Інтеграція штучного інтелекту в економічній і соціальній системі: глобальний огляд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтеграція штучного інтелекту в економічній і соціальній системі: глобальний огляд

Грачов Олексій Антонович

Анотація

У статті проаналізовано глобальні тенденції та виклики інтеграції штучного інтелекту в економічні та соціальні системи. Проведено детальний аналіз концепції штучного інтелекту (ШІ) та його ролі в економічній і соціальній сферах на глобальному рівні. Проаналізовано основні визначення та підходи до інтелекту, охарактеризовано його як функцію людської свідомості, що реалізується через систему алгоритмів, включаючи самонавчання і обґрунтування рішень. Описано класифікацію ШІ, що розділена на три категорії: системи для розв'язання завдань, що традиційно вимагають людського інтелекту; системи для роботи в умовах відсутності альтернативних рішень; та системи, здатні заміщати експертні людські системи.

Визначено стратегічне значення ШІ у ключових економічних секторах, таких як виробництво, фінанси, логістика та охорона здоров'я, де ШІ сприяє оптимізації процесів, підвищенню продуктивності та зниженню витрат. У виробничій сфері, наприклад, автоматизація за допомогою роботизованих систем та інтелектуальних алгоритмів дозволяє компаніям досягати високої точності та ефективності в управлінні ресурсами.

У фінансовому секторі ШІ революціонізував процеси аналізу даних, управління ризиками та індивідуалізації клієнтських послуг, вносячи суттєві зміни в методи ведення бізнесу. У соціальній сфері, ШІ знаходить застосування в освіті та охороні здоров'я, де він вносить зміни в методи навчання та діагностики. У освітньому процесі ШІ сприяє розвитку адаптивних навчальних систем, що можуть індивідуалізувати процес навчання відповідно до потреб та особливостей кожного студента. В медицині, використання ШІ для аналізу медичних даних підвищує точність діагностики та ефективність лікування, дозволяючи лікарям розробляти більш точні та персоналізовані лікувальні плани. Сформовано висновки, що впровадження ШІ сприяє підтримці сталого розвитку та оптимізації якості життя на глобальному рівні.

Ключові слова: штучний інтелект, економічна та соціальна системи, стратегія, освіта, технології.

Abstract

Hrachov Oleksii Antonovich

INTEGRATION OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE IN THE ECONOMIC AND SOCIAL SYSTEM: A GLOBAL OVERVIEW

The article analyzes global trends and challenges of integrating artificial intelligence into economic and social systems.

A detailed analysis of the concept of artificial intelligence (AI) and its role in the economic and social spheres at the global level was carried out. The main definitions and approaches to intelligence are analyzed, it is characterized as a function of human consciousness, which is implemented through a system of algorithms, including self-learning and justification of decisions. The classification of AI is described, which is divided into three categories: systems for solving tasks that traditionally require human intelligence; systems for work in the absence of alternative solutions; and systems capable of replacing expert human systems.

The strategic importance of AI has been identified in key economic sectors such as manufacturing, finance, logistics and healthcare, where AI contributes to optimizing processes, increasing productivity and reducing costs. In the manufacturing sector, for example, automation with the help of robotic systems and intelligent algorithms allows companies to achieve high accuracy and efficiency in resource management.

In the financial sector, AI has revolutionized the processes of data analysis, risk management, and personalization of client services, making significant changes in business methods. In the social sphere, AI finds application in education and health care, where it makes changes in teaching and diagnostic methods. In the educational process, AI contributes to the development of adaptive learning systems that can individualize the learning process according to the needs and characteristics of each student. In medicine, the use of AI to analyze medical data increases the accuracy of diagnosis and the effectiveness of treatment, allowing doctors to develop more accurate and personalized treatment plans. The conclusions were drawn that the introduction of AI contributes to the support of sustainable development and optimization of the quality of life at the global level.

Keywords: artificial intelligence, economic and social systems, strategy, education, technologies.

Актуальність дослідження

Штучний інтелект (далі - ШІ) істотно модифікує структуру сучасних економічних і соціальних систем, вносячи фундаментальні зміни у методи ведення бізнесу, управління ресурсами та міжособистісні взаємодії. Розвиток технологій в останні декілька десятиліть, особливо в сферах обробки даних, машинного навчання та автоматизації, сприяв інтеграції ШІ у різні аспекти людської діяльності. Ці технологічні досягнення не лише збільшують продуктивність виробничих процесів та послуг, але й відкривають нові перспективи для соціального розвитку.

Глобальний аналіз показує значні розбіжності у стратегіях впровадження ШІ та їх ефективності між країнами та регіонами. Розвинені країни, такі як США, Китай і країни Європейського Союзу, активно інвестують у дослідження та розробки в області штучного інтелекту, застосовуючи ці технології у промисловості, охороні здоров'я та фінансових послугах. Водночас, країни з менш розвиненою економікою зіштовхуються з викликами, зумовленими обмеженими ресурсами та інфраструктурними бар'єрами, однак вони прагнуть адаптувати ШІ для вирішення місцевих проблем, таких як управління природними ресурсами та підвищення якості освіти. штучний інтелект економічний соціальний

Адаптація ШІ також породжує дискусії щодо етичних, правових та соціальних імплікацій. Важливо аналізувати вплив використання таких технологій на робочі місця, конфіденційність, безпеку та соціальну справедливість. Враховуючи це, розвиток ШІ вимагає комплексного підходу з боку державних установ, освітніх інституцій та приватного сектору для створення стійких та етично обґрунтованих стратегій, які б враховували інтереси усіх сторін суспільства.

Отже, глобальний огляд інтеграції штучного інтелекту в економічні та соціальні системи вказує не тільки на технологічні досягнення та виклики, але й на необхідність розглядати ШІ як важливий інструмент для забезпечення сталого розвитку і соціального прогресу в умовах глобалізації.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

В сучасній науковій літературі величезний внесок у розуміння феномену штучного інтелекту зробили такі видатні вчені, як Н. Бостром, Р.Е. Беллман, Р. С. Енгельмор, Н.Дж. Нільсон, В. Ручкін, В. Фулін, П. Уінстон, тощо. Детальні дослідження окремих аспектів розвитку, імплементації та застосування технологій штучного інтелекту проводилися як міжнародними експертами (Ч. Беббідж, П. Норвіг, С.Рассел, О. Романко, А. Тьюрінг, Е.Фейгенбаум та інші), так і науковцями з України (М. Глибовець, М. Єфремов, Г. Іванченко, А.Матвійчук, Г. Машлій, Г. Мосій, О. Олецький, М. Пельчер, А. Петренко, О. Подгаєцький, Д. Попов, М. Шаховська, та інші).

Однак, у контексті сучасних наукових дебатів, простежується відсутність спеціалізованих досліджень, які б систематично вивчали процеси інтеграції штучного інтелекту в економічні та соціальні системи, зокрема, з акцентом на специфіку українського контексту, що ставить перед науковою спільнотою завдання глибшого аналізу даної проблематики з метою формування ефективних стратегій адаптації сучасних технологічних рішень у різних сферах діяльності.

Мета статті - аналіз глобальних тенденцій та викликів інтеграції штучного інтелекту в економічні та соціальні системи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Осмислення концепції штучного інтелекту, вважаємо за необхідне розпочати з аналізу основоположного поняття «інтелекту». Згідно з домінуючими в академічному середовищі уявленнями, інтелект являє собою функцію людської свідомості, що реалізується через систему алгоритмів. Ці алгоритми забезпечують процеси самонавчання, базуючись на доступній інформації, набутих знаннях, суспільних нормах, а також особистому досвіді. Вони дозволяють інтелекту вирішувати задачі, що постають перед ним, проводити самодіагностику та обґрунтовувати прийняті рішення [2; 5; 12]. Незважаючи на існування понад п'ятдесяти різних визначень штучного інтелекту в сучасній міжнародній науковій спільноті, універсальне прийняття єдиного визначення все ще не відбулося. Наш аналіз різноманітних дефініцій дозволяє умовно класифікувати штучний інтелект на три змістовні групи (рис. 1):

Рис. 1 Класифікація визначень штучного інтелекту за трьома основними групами"

Виходячи з даних, представлених в сучасній науковій літературі, поняття штучного інтелекту трансформувалося в загальноприйняте уявлення про нього як про «чорну скриньку», що наділена специфічними атрибутами: нейроморфність або традиційну структуру, здатну до адаптивного навчання і самонавчання; вміння розпізнавати та синтезувати мову і зображення; наявність штучних сенсорних систем [8; 9 ].

Згідно з міжнародним стандартом ISO/IEC TR 24028:2020, штучний інтелект визначається як здатність інженерних систем здобувати, обробляти та застосовувати знання та навички [10].

Видання Encyclopedia Britannica описує штучний інтелект як можливість цифрових комп'ютерів або комп'ютерно керованих роботів виконувати завдання, які зазвичай асоціюються з інтелектуальною діяльністю істот [7].

Oxford English Dictionary інтерпретує штучний інтелект як прояв комп'ютерами чи іншими машинами інтелектуальної поведінки та описує це як напрямок досліджень [11].

Collins Online Dictionary визначає цей термін як тип технології, що сприяє інтелектуальній діяльності машин, аналогічній людському мисленню, і визнав термін «штучний інтелект» словом року 2023 [1].

У рамках актуальних досліджень в галузі штучного інтелекту на території України, колектив вчених з Інституту проблем штучного інтелекту при Міністерстві освіти і науки України та Національної академії наук України сформулював всебічне визначення в контексті проекту «Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні (2023-2030)». Воно представлено наступним чином: штучний інтелект виступає в ролі функції штучної свідомості, реалізованої через систему алгоритмів, що є самонавчальною на основі доступної інформації, набутих знань, правил та законів суспільства, та її досвіду. Така система не лише здатна генерувати нові знання для виконання людських завдань, але й володіє здатністю до самодіагностики та обґрунтування прийнятих рішень [4, с. 15].

Керівник даного проекту, А. Шевченко, вказує на первинне завдання, яке полягає у створенні електронної системи, спроможної симулювати штучну свідомість, аналогічно функціональному механізму людської свідомості. Водночас, штучна свідомість машини розглядається науковцем як об'єкт специфічного наукового аналізу. Відповідно до викладеного вибору та інтерпретації ключових особливостей штучного інтелекту, представлених вищеназваним проектом, у рамках нашого дослідження ці аспекти будуть розглядатися у зазначеному контексті.

На сьогоднішній день у світі здійснено лише ініціальні та часткові розробки у сфері штучного інтелекту, а міжнародна наукова спільнота тільки стоїть на порозі створення повноцінної версії штучного інтелекту, що зможе володіти атрибутами, індигенними для людського інтелекту. За даними вітчизняних науковців, в Україні використання штучного інтелекту переважно обмежене ведучими організаціями у галузях промисловості, інформаційно- комунікаційних та фінансових технологій, при цьому значна частина цих розробок ґрунтується на міжнародних проектах [4, с. 66]. Деякі з цих розробок, виготовлених на території нашої країни, мають інтелектуальні права, що належать зарубіжним корпораціям.

У грудні 2020 року Уряд України прийняв Концепцію розвитку штучного інтелекту до 2030 року, яка визначає основні напрямки його застосування у дев'яти ключових секторах. В освітній сфері Концепція фокусується на створенні спеціалізованих програм для педагогів та розвитку цифрової грамотності. В економічній галузі плани включають покращення бізнес-клімату та розвиток інфраструктури ШІ. В областях кібербезпеки та інформаційної безпеки передбачено створення систем захисту та нейтралізації загроз. ШІ також застосовується в військовому секторі для підтримки управління та збору інформації, а в публічному управлінні - для цифрової ідентифікації та аналізу діяльності чиновників. У сфері охорони здоров'я та правосуддя планується впровадження цифрових платформ для обслуговування населення та вдосконалення правових технологій [3].

Таким чином, стратегічне впровадження штучного інтелекту в Україні охоплює широкий спектр діяльності, від освіти до оборони, і передбачає інтеграцію цих технологій у ключові сфери національного розвитку.

У контексті нашого дослідження, важливо зазначити, що штучний інтелект (ШІ) стає ключовим елементом у трансформації економічних систем, особливо у контексті автоматизації та оптимізації виробництва. Використання ШІ в цих процесах починається з здатності алгоритмів аналізувати великі обсяги даних, що відкриває можливості для більш ефективного управління ресурсами та оптимізації логістичних ланцюгів. Наприклад, компанії, такі як Amazon, використовують передові системи штучного інтелекту для прогнозування попиту та оптимізації складського господарства, що значно знижує час обробки замовлень та підвищує задоволеність клієнтів.

Одним з прикладів впливу ШІ на виробництво є впровадження роботизованих систем у виробничі лінії. Наприклад, автомобільні заводи, такі як ті, що належать Tesla, інтегрували високорозвинені роботизовані лінії збірки, які забезпечують не тільки швидше виробництво, але й більш високу точність та якість кінцевої продукції. Такі інновації дозволяють компаніям не лише знижувати оперативні витрати, але й забезпечувати більшу адаптивність у відповідь на зміни в попиті та умовах ринку.

Крім того, ШІ сприяє підвищенню ефективності управління запасами. Застосування алгоритмів машинного навчання для аналізу історичних даних продажів та сезонних коливань дозволяє точніше прогнозувати майбутній попит, тим самим знижуючи ризики надлишку або нестачі товарів. Це не тільки збільшує рентабельність, але й підвищує загальну задоволеність споживачів за рахунок забезпечення необхідними товарами у потрібний час.

У фінансовому секторі штучний інтелект (ШІ) виступає як значний інноваційний ресурс, особливо в аспектах аналізу ризиків, управління інвестиціями та персоналізації банківських послуг. ШІ підвищує ефективність фінансових операцій, автоматизуючи та оптимізуючи процеси, які традиційно вимагали значних трудових витрат і часу.

Зокрема, інтелектуальні алгоритми революціонізували аналіз ризиків, дозволяючи фінансовим інститутам краще оцінювати кредитоспроможність клієнтів. Це здійснюється за допомогою машинного навчання, що аналізує історичні дані та виявляє потенційні патерни, що можуть вказувати на майбутні неплатежі. Наприклад, JPMorgan Chase використовує систему COiN, що заснована на ШІ для автоматизації аналізу юридичних документів, що покращує якість та швидкість прийняття рішень щодо позик [6].

Щодо управління інвестиціями, ШІ дозволяє інвестиційним фондам та приватним інвесторам використовувати алгоритми для проведення складних розрахунків та моделювання різних інвестиційних сценаріїв. Ці системи можуть виявляти недооцінені активи на ринку, аналізуючи великі обсяги даних у реальному часі, що дозволяє реагувати на ринкові зміни миттєво. Програми, такі як BlackRock's Aladdin, використовуються для управління активами, надаючи інвесторам інструменти для аналізу портфеля та оцінки ризиків.

Персоналізація банківських послуг за допомогою ШІ також змінила взаємодію клієнтів з фінансовими установами. ШІ здатний аналізувати поведінку користувачів і пропонувати індивідуалізовані банківські продукти, наприклад, кредитні картки з оптимальними ставками чи інвестиційні плани, які відповідають їхньому фінансовому профілю та цілям, що значно покращує досвід клієнтів та підвищує їхнє задоволення послугами, сприяючи збільшенню лояльності та залучення нових клієнтів.

В соціальних системах, штучний інтелект (ШІ) вносить значні зміни в освітній процес, трансформуючи традиційні методи навчання в напрямку більш адаптивних та індивідуалізованих підходів. Особливо важливою стає роль ШІ у розвитку адаптивного навчання, де програмні рішення здатні налаштовуватися на унікальні освітні потреби кожного учня, створюючи персоналізований досвід, який може відповідати їхнім темпам розвитку та стилям навчання.

Одним з прикладів ефективного застосування ШІ в освіті є платформи, які використовують машинне навчання для аналізу відповідей студентів та адаптації навчальних матеріалів відповідно до їхніх потреб. Наприклад, система Knewton або платформа DreamBox Learning, які аналізують дії учнів під час роботи з матеріалами та адаптують подальший контент для оптимізації процесу навчання. Це дозволяє учням, студентам рухатися власними темпами, забезпечуючи більш глибоке розуміння предмету.

Крім того, використання віртуальних помічників, які базуються на ШІ, стає дедалі популярнішим у підтримці вчителів та студентів. Ці системи можуть виконувати роль тьюторів, відповідаючи на запитання студентів та надаючи додаткові ресурси для самостійного вивчення. Наприклад, програма Jill Watson, розроблена в Georgia Tech, використовується для автоматичного надання відповідей на запитання студентів в онлайн-курсах, знижуючи навантаження на викладачів і забезпечуючи студентам миттєвий зворотній зв'язок.

Таким чином, інтеграція ШІ у освітній процес не тільки сприяє індивідуалізації навчання, але й вносить значний вклад у підвищення якості освітніх послуг, роблячи навчання більш доступним та ефективним для широкого кола учнів.

У сфері охорони здоров'я штучний інтелект (ШІ) відіграє революційну роль, сприяючи точності діагностики, персоналізації лікування та загалом підвищенню якості медичних послуг. Інтелектуальні системи, засновані на ШІ, використовуються для аналізу медичних даних, що дозволяє передбачати ризики захворювань та надавати важливу підтримку лікарям у процесі прийняття клінічних рішень.

Одним з прикладів використання ШІ в медицині є системи комп'ютерного зору для аналізу медичних зображень. Наприклад, алгоритми глибокого навчання, які аналізують рентгенівські знімки або МРТ, можуть виявляти ознаки патологій, таких як пухлини або тромби, з точністю, що іноді перевищує можливості людського ока. Це значно покращує точність діагностування та забезпечує більш швидке виявлення захворювань, що критично важливо для ефективного лікування.

Ще один важливий аспект використання ШІ у медицині -- персона- лізація лікування. Інтелектуальні системи можуть аналізувати великі обсяги даних про пацієнтів, включаючи генетичну інформацію, що допомагає розробляти індивідуальні лікувальні плани. Наприклад, в онкології ШІ допомагає визначати, які лікувальні стратегії будуть найефективнішими для конкретного генетичного профілю пухлини пацієнта, сприяючи більш ціленаправленому та менш токсичному лікуванню.

Крім того, ШІ допомагає підтримувати лікарів у прийнятті клінічних рішень шляхом надання рекомендацій, заснованих на найновіших медичних дослідженнях та доказовій медицині. Це здійснюється через аналіз великих даних, де ШІ може виявляти закономірності та зв'язки, які можуть не бути очевидними для людського аналізу. Наприклад, системи, такі як IBM Watson Health, допомагають медичним фахівцям визначати найбільш підходящі методи лікування, виходячи з історії хвороби пацієнта і актуальних медичних знань.

Таким чином, штучний інтелект не тільки значно підвищує ефективність медичного діагностування та лікування, але й сприяє більш персоналізованому підходу до охорони здоров'я, що є ключовим фактором у підвищенні якості медичних послуг на глобальному рівні. На основі проведеного аналізу систематизуємо отримані дані у табл.1.

Таблиця 1. Вплив штучного інтелекту на економічні та соціальні системи

В економічній та соціальній системі штучний інтелект стає незамінним інструментом для забезпечення стійкого розвитку та підвищення якості життя на глобальному рівні. Проте, на шляху масштабної інтеграції ШІ існують значні виклики, включаючи необхідність управління ризиками, пов'язаними з конфіденційністю даних, етичними дилемами та змінами на ринку праці, які можуть викликати опір з боку суспільства. Відтак, розвиток відповідних правових та етичних норм стає вирішальним для забезпечення, що переваги від використання ШІ будуть максимізовані, а негативні наслідки мінімізовані.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) у економічні та соціальні системи відіграє ключову роль у відкритті нових можливостей для підвищення продуктивності та поліпшення якості життя. Застосування ШІ сприяє оптимізації бізнес- процесів, покращує освітні методики та підвищує ефективність медичного обслуговування, водночас пропонуючи рішення для автоматизації рутинних задач. Таке впровадження технологій може змінити звичні підходи до вирішення соціальних і економічних проблем, сприяючи сталому розвитку та відкриваючи нові шляхи для інновацій.

Враховуючи сучасні виклики, стратегічний підхід до впровадження ШІ має включати активну співпрацю між урядами, академічними спільнотами та приватним сектором для розробки всебічних нормативних рамок, які б враховували як потенційні можливості, так і ризики. В результаті, забезпечення належного регулювання та дотримання етичних стандартів стане ключем до ефективної та справедливої інтеграції штучного інтелекту у майбутнє нашого суспільства, відкриваючи шлях до нової ери технологічного прогресу.

Література

1. Кузьомко В.М., Бурангулова В.В. Можливості використання штучного інтелекту в діяльності сучасних підприємств. Економіка та суспільство, 2021. No32.

2. Максименко С.Д. Генеза здійснення особистості. Київ : Видавництво ТОВ «КММ», 2006. 240 с.

3. Про схвалення Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2020 р. No 1556-р.

4. Стратегія розвитку штучного інтелекту в У країні: монографія / За заг. ред. А.І. Шевченка. Київ: ТПТТТТ 2023. 305 с.

5. Aggarwal C.C. Artificial Intelligence. Springer International Publishing. 2021.

6. Economic impacts of artificial intelligence (AI). // EPRS | European Parliamentary Research Service. 2019. С. 8.

7. Encyclopedia Britannica.

8. Exarchos K.P. , Aggelopoulou A., Oikonomou A., Biniskou T., Beli V., Antoniadou E., Kostikas K. Review of Artificial intelligence techniques in chronic obstructive lung disease. Journal of BiomedicalandHealth Informatics, 2022. 26(5), 2331-2338.

9. Knight K., Zhang C., Holmes G., Zhang M.-L. Artificial Intelligence. Second CCF International Conference, ICAI 2019, Xuzhou, China, August 22-23, 2019, Proceedings, Springer Singapore, 2019.

10. Oxford English Dictionary.

11. Roberto, E., Stanford, В., Levin,L., Schmidt,S. Artificial Intelligence Applicationsin Telecommunications and other network industries, Telecommunications Policy, 2020. 44(6).

References

1. Kuzomko V.M., Buranhulova V.V. (2021) Mozhlyvosti vykorystannia shtuchnoho intelektu v diialnosti suchasnykh pidpryiemstv [Possibilities of using artificial intelligence in the activities of modern enterprises]. Ekonomika ta suspilstvo, 2021, 32.

2. Maksymenko S.D. (2006) Heneza zdiisnennia osobystosti [The genesis of the realization of personality]. Kyiv : Vydavnytstvo TOV «KMM».

3. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini [On the approval of the Concept of the development of artificial intelligence in Ukraine]. Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 02 hrudnia 2020 r. No 1556-r.

4. Shevchenka A.I. (2023) Stratehiia rozvytku shtuchnoho intelektu v Ukraini [Strategy for the development of artificial intelligence in Ukraine]: monohrafiia. Kyiv: IPShI,.

5. Aggarwal C.C. (2021) Artificial Intelligence. Springer International Publishing. 2021.

6. Economic impacts of artificial intelligence (AI). // EPRS | European Parliamentary Research Service. 2019.

7. Encyclopedia Britannica.

8. Exarchos K.P. , Aggelopoulou A., Oikonomou A., Biniskou T., Beli V., Antoniadou E., Kostikas K. (2022) Review of Artificial intelligence techniques in chronic obstructive lung disease. Journal of Biomedical and Health Informatics, 26(5), 2331-2338.

9. Knight, K., Zhang, C., Holmes, G., Zhang, M.-L. (2019). Artificial Intelligence. Second CCF International Conference, ICAI, Xuzhou, China, August 22-23, 2019, Proceedings, Springer Singapore, 2019.

10. ISO/IEC TR 24028:2020 Information technology. Artificial intelligence.

11. Oxford English Dictionary.

12. Roberto E., Stanford В., Levin L., Schmidt S. (2020) Artificial Intelligence Applicationsin Telecommunications and other network industries, Telecommunications Policy. 44(6).

Размещено на Allbest.ru