Сучасні виклики державної аграрної політики України в умовах євроінтеграції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Маріупольський державний університет

СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Чечель Анна, доктор економічних наук, професор

кафедри публічного управління та адміністрування

Згара Ірина, аспірант кафедри

публічного управління та адміністрування

Анотація

агропромисловий державний аграрний політика

У статті доведена необхідність дослідження розвитку державної аграрної політики України в умовах євроінтеграції. Метою статті є визначення напрямів подальшого розвитку державної аграрної політики України, враховуючи євроінтеграційні виклики та ризики воєнного часу, для відновлення агропромислового комплексу. Інформаційною базою дослідження стали звіти та аналітичні матеріали Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Інституту стратегічних досліджень України, Українського центру економічних та політичних досліджень імені Олександра Розумкова, міжнародної конференції в Лугано, План відновлення України 2022 р. та інші статистичні матеріали. У статті приділено увагу механізмам євроінтеграції України та досягненням в цьому напрямках у 2022-2023 рр. Особливу увагу приділено секторальній інтеграції, а саме результатам євроінтеграційного процесу агропромислового комплексу України. Проаналізовано зміни у структурі агропромислового комплексу під час воєнних дій та визначено напрями держави щодо регулювання цих процесів на рівні держави та регіонів. Також розглянуто План відновлення України з позиції визначення проблем та шляхів їх подоланням в агропромисловому секторі економіки для забезпечення подальшого руху до європейського ринку.

У висновках визначено, що пріоритетами нової державної аграрної політики України у процесі відновлення та євроінтеграції стануть: надання прямої фінансової підтримки фермерам шляхом диверсифікації сільськогосподарського виробництва та створення продовольчо-енергетичних систем; стимулювання екологічної та соціальної сталості продовольчих систем в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу; розвиток потенціалу інституцій, пов'язаних із забезпеченням кліматично стійкого відновлення; допомога фермерам у розумному використанні коштів, виділених на підготовку до вступу в ЄС з метою інтеграції аграрного сектору України в систему ЄС.

Ключові слова: державна аграрна політика, євроінтеграція, агропромисловий комплекс, сільське господарство, відновлення.

Abstract

Chechel Anna, Dr. Sc. (Economics), Professor of the Department of Public Management and Administration at Mariupol State University

Zgara Iryna, graduate student of the Department of Public Management and Administration at Mariupol State University

CURRENT CHALLENGES OF THE GOVERNMENT AGRICULTURAL POLICY OF UKRAINE IN THE CONDITIONS OF EUROPEAN INTEGRATION

The article proves the necessity of researching the development of the Ukrainian government's agrarian policy in the conditions of European integration. The purpose of the article was to determine the direction of further development of the state agrarian policy of Ukraine, taking into account European integration challenges and wartime risks, for the restoration of the agro-industrial complex. The information base for the writing was the reports and analytical materials of the Committee of the Verkhovna Rada of Ukraine on Agrarian and Land Policy, the Institute of Strategic Studies of Ukraine, the Oleksandr Rozumkov Ukrainian Center for Economic and Political Studies, the international conference in Lugano, the Recovery Plan of Ukraine 2022 and other statistical materials. The article pays attention to the mechanisms of European integration of Ukraine and achievements in this direction in 2022-2023. Particular attention is paid to sectoral integration, namely the results of the European integration process of the agro-industrial complex of Ukraine. The changes in the structure of the agro-industrial complex during military operations were analyzed and the directions of the state regarding the regulation of these processes at the level of the state and regions were determined. Also, the Recovery Plan of Ukraine was considered from the standpoint of identifying problems and ways to overcome them in the agro-industrial sector of the economy to ensure further movement towards the European market.

In the conclusions, it is determined that the priorities of the new government agrarian policy of Ukraine in the process of recovery and European integration will be: providing direct financial support to farmers by diversifying agricultural production and creating food and energy systems; stimulating ecological and social sustainability of food systems in Ukraine by the European Green Course; development of the potential of institutions related to ensuring climate-sustainable recovery; assistance to farmers in the wise use of funds allocated for preparation for EU accession, to integrate the agricultural sector of Ukraine into the EU system.

Keywords: government agrarian policy, European integration, agro-industrial complex, agriculture, recovery.

Постановка проблеми

У 2022 р. розпочався новий етап у євроінтеграційних відносинах для України, яка отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу (ЄС). Саме цей етап спрямував дії держави на подальшу реалізацію реформ, став стимулом для влади і громадян країни, а також позитивним сигналом для європейських та світових інвесторів. Секторальна інтеграція з ЄС в різних сферах та галузях економіки (енергетичній, економічній, транспортній, митній та цифровій сферах) України досягла певного рівня. Державна аграрна політика України забезпечує продовольчу, у визначених межах економічну, екологічну та енергетичну безпеку, забезпечує розвиток технологічно пов'язаних галузей національної економіки та створення соціально- економічних умов сільського розвитку. Тому трансформації у пріоритетних напрямах євроінтеграції України є стратегічними завданнями державної політики України та Плану відновлення України до 2032 р.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Багато вчених дослідили питання розвитку агропромислового комплексу (АПК) та ролі держави у цьому процесі у довоєнний період: Божидай І. [1], Дергалюк М. [2], Іванова Г. [3]. Деякі вчені визначили різні механізми державного регулювання агропромислового сектору: Арбузова Т. [4], Мєдвєдкова Н. [5], Панасюк В. [4], Петлюк Л. [5], Шатило О. [6], а також Краус К. [7], Краус Н. [7], Курман Т. [8], Манжура О.[7], Орлова Н. [9], Томашук І. [10] зазначали пріоритети євроінтеграції на окремих напрямах аграрної політики України. Питання розвитку державної аграрної політики потребують комплексного підходу у вирішенні завдань євроінтеграції України та її зобов'язань у реалізації міжнародних та європейських договорів, а також у реалізації Плану відновлення країни.

Мета статті - визначити напрями подальшого розвитку державної аграрної політики України, враховуючи євроінтеграційні виклики та ризики воєнного часу, для відновлення агропромислового комплексу.

Виклад основного матеріалу

АПК - система відносин, яка охоплює сільськогосподарське виробництво, харчову та переробну промисловість. Закон України «Про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку» (проєкт 2018 р.) регулює відносини, пов'язані з формуванням і реалізацією державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, та поширюється на відносини у сфері: сільського, лісового та рибного господарства; харчової та переробної промисловості; сільськогосподарського машинобудування; логістичної інфраструктури (в тому числі мережі складських та елеваторних потужностей); земельних відносин; природних ресурсів та довкілля; підтримки та захисту споживачів; соціально- економічної сфери села та сільського розвитку. Ключовими документами, що визначають програмні засади аграрної політики в Україні, є Національна економічна стратегія на період до 2030 р., Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2022 р., розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 688-р «Про схвалення Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року», розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 995-р «Про схвалення Концепції розвитку сільських територій», розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 липня 2017 р. № 489-р «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції розвитку сільських територій». В умовах реалізації євроінтеграційної угоди наразі триває адаптація національного законодавства до європейського правового простору, поглиблення інтеграції українського бізнесу до ринків ЄС.

Наразі є активізація партнерства з ЄС в енергетичній сфері з метою відновлення на основі нових технологій української енергетики та поглиблення її інтеграції до європейських мереж. На тактичному і стратегічному порядку денному - підвищення енергоефективності української економіки, подальша реалізація Європейської зеленої угоди, розбудова сектору відновлюваних джерел енергії, створення спільної водневої промисловості тощо. Актуальним завданням є поглиблення партнерства України і ЄС у сфері екології для забезпечення захисту довкілля в Україні та Європі, мінімізації і подолання втрат, завданих екосистемі України під час війни. Важливим залишаються напрями - зміцнення співпраці з ЄС у сфері юстиції і прав людини, фінансів, сільського господарства, освіти, науки та ін. Прогрес на цих напрямах сприяє просуванню України до об'єднаної Європи та наближає нову фазу євроінтеграції [11].

З моменту отримання статусу кандидата на членство в ЄС у червні 2022 р. уряд України намагався оцінити обсяг роботи, необхідної для здобуття цього членства. Україна ініціювала процес селф-скринінгу, результати якого було опубліковано в серпні 2023 р. Оскільки обсяг законодавства ЄС, який необхідно імплементувати, перевищує 3000 актів, навантаження на органи державної влади за цим напрямком зростає [12].

Упродовж 2023 р. діяльність Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики була спрямована на підготовку законопроєктів з питань виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції, впровадження земельної реформи, удосконалення державної підтримки сільгосптоваровиробників та забезпечення реалізації парламентського контролю за імплементацією законодавства у агропромисловій сфері. Протягом 2023 р. до Комітету надійшло 52 законопроєкти, з опрацювання яких Комітет визначений головним, та 75 законопроєктів, до яких Комітет має подати свої пропозиції. За поданням Комітету протягом 2023 р. Верховною Радою України було прийнято 7 законів України. Серед них важливі закони щодо реформування земельних відносин, а саме: Закон України від 02.05.2023 р. № 3065-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» та Закон України від 27.07.2023 р. № 3272-ХІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення державної власності».

Крім того, у першому читанні за основу прийнято 7 законопроєктів, з них три євроінтеграційних галузевих законопроєкти, щодо яких Комітетом здійснюється підготовка до другого читання, а саме: «Про державне регулювання сфери захисту рослин» (реєстр. №8340); «Про об'єднання сільськогосподарських товаровиробників» (реєстр. №8149); «Про виноград та продукти виноградарства» (реєстр. №9139). Також за основу ухвалено проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо державної підтримки сільського господарства та експорту агропродукції під час воєнного стану (реєстр. №8025 від 13.09.2022 р.), який має на меті запровадження спеціальних механізмів державної підтримки сільгоспвиробників, страхувальників та виробників техніки для максимально оперативного переналаштування аграрної галузі для роботи у воєнних умовах. Крім того, Комітет проводив активну міжнародну діяльність. Так, було проведено онлайн та офлайн зустрічі з Комітетом з питань сільського господарства та сільського розвитку (AGRI) Європейського парламенту та онлайн зустрічі з профільними комітетами парламентів європейських країн (Словацької Республіки, Республіки Португалія, Королівства Нідерландів, Республіки Молдова, Румунії, Республіки Польща, Республіки Литва) [13].

Перед органами державної влади в процесі європейської інтеграції постають спільні виклики, такі як брак секторальної експертизи і недостатність ресурсів, зокрема фінансування кадрів. Ефективна координація та співпраця між різними державними органами (наприклад, міжвідомча, між парламентом та урядом, міністерствами й іншими державними службами та відомствами) мають вирішальне значення для безперебійного процесу інтеграції. Виклики також виникають через відсутність політичної волі та необхідність більшої прозорості у визначенні пріоритетів щодо євроінтеграційних законопроєктів.

Зобов'язаннями ЄС щодо секторальної інтеграції України, де зазначені конкретні сектори, щодо яких в Угоді про асоціацію (УА) передбачено прийняття додаткових рішень ЄС щодо інтеграції України, та терміни виконання Україною відповідних зобов'язань (15 секторів та галузей економіки) відображено в табл. 1 (на основі [14]). Прийняття цих рішень має призвести до того, що в цих секторах український бізнес не потребуватиме додаткових дозволів, сертифікатів або ліцензій для діяльності на ринку ЄС. Ухвалені рішення ЄС про інтеграцію України до різних секторів спільного ринку ЄС є найкращими індикаторами (KPI) виконання економічної частини УА. У лютому 2023 р. Європейська комісія опублікувала Аналітичний звіт стосовно узгодження законодавства України з нормативно-правовою базою ЄС. У ньому наголошено, що Україна продемонструвала високий рівень готовності лише у чотирьох розділах: енергетика, митний союз, зовнішні відносини та зовнішня, безпекова та оборонна політика. Натомість у семи секторах Україна перебуває на ранній стадії підготовки або практично не готова. Зокрема, йдеться про фінансовий контроль, вільне переміщення працівників, право інтелектуальної власності, соціальна політика і зайнятість, довкілля та зміна клімату, сільське господарство та розвиток сільських територій, рибальство та фінансові й бюджетні положення. В інших секторах рівень готовності коливається від «помірного» до «деякого рівня підготовки». Слід зазначити, що у звіті не було надано оцінки готовності України за розділом «Судова система та основоположні права», який вважається одним із найважливішим у переговорах про приєднання [15].

Таблиця 1

Проекти агропромислового комплексу України, які реалізуються в рамках євроінтеграції