Підходи до повоєнної відбудови України: загальний огляд

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра прикладної економіки, підприємництва та публічного управління

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Підходи до повоєнної відбудови України: загальний огляд

Лола Вікторія Василівна, кандидат наук

з державного управління, доцент

Нестеренко Катерина Вадимівна, студентка



Анотація

У статті проаналізовано загальні підходи до післявоєнної відбудови України та визначено перспективні напрями її реалізації з урахуванням як існуючих науково-методологічних напрацювань, так і практичного досвіду.

Проблеми повоєнного відновлення України є достатньо новими для наукової спільноти України. На теперішній момент розроблено низку підходів до розуміння основних векторів повоєнного майбутнього нашої держави. Серед них, зокрема, стратегічний, регіональний/територіальний, параметричний, секторальний, проєктний, кластерний підхід. У статті проведено їх ґрунтовний аналіз.

Важливим фактором повоєнної відбудови України визначено належне забезпечення необхідними фінансовими ресурсами. Розглянуто перспективи два шляхи отримання необхідних коштів: ззовні та генерувати всередині країни. Зроблено висновок, що створення капіталу в Україні можна забезпечити за рахунок високої доданої вартості та реалізації концепції «швидкої держави». Зовнішніми джерелами визначено: репарації від росії, фінансова допомога Україні від партнерів після отримання повноправного членства в НАТО та ЄС, партнерство з G7, а також трансфер технологій та створення сприятливого інвестиційного клімату в Україні.

У висновках наголошено, що при відбудові України, потрібно звертати увагу на безліч аспектів та факторів, які здатні забезпечити максимальний позитивний ефекти у стислі терміни. При цьому важливим є застосування переваг та можливостей різних підходів до відбудови, як тих, які вже задекларовані в урядовому Плані відновлення - регіонально-сфокусованого та параметричного, так й інших, альтернативних підходів.

Ключові слова: економіка України, повоєнна відбудова, план відновлення, стратегічний підхід, територіальний підхід, проєктно- орієнтований підхід, кластерний підхід



Lola Viktoriia Vasylivna, Nesterenko Kateryna Vadymivna

APPROACHES TO POST-WAR RECONSTRUCTION OF UKRAINE: AN OVERVIEW

Abstract

The article analyzes general approaches to the post-war reconstruction of Ukraine and identifies promising areas for its implementation, taking into account both existing scientific and methodological developments and practical experience.

The problems of post-war reconstruction of Ukraine are quite new for the scientific community of Ukraine. To date, a number of approaches have been developed to understanding the main vectors of the postwar future of our country. These include, in particular, strategic, regional/territorial, parametric, sectoral, project, and cluster approaches. The article provides a thorough analysis of them.

An important factor in the post-war reconstruction of Ukraine is the proper provision of the necessary financial resources. The prospects of two ways of obtaining the necessary funds are considered: from the outside and generated within the country. It is concluded that capital creation in Ukraine can be ensured through high added value and the implementation of the “fast state” concept. The external sources are identified as: reparations from Russia, financial assistance to Ukraine from partners after gaining full membership in NATO and the EU, partnership with the G7, as well as technology transfer and creation of a favorable investment climate in Ukraine.

The conclusions emphasize that in rebuilding Ukraine, attention should be paid to many aspects and factors that can maximize positive effects in a short time. At the same time, it is important to use the advantages and opportunities of different approaches to reconstruction, both those already declared in the government's Recovery Plan - regionally focused and parametric, and other alternative approaches.

Keywords: economy of Ukraine, post-war reconstruction, recovery plan, strategic approach, territorial approach, project-oriented approach, cluster approach



Вступ

Постановка проблеми. Усвідомленим та визнаним є факт, що військова агресія рф, як і будь який збройний конфлікт, має значний негативний вплив на загальний економічний потенціал розвитку України. У той же час, ще у період до повномасштабного вторгнення наша країна мала низку негативних тенденцій економічного розвитку, серед яких викривлена структура виробництва та експорту з переважанням низько технологічних, сировинних галузей; ресурсо- та енергозатратні моделі виробництва й споживання; концентрація власності та слабкість конкурентного середовища; відсутність дієвих механізмів капіталоутворення та інвестицій; масова еміграція населення, особливо, перспективної молоді; територіальний дисбаланс соціально-економічного розвитку, зокрема, занепад сільських територій, тощо [1]. Таким чином, повоєнне відновлення стало для українців унікальним шансом виправити помилки минулого та перетворити колись пострадянський геополітичний простір на європейську державу з високими стандартами життя та відповідним рівнем соціально-економічного розвитку. Разом з тим, це ще й можливість створення економічного потенціалу для подальшого сталого розвитку економіки країни на перспективний період. У зв'язку з цим, шлях, яким Україна прямуватиме до економічного добробуту та достатку, має бути максимально системним і прозорим.

Практично з початку повномасштабного вторгнення, вже навесні 2022 року, було задекларовано необхідність розробки єдиного плану повоєнного відновлення України. Так, 21 квітня 2022 року Президент України підписав наказ про утворення Національної ради з відновлення України від наслідків війни [2]. Відповідний План відновлення України було представлено на конференції у Лугано 4 липня 2022 року, комплексний аналіз якого свідчить про наявність певних протиріч і хибних орієнтирів, доопрацювання яких продовжується протягом останніх років. У цій публікації буде проаналізовано загальні підходи до післявоєнної відбудови України та визначено перспективні напрями її реалізації з урахуванням як існуючих науково-методологічних напрацювань, так і практичного досвіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми повоєнного відновлення України є достатньо новими для наукової спільноти України. Варто заважити, що ще з перших днів повномасштабного вторгнення у 2022 році науковцями і дослідники почалися пошуки власної національної моделі відбудови України. За цей час, було розроблено низку підходів до розуміння основних векторів повоєнного майбутнього нашої держави. У зв'язку з цим, слід відзначити напрацювання наступних авторі, на роботах яких ґрунтується це дослідження.

Загальні проблеми та перспективи відновлення України під час та після завершення російсько-української війни аналізують Н. Паньків та А. Чернишова [3], М. Мельник, І. Лещух, В. Чайковський, В. Ємець [4], О. Бородіна [5]. На застосуванні стратегічного підходу до повоєнної відбудови України гуртуються дослідження О. Охрміенко та Р. Попова [6], А. Магомедова [7], та ін.. Територіальні підходи розкрито та проаналізовано у дослідженні колективу авторів НІСД [8]. Переваги застосування проектного підходу до повоєнного відновлення територіальних громад аналізують І. Семенюк, Г. Іванченко, Я. Веслова [9]. Роль кластерів у відновленні економіки країни розкривається у роботах Л. Соболевської [10], Д. Бондаренка [11] та ін. [12].

Мета статті (постановка завдання). Мета статті - проаналізувати існуючі підходи до повоєнного відновлення України, дати їм загальну характеристику, визначити проблеми та перспективи їх застосування, а також на основі проведеного дослідження розробити рекомендації щодо удосконалення їх застосування.



Виклад основного матеріалу

Аналізуючи існуючі підходи до повоєнного відновлення України слід виокремити декілька з них, які використовуються на практиці і у, переважній більшості, дають позитивні наслідки. Серед них, зокрема, стратегічний, регіональний/територіальний, параметричний, секторальний, проєктний, кластерний підхід. Розглянемо їх більш детально.

Застосування стратегічного підходу у публічному управлінні передбачає чітке уявлення кінцевого соціально-визначеного результату, максимально ефективну організацію дій для досягнення цілей і, головне, реальну відповідальність за отриманий результат, який у підсумку контролюється громадськістю. Переваги його ґрунтуються на тому, що стратегічне управління спрямоване як на забезпечення конкретних результатів і стабілізаційних механізмів повоєнного відновлення України загалом, так і на збалансованість стратегічних завдань і тактичних установок щодо виконання його окремих завдань. Разом з тим, стратегічне управління в публічній сфері дозволяє розробляти механізми реагування та адаптації до зовнішнього середовища господарювання, сприяє зниженню його невизначеності й формує основу для послідовної політики, спрямованої на вирішення не тільки поточних проблем, але й питань довготермінового розвитку [13]. Саме тому, першими кроками на шляху формування стратегічних орієнтирів подолання наслідків військової агресії росії стала низка стратегічних документів та заходів відновлення України та формування гарантій її безпеки. Першим, у зв'язку з цим, став вже названий «План відновлення України», який є базовим стратегічним документом такого порядку. Ключові ініціативи та планові рішення, розроблені в його рамках, стосуються, не тільки формування економічної стратегії відновлення країни, стратегії міжнародного партнерства та взаємодії [7], а й низки секторальних політик. Загальне стратегічне бачення повоєнного відновлення України базується на наступних стратегічних принципах відбудови: негайний початок та поступовий розвиток, нарощування справедливого добробуту, інтеграція в ЄС, відбудова кращого ніж було (Build back better), стимулювання приватних інвестицій та підприємництва. А основними підходами до його впровадження визначено: регіонально-сфокусований - проєкти відновлення будуть локалізовані по регіонам і підтримані окремими міжнародними партнерами, та параметричний - національний План Відновлення надає загальну рамку для регіональних планів та проектів відновлення [14].

Поєднання стратегічного та регіонального підходів до повоєнного оновлення України втілюється у модернізованому баченні Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2027р. Остання є основоположним документом у сфері державної регіональної політики, прийнятим ще влітку 2020 року, що визначає пріоритетні напрями її реалізації на поточні 7 років (2021 - 2027 рр) [15], і відображає регіонально-територіальний підхід до здійснення планування та забезпечення розвитку країни в цілому. У нових умовах саме ДСРР має бути дорожньою картою відбудови України та її регіонів, забезпечивши комплексне бачення стабілізації та стимуляції їх розвитку в стратегічній перспективі. У зв'язку з цим, 9 липня 2022 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій» [16], яким було впорядковано систему документів державної регіональної політики, до яких віднесено Державну стратегію регіонального розвитку - регіональні стратегії розвитку - стратегії розвитку територіальних громад. Державна стратегія регіонального розвитку України визначає: тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку регіонів; пріоритети державної регіональної політики на відповідний період; функціональні типи територій; стратегічні цілі і напрями регіонального розвитку та міжрегіонального співробітництва; оперативні цілі, що забезпечать досягнення стратегічних цілей; основні завдання, етапи та механізми їх реалізації; систему моніторингу та оцінки результативності реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України. У свою чергу, регіональні стратегії розвитку розробляються на період дії ДСРР і мають узгоджуватися із її стратегічними цілями і пріоритетами, а також визначати: тенденції та основні проблеми соціально-економічного розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; стратегічні цілі, пріоритети розвитку регіону на відповідний період; оперативні цілі, що забезпечать досягнення стратегічних цілей; основні завдання, етапи, механізми їх реалізації та джерела фінансування; систему моніторингу та оцінювання реалізації регіональної стратегії розвитку. З метою планування розвитку територіальних громад (крім міст Києва та Севастополя) сільські, селищні, міські ради затверджують стратегії розвитку територіальних громад, проєкти яких розробляються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, що представляють територіальні громади, на строк та з урахуванням пріоритетів, що визначені Державною стратегією регіонального розвитку України та відповідними регіональними стратегіями розвитку [16]. Таким чином, формується система стратегічних документів щодо планування не тільки регіонального та територіального розвитку, а й повоєнного відновлення країни, поєднання стратегічного та територіального підходів до відбудови дозволяє оцінити збитки та визначити пріоритети розвитку з урахуванням, у тому числі, й можливостей та потреб територіальних громад.

Крім того, у вже згадуваному Законі України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій», прийнятому влітку 2022 року [16], для планування відновлення та стимулювання розвитку регіонів та територій, а також з метою запровадження органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування спеціальних механізмів та інструментів, визначаються чотири функціональні типи територій: території відновлення - мікрорегіони, територіальні громади, на території яких відбувалися бойові дії та/або які були тимчасово окуповані, та/або території яких зазнали руйнувань об'єктів критичної інфраструктури, соціальної інфраструктури, об'єктів житлового фонду внаслідок ведення бойових дій, а також які характеризуються різким погіршенням рівня соціально- економічного розвитку та значним переміщенням населення до інших регіонів та/або інших держав; регіональні полюси зростання - мікрорегіони, територіальні громади, що характеризуються значно кращими географічними, демографічними, соціально-економічними показниками розвитку порівняно з іншими подібними територіями регіону, та зростання яких позитивно впливає на суміжні території, регіон та/або державу в цілому; території сталого розвитку - самодостатні мікрорегіони, територіальні громади з наявним соціально-економічним потенціалом територій та спроможні до збалансованого розвитку в економічній, соціальній та екологічній сферах. Також окремо визначено території з особливими умовами для розвитку - макрорегіони, мікрорегіони, територіальні громади, рівень соціально-економічного розвитку яких є низьким або на яких існують природні, демографічні, міжнародні, безпекові чи інші об'єктивні обмеження щодо використання потенціалу території для розвитку. При цьому, законодавець передбачає, що з метою застосування диференційованих заходів підтримки розвитку можуть визначатися окремі функціональні типи територій з особливими умовами для розвитку [16].

Ще один підхід, задекларований урядом як базовий щодо повоєнного відновлення країни, є параметричний підхід - це принцип, коли уряд визначає загальні рамки, широку політику та загальні вимоги [17]. Параметричний підхід - це метод, який базується на використанні параметрів для опису системи або процесу. У публічному управлінні може застосовуватися для різних цілей, включаючи аналіз ефективності програм, встановлення стандартів якості, прогнозування результатів політик та оцінки впливу різних чинників на громадські послуги. У переважній своїй більшості, застосування цього підходу характерне для формування систем державного технічного регулювання і відповідно параметричний метод нормування у технічному регулюванні розглядається як спосіб встановлення вимог до об'єкта нормування у сфері регулювання, який передбачає визначення цілей та/або параметрів безпеки, функціональності та якості об'єкта нормування (критеріїв, вимог до експлуатаційної характеристики та/або її показників) [18]. Його поширенню сприяли глобалізація економіки, стрімкий розвиток технологій, збільшення кількості інноваційної продукції і саме тому такий підхід достатньо широко застосовується економічно розвиненими країнами з високими соціальними стандартами. А методологія застосування параметричного методу у галузях, які потребують технічного регулювання, передбачає визначення ієрархічної послідовності цілей і завдань, при чому цілі нормування, мають бути чітко конкретизовані та встановлюватися на рівні законодавства. Особливості застосування параметричного підходу у контексті забезпечення повоєнного відновлення України розкриваються у виступі Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля на Конференції з питань відновлення України в Лондоні 21 червня 2023 року: «... ми на рівні закону визначили нові вимоги для будівництва житлових будинків, зокрема щодо обов'язковості бомбосховища. Розробили вимоги для шкіл та лікарень, створюємо Центри безпеки в громадах. Безпека, безбар'єрність, енергоефективність, зелені технології - все це має бути обов'язковими параметрами нової інфраструктури при відбудові» [17].

Слід зазначити, що на практиці застосування такого підходу має ґрунтуватися на принципі Build back better - «Відбудова кращого, ніж було», оскільки у буквальному сенсі «відбудова» - це відтворення того, що існувало в Україні до початку війни. У зв'язку з цим, слід відокремити речі, які слід повернути такими, якими вони були, а також чітко визначити те, що є можливість змінити. Для цього слід позбутися технологічно та морально застарілого спадку, де це можливо, для побудови міст, сіл, селищ на принципово нових засадах, з урахуванням нових інноваційних підходів, використовуючи передові та екологічні технології, а також впроваджувати ключові принципи ЄС переходу до «Зеленої» економіки та Цифрової трансформації [14].

Окрім задекларованих українським урядом підходів до відновлення України, пропонуємо звернути увагу і на інші підходи, які вже застосовуються на практиці. Так, у контексті здійснюваних перетворень не слід недооцінювати можливості застосуванні секторального підходу до відновлення економіки України, оскільки при цьому відбувається фокусування на конкретних секторах економіки, що дозволяє краще зрозуміти їх специфіку, більш глибоко оцінити проблеми та можливості. У найближчій перспективі Урядом України визначено 5 ключових сегментів, які стануть основою для відновлення та трансформації нашої економіки, серед них: енергетика - величезний потенціал в сфері електроенергетики, видобутку та зберігання газу, водневої енергетики, військово-промисловий комплекс - багато української зброї та розробок на полі бою прямо зараз доводять свою ефективність, а європейські та світові оборонні компанії все активніше розглядають варіанти будівництва нових виробництв в Україні, аграрний сектор - Україна традиційно є одним із світових лідерів у виробництві багатьох культур, а завдяки інвестиціям зростання в цій галузі після війни, за прогнозами Уряду, може стати двозначним, інфраструктура - на сьогодні це більше 100 мільярдів доларів збитків, колосальні руйнування, а, отже, й потреба у відновленні, ІТ-сфера - Україна має амбіції стати цифровим хабом Європи і пропонуємо для ІТ- компаній одні з найбільш вигідних умов в світі з точки зору податків та регуляцій [17].

В умовах комплексного відбудови країни додаткові можливості та переваги має дає застосування проєктного підходу. Слід зазначити, що ще у довоєнний період, в умовах реформи децентралізації влади, він отримав широке розповсюдження як достатньо гнучкий інструмент реалізації завдань, спрямованих на створення та забезпечення ефективного місцевого економічного розвитку. Одним із найбільш загальних визначень проєкту є його розуміння як тимчасової діяльності, спрямованої на створення унікального продукту, послуги або результату [19], а відновлення України є певним чином унікальним, так само як відновлення кожного окремого міста, або села, територіальної громади, регіону. Саме тому впровадження проєктного підходу може стати важливою передумовою на шляху до адаптації та відновлення громад та регіонів, що, серед іншого, визначається основними перевагами його застосування, які передбачають раціональне використанням та збереження ресурсів (людських, фінансових, природних тощо) в умовах їх обмеженості та нестачі; визначення першочергових пріоритетів розвитку, що на рівні територіальних громад має відбуватися в контексті формування нового змісту стратегічного планування в умовах подолання воєнних викликів (трирівнева система стратегічного планування, яку ми розглянули вище); залучення мешканців громад, представників громадськості та бізнесу до спільного прийняття рішень щодо визначення шляхів та методів вирішення проблем соціально-економічного розвитку, спричинених війною та пошуку альтернатив; збільшення можливостей та шансів щодо залучення грантових коштів від міжнародних донорських організацій, необхідних для відновлення та вирішення особливо гострих суспільних проблем; формування інвестиційного потенціалу громади; формування сприятливого середовища для розвитку підприємництва, у тому числі й соціального, на території громади, та ін. [6].

Говорячи про перспективи застосування проектного підходу у контексті повоєнного відновлення України, варто розширити розуміння його потенційних можливостей не лише на місцевому рівні, але й для забезпечення, у тому числі, відновлення окремих регіонів, а також реалізації масштабних проєктів у межах країни в цілому. Так, за даними цифрової платформи «DREAM» станом на травень 2024 року зареєстровано 4195 проєктів відновлення, загальним бюджетом 233096.5 млн. грн, які реалізуються у 11 секторах економіки, при чому лідером по відновленню виступає Київська область (799 проєктів) [20].

Достатньо перспективним і недостатньо розробленим у державній політиці України щодо відновлення є можливості застосування кластерного підходу. Власне «кластер - це галузеве, територіальне та добровільне об'єднання організацій, які тісно співпрацюють між собою, а також з іншими суб'єктами в ланцюжку створення цінності з метою підвищення конкурентоздатності власної продукції, її експорту й сприяння економічному розвитку регіону», саме таке визначення дається у Проєкті національної програми кластерного розвитку до 2027 року, яка була розроблена ще у 2020 році, але так і не прийнята офіційно [21]. У світі кластери традиційно розглядаються як інструмент підвищення резилентності економіки під час криз. Дуже ефективно вони себе зарекомендували у тому числі й під час пандемії COVID-19 [22]. При цьому слід враховувати, що за даними Центру регіональних досліджень існуючі в Україні кластери в довоєнний період були зосереджені в обласних центрах і великих містах Харківської, Одеської, Дніпропетровської, Львівської, Запорізької, Київської та інших областях [23] із переважанням у них кластерів інновацій та інвестицій, інжинірингу та автоматизації промислового сектору, хайтеку та популяризації технологій Індустрії 4.0 і розвитку не тільки традиційних галузей, а й інноваційних напрямів смарт спеціалізації [11]. Не зважаючи на те, що саме зазначені регіони на сьогоднішній день є чи не найбільш постраждалими від війни територіями, більшість дослідників вважають, що кластерний підхід до відбудови соціально-економічного середовища регіонів та громад матиме необхідний позитивний вплив на повоєнне відновлення економіки в цілому [24]. При цьому слід враховувати потенційні можливості як регіональної, так і галузевої кластерізації. Щодо останньої, то найбільш перспективними визначаються наступні види кластерів: ІТ-кластери, інноваційні ІТ-парки, кластери створення об'єктів інноваційної інфраструктури, кластери креативних технологій (наноматеріали, композитні матеріали, технології модернізації поверхні, інженерія багатофункціональних тканин), інфраструктури кластери (будівельні, логістичні, транспортні), високотехнологічні (приладобудування, машинобудування, автомобілебудування, високотехнологічні господарські технології і робототехніка), сільськогосподарські (аграрної переробки), екологічні і торговельні кластери, фінансові конгломерати, промисловий хайтек та ін. [11].

Важливим фактором повоєнної відбудови України є її належне забезпечення необхідними фінансовими ресурсами. Так, станом на осінь 2023 року потреби України на реконструкцію та відновлення оцінювалися в безпрецедентні для світу 411 млрд доларів США [25]. З кожним наступним днем повномасштабного вторгнення і численних атак ворога на цивільну інфраструктуру ця сума збільшується. Лише російські удари по енергетичній інфраструктурі України весною 2024 року завдали збитків на більше ніж 1 млрд доларів США [26]. Кошти необхідні для відбудови можна отримати двома шляхами - ззовні або генерувати всередині країни.

Створення капіталу в Україні можна забезпечити за рахунок високої доданої вартості та реалізації концепції «швидкої держави». Перший підхід ґрунтується на тому, що українська земля має велику кількість сировини, більша частина якої продається за кордон не обробленою. Саме тому варто розвивати в країні виробництва, які б орієнтувалися на створення і експорту продуктів з доданою вартістю. Це дозволить не лише покращити економіку країни, але й створити власний бренд серед міжнародної спільноти. Україна може постачати борошно, крохмаль, оброблений бурштин, дерев'яні меблі тощо. Для цього державі необхідно створити відповідні заводи, які у свою чергу забезпечить нові робочі місця.

У свою чергу, концепція «швидкої держави» ґрунтується на розумінні того, що швидкість обертання грошей в національні економічній системі є дуже важливою, адже чим у більшій кількості транзакцій певна сума візьме участь, тим більше різних послуг та товарів буде сплачено за ці гроші. Витрачаючи кошти на певний товар або послугу, ми підтримуємо роботу підприємства, яке їх пропонує. Отримуючи прибуток, підприємство сплачує державі податки. А держава успішніше функціонує, якщо має змогу вільно розпоряджатися своїм бюджетом. Такі міркування у майбутньому можуть бути фундаментом для подальшого економічного зростання України [27].

Розглядаючи різні підходи до можливості залучення іноземного капіталу в Україну, варто виокремити декілька з них: 1) репарації від росії та кошти відібрані у російських олігархів по всьому світу - мають стати основою для відновлення України; 2) повноправне членство в НАТО та ЄС, партнерство з G7 гарантуватиме нашу безпеку, доступ до великих ринків та зумовить невідворотність важливих інституційних реформ [28]. Це може бути як трансфер технологій, так і доступ до фінансових ресурсів. Одним із ключових підходів може стати надання державами гарантій своїм компаніям для інвестування в Україну [29]; 3) формування ефекту інвестиційної привабливості України та забезпечення прозорості повоєнної відбудови, зокрема, у контексті використання ресурсів, регулярне звітування перед партнерами про кількість освоєних коштів, результати процесів відбудови країни, про відбудовані/відремонтовані об'єкти, вже здані в експлуатацію та ін. [28]



Висновки

післявоєнна відбудова

Підсумовуючи слід зазначити, що при відбудові України, потрібно звертати увагу на безліч аспектів та факторів, які здатні забезпечити максимальний позитивний ефекти у стислі терміни. При цьому важливим є застосування переваг та можливостей різних підходів до відбудови, як тих, які вже задекларовані в урядовому Плані відновлення - регіонально- сфокусованого та параметричного, так й інших, альтернативних підходів. Зокрема, слід звернути та перспективи застосування проєктно-орієнтованого та кластерного підходів. Окрему актуальність має фінансове забезпечення відбудови України. У зв'язку з цим слід поєднувати можливості генерування ресурсів в середині країни та залучення міжнародної фінансової допомоги та інвестицій. Кожен із підходів заслуговує на подальше більше ґрунтовне дослідження, що може стати предметом майбутніх наукових розробок.



Література

1. Новик Т.В. повоєнна відбудова України у контексті довоєнних економічних проблем. Міжнародний науковий журнал «Грааль науки». 2023. № 30. с.44-49. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.04.08.2023.004

2. Питання Національної ради з відновлення України від наслідків війни: Указ Президента України від 21 квітня 2022 року № 266/2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/266/2022#Text (дата звернення: 31.05.2024).

3. Паньків Н., Чернишова А. Проблеми та перспективи відновлення України під час та після завершення російсько-української війни. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.2023. №1 (314). C.67-79. DOI: https://doi.org/10.31891/2307- 5740-2023-314-1-9

4. Ємець В.В. Економічний розвиток у повоєнний період в Україні: регіональний та місцевий аспекти. Економіка та держава. 2022. № 5. С.68-72. URL: http://www.economy.in.ua/ pdf/5_2022/12.pdf

5. Бородіна О. Базові тренди повоєнної трансформації економіки України: бюджетна децентралізація, індустрія4.0, регіональний енергоменеджмент. Journal of Innovations and Sustainability. 2022. Vol. 6(1). DOI: https://doi.org/10.51599/is.2022.06.01.04

6. Охріменко О.О., Попов Р.О. Повоєнна відбудова України: потенціал та стратегія перетворень. Міжнародні економічні відносини. 2022. Вип. 45. DOI: https://doi.org/10.32782/ 2524-0072/2022-45-7

7. Магомедов А. Стратегічні документи і заходи повоєнної відбудови України. Публічне управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. 2023. Вип.3. DOI: https://doi.org/10.31470/2786-6246-2023 -4-61 -75

8. Територіально-орієнтовані механізми стимулювання інвестицій у повоєнному відновленні України: аналіт. доп. / за наук. ред. Я. А. Жаліла. Київ: НІСД, 2023. 78 с. DOI: https://doi.org/ 10.53679/NISSanalytrep.2023.09

9. Cеменюк І., Іванченко Г., Веслова Я. Стратегічний розвиток громад в умовах подолання воєнних викликів: проєктний підхід. Економіка та суспільство. 2023. Вип.55. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-5

10. Соболевська Л. 10 відповідей на питання про кластери та їх роль у відновленні економіки. Український кластерний альянс: веб-сайт. URL: https://www.clusters.org.ua/blog- single/10-vidpovidey-na-pytannya-pro-klastery (дата звернення 31.05.2024).

11. Бондаренко Д.М. Кластерний вектор організації післявоєнної відбудови промислового комплексу України. Інвестиції: практика та досвід. 2023. №19. URL: https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/2234/2263 (дата звернення 31.05.2024).

12. 5 ролей кластерів у кризові часи та під час відновлення економіки: Біла книга. URL: https://mautic.appau.org.Ua/asset/257:bila-kniga--5-rolej-klasteriv-pid-cas-krizipdf

13. Луциків І., Котовська І. Стратегічне управління як інструмент розвитку суб'єктів публічної сфери в Україні. Галицький економічний вісник. 2018. Вип. 1 (54). URL: https://galicianvisnyk.tntu.edu.Ua/pdf/54/5.pdf

14. План відновлення України: Національна рада з відновлення. 2022. Липень. URL: https://assets-global.website-files.com/625d81ec8313622a52e2f031/62c19ac16c921fc712205f03_ NRC%20Ukraine%27s%20Recovery%20Plan%20blueprint_UKR.pdf

15. Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на 20212027 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text (дата звернення 31.05.2024).

16. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо засад державної регіональної політики та політики відновлення регіонів і територій: Закон України від 09.07.2022 № 2389-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2389-20#Text (дата звернення 31.05.2024).

17. Виступ Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля на Конференції з питань відновлення України в Лондоні. Урядовий портал: веб-сайт. URL: https://www.kmu.gov.ua/ news/vystup-premier-ministra-ukrainy-denysa-shmyhalia-na-konferentsii-z-pytan-vidnovlennia- ukrainy-v-londoni (дата звернення 31.05.2024).

18. Параметричне регулювання у будівництві: Зелена книга. Системний перегляд ефективності державного регулювання / Д. Барзилович, І. Лагунова, І. Бардасова, С. Буравченко, А. Нечепорук, О. Медведчук, О. Марушева, В. Колесник. 2020. Червень. URL: https://cdn.regulation.gov.ua/c6/ba/18/d2/regulation.gov.ua_Parametrychne-normuvannia- Construction.pdf

19. Словник термінів з управління проєктами PMI Версія 3.3. Project Management Institute. 2022. URL: https://pmiukraine.org/wp-content/uploads/2022/05/PMILexicon3.3_Ukr.pdf

20. DREAM Аналітика. DREAM: веб-сайт. URL: https://bi.dream.gov.ua/?select=_ Language/[UK]/#/ (дата звернення 16.05.2024).

21. Національна програма кластерного розвитку до 2027. URL: https://mautic. appau.org.ua/asset/166:proekt-nacprogrami-klasternogo-rozvitku-do-2025-v1pdf

22. Мельник М., Лещух І., Чайковський В. Проблеми та інструменти формування інтегрованого економічного простору України в умовах війни та повоєнної відбудови. Академічні візії. 2024. Вип.30. URL: https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/1033/930 (дата звернення 31.05.2024).

23. Бараннік В. О. Щодо сприяння розвитку регіональних кластерів в Україні: аналітична записка. НІСД: веб-сайт. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-08/klustery.pdf

24. Вагонова О.Г., Чорнобаєв В.В. Роль підприємницьких структур у повоєнному відновлення економіки. Міжнародний форум «Безпечна, комфортна, спроможна, територіальна громада» - 2023: матеріали міжнар. конф., 11-13 жовтня 2023р., м. Дніпро. Дніпро: НТУ «Дніпровська політехніка», 2023. с.177-180. URL: https://science.nmu.org.ua/ua/conferences/ Forum/Zbirnyk.pdf

25. Відбудова України після війни: Що варто зробити вже зараз. Економічна правда: веб-сайт. URL: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/10/17/705238/ (дата звернення 31.05.2024).

26. Останні російські удари по енергосистемі завдали збитків на понад $1 млрд - Галущенко. Економічна правда: веб-сайт. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2024/05/5/ 713273/ (дата звернення 31.05.2024).

27. Шляхи економічно зростання: як після війни побудувати успішну країну. Укрінформ: веб-сайт. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-vidbudova/3745761-slahi-ekonomicnogo- zrostanna-ak-pisla-vijni-pobuduvati-uspisnu-krainu.html (дата звернення 31.05.2024).

28. Марямпольський В. Післявоєнна відбудова України: проблеми прозорості, відкритості й попередження корупційних ризиків. LMN: веб-сайт. URL: https://www.lmn.in.ua/blog_post/pisliavoienna-vidbudova-ukrainy-problemy-prozorosti- vidkrytosti-j-poperedzhennia-koruptsijnykh-ryzykiv/ (дата звернення 31.05.2024)

29. Післявоєнна відбудова країни: у Раді презентували план. Юридична газета: вебсайт. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/pislyavoenna-vidbudova-ukrayini-u-radi-prezentuvali- plan.html (дата звернення 31.05.2024).



References

1. Novyk T.V. (2023) Рovoienna vidbudova Ukrainy u konteksti dovoiennykh ekonomichnykh problem [Post-war reconstruction of Ukraine in the context of pre-war economic problems]. Mizhnarodnyj naukovyj zhurnal «Hraal' nauky» - International scientific journal “Grailof Science”, 30, 44-49 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.36074/grail-of-science. 04.08.2023.004

2. Pytannia Natsional'noi rady z vidnovlennia Ukrainy vid naslidkiv vijny [Issues of the National Council for Restoration of Ukraine from the Consequences of War:]: Ukaz Prezydenta Ukrainy [Decree of the President of Ukraine] vid 21 kvitnia 2022 roku № 266/2022. zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266/2022#Text

3. Pan'kiv N., & Chernyshova A. (2023) Problemy ta perspektyvy vidnovlennia Ukrainy pid chas ta pislia zavershennia rosijs'ko-ukrains'koi vijny [Problems and Prospects for the Restoration of Ukraine during and after the Russian-Ukrainian War]. Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu. Ekonomichni nauky - Bulletin of Khmelnytsky National University. Economic Sciences, 1 (314), 67-69. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-314-1-9

4. Yemets' V.V. (2022) Ekonomichnyj rozvytok u povoiennyj period v Ukraini: rehional'nyj ta mistsevyj aspekty [Economic Development in the Postwar Period in Ukraine: Regional and Local Aspects.]. Ekonomika ta derzhava - Economy and the state, 5, 68-72. [in Ukrainian]. http://www.economy.in.ua/pdf/5_2022/12.pdf

5. Borodina O. (2022) Bazovi trendy povoiennoi transformatsii ekonomiky Ukrainy: biudzhetna detsentralizatsiia, industriia4.0, rehional'nyj enerhomenedzhment [The main trends of the post-war transformation of Ukraine's economy: fiscal decentralization, industry4.0, and regional energy management]. Journal of Innovations and Sustainability, 6(1). [in Ukrainian]. https://doi.org/10.51599/is.2022.06.01.04

6. Okhrimenko O.O., & Popov R.O. (2022) Povoienna vidbudova Ukrainy: potentsial ta stratehiia peretvoren' [Post-war reconstruction of Ukraine: potential and strategy of transformation]. Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny - International economic relations, 45. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-7

7. Mahomedov A. (2023) Stratehichni dokumenty i zakhody povoiennoi vidbudovy Ukrainy [Strategic documents and measures of postwar reconstruction of Ukraine]. Publichne upravlinnia: kontseptsii, paradyhma, rozvytok, udoskonalennia - Public administration: concepts, paradigm, development, improvement, 3. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31470/2786-6246- 2023-4-61-75

8. Zhalila Ya. A. (Eds.) (2023) Terytorial'no-oriientovani mekhanizmy stymuliuvannia investytsij u povoiennomu vidnovlenni Ukrainy [Territorial-oriented mechanisms of investment stimulation in the post-war Ukraine]', analit. dop. / za nauk. red. Ya. A. Zhalila. Kyiv: NISD, 2023. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.53679/NISSanalytrep.2023.09

9. Cemeniuk I., Ivanchenko H., &Veslova Ya. (2023) Stratehichnyj rozvytok hromad v umovakh podolannia voiennykh vyklykiv: proiektnyj pidkhid [Strategic development of communities in the context of overcoming military challenges: a project approach]. Ekonomika ta suspil'stvo - Economy and society, 55. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-55-5

10. Sobolevs'ka L. 10 vidpovidej na pytannia pro klastery ta ikh rol' u vidnovlenni ekonomiky [10 answers to questions about clusters and their role in economic recovery]. Ukrains'kyj klasternyj al'ians - The Ukrainian Cluster Alliance: web-sait. clusters.org.ua [in Ukrainian]. https://www.clusters.org.ua/blog-single/10-vidpovidey-na-pytannya-pro-klastery

11. Bondarenko D.M. (2023) Klasternyj vektor orhanizatsii pisliavoiennoi vidbudovy promyslovoho kompleksu Ukrainy [The cluster vector for organizing the post-war reconstruction of Ukraine's industrial complex]. Investytsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience,19. [in Ukrainian]. https://www.nayka.com.ua/index.php/investplan/article/view/2234/2263

12. 5 rolej klasteriv u kryzovi chasy ta pid chas vidnovlennia ekonomiky [5 roles of clusters in times of crisis and economic recovery]: Bila knyha. [in Ukrainian]. https://mautic. appau.org.ua/asset/257:bila-kniga--5-rolej-klasteriv-pid-cas-krizipdf

13. Lutsykiv I., & Kotovs'ka I. (2018) Stratehichne upravlinnia iak instrument rozvytku sub'iektiv publichnoi sfery v Ukraini [Strategic management as a tool for the development of public sector entities in Ukraine]. Halyts'kyj ekonomichnyj visnyk - Galician Economic Herald, 1 (54). [in Ukrainian]. https://galicianvisnyk.tntu.edu.ua/pdf/54/5.pdf

14. Plan vidnovlennia Ukrainy: Natsional'na rada z vidnovlennia [Recovery plan for Ukraine: National Recovery Council]. 2022. Lypen'. [in Ukrainian]. https://assets-global.website- files.com/625d81ec8313622a52e2f031/62c19ac16c921fc712205f03_NRC%20Ukraine%27s%20 Recovery%20Plan%20blueprint_UKR.pdf

15. Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehional'noho rozvytku na 2021-2027 roky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy [Pro zatverdzhennia Derzhavnoi stratehii rehional'noho razvytku na 2021-2027 roky: Postanova Kabinet of Ministers of Ukraine] vid 5 serpnia 2020 r. № 695. zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text

16. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy schodo zasad derzhavnoi rehional'noi polityky ta polityky vidnovlennia rehioniv i terytorij: Zakon Ukrainy [On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Principles of State Regional Policy and the Policy of Restoration of Regions and Territories: Law of Ukraine] vid 09.07.2022 № 2389-IX. zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian]. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2389-20#Text

17. Vystup Prem'ier-ministra Ukrainy Denysa Shmyhalia na Konferentsii z pytan' vidnovlennia Ukrainy v Londoni [Speech by Prime Minister of Ukraine Denys Shmyhal at the Ukraine Recovery Conference in London]. Uriadovyj portal - Government portal: web-sait kmu.gov.ua [in Ukrainian]. https://www.kmu.gov.ua/news/vystup-premier-ministra-ukrainy- denysa-shmyhalia-na-konferentsii-z-pytan-vidnovlennia-ukrainy-v-londoni

18. Barzylovych D., Lahunova I., Bardasova I., Buravchenko S., Necheporuk A., & Medvedchuk O., et al. (2020). Parametrychne rehuliuvannia u budivnytstvi: Zelena knyha. Systemnyj perehliad efektyvnosti derzhavnoho rehuliuvannia [Parametric regulation in construction: Green Book. Systemic review of the effectiveness of state regulation] / D. Barzylovych, I. Lahunova, I. Bardasova, S. Buravchenko, A. Necheporuk, O. Medvedchuk, O. Marusheva, V. Kolesnyk. Cherven'. [in Ukrainian]. https://cdn.regulation.gov.ua/c6/ba/18/d2/regulation.gov.ua_ Parametrychne-normuvannia-Construction.pdf

19. Slovnyk terminiv z upravlinnia proiektamy PMI Versiia 3.3. Project Management Institute [PMI Dictionary of Project Management Terms Version 3.3. Project Management Institute.]. (2022). [in Ukrainian]. https://pmiukraine.org/wp-content/uploads/2022/05/PMIL exicon3.3_Ukr.pdf

20. DREAM Analityka [DREAM Analytics]. DREAM: web-sait dream.gov.ua [in Ukrainian]. https://bi.dream.gov.ua/?select=_Language/[UK]/#/

21. Natsional'na prohrama klasternoho rozvytku do 2027 [National Cluster Development Program until 2027]. [in Ukrainian].

22. Mel'nyk M., Leschukh I., & Chajkovs'kyj V. (2024) Problemy ta instrumenty formuvannia intehrovanoho ekonomichnoho prostoru Ukrainy v umovakh vijny ta povoiennoi vidbudovy [Problems and tools for the formation of the integrated economic space of Ukraine in the conditions of war and post-war reconstruction]. Akademichni vizii - Academic visions, 30. [in Ukrainian]. https://academy-vision.org/index.php/av/article/view/1033/930

23. Barannik V. O. Schodo spryiannia rozvytku rehional'nykh klasteriv v Ukraini [On promoting the development of regional clusters in Ukraine]: analitychna zapyska. NISD: web-sait niss.gov.ua [in Ukrainian]. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2021-08/klustery.pdf

24. Vahonova O.H., Chornobaiev V.V. Rol' pidpryiemnyts'kykh struktur u povoiennomu vidnovlennia ekonomiky [The role of business structures in the post-war economic recovery]. Proceedings from SCCTC '23: Mizhnarodnyj forum «Bezpechna, komfortna, spromozhna, terytorial'na hromada» - 2023 - International Forum “Safe, Comfortable, Capable, Territorial Community” - 2023: (pp. 177-180). Dnipro: NTU «Dniprovs'ka politekhnika» [in Ukrainian]. https://science. nmu. org. ua/ua/conferences/Forum/Zbirnyk.pdf

25. Vidbudova Ukrainy pislia vijny: Scho varto zrobyty vzhe zaraz [Reconstruction of Ukraine after the war: What should be done now.]. Ekonomichna Pravda - Economic Pravda: web-sait epravda.com.ua [in Ukrainian]. https://www.epravda.com.ua/publications/2023/10/17/ 705238/

26. Ostanni rosijs'ki udary po enerhosystemi zavdaly zbytkiv na ponad $1 mlrd - Haluschenko [Recent Russian strikes on the energy system caused losses of more than $1 billion - Galushchenko]. Ekonomichna pravda - Economic Pravda: web-sait www.epravda.com.ua [in Ukrainian]. https://www.epravda.com.ua/news/2024/05/5/713273/

27. Shliakhy ekonomichno zrostannia: iak pislia vijny pobuduvaty uspishnu krainu [Ways of economic growth: how to build a successful country after the war]. Ukrinform: web-sait ukrinform.ua [in Ukrainian]. https://www.ukrinform.ua/rubric-vidbudova/3745761-slahi- ekonomicnogo-zrostanna-ak-pisla-vijni-pobuduvati-uspisnu-krainu.html

28. Mariampol's'kyj V. Pisliavoienna vidbudova Ukrainy: problemy prozorosti, vidkrytosti j poperedzhennia koruptsijnykh ryzykiv [Post-War Reconstruction of Ukraine: Problems of Transparency, Openness and Prevention of Corruption Risks]. LMN: web-sait lmn.in.ua [in Ukrainian]. https://www.lmn.in.ua/blog_post/pisliavoienna-vidbudova-ukrainy- problemy-prozorosti-vidkrytosti-j-poperedzhennia-koruptsijnykh-ryzykiv/

29. Pisliavoienna vidbudova krainy: u Radi prezentuvaly plan [Post-war reconstruction of the country: a plan was presented in the Rada.]. Yurydychnahazeta: web-saityur-gazeta.com [in Ukrainian]. https://yur-gazeta.com/golovna/pislyavoenna-vidbudova-ukrayini-u-radi-prezentuvali-plan.html

Размещено на Allbest.ru

...