Засоби моделювання та підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми дослідження визначається тим, що дисертаційна робота пов'язана з вирішенням проблеми підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів, придбання прав на володіння якими є нині загальною тенденцією для підприємств України.

Нові рішення у галузі техніки, технології, організаційних формах і економічних методах господарювання - це основа розвитку сучасного інформаційного суспільства. Так, за оцінками компанії “Квазар-Мікро” ринок персональних комп'ютерів в Україні зріс за 2001 рік на 20-25%, ринок серверів - на 35-40%. В інформації про розвиток бізнесу фірми Microsoft у країнах СНД зазначається, що обсяги продажу програмних продуктів в Україні у 2001 році значно перевищили минулорічні, а загальний обсяг їх продажу у країнах СНД складає біля $50 млн. Тобто, на економічний розвиток підприємств України значний вплив має інноваційна діяльність щодо комп'ютерних інформаційних технологій, права на володіння якими складають одну із груп нематеріальних активів.

Керівникам все частіше необхідно приймати низку інноваційних рішень в умовах обмеженості часових, інформаційних, фінансових, кадрових ресурсів. Наслідки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів відіграють роль важливого чинника зростання економічної активності підприємств. Складність прийняття таких рішень зумовлена широким діапазоном вибору комп'ютерних технологій на сучасному ринку, швидким моральним старінням нематеріальних продуктів, впливом таких неконтрольованих факторів як поведінка конкурентів, інфляція тощо. Процес прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів тісно пов'язаний з визначенням кількісних та якісних співвідношень між економічними показниками і потребує використання певних засобів моделювання та підтримки їх прийняття.

Комп'ютерна підтримка професійної діяльності сприяє оперативному використанню інформації та знань, надає можливість керівникам і фахівцям опрацьовувати значні обсяги бізнес-інформації та приймати на основі їх аналізу обґрунтовані рішення, постійно мати доступ до інформації та контролювати загальний стан справ, а також створює нові ділові стосунки між організаціями, фахівцями завдяки збільшенню швидкодії, розширенню масштабів та географії їх діяльності і тим самим сприяє підвищенню прибутковості та конкурентноздатності підприємств.

Проведений аналіз наукових праць у галузі інноваційно-інвестиційного менеджменту не виявив засобів підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів, які мають поєднувати методи економіко-математичного моделювання та можливості комп'ютерних технологій.

Таким чином, актуальність дослідження проблеми підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів зумовлена:

значенням інноваційних рішень, пов'язаних з впровадженням та використанням нематеріальних активів для економічного розвитку підприємств в Україні;

особливостями процесу прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів;

відсутністю наукових досліджень з проблем підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів.

Зазначене зумовило вибір теми дослідження “Засоби моделювання та підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів”.

Мета і задачі дослідження полягають в обґрунтуванні методів і розробці засобів моделювання та підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів на основі методів економіко-математичного моделювання та комп'ютерних технологій.

Відповідно до поставленої мети визначені завдання дослідження:

проаналізувати особливості інноваційних рішень щодо нематеріальних активів та визначити критерії їх оцінювання, можливості методів економіко-математичного моделювання та комп'ютерних засобів у контексті підтримки прийняття цих рішень;

дослідити методи економіко-математичного моделювання та розробити моделі підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів;

обґрунтувати концептуальні підходи до створення системи підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів на основі комп'ютерних технологій;

розробити структурно-функціональну схему системи підтримки прийняття інноваційних рішень (СППІР) щодо нематеріальних активів.

1. Проблеми впровадження нематеріальних активів на підприємствах України

Здійснений аналіз наукових праць Гітмана Л.Дж, В.М. Гуніна, П.Н. Завліна, Ю.П. Морозова, Л.І. Нейкової та Д.М. Черваньова, Р. Хофмеєра та інших, методологічних підходів та практичних рекомендацій з проблем інвестиційно-інноваційної діяльності, які знайшли своє застосування у міжнародній та вітчизняній економіці, показав, що:

якісне оновлення виробничо-технологічного комплексу підприємства вимагає вирішення проблеми пошуку та вибору інновацій, впровадження яких дозволяє забезпечити успішну конкуренцію на ринку;

нові технології, нові види продукції та послуг, організаційно-технічні рішення виробничого, комерційного характеру, що приносять прибуток, є інноваційними альтернативами. Стратегія дій з реалізації інноваційної альтернативи, яка задовольняє задані обмеження та забезпечує досягнення поставленої мети, може бути визначена як “інноваційне рішення”;

інноваційна, інтелектуальна та реальна форми інвестицій передбачають вкладання коштів у нововведення, зокрема, нематеріальні активи, до яких належать права на володіння комп'ютерними технологіями. Це зумовлює ризик прийняття інноваційних рішень, вимагає пошуку методів його зниження та засобів підтримки;

невизначеність ринкової ситуації зумовила наявність великої кількості робочих формул оцінювання ефективності інвестицій.

Проблема прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів, згідно класифікації Саймона, є слабоструктурованою, оскільки ці рішення відносяться до майбутнього, мають широкий діапазон альтернатив, вимагають певних ресурсів, а тому пов'язані з елементами ризику. Цілі, альтернативи, критерії оцінювання, а також витрати при їх прийнятті відомі лише частково і уточнюються в результаті прогнозування та аналізу можливих наслідків їх прийняття, існує вплив суб'єктивного чинника.

Вивчення наукових праць В.В. Вітлінського, А.Г. Медвєдєва, М. Еддоуса та Р. Стэнсфилдa, Т.Дж. Уотшем та К. Паррамоу, О.І. Ястремського та інших, в яких досліджені питання аналізу, оцінювання та моделювання економічного ризику, методи математичного моделювання економічних процесів для цілей управління, показало, що існує математичний інструмент, використання якого надає можливість визначити певні закономірності на фоні випадкових подій, обґрунтувати вибір рішення, прогнозувати наслідки його прийняття та оцінити ймовірність їх настання.

Складність, яка є характерною для процесу прийняття інноваційного рішення щодо нематеріальних активів, зумовлює необхідність розробки та використання системи підтримки на основі комп'ютерних технологій. Концептуальною основою створення такої системи можуть бути наукові праці В.Ф. Ситника, А.М. Романова, Б.Є. Одинцова та інших, які зробили значний внесок у вирішення проблеми підтримки прийняття рішень за допомогою комп'ютерних технологій.

Аналіз робіт В. Інмона, Е. Кодда, Р. Кімбала, К. Нейлора та інших показав, що такі технології як сховища та вітрини даних, системи оперативної аналітичної обробки та інтелектуального аналізу даних забезпечують багатовимірний, оперативний аналіз даних, пошук та визначення закономірностей у базах даних, розмежування доступу до інформації.

Проведений аналіз наукових праць свідчить про те, що:

процес прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів належить до складних слабо структурованих проблем, вирішення яких потребує засобів підтримки;

можлива модифікація існуючих методів економіко-математичного моделювання у контексті підтримки інноваційних рішень щодо нематеріальних активів;

комп'ютерні технології мають потенційні можливості для підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів.

Таким чином, проблема створення засобів моделювання та підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів є актуальною і потребує наукового дослідження.

З огляду на зазначені проблеми здійснено вибір основних напрямів дослідження, зокрема: формалізація процесу прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів та визначення критеріїв їх оцінювання; дослідження методів економіко-математичного моделювання та розробка моделей підтримки прийняття цих рішень; обґрунтування концептуальних підходів до створення системи підтримки прийняття інноваційних рішень на основі комп'ютерних технологій та її розробка.

2. Дослідження методів підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів

Формалізовано процес прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів, визначені критерії їх оцінювання; досліджені методи та розроблені моделі підтримки прийняття цих рішень.

Для дослідження впливу наслідків прийняття альтернативних інноваційних рішень щодо нематеріальних активів на стан підприємства в умовах невизначеності та ризику має бути описана множина:

альтернативних інноваційних рішень: V = { vi }, і=1, ..., m;

значень функції переваг: Q = { qi,j }, i=1, 2, ..., m; j=1, ..., n;

значень ймовірностей настання певних наслідків: Р = { рj }, j=1, ..., n;

критеріїв оцінювання інноваційних рішень: K={kij}, i=1,...,m; j=1,…,n,

де m - кількість альтернативних рішень; n - кількість значень функції переваг.

Вплив інноваційних рішень vi на стан підприємства визначається значеннями функції переваг qi,j, а доцільність цих змін, оцінюється за допомогою критеріїв kij, які є базисом процесу оцінювання рішень.

Формально процес прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів за умов невизначеності полягає у проведені розрахунків за існуючими алгоритмами показників ефективності, що складають множину значень функцій переваг {qi,j} та розрахунків для знаходження оптимального розв'язку згідно з обраними критеріями.

У процесі дослідження нематеріальних активів п'ятої групи визначені критерії оцінювання нематеріальних активів, які були узагальнені та згруповані у дві групи: технологічні та економічні. Технологічні критерії враховують особливості нематеріальних активів, їх вимоги до впровадження та експлуатації. Економічними критеріями оцінювання інноваційних рішень щодо нематеріальних активів є період окупності інновації, індекс рентабельності, чиста приведена вартість майбутніх доходів, внутрішня норма дохідності інвестицій у нематеріальні активи тощо.

Застосування класичних алгоритмів оптимальності для вирішення багатокритеріальних задач прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів надає можливість визначити для кожної інформаційної ситуації єдине оптимальне рішення або їх множину. Для розв'язку цієї задачі були створені макроси на мові програмування VBA у середовищі MS Excel 2000.

Врахувати вплив чинників невизначеності при прогнозуванні наслідків прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів можливо за допомогою аналізу чутливості. Аналіз чутливості чистої поточної вартості на похибку при оцінці коефіцієнта дисконтування показав, що найбільш високий ризик може виникнути при завищенні щорічних грошових надходжень як наслідку прийняття цих рішень, але він не на багато перевищує ризик заниження величини початкових капіталовкладень.

У результаті дослідження визначено, що оцінити ризики виникнення критичних збитків, як наслідку прийняття інноваційного рішення щодо нематеріальних активів, можна на основі нерівності Чебишева. Можливими способами зниження ступеню ризиків прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів є лімітування, консалтинг, мінімізація ризику, диверсифікація, розподіл ризику, страхування, пошук інформації про інновацію.

Дослідження показало, що передумовою прийняття інноваційного рішення повинен бути пошук раціональної організаційної структури підприємства, який складається з двох етапів:

синтез організаційних структур з урахуванням мінімуму витрат на утримання спеціалістів, загальної трудомісткості робіт та ефективного фонду робочого часу;

визначення найбільш раціональної організаційної структури колективу з урахуванням усіх вимог організаційно-технічного та економічного рівня виконання завдань підрозділу чи підприємства у цілому.

Для підтримки прийняття інноваційних рішень розроблено моделі визначення:

окупності вартості інновації І протягом року за рахунок запланованої економії фонду заробітної плати М за рік з урахуванням річного темпу інфляції :

,

де m - місячна дисконтна ставка, що визначається як:

.

ефективності інноваційних рішень щодо нематеріальних активів у залежності від доходу підприємства V та вартості його основних фондів P:

Va = (1-t)( V- 0,01 СР),

де t - розмір ставки податку на прибуток, С - cередня рентабельність по галузі, %.

Для врахування впливу суб'єктивного фактору при прийнятті інноваційних рішень щодо нематеріальних активів побудована функція корисності, що відображає відношення до ризику особи, котра приймає рішення:

u(x) = А( x + 10 4 ) ,

де А=0,109, =0,588 за умови байдужості L (105; 0,7; -104) на проміжку u(x)= (0; 100).

У процесі дослідження було визначено, що створювати прогнозові моделі наслідків прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів можна за допомогою:

методів економетричного моделювання з використанням статистико-графічної системи "Statgraphics", табличного процесора MS Excel 2000;

експертних методів, зокрема, групової експертної оцінки, методу рангів, Дельфійського методу, для яких характерна висока ефективність при роботі зі слабоструктурованою і неформалізованою інформацією. У процесі використання експертних методів було визначено, що основною складністю їх реалізації є пошук експертів.

У разі прийняття інноваційного рішення щодо нематеріальних активів для оцінювання інноваційного потенціалу (сильних і слабких сторін) та інноваційного клімату (загрози та можливості) підприємства, тобто для визначення його стратегічної інноваційної позиції розроблена матриця проведення SWOT-аналізу, фрагмент якої показано у табл. 1.

Таблиця 1. Фрагмент матриці SWOT-аналізу оцінювання інноваційної позиції підприємства при прийнятті інноваційних рішень

Тобто, для підтримки прийняття інноваційного рішення щодо нематеріальних активів доцільно використовувати вищезазначені методи та моделі.

Таким чином, формалізація процесу прийняття інноваційних рішень, запропоновані методи і моделі надають можливість оцінити інноваційні альтернативи з урахуванням таких факторів, як ризик, невизначеність, інфляція, зміна вартості грошей у часі тощо. Але наявність суб'єктивного фактору, обмеженість часових, інформаційних, кадрових, фінансових ресурсів не завжди надають можливість у комплексі оцінити інноваційні альтернативи, тому існує потреба у використанні комп'ютерних інформаційних технологій та систем.

Отже, можна сформулювати гіпотезу, яка ґрунтується на припущенні, що засоби підтримки прийняття інноваційних рішень, які інтегрують можливості аналітичної та оперативної обробки значних обсягів інформації, інтелектуального аналізу та візуального представлення даних, колективної роботи при вироблені рішень, створять умови для прийняття виваженого інноваційного рішення щодо нематеріальних активів, і, тим самим, сприятимуть економічному розвитку підприємств.

3. Розробка системи підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів

Обґрунтовано концептуальний підхід до створення цієї системи, розроблені сховище даних, модулі аналітичної обробки, інтелектуального аналізу даних, спілкування, управління повідомленнями.

Концептуальний підхід до створення системи підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів поєднує процеси визначення мети та розробки функціональних модулів. Метою розробки є створення інструменту, який допоможе особі, що приймає рішення (ОПР) на основі аналітичної інформації підвищити обґрунтованість та підтвердити економічну доцільність цих рішень, спрогнозувати можливі наслідки їх прийняття.

Розробка сховища даних для СППІР зумовлена предметною орієнтацією даних, що робить контекстно зрозумілою для ОПР процедуру аналізу даних, підвищує швидкість виконання аналітичних запитів та надає широкий набір функцій управління даними. У ньому зберігаються інтегровані, зібрані з різноманітних джерел дані про характеристики нематеріальних активів, можливі критерії та методи їх оцінювання, експертні та статистичні дані про наслідки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів.

Ключовим елементом сховища даних є репозитарій, що вміщує інформацію про місцезнаходження оперативних баз даних, структуру їх таблиць, регламент наповнення сховища, способи представлення даних. У разі існування на підприємстві корпоративного сховища даних СППІР може створюватися на основі вітрини даних, процес розробки якої є менш складним.

Дані сховища є основою при вирішенні аналітичних задач та функціонування системи підтримки у цілому. Для забезпечення максимально ефективного за швидкістю доступу до даних сховища вони розміщуються у багатовимірній базі даних не реляційної структури - багатовимірний куб даних (MOLAP-куб), а потім обробляються сервером оперативного багатовимірного аналізу даних. Реалізується таке сховище даних за допомогою програмного інструментарію Oracle Express Server. Доступ до даних сховища реалізований за допомогою програмного продукту Oracle Express Analyzer. Вимірами кубу є множина інноваційних нематеріальних активів, технологічні та економічні критерії їх оцінювання, а показниками - значення критеріїв по кожному нематеріальному активу.

У роботі пропонується також варіант доступу до даних про інноваційні нематеріальні активи, що знаходяться в базах з реляційною структурою (MS Access). У цьому випадку для організації багатовимірного аналізу даних створюється OLAP-куб у середовищі Excel 2000 за допомогою програмного продукту MS Query та ODBC-драйверів.

Вибір варіанту реалізації OLAP-кубу залежить від обсягів інноваційної діяльності підприємства, його фінансових можливостей, оскільки на невеликих підприємствах недоцільно використовувати потужну СУБД таку, як Oracle Express Server, придбання прав на володіння якої потребує певних коштів, а її підтримка вимагає висококваліфікованих фахівців.

До модулю аналітичної обробки даних повинні бути включені моделі та методи підтримки прийняття інноваційних рішень. Функціями цього модуля є генерація та вивід на екран (принтер) звітів для ОПР.

Для вирішення більш складних задач підтримки рішень, виконання детального прогнозу призначений модуль інтелектуального аналізу даних. Його функціями є екстракція знань із накопичених баз даних про інноваційні нематеріальні активи, наслідки їх впровадження та використання, генерація нових знань та їх представлення. Режими функціонування цього модуля такі: пошук закономірностей, прогностичне моделювання, аналіз винятків для вияву та тлумачення аномалій у знайдених закономірностях.

Розробка модуля спілкування (модуля управління та генерації діалогу) СППІР полягає у визначені програмних комплексів для управління взаємодією її складовими. Модуль спілкування забезпечує:

управління стилями ведення діалогу, їх модифікацію за бажанням користувача;

перетворення введеної первинної інформації, яка несе семантичне навантаження, у структуровані дані, для яких важливим є синтаксичний аспект;

коректний розподіл інформації при вироблені колективного інноваційного рішення щодо нематеріальних активів;

представлення результативної інформації у різних формах і видах.

При розробці модуля спілкування визначається множина всіх можливих повідомлень, які будуть сприйматися системою та реалізуються процедури: введення даних; вибір конкретного методу обробки даних; розширення множини алгоритмів обробки даних; перегляд попередніх варіантів розв'язку конкретної задачі. Оскільки взаємодія користувача з системою повинна бути спрощеною до мінімуму, то найдоцільнішим типом інтерфейсу є графічний меню-орієнтований інтерфейс (за аналогією з Windows-інтерфейсом). Такий інтерфейс реалізовано на мові програмування Delphi на основі розробленої схеми діалогу.

Призначення модуля управління повідомленнями полягає у забезпечені:

автоматизованого процесу обробки та накопичення повідомлень, що надходять електронною поштою із зовнішнього середовища та корпоративної інформаційної мережі;

пошуку необхідної інформації за допомогою програмних агентів, інформаційно-пошукових систем та Web-браузерів, а також збереження знайденої інформації з наступною її трансформацією, за необхідності, до сховища даних.

Для виконання функцій інформаційного менеджера даний модуль у своєму складі повинен мати програмний продукти MS Outlook Express, що надає можливість пересилати документи, графіки, електронні таблиці. Інтеграція до складу модуля управління повідомленнями програмного комплексу Lotus Notes підвищує ефективність процесу прийняття колективного інноваційного рішення за рахунок сумісного використання інформації, як графічної так і текстової, між учасниками робочої групи; програм обміну, таких як Chat (Intranet), ICQ (Internet) дозволяє оперативно спілкуватися у процесі прийняття колективних інноваційних рішень.

Для доступу до інформації сховища даних, як на самому підприємстві, так і за його межами, при розробці СППІР необхідно передбачити декілька функціональних рівнів використання Web-технології, що забезпечує зручний і простий спосіб доступу до даних, зокрема: публікації - формування звітів у вигляді HTML-сторінки; запити-звіти - формування запиту та отримання звіту у вигляді HTML-сторінки, яку можна переглянути за допомогою Web-навігатора.

Клієнт-серверна архітектура СППІР надає можливість розмістити сховище даних на потужному Unix-сервері, що організовує до нього доступ та розподіляє ресурси між клієнтами. На клієнті (це може бути персональний комп'ютер; Windows 2000, MS Office 2000, Oracle Express Analyzer) реалізується користувацький інтерфейс, що виконує операції введення, відображення та збереження локальних даних. На сервері додатків виконується обробка даних під управлянням операційної системи Unix у вигляді сервісів, які надаються клієнту.

Таким чином, запропонована концепція надає можливість вирішити проблему створення СППІР щодо нематеріальних активів, яка інтегрує у собі можливості аналітичної оперативної обробки та інтелектуального аналізу даних, забезпечує контекстно зрозумілу для ОПР модель аналізу даних, візуального представлення інформації, інформаційно підтримує колективну роботу при вироблені та прийнятті інноваційних рішень.

Процес створення СППІР на основі сховища даних може бути початковим етапом розробки та побудови корпоративної інформаційної системи підприємства у цілому, або коректної модернізації вже існуючої.

Висновки

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення результатів дослідження проблеми розробки засобів моделювання та підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів на основі методів економіко-математичного моделювання та комп'ютерних технологій. Отримані результати підтверджують гіпотезу і дають можливість зробити такі висновки.

1. Інноваційні рішення щодо нематеріальних активів мають значний вплив на економічний розвиток підприємств України. Інноваційне рішення - це певна стратегія дій з реалізації інноваційної альтернативи, що задовольняє задані обмеження і забезпечує досягнення поставленої мети. Проблема прийняття інноваційного рішення щодо нематеріальних активів є слабо структурованою і її вирішення потребує використання засобів підтримки, що інтегрують масиви різнобічної інформації про нематеріальні активи, множину економічних та функціональних критеріїв їх оцінювання, економіко-математичні методи та моделі, комп'ютерні технології.

2. Можливими методами моделювання та підтримки прийняття інноваційних рішень щодо нематеріальних активів є:

методи розрахунку показників економічної ефективності;

(рентабельність, період окупності, чиста поточна вартість, внутрішня норма дохідності);

методи розрахунку ризику на основі нерівності Чебишева і способи його зниження (лімітування, консалтинг, розподіл ризику, страхування, пошук інформації про інновацію);

експертні методи, для яких характерна висока ефективність при роботі зі слабоструктурованою і неформалізованою інформацією;

економетричні моделі, що крім екзогенних змінних містять стохастичну складову, яка впливає на процес прийняття інноваційного рішення щодо нематеріальних активів;

SWOT- аналіз, що надає можливість оцінити інноваційні позиції у разі прийняття рішення;

імітаційне моделювання для пошуку раціональної організаційної структури підприємства.

3. Розроблені моделі для підтримки процесу прийняття інноваційного рішення дають можливість визначити:

окупність вартості інновації протягом року з урахуванням річних темпів інфляції

ефективність інноваційних рішень у залежності від доходу підприємства і вартості його основних фондів ;

чутливість чистої поточної вартості на похибку при оцінці коефіцієнта дисконтування;

функцію корисності, що відображає відношення до ризику особи, котра приймає інноваційне рішення щодо нематеріальних активів.

4. Запропонований концептуальний підхід надає можливість створити СППІР на основі сховища даних та засобів оперативної, аналітичної обробки даних. Розроблена структурно-функціональна схема СППІР включає сховище даних, модулі спілкування, аналітичної обробки даних, інтелектуального аналізу даних, управління повідомленнями. Така система забезпечує побудову контекстно зрозумілої для ОПР моделі аналізу та необхідну швидкість обробки значних обсягів даних про ситуацію прийняття рішення, візуальне представлення інформації, надає можливість інформаційно підтримати колективну роботу при вироблені та прийнятті рішення, також може бути початковим етапом створення корпоративної інформаційної системи підприємства в цілому на основі комп'ютерно-комунікаційних технологій.

5. Для підтримки процесу прийняття інноваційного рішення на основі OLAP-засобів може бути використано два варіанти доступу до даних за допомогою:

а) Oracle Express Analyzer у випадку побудови сховища даних СППІР на основі багатовимірної бази даних не реляційної структури (МOLAP-куб), що реалізована за допомогою програмного продукту Oracle Express Server;

б) MS Query та ODBC-драйверів у середовищі MS Excel 2000 у випадку використання даних з різноманітних джерел реляційної структури.

6. Розроблений на мові Delphi графічний меню-орієнтований інтерфейс користувача забезпечує зручний метод спілкування користувача з системою. Реалізовані у середовищі MS Excel 2000 макроси, що входять до складу модуля обробки даних СППІР, дозволяють розв'язувати багатокритеріальні задачі пошуку оптимальних інноваційних рішень.

Використання запропонованих засобів моделювання та підтримки прийняття інноваційних рішень надає можливість керівникам, фахівцям приймати виважені, науково-обгрунтовані рішення, які сприяють розвитку інноваційної діяльності, зростанню прибутковості, конкурентноздатності економічної активності підприємств України.

інноваційний нематеріальний математичний економічний

Література

Погорєловська І.Д, Журавська Л.М. Проблеми комп'ютеризації навчального процесу //Науковий вісник. Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту. - 1998. - № 2. - С. 166 - 169 (0,4 друк. арк.) Особистий внесок здобувача: можливі шляхи підвищення рівня комп'ютерної підготовки фахівців та набуття навичок у роботі з СППР (0,2 друк. арк.).

Погорєловська І.Д. Питання оцінки та моделювання інноваційних рішень //Науковий вісник. Збірник наукових праць Українського фінансово-економічного інституту. - 1999. - № 2. - С.60 - 68 (0,75 друк. арк.).

Погорєловська І.Д. Питання підтримки прийняття інноваційних рішень //Моделювання та інформаційні системи в економіці (Машинна обробка інформації): Міжвідом. наук. зб. Вип. 64 / Відп. ред. М.Г. Твердохліб. - К.: КНЕУ, 2000. - С.149-153 (0,3 друк. арк.).

Погорєловська І.Д. Особливості комп'ютерної підтримки прийняття інноваційних рішень //Моделювання та інформаційні системи в економіці (Машинна обробка інформації): Міжвідом. наук. зб. засн. у 1965 р. Вип. 65 /Відп. ред. М.Г. Твердохліб. - К.: КНЕУ, 2000. - С.215 - 219 (0,3 друк. арк.).

Ситник В.Ф., Погорєловська І.Д. Імітаційні експерименти при прийнятті інноваційних рішень щодо організації ділових процесів. //Моделювання та інформаційні системи в економіці (Машинна обробка інформації): Міжвідом. наук. зб. Вип. 66 / Відп. ред. М.Г. Твердохліб. - К.: КНЕУ.

Размещено на Allbest.ru