Урбанізовані території та економічне зростання: сучасні виклики для України та світові практики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Урбанізовані території та економічне зростання: сучасні виклики для України та світові практики

Мединська Наталія Василівна доктор економічних наук, доцент, в.о. завідувача кафедри земельного кадастру, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Близнюк Владислав Володимирович кандидат наук з державного управління, докторант кафедри фінансів, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Байрачний Олександр Леонідович Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ,

Митяєв Микола Михайлович магістр з геодезії та землеустрою, вул. Грушевського, м. Малин

Анотація

У статті розглянуто взаємозв'язок між рівнем урбанізації та економічним зростанням в умовах України та міжнародного досвіду. Вивчаються основні чинники, що сприяють розвитку урбанізованих територій та їх вплив на економіку країни. Проаналізовані глобальні явища урбанізації та встановлені спільні риси й відмінності у рівнях та темпах цього процесу в різних країнах. Зазначено, що урбанізовані території включають міста та їхні прилеглі міські області, де міський спосіб життя є основним.

Відмічено, що розвинуті країни мають вищий середній рівень урбанізації, ніж країни, що розвиваються, і темпи урбанізації в них значно відрізняються. Автори вказують, що розвиток урбанізованих територій є важливою складовою економічного прогресу в багатьох країнах світу, включаючи Україну. Вказане обумовлює ряд проблем, пов'язаних із зростанням міського населення та їх специфічних потреб, вирішення яких залежить від реалізації різних галузевих політик: економічної, соціальної, екологічної, інфраструк- турної, гуманітарної тощо.

Особливу увагу в дослідженні автори звертають на урбанізаційні проблеми сьогодення України. Наголошено, що ввійськові дії, тероризм та посягання на цілісність і суверенітет держави стали основними причинами інтенсифікації міграційного руху населення в Україні, що змусило мільйони людей покинути свої домівки. Вказано, що ннаслідки військових дій негативно впливають на розвиток урбанізаційних процесів, посилюючи виклики для сталого розвитку міст, що завдають серйозної шкоди інфраструктурі, спричиняючи руйнування будівель, доріг, мостів, електромереж та інтттих об'єктів, що призводить до серйозних соціально-економічних та екологічних проблем з довготривалими наслідками.

Огляд світових практик дозволяє виявити успішні моделі розвитку урбанізованих територій, які можуть бути адаптовані для українських реалій.

Приклади, наведені у дослідженні, підтверджують важливе значення комплексного планування території для подолання викликів, пов'язаних з урбанізаційними процесами. урбанізація економіка потреба населення

Ключові слова: урбанізація, економічне зростання, урбанізовані території, економіка міст, просторове планування, планування міської забудови, соціально-економічний розвиток, світові практики

Medynska Nataliia Vasylivna doctor of economics, associate professor, acting Head of the Department of Land Cadastre, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Blyzniuk Vladyslav Volodymyrovych Candidate of sciences in public administration (PhD), Doctoral student of the Department of Finance, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Bairachny Oleksandr Leonidovych National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine , Kyiv

Mityaev Mykola Mykhailovych Master's degree in geodesy and land management, Malyn, Zhytomyr Region

URBANIZED AREAS AND ECONOMIC GROWTH: CURRENT CHALLENGES FOR UKRAINE AND GLOBAL PRACTICES

Постановка проблеми

Урбанізація є одним з найважливіших факторів, що впливають на економічне зростання. Станом на 2014 р. 54% населення світу проживало в містах, тоді як ще півстоліття тому цей показник становив 30%, а до 2050 р. прогнозується його зростання до 66%. [1] На 1 січня 2020 року в Україні нараховувалося 44 міста з населенням понад 100 тис. осіб, 15 міст - з населенням від 250 до 500 тис. осіб, 5 міст - з населенням від 500 до 1000 тис. осіб та три міста-мільйонника. Більшість міст України належало до категорії малих міст (374 міста або 81 %). [2] Зростання міст створює нові можливості для бізнесу, інфраструктури та соціального розвитку, але водночас ставить перед суспільством нові виклики, такі як забезпечення сталого розвитку, збереження навколишнього середовища та управління природними ресурсами. Крім того, Україна стикається з унікальними викликами в умовах військового конфлікту, що додатково ускладнює процеси урбанізації та економічного зростання. Війна спричинила значне переміщення людей між містами та регіонами України. Можливо, вона прискорює зростання міст у західних областях, які до 2022 року були відносно менш урбанізованими. Зростання населення міст вимагає великих інфраструктурних змін та розвитку житлового та комерційного секторів.

Важливо дослідити, як різні країни вирішують ці проблеми та які заходи вони впроваджують для збереження балансу між розвитком та якістю життя. Висвітлення успішних світових практик може допомогти визначити оптимальні стратегії для розвитку українських міст в умовах сучасних викликів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням удосконалення управління землекористуванням у країні, його екологізації, оцінки земель, землеустрою, сталого розвитку природоресурсних систем присвячено значну кількість наукових праць. Серед вітчизняних учених слід відзначити праці І.К. Бистрякова, В.А. Голяна, В.В. Горлачука, А.С. Даниленка, Д.С. Добряка, Й.М. Дороша, О.С. Дорош, Ш.І. Ібатулліна, А.Г. Мартина, Л.Я. Новаковського, І.О. Новаковської, А.Я. Сохнича, М.Г. Ступеня, А.М. Третяка, М.М. Федорова, Хвесика, Ю.Ф. Дехтяренка, О.І. Драпіковського, І.Б. Іванової, Ю.М. Манцевича, М.Г. Лихогруда, Ю.М. Палехи, Л.М. Перовича та інших.

Проблеми урбанізованих територій висвітлені й в багатьох зарубіжних наукових працях. Дослідження Chao Li та ін. [3] зосереджено на районі Чен'ян, одному з високоурбанізованих районів на дні затоки Цзяочжоу в Циндао, Китай. Ernan Rustiadi та ін. [4] досліджують швидку урбанізацію в азіатських країнах, що розвиваються на прикладі мегаполісу Джакарта. Дослідження Zhenshan Yang та ін.[5] сприяє розумінню багатовимірної природи засобів до існування іммігрантів і неіммігрантів та пов'язаного з ними рівня задоволеності завдяки емпіричному дослідженню спеціальної економічної зони Наньша в Китаї. Автори HB Wijaya та I. Buchori Сстатті [6] зробили внесок у емпіричний контекст явища рекласифікації міського зростання та його подальших просторових змін у сільській місцевості регентства Темангунг, Індонезія. Робота авторів Joao de Abreu e Silva, Marcos Correia [7] спрямована на розгляд динамічних і багатовимірних характеристик розростання міст за допомогою п'яти індикаторів, які фіксують варіації щільності, фрагментації, дисперсії та нерегулярності. Використовуючи ці показники, автори дослідження [7] вивчають рушійні сили розповсюдження португальських середніх міст в період між 2001 і 2011 роками. Вищезгадані показники розповсюдження порівнюються з низкою демографічних, соціально- економічних, політичних, мобільних, динаміки зростання міст та географічні показники, які називаються в літературі факторами розповсюдження. Beniamino Murgante, Lucia Patimisco, Alfonso Annunziata [8] пропонують концепцію 15-хвилинного міста, яка передбачає реорганізацію міських просторів, структур і функцій, спрямованих на розширення доступу мешканців до основних послуг, надання переваги екологічним видам транспорту та перетворення громадських міських просторів на багатофункціональні місця. Автори розробили набір показників, отриманих із просторового та конфігураційного аналізу для оцінки відповідності міських систем концепції 15- хвилинного міста. Обраними областями дослідження є міста Кальярі, Перуджа, Піза та Трієст в Італії.

Незважаючи на значну кількість наукових розвідок з питань урбанізації, урбанізаційних процесів, урбанізованих територій, враховуючи проблеми сьогодення, дослідження змін урбанізаційних процесів зараз і в післявоєнний період залишаються актуальними та потребують додаткового обґрунтування.

Метою статті є аналіз взаємозв'язку між урбанізацією та економічним зростанням, а також вивченні світового досвіду і практик для адаптації до українських реалій.

Виклад основного матеріалу

Урбанізація є глобальним явищем, що охопило весь світ. Економічний розвиток у міських областях є ключовим елементом економічного прогресу в багатьох країнах, включаючи Україну. Сучасне розуміння цього поняття відображає актуальні тенденції у розвитку соціально-економічних, політичних, правових, екологічних та інших аспектів суспільних відносин. [2]

Сучасна урбанізація як всесвітнє явище має три спільні риси, притаманні для більшості країн. (Рис.1.) Урбанізовані території включають міста та прилеглі до них міські області, де населення проживає та працює в умовах міського способу життя.

Попри спільні риси, урбанізація в різних країнах і регіонах має певні відмінності, зокрема неоднакові рівні та темпи. За рівнем урбанізації всі країни світу можна поділити на три великі групи. Але найбільша різниця помітна між більш і менш розвинутими країнами. У розвинутих країнах рівень урбанізації в середньому становить 71 %, а в країнах, що розвиваються - 33 %. Темпи урбанізації багато в чому залежать від її рівня. У наші дні міське населення в країнах, що розвиваються, зростає в 3 рази швидше, ніж у розвинутих. На них тепер припадає 1/6 усього щорічного приросту міських мешканців. [9]

Рис.1.1. Спільні риси сучасної урбанізації міських територій

Слід відмітити, що причини соціального та економічного характеру (наприклад, регіональна асиметрія в оплаті праці, рівень розвитку промисловості в регіоні, тощо) зумовлюють внутрішню міграцію, що відіграє не останню роль в процесі урбанізації крупних міст. (Рис. 2)[11]

Економічний розвиток урбанізованих територій є важливою складовою економічного прогресу в багатьох країнах світу, включаючи Україну. Сучасний етап розвитку, що характеризується стрімкими темпами урбанізації, як у світовому масштабі, так і в межах України, обумовлює ряд проблем, пов'язаних із зростанням міського населення та відповідно їх зростаючих специфічних потреб, забезпечення яких, в свою чергу, відбуватиметься в результаті реалізації різних галузевих політик: економічної, соціальної, екологічної, інфраструктурної, гуманітарної тощо. [10]

осіб (ліва шкала). Розрив у обсягах внутрішніх мігрантів між містом та селом, Україна, 2002-2019 рр., разів (права шкала) [11]

На жаль, у випадку сучасної України основною причиною, що стимулювала інтенсифікацію міграційного руху населення в межах країни, стали військові дії, тероризм та посягання на цілісність та суверенітет держави. Мільйони людей в Україні покинули свої домівки через війну. Частина з них переїхали в межах країни, а частина - виїхали за кордон.

Згідно з оцінками МОМ, станом на 25 вересня 2023 року в Україні налічується 3,7 млн внутрішньо переміщених осіб. 52% усіх ВПО зосереджено лише в п'яти областях України, причому найбільшу кількість ВПО зареєстровано у Дніпропетровській і Харківській областях (приблизно 498 тис. та 494 тис. ВПО відповідно). Майже половина усіх ВПО походять лише з двох областей: Донецька (24%) та Харківська (22%).[11]

Через переміщення людей у межах України збільшується чисельність населення у західних областях. Збільшення чисельності населення впливає на міську інфраструктуру, зокрема збільшує навантаження на житлову, транспортну, соціальну та адміністративну інфраструктуру. Попри гостинний прийом переселенок у перші дні й тижні війни, у середньо- та довгостроковій перспективі перевантаження соціальної інфраструктури може спричинювати посилення соціальної напруги й дискримінаційного ставлення до ВПО. Крім

того, ймовірно, частина переселенок не повернуться у місця, де вони проживали до 24 лютого 2022 року. Це означає, що вони потребуватимуть довгострокового доступного житла та робочих місць у містах, які їх прийняли. [12]

Тому слід відзначити - на сьогоднішній день Україна має високий рівень урбанізації, з приблизно 70% населення, що проживає у містах. Водночас, значна частина інфраструктури міст потребує модернізації, відновлення та адаптації до сучасних вимог. (Рис.3 )

Рис. 3. Виклики урбанізованих територій в Україні та стратегії їх

подолання

Наслідки військових дій негативно впливають на розвиток урбанізацій- них процесів, посилюючи виклики для сталого розвитку міст. Вони завдають серйозної шкоди інфраструктурі, спричиняючи руйнування будівель, доріг, мостів, електромереж та інших об'єктів, що призводить до серйозних соціально-економічних та екологічних проблем, які мають довготривалі наслідки. [13, 14] Основними стратегіями подолання викликів в післявоєнний період можуть бути:

* комплексне планування відновлення: розробка таких планів відновлення з урахуванням усіх аспектів інфраструктури, економіки та соціальних потреб повинно включати не тільки фізичне відновлення, але й економічне стимулювання та соціальну підтримку;

• залучення міжнародної допомоги для фінансування проектів відновлення, залучення експертів та використання найкращих практик;

• проведення екологічної оцінки пошкоджених територій, реалізація проектів з очищення та відновлення довкілля, включаючи ліквідацію наслідків забруднення та відновлення біорізноманіття;

• відновлення інфраструктури з урахуванням принципів стійкості та адаптації до можливих майбутніх ризиків, таких як природні катастрофи чи нові конфлікти;

• створення програм для підтримки постраждалого населення, зокрема, програми зайнятості, перекваліфікації, соціальної допомоги;

• проведення широкомасштабних операцій з розмінування, навчання населення щодо безпеки при виявленні вибухонебезпечних предметів;

• активне залучення місцевих громад до процесів планування та реалізації проектів відновлення, що підвищує рівень довіри та ефективності заходів.

Ці практики дозволяють не лише відновитися після війни, а й створити міцну основу для майбутнього сталого розвитку урбанізованих територій, забезпечуючи збалансований розвиток, який враховує потреби сьогодення та майбутніх поколінь. Разом з тим, успішні світові практики можуть допомогти визначити оптимальні стратегії для розвитку українських міст в умовах сучасних викликів. (Рис. 4)

Рис. 4. Європейський й азіатський досвід сталого розвитку урбанізованих територій [3-8]

У світовому масштабі, економічний розвиток урбанізованих територій різний в різних країнах. Наприклад, розвинуті країни, такі як Сполучені Штати, Канада та Європейські країни, мають високий рівень життя та інноваційний розвиток у своїх містах. У розвинених країнах, міські території зазвичай мають сильну економіку, високу якість освіти і охорони здоров'я, а також високий ступінь технологічного розвитку.

Найчастіше ступінь урбанізації доходить до того, що розширюючись, міста настільки тісно переплітаються з виробничими, транспортними і культурними зв'язками і зливаються в одне ціле. Таке скупчення «зрощених» міст називають міською агломерацією. [15,16] Однією з найбільших є Нью-Йоркська агломерація, яка сформувалася навколо одного великого міста - Нью-Йорка. Його загальна площа - 30 671 кв. км, населення - майже 24 млн осіб.

За результатами дослідження га прикладі міст Кальярі, Перуджа, Піза та Трієст в Італії [8], автори підкреслюють існуючий розрив у доступі до основних послуг між центральними компактними районами та розрізненими віддаленими районами, що дозволяє виявити нерівність у розподілі просторового капіталу. Крім того, дослідження підкреслює зв'язок між структурою міського середовища та розташуванням функцій.

Висновки

Вказані приклади підтверджують, що величезне значення для подолання викликів, пов'язаних з урбанізаційними процесами має комплексне планування території. Його основні аспекти, такі як: інтеграція соціальних, економічних, екологічних та інфраструктурних факторів для забезпечення збалансованого розвитку міст і територій; збереження природних ресурсів; міцність до кризових ситуацій; сприяння сталому розвитку, особливо актуальні в контексті післякризового відновлення, коли необхідно не лише відновлювати інфраструктуру, але й забезпечувати сталість розвитку на основі комплексного планування.

Література:

1. Гончар О.М. Сутність урбанізації як глобального економічного процесу. URL: https://economyandsociety.in.ua/journals/2_ukr/10.pdf

2. Новаковська І.О., Гунько Л.А., Долинський І.М. Наукові засади сталого розвитку міського землекористування: монографія - К.: Видавничий центр НУБіП України. 2023. 243 с.

3. Chao Li, Lulu Huang, Qiming Xu, Zhi Cao (2024) Synergistic ecological network approach for sustainable development of highly urbanized area in the Bay Bottom region: A study in Chengyang District, Qingdao. Ecological IndicatorsVolume 158, https://doi.org/10.1016/ j.ecolind.2023.111443

4. Ernan Rustiadi , AndreaEmma Pravitasari Emma , Yudi Setiawan Yudi , Setyardi Pratika Mulya Ardy , Didit Okta Pribadi Didit , Narumasa Tsutsumida Tsutsumida (2021) . Impact of continuous Jakarta megacity urban expansion on the formation of the Jakarta-Bandung conurbation over the rice farm regions. Cities. Volume 111. https://doi.org/10.1016/j.cities.2020. 103000

5. Zhenshan Yang , Yuxuan Wang , Zhigao Liu (2019). Improving socially inclusive development in fast urbanized area: Investigate livelihoods of immigrants and non-immigrants in Nansha Special Economic Zone in China. Habitat International Volume 86, Pages 10-18. https://doi.org/10.1016/_j.habitatint.2019.02.005

6. HB Wijaya та I. Buchori, «Reclassification of Urban Growth in Rural Area, Temanggung Regency, Indonesia», Geoplanning: Journal of Geomatics and Planning , vol. 9, № 1, стор. 1-16, черв. 2022 р. https://doi.org/10.14710/geoplanning.9.1.1-16

7. Joao de Abreu e Silva, Marcos Correia (2023). The main drivers of urban sprawl in Portuguese medium cities between 2001 and 2011. Land Use Policy.Volume 132. https://doi.org/ 10.1016/j.landusepol.2023.106803

8. Beniamino Murgante, Lucia Patimisco, Alfonso Annunziata (2024). Developing a 15-minute city: A comparative study of four Italian Cities-Cagliari, Perugia, Pisa, and Trieste. Cities. Volume 146. https://doi.org/10.1016/j.cities.2023.104765

9. https://uk.wikipedia.org/wiki. Урбанізація

10. Державна політика гарантування безпеки урбанізованих територій [Текст]: монографія / Л.В. Сергієнко - Житомир: ТОВ «Видавничий дім «Бук-Друк», 2022. 432 с.

11. Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002-2019 рр.: кол. моногр. / за ред. О.М. Гладуна; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи. Київ. 2020.174 с.

12. Звіт про внутрішнє переміщення населення в Україні -- раунд 14: жовтень 2023 року. https://dtm.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1461/files/reports/I0M_Gen%20Pop%20Report_ R14_Di splacement_ENG-UKR.pdf

13. Рачинський А.П. Моделювання урбанізаційних процесів у післявоєнний період. публічне управління і адміністрування в Україні. Випуск 34. 2023.сс. 158-163. D0I https://doi.org/10.32782/ pma2663-5240-2023.34.31

14. Новаковська І.О., Мединська Н.В., Іщенко Н.Ф., Казюк Т.Ю. Зміна клімату й військові конфлікти: загрози для сталого землекористування та глобальної безпеки. Наукові інновації та передові технології (Серія «Економіка»). № 6(34) 2024. С. 942- 955. https:// doi.org/10.52058/2786-5274-2024-6(34)-942-954

15. За статистикою ООН до 2050 року в містах буде жити 68 відсотків населення

світу. URL:https://zn.ua/ukr/W ORLD/za-statistikoyu-oon-do-2050-roku-v-mistah-bude-zhiti-

68-vidsotkiv-naselennya-svitu-278022_.html

16. Новаковська І.О., Іванченко В.А., Іщенко Н.Ф. Інтегровані стратегії сталого розвитку: економічне зростання та відновлення природних ресурсів. Наукові перспективи № 5(47) 2024. сс 899-911. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-5(47)-899-910

References:

1. Honchar O.M. Sutnist' urbanizatsiyi yak hlobal'noho ekonomichnoho protsesu [The essence of urbanization as a global economic process]. Available at: https://economyandsociety.in.ua/ j ournals/2_ukr/10.pdf[in Ukrainian]

2. Novakovska, I., Gunko, L., Dolynskyi, I. (2023). Scientific foundations of sustainable development of urban land use: monograph - K.: Publishing center of NUBiP of Ukraine, p.243 [in Ukrainian]

3. Chao Li, Lulu Huang, Qiming Xu, Zhi Cao (2024) Synergistic ecological network approach for sustainable development of highly urbanized area in the Bay Bottom region: A study in Chengyang District, Qingdao. Ecological Indicators Volume 158, https://doi.org/10.1016/ j.ecolind.2023.111443

4. Ernan Rustiadi , AndreaEmma Pravitasari Emma , Yudi Setiawan Yudi , Setyardi Pratika Mulya Ardy, Didit Okta Pribadi Didit, Narumasa Tsutsumida Tsutsumida (2021). Impact of continuous Jakarta megacity urban expansion on the formation of the Jakarta-Bandung conurbation over the rice farm regions. Cities. Volume 111. https://doi.org/10.1016/j.cities. 2020.103000

5. Zhenshan Yang , Yuxuan Wang , Zhigao Liu (2019). Improving socially inclusive development in fast urbanized area: Investigate livelihoods of immigrants and non-immigrants in Nansha Special Economic Zone in China. Habitat International Volume 86, Pages 10-18. https://doi.org/10.1016/j.habitatint.2019.02.005

6. HB Wijaya та I. Buchori, «Reclassification of Urban Growth in Rural Area, Temanggung Regency, Indonesia», Geoplanning: Journal of Geomatics and Planning, vol. 9, № 1, стор. 1-16, черв. 2022 р. https://doi.org/10.14710/geoplanning.9.1.1-16

7. Joao de Abreu e Silva, Marcos Correia (2023). The main drivers of urban sprawl in Portuguese medium cities between 2001 and 2011. Land Use Policy.Volume 132. https://doi.org/10.1016/j.landusepol.2023.106803

8. Beniamino Murgante, Lucia Patimisco, Alfonso Annunziata (2024). Developing a 15-minute city: A comparative study of four Italian Cities-Cagliari, Perugia, Pisa, and Trieste. Cities. Volume 146. https://doi.org/10.1016/j.cities.2023.104765

9. https://uk.wikipedia.org/wiki. Urbanization

10. Serhiyenko, L. (2022). Derzhavna polityka harantuvannya bezpeky urbanizovanykh terytoriy [State policy of guaranteeing the safety of urban areas] [Tekst]: monohrafiya . Zhytomyr: TOV «Vydavnychyy dim «Buk-Druk». 432

11. Population of Ukraine. Demographic trends in Ukraine in 2002-2019: no. monogr. / edited by OHM. Hungry; National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Demography and Social Research named after M.V. birds Kyiv. 2020.174

12. Report on internal displacement of population in Ukraine - round 14: October 2023. Available at: https://dtm.iom.int/sites/g/files/tmzbdl1461/files/reports/IOM_Gen%20Pop% 20Report _ R14_Displacement_ENG-UKR.pdf

13. Rachynskyy, A. (2023). Modelyuvannya urbanizatsiynykh protsesiv u pislyavoyennyy period. publichne upravlinnya i administruvannya v Ukrayini [Modeling of urbanization processes in the post-war period. public management and administration in Ukraine] . Vypusk 34. 158-163. DOI https://doi.org/10.32782/ pma2663-5240-2023.34.31

14. Novakovska, I., Medynska,N., Ishchenko, N., Kazyuk ,T. (2024) . Zmina klimatu y viys'kovi konflikty: zahrozy dlya staloho zemlekorystuvannya ta hlobal'noyi bezpeky [Climate Change and Military Conflict: Threats to Sustainable Land Use and Global Security] . Naukovi innovatsiyi ta peredovi tekhnolohiyi (Seriya «Ekonomika»). № 6(34). 942- 955. https://doi.org/ 10.52058/2786-5274-2024-6(34)-942-954

15. According to UN statistics, by 2050, 68 percent of the world's population will live in cities. URL: https://zn.ua/ukr/W ORLD/za-statistikoyu-oon-do-2050-roku-v-mistah-bude-zhiti- 68-vidsotkiv-naselennya-svitu-278022_.html

16. Novakovska, I., Ivanchenko, V., Ishchenko, N. (2024). Intehrovani stratehiyi staloho rozvytku: ekonomichne zrostannya ta vidnovlennya pryrodnykh resursiv [Integrated strategies for sustainable development: economic growth and restoration of natural resources]. Naukovi perspektyvy. № 5(47). 899-911. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-5(47)-899-910

Размещено на Allbest.ru