Моделювання, оцінка та менеджмент якості освітніх послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Моделювання, оцінка та менеджмент якості освітніх послуг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Система вищої освіти є важливою складовою соціально-економічного прогресу та стабільності держави, її національної безпеки тощо.

Удосконалення системи освіти в Україні передбачає демократизацію навчання і виховання особистості на національних і загальнолюдських цінностях, підтримання на належному рівні якості освітніх послуг, які надаються вищими навчальними закладами (ВНЗ). У законі України «Про вищу освіту» чітко виокремлюються такі поняття як якість вищої освіти та якість освітньої діяльності (освітніх послуг).

Наукові надбання в галузі теорії, методології та організації освітньої діяльності є значним внеском у вирішення питань удосконалення управління освітою, аналізу, оцінювання, розробки та впровадження дієвих заходів та механізмів підвищення якості освітніх послуг, фінансового забезпечення закладів освіти тощо. Елементом аналізу якісного стану ВНЗ та спроможності забезпечити державні стандарти якості навчання є така функція державного управління освітою як експертне оцінювання умов та результатів діяльності ВНЗ у процесі ліцензування та акредитації окремих спеціальностей та освітньо-кваліфікаційних рівнів.

В умовах формування ринку освітніх послуг дедалі більшого поширення набувають рейтингові системи оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ, але їх ідеологія та практика лише починають формуватися.

Освіта як комплексна послуга суспільного типу має власну специфіку оцінювання. Аналіз показує, що існуючі методики рейтингового оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ не є прозорими, а їх результати бувають суперечливими. Спостерігається певна недосконалість методології визначення рейтингу ВНЗ та відсутність економіко-математичного інструментарію. Грунтуючись на анкетуванні респондентів, результати експертного оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ містять значний елемент суб'єктивізму.

Зазначимо також необхідність комплексної оцінки ВНЗ як соціально-економічної системи за великою кількістю критеріїв (показників). Тому суттєвого значення тут набувають методи кількісної оцінки та застосування адекватних економіко-математичних моделей управління якістю освітніх послуг ВНЗ.

Аналіз показує, що в останні роки активно розвивається теорія рейтингового управління, її методологія та економіко-математичний інструментарій. Цей тип управління застосовується в банківській, біржовій, інвестиційній сферах тощо. З огляду на зазначене, актуальною є проблема формування концепції та відповідного комплексу економіко-математичних моделей оцінювання та управління якістю освітніх послуг на основі теорії рейтингового управління.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри економіко-математичних методів Київського національного економічного університету «Теоретичні та практичні аспекти математичного моделювання економічних об'єктів і процесів» (державний реєстраційний номер 0101V009214).

Особистий внесок здобувача: концепція та сформований на її підгрунті комплекс економіко-математичних моделей рейтингового управління якістю освітніх послуг, розробка системи показників рейтингового оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ та подання їх у вигляді ієрархічної структури.

Мета і задачі дослідження. Метою даного наукового дослідження є розроблення концепції, побудова на її підґрунті методів кількісного оцінювання та системи економіко-математичних моделей в управлінні якістю освітніх послуг ВНЗ.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені та вирішені такі задачі:

- проаналізовано основні підходи до управління та оцінювання якості освітніх послуг;

- здійснено аналіз застосовуваних у менеджменті вищої школи економіко-математичних моделей стосовно проблем фінансування, ціноутворення, управління матеріально-технічною базою ВНЗ тощо;

- обґрунтовано концепцію та побудовано на її підґрунті систему економіко-математичних моделей рейтингового управління та оцінювання якості освітніх послуг закладів вищої освіти;

- запропоновано систему показників рейтингового оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ, яку подано у вигляді п'ятирівневої ієрархії;

- сформульовано концепцію та запропоновано алгоритм визначення вагових коефіцієнтів деталізованих показників рейтингового оцінювання;

- запропоновано способи врахування, оцінювання та зниження ступеня ризику в процесі прийняття рішення стосовно ліцензування та акредитації ВНЗ;

- створено програмно-методичний комплекс визначення рейтингової оцінки та рейтингу ВНЗ за якістю освітніх послуг.

Обєктом дослідження є система вимірювання та управління якістю освітніх послуг ВНЗ.

Предметом дослідження є методологія, методика та економіко-математичне моделювання оцінювання й управління якістю освітніх послуг.

Методи дослідження - економічна теорія, системний аналіз, методологія та інструментарій економіко-математичного моделювання, теорія рейтингового управління.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні основних положень рейтингового управління якістю освітніх послуг, які надаються вищими навчальними закладами. Основні наукові положення, що їх отримано в дисертації полягають в наступному:

вперше:

- розроблено концепцію та систему економіко-математичних моделей рейтингового оцінювання та управління якістю освітніх послуг ВНЗ;

- запропоновано концепцію та відповідну мультиплікативну математичну модель для обчислення інтегрованого показника рейтингової оцінки ВНЗ з урахуванням ефекту нелінійності;

- побудовано економіко-математичну модель, яка дозволяє знизити ступінь ризику суб'єктивізму у прийнятті рішення в процесі ліцензування та акредитації ВНЗ;

одержали подальший розвиток:

- оптимізаційні стохастичні моделі ефективного використання ресурсів з метою підвищення рейтингу ВНЗ за якістю освітніх послуг;

удосконалено:

- систему показників оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ, результатів та умов їх надання, яка має ієрархічну структуру;

- підхід до зниження суб'єктивізму шляхом використання комбінованого методу визначення вагових коефіцієнтів деталізованих показників якості освітніх послуг.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані концептуальні та методологічні підходи, створені на їх підгрунті методики, економіко-математичні моделі та інструментарій, створений програмний комплекс, а також отримані та опубліковані на їх підставі результати можуть використовуватися:

- державними органами управління в галузі освіти для раціонального фінансування, підвищення ефективності фукціонування та якості освітніх послуг системи вищої освіти України;

- науково-дослідними установами з проблем вищої школи для подальших наукових розробок;

- ВНЗ усіх форм власності, іншими суб'єктами освітньої діяльності з метою підвищення якості освітніх послуг та раціонального управління ресурсами;

- рейтинговими агенціями задля визначення рейтингів ВНЗ на наукових засадах;

- потенційними споживачами освітніх послуг, роботодавцями, інвесторами у прийнятті рішень.

Результати наукового дослідження впроваджені в практику діяльності Науково-методичного центру вищої освіти Міністерства освіти і науки України (довідка №14/18.2-2176 від 12.09.2002), Донецького державного інституту штучного інтелекту (довідка №3405-02 від 11.09.2002), Національного технічного університету «ХПІ» (довідка №66-03/43 від 12.09.2002), Тернопільської академії народного господарства (довідка №126-05/965 від 18.09.2002), де використовуються для рейтингового оцінювання якості освітньої діяльності.

Результати наукового дослідження впродовж 2001/2002 років використовуються в навчальному процесі КНЕУ в курсах «Моделювання економіки» та «Аналіз, моделювання та управління ризиком». Матеріали дослідження увійшли окремою складовою до навчального посібника «Моделювання економіки». Створена компютерна програма «Рейтингова оцінка ВНЗ» також використовується в навчальному процесі в КНЕУ (довідка №01/20-752 від 04.09.02).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана самостійно. В ній викладено авторський підхід до проблем управління якістю освітніх послуг ВНЗ, що є основою побудови комплексу економіко-математичних моделей рейтингового оцінювання та управління якістю освітніх послуг у системі вищої освіти. Всі наукові результати, що викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використано лише ті ідеї та положення, що отримані автором особисто.

Апробація роботи. Результати дослідження оприлюднено на пяти наукових конференціях, серед яких: V міжнародна науково-практична конференція «Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність» (Трускавець, 1999); VI міжнародна науково-практична конференція «Теорія управління організацією: стан та перспектива» (Київ-Трускавець, 2000); Міжнародна науково-практична конференція «Ризикологія в економіці та підприємництві» (Київ, 2001); на II міжнародній науковій школі МА БР-2002 «Моделирование и анализ безопасности и риска в сложных системах» (Санкт-Петербург, 2002); науково-технічна та методична конференція «Інформаційні технології у виробництві та освіті» (Хмельницький, 2002).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у 9 наукових публікаціях, з них 4 - в наукових фахових виданнях, 5 - матеріали наукових конференцій, загальним обсягом 3,22 друк. арк. (особисто автору належать 2,18 друк. арк.).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списка використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертаційної роботи - 203 стор. компютерного тексту, в тому числі 6 таблиць (викладені на 18 сторінках), 23 рисунка (викладені на 21 сторінці) та 5 додатків (викладені на 14 сторінках). Список використаних джерел нараховує 178 найменувань.

Основний зміст роботи

менеджмент економічний математичний управління

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь її розробленості в економічній літературі, звязок з науковими програмами і темами, сформульовані мета та задачі, визначені предмет, обєкт і методи наукового дослідження, викладені наукова новизна, практичне значення та апробації одержаних результатів.

У розділі 1 «Аналіз тенденцій розвитку системи вищої освіти та підходів до управління якістю освітніх послуг» здійснено теоретичний аналіз сутності управління якістю освітніх послуг ВНЗ.

Перехід людства на наступний щабель цивілізаційного розвитку, вимагає формування нового типу світогляду, знань та умінь. Вирішальне значення в цьому процесі закономірно належить системі освіти. Задля подолання кризи в цій галузі та розроблення ефективної освітньої моделі XXI століття проголошене ЮНЕСКО «Століттям освіти».

Тенденцією останніх десятиріч у розвинених країнах є збільшення обсягів інвестицій в людину, з одного боку, та зростання занепокоєння ступенем (показниками) економічної ефективності освіти, з іншого. Освіта має бути наближена до потреб ринку праці і завдання ВНЗ - забезпечення випускників знаннями, вміннями та навичками, які знайдуть попит. А це вимагає розширення ринку освітніх послуг, підвищення їх якості. Останнє здебільшого забезпечується науково-методичним рівнем навчальних планів і програм, науково-педагогічним потенціалом професорсько-викладацького складу, використанням кращого вітчизняного і зарубіжного досвіду, станом матеріально-технічної бази ВНЗ тощо.

Освіта як сфера діяльності являє інтерес для економічного аналізу в двох аспектах. По-перше, необхідне чітке відпрацювання економічного механізму, адже субєкти освітньої діяльності - ВНЗ - функціонують на принципах покриття своїх видатків доходами, а необхідність розвитку та підвищення якості освітніх послуг зумовлює потребу в додаткових коштах, що не виключає отримання прибутку. По-друге, значний інтерес становить економічний характер результатів освітньої діяльності. Витрати на підвищення освітнього рівня населення мають продуктивну природу в тому сенсі, що його результати, проявляються, зокрема, у зростанні показників активної економічної діяльності на мікро - та макрорівнях як у короткостроковому, так і довгостроковому періодах. З цього погляду суспільні витрати на освіту вважаються високорентабельними інвестиціями.

В організації освіти як суспільного товару обсяг витрат не є орієнтиром для отримання прибутку, але питання про ефективність використання ресурсів має ставитися. Власне тому актуальним є питання щодо налагодження системи ефективного менеджменту освіти як на рівні ВНЗ, так і на рівні всієї системи освіти. Реалізація як державного, так і внутрішньовузівського управління передбачає виконання таких основних функцій, як організація, планування, оцінювання, контроль та координація.

На мікрорівні, менеджмент ВНЗ є системним процесом ефективного управління діяльністю навчального закладу з метою задоволення потреб суспільства і конкретних людей в якісних освітніх послугах. Проведений аналіз показує, що ключовим питанням в менеджменті освіти, на всіх рівнях ієрархії управління, разом з показниками економічної ефективності є саме спроможність надавати якісні освітні послуги. Можна відмітити чотири основні напрями розвитку системи освіти та науки: міждисциплінарний, інформаційний, міжінституційний та міжнародний.

У наукових працях пропонуються економіко-математичні методи та моделі, концептуальні підходи щодо визначення народногосподарської ефективності вищої освіти та показників ефективної діяльності окремого ВНЗ. Розкривається роль стратегічного планування розвитку вищих закладів освіти. Як інструмент використовуються експертні оцінки для оцінювання якості освітніх послуг, зокрема, у процесах ліцензування та акредитації ВНЗ.

ЮНЕСКО визначає залежність якості освітніх послуг від якості складових частин даної системи: кваліфікації професорсько-викладацького персоналу, рівня розробленості навчальних програм, якості довузівської підготовки студентів, стану інфраструктури ВНЗ, а також стану його внутрішнього та зовнішнього середовища тощо.

Аналіз показує, що дедалі ширшого застосування набувають теорія і методи рейтингового управління до якого включене експертне оцінювання. Розроблення концепції та інструментарію рейтингового управління та оцінювання якості освітніх послуг становить значний інтерес і потребує додаткових досліджень, власне яким присвячена дана наукова робота.

У розділі 2 «Концепція та система економіко-математичних моделей рейтингового управління якістю освітніх послуг ВНЗ». В Україні використання рейтингових оцінок робить перші кроки: розроблені методики оцінки фінансової діяльності банків, розрахунку рейтингу видів економічної діяльності за рівнем ефективності, інвестиційної привабливості регіонів України тощо.

Сучасна економічна наука та практика лише формують теорію рейтингового управління. Під рейтинговим розуміють управління, що грунтується на використанні рейтингових оцінок у процесі планування, організації, обліку, контролю, аналізу, регулювання, стимулювання та прогнозування діяльності економічної системи.

Природнім способом зниження складності і трудомісткості управління, зокрема рейтингового, розроблення стратегічних і тактичних планів соціально-економічної системи (СЕС), зниження ступеня ризику прийняття некоректних або занадто суб'єктивних рішень, є структуризація набору показників - суттєве скорочення їх кількості в результаті заміни групи показників їх інтегрованою комплексною оцінкою. Основні критерії, що висуваються до такої оцінки полягають у загальновизнаності та зрозумілості її визначення. Найповніше відповідає цим вимогам рейтингова оцінка стану або рейтинг СЕС. Рейтинг є комплексною інформацією про стан СЕС у максимально згорнутому вигляді. Суттєво, що рейтингова оцінка виступає одночасно і як інструмент, і як ціль управління.

Рейтингове управління можна розподілити на внутрішнє (в межах конкретного ВНЗ) та зовнішнє (Міносвіти і науки України, потенційні роботодавці та користувачі освітніх послуг, школи тощо). Концепція внутрішньовузівського рейтингового управління якістю освітніх послуг, на нашу думку, полягає в перетворенні такої функції менеджменту як оцінювання в активну, а також її тісний зв'язок зі стимулюванням діяльності як окремих кафедр чи інших структурних підрозділів, так і ВНЗ в цілому. Можна відмітити, що реалізація даної концепції на практиці неминуче призведе до підвищення іміджу ВНЗ в зовнішньому середовищі. Натомість аналогічна інформація про ВНЗ-конкуренти слугуватиме базою для порівняння та стимулюватиме ВНЗ до підвищення якості освітніх послуг.

Виокремлюють два типи методик обчислення рейтингу якості освітніх послуг. До першого типу відносять вибір функції корисності й обчислення її значення на підставі даної комплексної оцінки. До другого - обчислення рейтингу з використанням експертних процедур. Основним недоліком першого типу є відносно жорстка регламентація процесу визначення рейтингу, а другого - складність, суб'єктивізм і великі витрати ресурсів у процесі обчислень. Існують і змішані методики.

Задачу визначення рейтингу якості освітніх послуг окремого ВНЗ серед їх вибіркової множини відносять до класу слабкоструктурованих, оскільки вона вирішується в умовах невизначеності, наявності багатьох різнорідних показників і зумовленого цим ризику. Рейтингова оцінка ВНЗ може здійснюватися з урахуванням вагомості (пріоритетності) виокремлених (деталізованих) показників і має низку модифікацій.

Відносно точна та найменш суб'єктивна оцінка якості освітньої діяльності ВНЗ не може грунтуватися на довільному наборі показників. Як науковий метод, порівняння ВНЗ з метою їх упорядкування за якістю й умовами надання освітніх послуг, передбачає виокремлення деталізованих критеріїв (показників), які фіксують органічні, суттєві характеристики і зв'язки між складовими, що забезпечують та підтримують надання освітніх послуг окремим навчальним закладом.

Як відомо з теорії рейтингового управління, визначення рейтингу включає такі основні етапи:

1) встановлення цілей та обрання методики рейтингового оцінювання;

2) вибір та обгрунтування системи показників, що відображають систему цілей та використовуються для обчислення рейтингової оцінки, їх структуризація;

3) збір, систематизація та аналітичне опрацювання інформації (статистичної, експертної) за обраний для аналізу період;

4) розроблення методики та інструментарію обчислення інтегрованого показника рейтингової оцінки;

5) ранжування об'єктів за значенням їх інтегрованих показників.

Важливе значення, зокрема, має розроблення концепції, методики та інструментарію обчислення інтегрованого показника рейтингової оцінки якості освітніх послуг ВНЗ (його синтез) на базі використання деталізованих показників . Тут - кількість деталізованих критеріїв, - кількість ВНЗ у вибірці. Визначення, аналіз і структуризація різних груп показників оцінювання здійснюється з урахуванням цілей порівняння відповідно до теорії менеджменту.

Для вибору та обгрунтування показників рейтингового оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ можна скористатися методом аналізу ієрархій, який передбачає декомпозицію проблеми на окремі складові, забезпечуючи її структурування і спрощення з виділенням різнорівневої ієрархії.

Використовуючи теорію рейтингового управління та метод аналізу ієрархій, а також сформовану систему показників, що відбивають різні грані якості освітньої діяльності ВНЗ, нами пропонується наступний алгоритм рейтингової оцінки якості освітніх послуг:

Крок 1. Формування багаторівневої ієрархічної структури, що містить на верхньому рівні інтегрований показник рейтингового оцінювання якості освітніх послуг, на наступних - часткові критерії (блоки показників) тощо. На найнижчому рівні ієрархії розташовані деталізовані показники.

Крок 2. Побудова матриць попарних порівнянь елементів розробленої структури, що знаходяться на кожному рівні ієрархії (окрім інтегрованого) з погляду критерія безпосередньо вищого рівня.

Крок 3. Вибір, реалізація методів експертних оцінок та їх раціональне комбінування задля зниження суб'єктивізму в обчисленні вагових коефіцієнтів елементів ієрархічної структури (окрім інтегрованого).

Крок 4. Обчислення кількісних значень вагових коефіцієнтів деталізованих показників якості освітніх послуг та їх нормалізація.

Крок 5. Обчислення інтегрованого показника рейтингової оцінки конкретного ВНЗ, тобто значень згідно з якими здійснюється впорядкування об'єктів досліджуваної множини.

Нами пропонується узагальнена багаторівнева ієрархічна структура показників рейтингової оцінки якості освітніх послуг ВНЗ (рис. 1)

Доведено, що за адекватну оцінку інтегрованого показника є сенс використати зважене середньогеометричне (мультиплікативний підхід) з урахуванням вагомості (пріоритетності) кожного з обраних деталізованих показників (критеріїв) оцінювання якості освітніх послуг і визначати рейтингову оцінку ВНЗ за формулою:

(1)

де

- інтегрований кількісний показник якості освітніх послуг -го ВНЗ,

 (2)

де - підмножина показників, які мають додатний інгредієнт; - мінімальне кількісне значення -го показника у вибірці ВНЗ, , - максимальне кількісне значення -го показника у вибірці ВНЗ,

Якщо ж -й показник має від'ємний інгредієнт, скористаємося нормалізацією за Севіджем

(3)

де - підмножина показників, що мають від'ємний інгредієнт.

Запропонована модель (1) враховує ефект синергізму, дозволяє уникнути нівелювання як високих, так і низьких нормалізованих кількісних значень окремих деталізованих показників у визначенні інтегрованого показника рейтингової оцінки якості освітніх послуг ВНЗ. Об'єкти дослідження (ВНЗ) упорядковуються відповідно зі зниженням значень інтегрованого показника Найкращим виявиться об'єкт з даної вибірки, для якого набуде максимального значення:

тобто

Розглянемо особливості моделі підвищення рейтингу ВНЗ за якістю освітніх послуг. Коли на певний момент часу для конкретного ВНЗ відомий вектор деталізованих показників якості його освітніх послуг



де - відомі значення деталізованих показників, то, залежно від обраної стратегії, необхідно виокремити ті показники , на які адміністрація ВНЗ може і має намір вплинути. Множина складається з показників, де . Ясно, що це вимагатиме певних витрат обмежених ресурсів (фінансових, матеріальних, трудових).

Виникає задача їх оптимального використання для максимально можливого підвищення значення інтегрованого показника рейтингової оцінки якості освітніх послуг ВНЗ. Для цього необхідно з'ясувати як залежить приріст відібраних деталізованих показників рейтингового оцінювання від витрат відповідних ресурсів. Для цього пропонується використати мультиплікативні моделі множинної регресії, які широко застосовуються в економічному аналізі, зокрема, в неокласичній теорії побудови мультиплікативних виробничих функцій.

Аналіз показує, що адекватною буде низка нелінійних множинних регресійних моделей:

де - приріст значення -го деталізованого показника рейтингової оцінки відносно ; - обсяг коштів, що необхідно витратити на покращання -го показника; - обсяг матеріальних ресурсів, що необхідно витратити на покращання -го показника; є невідомими сталими величинами, які оцінюються точковими незміщеними статистичними оцінками; - випадкові величини, що враховують вплив низки випадкових чинників.

Від абсолютних величин необхідно перейти до безрозмірних величин , аналогічно тому, як це реалізується для показників у формулах (2), (3).

Для підвищення рейтингу ВНЗ за якістю освітніх послуг, необхідно максимізувати значення модифікованого інтегрованого показника , який набуде вигляду:

(4)

Ураховуючи те, що величини є випадковими, отже випадковою величиною є й , що визначається згідно з (4). Математична модель рейтингового управління стосовно підвищення рейтингу ВНЗ за якістю освітніх послуг може бути представлена як одноетапна статична задача стохастичного програмування. Необхідно знайти максимум математичного сподівання інтегрованого показника якості освітніх послуг, поданого в (4), тобто

(5)

( - оператор математичного сподівання), з урахуванням обмежень:

(6)

(7)

(8)

де та - обсяги фінансових та матеріальних ресурсів відповідно, що їх може залучити ВНЗ для покращання свого рейтингу.

Є сенс розглядати цільову функцію у вигляді алгебраїчної суми математичного сподівання та дисперсії (чи середньоквадратичного відхилення) випадкової величини - інтегрованого показника якості освітніх послуг, зважених за допомогою деяких коефіцієнтів.

Отже, необхідно максимізувати функцію

за умов (6) - (8), де - середньоквадратичне відхилення випадкової величини .

На нашу думку є сенс в якості цільової функції використати коефіцієнт варіації . В даному випадку необхідно відшукати мінімум функції

за обмежень (6) - (8) та додаткового:

де - нормативно задане значення. Ясно, що має бути меншим, ніж значення що отримане в результаті розв'язування задачі (5) - (8).

У результаті розв'язування задач стохастичного програмування отримуємо оцінку інтегрованого показника якості освітніх послуг даного ВНЗ та обсяги ресурсів, необхідні для її досягнення.

У розділі 3 «Моделювання та інформаційні технології в оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ», наголошується, що в умовах конкуренції на ринку освітніх послуг актуальним є державний контроль, регулювання та моніторинг якості освітніх послуг, які реалізуються через ліцензування, атестацію та акредитацію освітніх установ.

На даний час в Україні вимоги до ВНЗ затверджені державними органами управління освітою та містять близько 100 критеріїв та їх нормативні значення. Усі показники можна розподілити на дві групи. Так, перша група складається з якісних та кількісних показників. Наявність цих елементів підтверджує готовність ВНЗ до надання освітніх послуг або процесів ліцензування чи акредитації, відсутність - свідчить про неготовність до функціонування. Другу групу складають кількісні показники (в абсолютному вираженні чи у відсотках), значення яких повинні бути не меншими ніж відповідні нормативи, що визначені експертним шляхом і жорстко встановлені (детерміновані). У дійсності, експерти спроможні впевнено вказати лише інтервали, у межах яких можуть знаходитися нормативні кількісні значення відповідних показників. Зрозуміло, що саме ця група становить дослідницький інтерес.

У даному дослідженні також пропонуємо звернутися до різноманітних методів експертних оцінок з метою визначення вагових коефіцієнтів деталізованих показників. Нами пропонується формування трьох незалежних груп експертів, які використовують різні методи експертних оцінок. Перша група може використати метод аналізу ієрархій. До складу даної групи експертів, на нашу думку, мають входити члени середньої та вищої ланок управління різних ВНЗ. Другій групі пропонується використати метод прямих експертних оцінок для визначення вагових коефіцієнтів деталізованих показників ієрархії. До її складу можуть залучатися керівники підприємств та установ (тобто потенційні роботодавці), співробітники Міністерства освіти і науки України, безпосередні користувачі освітніх послуг та ін. До третьої групи пропонується залучити фахівців-аналітиків в галузі обробки експертної інформації. Вони працюють з результатами, наданими першими двома групами і остаточно обраховують вагові коефіцієнти деталізованих показників. Ця група самостійно обирає вагу значущості першого та другого методів і пропонує узгоджений остаточний варіант вагових коефіцієнтів показників якості освітніх послуг за формулою:

, ,

де

Для визначення кількісної оцінки значущості можна, знову ж таки, скористатися методом аналізу ієрархій, порівнюючи між собою способи отримання вагових коефіцієнтів та надаючи їм відповідного значення приорітету за обраною шкалою.

У ході обробки думок експертів необхідно враховувати їх узгодженість, виявляти і аналізувати причини можливої розбіжності оцінок.

Розроблений в ході даного дослідження програмно-методичний комплекс «Рейтингова оцінка ВНЗ», у розробленні якого використано Visual Basic 6, складається з набору форм і бази даних MS ACCESS. До комплексу включені інструкції стосовно заповнення форм та пояснення можливостей його використання. Рух потоків інформації відображено на схемі 1.

Робота користувача з програмою починається з внесення даних конкретного ВНЗ до полів форми «Університет». Після введення даних до 12 полів загальновузівських критеріїв визначається проміжна рейтингова оцінка. Наступною складовою є проміжні рейтингові оцінки, що визначаються для кожного факультету (департаменту) окремо. Задля їх отримання користувач заповнює 39 полів форми «Факультет». Зауважимо, що для отримання максимально повної рейтингової оцінки ВНЗ необхідно заповнити інформацію по кожному з функціонуючих факультетів.

Створений програмно-методичний комплекс придатний для використання на всіх рівнях оцінювання якості освітніх послуг ВНЗ навіть ординарним користувачем ПК.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в системному викладенні концепції рейтингового управління та оцінювання ВНЗ за якістю освітніх послуг, що є актуальним та перспективним напрямом загальної теорії управління соціально-економічними системами.

Результати проведеного дослідження дозволяють дійти таких висновків.

1. Тенденцією останніх десятиріч у розвинутих країнах є збільшення обсягів інвестицій в людину та зріст занепокоєння показниками економічної ефективності освіти. Головне завдання ВНЗ - забезпечити випускників знаннями, вміннями та навичками, які знайдуть попит на ринку праці, що вимагає розширення ринку освітніх послуг, підвищення їх якості. Тому актуальним є налагодження ефективного менеджменту освіти, спроможність надавати якісні освітні послуги як на рівні ВНЗ, так і в системі вищої школи загалом.

2. У низці наукових праць розкривається роль стратегічного планування розвитку закладів вищої освіти по підвищенню якості підготовки кадрів, досягненні високого рівня економічного та соціального ефекту.

Виокремлення сутнісних характеристик в процесі аналізу та оцінювання освітньої діяльності ВНЗ, її результатів та умов, дозволило сформувати набір деталізованих показників, які фіксують органічні, суттєві зв'язки та взаємозалежності між складовими, що забезпечують та підтримують надання якісних освітніх послуг.

3. В економіці дедалі ширшого застосування набувають методи рейтингового управління та оцінювання. На методологічних засадах даної теорії нами сформульовано концепцію рейтингового оцінювання та управління якістю освітніх послуг ВНЗ, побудовано відповідну систему економіко-математичних моделей.

4. Враховуючи те, що рейтингова оцінка, по-перше, є втіленням такої функції управління як аналіз високого рівня, по-друге, несе великий масив інформації в згорнутому виді, важливе значення має розроблення концепції, методики та інструментарію обчислення інтегрованого показника рейтингової оцінки якості освітніх послуг ВНЗ. Проведений аналіз підходів дозволяє обгрунтувати, що адекватною кількісною оцінкою його визначення є зважене середньогеометричне (мультиплікативний підхід).

5. В Україні актуальним є державне та громадське управління якістю освітніх послуг. Так, в процесах ліцензування та акредитації ВНЗ відбувається експертне оцінювання та забезпечується державна гарантія якості навчальних програм. Актуальним для підтримки прийняття рішень стосовно ліцензування й акредитації ВНЗ та зниження ступеня суб'єктивізму оцінок є застосування запропонованих в даному дослідженні методики та математичної моделі, що дозволяють обчислити інтегральну кількісну оцінку ступеня ризику несприятливих відхилень від нормативних значень показників оцінювання.

6. Спираючись на методологію і принципи теорії рейтингового управління та метод аналізу ієрархій, розроблено відповідний алгоритм обчислення інтегрованого показника, за кількісним значенням якого здійснюється впорядкування об'єктів всередині вибірки, тобто визначається рейтинг ВНЗ.

7. Актуальним є питання використання обмежених ресурсів для максимально можливого підвищення значення інтегрованого показника рейтингової оцінки якості освітніх послуг ВНЗ. Для цього в дисертації здійснюється специфікація нелінійних множинних регресійних моделей, які пов'язують прирости деталізованих показників з обсягами витрат відповідних ресурсів. Пропонуються економіко-математичні моделі рейтингового управління якістю освітніх послуг як одноетапні статичні задачі стохастичного програмування.

8. Використовуючи розроблений на заключному етапі моделювання програмно-методичний комплекс «Рейтингова оцінка ВНЗ», можна оперативно обчислювати рейтинги ВНЗ всередині вибірки, провадити відповідні дослідження, а також заощадити трудові та матеріальні ресурси. Розроблений програмний продукт увібрав методологічний підхід до обчислення інтегрованої рейтингової оцінки якості освітніх послуг ВНЗ.

Перелік опублікованих праць за темою дисертації

1. Оболенська Т.Є., Жигоцька Н.В. Особливості маркетингу освітніх послуг // Економіка та підприємництво: Зб.наук. праць молодих учених та аспірантів /Відп.ред. С.І. Дем'яненко. - К.: КНЕУ, 2000. - Вип. 5. - С. 108-115. - 0,47 друк. арк. (особисто автору належить 0,27 друк. арк.: обгрунтовано необхідність пошуку адекватних економіко-математичних методів і моделей з метою оцінки поточного стану та прогнозування майбутніх потреб у фахівцях, моніторингу ринку освітніх послуг).

2. Вітлінський В.В., Оболенська Т.Є., Жигоцька Н.В. Моделювання ризику у підтримці прийняття рішень щодо ліцензування та акредитації вищих навчальних закладів в Україні // Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвідом.наук. зб. / Відп.ред. М.Г. Твердохліб. - К.: КНЕУ, 2000. - Вип. 63. - С. 76-83. - 0,47 друк. арк. (особисто автору належить 0,16 друк. арк.: аналіз системи показників оцінки якості освітніх послуг ВНЗ. Побудовані моделі зниження ступеня ризику суб'єктивізму чи прийняття неадекватного рішення у процесі ліцензування чи акредитації ВНЗ).

3. Вітлінський В.В., Оболенська Т.Є., Жигоцька Н.В. Моделювання рейтингової оцінки вищого навчального закладу // Економічна кібернетика. - 2000. - №3-4. - С. 64-73. - 0,6 друк. арк. (особисто автору належить 0,27 друк. арк.: проведено аналіз показників якості освітніх послуг та запропоновано ієрархічну систему показників якості освітньої діяльності. Обгрунтовано та сформовано мультиплікативний інтегрований показник кількісної оцінки рейтингу освітніх послуг).

4. Жигоцька Н.В. Модель рейтингового управління ВНЗ // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 150. Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 92-101. - 0,63 друк. арк.

Размещено на Allbest.ru

...