Інституційна трансформація і нові форми трудових відносин в контексті діджиталізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

ТОВ «Спецдетальсервіс»

Інституційна трансформація і нові форми трудових відносин в контексті діджиталізації

Сікорський Юрій Миколайович кандидат економічних наук, працівник

м. Київ

Анотація

Складові механізму економіки, зокрема, ринок праці, перебуває під впливом глибинних змін, що спричинені екзогенними та ендогенними драйверами. Одним з ключових чинників цих змін є інституційні трансформації. Метою статті є аналіз основних аспектів інституційної трансформації та нових форм трудових відносин у рамках діджиталізації з формуванням інструментарію подолання цих викликів. Стаття досліджує інституційний контекст, що впливає на діяльність бізнесу в ключі змін на ринку праці, зокрема, розширення використання цифрових технологій, інвестицій в екологічно чисті технології, підвищення соціальної відповідальності бізнесу. Згідно з дослідженням WEF, бізнес прогнозує, що ці зміни матимуть найбільший позитивний вплив на створення робочих місць, тоді як деякі нові технології, такі як агротехнології нового покоління, цифрові платформи та електронна комерція, можуть призвести до витіснення робочих місць. Згідно даних WEF до 2027 р. рівень автоматизації зросте до 42%, з найбільшим рівнем автоматизації у сферах обробки інформації та даних, що безпосередньо вплине на стан ринку праці та появу нових трудових відносин. Зауважено, що управління інституційною трансформацією в розрізі формування нових трудових відносин в умовах діджиталізації потребує комплексного інструментарію. В даному ключі запропоновано інструментарій, що включає аналіз поточного стану організації, стратегічне планування, адаптацію організаційної структури, інноваційні підходи до управління персоналом, технологічні рішення, забезпечення безпеки та конфіденційності, моніторинг та оцінку, управління змінами, створення культури інновацій та врахування соціальних аспектів і відповідальності. Акцентовано, що даний підхід забезпечить ефективне впровадження нових форм трудових відносин та стійкий розвиток організації. Запропонована стаття може бути корисним дослідникам і аналітикам ринку праці, бізнес асоціаціям, органам влади різного рівня. Перспективи подальших досліджень включають вивчення державної політики на ринку праці зі врахуванням

Ключові слова: інституційна трансформація; ринок праці; діджиталі- зація; технологічні зміни; трудові відносини.

Abstract

Sikorskyi Yurii Mykolayovych PhD in Economics, Employee, Spetsdetalservis LLC, Institute of International Relations, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv,

INSTITUTIONAL TRANSFORMATION AND NEW FORMS OF LABOUR RELATIONS IN THE CONTEXT OF DIGITALISATION

The components of the economic mechanism, including the labour market, are undergoing profound changes caused by exogenous and endogenous drivers. One of the key factors of these changes is institutional transformations. The purpose of the article is to analyse the main aspects of institutional transformation and new forms of labour relations in the context of digitalisation, and to develop tools to overcome these challenges. The article examines the institutional context that affects business activities in the context of changes in the labour market, in particular, the increased use of digital technologies, investments in environmentally friendly technologies, and increased social responsibility of business. According to the WEF study, businesses predict that these changes will have the greatest positive impact on job creation, while some new technologies, such as next-generation agritechnologies, digital platforms and e-commerce, may lead to job displacement. According to the WEF, by 2027, the level of automation will increase to 42%, with the highest level of automation in the areas of information and data processing, which will directly affect the labour market and the emergence of new labour relations. It is noted that the management of institutional transformation in the context of the formation of new labour relations in the context of digitalisation requires a comprehensive toolkit. In this vein, the author proposes a toolkit that includes analysis of the current state of the organisation, strategic planning, adaptation of the organisational structure, innovative approaches to human resource management, technological solutions, security and confidentiality, monitoring and evaluation, change management, creation of a culture of innovation and consideration of social aspects and responsibility. It is emphasised that this approach will ensure effective implementation of new forms of labour relations and sustainable development of the organisation. The article may be useful for researchers and analysts of the labour market, business associations, and authorities of various levels. Prospects for further research include the study of state policy in the labour market, taking into account

Keywords: institutional transformation; labour market; digitalisation; technological changes; labour relations.

Постановка проблеми

Сучасний світ переживає період значних змін, викликаних швидким розвитком технологій та діджиталізацією. Одним із найбільш вагомих аспектів цього процесу є інституційна трансформація і нові форми трудових відносин, що виникають у відповідь на цифрові інновації. Впровадження технологій штучного інтелекту, автоматизації та великих даних суттєво змінює структуру ринку праці, сприяючи появі нових професій та трансформуючи традиційні форми зайнятості. Діджиталізація, як глобальний процес, вносить істотні зміни в економічні, соціальні та політичні інститути. З одного боку, діджиталізація створює нові можливості для підвищення продуктивності праці, оптимізації управлінських процесів, покращення умов праці. З іншого боку, діджиталізація спричиняє появу нових викликів, пов'язаних з адаптацією працівників до нових умов, зростанням безробіття серед некваліфікованої робочої сили та необхідністю перегляду існуючих нормативно-правових актів. Інституційна трансформація в контексті діджиталізації включає зміни у трудових відносинах, способах організації праці та управлінських підходах. Нові форми зайнятості, такі як віддалена робота, фріланс, гіг-економіка, тощо стають все більш поширеними. Ці зміни вимагають від роботодавців та працівників гнучкості та здатності швидко адаптуватися до нових реалій. Важливим аспектом є аналіз впливу діджиталізації на соціальну нерівність та рівень доходів різних груп населення. Виникає необхідність розробки нових підходів до навчання та підвищення кваліфікації працівників, щоб забезпечити їхню конкурентоспроможність на ринку праці. В даному контексті також виділяється роль держави у регулюванні нових форм трудових відносин та забезпеченні соціального захисту працівників в умовах цифрової економіки, що в комплексі зумовлює нагальність досліджуваного питання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанню інституційних змін в механізмі економіки, в т.ч. в розрізі ринку праці та формування нових трудових відносини присвячено ряд досліджень українських і зарубіжних вчених. Туль С. [1] розглядає ключові аспекти розвитку нових форм праці в умовах діджиталізації. Автор підкреслює, що діджиталізація значно впливає на світовий ринок праці, створюючи нові можливості та виклики. Зокрема, зростає популярність дистанційної роботи, фріланс, гіг-економіки. Висвітлено питання адаптації традиційних інституцій праці до нових умов та необхідність розробки нових регулятивних механізмів. Наголошено, що для ефективного функціонування ринку праці в умовах діджиталізації необхідні гнучкість та адаптивність з боку роботодавців і працівників.

Робота [2] зосереджується на аналізі соціально-трудових прав в умовах цифровізації. Автори досліджують, як цифровізація впливає на права працівників, зокрема на право на гідні умови праці, захист особистих даних, тощо. Окрему увагу приділено питанням зміни трудових відносин, новим викликам у сфері зайнятості та необхідності адаптації законодавства до нових цифрових змін в частині захисту прав працівників.

Пищуліна О. [3] розглядає основні тенденції розвитку цифрової економіки та її вплив на соціально-трудові відносини. Автор аналізує ризики, пов'язані з цифровізацією, такі як автоматизація робочих місць, нерівність в доступі до цифрових технологій, та вплив на зайнятість. Важливою частиною дослідження є аналіз соціальних детермінант, що впливають на адаптацію суспільства до цифрових змін. Автор наголошує на необхідності розробки політик, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків цифровізації та забезпечення соціальної справедливості.

Робота [4] досліджує трансформації соціально-трудової сфери під впливом цифровізації. Увага зосереджується на комплексі різних аспектів змін, включаючи впровадження нових технологій у виробничі процеси, зміни в структурі зайнятості, нові форми організації праці. Особливу увагу приділено питанням підвищення кваліфікації працівників, розвитку цифрових компетенцій та адаптації інституційної бази до нових умов. Акцентовано, що успішна трансформація соціально-трудової сфери вимагає комплексного підходу, який включає співпрацю між державою, роботодавцями та працівниками.

Herrero D. [5] розглядає трансформацію німецької економічної моделі в контексті стратегічних рішень фірм та структурних змін. Дослідження підкреслює важливість адаптації компаній до нових умов через впровадження технологічних інновацій та зміну структурних підходів до управління. Автор зазначає, що інституційні зміни в Німеччині сприяли адаптації ринку праці до нових економічних реалій, що в свою чергу впливає на трудові відносини. Стратегічні рішення фірм стають ключовими чинниками у формуванні нових трудових моделей та підходів до роботи.

Bethencourt C., Perera-Tallo F. [6] досліджують зв'язок між секторальними та інституційними структурними змінами. Робота підкреслює, що зміни в структурі економіки, спричинені технологічним розвитком та діджиталіза- цією, мають глибокий вплив на інституційні рамки та трудові відносини. Наголошено, що структурні зміни не лише змінюють економічну діяльність в різних секторах, але й вимагають адаптації інституційних норм і правил для ефективного функціонування ринку праці в нових умовах.

Abbott P., Tarp F., Wu C. [7] розглядають структурну трансформація, технологічні зміни та зайнятість у В'єтнамі. Автори досліджують, як технологічні інновації та структурні зміни впливають на ринок праці та трудові відносини країни. Зазначається, що технологічний прогрес і впровадження нових технологій можуть сприяти створенню нових робочих місць, але також викликають потребу в адаптації навичок працівників та зміні інституційних підходів до трудових відносин. В'єтнам, як приклад країни, що розвивається, демонструє важливість інтеграції інституційних змін у процес структурної трансформації.

Gollin D., Kaboski J. [8] надають огляд сучасних поглядів на структурну трансформацію, включаючи аналіз новітніх досліджень. Автори висвітлюють, як діджиталізація та технологічні інновації змінюють економічну структуру та впливають на трудові відносини. Зазначається, що нові форми трудових відносин виникають як відповідь на зміни в економічних структурах, зокрема через впровадження нових технологій та автоматизації. Ці зміни вимагають перегляду інституційних норм та підходів до регулювання ринку праці.

De Massis A. та інші [9] досліджують роль інституційних ризиків у контексті змін у сімейних підприємствах та їх вплив на зайнятість. Автори підкреслюють, що інституційні ризики можуть мати значний вплив на рішення щодо зайнятості, особливо в сімейних фірмах, які, як правило, більш вразливі до змін у екзогенному середовищі. Це дослідження вказує на важливість врахування інституційного контексту при аналізі змін у трудових відносинах. інституційний трудовий діджиталізація бізнес

Porzio T., Rossi F., Santangelo G. [10] акцентують на людському аспекті структурної трансформації, аналізуючи, як зміни в структурі економіки впливають на зайнятість і продуктивність. Дослідження підкреслює, що технологічні зміни та діджиталізація можуть сприяти як створенню нових робочих місць, так і втраті існуючих, залежно від адаптивності працівників та підприємств до нових умов.

Дослідження [11] розглядає структурну трансформацію в зайнятості та продуктивності праці. Проаналізовано, як зміни в структурі економіки, зокрема перехід від сільськогосподарського до індустріального та сервісного секторів, впливають на загальну продуктивність та зайнятість. Відзначено, що діджиталізація сприяє прискоренню цих процесів, змінюючи вимоги до навичок працівників та створюючи нові виклики для ринку праці.

Borgersen T., King R. [12] аналізують промислову структуру та ріст безробіття в перехідних економіках, вказуючи на те, що структурні зміни можуть призводити до погіршення стану безробіття, особливо в економіках, що перебувають у стадії переходу від планової до ринкової системи. Дослідження підкреслює необхідність розробки політик, що сприяють зменшенню негативних наслідків структурних змін на ринку праці, особливо в контексті сучасних технологічних змін.

Aleksin G. [13] вказує на першочерговій ролі інституційних змін в механізмі повоєнного відновлення економіки України в усіх аспектах механізму економіки. Привернуто увагу до важливості врахування елементу людського капіталу в формуванні рішення про пріоритети та напрямки відбудови.

Мета статті - проаналізувати ключові аспекти інституційної трансформації та нових форм трудових відносин у контексті діджиталізації, виявити основні тенденції та виклики, а також запропонувати можливі шляхи вирішення проблем, що виникають у процесі цифрових змін.

Виклад основного матеріалу

Інституційні трансформації відбувається під впливом екзогенних і ендогенних факторів впливу. За даними дослідження WEF [14], бізнес прогнозує значний вплив кількох макротрендів на свою діяльність (рис.1). Бізнес визначає, що найбільш вагомий вплив на їх організацію матиме розширення використання нових технологій і цифрового доступу, ці тенденції визнані найбільш важливими для понад 85% опитаних організацій. Важливими також є стандарти ESG (екологічні, соціальні та управлінські стандарти), які широко застосовуються в організаціях. Наступні за значенням макротенденції - це макроекономічні фактори, а саме зростання вартості життя, повільне економічне зростання. Інвестиції в т.зв. зелений перехід займають важливе місце на думку бізнесу.

Рис. 1 Ключові макротенденції, що спричиняють зміни на ринку праці Джерело: побудовано на основі даних дослідження WEF [14].

Роботодавці прогнозують вплив цих макротенденцій на зайнятість у своїх організаціях. Найбільший позитивний вплив на створення робочих місць, за прогнозами бізнесу, матимуть інвестиції в екологічно числі технології, застосування стандартів ESG та локалізація ланцюгів постачання. Водночас очікується часткове витіснення робочих місць внаслідок цифровізації, наприклад, в сучасному сільськогосподарському бізнесі.

Технології змінюють не тільки спосіб нашої роботи, але й зміст роботи, необхідні навички та робочі місця. Опитування WEF [14] показало, що серед найбільш популярних технологій для впровадження протягом наступних 5 років є великі дані (75% респондентів), хмарні обчислення (75%) та штучний інтелект (75%). З точки зору зайнятості, більшість технологій сприятимуть створенню нових робочих місць. Найбільше зростання очікується від аналітики великих даних, технологій управління змінами клімату та кібербезпеки. Однак деякі технології, такі як агротехнології (60%), цифрові платформи та додатки (70%), електронна комерція та цифрова торгівля (75%), викликатимуть значні зміни на ринку праці, з потенційним витісненням робочих місць в одних компаніях і створенням нових робочих місць в інших.

Діджиталізація також змінює стану ринку праці та навички, необхідні для роботи. Опитування WEF [14] показало, що на сьогодні 34% всіх бізнес- завдань виконуються машинами, тоді як решта 66% виконуються людьми. Цей показник збільшився лише на 1% з 2020 р., що свідчить про переважання доповнення людської праці машинами, а не повної автоматизації. Аналітиками WEF [14] прогнозується, що до 2027 р. рівень автоматизації зросте до 42%, з найбільшим рівнем автоматизації у сферах обробки інформації та даних (65%).

В рамках управління інституційною трансформацією та новими формами трудових відносин в контексті діджиталізації необхідно розробити комплексний інструментарій, що включає кілька ключових аспектів. Перш за все, важливо провести аналіз поточного стану та визначити потреби організації. Це включає аудит інституційних процесів для виявлення зон, що потребують трансформації, оцінку готовності до змін, щоб визначити рівень готовності організації та ідентифікувати потенційні перешкоди.

Наступним кроком є стратегічне планування, яке включає визначення чітких та вимірюваних цілей інституційної трансформації та розробку дорожньої карти з детальним планом етапів, термінів та відповідальних осіб. Одним із ключових аспектів є адаптація організаційної структури для підтримки нових форм трудових відносин, зокрема впровадження дистанційної роботи, гнучкого графіка та аутсорсингу.

Інноваційні підходи до управління персоналом передбачають використання цифрових інструментів для управління персоналом, таких як HRM- системи та платформи для управління проектами та продуктивністю. Важливо також організувати програми підвищення кваліфікації для співробітників у сфері діджиталізації та нових технологій. Технологічні рішення включають інтеграцію інформаційних систем, таких як ERP та CRM, для оптимізації бізнес-процесів, а також використання роботизованої автоматизації процесів (RPA) для зниження витрат та підвищення ефективності.

Забезпечення безпеки та конфіденційності є важливим аспектом, що включає впровадження політик та технологій для захисту даних та забезпечення кібербезпеки, а також забезпечення відповідності нормативним вимогам щодо захисту персональних даних. В частині ефективного управління процесом трансформації необхідно використовувати інструменти моніторингу, такі як аналітичні платформи та дашборди, для відстеження прогресу та регулярної оцінки досягнення стратегічних цілей з внесенням необхідних коригувань.

Управління змінами передбачає розробку та реалізацію комунікаційної стратегії для інформування співробітників про зміни, а також надання підтримки та ресурсів для співробітників у період змін. Створення культури інновацій передбачає сприяння інноваціям та експериментам, залучення співробітників до процесу прийняття рішень та інноваційних проектів.

Соціальні аспекти та відповідальність також відіграють важливу роль, включаючи розробку та впровадження програм корпоративної соціальної відповідальності, що враховують вплив діджиталізації на суспільство, а також забезпечення рівних можливостей та інклюзії в нових формах трудових відносин. Цей комплексний підхід дозволить ефективно управляти інститу- ційною трансформацією, впроваджувати нові форми трудових відносин в умовах діджиталізації та забезпечити стійкий розвиток організації. Запропонований інструментарій узагальнено в Табл.1.

Таблиця 1. Інструментарій для управління інституційною трансформацією ринку праці в контексті діджиталізації

Джерело: аналіз автора.

Цей інструментарій допоможе ефективно управляти інституційною трансформацією та впроваджувати нові форми трудових відносин в умовах діджиталізації, забезпечуючи стійкий розвиток організації та підвищення її конкурентоспроможності.

Висновки

Інституційна трансформація і нові форми трудових відносин в контексті діджиталізації піддаються впливу численних макротенденцій. Згідно з даними дослідження WEF, більшість бізнесів вважають, що розттти- рення використання нових технологій і цифрового доступу є найважливішими факторами, які впливатимуть на їхню діяльність. Більше 85% опитаних організацій визначили ці тенденції як найбільш значущі. Важливими також є ESG стандарти, які широко застосовуються в бізнесі, разом із макроеконо- мічними факторами, такими як зростання вартості життя та повільне економічне зростання. Роботодавці прогнозують, що макротенденції, пов'язані з інвестиціями в т.зв. зелений перехід, застосування стандартів ESG та локалізацію ланцюгів постачання, матимуть позитивний вплив на створення робочих місць. Водночас очікується часткове витіснення робочих місць через автоматизацію та впровадження нових технологій, наприклад, в сучасному сільськогосподарському бізнесі. В рамках ефективного управління інститу- ційною трансформацією необхідно впроваджувати комплексний інструментарій, який включає кілька ключових аспектів. Перш за все, важливо провести аналіз поточного стану та визначити потреби організації. Це включає аудит інституційних процесів, що потребують трансформації, та оцінку готовності до змін. Наступним кроком є стратегічне планування, яке передбачає визначення чітких та вимірюваних цілей інституційної трансформації та розробку дорожньої карти з детальним планом етапів, термінів та відповідальних осіб. Важливим аспектом є адаптація організаційної структури для підтримки нових форм трудових відносин, включаючи дистанційну роботу, гнучкий графік та аутсорсинг. Інноваційні підходи до управління персоналом передбачають використання цифрових інструментів, таких як HRM-системи. Технологічні рішення включають інтеграцію інформаційних систем, таких як ERP та CRM, для оптимізації бізнес-процесів, а також використання роботизованої автоматизації процесів для зниження витрат та підвищення ефективності. Забезпечення безпеки та конфіденційності є важливим аспектом, що включає впровадження політик та технологій для захисту даних та забезпечення кібербезпеки, а також відповідність нормативним-правовим вимогам щодо захисту персональних даних. Управління змінами передбачає розробку та реалізацію комунікаційної стратегії для інформування співробітників про зміни, а також надання підтримки та ресурсів у період змін. Створення культури інновацій передбачає сприяння інноваціям та експериментам, залучення співробітників до процесу прийняття рішень та інноваційних проектів. Соціальні аспекти та відповідальність відіграють важливу роль, включаючи розробку та впровадження програм корпоративної соціальної відповідальності, що враховують вплив діджиталізації на суспільство, а також забезпечення рівних можливостей та інклюзії в нових формах трудових відносин. Таким чином, комплексний підхід до управління інституційною трансформацією забезпечить стійкий розвиток організації та підвищення її конкурентоспроможності в умовах діджиталізації.

Перспективи подальших досліджень включають розроблення державної політики з управління змінами на ринку праці з врахуванням контексту інституційної трансформації.

Література

1. Туль С. нові форми праці в умовах діджиталізації економіки та світового ринку праці. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. №23(2). С. 100-105.

2. Соціально-трудові права і виклики цифровізації: монографія / кол. C69 авт.; за ред. Я. В. Сімутіної, М. М. Шумила. Київ: Ніка-Центр, 2023. 348 с.

3. Пищуліна О. Цифрова економіка: тренди, ризики та соціальні детермінанти. Київ: Центр Разумкова, 2020. 274 с

4. Трансформація соціально-трудової сфери в умовах цифровізації економіки: монографія/ О.Ф. Новікова, Ю.С. Залознова, О.І. Амоша, О.О. Хандій, Н.А. Азьмук, Я.В. Остафійчук, Л.Л. Шамілева, О.В. Панькова, І.М. Новак, А.Д. Шастун, О.Ю. Касперович, О.В. Іщенко, Я.Є. Красуліна, Л.П. Амелічева, В.В. Компанієць; за наук. ред. О.Ф.Новікової; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2022. 385 с.

5. Herrero D.. Disentangling the transformation of the German model: The role of firms' strategic decisions and structural change. Competition & Change. 2021. №26(3-4). Р. 357-383.

6. Bethencourt C., Perera-Tallo F. On the relationship between sectorial and institutional structural changes. Metroeconomica. 2020. №71(3). Р. 533-565.

7. Abbott P., Tarp F., Wu C. Structural transformation, biased technological change and employment in Vietnam. European Journal of Development Research/European Journal of Development Research. 2017. №29(1). Р. 54-72.

8. Gollin D., Kaboski J. P. New Views of Structural Transformation: Insights from Recent Literature. NBER Working Paper. 2023. №31905. Р. 1-36.

9. De Massis A., Gomez-Mejia L., Miroshnychenko I., Munoz-Bullon F., Sanchez-Bueno M. Broadening our Sight on Family Firms and Employment Changes: The Role of Institutional Risks. Proceedings Academy of Management. 2020. №1. Р. 13067.

10. Porzio T., Rossi F., Santangelo G. The human side of structural transformation. NBER Working Paper. 2023. №29390. Р. 1-48.

11. Fox L., Thomas A., Haines C. Structural transformation in employment and productivity. International Monetary Fund Papers. 2017. №2. Р. 1-43.

12. Borgersen T., King R. Industrial structure and jobless growth in transition economies. Post-communist Economies. 2016. №28(4). Р. 520-536.

13. Aleksin G. Post-war Reconstruction in Ukraine within Corporate Finance framework: UN SDG aspect. Sustainable development and circular economy: trends, innovations, prospects : scientific monograph. Eds. R. Diakon, A. Kucher, M. Heldak. Riga, Latvia : Baltija Publishing, 2024. рр. 344-371.

14. WEF. The Future of Jobs Report 2023. Drivers of labour market transformation. 2023.

References

1. Tul, S. (2019). Novi formy pratsi v umovakh didzhytalizatsii ekonomiky ta svitovoho rynku pratsi [New forms of work in the conditions of digitalization of the economy and the global labor market]. Naukovyi Visnyk Uzhhorodskoho Natsionalnoho Universytetu - Scientific Bulletin of UzhhorodNational University, 23(2), 100-105. [in Ukrainian].

2. Simiutina, Ya. V., Shumyla, M. M. (Eds.). (2023). Sotsialno-trudovi prava i vyklyky tsyfrovizatsii: monohrafiia [Social and labor rights and challenges of digitalization: monograph]. Kyiv: Nika-Centr, 348 p. [in Ukrainian].

3. Pishchulina, O. (2020). Tsyfrova ekonomika: trendy, ryzyky ta sotsialni determinanty [Digital economy: trends, risks, and social determinants]. Kyiv: Razumkov Center, 274 p. [in Ukrainian].

4. Novikova, O. F., Zaloznova, Yu. S., Amos, O. I., Khandii, O. O., Azmuk, N. A., Ostafiichuk, Ya. V., Shamileva, L. L., Pankova, O. V., Novak, I. M., Shastun, A. D., Kasperovych, O. Yu., Ishchenko, O. V., Krasulina, Ya. Ye., Amelicheva, L. P., Kompaniiets, V. V. (2022). Transformatsiia sotsialno-trudovoi sfery v umovakh tsyfrovizatsii ekonomiky: monohrafiia [Transformation of the social and labor sphere in the conditions of digitalization of the economy: monograph]. Kyiv: Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine, 385 p. [in Ukrainian].

5. Herrero, D. (2021). Disentangling the transformation of the German model: The role of firms' strategic decisions and structural change. Competition & Change, 26(3-4), 357-383.

6. Bethencourt, C., Perera-Tallo, F. (2020). On the relationship between sectorial and institutional structural changes. Metroeconomica, 71(3), 533-565.

7. Abbott, P., Tarp, F., Wu, C. (2017). Structural transformation, biased technological change and employment in Vietnam. European Journal of Development Research, 29(1), 54-72.

8. Gollin, D., Kaboski, J. P. (2023). New Views of Structural Transformation: Insights from Recent Literature. NBER Working Paper, 31905, 1-36.

9. De Massis, A., Gomez-Mejia, L., Miroshnychenko, I., Munoz-Bullon, F., Sanchez- Bueno, M. (2020). Broadening our Sight on Family Firms and Employment Changes: The Role of Institutional Risks. Proceedings Academy of Management, 1, 13067.

10. Porzio, T., Rossi, F., Santangelo, G. (2023). The human side of structural transformation. NBER Working Paper, 29390, 1-48.

11. Fox, L., Thomas, A., Haines, C. (2017). Structural transformation in employment and productivity. International Monetary Fund Papers, 2, 1-43.

12. Borgersen, T., King, R. (2016). Industrial structure and jobless growth in transition economies. Post-communist Economies, 28(4), 520-536.

13. Aleksin, G. (2024). Post-war Reconstruction in Ukraine within Corporate Finance framework: UN SDG aspect. Sustainable development and circular economy: trends, innovations, prospects: scientific monograph. Eds. R. Diakon, A. Kucher, M. Heldak. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 344-371.

14. WEF. (2023). The Future of Jobs Report 2023. Drivers of labour market transformation.

Размещено на Allbest.ru