy, kadastr i monitorynh zemel,(4), 18-26.

13. James, S. (2015). The Contribution of the UK's Behavioural Insights Team. International Journal of Applied Behavioral Economics (IJABE), 4(2), 53-70.

14. Lubkovskyi, S., & Dorosh, B. (2017). Inestytsiynyi podatkovyi kredyt yak instrument harmonisatsiyi pryvatnykh ta suspilnykh interesiv [Investment tax credit as an instrument for the harmonization of private and public interests]. Zhurnal «Rynok tsinnykh paperiv v Ukrayini» - Journal «SecuritiesMarket of Ukraine» №, 5, 6 [in Ukrainian].

15. Jancewicz, B. (2023). Real estate in the home country: Why Polish migrants keep properties in Poland. International Migration, 61(5), 289-302.

16. Goodman, L. S., & Mayer, C. (2018). Homeownership and the American dream. Journal of Economic Perspectives, 32(1), 31-58.

Размещено на Allbest.ru