Моделювання фінансово-логістичних функцій в управлінні виробничо споживчими системами

Размещено на http://www.allbest.ru/

МIНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

В другому розділі “Моделювання фінансово-логістичних функцій в управлінні промисловим комплексом” розглянуто актуальні в ринкових умовах задачі: моделювання запасів в умовах конкуренції; моделювання процесів згладжування в логістичних системах; моделювання зовнішніх ефектів у виробничо-споживчих системах; моделі вибору контрагентів логістичного ланцюга по постачаннях.

Виробничі системи, що функціонують у ринкових умовах господарювання у взаємодії з усіма суб'єктами зовнішньої інфраструктури, виконують багато фінансово-логістичних функцій управління. Сформований на практиці підхід до організації закупівель ресурсів, виробництва і розподілу продукції є причиною неузгодженості дій, високих витрат і призводить до розбалансованості у виробничій системі через прагнення до досягнення приватних цілей окремими підсистемами.

Моделювання фінансово-логістичної діяльності фірми охоплює такі напрямки: організацію просторового розміщення виробничих об'єктів і матеріальних потоків; транспортування вантажів та підготування їх до перевезення; організацію фінансових інвестицій; організацію використання відходів і вторинної сировини; управління процесами переробки сировини та матеріалів; організацію узгодженого матеріально-технічного забезпечення; планування процесів виробництва, забезпечення ресурсами і розподіл продукції.

Необхідно відзначити, що функція логістики, яка пов'язана з управлінням матеріальними потоками, сполучена зі значними фінансовими витратами й у зв'язку з цим діяльність служби логістики тісно взаємодіє з діяльністю служби фінансів. Реальні фінансові можливості підприємства є стримуючим чинником у питаннях створення матеріальних запасів, закупівлях устаткування і багатьох інших операціях.

Зниження фінансових витрат можливе шляхом моделювання задач узгодження рішень по взаємозалежних ланках логістичної системи, застосуванням моделі контролінгу (відомої, як АВС-аналіз), що регулює рівень запасів на основі принципу Парето-оптимуму.

Розвиток маркетинго-логістичних функцій в управлінні виробництвом ринкового типу є передумовою створення моделей логістичних систем спеціальних типів. Ринкова економіка основний акцент робить на розвиток фінансово-логістичної системи, що забезпечує організацію збуту продукції підприємства ще до її виготовлення і, таким чином орієнтує виробництво на маркетингову модель, що є більш кращою в умовах нестабільної економіки, і пов'язаної з нею нестабільністю цін, інфляцією, відсутністю обігових коштів у підприємства й ефективних джерел їх наповнення.

Стохастичність багатьох реальних процесів матеріально-технічного забезпечення виробництва є одним із головних стимулів розвитку формальної теорії управління запасами, що гнучко враховують конкурентне середовище. У ринкових умовах ставлення до запасів придбало декілька інші обриси. Запаси виконують важливі функції, що забезпечують гнучкість в управлінні фірмою: накопичення; захист від негативних наслідків інфляції; дисконтування витрат.

Функція накопичення забезпечує синхронізацію взаємозалежних процесів, дозволяючи кожному з них оперувати власними ресурсами. Відповідно до другої функції запаси відіграють роль ефективного інвестування капіталу. Важливу роль у ринковому середовищі запаси забезпечують за рахунок дисконтування витрат при визначених обсягах ресурсів, що закуповуються, знижуючи тим самим вартість вироблених продуктів. Збільшуючи інвестиції в запаси, підприємство тим самим зменшує фінансові можливості інвестування по інших напрямках. Тому тут необхідні підходи, що розвиваються в оптимальній теорії управління запасами.

У дисертації розглядаються деякі підходи до моделювання запасів продуктів, специфічні для ринкових умов господарювання. Великі металургійні комплекси, прагнучи забезпечити безперебійність виробництва, створюють значні запаси окремих видів матеріальних ресурсів. Це, у свою чергу, створює перекручену картину справжньої потреби в постачальниках ресурсів і призводить часто до загального, невиправдано високого рівня запасів у виробничо-споживчій системі. Застосування теорії активних систем до моделювання поставленої задачі дозволяє формувати керуючі впливи з метою забезпечення більш достовірної інформації про попит споживачів і виробничих можливостях конкуруючих фірм.

На основі аналізу залежності попиту від ступеня його задоволення будується методологія вирішення задач управління запасами, замкнутих по попиту. У конкурентному економічному середовищі таке явище може спостерігатися в зв'язку з втратою переваги споживачів до постачальників, що постійно не задовольняють своєчасно запити. У зв'язку з цим попит переключається на продукцію інших конкуруючих фірм. Попит на товар, запропонований фірмою, падає за рахунок відмови від її послуг у зв'язку з втратою переваги. Можливий також механізм позитивного зворотного зв'язку між попитом і ступенем його задоволення, що призводить не до спаду, а до збільшення попиту.

Описане явище призводить до значних витрат у зв'язку з втратою довіри споживачів продукції до ненадійних постачальників. Воно також властиве появі на ринку дефіцитної продукції, коли споживач одержує не “природну” її кількість у порівнянні з тим обсягом закупівель, який би спостерігався в тому випадку, коли потреба задовольнялася відразу після її виникнення. У результаті постачальниками може бути запланований такий рівень виробництва, що на деякому відрізку часу призведе до падіння попиту нижче рівня “природних” запитів. Збільшення рівня обслуговування приводить до збігу рівня споживання з рівнем виробництва і далі йде перевищення рівня природного споживання, що приводить до формування запасів. При подальшому зростанні рівня обслуговування споживання та попит падають і можуть істотно знижуватися. Далі йде загасаючий процес, що чергується фазами неузгодженості виробництва і споживання. Цей процес, у сприятливому випадку, приводить до встановлення стану рівноваги. У іншому випадку можливі негативні наслідки, що зводяться до стійкого дефіциту, зростання цін, інфляції.

У фінансово-логістичних процесах має місце тісний зв'язок задач управління запасами й оперативних задач постачання ресурсів, що розв'язуються методами теорії розкладів. Для узгодження рішень у логістичній системі сформульовано такі твердження:

Твердження 1. У логістичній системі управління запасами продуктів витрати знижуються при оптимальному упорядкуванні їхнього виробництва на величину , пропорційну часу виробництва робіт.

Твердження 2. У логістичній системі управління запасами інтервал черговості часу обслуговування вимог і з функціями штрафу і та часом обслуговування відповідно і знижує витрати управління запасами на величину, пропорційну різниці штрафів .

Елементи динаміки та чинник часу грають найважливішу роль у логістичних системах. У цьому зв'язку науковий інтерес тривалий час представляє задача згладжування. Економічні процеси, що відбуваються в сфері виробництва і споживання, для яких властиві значні тимчасові коливання, є насамперед об'єктом ризикованих ситуацій. У теорії ризику для вивчення і управління проводиться кількісна та якісна оцінка їх, розробляються заходи щодо зниження рівня ризику: диверсифікація, лімітування, страхування тощо.

Металургійне виробництво, на прикладі якого проводиться дослідження, характеризується зміною стану у визначені моменти часу. Система виглядає деякою сукупністю взаємозалежних підсистем - цехів, лабораторій і ін. На вхід кожного блока надходить деяка множина заявок, замовлень, вимог на виконання певного виду робіт. Процес виконання робіт протікає в реальному часі, але перед деякими блоками може утворитися черга вимог на виконання робіт, що свідчить про перевантаження одних блоків та недовантаження інших. Розробка програми випуску продукції часто здійснюється на основі портфеля замовлень. При цьому можна виробляти в кожний місяць стільки продукту, скільки його потрібно за графіком. Проте такий план випуску пов'язаний, з одного боку, із надмірними витратами на розширення виробництва в період підвищеного попиту і, з іншого боку, витратами на простій устаткування в період зниженого попиту. Можна виробляти надлишок продукту в період зниженого попиту з тим, щоб зберегти і використовувати його в період підвищеного попиту. Проте при такому плануванні випуску необхідно враховувати витрати на збереження й інфляційні витрати, пов'язані з коливаннями вартості. Завдання полягає в тому, щоб визначити план випуску продукції, при якому мінімізується сума витрат, що виникають через коливання виробництва, збереження й інфляційні витрати.

Задача згладжування відноситься до категорії управління виробничо-споживчими системами. До показників динаміки ринкового середовища в них відносяться: коефіцієнти еластичності (по ресурсах у виробництві, по ціні і прибутку в споживанні); балансові співвідношення попиту та пропозиції у виробництві і споживанні; зміни запасів продукції в різноманітних ланках системи.

Можна виділити два класи задач згладжування:

згладжування процесів на основі регулювання (вирівнювання);

згладжування методів створення запасів ресурсів в окремих ланках логістичного ланцюга.

Далі дається підхід до задачі згладжування в логістичній системі управління запасами. Розглядається період планування тривалістю , що складається з дискретних інтервалів. Необхідно визначити обсяг виробництва в періоді , щоб задовольнити попит , не викликаючи збитків через дефіцит при мінімальних витратах виробництва й утримання запасів.

Керуючими параметрами в задачі є обсяги виробництва , ресурси праці по -й фаховій групі, матеріальні ресурси -ї номенклатури . Для запобігання дефіциту можливо використання праці в позанормовий час, при цьому витрати одного робочого часу -ї професії у визначений і понаднормовий час диференціюються величинами і відповідно. Вартість одиниці матеріального ресурсу -го виду складає при його наявності і при необхідності його додаткового придбання. Обсяги виробництва обмежені ринковим попитом , ресурси праці обмежені величиною , матеріальні ресурси величиною . Можливість взаємозамінності матеріальних ресурсів і визначається коефіцієнтом . При взаємозамінність є повною, при взаємозамінність відсутня, при взаємозамінність є частковою.

Модель задачі згладжування представлено в такому вигляді:

Тут обмеження задачі виражають загальні витрати в зв'язку з оплатою праці за визначений час і при додатковому прийомі робітників, витрати через скорочення працюючих і при понаднормовій роботі, витрати утримання запасів, утрати через дефіцит, витрати на матеріальні ресурси при замовленні і при їхньому додатковому придбанні. У процесі трансформації моделі від кусочно-лінійної форми функції керуючих перемінних до суворо лінійної функції витрат були введені нові змінні:

Зовнішнім ефектом у логістичній системі називається не відбитий в ринкових цінах товарів і послуг вплив на споживачів або виробників, що не беруть участь у ринкових угодах. Зовнішні ефекти в логістичних системах (іноді їх називають екстерналіями, ефектами “третіх осіб”) досить поширене явище, що робить як негативний, так і позитивний вплив. Негативний ефект полягає в тому, що він негативно впливає на господарську діяльність інших суб'єктів. Частину витрат виробник перекладає на “третіх осіб”, зменшуючи тим самим свої власні витрати і занижуючи ринкову ціну. Позитивний вплив зовнішніх ефектів складається в одержанні додаткових неоплачених вигід від споживчих товарів та послуг.

В даний час найбільш поширеним прикладом негативних зовнішніх ефектів у виробництві є промислове забруднення навколишнього середовища в металургії, атомній енергетиці, хімічному і нафтохімічному виробництвах, непридатність для автомобільного транспорту існуючих доріг і ін. Великі металургійні комплекси України є одними з головних джерел шкідливих викидів в атмосферу. Істотно розширює площі порушених родючих земель вугільна промисловість. Багато шкідливих речовин викидає в атмосферу енергетика, хімічний і нафтохімічний комплекси. Чималим джерелом забруднення є транспортно-дорожній комплекс, житлово-комунальне господарство.

При відсутності зовнішніх ефектів ринковий механізм спроможний приводити до розподілів, ефективних по Парето, а при їхній наявності - до неоптимальних розподілів.

Інструментом аналізу зовнішніх ефектів у просторі двох споживчих товарів використано діаграму Еджуорта. При наявності зовнішніх ефектів у виробництві ринковий механізм не забезпечує Парето-ефективної алокації. Вирішення проблеми зовнішніх ефектів складається у визначенні механізму вмикання пов'язаних із ними витрат в індивідуальні витрати відповідного суб'єкта економіки. Сприяти досягненню Парето-ефективного виробництва при виникненні зовнішніх ефектів у ринковій економіці можливо або через систему оподаткування і дотацій, або шляхом закріплення прав власності на об'єкти забруднення.

Зовнішні ефекти, що виникають у виробництві, можуть коригуватись і без участі держави (адміністративного регулювання). Оскільки при об'єднанні відособлених виробництв (споживачів) збільшується сукупний прибуток за рахунок оптимізації розмірів зовнішніх ефектів, то конкурентний ринок самостійно усуває зовнішні ефекти. Але варто враховувати, що укрупнення фірм має границю у вигляді падіння ефективності від масштабу.

Важливе місце в логістичному ланцюзі приділяється вибору надійних контрагентів по постачаннях ресурсів і продуктів. Успіх функціонування будь-якого підприємства в значній мірі залежить від точності забезпечення виробництва необхідними сировинними ресурсами по показниках кількості, якості і часу.

Поширеним інструментарієм вирішення цієї задачі є АВС-аналіз, що дозволяє врахувати ключові моменти і пріоритети. Тут, коли виявлено основні структурні елементи, далі можуть бути здійснені ефективні коригувальні заходи. Основною ідейною передумовою даного методу є виявлення і структуризація на підприємстві елементів, яким відповідають великі вартісні значення. Сферою застосування АВС-аналізу є логістичні процеси контролінгу матеріально-технічного забезпечення виробництва і збуту продукції. За допомогою АВС-аналізу в розглянутих областях діяльності можна розділити істотні та несуттєві процеси закупівель і складування. Варто сконцентрувати увагу на ресурсах, що мають велике економічне значення, із метою зниження витрат за рахунок проведення цільових заходів. Таким чином можна значно підвищити ефективність закупівельної і складської діяльності. Важливе значення має об'єктивна інформація про постачальників та необхідні матеріальні ресурси. Це надійність постачань, що виміряна коефіцієнтами ризику, взаємозамінність ресурсів, також виражена відповідними кількісними вимірювачами і ін. Методом АВС-аналізу може бути зроблено класифікацію постачальників.

Одним із методів вибору постачальників ресурсів є застосування концепції прийнятного ризику в діяльності фірми. Реалізація прийнятих рішень підпадає під вплив об'єктивно існуючої і принципово неусуненої невизначеності. Той чи інший прояв невизначеності може затримати початок запланованих подій, змінити їхній зміст або кількісну оцінку або викликати небажаний розвиток подій, як передбачений, так і несподіваний. У результаті обрана мета, заради досягнення якої приймаються рішення, не буде досягнута.

Для підтримки сталої роботи виробничої фірми в умовах трансформаційної економіки необхідно враховувати усі види чинників ризику: генетичні, властиві господарській діяльності взагалі, а також специфічні, властиві перехідній економіці. Всі чинники ризику повинні бути виявлені, ідентифіковані, проаналізовані і ранжовані по важливості.

У дисертації наведено модель задачі вибору постачальників ресурсів з урахуванням ризику порушення договірних зобов'язань постачальниками з обсягу постачань, асортименту, терміну постачання, якості ресурсів. Задача вибору постачальників взаємопов`язана з задачею вибору номенклатури ресурсів. Правильний вибір номенклатури матеріальних ресурсів і їхніх обсягів вирішально впливає на економіку підприємства. Завищення потреби, неправильний вибір номенклатурного переліку ведуть до утворення на підприємстві наднормативних запасів, збільшенню витрат обігу, заморожуванню обігових коштів. У той же час заниження потреби може призвести до порушення ритмічності роботи, терміновій заміні одних матеріалів іншими, менш економічними, і нарешті, до зниження якості продукції та продуктивності праці, збільшенню витрати матеріалів і собівартості продукції.

Великі можливості по забезпеченню сталої роботи підприємства складаються в правильному виборі номенклатури матеріальних ресурсів на етапі конструкторсько-технологічного підготування виробництва і наступного їхнього планування з урахуванням даних про взаємозамінність матеріалів, їхні якісні характеристики з конструкторських, технологічних і постачальницько-збутових параметрах. У роботі наведено модель задачі оптимального вибору номенклатури ресурсів.

У третьому розділі “Механізми управління фінансово-логістичними процесами у виробничо-споживчих системах” розглянуто основні схеми управління фінансово-логістичними процесами. Фінансово-логістичну систему з позицій кібернетичного підходу можна структурувати як систему, що складається з множини логістичних елементів, що перетворюють вхідні фінансово-матеріальні потоки. На рис. 2 подано схему управління логістичною системою. Координацію й інтегроване управління системою здійснюють блок логістичного менеджменту і множина логістичних елементів. Ці ланки логістичної системи можуть бути внутріфірмовими структурами.

На схемі показано блоки: - постачальники, - споживачі, - виробнича фірма. Вони є під впливом мікро- та макросередовища та . Координацію та интегроване управління системою здійснює блок логістичного менеджменту і множина логістичних елементів, які відображено на схемі єлементами и . Ці ланки логистическої системи можуть бути внутрішніми структурами (транспортний відділ, складське хозяйство, відділ закупівлі, відділ комплектації, відділ материально-техничного постачання, тощо).

Рисунок 2. Схема управління логістичною системою

Блок є інформаційно-комп'ютерною підтримкою управлінських рішень. Він містить бази керуючих даних . Це інформаційні дані та функції, що виконують ланки логістичної системи у щоденних та складних ситуаціях. Дана схема управління логістичною системою може функціонувати як інтегрована система управління логістичними функціями. Мета управління реалізується менеджером відділу логістики, що координує роботу всіх ланок системи. Вищою формою організації логістичної системи як на мікрорівні, так і на макрорівні є представлення її у вигляді слідкуючої системи управління. Така її організація реалізує кібернетичний принцип зворотного зв'язку. Це логістичні функції, що виконуються ланками логістичної системи в різноманітних ситуаціях: недопостачання ресурсів, виробничі збої, дефіцит продукції на ринку, інвестиційні підприємства і ін.

У ринковому середовищі можуть застосовуватися такі критерії, як мінімум загальних логістичних витрат, максимальний обсяг реалізації продукції, максимальний обсяг прибутку, завоювання нових ринкових сегментів, утримання позицій на ринку і т.і. Схему слідкуючої логістичної системи управління представлено на рис. 3.

Керуюча система , що складається з вимірювача відхилень та логістичного регулятора безперервно відслідковує вихідні параметри фінансово-матеріального потоку по лінії зворотного зв'язку і порівнює їх із необхідними значеннями. Виникаючі відхилення, поява яких може бути викликана впливом на суб'єкт управління і об'єкт управління зовнішніх впливів і , що формуються у блоці , є сигналом для регулятора , що виробляє керуючі впливи . У результаті неузгодженість усувається або коригується. У блоці комп'ютерної підтримки формується комплекс заходів і (інформаційні, економічні, правові, технологічні), що забезпечують підтримку керуючих впливів системи.

Рисунок 3. Система слідкуючого логістичного управління

У ринкових умовах господарювання і загострення конкуренції потрібно різке підвищення інтелектуальної активності виробничого персоналу управління. Одним із перспективних напрямків тут є розвиток інструментальних засобів у процедурах вибору рішень: створення автоматизованих робочих місць; упровадження систем підтримки прийняття рішень менеджерами в складних ситуаціях; розробка різноманітних інтегрованих систем, експертних систем, інтелектуальних систем, автоматизованих систем експертного оцінювання. Новим етапом зараз можна назвати перехід до сучасних інформаційних технологій і розгалужених мереж даних. У третьому розділі також розглянуто підхід до вирішення цього питання в логістичних системах.

конкуренція запаси логістичний ринковий

1. Розглянуто теоретичні основи функціонування фінансово-логістичних систем у ринкових умовах і виконано класифікацію логістичних процесів. Моделювання фінансово-логістичних функцій є нетрадиційним підходом до управління у виробництві і споживанні, що дозволяє використовувати принципи, методи та засоби організаційно-аналітичної оптимізації, адекватні механізми нової ринкової моделі господарювання.

2. Виділено фінансово-логістичні функції в управлінні виробництвом. Оптимальне рішення на основі моделювання фінансово-логістичних функцій управління є синтезом управлінських рішень, прийнятих у виробництві, менеджменті, фінансах, підприємництві і маркетингу.

3.Запропоновано концепцію фінансово-логістичного управління промисловим комплексом. Фінансово-логістичному підходу, властиві такі основоположні принципи: об'єктом логістики є деякий багатоланковий і багатошаговий потоковий процес; системна цілісність, що включає різнорідні складові потокового процесу.

4. Виконано моделювання фінансово-логістичних функцій в управлінні промисловим комплексом: моделювання запасів в умовах ринкової конкуренції; моделювання процесів згладжування в логістичних системах; моделювання вибору контрагентів по постачаннях ресурсів. Моделювання задач узгодження рішень по взаємозалежних ланках логістичної системи дозволяє досягти зниження фінансових витрат на основі вибору Парето-оптимальних рішень. Методи формальної теорії управління запасами гнучко враховують конкурентне середовище на основі аналізу залежності попиту від ступеня його задоволення. Моделі згладжування дозволяють врахувати тимчасові коливання логістичних процесів і чинник ризику.

5. Розглянуто чинники зовнішніх ефектів (екстерналії) у системах логістики і методи вибору Парето-оптимальних рішень. Вирішення проблеми зовнішніх ефектів складається у визначенні механізму залучення пов'язаних із ними витрат в індивідуальні витрати відповідного суб'єкта економіки: через систему оподаткування і дотацій, шляхом закріплення прав власності, структурними перетвореннями.

6. Структуру фінансово-логістичної системи подано у вигляді системи, що складається з множини логістичних елементів, що перетворюють вхідні в них фінансово-матеріальні потоки, що дозволяє створювати схеми управління, які підвищують ефективність функціонування. Однією з них є слідкуюча система управління, що реалізує кібернетичний принцип зворотного зв'язку.

8. Розроблено інструментальні засоби реалізації фінансово-логістичних функцій управління. Основною функцією інтегрованих логістичних систем є систематизація розробок по методах вибору рішень на принципово новій основі. Підключення до інтегрованої системи експертних процедур із функціями конкретного користувача і прикладних комп'ютерних систем вирішує багато виникаючих проблем у сфері логістики.

9. Економічний ефект від впровадження розроблених у дисертації моделей та методів склав 670 тис. грв.

Гнатушенко В.В. Моделирование финансово-логистических функций в управлении производственно- потребительскими системами. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 - Экономико-математическое моделирование. - Донецкий государственный университет, 2000.

В диссертации исследуется проблема совершенствования финансово-логистических функций управления в производственно-потребительских системах на основе экономико-математического моделирования. Применение логистического подхода в экономике позволяет синтезировать управленческие решения, принимаемые в различных областях: менеджменте, финансах, производстве, предпринимательстве, маркетинге и т.д. на принципах системной интеграции, согласования и координации взаимосвязанных решений.

На основе анализа функционирования логистических систем сформулированы принципиальные положения концепции управления финансово-логистическими процессами.

Действия финансово-логистической системы должны быть направлены на обеспечение минимума рассогласованности между структурой производства и структурой потребительского спроса в любой момент времени. Для реализации цели финансово-логистической системы в рамках логистической деятельности предприятия решаются следующие задачи: выбор оптимальной производственной прог- раммы, наиболее соответствующей структуре потребительского спроса; оптимизация запасов по всем звеньям логистической цепи; оптимизация времени и общих затрат при организации и движении материальных, финансовых и информационных потоков финансово-логистической системы.

В диссертации разработаны модели управления запасами в условиях конкуренции, обеспечивающие гибкость в управлении фирмой и реализацию функций накопления, защиты от негативных последствий инфляции, дисконтирования затрат. На основе анализа зависимости спроса от степени его удовлетворения строится методология решения специальных задач управления запасами, характерных для конкурентной экономической среды.

Элементы экономической динамики и фактор времени играют важнейшую роль в логистических системах. В этой связи выполнены следующие исследования: моделирование задачи сглаживания; анализ и моделирование внешних эффектов в производственно-потребительских системах; разработка моделей выбора контрагентов по поставкам в логистической цепи.

Структуририрование финансово-логистической системы с позиций кибернетического подхода, как системы состоящей из множества логистических элементов, преобразующих входящие в них финансово-материальные потоки позволяет создавать схемы управления, повышающие эффективность функционирования. В диссертации приведена схема логистического управления промышленным комплексом. Координацию и интегрированное управление системой осуществляют блок логистического менеджмента и множество логистических элементов. Эти звенья логистической системы могут быть внутрифирменными структурами. Высшей формой организации логистической системы как на микроуровне так и на макроуровне является представление ее в виде следящей системы управления. Такая организация ее реализует кибернетический принцип обратной связи.

Ключевые слова: производственно-потребительская система, логистика, финансы, функции, запасы, сглаживание.

ANNOTATION

Gnatushenko V.V. Financial and logistic functions modelling in production and consumpion systems' management. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of economic sciences on a speciality 08.03.02. - Economic-mathematical modeling.

Ministry of Education of Ukraine, Donetsk State University, Donetsk, 2000.

Dissertation explores problems of financial and logistic functions in production and consumpion systems' management improvement, which promote the integration process in the economy. On the basis of analysis of logistic systems operating the principal conditions of financial and logistic processes management concept are formulated. The models of inventory control under competition conditions, smoothing in logistic systems, external effects' influence on the production and consumption system, delivery contractor choice in logistic system are designed.

Main schemes of financial and logistic processes management are suggested. These processes contain the set of logistic units. Presentation of logistic system as monitoring system allows to perform logistic funtions under various complex situations.

Key words: production and consumpion system, logistics, model, finace, functions, inventory, flows.

Размещено на Allbest.ur