Економіко-математичні моделі прогнозування розвитку сільського господарства України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук Укpаїни

Мiнiстерство освiти і науки України

Міжнаpодний науково-навчальний центp

інфоpмаційних технологій та систем

УДК330. 4: 63: 338. 439. 4

Автоpефеpат дисеpтації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Економіко-математичні моделі прогнозування розвитку сільського господарства України

08. 03. 02 - економіко-математичне моделювання

ЦЮПКО Сергій Вікторович

Київ - 2001

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

реформування сільське господарство

Актуальність теми. Кінець 80-х років ХХ століття як для колишнього СРСР, так і для України був характерний тим, що економіка почала прискорено рухатися до масштабної кризи. Катастрофічно зменшувалася мотивація основних працівників до праці.

Десять наступних років, внаслідок яких Україна стала незалежною суверенною державою, поступового системного реформування, призвело як економіку в цілому, так і сільське господарство зокрема до загальносистемної соціально-економічної кризи. Головна причина такого стану полягає в тому, що сільське господарство України майже десять років працює як на планово-розподільних, так і на ринкових засадах, які принципово несумісні між собою і виключають одні одних.

Зрозуміло, що кризовий стан сільськогосподарської сфери економіки України зумовлює термінову активізацію пошуку шляхів виходу з економічної та соціальної кризи. Сучасне дослідження на основі системного підходу до управління економікою в умовах переходу до ринкових відносин в економіці набувають з часом все більшої актуальності й особливого значення. Організація управління сільським господарством за цих умов потребує розробки комплексів економіко-математичних моделей прогнозування розвитку сільського господарства.

З урахуванням вищевикладеного, розробка комплексів економетричних моделей прогнозування розвитку сільського господарства України та його системоутворюючих підсистем рослинництва і тваринництва за перехідного періоду до ринкових умов господарювання є необхідною й актуальною задачею.

Стан вивчення проблеми. Ринок - це вища за ефективністю форма організації матеріального виробництва, його економічного росту та розвитку. Дослідження на цю тему знайшли своє відображення в працях таких класиків економічної думки як П. А. Столипін, О. В. Чаянов, М. І. Туган-Барановський, М. Д. Кондратьєв, В. В. Леонтьєв. Серед вітчизняних учених необхідно відзначити наукові праці І. І. Лукінова, П. Т. Саблука, О. М. Онищенко, В. В. Юрчишина, П. І. Гайдуцького, С. І. Дорогунцова, Б. М. Данилишина, П. П. Борщевського, О. А. Бугуцького, В. Г. Гладія, В. Я. Месель-Веселяка, А. С. Даниленка. Суттєвий вклад у теорію й практику економетричного моделювання галузей народного господарства внесли наукові праці О. О. Бакаєва, В. М. Гейця., О. С. Ємельянова, А. І. Панченка, Б. М. Парасюка, І. Г. Кириленка, Г. В. Бондаренко, М. І. Скрипниченко та інших. Все це підтверджує необхідність системного підходу до вивчення проблем прогнозування розвитку сільського господарства України в перехідний період. Це ще раз підтверджує актуальність теми даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено в рамках НДР «Розробка наукових принципів і методології реформування системи управління АПК у відповідності до Концепції розвитку сільського господарства України», номер Держрегістрації 01961\001975, яка виконується згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри економічної кібернетики Національного аграрного університету України.

Мета та задачі дослідження. Основною метою даної дисертаційної роботи є подальша розробка методології аналізу економічних процесів перехідного до ринкових відносин періоду реформування сільського господарства України, методів побудови та використання комплексів економіко-математичних моделей прогнозування розвитку як сільського господарства України в цілому, так і його базових підгалузей рослинництва і тваринництва за умов впливу щорічних змін в обсягах імпорту нафти та газу.

Сформульована таким чином мета дисертаційного дослідження визначає зміст досліджень, які зводяться до розв'язання наступних задач методологічно-теоретичного та прикладного характеру.

аналіз стану та виявлення основних тенденцій та напрямків розвитку сільського господарства України в перехідний період;

розробка методологічно-теоретичних засад до системного дослідження процесів розвитку сільського господарства;

розбудова комплексу економетричних моделей прогнозування розвитку підгалузей рослинництва та тваринництва системи сільського господарства України з використанням спеціалізованої комп'ютерної системи економетричного моделювання та оцінка його прогнозних властивостей;

виконання прогнозних імітаційних розрахунків з використанням розбудованого комплексу економетричних моделей для виявлення тенденцій та дослідженням альтернативних шляхів розвитку рослинництва і тваринництва в Україні на період 2000-2004 рр. згідно з обраними сценаріями.

Об'єкт дослідження - економіка України, яка функціонує у перехідний до ринкових умов господарювання період.

Предмет дослідження - прогнозування та виявлення тенденцій і шляхів розвитку сільського господарства України та його основних підгалузей (тваринництва та рослинництва) на макроекономічному рівні, в залежності від впливу щорічних змін обсягів імпорту нафти та газу.

Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження складають Закони України, законодавчі акти Президента України, Верховної ради, постанови Кабінету Міністрів України, а також системний підхід до прогнозування розвитку сільського господарства України, методи економічної теорії, економіко-математичне моделювання, економетрії, математичної статистики, економіки сільського господарства.

Наукова новизна основних результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному:

1. На засадах системного аналізу до управління розроблені методологічно-теоретичні основи дослідження сільського господарства України як надскладної відкритої системи в перехідний період. З урахуванням вищевикладеного виконано дослідження, пов'язане зі структуризацією сільського господарства України та його зовнішнього середовища, виявлено причинно-наслідкові зв'язки між виділеними структурними елементами - підгалузі рослинництва та тваринництва. При цьому враховано суттєву проблему перманентної залежності економіки сільського господарства від імпорту енергоносіїв введенням до складу чинників зовнішнього середовища критичного чинника зовнішньоекономічної діяльності - обсягів імпорту нафти та газу в натуральному виразі.

2. Розроблено комплекс економіко-математичних моделей економетричного моделювання прогнозування розвитку сільського господарства України в залежності від щорічних змін обсягів імпорту нафти і газу, структура якого враховує взаємозв'язки між підгалузями рослинництва, тваринництва та макроекономічними показниками.

3. Із застосуванням розробленого комплексу економетричних моделей виконано прогнозно-імітаційні розрахунки прогнозу розвитку сільського господарства України на 2000-2004 роки. Розроблені сценарії можливого розвитку ситуацій враховують зміни в обсягах імпорту енергоносіїв та впливу сприятливих та несприятливих погодних умов. Прогнозні розрахунки здійснювались за 27 економічними показниками. В такій постановці задача прогнозування розвитку сільського господарства України та основних його підсистем «Продукція рослинництва» і «Продукція тваринництва» виконана вперше.

Практичне значення. Запропоновані у дисертаційній роботі методологічно-теоретичний підхід до системного дослідження сільського господарства України та комплекси економіко-математичних моделей економетричного моделювання можна використовувати для прогнозування розвитку як сільського господарства в цілому, так і його складових на середньострокову перспективу

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею. Особистий внесок автора полягає в розробці теоретико-методичних засад системного дослідження сільського господарства України у вигляді системи, яка складається з підсистем «Продукція рослинництва», «Продукція тваринництва», «Валова продукція сільського господарства», «Зовнішнє середовище»; розробці комплексів економетричних моделей прогнозування розвитку рослинництва та тваринництва на середньострокову перспективу (2000-2004 роки) ; розробці інформаційної бази для виконання необхідних імітаційних розрахунків за заздалегідь розробленими сценаріями поставок в Україну нафти та газу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи обговорювались і отримали позитивну оцінку на: VІ Всеукраїнській науково-методичній конференції з проблем економічної кібернетики (Харків, 28-29 лютого 2000), V Всесвітньому конгресі українських економістів (Львів, 24-26 травня 2000) ; наукових семінарах наукової ради НАН України по проблемі «Кібернетика» протягом 1997-2000 рр.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 5 - у фахових виданнях ВАК України, в яких публікуються основні наукові результати дисертаційних досліджень, обсягом 2, 4 др. аркуша, та 1 - тези доповіді на V Всесвітньому конгресі українських економістів (Львів, 24-26 травня 2000).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та пропозицій, списку використаних першоджерел та додатків. Вона викладена на 229 стор. загального тексту, основний зміст - 175 стор., включає 10 рисунків, 23 таблиць. Список використаних джерел налічує 93 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Перший розділ - «Економіко-математичне моделювання - ефективний засіб прогнозування розвитку сільського господарства України» присвячено узагальненню основних науково-теоретичних уявлень щодо сільського господарства України як великої складної системи, місця й ролі сільського господарства в житті населення, суспільному виробництві, характеристиці його особливостей як об'єкта управління.

Висвітлено роль і місце системного аналізу до вирішення проблеми прогнозування розвитку сільського господарства України в перехідний період та сформульовано методологічно-теоретичний підхід до системного дослідження процесу прогнозування розвитку сільського господарства, який виділяє як самостійні такі етапи:

визначення актуальності проблеми; постановка проблеми системного дослідження; визначення системи та зовнішнього середовища;

визначення умов і обмежень; виділення об'єкта моделювання; виконання сформованих цілей та задач системного дослідження;

формування функції-цілі; аналіз та синтез об'єкта моделювання;

формалізований опис економіко-математичних моделей;

попередні імітаційні розрахунки; перевірка результатів попередніх імітаційних розрахунків;

розбудова комплексу економетричних моделей прогнозування розвитку сільського господарства України;

прогнозування базового та імітаційних варіантів розвитку сільського господарства України.

Статистика стверджує, що, починаючи з 1990 р. прибуток сільського господарства України як галузі стало зменшувався, залишаючись позитивним. Так, ще в 1995р. він склав 0, 832 млрд. гривень. Починаючи з 1996 року сільське господарство стало повністю збитковим. Так, загальні збитки в 1996-1999рр. склали 1. 328, 3. 362, 4. 424, 3. 75 млрд. гривень відповідно. Аналізуючи стан справ у рослинництві, видно, що в 1998-1999 рр. лише виробництво зерна і насіння соняшнику було прибутковим. Решта культур рослинництва, всі галузі тваринництва були збитковими. У 1997 р. 87, 4% господарств колективного сектора закінчили рік зі збитками, у 1998 р. таких господарств було 93%.

За таким станом справ стає зрозумілим, що функціонування галузі «Сільське господарство» не забезпечує не тільки розширеного відтворення, але й простого.

Для того, щоб шукати науково обгрунтовані рішення виходу з кризи, є сенс комплексно та системно розглянути сільське господарство України. Ця робота виконана в першому розділі. Розроблена спрощена структурна модель сільського господарства, визначені основні його структурні елементи: «Продукція рослинництва», «Продукція тваринництва», «Валова продукція сільського господарства», «Зовнішнє середовище».

Найважливіший напрямок системи управління сільським господарством в Україні сьогодні прямо пов'язують з розробкою комплексів моделей макроеконометричного прогнозування економічного й соціального розвитку. Економетричні моделі є принципово динамічними, оскільки в них використовуються запізнілі або лагові змінні. Головна мета економетричного моделювання - одержання ефективного інструментарію прогнозування.

Отримання більш менш достовірних та адекватних поточній ситуації результатів економіко-математичного моделювання прогнозування тенденцій розвитку можливо лише за наявності математичного опису системи сільського господарства та базових підгалузей «Продукція рослинництва» та «Продукція тваринництва», який адекватно віддзеркалює внутрішню притаманну їм поточну (щорічну) структурно-функціональну організацію.

Другий розділ - «Комплекс економіко-математичних моделей прогнозування розвитку сільського господарства України» присвячено опису основної задачі дисертаційного дослідження. З'ясовано, що загальний розвиток економіки тісно пов'язаний з прогнозуванням розвитку підгалузей виробництва продукції рослинництва й тваринництва; обсягами імпорту енергоносіїв у натуральному виразі; виробництвом та імпортом електроенергії, виробництвом та імпортом мінеральних добрив (ресурси виробництва). Валова продукція сільського господарства залежить від кліматичних і екологічних умов та обмежень напряму як і результати діяльності підсистеми продукції рослинництва, а опосередковано (через корми) і результати діяльності підсистеми продукції тваринництва.

Внаслідок подальшої декомпозиції системи сільського господарства України в кожній із зазначених підсистем були виділені такі елементи:

Підсистема 1 (виробництво продукції рослинництва) :

ZERNO - валовий збір зернових культур; SON - валовий збір соняшника на зерно; POSHL - посівні площі під зерновими культурами; POSSON - посівні площі під соняшником; POS - загальний обсяг посівних площ; DELTA2U - випадковий фактор для цукрового буряка; DELTA4U - випадковий фактор для картоплі; SAHSV - валовий збір цукрового буряка; POT - валовий збір картоплі; POSSV - посівні площі під цукровими буряками; POSPOT - посівні площі під картоплею; DELTA1U - випадковий фактор для зернових; DELTA3U - випадковий фактор для соняшника; PROS1чPROS4 -? роміжні змінні для часткових прогнозів продукції рослинництва від зборів чотирьох основних сільськогосподарських культур: зернових, цукрового буряка, соняшника, картоплі.

Підсистема 2 (виробництво продукції тваринництва) :

MEET - виробництво м'яса; MOL - виробництво молока; EG - виробництво яєць; KORM - витрати кормів для тварин та птиці; PT VAR1ч PT VAR3 -? роміжні змінні для часткових прогнозів продукції тваринництва від трьох видів продукції тваринництва (м'ясо, молоко, яйця).

Підсистема 3 (валова продукція сільського господарства) :

PRSG - валова продукція сільського господарства; PROS - валова продукція рослинництва; PTVAR - валова продукція тваринництва.

Підсистема 4 (зовнішнє середовище для системи сільського господарства України) :

OIL - обсяг добування нафти; GAZ - обсяг добування газу; OILI - обсяг імпорту нафти; GAZI - обсяг імпорту газу; EL - виробництво електроенергії; UD - виробництво мінеральних добрив.

На рисунку зображена схема взаємозв'язків вхідних, проміжних та вихідних взаємопов'язаних елементів підсистем продукції рослинництва, тваринництва, валової продукції сільського господарства України та факторів зовнішнього середовища: виробництво та імпорт енергоносіїв; виробництво електроенергії; виробництво мінеральних добрив.

Після виконання параметризації елементів підсистем продукції рослинництва, тваринництва, факторів зовнішнього середовища встановлюються необхідні та можливі взаємозв'язки між ними. Далі виконується аналіз причинно-наслідкових зв'язків між параметрами елементів, або, іншими словами, виконується аналіз і синтез системи, яка вивчається.

Як приклад розглянемо схему взаємозв'яків параметрів елемента: «VZER - валовий збір зернових культур» підсистеми «Продукція рослинництва» (рисунок). Для цього введемо такі означення:

URP - середня урожайність пшениці; URR - середня урожайність жита; URJACH - середня урожайність ячменю; UROVES - середня урожайність вівса; URKUKZ - середня урожайність кукурудзи на зерно; UPR; URR; URJACH; UROVES; URKUKZ - вимірюються в ц/га; VP - валовий збір пшениці; VR - валовий збір жита; VJACH - валовий збір ячменю; VOVES - валовий збір вівса; VKUKZ - валовий збір кукурудзи на зерно; VP; VR; VJACH; VOVES; VKUKZ - вимірюються в млн. т;

KP; KR; KJACH; KOVES; KKUKZ - коефіцієнти переводу відповідно пшениці, жита, ячменю, вівса та кукурудзи на зерно в умовні зернові одиниці.

Формалізований опис взаємозв'язків параметрів елемента «VZER-валовий збір зернових культур» має вигляд

VZER = KPЧVP + KRЧVR + KJACHЧVJACH + KOVESЧVOVES +

+ KKUKZЧVKUKZ,

VP = URPЧPLP/10, VR = URRЧPLR/10, VJACH = URJACHЧPLJACH/10, VOVES = UROVESЧPLOVES/10, VKUKZ = URKUKZЧPLKUKZ/10, URP = f (URUZER, IP), URR = f (URUZER, IR), URJACH = f (URUZER, IACH), UROVES = f (URUZER, IOVES), URKUKZ = f (URUZER, IKUKZ),

де PLP, PLR, PLJACH, PLOVES, PLKUKZ - посівні площі, відповідно пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи на зерно, млн. га;

IP, IR, IJACH, IOVES, IKUKZ - індекси погодних умов, відповідно пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи на зерно, безрозмірні величини.

Вищезазначені функціональні залежності між параметрами системи сільського господарства України можуть бути як лінійні, так і нелінійні.

Формалізований опис взаємозв'язків кожного з елементів виділених підсистем сільського господарства України та їх зовнішнього середовища можна вважати блоком моделей прогнозування, який входить до загального комплексу економетричних моделей прогнозування розвитку сільського господарства України. Основним показником розвитку галузі є продукція сільського господарства, яка розраховується як сума двох складових - продукції рослинництва та продукції тваринництва:

PRSG = PROS + PTVAR (1)

При генерації регресійних рівнянь у більшості випадків був використаний перехід від абсолютних значень показників до темпів їхнього зростання. Змінна Т введена для опису впливу неврахованих чинників.

Змінні OILI та GAZI розглядаються як екзогенні, тому не моделюються, а задаються експертним шляхом. Видобуток сировинних видів продукції пропонується моделювати від обсягу електроенергії та часу Т.

Загальний вигляд рівнянь, що моделюються, обсяги видобутку нафти, газу, вугілля та мінеральних добрив слід представити таким чином:

OIL / OIL[1] = H (EL / EL[1], LOG (T·2)) ; (2)

GAZ / GAZ[1] = H (EL / EL[1], LOG (T·2)) ; (3)

UG / UG[1] = H (EL / EL[1], T) ; (4)

UD / UD[1] = H (TK / EL[1], T). (5)

Виробництво електроенергії моделюється в залежності від трьох складових: суми видобутку й імпорту газу, суми видобутку й імпорту нафти, видобутку вугілля. За оцінками експертів приблизно 50% електроенергії в Україні виробляється на теплових електростанціях, тому в рівняння, що описує виробництво електроенергії, введено множник 0, 5.

0. 5·EL=H (GAZ+0. 7·GAZI+0. 3·GAZI[1], OIL+OILI+UG, T)

Імпорт газу в поточному році має коефіцієнт 0, 7, а імпорт газу за минулий рік - коефіцієнт 0, 3. Ці коефіцієнти вибрані експертним шляхом для урахування запізнення у використанні газу, який був поміщений у газосховища.

Рівняння (1) - (5) являють собою динамічний варіант виробничої функції з урахуванням взаємодоповнюваності факторів виробництва.

Розроблені в другому розділі економетричні моделі фахівцями класифікуються як моделі міжпродуктових взаємодій, а загальний вигляд рівнянь, що моделюють обсяги виробництва запишемо таким чинм:

ОПit = F (ОПjt, OILIt, GAZIt) (6)

де Опit - обсяги виробництва, яке моделюється, i-го виду продукції рослинництва;

ОПjt - обсяги виробництва інших видів продукції, від яких залежить виробництво i-го виду продукції рослинництва;

OILIt - обсяг імпорту нафти в t-му році;

GAZIt - обсяг імпорту газу в t-му році; i? j; i, j = 1, 12, t=1984-1999.

У процесі генерації рівнянь за допомогою системи економетричного моделювання STS у більшості випадків використовується перехід від абсолютних значень показників до їх темпів росту, тоді (6) трансформується до такого вигляду:

ОПit/Опi[1]= F (ОПjt/ОПj[1], OILI/OILI[1], GAZI/GAZI[1]).

Таким чином специфіковане рівняння для видобутку електроенергії має такий вигляд:

EL = 1. 18 (GAZ+0. 7GAZI+0. 3GAZI[1]) + 0. 38 (0. 4 (OIL+ OILI) + 0. 2 UG) + 27. 7 log (t/3),(0. 88) (1. 47)

SE=2. 48, DW=2. 07, R2=1.

Для аналізу достовірності параметрів згенерованих рівнянь та визначення ступеня адекватності їх реальним економічним процесам були використані такі статистичні характеристики: SE - середня квадратична помилка рівняння; DW - критерій Дарбіна - Уотсона; R2 - коефіцієнт множинної детермінації, F- критерій Фішера. Статистики Стьюдента наводяться в дужках під параметрами рівняння.

Знак «+» перед динамічною складовою 27, 7log (t/3) рівняння, з економічної точки зору означає, що доля атомної енергетики в загальному обсязі виробництва електроенергії з часом буде збільшуватись.

Згенероване економетричне рівняння для валового збору картоплі в наявній формі запишемо так:

POT= 556· (0. 3·1000· (OIL+OILI) ·POSPOT) / (POS·TR[1]) +30· (100·UD·POSPOT) /POS + 19860· DELTA3 - 13845 (0. 89) (11. 63)

SE =0, 375; DW=1. 04; R2= 0. 989.

де POS - загальна посівна площа;

POSPOT - посівна площа під картоплею.

Урожайність сільськогосподарських культур URit, (i=1, …, 8) прогнозується в залежності від змін умовної середньої урожайності, які визначаються відношенням загального валового збору всієї продукції рослинництва в умовних зернових одиницях до загальної площі ріллі. Одночасно в рівняння урожайності введено індекси погодних умов. Загальний вигляд рівнянь, які моделюються, в системі STS, середніх урожайностей сільськогосподарських культур такий:

URit =F (URUSZERt, Iit), i=1, …, 8,

де URUSZERt - умовна середня урожайність усіх сільськогосподарських культур, які моделюються, в t-му році в ц/га;

Iit -індекс погодних умов для i-тої сільськогосподарської культури в t-му році (індекс - безрозмірна величина).

Як приклад наведемо регресійне рівняння для прогнозування урожайності пшениці:

URPt = -13. 2135 + 4. 8496·URUSZERt + 25. 3264·Ipt,

(2. 80) (23. 27) (5. 45)

SE=1, 4688 DW=1, 78 R2=0, 9617

де URP- урожайність пшениці в t-му році, ц/га;

URUSZERt - умовна середня урожайність сільськогосподарських культур, які моделюються, в t-му році, ц/га.

В обчисленні URUSZERt як аргументи виступають продуктивність праці в сільському господарстві, кількість тракторів на 1 га ріллі, внесення мінеральних та органічних добрив на 1 га ріллі. Регресійне рівняння для моделювання умовної середньої врожайності має такий вигляд:

URUZERt = 0. 1302· PRTRSHt + 17. 7738·TRSHPt +

(1. 23) (1. 34)+ 1. 6699 (VNMUDPt + VNOUDPt) + 0. 0023·t2

(0. 50) (1. 18)

R2=0. 996, F=955. 20, DW=1. 44, SE=0. 656.

де PRTRSHt - коефіцієнт, який враховує досягнення науково-технічного прогресу та технології в t-му році;

TRSHPt - кількість тракторів на 1 га ріллі;

VNMUDPt - кількість мінеральних добрив на 1 га ріллі, кг/га;

VNOUDPt - кількість органічних добрив на 1 га ріллі, т/га.

Усі аргументи в рівнянні свідчать про позитивний вплив на формування показника URUZERt включення до регресійного рівняння факторів. Вирішальне значення має PRTRSHt, питома вага якого в рівнянні складає 35, 9%, за відповідної питомої ваги інших показників - 28. 0, 8. 8, 27. 3%. Екзогенна змінна t пояснює вплив неврахованих факторів, до яких належать інші види матеріально-технічних ресурсів сільського господарства України.

Робота із статистичними економічними даними виконується на різних етапах розбудови комплексу макроеконометричних рівнянь, за допомогою яких аналізуються механізми функціонування як системи сільського господарства України в цілому, так і її головних підсистем «Продукція рослинництва», «Продукція тваринництва». Визначаються основні тенденції їх розвитку, здійснюється параметризація теоретичної моделі, виробляються методи оцінки параметрів та перевіряється адекватність розробленої економетричної моделі.

Інформаційна база розбудованого комплексу економетричних моделей містить вартісні та натуральні показники.

При цьому слід окремо підкреслити, що на різних етапах системного дослідження до використовуваної інформації формуються різні вимоги. Наприклад, на етапі конструювання теоретичної моделі можливе використання заокруглених даних, одержаних з використанням наближених методів, в той час як для ідентифікації моделі має використовуватися релевантна інформація, що відповідала б таким стандартним вимогам: охоплення статистичними даними тривалого часового періоду; забезпечення найбільш повної характеристики модельованої системи; єдність методики розрахунку кожного модельованого показника в рамках свого часового ряду.

Третій розділ «Імітаційне прогнозування розвитку сільського господарства України» присвячено на основі розроблених комплексів економетричних моделей прогнозування розвитку сільського господарства України аналізу отриманих прогнозів розвитку сільського господарства в розрізі підгалузей рослинництва та тваринництва на період 2000-2004 рр.

Для застосування економетричних моделей як аналога системи прогнозування розвитку сільського господарства україни необхідно виконати прогнозно-імітаційні розрахунки за конкретними сценаріями. В розробленій моделі досліджується вплив на розвиток сільського господарства таких чинників:

- зміни в обсягах імпортованих енергоносіїв - нафти і газу;

- погодних умов на виробництво основних сільськогосподарських культур: пшениці, жита, вівса, ячменю, кукурудзи на зерно, цукрового буряка, соняшника та картоплі.

При проведенні імітаційного прогнозування як сценарні параметри було обрано 6 екзогенних керуючих змінних: імпорт нафти (OILI), імпорт газу (GAZI), та 4 змінні - індекси погодних умов (DELTA1U-DELA4U) для чотирьох видів сільськогосподарських культур.

Імпорт енергоносіїв значною мірою залежить як від політичних, так і від економічних умов, які складаються в поточний момент і будуть складатися в майбутньому. Таким чином, обсяги імпорту нафти й газу неможливо спрогнозувати за допомогою деяких економетричних рівнянь. Ці обсяги задаються експертним шляхом: пасивний прогноз, який застосовує екстраполяційний підхід, у такому випадку недоречний.

Стосовно динаміки поведінки керуючих змінних запропоновано зробити наступні припущення в формі сценаріїв розвитку.

Сценарій 1: приріст імпорту нафти щорічно на 5, 10, 10, 10, 10% відповідно в 2000-2004 рр.

Імпорт газу вважати рівним 42, 47, 55, 60, 70 млн. т умовного палива протягом 2000-2004 рр. відповідно.

Погодні умови сприятливі.

Сценарій 2: поведінка керуючих змінних збігається зі сценарієм 1, а погодні умови - несприятливі.

Отримані прогнози відображають тенденції розвитку основних видів продукції рослинництва та тваринництва в натуральному виразі; тенденції розвитку вартісних показників продукції рослинництва, тваринництва та сільського господарства України в цілому дані в постійних цінах 1996 р. ; обсяги видобутку та виробництві енергоносіїв також представлені в постійних цінах 1996 р.

Дані інформаційної бази закінчуються 1999 р., тобто 2000 р. - прогнозний, тому що ще немає статистичних даних, підтверджених Держкомстатистики України. Оскільки він уже в минулому, то за обома сценаріями прогнозування розвитку сільського господарства України прийняті однакові значення екзогенних змінних - погодні умови.

ВИСНОВКИ

Виконане дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати таке нове вирішення задачі прогнозування розвитку сільського господарства України на середньострокову перспективу:

1. Перехід від планово-розподільної економіки до економіки, яка функціонує на ринкових засадах для сільського господарства України супроводжується загальносистемною кризою, що негативно впливає на економіку всього народного господарства, посилюючи соціальну напругу на селі. Спад сільськогосподарського виробництва, зниження його ефективності, повна збитковість галузі протягом 1996-1999 рр. набули загрозливих тенденцій. За цих умов розробка й впровадження в життя радикальних заходів щодо призупинення спаду сільськогосподарського виробництва, стабілізації фінансового стану галузі, завершення реформи земельних відносин та структурної перебудови виробничої сфери, забезпечення як соціальних, так і економічних умов функціонування господарюючих об'єктів на ринкових засадах стають визначальними.

2. При цьому стратегія й тактика реформ в аграрній сфері залишається незмінною і базується на вирішенні трьох взаємопов'язаних проблем: формування на селі ефективного господаря-власника, створення необхідних і достатніх умов сприятливого середовища для функціонування господарюючих об'єктів на ринкових засадах; активний пошук і мобілізація внутрішніх резервів зростання обсягів виробництва, підвищення ефективності використання земельних угідь.

3. Організація управління сільським господарством України та головними підгалузями рослинництва та тваринництва потребує розробки економетричних моделей на основі цілеспрямованого використання існуючих і спеціально розроблених економіко-математичних моделей цього класу, які адаптовані до умов, які змінюються впливу навколишнього середовища.

4. Комплекс економетричних моделей сільського господарства України має бути адаптивним не тільки з боку підвищення адекватності опису існуючих структурно-функціональних особливостей цих економетричних моделей, обгрунтованості запропонованих управлінських рішень, але й можливостей урахування розвитку законодавчої та нормативно-правової бази становлення нових земельних відносин на селі, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, розширення ринків її збуту.

5. Важливим результатом даного дослідження є той факт, що процес побудови економетричних рівнянь джерело нової інформації про економіку, яка трансформується. Це створює нові об'єктивні передумови для забезпечення можливостей управління економічними процесами не в режимі запізнення, а навпаки - з випередженням, задовольняючи при цьому вимогам необхідних значень параметрів точності, сталості, надійності та релевантності.

6. Функціональна структура кожної з розроблених економетричних моделей, визначена як наслідок а'priori розподілу складу змінних на суто внутрішньосистемні та задані ззовні, передбачає суттєве спрощення дійсності в тому смислі, що економічна система розглядається існуючою окремо від механізмів її регулювання.

7. Розроблені комплекси економетричних моделей дозволяють отримати великий обсяг корисної інформації про власне сам об'єкт економетричного імітаційного моделювання. Їх доречно використовувати як інструмент експериментальної апробації теоретичних концепцій і перевірки вірності гіпотез пояснення механізмів функціонування економіки сільського господарства, яка трансформується.

8. Особливе значення для практичного застосування розроблених комплексів економетричних моделей прогнозування розвитку сільського господарства та його підгалузей рослинництва та тваринництва має проблема оцінки надійності результатів, отриманих за допомогою цих моделей. У практиці економетричного аналізу ця проблема відома як проблема верифікації моделі. Її рішення включає головним чином дослідження надійності показників прогнозу, отриманого по моделі та здійснюваного як формальними, так і неформальними якісними методами.

9. На базі розробленого комплексу економіко математичних моделей економетричного моделювання прогнозування розвитку сільського господарства України отримано й проаналізовано результати прогнозно-імітаційних розрахунків розвитку сільського господарства на с ередньострокову перспективу за розробленими сценаріями. Сценарії враховують зміни в річних обсягах імпорту енергоносіїв та вплив погодних умов. Прогнозні розрахунки здійснювались за 27 економічними чинниками на період до 2004 р.

10. Розроблені: комплекс економіко-математичних моделей прогнозування розвитку сільського господарства України та його підсистем «Продукція тваринництва» та «Продукція тваринництва»; інформаційна база; сценарії, які враховують щорічні зміни обсягів імпорту нафти та газу і погодних умов, що дозволяють, використовуючи спеціалізовану систему комп'ютерного моделювання отримувати сукупності управлінських рішень, як основи науково обгрунтованої стратегії розвитку при організації оперативного та перспекти-вного програмно-цільового планування та управління сільським господарст-вом України.

ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Цюпко С. В. Економіко-математичні моделі прогнозування сфери виробництва агропромислового комплексу //Науковий вісник Національного аграрного університету - К. : 1997. - Вип. 24. - С. 272-282. - Авторська робота.

2. Цюпко С. В. Економетричне моделювання прогнозування розвитку сільського господарста //Економіка АПК. - 2000, №10. - С. 35-39. - Авторська робота.

3. Цюпко С. В Методика конструювання баз даних комплексу економіко-математичних моделей прогнозування розвитку АПК в Україні //Збірка наукових праць «Вісник Харківського державного політехнічного університету». Сер. Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 2000. - №91. - С. 121-128. - Авторська робота

4. Цюпко С. В., Бакаєв О. О., Ревенко В. Л. Методологічні засади розробки комплексів економіко-математичних моделей прогнозування соціально-економічного розвитку України //Збірка наукових праць «Вісник Харківського державного політехнічного університету». Сер. Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 2000. - №91. - Сс. 3-9.

5. Цюпко С. В., Ревін В. А. Оцінка розвитку перспектив сільськогосподарського виробництва в регіонах України //Регіональна економіка. - 2000. №3.. - С. 104-112. -Особистий внесок. Всі результати, наведені в дисертаційній роботі, належать дисертанту й отримані ним особисто

АНОТАЦІЯ

Цюпко С. В. Економіко-математичні моделі прогнозування розвитку сільського господарства України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 03. 02 - економіко-математичне моделювання. - Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН України і Міносвіти і науки України, Київ, 2001.

Дисертацію присвячено застосуванню економетричного моделювання для прогнозування розвитку сільського господарства України.

Розроблені методологічні засади системного дослідження сільськогосподарської сфери економіки України перехідного періоду. Створено комплекс економіко-математичних моделей економетричного моделювання прогнозування розвитку сільського господарства на період до 2004 р. Створено базу даних для спеціалізованої комп'ютерної системи економетричного моделювання. Отримані результати прогнозно-імітаційних розрахунків за сценаріями, які враховують щорічні зміни обсягів імпорту нафти і газу та погодних умов.

Ключові слова: економетричне моделювання, комплексна модель, статистичні характеристики, прогнозування, розвиток, сільське господарство.

Цюпко С. В. Экономико-математические модели прогнозирования развития сельского хозяйства Украины - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08 03 02 - экономико-математическое моделирование - Международный научно-учебный центр информационных технологий и ситем НАН Украины и МОН Украины, Киев, 2001

В Украине продолжаются сложные процессы проведения радикальных экономических реформ Структурные деформации экономики, устаревшие энерго- и материалоемкие технологии, громадный спад производства, гиперинфляция привели к кризису во всех сферах социально-экономической жизни Особенно ощутимыми оказались кризисные явления в сельскохозяйственной сфере Так, начиная с 1996 г. сельское хозяйство стало полностью убыточным В 1998-1999 гг. только производство зерна и семян подсолнечника было прибыльным остальные культуры растениеводства и все отрасли животноводства стали полностью убыточными. Если в 1998 г. 87, 4% хозяйств коллективного сектора были убыточными, то в 1999 г. таких хозяйств уже было 93%.

Выполненный в диссертационной работе системный анализ текущего положения дел в сельском хозяйстве показал, что дезорганизация структуры управления отраслью на всех уровнях привела к появлению почти неконтролируемых правил экономического поведения.

На принципах системного подхода к управлению разработаны методо-логико-теоретические основы исследования сельского хозяйства Украины как широкомасштабной открытой системы в переходной к рыночным условиям хозяйствования период. При этом была учтена существенная проблема перманентной зависимости экономики сельского хозяйства Украины от импорта энергоносителей. Выполненное исследование привело к структурной модели сельского хозяйства Украины, состоящей из четырех подсистем «Продукция растениеводства», «Продукция животноводства», «Валовая продукция сельского хозяйства», «Внешняя среда». Одним из показателей внешнеэкономической деятельности подсистемы «Внешняя среда» стали годовые объемы импорта нефти и газа в натуральном выражении

Вследствие дальнейшей дезинтеграции системы сельского хозяйства Украины и ее основных подсистем были выделены системообразующие элементы и выявлены причинно-следственные связи между ними.

Организация управления сельским хозяйством Украины на стадиях планирования и разработки оперативных решений потребовала разработки комплексов экономико-математических моделей эконометрического моделирования прогнозирования развития сельского хозяйства и его основных подотраслей растениеводства и животноводства.

В диссертационной работе для учета реальных тенденций роста валовой продукции сельского хозяйства через базовый показатель - произведенный национальный доход в сопоставимых ценах предложено прогнозировать его значение в зависимости от объемов производства основных видов продукции растениеводства и животноводства в натуральном выражении. Спрогнозированные таким образом значения национального дохода в сопоставимых ценах отражают рост производства основных видов продукции растениеводства и животноводства и не несут в себе инфляционной составляю-щей.

Разработанные комплексы эконометрических моделей моделирования прогнозирования развития сельского хозяйства позволяют осуществлять прогнозно-имитационные расчеты по 27 макроэкономическим показателям, учитывая при этом их зависимость от ежегодных изменений объемов импорта нефти и газа, структура которого учитывает взаимосвязи между подсистемами «Продукция растениеводства», «Продукция животноводства» и макроэкономическими показателями «Валовая продукция сельского хозяйства» и «Внешняя среда».

Для генерации регрессионных уравнений использовалась разработанная информационная база статистических данных как в стоимостных, так и в натуральных показателях, и специализированная компьютерная система эко-нометрического моделирования.

Для анализа достоверности параметров сгенерированных уравнений и определения уровня адекватности их реальным экономическим процессам были использованы следующие статистические характеристики 8Е - сред-неквадратическая ошибка уравнения, статистика Стьюдента, R2 - коэффициент множественной корреляции, F - критерий Фишера, DW - критерий Дарбина -Уотсона.

Разработаны комплексы эконометрических моделей прогнозирования развития главных подсистем «Продукция растениеводства» и «Продукция животноводства». Разработанные эконометрические модели адаптированы к изменяющимся условиям внешней среды, где в качестве управляющих экзо-генных переменных используются годовые изменения объемов импорта нефти и газа. Функциональная структура каждой из разработанных эконометрических моделей определена как результат а'рг1оп распределения состава имеющихся переменных на существенно внутрисистемные и заданные извне, что определило качественное упрощение действительности в том смысле, что экономическая система рассматривается существующей отдельно от механизмов ее регулирования.

Необходимо отметить, что динамика изменений значений переменных не всегда оказывалась стабильной и в ряде случаев наблюдались спады и всплески, которые влияли на качество сгенерированных регрессионных уравнений Для сглаживания скачкообразных изменений переменных, при генерации уравнений с использованием специализированной системы эко-нометрического моделирования, описывающих валовые сборы сельскохозяйственных культур, были введены искусственные и фиктивные переменные. Для учета динамического характера модели сельского хозяйства Украины использовались лаговые значения переменных и параметр времени t.

В ходе дальнейших экспериментальных исследований с системой регрессионных уравнений выполнялось приведение к логическому соответствию теоретической концепции и эконометрического прогноза, что представляло собой итеративный процесс анализ полученных прогнозов вел к уточнению теоретической концепции, что в свою очередь, вносило свои коррективы в следующий вариант прогноза. Данный цикл повторялся несколько раз, пока не было достигнуто приемлемого, с точки зрения аграриев-практиков, результата.

Для выполнения прогнозно-имитационных расчетов были разработаны сценарии изменения годовых объемов импорта нефти и газа, благоприятных и неблагоприятных погодных условий.

Выполнен анализ полученных прогнозов на период до 2004 г.

Ключевые слова: эконометричсское моделирование, комплексная модель, статистические характерно гики, прогнозирование, развитие, сельское хозяйство.

Tsupko S. V. Economic and mathematical models of forecasting the development of agriculture of Ukraine. - Manuscript.

Thesis of candidates degree in economics, specialty 08 03 02 - economic-mathematical modeling. - International Research and Educational Center for Informational Technologies and System, National Academy of Sciences and Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2001.

The thesis is devoted to the problem of applying the models and methods of econometrics modelling for forecast of Ukraine's agriculture development/ methodologies for comprehensive researching of agriculture of Ukraine in transitive period have been development. Series of economic and mathematical models for econometric modelling of forecasting the development of agriculture of Ukraine for the period up to 2004 have been generated. Database for the specialised computer system of econometric modelling has been worked out. The outcomes of forecasting and imitating calculations in accordance with scenarios, taking into account the annual change in volumes of oil and gas imports, as well as changes in weather conditions, have been received.

Key word: econometrics modeling, complex model, statistical characteristics, forecasting, development, agriculture of Ukraine.

Размещено на Allbest.ru

...