дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Технологічного університету Поділля Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Камянецька, 110.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Скринник Н.В.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Функціонування та розвиток сучасної економіки неможливі без повноцінного використання такого важливого ресурсу як інформація. Водночас суттєво зростають вимоги до таких її показників як своєчасність, достовірність, якість.

Інформаційний бізнес став одним з найбільш прогресуючих секторів економіки України. З одного боку це зумовлено провідною роллю цього сектора в формуванні ринкової економіки в Україні та виході на світові ринки, а з іншого домінуванням інформаційних технологій та телекомунікацій в забезпеченні доступу до потоків політичної, юридичної, наукової та економічної інформації. Український інформаційний ринок, під яким ми розуміємо ринок інформаційно-телекомунікаційних продуктів та послуг, характеризується наявністю найсучасніших програмно-технічних систем та засобів обробки інформації, що дає змогу на високому рівні задовольняти інформаційні потреби суспільства. Проте існує низка проблем, що пов'язані з розвитком інформаційного сектора економіки. Зокрема, це переважання на ринку програмно-технічних засобів зарубіжних виробників; неоднорідність регіональних ринків; надмірність інформації з одного боку, та неповність (пов'язана з фрагментарністю інформації, множинністю та ненадійністю інформаційних джерел) з іншого; слабка розвиненість ринку споживання інформаційних послуг населенням.

Одним з дієвих засобів розвитку інформаційного бізнесу, його повноцінного функціонування є комплекс маркетингових заходів з просування інформаційних продуктів (ІП) на внутрішньому і світових ринках. Інформаційний маркетинг в останні роки став предметом багатьох теоретичних та практичних досліджень, що сприяло розробці принципів маркетингу стосовно до інформаційного сектору економіки.

Проблемам аналізу функціонування інформаційного бізнесу, питанням формування інформаційного ринку, маркетингу інформаційних продуктів та послуг, становлення економічної інформатики як науки, присвячені праці Белла Д., Базанова Ю.К., Бесслера Г., Блюменау Д.І., Брижко В.М., Голосова О.В., Голдстайн Б., Канигіна Ю.М., Калитича Г.І., Мелюхіна І.С., Міщенко В., Ньюмана П., Поппель Г., Предик Г.А., Родіонова І.І., Твердохліба І.П., Хорошилова А.В., Чубукової О.А. та інших.

Одним з напрямків досліджень в сфері маркетингу інформаційного бізнесу є використання в них економіко-математичних моделей та методів. Зокрема, можна згадати роботи Благуна І.С., Єлепова Б.С., Заруби В.Я,, Кармінського А., Коломійця Г.С., Іста Г., Клейтона А., Корюшкової А.А., Маджаро С., Ліпаєва В.В., Майорова С.І., Маньковського А.Л., Нижегородцева Р.М., Охріменка С.А. та інших.

Однак з огляду на коротку часові рамки становлення та функціонування інформаційного бізнесу, в цих роботах не висвітлено багато аспектів пов'язаних зі особливостями інформаційної діяльності. Зокрема, якісні показники інформаційних продуктів та послуг, специфіка його розробки та поширення. інформаційний бізнес маркетинговий стратегія

Необхідність комплексного вирішення питань, пов'язаних зі створенням моделей інформаційних продуктів та моделюванням маркетингових стратегій розвитку інформаційного бізнесу загалом, а також недостатність теоретичних досліджень з цієї проблеми обумовили актуальність вибору теми дослідження, а також структуру та головні напрями дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідних робіт Прикарпатського університету і є частиною комплексної наукової теми кафедри економічної кібернетики "Моделювання соціально-економічного розвитку економіко-виробничих структур в ринкових умовах” (ДР 0102000U4510).

Особистий внесок автора полягає в розробці математичних моделей інформаційних продуктів, а також моделей маркетингових стратегій на інформаційному ринку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного роботи є розробка науково-методичних положень та інструментальних засобів, спрямованих на формування маркетингових стратегій діяльності інформаційної фірми та вироблення практичних рекомендацій для їх реалізації в сучасних умовах.

Для досягнення мети визначені та розв'язані такі завдання:

Ш проведено комплексний аналіз складу та структури інформаційного бізнесу як галузі економіки;

Ш проаналізовано основні тенденції розвитку світового та українського ринків інформаційних продуктів та послуг;

Ш визначено концепцію планування інформаційного маркетингу, яка враховує особливості діяльності в галузі інформаційного бізнесу;

Ш розглянуто підходи до економіко-математичного моделювання маркетингових стратегій та визначено їх переваги та недоліки при використанні для аналізу сфери інформаційного бізнесу;

Ш розроблено і обґрунтовано методи створення і оптимізації використання інформаційних продуктів для управління виробничими процесами;

Ш розроблено комплекс економіко-математичних моделей, що дозволяє обирати оптимальну поетапну стратегію ціноутворення, здійснювати позиціонування інформаційних продуктів, освоювати нові сегменти ринку інформаційних продуктів та послуг;

Ш запропоновано методику оцінювання економічних результатів діяльності інформаційної фірми.

Об'єктом дослідження є процеси створення та виведення на ринок інформаційних продуктів та послуг.

Предметом дослідження є комплекс економіко-математичних моделей прийняття маркетингових рішень при розробці маркетингової стратегії.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є наукові та практичні результати провідних вчених в області інформаційного бізнесу, маркетингу інформаційних продуктів та послуг, математичної статистики, Закони України та інші нормативні акти присвячені тематиці дисертаційної роботи. Дослідження базуються на теорії економічних інформаційних систем, баз даних, теорії структурного та системного аналізу, теорії графів, економіко-математичного моделювання та прогнозування економічних процесів.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження сформували статистичні дані, які характеризують розвиток світового та вітчизняного інформаційного ринку, матеріали Державного комітету України з статистики, матеріали періодичних видань та Інтернет-публікацій, науково-практичних конференцій, а також нормативні та довідкові матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці нових підходів до моделювання визначення маркетингових стратегій підприємств сфери інформаційного бізнесу.

При цьому отримано такі результати:

вперше:

розроблено цілісну концепцію та запропоновано методи економіко-математичного моделювання розвитку інформаційного бізнесу;

розроблено економіко-математичну модель розвитку інформаційного споживчого ринку, що дає можливість аналізувати, прогнозувати та управляти напрямком його розвитку;

одержали подальший розвиток:

концепція планування маркетингу з урахуванням особливостей галузі інформаційного бізнесу;

економіко-математичні моделі створення та оптимізації інформаційних продуктів та послуг з урахуванням динаміки зміни їх характеристик, що дозволяє сформувати їх ефективну структуру і забезпечити конкурентноздатність не тільки в даний момент часу, але і в перспективі;

методи оцінювання економічних результатів діяльності підприємства для цільового їх використання у сфері інформаційного бізнесу;

удосконалено:

моделі позиціонування продуктів, формування стратегій ціноутворення, збутової політики на підприємствах інформаційної сфери, на основі принципів маркетингового менеджменту, поєднання засобів економіко-математичного моделювання з використанням комп'ютерних технологій системи підтримки прийняття рішень;

економіко-математичні методи формалізованого представлення структури інформаційних продуктів на основі сітьових моделей, що дозволяє підвищити ефективність їх реалізації за рахунок оптимального перерозподілу ресурсів між окремими елементами системи.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що спираючись на теоретичні положення висвітлені в дисертації розроблено комплекс економіко-математичних моделей, що використовуються в практиці діяльності фінансових, інформаційних та виробничих підрозділів підприємств різних сфер економіки, зокрема, при створенні та поширенні інформаційних продуктів. Проведені дослідження дозволили оптимізувати діяльність виробничих та інформаційних підприємств та підвищити точність отримуваних параметрів діяльності інформаційних фірм.

Методологічні положення та результати дисертації впроваджено в роботі ПП “Хіта”, м. Івано-Франківськ (довідка № 27 від 23.07.2003 р.), інформаційній-комерційній фірмі “Медіасофт” (довідка № 02/03 від 03.07.2003 р.).

Особистим внеском здобувача є сформульовані і обґрунтовані теоретичні положення, що дозволили запропонувати комплекс економіко-математичних моделей маркетингових стратегій в діяльності підприємств сфери інформаційного бізнесу. Дисертаційне дослідження є особистою науковою роботою. Результати одержані безпосередньо здобувачем, знайшли відображення в опублікованих автором наукових роботах. Крім цього, в роботі дисертант використав особисті ідеї, які відображені в колективних наукових працях. Так, в роботі [2] автором запропонована маркетингова модель розвитку електронного бізнесу. В роботі [3] особисто автором розроблена модель інтеграції підприємства у світові інформаційні процеси через системи електронного бізнесу. В роботі [8] автором розроблена модель оптимізації створення інформаційних продуктів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднювалися на Міжрегіональній науково-практичній конференції “Маркетингові комунікації та їх сучасна трансформація” (2002 р., м. Київ), ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Стратегії розвитку економічного потенціалу регіонів: інвестиційні пріоритети та інфраструктура” (2002 р., м. Чернівці), Другій всеукраїнській науково-практичній конференції "Україна наукова `2002" (2002 р., м. Дніпропетровськ), Міжнародному симпозіумі з операційних досліджень (2003, Словенія, м. Любляна), VIIІ Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (2003 р., м. Донецьк), а також на наукових семінарах економічного факультету Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.

Публікації. Результати проведених досліджень відображені у 9 публікаціях загальним обсягом 2,8 д.а., з них 5 - в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст роботи викладений на 172 сторінках. Робота містить 16 таблиць, 23 рисунки, список використаних джерел з 176 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі “Сучасний стан, проблеми економіко-математичних досліджень сфери інформаційного бізнесу” проведений комплексний і цілеспрямований аналіз розвитку та формування інформаційного ринку, а також на основі узагальнення і систематизації результатів наукових досліджень та практичних розробок, визначено основні напрямки розвитку цієї сфери економіки.

Зроблено висновок про доцільність розгляду галузі інформаційного бізнесу як багатосекторної системи.

Доведено, що формування такої системи як нової форми соціальної організації є закономірним результатом становлення і розвитку нового типу технологій інформаційного спрямування. Постійний попит на інформацію, її зростаючий вплив на хід розвитку суспільства сприяв виділенню і відносному відокремленню інформаційного сектора економіки, як нової області економічних відносин у окремий вид підприємницької діяльності - інформаційний бізнес.

Досліджено, що індустрія інформаційних послуг знаходиться під впливом нових інформаційних технологій, які належать як до розвитку засобів створення інформаційних продуктів, так і до вдосконалення різних способів отримання та представлення інформації. На відміну від багатьох інших галузей, які досягли певного рівня розвитку, розвиток інформаційного бізнесу і його інформаційного маркетингу знаходиться в стадії становлення.

Розглянуто зміст і основні функції інформаційного бізнесу, а також розвинута концепція розробки комплексу економіко-математичних моделей маркетингових стратегій.

Встановлено, що основним елементом запропонованої маркетингової стратегії є виведення на ринок якісно нового інформаційного продукту, на основі розробленої системної моделі його створення, яка дозволяє ефективно оцінювати його кількісні та якісні параметри.

У другому розділі “Розробка і дослідження моделей створення інформаційних продуктів та надання послуг” проаналізовано основні теоретичні підходи до побудови моделей створення інформаційних продуктів.

Виявлено, що на ринку існує споживча потреба в інформаційних продуктах для управління дискретним виробництвом, яким властива низка якісно нових характеристик, зокрема, наочність, прозорість схем управління виробничими процесами, що давало б змогу відслідковувати структурні проблеми виробництва та оперативно вносити зміни.

Крім того важливими є такі споживчі переваги нового ІП як його легка адаптованість до змінних умов виробництва, невисокі вимоги до апаратного забезпечення, відсутність потреби у висококваліфікованих фахівцях з експлуатації технічних засобів та технічного обслуговування, доступна ціна.

Проектування інформаційних продуктів запропоновано розглядати як симбіоз сценарно-цільового моделювання з вибором пріоритетних цілей, які повинні бути досягнуті при реалізації проекту. Така інтегрована технологія моделювання, спираючись на застосування графоаналітичних засобів підвищить прозорість проектування інформаційних продуктів, значно зменшить обсяги евристичних дій, а також забезпечить можливість застосування наведених в дисертації правил визначення відповідності проектованих структур заданим.

На базі сітьових моделей розроблено модельне представлення ІП. Запропоновані формальні методи дослідження їх властивостей. Динаміка такого класу систем описана рівнянням станів. Доведено, що такий клас сіток є найбільш ефективним засобом для формального представлення розв'язування задач, який дає змогу на єдиній алгоритмічній основі здійснити їх імітаційне моделювання з системою оцінки різних характеристик при врахуванні контрольованих збурень.

Розроблено загальну схему управління виробничим процесом в дискретній системі у вигляді ІП.

У результаті проведення імітаційного експерименту формуються:

1) виробничий план, який включає елементи вектора маркування :

2) множина станів дискретної виробничої системи:

3) графік запуску технологічних і допоміжних операцій

Встановлено, що ефективність організації ефективності даної моделі зводиться до проблеми вибору активізованих на поточному такті інтервалу керування переходів сітки, тобто операцій виробничого процесу. Одним із методів її розв'язання є застосування евристичних методів оптимізації, що ґрунтуються на побудові єдиної комбінації активізованих операцій з множини можливих на кожному такті інтервалу керування. ЇЇ побудова здійснюється на основі правила переваги - системи пріоритетів, за якою за допомогою функції переваги для кожної -ї групи виробничих елементів відбувається вибір активізованих на поточному тактів інтервалу керування операції виробничого процесу:

де L(p_i) - функція переваги, що відображає характеристики операції і описує стан операції, що виникає внаслідок реалізації попередніх або поточного такту інтервалу керування, - множина операцій виробничого процесу, що реалізуються на основі виробничого елемента -го типу.

Оскільки в даній моделі вибір переходу здійснюється перерозподілом впливу контрольованих збурюючих чинників між переходами сітки, то правила переваги в алгоритм планування можна включити як:

1) складову процесу розподілу впливу контрольованих збурюючих чинників;

2) критерій структурного перетворення моделі, яке виконується безпосередньо після закінчення формалізації моделі виробничого процесу.

Доведено, що найбільш ефективними є такі правила переваг:

1) правило найкоротшої операції:

2) правило найтривалішої операції:

3) правило мінімальних втрат:

4) правило максимального випуску:

де , - навантаження вхідних і вихідних дуг, - кількість виробничих елементів -го типу, та - множини вхідних та вихідних місць переходів .

Для найефективнішої реалізації алгоритму планування, виконується порівняльний аналіз окремих правил переваги між собою за одним з показників функціонування дискретного виробництва. Вибране правило переваги вводиться в алгоритм планування дискретного виробництва.

Запропонований метод перетворення імітаційної моделі інформаційних продуктів, записаний в аналітичному вигляді в мережу Петрі, дає змогу враховувати переваги імітаційного і аналітичного моделювання в процесі розробки такого класу систем.

У третьому розділі “Реалізація маркетингових стратегій функціонування інформаційного бізнесу” запропоновано моделі маркетингових стратегій на інформаційному ринку з використанням оптимізаційних методів.

Запропонована принципова схема поетапного формування ціни на ІП, яка наведена на рис. 3. Запропоновано ціну на ІП встановлювати на основі рангування його відповідно до відношення "витрати-якість" у множині найближчих за функціональним призначенням і з найвагомішою часткою на ринку аналогів. Додатковими умовами й обмеженнями, які ми використовуємо, є інформація про конкурентів, потенційних споживачів, а також, необхідний рівень цін і витрати підприємства-виробника.

Встановлено, що основними чинниками, які мають вагомий вплив на визначення ціни на інформаційні продукти, є наступні: показники його якості; питома вага на ринку; витрати виробника, які є функцією від коефіцієнта дисконтування витрат та інформаційної складової витрат виробництва; рентабельність; параметри попиту (прогнозована кількість продажу ІП, верхня і нижня межі ціни для споживачів). Критеріями реалізації даної моделі є показники прибутку S та рентабельності (Re).

Алгоритм реалізації даної моделі поданий у вигляді схеми (рис. 4), в якій колами позначені етапи; pj - ціна інформаційного продукту, dj - попит, Qj - кількість ІП на j-му етапі. Причому вартість створення визначається за формулою:

Sc(Qj) = (Aj + Bj(Qj))T(Qj),

де Т(Qj) = 0, якщо (Аj + Bj(Qj) - Мj(рj, Qj) > 0,

Т(Qj) = 1, якщо (Аj + Bj(Qj) - Мj(pj, Qj) < 0,

де Nj - кількість етапів; ; Аj - постійні витрати на j-му етапі; Bj(Qj) - змінні витрати, які залежать від кількості створюваних інформаційних продуктів на j-му етапі; pj - ціна ІП; Mj (pj, Qj) - реалізаційна ціна на j-му етапі.

Розглянуто інформаційний ринок з урахуванням впливу екзогенних та ендогенних чинників.

До внутрішньої підсистеми належать керовані елементи, що становлять ядро ринкової системи фірм, які створюють інформаційні продукти та надають інформаційні послуги. Основними з них є: множина інформаційних продуктів і послуг (АА); система надання інформаційних продуктів, послуг та формування попиту (ВВ): система тарифів (СС); інфраструктура інформаційної фірми (агентства, філії, представництва тощо) (DD).

До внутрішньої підсистеми належать також керовані складові інформаційної фірми, які не належать до ядра ринкової системи, але також спрямовані на досягнення мети - освоєння ринку: FF - матеріальні ресурси; GG - трудові ресурси; HH - фінансові ресурси.

До керованих складових зовнішнього оточення належать: KK - ринковий попит (ринковий попит на інформаційні продукти і послуги є одним з головних елементів зовнішнього середовища: на нього спрямовані основні зусилля комерційної діяльності інформаційного працівника); LL - конкуренція; MM - інфраструктура фахівця інформаційної комерційної фірми зі взаємодії з клієнтами; NN - ноу-хау інформаційних продуктів та послуг.

До некерованих з боку комерційної фірми складовими зовнішнього середовища, які оточують ринкову систему і, впливаючи на неї, обмежують її, належать: QQ - кон'юнктура світового ринку інформаційних продуктів і послуг; UU - державно-політичне оточення.

Запропонована методика оцінки шансів на успіх інформаційної комерційної фірми на інформаційному ринку на основі колективних експертних оцінок включає наступні етапи:

* побудова графа вимог;

* формування експертних груп;

* проведення експертизи;

* обробка й аналіз експертних оцінок;

* оцінка шансів на успіх інформаційної комерційної фірми на інформаційному ринку.

Показники оцінки ефективності фірми й оцінки чинників ринку ретельно відбираються. Їх може бути різна кількість (або досить багато або відносно мало). Це залежить від широти проведеного дослідження. Наприклад:

де ОЕ - оцінка ефективності фірми; ПР - продукція інформаційної фірми (вона визначається її цінністю, оперативністю, вірогідністю); ТП - технологічний потенціал і можливості інформації; РМ - рівень маркетингової роботи на фірмі, тобто здатність оцінити потенційних споживачів.

де ОФ - оцінка чинників ринку; ОТ - рівень оснащеності споживачів засобами телеобробки; ПІ - показує чи має споживач потребу в одноразовій інформації чи користується систематичними базами даних, чи потрібна інформація користувачу, якою він буде користатися на своїй ЕОМ; ІК - інформаційна компетентність користувача, тобто на скільки він готовий і може скористатися інформацією; ВУ - показує на скільки керівництво країни сприяє розвитку інформаційних послуг; ЦІ - показує на скільки засоби масової інформації цінують можливість доступу до тієї чи іншої інформації.

Серед найважливіших маркетингових стратегій інформаційної фірми є рішення про вибір каналів розподілу. Одним з варіантів може бути освоєння нових сегментів ринку діяльності.

Нами запропонована модель, у якій на основі ймовірностей переходу р_ijt (i-стан об'єкта дослідження в момент часу t-1, j-стан у момент часу t) розроблений метод визначення оптимальної кількості філій інформаційної фірми, алгоритм якого подано у вигляді блок-схеми.

Використання алгоритму до аналізу діяльності підприємства сфери інформаційного бізнесу показало, відкриття додаткової філії збільшить ринкову частку фірми приблизно на 6% (було 1,6%, стало 7,5%), а отриманий дохід фірми складе 0,16 млн. грн. (відкриття нової філії дає додатковий дохід фірмі в 0,125 млн. грн.), причому при тому ж рівні збуту відкриття відразу двох чи трьох нових додаткових філій видається недоцільним для фірми, через те, що таких же фінансових результатів можна досягти, обмежуючись створенням тільки однієї нової додаткової філії.