Актуальність теми. В умовах трансформаційної економіки в системі управління підприємством значно зростає роль фінансів. Пояснюється це тим, що в зараз переважна кількість вітчизняних підприємств опинилася в кризовому або близькому до цього становищі, яке характеризується різким погіршенням основних показників діяльності, і насамперед - фінансових показників. Саме динаміка зміни фінансових показників дозволяє визначити негативні тенденції, що несуть загрозу банкрутства.

Фінансову діяльність підприємства можна розглядати як комплекс динамічних відносин як усередині підприємства, так і з навколишнім середовищем. Управління таким комплексом, тобто процесами формування, розподілу, використання фінансових ресурсів і витрачення грошових коштів, які протікають під впливом великої кількості дестабілізуючих чинників, гострого дефіциту часу на ухвалення рішення, багато в чому залежить від системи фінансового оцінювання та регулювання. За допомогою останньої здійснюється оперативний контроль і аналіз інформації про використання фінансових коштів, фінансовий стан підприємства, розкриваються додаткові резерви і можливості, вносяться зміни у фінансові плани. Від швидкості реакції системи на зміни внутрішніх і зовнішніх умов, тобто від її гнучкості, залежить ефективність функціонування підприємства в цілому.

Складність проблеми підвищення якості функціонування системи фінансового регулювання викликає необхідність застосування кількісних методів і моделювання процесів вибору оптимальних фінансових рішень.

Великий внесок у моделювання процесів управління фінансовою діяльністю підприємства зробили роботи як вітчизняних, так і закордонних авторів - таких, як Берсуцький Я.Г., Бланк І., Браун С., Гузь М.Г., Забродський В.А., Заруба В.Я., Колас Б., Кизим М.О., Клебанова Т.С., Петренко В.Л., Пономаренко В.С., Пушкар О.І., Солоу Р., Хікс Дж. Однак деякі питання проблеми, особливо зв'язані з побудовою моделей, за допомогою яких здійснюється виявлення і попередження критичного фінансового стану підприємства, не знайшли належного відбитка в наукових працях.

Актуальність проблеми в умовах трансформаційної економіки, її теоретичне і практичне значення, але недостатня розробка, визначили необхідність проведення даного дослідження, тему, мету і задачі дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана за матеріалами держбюджетної теми "Розробка теоретичних основ побудови гнучких систем управління” (номер держреєстрації 0194U021394), що виконувалася кафедрою економічної кібернетики Харківського національного університету ім.В.Н. Каразіна.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретичних основ і моделей гнучкої системи фінансового оцінювання і регулювання підприємства, що забезпечує стабілізацію його фінансової діяльності і підвищення ефективності функціонування підприємства в цілому. Для досягнення цієї мети в дисертації поставлені і вирішені наступні задачі:

виявлено відмінні риси управління фінансовою діяльністю підприємства в умовах трансформаційної економіки;

здійснено аналіз сучасних підходів до систем фінансового оцінювання і регулювання підприємства;

розроблені на теоретичному рівні концептуальні основи гнучкої системи фінансового оцінювання та регулювання;

побудовано економіко-математичні моделі формування фінансової стратегії підприємства;

розроблено алгоритмічну модель фінансового оцінювання та регулювання виконання стратегічних і бізнес-планів;

визначено методи та моделі фінансової діагностики об'єктів регулювання;

фінансове оцінювання стратегічний модель

розроблено комплекс моделей прогнозування діагностичних показників;

розроблено алгоритм формування комплексу заходів, спрямованих на фінансове оздоровлення підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси управління фінансовою діяльністю підприємства, функціонуючого в ринкових умовах.

Предметом дослідження - комплекс моделей фінансового оцінювання і регулювання підприємства.

Теоретичною і методологічною основою дослідження є розробки вітчизняних і закордонних вчених у галузі управління фінансовою діяльністю підприємства, системного аналізу, адаптивного управління, економіко-математичного моделювання і прогнозування, математичної статистики, фінансового аналізу, інформаційних технологій у системах прийняття рішень.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

вперше:

запропоновано концепцію гнучкої системи фінансового оцінювання і регулювання, що заснована на адаптивних механізмах, які дозволяють відслідковувати, а по можливості і передбачати динамічні зміни характеристик фінансових процесів, формувати та реалізовувати скореговані фінансові плани у відповідності з обраною стратегією використання фінансових ресурсів;

розроблено алгоритмічну модель фінансового оцінювання і регулювання, за допомогою якої визначаються фінансові засоби, що забезпечують виконання стратегічних і бізнес-планів в умовах дестабілізуючих чинників і можливих відхилень фінансових коштів;

отримала подальший розвиток:

модель діагностики фінансового стану підприємства, яка, на основі кластер-аналізу фінансових ситуацій, здійснює оцінку загрози наближення кризового стану і визначає здатність підприємства виконати свої зобов'язання;

удосконалено:

систему моделей прогнозування діагностичних показників фінансового стану на основі адаптивних методів, що дає можливість за допомогою структурної і параметричної адаптації будувати самокорегуючі моделі, здатні оперативно реагувати на умови, які змінюються, і на цій основі давати більш точні прогнози;

комплекс заходів, що на основі канонічних дискримінантних моделей дозволяє визначити основні напрямки фінансового оздоровлення.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що запропонована в роботі концепція гнучкої системи фінансового оцінювання і регулювання та комплекс економіко-математичних моделей і методів їхньої реалізації дозволяє оперативно реагувати на різні обурливі впливи, знизити за рахунок превентивних заходів втрати системи, підвищити ефективність функціонування підприємства в цілому.

Розроблені моделі й алгоритми гнучкої системи фінансового оцінювання та регулювання досить універсальні і можуть бути використані для вдосконалення фінансової діяльності підприємств різних галузей промисловості.

Основні наукові результати були впроваджені на підприємствах ВАТ "Харківський завод "Оргтехніка”, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Авторучка”.

Особистий внесок здобувача в роботах, що виконані в співавторстві, за списком опублікованих робіт, які приведені в авторефераті:

розроблено схему взаємозв'язку елементів гнучкої системи фінансового регулювання [1];

побудовано економіко-математичну модель формування фінансової стратегії [3];

побудовано схему фінансового оцінювання на основі методів аналітичного обліку, визначені правила добору аналітичних показників [4];

побудовано модель вибору заходів, спрямованих на досягнення фінансового добробуту підприємства [5];

визначено задачі і моделі механізму діагностики фінансового стану підприємства [8].

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися й обговорювалися на семінарі "Застосування математичних методів в економічних дослідженнях” Харківської секції Ради по кібернетиці НАН України (м. Харків, 1999-2001); на міжнародній науково-практичній конференції "Ризикологія в економіці та підприємництві” (м. Київ, 2001); на семінарах кафедри економічної кібернетики ХДЕУ (м. Харків, 2000-2001).

Публікації результатів дослідження. Результати дослідження опубліковані в 8 наукових працях та монографії загальним обсягом 8,1 ум. - друк. арк., із них особисто автору належить 3,51 ум. - друк. арк.

Cтруктура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Робота викладена на 152 сторінках машинописного тексту, матеріал дисертації ілюстрований 18 таблицями і 51 рисунком, які займають 24 повні сторінки. Об'єм додатків складає 15 сторінок. Список використаних джерел включає 114 найменувань.

Зміст роботи

У вступі обгрунтована актуальність дослідження, визначені його мета і задачі, а також об'єкт дослідження, розкрита наукова новизна дослідження та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі - "КОНЦЕПЦІЯ ГНУЧКОЇ СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ОЦІНЮВАННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА” - визначено роль і особливості системи управління фінансовою діяльністю підприємства, обґрунтований адаптивний підхід до формування системи фінансового оцінювання та регулювання.

Фінансова діяльність підприємства в сучасних умовах - це складний багатогранний процес, який не можна розглядати незалежно від виробничої діяльності підприємства. Саме остання викликає витрати фінансових коштів, визначає напрямок і обсяги їх використання.

Динаміка зміни значень фінансових показників, що характеризують різні аспекти фінансової діяльності одного з аналізованих підприємств, подана на рис.1. Проведений аналіз процесів формування, розподілу, використання фінансових ресурсів і витрат грошових коштів показав необхідність удосконалення системи управління фінансовою діяльністю підприємства. Найбільш перспективним у цьому напрямку є збільшення швидкості реакції системи на зміни фінансового ринку, фінансової ситуації і стан об'єкта, тобто підвищення оперативності і гнучкості системи фінансового оцінювання та регулювання. Це пояснюється наявністю великої кількості перешкод зовнішнього середовища і внутрішніх умов функціонування систем;

нерівномірністю грошових потоків; ймовірнісним характером параметрів фінансових інструментів; різноманітним періодом реалізації фінансових планів у стратегічних і бізнес-процесах. Крім того, існуючі системи фінансового регулювання базуються, як правило, на більш простому принципі регулювання по відхиленню, оскільки виявлення обурень і їх точна оцінка реалізуються далеко не завжди.

Тому завдання полягає в створенні гнучкої системи фінансового регулювання, що реагує як на відхилення, які виявляються, так і на інформацію про очікувані обурення і включає досить ефективні системи обліку, контролю, аналізу і прогнозування. Гнучке управління в такій системі дозволяє формувати і реалізовувати скоректовані фінансові плани у відповідності з обраною стратегічною метою підприємства і прийнятою стратегією використання фінансових ресурсів.

Запропонована в роботі концепція організації гнучкої системи фінансового оцінювання і регулювання, основу якої складає комплекс адаптивних механізмів, реалізує цю задачу.

Перший механізм призначений для фінансового оцінювання (діагностики) об'єкта регулювання. Результатом діагностики є визначення можливостей підприємства виконувати свої фінансові зобов'язання з урахуванням оцінки загрози наближення кризового стану. За допомогою другого механізму здійснюється оцінка й аналіз впливу обурень на характеристики системи фінансового регулювання. Реалізація задач цього механізму на модульному рівні дає можливість знайти конкретний спосіб регулювання, що усуває або обмежує вплив перешкод. Моделі третього механізму дають можливість перерозподілити фінансові ресурси і вибрати скоректовану фінансову стратегію. Вибір фінансової стратегії здійснюється на підставі мінімізації загального рівня ризику.

У другому розділі - "МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА” - побудована економіко-математична модель задачі формування фінансової стратегії, розроблена алгоритмічна модель фінансового регулювання, розглянута можливість використання моделей з лінгвістичними перемінними.

Система управління фінансовою діяльністю підприємства характеризується паралельністю виконання таких етапів управління, як стратегічне, тактичне й оперативне, органічним їх з'єднанням у єдиний комплекс процесів формування фінансової стратегії та її коригування під впливом зовнішнього середовища і внутрішніх умов.

Мал. 1. Діаграма значень показників фінансової діяльності ВАТ “Харківський завод “Оргтехніка”

Фінансова стратегія підприємства є частиною загальної стратегії економічного розвитку підприємства і тому погоджується з її цілями і напрямками. Як система стратегічних цілей, фінансова діяльність підприємства повинна забезпечувати формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів і високорентабельне використання власного капіталу; оптимізацію структури активів і використовуваного капіталу; прийнятність рівня фінансових ресурсів і таке інше.

Для формування фінансової стратегії в роботі пропонується економіко-математична модель, у якості цільової функції якої розглядається функція корисності. Максимізація запропонованої функції корисності при заданих обмеженнях на перемінні стану й управління дає можливість визначити оптимальну фінансову стратегію. Гнучкість системи фінансового оцінювання і регулювання дозволяє в рамках визначеної фінансової стратегії формувати й реалізовувати скоректовані плани.

Розроблено алгоритмічну модель фінансового регулювання виконання стратегічних і бізнес-планів, що складається з двох блоків: формування фінансового плану і фінансове оцінювання плану (мал.2). Реалізація алгоритмів задач цих блоків дає можливість визначити фінансові кошти, які забезпечують виконання планів в умовах дестабілізуючих чинників і можливих відхилень цих коштів. Критерієм вибору варіанта фінансового плану є фінансова рівновага коштів для його реалізації.

У третьому розділі - "РЕАЛІЗАЦІЯ МОДЕЛЕЙ ФІНАНСОВОГО ОЦІНЮВАННЯ І РЕГУЛЮВАННЯ" - визначено списки діагностичних показників за кожним досліджуваним підприємством; сформовані класи фінансової стійкості; побудовані адаптивні моделі прогнозування діагностичних показників; сформований комплекс заходів, спрямований на досягнення фінансового благополуччя.

Одним із найбільш важливих механізмів системи фінансового оцінювання та регулювання є діагностика фінансового стану підприємства. Призначенням цього механізму є не лише виявлення відхилень у фінансовій діяльності підприємства, а й встановлення джерел цих відхилень і прийняття рішень, спрямованих на їхнє усунення шляхом гнучкого перерозподілу фінансових ресурсів.

Серед комплексу моделей цього механізму велике значення мають моделі аналізу і перетворення вихідного простору показників, що описують фінансовий стан підприємства, з метою виділення діагностичних показників. Алгоритми упорядкування ознак на основі коефіцієнтів варіації, групування їх шляхом аналізу коефіцієнтів парної кореляції дозволили виключити з загального списку малоінформативні й дублюючі показники. Таким чином, для кожного досліджуваного підприємства був встановлений перелік діагностичних показників, що характеризують фінансову ситуацію.

Для формування класів фінансових ситуацій використовуються методи кластер-аналізу. В цьому випадку класифікація проводиться не послідовно за окремими діагностичними ознаками, а одночасно за усім їх списком. При цьому кожній -ій ознаці додається зміст координати, а фінансова ситуація розглядається як точка в -ому просторі ознак.

У загальному випадку методи кластер-аналізу вирішують задачу оптимальної (з точки зору деякого критерію якості класифікації T) розбивки деякої множини реалізацій на k підмножин (класів) . Звичайно розмір k апріорно невідомий, відомий лише діапазон його можливих значень: . Розглянуто два алгоритми класифікації: метод "куль” і метод "дендритів”. На відміну від методу куль число класів у дендриті апріорно задається. Так, при аналізі фінансової стійкості підприємств частіше за все виділяються три класи: абсолютна стійкість, нормальна стійкість і нестійкий фінансовий стан.

Отримані в результаті реалізації алгоритмів на одному з підприємств класи фінансових ситуацій наведені в табл.1.

Аналіз значень діагностичних показників кожного класу дозволяє визначити можливі напрямки поліпшення фінансового стану підприємства.

Таблиця 1

Класи фінансових ситуацій

Для прийняття превентивних заходів по усуненню негативних тенденцій у динаміці зміни фінансового стану підприємства здійснюється прогнозування діагностичних показників на основі аддитивної моделі, що включає трендову, сезонну і випадкову складові. За кожною з них методами ковзної середньої, найменших квадратів, експоненційного сгладжування і методом авторегресії визначені прогнозні моделі. Застосування адаптивних методів дозволило на основі структурної та параметричної адаптації одержати самокорегуючі моделі, що дають більш точні прогнози. Ступінь адекватності отриманих моделей оцінювалася за допомогою таких критеріїв: середньоквадратичного відхилення, середньої відносної помилки апроксимації, критерію Фішера, критерію Дарбіна-Уотсона.

Деякі моделі трендової складової діагностичних показників наведені в табл.2.

Таблиця 2

Моделі систематичної складової часового ряду значень діагностичних показників

У цьому випадку загальний вид аддитивної моделі для коефіцієнта автономії має вигляд:

Середня відносна помилка похибки прогнозу за цією моделлю складає 3,1%.

Отримані за кожним діагностичним показником прогнозні моделі дають можливість визначити фінансовий стан підприємства на найближчу перспективу. Для аналізу динаміки зміни фінансового стану використовуються методи побудови таксономічного показника. Зміст побудови такого показника полягає в скороченні числа діагностичних ознак шляхом приведення багатомірних об'єктів до одномірного вигляду. В основі розрахунку показника лежить відстань між багатомірними об'єктами й еталонною точкою. Чим ближче значення показника до одиниці, тим більш високий рівень фінансової стійкості підприємства. Аналіз динаміки значень цього показника на одному з підприємств (табл.3) свідчить про те, що в нього є великі можливості щодо збільшення запасу фінансової міцності.

Таблиця 3