Моделювання стратегій розвитку малих підприємств в умовах перехідної економіки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. У зв'язку з переходом економіки України до ринкових відносин об'єктом дослідження багатьох спеціалістів стала сфера обігу. Перехідні процеси у меншій мірі торкнулися промисловості, сільського господарства, транспорту, зв'язку та будівництва, тобто галузей, де відбуваються виробничі процеси. Сфера ж обігу в таких умовах підлягає докорінним змінам. Це не дивно, адже трансформація форми товарно-грошових відносин з планових до вільних починається саме зі сфери обігу, а вже потім зачіпає у тій чи іншій мірі решту ланок народногосподарського комплексу.

Торгівля входить до сфери обігу як окрема галузь народного господарства. Вона є однією з найкрупніших галузей будь-якої країни як за обсягами діяльності, так і за чисельністю зайнятого в ній персоналу, а торговельні підприємства є найбільш масовими. Навіть у розвинутих країнах із уже сформованими ринковими відносинами торгівля є не до кінця вивченою. Інтерес до неї як до об'єкта досліджень не згасає у вітчизняних і зарубіжних спеціалістів-маркетологів. Кінцевою ланкою в процесі обміну, однієї із чотирьох складових розширеного виробництва, є роздрібна торгівля, яка стала об'єктом наших досліджень.

Для ринкових відносин притаманне вільне вкладення коштів у найбільш привабливі галузі економіки, тому виникає потреба в проведенні детального аналізу діяльності підприємств тих чи інших галузей для визначення рівня їх рентабельності. Для фірм, що займатимуться такими дослідженнями за замовленням, потрібно мати в арсеналі якомога більше інструментів (моделей) мікроекономічного рівня.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри інформаційних систем у менеджменті Львівського національного університету імені Івана Франка як складова частина держбюджетної теми “Моделювання фінансово-господарської діяльності підприємств та організацій і його інформаційне та програмне забезпечення” (реєстраційний шифр ЕІ-272Б).

Мета і задачі дослідження. Мета даної роботи полягає у створенні комплексу математичних моделей, на основі яких можна кількісно визначити оптимальну стратегію поведінки малих підприємств у ринкових умовах. Особливу увагу звернено на процеси ефективного постачання та кредитування суб'єктів господарської діяльності роздрібної торгівлі. Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання комплексу таких задач:

задача вибору оптимальної стратегії кредитування;

задача вибору гуртовика -- постачальника підприємства роздрібної торгівлі;

задача оптимізації транспортних витрат, складських витрат, мінімізації втрат від економічних ризиків, вибору стратегії кредитування та постачальника.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є формування стратегій діяльності й розвитку малих підприємств сфери обігу. Предметом дослідження є кредитування і постачання малих підприємств роздрібної торгівлі.

Методи досліджень. При постановці й розв'язуванні задач було використано методи: математичного моделювання, математичного програмування, аналізу, просторові з елементами теорії графів й інші.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження полягає у поглибленні й розвитку підходів до розв'язування задач внутрішньофірмового менеджменту. У процесі дослідження отримано і виносяться на захист такі наукові результати, які належать особисто здобувачеві:

визначено структуру й склад неформальних зв'язків фірми, що необхідно враховувати при впровадженні економіко-математичних моделей;

розроблено економіко-математичну модель вибору стратегії кредитування;

створено економіко-математичну модель вибору гуртовика й асортименту товарів;

розроблено комплексну економіко-математичну модель вибору стратегії кредитування, гуртовика і товарів та оптимізації транспортних і складських витрат із врахуванням економічних ризиків, що несе підприємство роздрібної торгівлі;

розроблено методику отримання параметрів зазначеної комплексної моделі;

створено методику врахування просторової складової транспортних витрат з допомогою різновиду методу аналізу лінійних відстаней між гуртовиками;

сформовано методику практичного впровадження комплексної економіко-математичної моделі;

розроблено методику розв'язування логістичної постачальницької задачі, яка використовує запропоновану автором модель, а також записано алгоритм її реалізації;

для розв'язування логістичних постачальницьких задач для малих підприємств роздрібної торгівлі на основі отриманої комлексної моделі розроблено програмне забезпечення, що реалізує основні розрахункові алгоритми, й записано його на мові макрокоманд найпоширенішого в Україні табличного процесора Microsoft Excel. Усі макрокоманди супроводжуються детальними коментарями українською мовою.

Практичне значення роботи. Основні положення дисертаційного дослідження, крім теоретичного, мають також практичне значення і можуть використовуватися для вдосконалення процесу планування постачання товарами торговельних малих підприємств, поглиблення договірних відносин між гуртовиками і роздрібними продавцями. Окремі результати роботи можна використати для формування відповідних розділів бізнес-планів під час створення нових торговельних підприємств. Проведена апробація на науково-практичних конференціях показала, що після незначної адаптації результати можна також використовувати для моделювання процесів постачання на малих підприємствах інших галузей, зокрема туристичної інфраструктури. Отримано параметри моделі при практичній реалізації на базових схемах постачання “район -- велике місто” та “місто -- місто”.

Згруповано й представлено у табличній формі ставки оподаткування діяльності малого бізнесу в Україні, які можна використати при застосуванні існуючих економіко-математичних моделей вибору виду діяльності та організаційної форми.

1. Моделювання стратегій розвитку малих підприємств в умовах перехідної економіки

Проведено аналіз робіт та напрямків досліджень, які стосуються економіко-математичного моделювання процесів, що пов'язані з малим підприємництвом і малими підприємствами зокрема. Тут також детально описано об'єкт дослідження та його предмет -- постачання і кредитування магазинів роздрібної торгівлі.

У цьому розділі детерміновані неформальні зв'язки середовища, в якому працює фірма. Прийняття управлінського рішення, яке визначає стратегію діяльності підприємства -- непростий процес, багато чинників якого зумовлюється людським фактором. Останній важко виразити кількісними величинами. Економіко-математичні моделі, тим не менше, є потужним апаратом, який дозволяє керівнику зорієнтуватися у середовищі, в якому працює фірма. Цей інструмент повинен надавати управлінцю можливість гнучко реагувати на невидимі неформальні процеси. Важливим при його створенні є: правильний вибір критеріїв оптимізації; забезпечення достатньої кількості розв'язків, на основі яких приймається управлінське рішення, тобто надання керівникові свободи вибору; забезпечення прийнятної кількості параметрів, якими модель підлаштовується до конкретних умов. Крім того, моделі повинні враховувати всі показники, що пов'язані з тими, які підлягають оптимізації, в комплексі. Отже, процес моделювання може бути багатоступеневим, тобто в модель з кожним новим кроком поступово вводяться все нові показники, які взаємодіють з тими, що вже входять у вже існуючу модель. Таким чином, автором визначено: по-перше, моделювання стратегій кредитування здійснюватиметься багатоступеневим процесом; по-друге, враховуючи, що витрати, пов'язані з постачанням, переважно не мають довгострокової стратегічної цілеспрямованості, то найкращим критерієм оптимальності є величина отримуваного прибутку; по-третє, застосування моделі повинно давати множину результатів (опорних планів), оскільки прибуток, зважаючи на неформальні зв'язки, не завжди є найкращим показником оптимальності, навіть якщо йдеться про вдосконалення постачання.

У першому розділі також визначено альтернативи кредитування діяльності об'єкта досліджень, тобто базис стратегії такого кредитування. Крім того, систематизовано нові ставки оподаткування в рамках змін чинного законодавства, які стосуються оподаткування малого бізнесу. Ці ставки можуть використовуватися для впровадження вже розроблених моделей вибору виду діяльності та організаційної форми діяльності, тобто мають прикладне значення. Зроблено оцінку передумов успішного розвитку існуючих організаційних форм роздріної торгівлі, яка враховує можливості кредитування та пільги з оподаткування.

2. Процес моделювання вибору стратегій кредитування малих підприємств роздрібної торгівлі

Як уже наголошувалось у першому розділі, кредитування малих підприємств здійснювати непросто. Високі вимоги до кредитів, які ставить перед комерційними банками НБУ, створюють серйозні труднощі під час їх оформлення саме для суб'єктів малого бізнесу. Альтернативною формою грошового кредитування, яке здійснюється банками, є комерційні кредити. Останні, як правило, видаються у двох формах: а) консигнація; б) відтермінування строків оплати товарів. Ці дві форми відрізняються лише терміном переходу права власності на товар, який є об'єктом комерційного кредиту. Так наприклад, при консигнації товар залишається у власності гуртовика і відпускається роздрібному продавцеві на відповідальне зберігання з правом реалізації. Зміна строків переходу права власності на товар впливає на нарахування непрямих податків. При комерційному кредиті продавець оплачує товари, отримані від гуртовика, переважно, за більшими цінами. Вигодою від комерційного кредиту є надання певної відстрочки платежу.

Найбільш вигідними для підприємств роздрібної торгівлі формами грошового кредитування є: а) овердрафтні кредити; б) кредитні лінії. Відрізняються ці форми способом їх оформлення. Обидві форми характеризуються тим, що погашення основної заборгованості за кредит, а також отримання коштів у межах встановленого ліміту можна проводити щоденно протягом терміну дії кредитного договору. Можливість щоденного погашення суми основної заборгованості по кредиту може знизити величину плати за кредит (процентів) майже у два рази.

Таким чином, у другому розділі робиться постановка задачі вибору стратегії кредитування з-поміж двох альтернатив: комерційний чи грошовий кредит залучати для купівлі товарів, якими торгує підприємство. Крім того, додатково у постановку включається вибір гуртового продавця -- постачальника товарів. У результаті зробленої постановки маємо цільову функцію:

, (2.1)

де:

; ; ;

;;

; (2.2)

; (2.3)

;;

;

де -- середньоденний нерозподілений прибуток, грн./день.; N -- кількість товарів у асортименті продавця; M -- кількість гуртовиків, серед яких вибирається постачальник того чи іншого товару; -- вартість і-го товару в мінімальних цінах, грн.; -- різниця у ціні на і-й товар у j-го продавця відносно мінімальної ціни цього товару на ринку, грн.; -- різниця у ціні на і-й товар у j-го продавця при наявності відтермінування розрахунків (плата за комерційний кредит), грн.; -- середньоденна величина процентів за кредит, який потрібно використати для закупівлі і-го товару в j-го гуртовика, грн./день.; -- середньоденна величина “зекономлених” процентів за кредит, який потрібно було б використати для закупівлі інших товарів, якби з цією метою не використовувався б виторг від продажу і-го товару в j-го гуртовика, грн./день.; -- додаткові витрати, пов'язані із закупівлею і-го товару в j-го гуртовика, у які не включено непрямі податки, грн.; -- додаткові витрати, пов'язані із закупівлею і-го товару в j-го гуртовика, грн.; -- потреба і-го товару на період між поставками, одиниць; -- середньоденна потреба банківського кредиту, який потрібно використати для закупівлі і-го товару в j-го гуртовика, грн./день.; -- середньоденна величина “зекономлених” кредитів, які потрібно було б використати для закупівлі інших товарів, якби з цією метою не використовувався б виторг від продажу і-го товару в j-го гуртовика, грн./день.;-- закупівельна вартість і-го товару, придбаного в j-го гуртовика з розрахунками відразу, грн.; -- закупівельна вартість і-го товару придбаного в j-го гуртовика на умовах відтермінування розрахунків, грн.; -- гуртова ціна на і-тий товар в j-го гуртовика при розрахунках відразу, грн; -- гуртова ціна на і-тий товар в j-го гуртовика при наявності відтермінування розрахунків, грн.; -- кількість і-го товару, придбаного в j-го гуртовика на умовах відтермінування розрахунків, одиниць;-- кількість і-го товару, придбаного в j-го гуртовика з розрахунками відразу, одиниць; -- частка неявних витрат, відсотків; -- частка непрямих податків у вартості і-го товару, відсотків; -- обіговість і-го товару, днів; -- звичайна рентабельність і-го товару, відсотків; -- величина відтермінування платежу по і-му товару в j-го гуртовика, днів; -- максимальна торговельна надбавка в ціні і-го товару, відсотків; -- денна процентна ставка за кредит, відсотків/день.

Система обмежень буде наступною:

; (2.4)

; (2.5)

, (2.6)

де -- ліміт кредитної лінії, грн; -- потреба і-го товару на планований період.

Ці обмеження означають: по-перше, не можна використати кредитів більше, ніж виділено ліміту (2.4); по-друге, товари закуповуються відповідно до потреби в них у планований період (2.5).

Постановка задачі (2.1), (2.4)-(2.6) не враховує ні кількості поставок, ні величини транспортних витрат. Це означає, що дану модель слід використовувати тоді, коли постачання товарів здійснюється транспортом гуртовиків і відповідні витрати включено у величину додаткових витрат DCij -- фіксована плата за кожну поставку, або процент від вартості придбаного товару. Коли продавець сплачує фіксовану плату за кожну поставку DCj, незалежно від асортименту, що закуповується у такого j-го продавця, то модель (2.1), (2.4)-(2.6) стає нелінійною. Щоб правильно розподілити додаткові витрати DCj, між товарами, які закуповуються у j-го гуртовика, не знаючи наперед, які, власне, товари придбаватимуться у нього, автор пропонує використати комбінаторні методи, які описано у четвертому розділі дисертації.

Крім того, слід зауважити, що “зекономлені” кредити, як правило, не можуть бути використаними повністю. Оптимізація використання “зекономлених” кредитів є складною динамічною задачею, яка тісно пов'язана із транспортною задачею і яку для малих підприємств легше розв'язати методом підбору. Набагато простіше оцінити процент використання “зекономлених” кредитів. З цією метою автором створена відповідна таблиця, яка наведена у дисертаційній роботі разом із прикладом. Керівник торговельного підприємства може користуватися нею для того, щоб методом підбору оцінити частку реально “зекономлених” кредитів, тобто процент їх використання. Побудована така таблиця на основі формули залишку невикористаних коштів від реалізації товарів A(T), тобто грошей, які без руху лежали на розрахунковому рахунку й не були використані для закупівлі товарів:

| при всіх t,

для яких:

,(2.7)

де Y0(t)+ij - надходження виручки в t-й день планового періоду T від продажу i_го товару, закупленого у j-го гуртового продавця; Y0(t)-ij - розрахунок за i_й товар, закуплений у j-го гуртового продавця, що проводиться в t-й день планового періоду T; А+(t-1) -- залишок коштів на рахунку на кінець попереднього дня; А_(t) -- поточний залишок непогашеної основної заборгованості по кредиту.

У приведеній формулі період T (час) є дискретною величиною і вимірюється днями планованого періоду. Якщо товар закуплений в день t0 з розрахунком відразу, то

;(2.8)

якщо ж -- з відтермінуванням платежу, то:

.(2.9)

Xijў та Xijўў , що фігурують у формулах (2.8) і (2.9), визначаються відповідно з (2.2) і (2.3).

На основі формули (2.7) отримуємо частку використання “зекономлених” кредитів l (у відсотках):

. (2.10)

Транспортним витратам присвячено третій розділ дисертаційної роботи.

3. Можливі схеми транспортних поставок

Якщо поставки не здійснюються безпосередньо гуртовиками методом кільцевого розвозу, то їх організацію бере на себе продавець. Можна виділити три схеми їх організації: попартійна; циклічна і кільцевий розвіз.

Оптимізація транспортних витрат для змішаної схеми поставок здійснюється у два етапи: спочатку визначаються оптимальна періодичність поставок кожного з товарів (наприклад, з допомогою використання моделі Уілсона), а потім роблять групування поставок різних товарів. Для реалізації другого етапу розроблено методику графічного групування поставок. Суть її полягає в тому, що у створену автором засобами табличного процесора Excel таблицю вводяться значення поставок, на основі яких будується діаграма, на якій через дати поставок кожного з товарів проводять вертикальні лінії. Датами поставок будуть границі відрізків відповідного кольору. По місцях візуального скупчення ліній визначається існування поставки. У вказаній таблиці є параметр, який дозволяє зміщувати дату першої поставки.

Оптимізація поставок за змішаною схемою здійснюється у декілька етапів (не більше 10), оскільки через групування змінюється величина транспортних витрат, а це у свою чергу викликає зміну оптимальної кількості поставок.

Слід зауважити, що реально розв'язати задачу при використанні змішаної схеми поставок комбінаторними методами важко через велику кількість варіантів, які необхідно проаналізувати. Тому змішану схему після графічного групування доцільно розбити на дві-три попартійні, а потім розв'язати їх з використанням економіко-математичної моделі.

Враховуючи, що транспортні витрати через кількість поставок пов'язані з такими показниками як імовірність втрат та складські витрати, то ці показники слід додатково вводити у модель, описану в другому розділі. Дослідження показали, що імовірність втрат пропорційна часу між двома поставками. Імовірність втрат можна виразити денними та граничними показниками, на основі яких відповідно з допомогою формул (3.1) і (3.2) отримують значення коефіцієнта втрат. Щоб компенсувати втрати, створюють резерв Р -- див. (3.3).

; (3.1)

; (3.2)

. (3.3)

У формулах (3.1)-(3.3) використано такі позначення:

Kвтр -- коефіцієнт втрат; Oден -- денна імовірність втрат, у відсотках; d -- обіговість товару, у днях; О -- гранична імовірність втрат, у відсотках; Мсшт -- масштабний параметр, що визначає характер кривої коефіцієнта втрат; dmax -- максимально допустима обіговість у днях; -- резерв, грн.; Х-- об'єкт втрат, грн.

Об'єктом втрат, так званою групою ризику Х , може бути поставлена товарна партія, дохід від її реалізації, прибуток від її реалізації.

Транспортні витрати також визначаються просторовою складовою. У складі цих витрат можна виділити дві складові: постійну й додаткову. Постійна складова пропорційна кількості поставок, що здійснюються за планований період. Додаткова ж, на відміну від звичайних додаткових витрат DCj, що припадають на j-го гуртовика, характеризується взаємодією між частинами, що припадають на окремих гуртовиків. Тобто розмір додаткових транспортних витрат залежить від того, яка підмножина гуртовиків Y приймає участь у процесі постачання і яке їх територіальне розміщення (просторова складова). Транспортні й загальні додаткові витрати, в процесі розв'язування задачі досить лише врахувати, не розподіляючи між окремими товарами. Що стосується просторової складової, то автор пропонує використати для її врахування метод, що базується на оцінці лінійних відстаней між гуртовиками і кутів між векторами їх розміщення. Для реалізації моделі можна використати будь-який інший відомий метод без жодних обмежень.

Таким чином, комплексна економіко-математична модель, яка враховує втрати через економічні ризики, які несе підприємство, транспортні витрати, додаткові витрати, що пов'язані з певним гуртовиком, складські витрати матиме вигляд:

, (3.4)

де Pi* -- роздрібна ціна і-го товару, грн.; Pimin -- мінімальна гуртова ціна і-го товару, грн.; Y -- множина гуртовиків, яких потрібно об'їхати; q i1 -- коефіцієнт втрат прибутку від продажу і-го товару; q i2 -- коефіцієнт втрат доходу від продажу і-го товару; q i3 -- коефіцієнт повної втрати і-го товару; m -- коефіцієнт поправки величини транспортних витрат, у зв'язку з використанням наближеного методу визначення транспортних витрат; l -- процент використання “зекономлених” кредитів, у відсотках; T k -- величина постійної складової транспортних витрат, грн; DT k -- величина додаткових транспортних витрат, грн.; Ciкл -- величина складських витрат на зберігання і-го виду продукції, грн.; C -- інші невраховані постійні витрати, грн.; c -- частка непрямих податків для транспортних витрат; nпост -- кількість поставок.

Система обмежень цієї моделі буде наступною:

; (3.5)

; (3.6)

; (3.7)

; (3.8)

де T -- величина планованого періоду, днів; Yi -- термін придатності і-го товару, днів.

Якщо порівнювати обмеження (3.5)-(3.8) з обмеженнями моделі (2.1), (2.4)-(2.6), то у (3.8) добавляється обмеження цілочисельності кількості поставок у планованому періоді; (3.7) - залишається без змін; (3.6) - нове обмеження мінімальної кількості поставок у зв'язку з обмеженими термінами придатності окремих товарів; на кінець, слід звернути увагу на (3.5), тут кількість товарів обмежується не потребою на планований період, а на одну поставку.

4. Методику розв'язування комплексної логістичної задачі, яка використовує модель (3.4)-(3.8)

Загальна модель логістичної задачі передбачає врахування не лише оптимізації показника нерозподіленого прибутку -- цільової функції (3.4), але й вартості інформаційного забезпечення моделі й часу відведеного на розв'язання задач з її використанням. У зв'язку з цим доцільно для підтримки інформаційного забезпечення скористатись послугами омнібусної компанії, а для розв'язування задач користуватися методами обмеженого перебору варіантів, які дозволяють суттєво зменшити час виконання завдання на комп'ютері.

При здійсненні закупівельної діяльності часто виникає ситуація, коли заплановані в асортименті товари відсутні у гуртовика. Такі товари заміщуюються іншими. Потреба в товарах розрахована, виходячи із умови, що асортимент є оптимальним. Коли окремі з них відсутні в асортименті -- реакція покупців може бути різною. Є товари, які без проблем заміщують інші, але, здебільшого, покупці придбавають замінник неохоче. Таким чином, якщо відшукати об'єктивний показник, згідно якого робиться перерахунок потреби якогось товару на потребу його замінника, то додатково потрібно зменшувати її на певну величину. Йдеться про суб'єктивну реакцію покупців на замінник. Ця реакція представляється у вигляді таблиці заміщення. Товари, які можуть заміщувати один одного можна назвати товарною підгрупою. Розраховуючи потребу, роздрібний продавець припускає, що покупці виділяють певну частину свого бюджету на закупівлю такої підгрупи. Найбільше грошей виділяється, коли асортимент є оптимальним. Чим більше заміщень, тим менше коштів витрачається покупцями на закупівлю підгрупи, така ситуація відображається коефіцієнтами заміщення, які містяться у таблиці, що згадувалась вище. Таким чином, потрібно зменшувати планований бюджет закупок і, відповідно, потребу в товарах або залишити його незмінним і відкоригувати зниження попиту на підгрупу ціною. Згідно запропонованої методики розв'язування задачі вибрано другий варіант. Асортиментним рядом ми називаємо різні товари, які випускає один виробник, наприклад, продукція “Верес”, “Торчин продукт”, “Президент” тощо. Дослідження цінової політики гуртовиків показали, що співвідношення цін в межах одного асортиментного ряду є однаковим для всіх гуртовиків -- умова (4.1). Отже, знаючи ціни на два товари одного ряду в котрогось гуртовика, можна знайти умовну ціну одного з них в іншого гуртовика, якщо цей товар у нього відсутній, а інший є в наявності, використовуючи наступні формули:

; ; ; ;;; ; ;

, (4.1)

; ; ,

;;

де -- кількість l-ї позиції, яку потрібно поставити замість k-ї, з асортиментного ряду для і-го товару j-го гуртовика, приведена до умовних одиниць, у.о.; -- потреба на одну поставку відсутньої k-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару j-го гуртовика, яка заміщається l-ю, приведена до умовних одиниць, у.о.; -- незведена ціна продажу умовної одиниці k-тої позиції з асортиментного ряду для і-го товару (приведена до умовних одиниць), грн./у.о.; -- незведена ціна продажу умовної одиниці l-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару (приведена до умовних одиниць), грн./у.о.; -- коефіцієнт заміщення k-ї позиції l-тою з асортиментного ряду для і-го товару, грн./грн.; -- коефіцієнт приведення до умовних одиниць кількостей z-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару; -- метрична характеристика фасовки z-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару, літрів, грамів, кілограмів тощо; -- метрична характеристика умовної одиниці і-го товару, виражена у такій самій метричній одиниці, літрів, грамів, кілограмів тощо; -- незведена ціна продажу z-тої позиції з асортиментного ряду для і-го товару за умовну одиницю (приведена до умовних одиниць), грн./у.о.; -- незведена гуртова ціна умовної одиниці при консигнації z-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару за умовну одиницю (приведена до умовних одиниць), грн./у.о.; -- незведена гуртова ціна умовної одиниці при розрахунках відразу z-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару за умовну одиницю (приведена до умовних одиниць), грн./у.о.; -- незведена і не приведена до умовних одиниць потреба на одну поставку z-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару, одиниць; -- потреба на одну поставку z-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару, приведена до умовних одиниць, у.о.; Pi* -- ціна продажу і-го товару; -- ціновий коефіцієнт приведення цін k-ї позиції до l-ї з асортиментного ряду для і_го товару; -- незведена ціна z-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару у j-го гуртового продавця при консигнації (не приведена до умовних одиниць); -- незведена ціна z-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару у j-го гуртового продавця при розрахунках відразу (не приведена до умовних одиниць); -- незведена ціна продажу z-ї позиції з асортиментного ряду для і-го товару (не приведена до умовних одиниць); Pijгуртў -- зведена ціна і_го товару в j-го гуртовика при консигнації; Pijгурт -- зведена ціна і-го товару в j-го гуртовика при розрахунках відразу.

Якщо відсутній товар не належить до жодної підгрупи, то у випадку його відсутності при формуванні первинних даних на місці гуртових цін ми рекомендуємо ставити роздрібну ціну продавця на цей товар.

Методика розв'язування базується на розбитті нелінійної задачі на множину лінійних підзадач, зведення результуючого значення цільової функції до показника місячного прибутку, а потім селекції по його значенню найкращих опорних планів. Отже, щоб отримати лінійні підзадачі генеруємо для кожного можливого значення кількостей поставок nпост , множину гуртовиків, яких ми об'їжджаємо, Y. Більшість роздрібних продавців влаштовує альтернатива вибору серед 10 гуртовиків, а планований період становить 1 місяць, тобто 26 робочих днів. Таким чином, nпост може приймати 26 значень, а множина Y може мати 1023 варіанти, якщо продавець об'їжджає за один раз від 1 до 10 гуртовиків. Звідси, загальна кількість підзадач становитиме 26598. При збільшенні альтернатив (числа гуртовиків від 10 до 30) час розв'язування також зростатиме. Тому розроблено методи обмеження перебору.

Загальна ідея полягає в тому, що nпост можна перебирати лише в певному інтервалі, максимальна потужність якого 5 значень. Варіанти множини Y поділяються на групи “1 з 10”, “2 з 10” і т.д., у загальному вигляді -- “А з Б”, де А - кількість гуртовиків, яких об'їжджаємо під час однієї поставки, а Б -- кількість альтернатив. Провівши пілотне розв'язування на групах “1 з 10” визначаємо інтервал перебору nпост. Після пілотного розв'язування всередині інших груп для максимального значення nпост з інтервалу перебору відбираємо 150 варіантів множини Y, а потім після аналізу за величиною додаткових транспортних витрат та процентом використання кредитних коштів визначаємо 100 фаворитних. Таким чином, загальну кількість підзадач вдасться зменшити до 2877, що зменшить загальний час розв'язування задачі у 8-9 разів.

Висновки

У дисертаційній роботі проведено теоретичні дослідження та практичні розробки, які стосуються функціонування господарських суб'єктів мікроекономічного рівня: малих підприємств роздрібної торгівлі, що спеціалізуються на продажу товарів широкого вжитку і продовольчих товарів. Основні висновки, які слід зробити, зводяться до наступних узагальнень та рекомендацій:

1. Успішний розвиток підприємств роздрібної торгівлі залежить від вибраної стратегії кредитування, а це не лише вибір кредитора, але й форми кредитування. Для вибору такої стратегії, а також постачальника товарів і періодичності поставок нами розроблено ряд економіко-математичних моделей. Їх слід застосовувати у випадках, що описані нами нижче.

2. Товари, які закуповуються досліджуваними підприємствами роздрібної торгівлі для здійснення торговельної діяльності є такими, що діляться, тобто виторг від їх продажу надходить частинами. Для неподільних товарів: мебельні гарнітури, автомобілі тощо -- економіко-математичні моделі прийматимуть інший вигляд, оскільки по-іншому нараховуватимуться проценти за кредит.

3. Результати можна використати й для оптимізації заготівельної діяльності малих підприємств інших галузей. Однак, якщо ними заготовляються товари чи матеріали, які неподільні або на які немає попереднього замовлення для продажу з ростроченням платежу, то необхідно адаптувати запропоновані моделі для таких умов.

4. Нами розглядається варіант розвитку малих підприємств, коли власний капітал вкладається у нерухомі активи й основні засоби, а для здійснення основної діяльності залучаються кредитні ресурси. Але, слід зазначити, що моделі можна легко адаптувати до умов, коли функціонує паралельне залучення кількох грошових джерел кредитування (у існуючому вигляді передбачене лише одне), а також власного капіталу. У дисертації подано рекомендації щодо такої адаптації, які полягають у введенні більшої кількості змінних у моделі й відповідної адаптації електронних таблиць для розрахунків.

5. Розроблені економіко-математичні моделі можна також використати для імітації діяльності підприємств у сфері роздрібної торгівлі з метою оцінки доцільності залучення туди капіталу. Іншими словами, з їх допомогою можна оцінити перспективність розвитку малих підприємств роздрібної торгівлі продовольчими і товарами широкого вжитку.

6. Стратегія розвитку підприємства часто потребує налагодження довоготривалих партнерських зв'язків між ним та кредиторами, постачальниками, перевізниками тощо. Тривале використання отриманих нами результатів на практиці дозволяє визначити таких потенційних партнерів.

7. Для одержання інформації про актуальні гуртові ціни на товари, що використовуються при розв'язуванні задач з допомогою розроблених нами економіко-математичних моделей, слід скористатися послугами омнібусної компанії, функції якої можуть виконувати: окремі відділи великих оптових фірм, кур'єрські служби, фірми, котрі займаються доставкою періодичних видань або спеціалізуються на зборі інформації про ринок тощо.

просторовий математичний транспортний лінійний

Література

Юринець В.Є., Громяк С.І. Економіко-математична модель вибору гуртовика роздрібним продавцем в умовах овердрафтного кредитування//Економіст. - 1999.- №10.- С.43-49.

Юринець В.Є., Громяк С.І. Роздрібна торгівля: кредитування й оподаткування//Економіст. - 2000.- №10.- С.40-43.

Громяк С.І. Про питання кредитування господарської діяльності роздрібної торгівлі/Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Іноземні інвестиції в Україну: проблеми привабливості й залучення. (Щорічник наукових праць): Наукові доповіді на міжнародних науково-практичних конференціях, м. Львів, 12 травня 2000 р., м. Ширгісвальде (Німеччина), 28 травня - 2 червня 2000 року. - НАН України, Інститут регіональних досліджень; Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України М.І. Долішній. - Випуск ХХІІ.- Львів, 2000.- С.196-201.

Громяк Святослав. Вибір роздрібним продавцем асортименту продукції і цінової політики/Формування ринкової економіки в Україні. Перехідна економіка проблеми теорії і практики: Науковий збірник. Випуск 5/ За ред. проф. Ватаманюка З.Г.- Львів: Інтереко, 1999.- С.293-304.

Размещено на Allbest.ru