Сталий розвиток міст: відкрите урядування та інноваційний підхід для платформного урбанізму

Segoe Serif Display Semilight C Cyr;Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний податковий університет

СТАЛИЙ РОЗВИТОК МІСТ: ВІДКРИТЕ УРЯДУВАННЯ ТА ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДЛЯ ПЛАТФОРМНОГО УРБАНІЗМУ

Анфілов Д.Ю. здобувач третього (освітньо-наукового)

рівня вищої освіти кафедри економіки,

підприємництва та бізнес-адміністрування

м. Ірпінь

Анотація

управління місто інноваційний урядовий

У статті розглянуто етапи еволюції інституційних парадигм управління урядовими організаціями та управління містами. В статті систематизовано пул інноваційних рішень для досягнення сталого розвитку міст, які вимагають комплексного управління. Досліджено теоретичні та практичні аспекти сталого зростання міст, систематизовано складові технологічних інструментів в відкритому урядуванні. Адаптовано класифікацію типів відкритості урядової політики за Юрґеном Габермасом (репрезентативну, публіцистичну, політичну, громадянську) за етапами становлення та розвитку системи урядування. Охарактеризовано концепцію платформного урбанізму. Охарактеризовано категоріальний апарат відкритого урядування та платформного урбанізму. Представлено категоризацію Government-as-a-Platform (Gaap) та City-as-a-Platform (CaaP) за платформним урбанізмом та парадигму урядування через призму відкритості Юрґена Габермаса. Розширено класифікацію типів відкритості урядової політики, яка може застосовуватись при формуванні механізмів відкритого урядування при розробці інноваційного підходу для платформного урбанізму та вдосконалювати практику демократичного управління та громадянської участі. Розставлено акценти при оцінюванні механізмів відкритого урядування для процесів аналізу відкритості політики та управління. Представлено авторське бачення на систему основних компонентів платформного урбанізму. Окреслено автором, що він спрямований на створення інтегрованої та зручної системи управління містом, яка відповідає сучасним потребам та викликам міського розвитку. Зазначено, що еволюція CaaP, як нова парадигма платформного урбанізму передбачає нову форму міського управління, яка є більш відкритою та залученою, з використанням технологій для організації та посередництва співпраці різних учасників суспільства. СааР управління стосується впровадження технологічних інструментів, які уможливлюють відкриту та масову співпрацю в міській екосистемі з метою вирішення складних проблем у містах на основі обміну даними та внеску колективних знань.

Ключові слова: сталий розвиток, міста, платформа, платформний урбанізм, відкритість, відкрите урядування, GaaP, СaaP.

Abstract

Anfilov Dmytro Applicant for the third (educational and scientific) level of higher education Department of Economics, Entrepreneurship and Business Administration, State Tax University, Irpin

SUSTAINABLE CITY DEVELOPMENT: OPEN GOVERNANCE AND AN INNOVATIVE APPROACH TO PLATFORM URBANISM

The article examines the stages of evolution of institutional paradigms of government organization management and city management. The article systematizes a pool of innovative solutions to achieve sustainable development of cities that require integrated management. The theoretical and practical aspects of the sustainable growth of cities were studied, the components of technological tools in open governance were systematized. The classification of the types of openness of government policy according to Jurgen Habermas (representative, journalistic, political, civil) according to the stages of formation and development of the governance system has been adapted. The concept ofplatform urbanism is characterized. The categorical apparatus of open governance and platform urbanism is characterized. The categorization of Government-as-a-Platform (Gaap) and City-as-a- Platform (CaaP) according to platform urbanism and the governance paradigm through the prism of Jurgen Habermas's openness are presented. The classification of types of openness of government policy has been expanded, which can be used in the formation of mechanisms of open governance, in the development of an innovative approach for platform urbanism, and to improve the practice of democratic governance and citizen participation. Emphasis is placed on the assessment of open governance mechanisms for the processes of analysis of the openness of politics and management. The author's vision of the system of the main components ofplatform urbanism is presented. It is outlined by the author that it is aimed at creating an integrated and convenient city management system that meets the modern needs and challenges of urban development. It is noted that the evolution of CaaP, as a new paradigm of platform urbanism, involves a new form of urban management that is more open and involved, using technologies to organize and mediate the cooperation of various members of society. Governance SaaR is about implementing technological tools that enable open and massive collaboration in the urban ecosystem to solve complex problems in cities based on data sharing and collective knowledge contribution.

Key words: sustainable development, cities, platform, platform urbanism, openness, open government, GaaP, CaaP.

Постановка проблеми

У сучасному світі досягнення сталого розвитку міських територій є важким питанням, оскільки міста мають інтенсивний економічний, соціокультурний та екологічний розвиток. Це ставить перед системою урядування містами низку викликів та проблем. Однією з головних проблем є необхідність оптимізації управління містами, забезпечення ефективного використання ресурсів та забезпечення якості життя мешканців. Сталий розвиток міст потребує інноваційних рішень, при цьому забезпечення сталого розвитку вимагає комплексного управління. Ефективне управління та використання ресурсів у містах, таких як енергія, вода, транспорт та інші, є ключовою проблемою для забезпечення сталого розвитку та зменшення негативного впливу на довкілля. Існує необхідність модернізації міської інфраструктури для забезпечення високої якості послуг та комфорту для мешканців за інноваційними технологіями та підходами в управлінні процесами. Забезпечення безпеки мешканців та захист від ризиків, пов'язаних зі злочинністю, природними катастрофами та іншими небезпеками, вимагає впровадження сучасних технологій та оптимізації систем безпеки та попередження кризових ситуацій. Забезпечення високої якості життя для мешканців міст вимагає розробки та впровадження стратегій з урахуванням соціальних, економічних та екологічних аспектів розвитку. Низка таких завдань зумовлює потребу у вирішенні цих проблем та інтегрованого підходу до управління містами та їх відкритому урядуванню, який враховує важливі наукові та практичні завдання сталого розвитку, ефективного використання ресурсів та підвищення якості життя мешканців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідження, що спрямовані на пошук шляхів досягнення сталого розвитку міст через відкрите урядування застосовуючи інноваційний підхід для розбудови платформного урбанізму досліджували достатньо значний перелік закордонних та вітчизняних науковців. Репетт П., Сабатіні-Маркес Дж., Їгіткан- лар Т., Селл Д., Коста Е. розглянули City-as- a-Platform (СааР) яка була створена з метою забезпечення інноваційного підходу для посилення гуманних, етичних, інклюзивних, розумних та сталих норм для розвитку міст. Це сприяло формуванню платформного мислення, що стають доступними для міського контексту - так званий платформний урбанізм. Сео Х. та Мьон С. розкрили пріоритет факторів побудови державного управління як платформи з аналітичним ієрархічним аналізом процесів. При цьому не виділено які саме інноваційні складові СааР мають бути для управління містом з метою досягнення сталого розвитку.

Постановка завдання

Метою статті є теоретичний огляд забезпечення сталого розвитку міст шляхом формування платформної системи відкритого урядування. Досягнення поставленої мети зумовило необхідність постановки і вирішення таких наукових завдань:

- дослідити науково-теоретичні аспекти сталого розвитку міст за відкритістю;

- систематизувати складовими платформ- ного урбанізму;

- систематизувати науково-практичний інструментарій;

- охарактеризувати методики оцінювання відкритості управління містами;

- представити складові елементи плат- формного урбанізму.

Виклад основного матеріалу дослідження

Концепція Платформного Урбанізму (City-as-a-Platform, CaaP) була сформована на засадах “Уряд як платформа” (Government-as- a-Platform, Gaap) з надією забезпечити інноваційний підхід в управлінні містом, який сприяє та підтримує рішення різноманітних проблем урбанізації за допомогою відкритих даних, можливостей спільного впровадження інновацій та колективних знань, підтримку зусиль місцевого самоврядування у розвитку розумніших міст.

У 2010 році Тім О'Райлі [7] присвятив перший розділ своєї книги важливому значенню відкритого урядування за інноваційним підходом з впровадження “платформи” відкритого уряду. Автор розширив міркування про сутність уряду як платформи, певною мірою це узгоджується з діяльністю великих організацій в еру інновацій 4.0. Незважаючи на нездатність швидко впроваджувати інновації через жорстку та складну організаційну структуру державного уряду на рівні країни та регіональної структури (особливо в умовах децентралізації), урядовці шукають партнерства зі стартапами, які володіють та впроваджують нові знання, ідеї із використання гнучких інноваційних технологій на ринку.

За концепцією Тіма О'Райлі, “Уряд як платформа” (Government-as-a-Platform, Gaap) державні діячі та технологи мають набути компетенції за результатами проходження таких напрямів стажування: відкриті стандарти для сприяння розвитку інновацій та їх зростанню; створення автономної простої системи та її розвитку; спільне проектування з чіткими правилами та їх дизайн для посилення присутності; навчання у творців платформи та тих, хто порушує правила “хакерів”; інтелектуальний аналіз даних для використання неявної участі; перешкоди для експериментування; лідерство на прикладі для інших та посилення цінності екосистеми платформи. Підвищення кваліфікації кадрів та посилення професійних компетенцій за такими напрямами надає можливість підготовки фахівців з відкритого урядування, при цьому платфор- мене мислення стає протиотрутою бюрократичним системам.

Сео Х. та Мьон С. [7] виділяють пріоритетом серед факторів побудови державного управління, аналітичний ієрархічний аналіз процесів для формування платформи GaaP. Платформний підхід в управлінні дозволяє урядам бути більш горизонтальними та інноваційними та фундаментально змінює існуючі процеси та культуру державного сектора. Керований аналітичними даними GaaP, необхідний для ефективної обробки великих даних, контрактних послуг і кількох рівнів онлайн- і офлайн-каналів. Публічна платформа GaaP утворює можливість для співпраці та партнерства системи “уряд - громадяни - організації приватного сектору”.

Еволюція City-as-a-Platform (CaaP) як нової парадигми платформного урбанізму, передбачає нову форму міського управління, яка є більш відкритою та залученою, з використанням технологій для організації та посередництва співпраці різних учасників суспільства. Це система SMART (“смарт”, розумного) управління стосується впровадження технологічних інструментів, які уможливлюють відкриту та масову співпрацю в міській екосистемі з метою вирішення складних проблем у містах на основі обміну даними та внеску колективних знань [5]. У CaaP роль уряду в наданні послуг і у визначенні державної політики більше не є унікальною чи головною дійовою особою, а стає посередником у доступності даних, в тому числі і участі акторів, які сприяють розвитку екосистемі міст.

Еволюція інституційних парадигм управління урядовими організаціями характеризуються різними рівнями відкритості даних для громадського сектору. У своїй статті Д. Стан- дратюк [4] наводить класифікацію типів відкритості урядової політики за Юрґеном Габермасом: репрезентативна, публіцистична (або літературною), політична, громадянська, маніпулятивна.

Репрезентативна відкритість характеризує діяльність урядових організацій такою, що відображають інтереси та погляди різних соціальних груп. Вони представляють різноманіття думок і поглядів громадян у процесі формування та виконання політики.

Публіцистична (або літературною) відкритість вважають такий тип відкритості, що передбачає активне спілкування та звітність урядових організацій перед громадськістю через публічні засоби масової інформації та літературні канали. Вони інформують громадськість про свою діяльність, прийняті рішення та результати.

Політична відкритість, полягає в тому, що урядові організації діють відкрито і трансформують публічні думки і погляди через політичні механізми та інструменти. Вони взаємодіють з політичними партіями, громадськими об'єднаннями та іншими політичними суб'єктами.

Громадянська відкритість орієнтована на залучення громадян до управлінських процесів через різноманітні механізми громадянського участі. Вона передбачає активну участь громадян у прийнятті рішень та реалізації політики.

Маніпулятивна відкритість урядової політики відображає намагання урядових організацій маніпулювати громадською думкою та переконаннями через специфічні механізми та техніки, такі як пропаганда, дезінформація або піар.

Класифікація типів відкритості урядової політики за Юрґеном Габермасом допомагає розуміти різні аспекти політики та її вплив на взаємодію між урядом і громадянами. Проте існує ряд відомих дослідників, які представили інші підходи до аналізу відкритості уряду та управління, такі як: Лоренцо Фер- рарі італійський політолог, який досліджує демократію, відкритість та громадянське суспільство, Маргарет Ліч, американська полі- тологиня та експертка з питань відкритості уряду та громадянського участі, Елізабет Сандерсон, професор політології, яка спеціалізується на дослідженнях відкритості уряду та публічного управління, Хелена Фіцпатрік, британська академічна дослідниця, яка займається аналізом відкритості урядового регулювання та електронного урядування, Дона- телла Делла Порта, італійський соціолог, яка досліджує питання демократії, відкритості та громадянського суспільства, Вернер Ядлоскі, німецький вчений, який спеціалізується на дослідженнях публічного управління та відкритості уряду, Діана Швайгерт, австрійська політологиня, яка вивчає питання відкритості політики, публічного адміністрування та громадянської участі.

Систематизувавши наукові дослідження вищезазначених вчених слід розширити класифікацію типів відкритості урядової політики, яка може застосовуватись при формуванні механізмів відкритого урядування при розробці інноваційного підходу для плат- формного урбанізму та вдосконалювати практику демократичного управління та громадянської участі.

Культурна відкритість, підхід який оцінює рівень відкритості уряду на основі культурних та історичних чинників, що впливають на ставлення до прозорості, демократії та громадянського участі.

Технологічна відкритість, що спрямована на вивчення використання інформаційно- комунікаційних технологій урядом для підвищення рівня відкритості, доступності інформації та взаємодії з громадськістю.

Інституційна відкритість, яка спрямований на вивчення ролі інституційних механізмів, таких як правові норми, політичні процеси та організаційна структура, у забезпеченні відкритості управління.

Економічна відкритість, яка демонструє вплив економічних чинників, таких як ринкова конкуренція, фінансова прозорість та ефективне управління ресурсами, на відкритість урядової діяльності.

Транснаціональна відкритість, що спрямована на вивчення взаємодії та обміну інформацією між урядами різних країн, міжнародними організаціями та громадськими організаціями для забезпечення глобальної відкритості та прозорості.

Соціальна відкритість, підхід що аналізує взаємодію та співпрацю між урядом та різними соціальними групами, включаючи меншини, громадські організації та інші зацікавлені сторони.

У табл. 1 проілюстровано еволюцію інституційних парадигм управління, які все ще співіснують і взаємодіють, показуючи відкрите управління як нову форму масової та опосередкованої співпраці між окремими особами та урядом.

З метою оцінювання механізмів відкритого урядування зазначених вище, зазвичай розробляють різноманітні класифікації та теорії, щоб краще розуміти та аналізувати відкритість політики та управління. Однак, слід зазначити, що відкритість політики, найчастіше описують за:

- на основі рівня доступності та прозорості інформації про діяльність уряду та його прийняття рішень;

- на основі активності та рівня залучення громадськості до процесів прийняття рішень та управління;

- на основі різних механізмів та інструментів, які використовуються для забезпечення відкритості політики та управління;

- на основі того, які конкретні цілі відкритості досягаються, наприклад, забезпечення прозорості, підвищення довіри громадськості, поліпшення ефективності управління тощо;

- на основі сфери діяльності, де відбувається впровадження відкритості, наприклад, в уряді, місцевому самоврядуванні, громадських організаціях тощо;

- на основі різних інституційних механізмів, які сприяють або заважають впровадженню відкритості в політиці та управлінні.

Базуючись на даних рівнях взаємодії та принципах сприяння участі громадськості у цільових ініціативах від Міжнародної асоціації народної участі (International Association of Public Participation, IAPP) [10], такі дослідники Репетте П., Сабатіні-Маркес Дж., Їгітканлар Т., Селл Д., і Коста Е. [6] систематизували етапи формування процесів в “смарт” управлінні міським розвитком із платформ- ним урбанізмом колективного знання з чотирьох рівнів, тому сформуємо категоризацію CaaP, яка включає такі види (рис. 1).

Платформа І рівня (Level 1 platform “low G2C-low C2G”): характеризується низьким рівнем залученості населення та низькою відкритістю уряду. Роль уряду зводиться до

Рис. 1 Категоризація GaaP за платформним урбанізмом

Джерело: сформовано автором за [6]

надання інформації суспільству та надання послуг онлайн. Шлях односпрямований, від влади до суспільства. Немає технологічних інструментів, які б уможливлювали пряме залучення соціальних акторів до уряду, щоб пропонувати ідеї, пов'язані з послугами чи державною політикою. Уряд не надає відкритих даних через інтерфейс прикладного програмування [6].

Таблиця 1

Парадигма урядування через призму відкритості Юрґена Габермаса

Джерело: адаптовано автором [6]

Платформа ІІ рівня (Level 2 platform “average G2C-average C2G”), полягає в тому, щоб надати містам і урядам платформу цифрової участі для консультацій (наприклад, консультації щодо схвалення проектів і рекомендацій, проектні пропозиції, ідеї та державна політика) і залучення громадян до прийняття рішень, допомагаючи урядам у їхніх рішеннях. Проводяться консультації з громадянами та мінімальні краудсорсингові дії, що представляє середній рівень участі громадян і середню відкритість уряду.

Платформа ІІІ рівня (Level 3 platform “medium G2C-high C2G”) ці платформи мають усі функції платформ другого рівня, але, крім того, вони дозволяють організовувати віртуальні події з експертними групами або державними серверами (віртуальні семінари), які дають учасникам можливість обговорити тему в малих групах перед тим, як поділитися з більшою групою людей. Вони також пропонують інструменти для створення ідей нових проектів, що дає змогу збирати ідеї від якомога більшої кількості людей, ніби це віртуальні живі лабораторії, тобто ітераційні екосистеми відкритих інновацій, зосереджені на користувачеві.

Платформа 4 рівня (Level 4 platform “high G2C - high C2G”) мають ті самі функції, що й платформи третього рівня, з точки зору залучення громадськості, з тією різницею, що дозволяють створювати програмне забезпечення та програми за допомогою посилання на відкриті дані доступні урядами через додатки програмованого інтерфейсу (API - Application Programming Interface). Крім того, деякі платформи на цьому рівні мають безкоштовний код, що дозволяє робити пропозиції доступними для перевірки та перевірки будь- ким, хто має технічні знання.

Платформний урбанізм, як підхід до управління містами, що базується на використанні цифрових платформ для забезпечення різноманітних муніципальних послуг, розвитку інфраструктури та сприяння ефективнішому взаємодії між мешканцями міст, владними структурами та приватним сектором утворює систему з основних компонентів:

1. Цифрові платформи для інтеграції різних муніципальних служб, даних та ресурсів, таких як централізована платформа або набір платформ, які працюють разом для забезпечення різних аспектів міського життя;

2. Містобудівна інновація для покращення якості життя мешканців, оптимізації використання ресурсів та забезпечення сталого розвитку;

3. Залучення громадськості до процесів прийняття рішень щодо розвитку міста, механізмів збору відгуків мешканців, публічні консультації та залучення до розробки муніципальних проектів;

4. Спрощення процесів управління містом та забезпечення швидкого реагування на зміни потреб та виклики. Це включає автоматизацію процесів, використання аналітичних інструментів та реалізацію гнучких стратегій управління;

5. Партнерство з приватним сектором для розробки та впровадження інноваційних

6. рішень у міському середовищі, інфраструктурі, впровадженні цифрових технологій та надання різноманітних послуг.

Отже, платформний урбанізм спрямований на створення інтегрованої та зручної системи управління містом, яка відповідає сучасним потребам та викликам міського розвитку. Цей підхід сприяє покращенню якості життя, збільшенню ефективності управління та стимулюванню інноваційного розвитку міст. Такий інноваційний підхід розкриває перспективи та обмеження у бюрократії для реалізації трансформаційного та руйнівного впливу на сам уряд і суспільство в цілому, а також розкриває можливості для “смарт” управління міським розвитком із колективними знаннями.

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямі

Платформний урбанізм, як підхід до управління містами, базується на використанні цифрових платформ для надання муніципальних послуг, розвитку інфраструктури та підвищення ефективності взаємодії між містянами, владою та приватним сектором. Він включає такі основні компоненти, як цифрові платформи для інтеграції муніципальних служб, містобудівна інновація, залучення громадськості, спрощення управління містом та партнерство з приватним сектором. Цей інноваційний підхід в управління містом та урядовими організаціями сприяє покращенню якості життя, підвищенню ефективності управління та стимулюванню сталого розвитку міст, розкриває можливості для “смарт” управління міським розвитком з використанням колективних знань та мінімізації негативного впливу бюрократії.

Література

1. Національна економічна стратегія України до 2030 року. URL: https://nes2030.org.ua/

2. Гурочкіна В.В. Механізми розвитку промислових підприємств в емерджентній економіці: монографія. Хмельницький: ХНУ, 2020. 336 с.

3. Мацелюх Н.П., Поснова Т.В. Політики сталого розвитку міст і регіонів ЄС в умовах децентралізації: теоретико-методологічний аспект. Modern Economics. 2023. № 38(2023). С. 90-98. DOI: https://doi.org/ 10.3152l/modecon.V38(2023)-14. (дата звернення: 20.11.2023).

4. Стандратюк Д. Концепція відкритості Юрґена Габермаса та потенціал її використання для аналізу публічної сфери в Україні. Вісник Львівського університету. Серія філос.-полі- толог. студії. 2022. Випуск 44. С. 240-246. URLhttp://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/44_2022/ 30.pdf

5. Meijer A. J., Lips M., Chen K. Open Governance: A New Paradigm for Understanding Urban Governance in an Information Age. Front. Sustain. Cities 2019. Vol. 1.

6. Repette P., Sabatini-Marques J., Yigitcanlar T., Sell D., & Costa E. The evolution of city-as-a- platform: Smart urban development governance with collective knowledge-based platform urbanism. Land. MDPI AG. January 1, 2021. DOI: https://doi.org/10.3390/land10010033

7. O'Reilly T. Government as a Platform. Innov. Technol. Gov. Glob. 2011. No. 6. P. 13-40.

8. Kulyk P., Hurochkina V, Patsai B., Voronkova O., Hordei O. Intensifying Use of Big Data for Emerging Markets in Society 5.0. In Proceedings of 10th International Conference on Monitoring, Modeling Management of Emergent Economy (M3E2 2022). P. 63-70. DOI: https://doi.org/10.5220/0011931300003432

9. Seo H., & Myeong S. The priority of factors of building government as a platform with analytic hierarchy process analysis. Sustainability (Switzerland). 2020. No. 12(14). DOI: https://doi.org/10.3390/su12145615

10. IAP2 (International Association of Public Participation). Spectrum of Public Participation. URL: https://www.iap2.org/mpage/Home

11. Matviienko H., Kucherkova S., Yanovska V, Hurochkina V, Ternovsky V and K$sy M., “Governmental Management and Regulatory Measures for Advancing AI in the Ukrainian Energy Sector as a Basis for Rapid and Sustainable Development of the Ukrainian Economy,” 2023 13th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT). Wroclaw, Poland, 2023. P 303-307. DOI: https://doi.org/10.1109/ ACIT58437.2023.10275486

References

1. Natsional'na ekonomichna stratehiya Ukrayiny do 2030 roku, available at: https://nes2030.org.ua/

2. Hurochkina, V V (2020), Mechanisms of development of industrial enterprises in the emerging economy: monograph. KhNU, Khmelnytskyi, Ukraine, 336 p. (in Ukrainian)

3. Matselyukh, N. P., Posnova, T. V (2023), “Policies of sustainable development of EU cities and regions in conditions of decentralization: theoretical and methodological aspect”, Modern Economics, no. 38(2023), pp. 90-98. DOI: https://doi.org/ 10.31521/modecon.V38(2023)-14 (in Ukrainian)

4. Standratyuk, D. (2022), “Jurgen Habermas's concept of openness and the potential of its use for the analysis of the public sphere in Ukraine. Bulletin of Lviv University”, Philosopher-political scientist series. Studio, issue 44, pp. 240-246, available at: http://fps-visnyk.lnu.lviv.ua/archive/44_2022/30.pdf (in Ukrainian)

5. Meijer, A. J., Lips, M., Chen, K. (2019), “Open Governance: A New Paradigm for Understanding Urban Governance in an Information Age”, Front. Sustain. Cities, vol. 1.

6. Repette, P., Sabatini-Marques, J., Yigit- canlar, T., Sell, D. & Costa, E. (January 1, 2021), “The evolution of city-as-a-platform: Smart urban development governance with collective knowledge-based platform urbanism”, Land. MDPI AG. DOI: https://doi.org/10.3390/ land10010033

7. O'Reilly, T. (2011), “Government as a Platform”, Innov. Technol. Gov. Glob, no. 6, pp. 13-40.

8. Kulyk, P, Hurochkina, V, Patsai, B., Voronkova, O., Hordei, O. “Intensifying Use of Big Data for Emerging Markets in Society 5.0”, In Proceedings of 10th International Conference on Monitoring, Modeling Management of Emergent Economy (M3E2 2022), pp. 63-70. DOI: https://doi.org/10.5220/0011931300003432

9. Seo, H., & Myeong, S. (2020), “The priority of factors of building government as a platform with analytic hierarchy process analysis”, Sustainability (Switzerland), no. 12(14). DOI: https://doi.org/10.3390/su12145615

10. IAP2 (International Association of Public Participation). Spectrum of Public Participation, available at: https://www.iap2.org/mpage/Home

11. Matviienko, H., Kucherkova, S., Yanovska, V, Hurochkina, V, Ternovsky, V and K$sy, M. (2023), “Governmental Management and Regulatory Measures for Advancing AI in the Ukrainian Energy Sector as a Basis for Rapid and Sustainable Development of the Ukrainian Economy”, 13th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT). Wroclaw, Poland, pp. 303-307. DOI:https://doi.org/10.1109/ACIT58437.2023.10275486

Размещено на Allbest.ru