Прогнозування основних статей платіжного балансу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

08.03.02. - Економіко-математичне моделювання

ПРОГНОЗУВАННЯ ОСНОВНИХ СТАТЕЙ ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ УКРАЇНИ

СТАВИЦЬКИЙ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

КИЇВ - 2001

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Високий рівень залежності реального сектору економіки від обсягу експортно-імпортної діяльності в Україні потребує уважного ставлення до стану платіжного балансу для формування та проведення зваженої економічної політики держави. Структура платіжного балансу впливає на стабільність як національної грошової одиниці - гривні, так і національної економіки загалом, а сальдо поточних операцій є визначальним для оцінки розміру необхідного зовнішнього кредитування, зменшення чи збільшення резервів Національного банку України. Крім цього, при складанні Державного бюджету необхідно враховувати середньорічний курс гривні до основних конвертованих валют, що визначається згідно з прогнозами обсягів економічних операцій між національною економікою та економікою інших країн світу.

Після здобуття Україною незалежності проголошено курс на лібералізацію економічних зв'язків та відмову від централізованого планування господарської діяльності. Оскільки відмова була майже повною, то невміння керівників працювати в нових умовах призвело до тяжких наслідків і розуміння необхідності державного планування, яке потребує формування відповідних стратегій функціонування та розвитку на всіх рівнях господарювання і базується на вмілому та адекватному аналізі й прогнозуванні всіх економічних процесів, зокрема їх відображенні в основних статтях платіжного балансу України. Це і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене наукове дослідження пов'язане з виконанням господарської теми №511-98/К-707 “Прогнозування та аналіз основних статей платіжного балансу України” на замовлення Національного банку України кафедрою економічної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (номер державної реєстрації: 0199U004026). В межах теми розроблено метод індексного аналізу, модель прогнозування при зміні економічної ситуації, модифіковано та узагальнено відомі статистичні методи прогнозування.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є теоретичне обгрунтування і побудова системи прогнозування основних статей платіжного балансу України на основі розробки нових, комбінування і коригування відомих статистичних методів та експертних оцінок. Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено та вирішено такі основні завдання:

розробка теоретико-методичних засад прогнозування основних статей платіжного балансу України;

аналіз платіжного балансу України;

визначення теоретичної та практичної цінності і недоліків економіко-математичних моделей прогнозування платіжного балансу України;

визначення впливу експертних оцінок на точність прогнозів основних статей платіжного балансу України;

удосконалення статистичних методів аналізу і прогнозування часових рядів;

розробка і практичне застосування нових моделей прогнозування платіжного балансу України для підвищення точності прогнозів.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження стали економіко-математичні методи та моделі аналізу і прогнозування основних статей платіжного балансу України. Об'єктом дослідження є платіжний баланс України.

Для вирішення поставлених завдань у дисертації використовувалися такі загальнонаукові методи, як системний, структурний та історичний аналіз; а також економіко-математичні методи та моделі, що застосовуються для аналізу та прогнозування часових рядів, для всебічного аналізу статей платіжного балансу були використані кореляційний та індексний методи.

Інформаційною основою дослідження є матеріали державних статистичних органів України, статистичні дані Національного банку України та Центрального банку Російської Федерації.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації розроблено теоретико-методичне забезпечення прогнозування платіжного балансу України на основі комплексного застосування статистичних методів аналізу часових рядів, індексного і кореляційного аналізу, методу експертних оцінок, що дозволило підвищити точність прогнозів, зокрема:

розроблено індексний метод аналізу платіжного балансу України, що дозволяє вчасно реагувати на зміни в національній економіці;

розроблено системний кореляційний аналіз основних статей платіжного балансу для визначення їх взаємозалежності у динаміці;

узагальнено відомі статистичні методи з метою оптимізації оцінки їх параметрів, що сприяє підрахунку прогнозів з мінімальною похибкою;

запропоновано узагальнену методику залучення експертів для обчислення прогнозів, що дозволяє враховувати при прогнозуванні всю наявну інформацію;

створено комплексну систему прогнозування, що складається з різних за класом методів і дозволяє здійснювати прогнозування залежно від економічної кон'юнктури в країні.

Практичне значення отриманих результатів. Результати проведеного дослідження застосовані у навчальному процесі при викладанні курсів “Методи прогнозування”, “Теорія ймовірностей та математична статистика”. Практичне значення здобутих результатів полягає в створенні комплексної системи прогнозування, що дає можливість прогнозувати зміни в економіці. Запропоновані підходи були впроваджені у роботу Національного банку України (довідка №15-113/376), що дозволяє отримувати більш точні прогнози і вчасно коригувати відповідні заходи економічної політики щодо прогнозованої зміни макроекономічних показників.

Особистий внесок здобувача. Авторові дисертації належать наступні розробки:

розробка динамічного кореляційного аналізу основних статей платіжного балансу України;

розробка методу торгових індексів та індексів руху коштів для визначення рівня купівельної спроможності національної валюти для окремих країн та для їх груп;

метод сумуючого згладжування;

модифікація методів фільтра Ходріка-Прескотта, методу прогнозування при зміні економічних ситуацій;

впровадження відомих методів згладжування, регресійних підходів (всього 18 методів) для прогнозування часових рядів, які являють собою основні статті платіжного балансу України;

методика залучення експертів для розробки більш точних прогнозів;

комп'ютерні програми для практичної реалізації запропонованих моделей.

Апробація результатів дисертації. Основні результати, отримані в роботі, були включені до циклу робіт “Застосування сучасних методів економетрики для аналізу економічного розвитку України”, який отримав Грамоту Президії Національної Академії наук України (№63 від 28.02.2001 р.). Матеріали дисертаційної роботи обговорювалися на Всеукраїнській науковій студентській конференції “Проблеми трансформації економічних систем та становлення ринкового господарства в Україні” (Київ, 28-29 листопада 1996 року), Всеукраїнській науковій конференції “Науково-практичні проблеми інвестиційної та інноваційної політики держави” (Київ, 5-6 червня 1997 року), Робочій зустрічі “Соціальні та політичні науки у Співдружності незалежних держав” (Київ, 23-25 вересня, 1998 року), Науково-практичній конференції “Теоретичні і прикладні проблеми формування ринкового механізму та структури економіки України” (Київ, 19-23 квітня 1999 року), V Всеукраїнській науково-методичній конференції “Економічна кібернетика: проблеми методології та підготовки фахівців” (Київ, 7-8 грудня 1999 року), Науково-практичній конференції “Теоретичні і прикладні проблеми формування ринкової структури економіки України” (Київ, 15 березня - 25 квітня 2000 року), ІІ Всеукраїнській конференції “Сучасні економіко-математичні методи у ринковій економіці” (Київ, 27-28 квітня 2000 року), наукових семінарах Інституту статистики та економетрики Мюнхенського університету ім. Людвіга-Максиміліана (Німеччина, лютий 1998 р.), наукових семінарах кафедри статистики університету м. Умео (Швеція, листопад 1999 та березень 2000 рр.), Міжнародній школі “Mathematical and Statistical Applications in Economy” (м. Вестерос, Швеція, 15-19 січня 2001 р.), наукових семінарах кафедри економічної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні теоретичні положення, їх застосування та висновки дисертації знайшли відображення у 2 навчальних посібниках, 12 наукових статтях, 1 науковому звіті загальним обсягом 32,1 друк. арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків; містить 12 рисунків, 48 таблиць, 6 додатків. Вона викладена на 196 сторінках машинописного тексту, з яких таблиці займають 15, рисунки - 4, додатки - 6 сторінок. Список використаних літературних джерел містить 203 найменування і наведений на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі подано обґрунтування актуальності теми дисертації, сформульовано мету та завдання роботи, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів дослідження.

У першому розділі “Аналіз платіжного балансу України” показано суть платіжного балансу України, що відіграє роль макроекономічної моделі, яка систематично інформує про економічні операції, що здійснюються між національною економікою та економіками інших країн. Проведено комплексний аналіз платіжного балансу України та розроблено методологію його прогнозування. На основі запровадженого динамічного кореляційного аналізу основних статей платіжного балансу визначено умови для побудови комплексної моделі платіжного балансу, вивчено динаміку взаємозалежності основних статей платіжного балансу України за останні 3 роки. Доведено, що зміна статті “Імпорт послуг” майже не впливає на значення інших статей. Представлені залежності показали, що через недостатню кількість даних по платіжному балансу України для його прогнозування слід використовувати немодельні підходи.

У роботі обґрунтовано, що для більш детального аналізу змін в економіці доцільно використовувати дані платіжного балансу, динаміки торгівлі України з іншими країнами, курсу гривні до валют зарубіжних країн, інформації про рух коштів по операціях експорту та імпорту. На цій основі розроблено і реалізовано модель побудови загальних індексів торгівлі та руху коштів, які відображають зміни у національній економіці.

Для ефективного функціонування національної економіки важливе значення приділяється валютному курсу. По-перше, такий курс відображає співвідношення попиту та пропозиції на іноземну валюту, якщо у державі діє плаваючий обмінний курс, або розміри резервів центрального банку країни за умови фіксованого курсу. По-друге, курс визначається різноманітними тарифами, субсидіями, іншими платежами, притаманними країнам. По-третє, курс відображає розвиток торгівлі країни зі світом, оскільки величина такого курсу прямо впливає як на величину експорту, так і імпорту, а тому, і на сальдо платіжного балансу країни. По-четверте, макроекономічними дослідженнями доведено, що величина ВВП країни (змінної, за якою зазвичай найбільш повно визначають добробут суспільства) залежить від валютного курсу.

Виявлено, що багато показників безпосередньо залежать від валютного курсу, тому встановлення ефективного курсу є дуже важливою проблемою. На відміну від офіційного курсу, який може встановлюватися валютною біржею чи центральним банком, на такий курс не повинні впливати випадкові фактори, його значення має бути найбільш ефективним для функціонування національної економіки. Поточний валютний курс може коливатися навколо цього значення, навіть ніколи не досягаючи його, але підтримання офіційного курсу на цьому значенні стимулює розвиток національної економіки. Завдяки цьому можна більш реально оцінювати економічну ситуацію у країні, зміну у динаміці її макроекономічних показників, взаємовідносини з іншими країнами.

Нехай , де - вартість національної валюти у одиницях іноземної валюти у час , - вартість одиниці іноземної валюти у національній валюті у час .

Тоді використовуються наступні індекси для визначення ефективних курсів, де - вага країни у загальноторговому обороті:

Обчислення ефективного курсу потребує визначення торгових важелів. Для моделі використовується зважене середнє часток експорту () та імпорту () з -ою країною:

Іноді валютний курс з окремими країнами не визначається прямо. У таких випадках валютний курс обчислюється за допомогою крос-курсів з відомими валютами. На практиці дуже часто доводиться працювати з обмеженим числом валют, тому до розрахунків приймаються лише основні торгові партнери країни.

За допомогою вищенаведених формул у дисертації розраховано щоквартальні торгові індекси (TI1, TI2, TI3) з першого кварталу 1997 року. Підрахунок проводився як в цілому, так і з розбивкою на відповідні групи країн.

За результатами аналізу спочатку гривня була переоцінена на 6-10%, потім поступово ця переоцінка нівелювалася, а в 1998 році відбулося її значне знецінення. У першому кварталі 1998 року ефективний курс гривні впав на 5%, у другому кварталі майже не змінився, але відбулося значне здешевлення національної валюти у третьому кварталі. При більш детальному дослідженні цього процесу можна констатувати, що з одного боку, гривня подешевшала на 41% відносно валют основних торгових партнерів, які не входять до СНД; з іншого боку, гривня стала дорожчою на 66% відносно російського рубля. Саме ці дві протилежні тенденції не дозволили Україні визначитися з курсом національної валюти.

Після фінансової кризи 1998 року заходи Національного банку України дозволили дещо стабілізувати ситуацію. Ефективний курс гривні зріс по відношенню до третього кварталу 1998 року. Оскільки криза по-різному вплинула на країни світу, то це зростання було неоднаковим. По відношенню до країн світу ефективний курс зріс на 16-19%. В той же час він майже не змінився по відношенню до країн за виключенням Російської Федерації та Білорусі, що пояснюється неповним подоланням кризових явищ у даних країнах. Це можна пояснити тим, що в цих країнах ще не повністю подолали кризові явища.

У першому кварталі 1999 року ефективний курс майже не змінився по відношенню до кінця 1998 року, але виявлено, що з третього кварталу 1998 року по перший квартал 1999 року включно значно зменшувалось зростання індексу по торгівлі з Російською Федерацією. Це призвело до того, що вже у другому кварталі 1999 року ефективний курс по торгівлі з Російською Федерацією зменшився, хоча і незначно -0,4%. А в третьому та четвертому кварталах 1999 року цей індекс знову впав майже на 10%.

У 2000 році спостерігалася стабільність індексу протягом всіх кварталів, при цьому варто відмітити позитивні зрушення: падіння змінилося рівновагою.

Індекси, розраховані по країнах далекого зарубіжжя, є вищими за індекси, які розраховані по країнах СНД, що зумовлено позитивним сальдо у торгівлі з країнами далекого зарубіжжя, а також стабільністю їх валют.

За допомогою щоквартальних індексів побудовано загальний торговий індекс (TTI) національної економіки. Прийнявши початок 1997 року за 1, обраховано торговий індекс як добуток індексу ТІ3 попередніх кварталів на індекс поточного кварталу. На рис. 1 представлена динаміка загальних торгових індексів. Для розрахунку є дуже суттєвим вибір групи країн. За даними по всіх країнах ефективний курс гривні зріс на 22,8% на кінець 2000 року, проте за даними по країнах далекого зарубіжжя гривня знецінилася на 42%.

У роботі зазначено, що хоча Україна торгує з багатьма країнами, при розрахунках на 97-99% використовуються лише чотири валюти: американський долар, німецька марка, російський рубль та українська гривня. Всі інші валюти або взагалі не використовуються, або їх поява у контрактних зобов'язаннях носить епізодичний характер.

У дисертації підраховані аналогічні індекси для руху коштів (MI1, MI2, MI3). Дані індекси демонструють реальну зміну курсу національної валюти до основних валют. Для підрахунку бралися дані про рух коштів у банківський системі при реальному обміну товарами і послугами Таким чином, на відміну від вищезгаданих індексів не враховувалась вартість бартеру.

У третьому кварталі 1998 року суттєво змінилися курси майже всіх валют: гривня подешевшала відносно всіх валют, крім російського рубля. Світова фінансова криза викликала зменшення експорту та імпорту товарів і послуг, і, відповідно, товарообігу. Оскільки підприємства ще у другому кварталі 1998 року витратили велику частину російських рублів на сплату імпорту, то структура руху коштів майже не змінилася.

Значення загального індексу руху коштів (TMI) у дисертації обраховувалися, як і у випадку торгових індексів, на основі щоквартальних значень. На початок четвертого кварталу такий індекс склав 0,55, тобто знецінення ефективного курсу гривні з початку 1997 року склало 45%.

У 1999 році продовжилося падіння ефективного курсу. На 10% курс падав у першому, третьому та четвертому кварталах. На кінець 1999 року знецінення ефективного курсу гривні з початку 1997 року склало близько 60%. У 2000 році значення загального індексу майже не змінилося.

Проведений аналіз платіжного балансу дав змогу перейти до прогнозування його компонентів. Обґрунтовано, що таке прогнозування може здійснюватися за допомогою статистичних методів, чому присвячено другий розділ “Статистичні методи прогнозування платіжного балансу України на основі часових рядів”. В ньому узагальнено основні тенденції розвитку аналізу часових рядів. На основі цього розроблено нові та модифіковано відомі методи прогнозування. Зокрема, розроблено модель сумуючого згладжування, яка дозволяє підраховувати коефіцієнти моделі на основі попередніх значень часового ряду. Обґрунтовано, що вибір параметрів в цьому випадку може здійснюватися автоматично або експертом, який на основі власних суджень вибирає оптимальні коефіцієнти. Для фільтра Ходріка-Прескотта розроблено модифікацію, яка разом із визначенням трендового компонента виділяє сезонні коливання та проведено чисельну реалізацію розглянутих моделей і отримано прогнози на чотири квартали 2001 року.

У роботі зазначено, що розвиток аналізу часових рядів набув широкого розповсюдження у середині 20 ст. внаслідок значних структурних змін в економіках країн і неспроможності модельного підходу виробляти адекватні прогнози. Особливістю прогнозування часових рядів є те, що аналізуються лише дані спостережень без додаткової інформації, без аналізу впливу зовнішніх сил.

На основі адитивної моделі часових рядів, яка представляє будь-який часовий ряд як суму трендового, циклічного, сезонного та випадкового компонентів:

розглядаються методи прогнозування часових рядів.

Метод експоненціального згладжування найкраще зарекомендував себе, коли дані мають дуже гладкий, або навіть горизонтальний тренд. Нова послідовність будується за правилом:

При наявності тренду використані моделі подвійного та потрійного згладжування Брауна, несезонну модель Холта-Вінтерса, регресійні моделі.

Розглянуто модель сумування елементів часового ряду:

Нова послідовність вільна від сезонних коливань, оскільки вони в середньому за багато періодів спостереження повинні дорівнювати нулю. Звідси, містить лише трендовий та циклічний компонент. Перший оцінено за допомогою простої лінійної регресії:

Циклічний компонент впливає на значення трендового компонента опосередкованим чином.

Результатом роботи з цією моделлю є оцінка параметрів у кожний період часу: , а також оцінка якості побудови регресії - коефіцієнт детермінації .

Знайдені у роботі оцінки коефіцієнтів в залежності від кількості відкинутих спостережень засвідчили чітку закономірність в їх зміні. Зокрема, для статей, що характеризують імпорт коефіцієнт зростає на протязі часу, а - спадає на майже постійні величини. За виключенням останнього кварталу 2000 року для експортних статей спостережена аналогічна ситуація. Найпростіше застосування регресійного аналізу дозволяє оцінити зміну коефіцієнтів . На основі цього отримано прогнозні значення коефіцієнтів на наступні періоди і по них здійснено загальний прогноз.

За допомогою адитивної моделі із визначенням сезонних коливань виділено трендовий та сезонний компоненти часового ряду. Оцінку трендового компонента підраховано методом усереднення, а отриманий залишок є оцінкою сезонного компонента. На її основі шляхом усереднення визначено сезонні змінні для кожного періоду сезонності таким чином, щоб їх сума за рік дорівнювала нулю. Вилучивши отримані значення з початкового часового ряду, визначено трендовий компонент, який прогнозується за стандартною регресією. Для підрахунку кінцевого прогнозу до нього додавалися відповідні сезонні змінні.

Більшість з реальних економічних змінних у дискретному розвитку загалом спадають або зростають, що означає наявність трендового компонента. Його визначенням займалися відомі вчені та дослідники, але на теперішній час не існує універсального методу, за яким можна було б точно встановити рівень зміни певного економічного процесу. При наявності багатьох обстежень можна будувати регресійні моделі, що більш-менш точно відображають тренд. При короткому спостереженні за процесом, а особливо коли він має сезонні коливання, побудована таким чином регресія не тільки не дає задовільного результату з прийнятною похибкою, але й може взагалі невірно визначити напрям руху. Тому при дослідженні процесів з малою кількістю даних, варто застосовувати іншу методику.

Одним з таких методів є фільтр Ходріка-Прескотта. Даний метод випливає з теорії реальних економічних циклів. Нехай , де - значення змінної, що досліджується, - час; - похибка; - деяка функція, яка може залежати від декількох параметрів, а також обов'язково залежить від часу.

Параметри у функції f підбираються таким чином, щоб мінімізувати вираз:

Практично було винайдено, що для річних даних прийнятним значенням вагового коефіцієнта є , для квартальних - , для місячних - .

За результатами дослідження запропоновано не знаходити повний вигляд функції , а прогнозувати її значення за допомогою стандартних методів. Отримані в результаті цього залишки є, як правило, стаціонарним процесом, який описується за допомогою деякого -, - чи -процесу.

Запропоновану методику зручно використовувати для малих часових рядів. Особливо корисною вона є тоді, коли зовнішні шоки впливають на розвиток процесу. Одним з таких прикладів є відповідне реагування платіжного балансу України на зміни законодавства, світові фінансові кризи тощо.

У дисертації постійний ваговий коефіцієнт обирався таким чином, щоб мінімізувати похибки за минулі періоди. За допомогою розрахунків визначено, що для кожного часового ряду притаманне своє постійне значення . До того ж, залишки моделі необхідно перевірити на наявність сезонних коливань.

Використання лише статистичних моделей не враховує багато факторів, що не дозволяє отримувати найточніші прогнози. Постає необхідність у додатковій інформації, яка не відображена у часовому ряді. Шляхам отримання такої інформації присвячено третій розділ “Використання експертних оцінок при прогнозуванні платіжного балансу”.

На основі всебічного аналізу розглянутих моделей у розділі розроблено алгоритм вибору оптимальної стратегії прогнозування, що містить в себе сім пунктів:

визначення необхідної інформації та мети прогнозування;

визначення компонентів часового ряду, позбавлення від нехарактерних для часового ряду даних за допомогою додаткової інформації;

визначення характеристик основних компонентів часових рядів;

обчислення моделі;

перевірка моделі на адекватність;

обчислення прогнозів та їх коригування.

Для реалізації відповідної стратегії визначено декілька шляхів. По-перше, статистичний підхід, при якому вся стратегія реалізується комп'ютерною програмою; по-друге, експертний підхід, коли спеціалісти визначають прогнозні значення; по-третє, комбінування двох вищенаведених підходів. В свою чергу комбінування може здійснюватися як статистично, так і з врахуванням думок експертів. В розділі сформульовано концепцію залучення експертів до розробки прогнозів та визначено, при яких умовах прогнози будуть точнішими за статистичні.

Поєднання експертної оцінки та статистичного підходу проілюстровано у моделі прогнозування часового ряду при зміні економічної ситуації. В даному варіанті експерту доводиться обирати параметри моделі в залежності від своїх суджень, а оцінка її коефіцієнтів та визначення прогнозів доручається комп'ютерній програмі. В свою чергу, експерт має право скоригувати прогнозні значення на основі додаткової інформації чи примусово визначити, в якій економічній ситуації буде перебувати процес наступного періоду.

Багато економічних змінних у певні періоди часу змінюють своє значення непередбачувано. Це може бути викликано фінансовими кризами або різкими змінами політичного курсу. Як правило, після кризи, скорочується обсяг виробництва, експорту товарів і послуг. Це призводить до встановлення нового рівня макроекономічних показників, але залишається майже незмінною поведінка часових рядів, що описують дані показники. Тому у дисертації було розроблено метод прогнозування, який дозволяє виділяти з часових рядів схожі періоди. Для кожної групи періодів оцінюється свій часовий ряд, що задовільно описує його, та утворюються декілька прогнозів на майбутні періоди в залежності від того, в якій ситуації буде знаходитися процес.

Таким чином, основним напрямком визначення несподіваних коливань є розбиття загальної сукупності даних на групи, для кожної з яких можна побудувати відповідну модель. Однак дані моделі не вказують, як саме зміняться економічні дані у наступний період часу, і яку саме модель треба використовувати для прогнозування, отже, повна модель має включати ще й механізм переходу від першого часового ряду рівняння до другого і навпаки.

В загальній моделі існує можливих різних ситуацій зміни процесу. Нехай - вектор розміру ендогенних змінних, які досліджувалися; - вектор розміру екзогенних змінних. Також нехай - вектор, який містить всі спостереження до моменту часу . Якщо процес знаходиться у ситуації в момент , то умовна щільність є

(1)

де - вектор параметрів, що характеризують умовну щільність. Якщо існує різних ситуацій, то існуватиме різних щільностей, що представлені формулою (1) для . Нехай ці щільності містяться у -мірному векторі .

Коефіцієнти моделі та матриця перехідних імовірностей знаходяться за допомогою ітеративного алгоритму максимізації функції правдоподібності:

Для вибору найкращої кількості ситуацій та лагових змінних у дисертації розроблено пріоритетний підхід, який складався з наступних чинників:

стійкість моделі, тобто незмінність коефіцієнтів моделі в залежності від числа спостережень, які використовувалися для розрахунків;

похибка усередненого прогнозу по минулих даних;

похибка найбільш імовірного прогнозу.

Майже по всіх статтях, крім статті “Імпорт товарів та послуг”, найкращим виявилося припущення про наявність двох ситуацій, які визначають процес. Крім того, для моделювання деяких процесів необхідним виявилося використання від однієї до трьох лагових змінних часового ряду. Для кожної статті платіжного балансу отримано перехідну матрицю , коефіцієнти регресії , побудовано графік імовірності знаходження процесу у відповідній ситуації кожного періоду, розроблено усереднений прогноз на чотири майбутні періоди, наведено імовірність знаходження процесу у відповідній ситуації у останній період, наведено найбільш імовірний сценарій розвитку процесу, а також імовірність його втілення. Крім того, обраховано максимальне значення логарифму функції правдоподібності, дисперсію моделі.

Проведений детальний аналіз динаміки похибок розглянутих методів за останні вісім кварталів показав, що для кожної статті платіжного балансу України потрібно використовувати притаманну їй групу методів, які дають найкращі прогнози.

При аналізі розвитку теорії прогнозування у дисертації запропоновано, що наступним кроком в еволюції стане розвиток прогнозування на основі нейронних мереж, які здатні моделювати роботу мозку людини.

У розділі розроблено концепцію використання експертних оцінок для отримання більш точних прогнозів, реалізовано сценарний підхід для прогнозування при зміні економічних ситуацій, проаналізовано результати прогнозування основних статей за всіма вищенаведеними методами. На основі аналізу історичного розвитку теорії прогнозування виділено можливі тенденції та напрями, які мають стати основними в майбутньому, зокрема застосування нейронних мереж.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі розробки моделей прогнозування основних статей платіжного балансу України. Всі моделі чисельно реалізовано та за їх допомогою отримано прогнози на 2001 рік. Проведено узагальнюючий аналіз запропонованих методів в динаміці за останні три роки, що дозволило визначити найкращі методи для прогнозування основних статей платіжного балансу України.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

На основі кореляційного аналізу доведено, що основні статті платіжного балансу України пов'язані постійною залежністю, яка дозволила сформулювати структуру моделі платіжного балансу. Показано, що основні статті майже не пов'язані зі статтею “Імпорт послуг”, а тому значення цієї статті доцільно прогнозувати окремо від інших.

На основі даних платіжного балансу України, динаміки торгівлі України з іншими країнами, курсу гривні до валют зарубіжних країн, інформації про рух коштів по експортних та імпортних операціях розроблено і реалізовано модель підрахунку загального торгового індексу та загального індексу руху коштів, які є індикаторами змін в національній економіці та можуть бути використані для прогнозування розвитку зовнішніх зв'язків України.

Для визначення трендового компонента в часових рядах, які представляють основні статті платіжного балансу України, на основі порівняння зі стандартною економічною регресією сформульовано висновок про доцільність використання фільтра Ходріка-Прескотта та запропонованого модифікованого фільтра із визначенням сезонних коливань.

На основі проведеного аналізу метод регресії з сезонними коливаннями визнано незадовільним при прогнозуванні основних статей платіжного балансу України через високу похибку прогнозів.

Обґрунтовано, що структура статей платіжного балансу України описується за допомогою ситуативних моделей. Аналіз даних моделей показав, що, крім статті “Імпорт товарів та послуг”, основні статті можуть знаходитися у двох економічних ситуаціях, що дозволяє визначити напрями розвитку відповідних часових рядів.

Застосування відомих методів згладжування підтвердило на прикладі розглянутих часових рядів, що більш точні прогнози отримуються, коли дані є майже стаціонарними.

Запропонований у роботі метод сумуючого згладжування дозволяє отримувати прогнози основних статей платіжного балансу України як статистично, так і за допомогою експертних оцінок.

Аналіз 18 проаналізованих статистично-експертних методів прогнозування засвідчив, що усереднення прогнозів призводить до підвищення точності прогнозування. За появи нових спостережень слід застосувати регресійні методи комбінування прогнозів.

Доведено, що залучення експертів до коригування статистичного прогнозу, комбінування прогнозів призведе до поліпшення їх результатів. Визначено, що таке залучення не може відбуватися механічним шляхом, оскільки експертні прогнози основних статей платіжного балансу України в цілому не кращі за статистичні.

Обґрунтовано, що оптимальна стратегія прогнозування основних статей платіжного балансу України може бути реалізована за допомогою таких підходів, як: статистичного, при якому вся стратегія здійснюється комп'ютерною програмою; експертного, коли спеціалісти визначають прогнозні значення; комбінування двох вищенаведених підходів. Для комбінування може бути використано як статистичні, так і експертні методи. В роботі сформульовано концепцію залучення експертів до розробки прогнозів та визначено, при яких умовах прогнози будуть точнішими за статистичні.

На основі всебічного аналізу розглянутих моделей розроблено алгоритм вибору оптимальної стратегії прогнозування, який містить: визначення необхідної інформації та мети прогнозування, визначення компонентів часового ряду, позбавлення від нехарактерних для часового ряду даних за допомогою додаткової інформації, визначення характеристик основних компонентів часових рядів, обчислення моделі, перевірка моделі на адекватність, обчислення прогнозів та їх коригування.

платіжний торгівля курс валютний

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Черняк О.І., Ставицький А.В. Динамічна економетрика. - К.: КВІЦ, 2000. - 120 с. - 7,5 друк. арк. (особистий внесок - 3,8 друк. арк., збір інформації, реалізація моделей).

Черняк О.І., Обушна О.М., Ставицький А.В. Теорія ймовірностей та математична статистика. Збірник задач: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2001. - 199 с. - 10,5 друк. арк. (особистий внесок - 3,2 друк. арк., збір інформації, написання розділів про аналіз часових рядів).

Ставицький А.В. Нові напрями прогнозування // Вісник Київського національного університету. Економіка. - 2001. - №44. - С. 67-71. - 0,5 друк. арк.

Ставицький А.В. Принципи вибору моделей для прогнозування економічної інформації // Банківська справа. - 2000. - №6. - C. 58-59. - 0,3 друк. арк.

Черняк О.І., Ставицький А.В. Визначення оптимально ефективного валютного курсу для зовнішньоторговельної діяльності // Банківська справа. - 1997. - №6. - C.51-53. - 0,4 друк. арк. (особистий внесок - 0,3 друк. арк., ідея, модель, результати).

Хіміч Т.В., Ставицький А.В. Індексний аналіз обмінного курсу гривні та зовнішньої торгівлі України // Вісник Національного Банку України. - 1999. - №4. - C. 11-14. - 0,5 друк. арк. (особистий внесок - 0,3 друк. арк., ідея, модель, результати, аналіз).

Іванік Н.М., Черняк О.І., Ставицький А.В. Аналіз економічної ситуації в Україні за допомогою індексів // Банківська справа. - 2000. - №1 - С.8-13. - 0,7 друк. арк. (особистий внесок - 0,3 друк. арк., ідея, модель, результати).

Черняк О.І., Воронова Л.В., Ставицький А.В. Нові можливості експоненціального згладжування // Банківська справа. - 2000. - №3. - с.28-32. - 0,7 друк. арк. (особистий внесок -0,3 друк. арк., результати, аналіз).

Черняк О.І., Воронова Л.В., Ставицький А.В. Методи прогнозування експорту-імпорту // Економіка і прогнозування. - 2001. - №2. - С. 96-109. - 0,9 друк. арк. (особистий внесок - 0,4 друк. арк., моделі, результати, аналіз).

Chernyak O., Stavytskyy A. Statistical Forecasting of the Balance of Payments of Ukraine // Theory of Stochastic Processes. - 2001. - Vol. 7 (23). - №1-2. - P. 53-73. - 1,3 друк. арк. (особистий внесок - 0,7 друк. арк., моделі, результати, аналіз).

Іванік Н.М., Черняк О.І., Ставицький А.В. Методологія розрахунку прогнозу платіжного балансу // Вісник Національного Банку України. - 1998. - №12. - C. 42-44. - 0,4 друк. арк. (особистий внесок - 0,1 друк. арк., модель, результати).

Черняк О.І., Ставицький А.В., Корнієнко Є.С. Нові підходи до прогнозування платіжного балансу України. // Соціальні та політичні науки у Співдружності незалежних держав. - К.: Академпрес. - 1999. - С.272-282. - 0,5 друк. арк. (особистий внесок - 0,2 друк. арк., модель, результати).

Черняк О.І., Ставицький А.В. Методи згладжування економічної інформації // Економічна кібернетика: проблеми методології та підготовки фахівців. Матеріали V Всеукраїнської науково-методичної конференції. - Київ. - 1999. - С. 123-137. - 1,0 друк. арк. (особистий внесок - 0,5 друк. арк., ідея, результати).

Ставицький А. В. Аналіз та прогноз платіжного балансу України // Проблеми трансформації економічних систем та становлення ринкового господарства в Україні. - К. - 1996. - C. 100-104. - 0,3 друк. арк.

Черняк О.І., Черваньов Д.М., Карагодова О.О., Коваленко І.І., Чорноус Г.О., Ляшенко О.І., Ставицький А.В., Ящук Л.І., Грабіліна М.В., Литовченко Ю.В., Демчук О. Прогнозування та аналіз окремих показників платіжного балансу України: Звіт по г/т №511-98/К-707 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2000. - 159 с. - 7,0 друк. арк. (особистий внесок - 1,1 друк. арк., моделі, результати, аналіз, пропозиції).

Размещено на Allbest.ru