Моделювання процесів прийняття фінансових рішень на макрорівні

Алгоритм формування бази прецедентів містить чотири фази: обчислення ваги ознак для визначення рівня значущості прецеденту у базі, яка розглядається; кластеризацію прецедентів за виявленими ознаками; одержання адаптаційних правил для кожної ознаки з використанням наближеного і(або) нечіткого дерев рішень; вибір потрібної множини прецедентів на підставі відношення -покриття і -досяжності. Показано, що у CBR-системі сценарно-прецедентного типу, побудованій на основі запропонованого підходу до формування бази прецедентів, часові витрати на пошук рішення суттєво зменшуються, через що швидкодія системи збільшується і вона стає придатною для експлуатації в умовах динамічних предметних галузей.

Ефективність і корисність прийнятого рішення оцінюється шляхом перевірки результатів прийнятого на підставі цього прецеденту рішення, що дає змогу класифікувати прецеденти на ті, які привели до позитивних або негативних наслідків. Як допустимі при оцінці поточної ситуації розглядаються лише ті прецеденти, використання яких виявилося успішним раніше, під час прийняття рішення в аналогічних ситуаціях. Прецеденти, що мають негативні результати, можуть використовуватися для індуктивного навчання. Результат індуктивного виведення є правилом, яке може бути додане до бази знань про предметну галузь для подальшого уточнення рішень, що приймаються.

З метою забезпечення високої ефективності функціонування СППР сценарно-прецедентного типу для оцінки ефективності використовується поняття компетентності бази прецедентів, тобто спроможності надати прецеденти, придатні для прийняття рішення на певній множині вхідних ситуацій (покриття). Запропонована алгоритмічна структура реалізації й оновлення моделі компетентності.

Розглянуті особливості побудови і функціонування СППР з керування бюджетом, створення якої пов'язане з реалізацією таких підсистем: накопичення, статистичної й аналітичної обробки, візуалізації великих обсягів інформації; комплексного аналізу джерел утворення і напрямків використання фінансових ресурсів; аналізу впливу структури економіки на бюджетний процес; факторного аналізу дохідних і витратних статей бюджету; прогнозу обсягу і динаміки податкових надходжень. Показано, що поставлені для підсистем завдання у сукупності становлять завдання керування бюджетом, способом розв'язання якого є використання програмно-цільового керування.

Для практичної реалізації програмно-цільового підходу до складу СППР введено інтегральні показники - індикатори, які оцінюють у числовій формі якісні характеристики стану бюджету, та спеціальні механізми прийняття рішень з керування бюджетом - регулятори (рис. 9). Індикатори визначаються як параметри меж, у яких може пролягати бюджетна траєкторія. Регулятори є механізмами реакції на значення індикатора. Вони не повинні залежати один від іншого. Показано, що індикатори ґрунтуються на показниках, які відбивають рівень соціального розвитку (рівень безробіття, рівень заробітної плати, рівень цін, зокрема на споживчі товари і на нерухомість, заборгованість із заробітної плати тощо), економічний потенціал (обсяг податкових находжень, рівень тінізації економіки, недоїмки податків, витрати бюджету, в тому числі з урахуванням трансфертів тощо) і економічну активність (фінансові результати ключових галузей економіки, обсяг отриманого прибутку, обсяг інвестицій, частка збирання податків і обсяг заборгованості на душу населення тощо). Критерієм якості запропонованої моделі СППР є рівень покриття власними доходами необхідних витрат, який дає змогу порівнювати результати різних сценаріїв розвитку управлінської системи.

Размещено на http://allbest.ru

Показано, що процес керування бюджетом може бути заснований на моніторингу факторних показників, їх аналізі (діагностуванні) з урахуванням впливу на комплексний цільовий показник (індикатор), прогнозі можливих змін регуляторів і стану бюджету, оцінці альтернативних варіантів і сценаріїв рішень, побудові планів дій з керування бюджетом та їх подальшій корекції. Розкрита сутність і специфічні особливості названих завдань ( рис. 10).

Размещено на http://allbest.ru

У рамках запропонованої СППР знаходження регуляторів впливу покладається на сценарно-прецедентну систему, тобто регулятор у вигляді плану дій підбирається за аналогічними операціями, що спостерігалися раніше. Подано алгоритм оперативного управління бюджетом. Як головний індикатор використано показник покриття доходами необхідних видатків. Іншим індикатором ефективності виконання бюджету слід вважати моментальне значення дефіциту бюджету, який розраховується як відношення абсолютного дефіциту (профіциту) бюджету до загальної суми видатків бюджету. Показники структури видатків розраховуються як частки статті (або групи статей) видатків у загальній сумі видатків бюджету. Запропоновано алгоритм оперативного керування витратною частиною бюджету.

Показано, що інтелектуальна СППР з оперативного керування виконанням бюджету складається з багатовимірної СУБД, сховища прецедентів, підсистем моніторингу, розпізнавання ситуацій, побудови прецедентів, виведення на основі прецедентів, формування альтернатив, діагностики стану бюджету, користувацького інтерфейсу і багатовимірної візуалізації даних. Особливістю даної СППР є можливість аналізу результатів багатокрокових дій, пов'язаних із керуванням бюджетом. Процес функціонування СППР містить такі етапи: отримання (вибір) із бази знань аналогічного прецеденту або множини прецедентів; використання отриманої інформації для розв'язання поставленої задачі; перегляд і корекція запропонованого рішення; збереження у базі знань частини змінних, а також нових прецедентів, які можуть бути корисними у подальшому при розв'язанні аналогічних задач.

Описано регламент процесу функціонування СППР з оперативного керування бюджетом, наведено конкретні приклади розв'язування відповідних задач, алгоритми внесення змін до закону про Державний бюджет, розгляду законопроектів, що впливають на дохідну чи видаткову частину бюджету. Висвітлено принципи адаптації управлінських рішень в СППР на основі сценарно-прецедентного підходу за допомогою спеціально визначених операторів модифікації плану: збільшення плану на певний крок; підсилення причинно-наслідкового зв'язку і додання захисного зв'язку; додання до списку обмежень плану обов'язкових обмежень. Стратегія адаптації плану обирається з урахуванням оцінки ефективності й корисності. Показано, що можливість невдалого вибору рішення для досягнення мети залежить від наявної можливості того, що вибір рішення зазнає невдачі, та від ступеня невдачі, який впливає на успішність досягнення мети. Через це розроблено метод оцінки можливості виконання плану. Особливої уваги приділено розробці методів зниження впливу чинників суб'єктивності й невизначеності у СППР. Визначено класи невизначеностей, що зустрічаються у СППР, та чинники, від яких залежить ступінь невизначеності.

Доведено, що існують три групи проблем, які негативно впливають на процес функціонування СППР: багатокритеріальність функції переваги ОПР і складність ранжирування часткових критеріїв; комплексність і багатокроковість рішень, що приймаються, які зумовлюють складність прогнозування можливих наслідків; проблеми сприйняття СППР керівництвом. Вказано шляхи подолання даних проблем. Показано, що практична реалізація запропонованих підходів при створенні СППР з керування бюджетом дала змогу підвищити ефективність і якість оперативного керування виконанням бюджету за рахунок прискорення забезпечення ОПР необхідною для прийняття рішень інформацією і зниження впливу суб'єктивних чинників при використанні експертних оцінок.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розв'язана актуальна наукова проблема розроблення концептуальних науково-методологічних основ і методичних положень, моделювання, створення та використання систем підтримки прийняття фінансових рішень на макрорівні в ситуаціях невизначеності, обумовлених реальним станом формування ринкової системи економічних відносин в Україні. На основі застосування системного підходу, ідей і методів економіко-математичного моделювання, сучасних інформаційних технологій у роботі створені аналітичні й імітаційні моделі, алгоритмічні й програмні засоби оброблення даних і оптимізації, застосування яких дозволило суттєво поліпшити якісні та кількісні показники функціонування систем керування державними фінансами на макрорівні.

У дисертації одержані такі основні теоретичні та практичні результати.

1. Координація та наукове обґрунтування фінансових рішень на макрорівні виходять на сучасному етапі на чільне місце як при виробленні стратегічних, так і при розв'язуванні тактичних завдань розвитку суспільства. Наявні недоліки бюджетного планування, виконання бюджету, керування внутрішнім і зовнішнім боргом, здійснення контролю і нагляду за фондовим ринком пов'язані з недосконалістю розроблення сценаріїв соціально-економічного розвитку, недооцінкою ролі державного бюджету в трансформації фінансів під впливом глобалізації. Процедура розробки та коригування моделі макроекономічної динаміки повинна базуватися на нормативних і параметричних фінансових моделях, перспективних фінансових балансах і оцінках фінансових можливостей.

Головними методологічними принципами наукового передбачення розвитку бюджетної сфери і бюджетних пропорцій на тривалу перспективу повинні бути: 1) детермінованість бюджетної сфери загальноекономічними закономірностями; 2) залежність економічної динаміки від типології бюджетної стратегії те реальних бюджетних пропорцій і тенденцій (принцип оберненого впливу); 3) інтенсивність внутрішньої динаміки бюджетних відносин і зв'язків та прогнозування бюджетної динаміки на підставі врахування внутрішніх чинників бюджетно-податкових систем і механізму; 4) прогнозування вимагає врахування соціально-політичної кон'юнктури і високого ступеня її рухливості та залежності від часу, що визначає бюджетно-податкову невизначеність і нестабільність.

Визначені основні положення формування довгострокової національної фінансової стратегії (НФС), схарактеризовані головні її риси: 1) НФС є найголовнішим інструментом реалізації національних інтересів; 2) НФС має відповідати критеріям соціальної ефективності; 3) НФС розв'язує завдання формування сукупного фінансового потенціалу економіки; 4) НФС має гармонізувати процеси ввезення і вивезення капіталу; 5) необхідно повною мірою використовувати інструменти ринкової економіки; 6) важливою є роль кредитно-грошової політики; 7) необхідно виробити Концепцію довгострокового соціально-економічного розвитку України.

2. Гнучке стратегічне планування як основний етап бюджетного процесу і основа керування економікою неможливе без ефективного прогнозування. Серед методів прогнозування виділяється метод сценаріїв, який об'єднує якісний і кількісний підходи.

Перший етап керування фінансами - планування - можна умовно розбити на два тісно зв'язаних між собою підетапи - прогнозування і складання плану. Для прогнозування на державному рівні пріоритетне значення має метод сценаріїв, а для складання планів - індикативний метод. Для специфічних об'єкту і суб'єкту керування важливим є виділення головних чинників, що здійснюють визначальний вплив на швидкість руху інформації та грошових потоків при керуванні бюджетом.

3. Особлива увага повинна бути приділена створенню СППР в умовах невизначеності. Наведена класифікація невизначеностей дає змогу розмежувати їх залежно від зв'язку з недостатністю знань з певної проблеми, неможливістю точного врахування реакції на рішення і неточним розумінням своїх цілей ОПР. Прийняття рішень у слабкоструктурованих і неструктурованих проблемах із подібними невизначеностями принципово не можна звести до задачі із точно поставленими цілями. Самі ОПР часто генерують неефективні й суперечливі рішення без аналітичної та комп'ютерної підтримки, звідки випливає актуальність останньої.

Наведено основні функції СППР, тенденції їх розвитку як інтелектуальних систем (ІС), що мають базу знань, навчаються на знаннях і обробляють знання. Найпоширенішим класом ІС є експертні системи (ЕС). Рівень “інтелектуальності” сучасних ЕС є низьким, а методи їх проектування потребують удосконалення. Зусилля повинні бути спрямованими на розроблення нової методології формалізації та розв'язування складних завдань керування фінансами на макрорівні, де основна складність прийняття рішень пов'язана із використанням неформалізованих знань в умовах невизначеності.

4. Аналіз загальної характеристики структурованих, слабкоструктурованих і неструктурованих завдань прийняття рішень підтвердив важливість і дав змогу сформульовати математичну постановку завдання прийняття рішень у термінах теорії множин і принципу оптимальності функції вибору як послідовності розв'язування класичних задач вибору, оцінювання та оптимізації. Особливу увагу слід приділяти задачі формування оцінки якості рішення, котре значною мірою зумовлює кінцевий результат. Для розв'язування даної задачі доцільно використати моделі й методи інженерії знань, а також аналітико-евристичний підхід.

Доцільно виділяти такі орієнтовані на знання етапи вибору рішень: розробка універсальних методів формування функцій корисності часткових критеріїв, обґрунтування евристичних міркувань, які дають змогу визначити аксіоматику вибору і формування універсальної функції вибору оптимальних рішень, власне вибір рішень. Сформульовано головний принцип прийняття рішень: для виведення потрібних висновків із засилань необхідні знання для реалізації функції вибору.

Порівняння дескриптивних, прескриптивних й нормативних моделей розв'язування багатокритеріальних проблем визначило аргументи на користь нормативної теорії вибору, у межах якої виділено неконструктивний і конструктивний підходи. У рамках останнього підходу різні методи прийняття рішень при багатьох критеріях відрізняються способом переходу до єдиної оцінки корисності альтернатив. Це п'ять груп таких методів: аксіоматичні, прямі, методи компенсації, порогів незрівнянності та людино-машинні.

5. Серед систем штучного інтелекту (ШІ) слід виокремити системи, орієнтовані на знання (СОЗ), серед яких найперспективнішими можна вважати такі напрямки розвитку СОЗ: інтеграція СОЗ із традиційними пакетами програм різного напрямку і створення гібридних СОЗ на базі ПК; створення СОЗ реального часу; побудова розподілених СОЗ; розробка динамічних СОЗ.

6. Завдання аналізу і прогнозу функціонування й розвитку СППР при керуванні державними фінансами може бути віднесене до класу завдань аналізу і прогнозу розвитку складних систем, які функціонують в умовах невизначеності. У дисертації розроблено технологію створення такої СППР, яка містить три послідовні процедури: розроблення моделі, аналіз моделі, пошук варіантів рішень (параметричний синтез системи, синтез керування), основним результатом яких є кількісні оцінки варіантів структур аналізованої системи, раціональних значень параметрів системи у цілому й окремих її підсистем і формування рекомендацій щодо значень характеристик системи, що забезпечують її функціонування із необхідною ефективністю.

Запропоновано алгоритм функціонування СППР у процесі керування дер-жавними фінансами, обговорено його переваги й недоліки. Визначено склад програмного забезпечення СППР, наведено приклади розроблених програмних пакетів. Розкрито сутність інтерактивного процесу аналітичного моделювання у складі СППР, яке передбачає наявність чотирьох базових типів дій: аналіз “що-якщо”; аналіз чутливості; аналіз “мета-пошук”; оптимізаційний аналіз.

7. Важливим видом інформаційних систем є штучні нейронні мережі (ШНМ), головні властивості яких: адаптивне навчання, самоорганізація, узагальнення, обчислення у реальному часі, стійкість до збоїв. Основні типи застосувань ШНМ: апроксимація функцій, асоціативна пам'ять, стиснення даних, розпізнавання й класифікація, оптимізаційні задачі, керування складними процесами, прогнозування (екстраполяція).

Важливі перспективи застосування штучного інтелекту (ШІ) у бізнесі мають системи нечіткої логіки, а також генетичні алгоритми (ГА) для розв'язування ситуацій, коли із можливих тисяч рішень треба визначити оптимальне. Порядок реалізації ГА полягає у послідовному кодуванні змінних, що оптимізуються, та призначенні відповідної функції пристосованості. Зв'язок між ГА і ШНМ показує перспективність конструювання ШНМ за допомогою ГА, прямого пошуку оптимальної синаптичної ваги (вагових коефіцієнтів) мереж невеликої розмірності, визначення оптимальної структури ШНМ для розв'язання конкретної задачі. Експертні системи (ЕС) слід розглядати як комп'ютерні системи, що реалізують функції, аналогічні інтелектуальним процесам людини.

8. Концепція організації інформації в СППР, зберігання й аналізу корпоративних даних, необхідних для оперативного аналізу і підтримки прийняття рішень повинна базуватися на відповідній методиці. Запропонована у роботі методика організації індексної бази даних, сформованої як результат стандартних методів текстового аналізу й індексації документів за частотою появи термінів і оригінального методу отримання індексних термінів предметної галузі шляхом системного моделювання, істотно спрощує доступ до потрібної інформації, дозволяючи користувачеві системи ухвалювати своєчасні й обґрунтовані рішення.

9. Аналіз ролі й значення економіко-математичних моделей і кількісних методів підтримки прийняття рішень визначив пов'язані між собою типові класи відповідних математичних методів, труднощі, що виникають при побудові математичних моделей, та надав можливість сформулювати проблему подання суджень у вигляді числових значень у певній шкалі та побудови шкали важливості об'єктів за допомогою рангів важливості. На цій основі виведені математичні рівняння для знаходження реальних значень важливості множини об'єктів за допомогою матриці попарних порівнянь, отриманих експертним шляхом, та обговорено питання точності математичних моделей, які використовуються для підтримки рішень. У роботі наголошено, що в економічних дослідженнях відсутня струнка система обґрунтованих математичних моделей, практично не розроблені принципи перевірки адекватності моделей і методів.

10. Типовими елементами ситуацій прийняття рішень визначено множини ендогенних і екзогенних змінних і параметрів, модель, цільова функція, обчислювальні методи. Функції математичних моделей і кількісних методів стосовно процесу прийняття рішень полягають у тому, щоб допомогти ОПР виразити у кількісному вигляді наявну невизначеність і використати свою інтуїцію при оцінці ситуації у досить складних задачах прийняття рішень.

Урахування досвіду дає змогу підвищити ефективність поточних рішень і вивільнити ОПР від визначення ваги часткових критеріїв, за якими оцінюються альтернативи. Для цього запропоновано метод визначення прогнозованих значень відносної ефективності множини альтернатив, який забезпечує прийнятну для практики точність результатів при невеликій кількості прецедентів, що характеризують попередній досвід ОПР.

11. Принципи побудови інтегрованої СППР і спосіб інтерпретації фактів, які використовуються при імітаційному моделюванні поведінки складної економічної системи повинні ґрунтуватися на технології експертних систем і механізмах логічного висновку із нечіткою логікою. Алгоритм логічного висновку в СППР розроблено на основі альтернативного підходу до побудови відповідного механізму, що використовує метод лінійного програмування загального вигляду, який забезпечує більшу гнучкість процесам інтерпретації завдяки введенню елементів розмитої логіки. Ядром механізму логічного виведення є цільова функція, яка забезпечує вироблення рекомендацій із корекцією оцінок достеменності здійснення подій.

12. Спроможність ОПР приймати своєчасні й адекватні рішення виникає у синтезі раціонального та інтуїтивного. Використання ж інтуїтивних засад у сучасних СППР можливе у рамках когнітивного або прецедентного підходів. Методологія когнітивного моделювання ґрунтується на моделюванні суб'єктивних уявлень експертів про ситуацію і містить методологію структуризації ситуації, модель подання знань експерта у вигляді знакового орграфа (когнітивної карти), методи аналізу ситуації. У роботі запропоновано алгоритм побудови когнітивної графової моделі. У когнітивній моделі кожний зв'язок між чинниками когнітивної карти розкривається до відповідного рівняння, яке може містити як кількісні, так і якісні змінні, причому якісній змінній ставиться у відповідність сукупність лінгвістичних змінних, які відображають різні її стани у вигляді еквіваленту на шкалі [0, 1]. Характер зв'язків між чинниками докладніше розкривається у міру накопичення знань щодо процесів, які відбуваються у ситуації, що досліджується. Задача вироблення рішення у поточній ситуації полягає у тому, щоб забезпечити бажану зміну цільових чинників, тобто досягти мети керування.

Будь-який прогноз поведінки слабкоформалізованої системи - це певний сценарій, що визначається передумовами, на які спирається ОПР. Сценарій розглядається як сукупність тенденцій, що характеризують ситуацію на даний момент, бажані цілі розвитку, комплекс заходів, які впливають на розвиток ситуації, і системи параметрів (чинників), котрі ілюструють поведінку процесів. Основними етапами сценарного аналізу є визначення цілей формування сценаріїв, формування, визначення характеристик, аналіз, оптимізація сценарію, перетворення вибраного сценарію у програми і плани.

Основними етапами моделювання є: визначення початкових умов і тенденцій, які характеризують розвиток ситуації на даному етапі; завдання цільових бажаних напрямків (збільшення, зменшення) і сили (слабко, сильно) зміни тенденцій процесів у ситуації; вибір комплексу заходів, визначення їх можливої та бажаної сили й спрямованості впливу на ситуацію; вибір комплексу можливих впливів на ситуацію, силу й спрямованість яких необхідно визначити; вибір індикаторів, що характеризують розвиток ситуації.

13. Аналіз показує, що враховуючи принципову можливість виділення чинників, які впливають на фінансові процеси, а також можливість прийняття рішень, для інформаційної підтримки прийняття рішень з керування бюджетом може бути застосований метод когнітивного моделювання з використанням сценаріїв.

14. Дослідження підходу до створення СППР на основі прецедентних систем, або методу CBR (Case-Based Reasoning) - методу міркувань на основі прецедентів, які містять проблемну ситуацію та її розв'язок, показало, що процес функціонування прецедентних СППР слід подавати у вигляді CBR-циклу, який має чотири основні фази: вибір зі сховища найпридатніших прецедентів на підставі певного відношення подібності; використання обраних прецедентів для розв'язування поставленої задачі; перегляд і корекція у вибраних прецедентах тих рішень, що приймалися раніше; зберігання у сховищі прийнятого рішення і ситуації, що склалася, як нового прецеденту або зміна обраного прецеденту. Для СППР прецедентного типу розроблені: спосіб подання знань про ситуацію та можливі рішення; методи вибору прецедентів, верифікації та адаптації рішення, машинного індуктивного навчання.

15. Використання в СППР з керування фінансами якісної інформації, що завдається лінгвістичними змінними, зумовлює необхідність використання комбінованої методики, коли на початковому етапі використовується теорія нечітких множин (завдання вихідних даних), а на завершальному - наближені обчислення (вибір множини прецедентів і формування правил розв'язку). Для переборення труднощів при розв'язуванні завдань оперативного керування бюджетом запропоновано створити гібридну (сценарно-прецедентну) СППР на основі когнітивного підходу (ситуаційне і сценарне моделювання) і прецедентної системи. У роботі побудована формальна модель гібридної СППР. Для практичної реалізації такої СППР розроблені методи і алгоритми формування бази прецедентів, вибору рішень, адаптації рішень у разі невисокої оцінки подібності ситуацій, метод оцінки якості вибору і прийняття рішень. Алгоритм формування бази прецедентів містить чотири фази: обчислення ваги ознак для визначення рівня значущості прецеденту у базі, яка розглядається; кластеризацію прецедентів за виявленими ознаками; одержання адаптаційних правил для кожної ознаки з використанням наближеного і(або) нечіткого дерев рішень; вибір потрібної множини прецедентів на підставі відношення -покриття і -досяжності. У CBR-системі сценарно-прецедентного типу, побудованій на основі запропонованого підходу до формування бази прецедентів, часові витрати на пошук рішення суттєво зменшуються, через що швидкодія системи збільшується.

16. Ефективність і корисність прецеденту оцінюється шляхом перевірки результатів прийнятого на підставі цього прецеденту рішення, що дає змогу класифікувати прецеденти на ті, які привели до позитивних або негативних наслідків. При оцінці поточної ситуації розглядаються лише прецеденти, використання яких виявилося успішним раніше, під час прийняття рішення в аналогічних ситуаціях. Прецеденти, що мають негативні результати, можуть використовуватися для індуктивного навчання. Результат індуктивного виведення є правилом, яке може бути додане до бази знань про предметну галузь для подальшого уточнення рішень. Показано, що визначальну роль при розв'язуванні завдань навчання на основі спостережень відіграють механізми індукції спільно з методами висунення гіпотез. З метою забезпечення високої ефективності функціонування СППР гібридного типу для оцінки ефективності використовується поняття компетентності бази прецедентів, тобто спроможності надати прецеденти, придатні для прийняття рішення на певній множині вхідних ситуацій (покриття). На цій основі запропонована алгоритмічна структура реалізації й оновлення моделі компетентності.

17. Особливості побудови і функціонування СППР з керування бюджетом пов'язані з реалізацією таких підсистем: накопичення, статистичної й аналітичної обробки, візуалізації інформації; комплексного аналізу джерел утворення і напрямків використання фінансових ресурсів; аналізу впливу структури економіки на бюджетний процес; факторного аналізу дохідних і витратних статей бюджету; прогнозу обсягу і динаміки податкових надходжень. Поставлені для підсистем завдання у сукупності становлять завдання керування бюджетом, способом розв'язання якого є використання програмно-цільового підходу (ПЦП). Для практичної реалізації ПЦП до складу СППР введено індикатори, які оцінюють у числовій формі якісні характеристики стану бюджету, та спеціальні механізми прийняття рішень з керування бюджетом - регулятори. Вони не повинні залежати один від іншого. Індикатори ґрунтуються на показниках, які відбивають рівень соціального розвитку, економічний потенціал і економічну активність.

Процес керування бюджетом може бути заснований на моніторингу факторних показників, їх аналізі (діагностуванні) з урахуванням впливу на комплексний цільовий показник (індикатор), прогнозі можливих змін регуляторів і стану бюджету, оцінці альтернативних варіантів і сценаріїв рішень, побудові планів дій з керування бюджетом та їх подальшій корекції.

18. У рамках запропонованої СППР знаходження регуляторів впливу покладається на сценарно-прецедентну систему, тобто регулятор у вигляді плану дій повинен підбиратися за аналогічними операціями, що спостерігалися раніше. Подано алгоритм оперативного керування бюджетом. Як головний індикатор використано показник покриття доходами необхідних видатків. Іншим індикатором ефективності виконання бюджету є значення дефіциту бюджету, який розраховується як відношення абсолютного дефіциту (профіциту) бюджету до загальної суми видатків бюджету. Показники структури видатків розраховуються як частки статті (або групи статей) видатків у загальній сумі видатків бюджету. Запропоновано алгоритм оперативного керування витратною частиною бюджету.

Доцільно, щоб інтелектуальна СППР з оперативного керування виконанням бюджету складалася з багатовимірної СУБД, сховища прецедентів, підсистем моніторингу, розпізнавання ситуацій, побудови прецедентів, виведення на основі прецедентів, формування альтернатив, діагностики стану бюджету, інтерфейсу користувача і багатовимірної візуалізації даних. Особливістю даної СППР є можливість аналізу результатів багатокрокових дій, пов'язаних із керуванням бюджетом. Процес функціонування СППР містить такі етапи: отримання (вибір) із бази знань аналогічного прецеденту або множини прецедентів; використання отриманої інформації для розв'язання поставленої задачі; перегляд і корекція запропонованого рішення; збереження у базі знань частини змінних, а також нових прецедентів, які можуть бути корисними у подальшому при розв'язанні аналогічних задач.

19. Принципи адаптації управлінських рішень в СППР на основі сценарно-прецедентного підходу за допомогою спеціально визначених операторів модифікації плану охоплюють: збільшення плану на певний крок; підсилення причинно-наслідкового зв'язку і додання захисного зв'язку; додавання до списку обмежень плану обов'язкових обмежень. Стратегія адаптації плану вибирається з урахуванням оцінки ефективності й корисності. Можливість невдалого вибору рішення для досягнення мети залежить від наявної можливості того, що вибір рішення зазнає невдачі, та від ступеня невдачі, який впливає на успішність досягнення мети. Через це розроблено метод оцінки можливості виконання плану. Особливої уваги повинна приділятися розробці методів зниження впливу чинників суб'єктивності й невизначеності у СППР. Визначено класи невизначеностей та чинники, від яких залежить ступінь невизначеності.

Як доведено в роботі, існують три групи проблем, які негативно впливають на процес функціонування СППР: багатокритеріальність функції переваги ОПР і складність ранжирування часткових критеріїв; комплексність і багатокроковість рішень, що приймаються, які зумовлюють складність прогнозування можливих наслідків; проблеми сприйняття СППР керівництвом. Практична реалізація запропонованих підходів при створенні СППР з керування бюджетом дає змогу підвищити ефективність і якість оперативного керування виконанням бюджету за рахунок прискорення забезпечення ОПР необхідною для прийняття рішень інформа-цією і зниження впливу суб'єктивних чинників при використанні експертних оцінок.

20. Висновки та рекомендації дисертаційного дослідження використані Міністерством фінансів України при виконанні розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.11.2003 р. № 729-р “Про основні напрямки та організацію наукових досліджень з питань, пов'язаних із забезпеченням проведення державної фінансової політики та удосконаленням бюджетного процесу в 2005-2007 роках” (тема “Удосконалення використання програмно-цільового методу в процесі управління видатковою частиною бюджету. Методологія формування державного бюджету в частині інвестицій. Підготовка проекту Закону України про державне програмно-цільове планування”, № ДР 0103U002375) та Комплексного тематичного плану НДР Міністерства фінансів України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23 лютого 2004 р. № 170 (комплексна тема “Модернізація системи управління державними фінансами”, № ДР 0103U007348). Вони також використовуються у навчальному процесі низки вищих навчальних закладів України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Любіч О.О. Теоретичні основи прийняття фінансових рішень на макрорівні: Наукове видання. - К.: НДФІ, 2004. - 348 с.

Любіч О.О., Гаца О.О. Екологія та культура. - К.: Українське національне від-ділення Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності, 2004. - 80 с.

Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т/ / Т. 4: Програмно-цільовий метод у бюджетному процесі: Монографія / М.Я.Азаров, Ф.О.Ярошенко, О.І.Амоша та ін. - К.: НДФІ при Міністерстві фінансів України, 2004. - 384 с. / Любіч О.О. Еволюція програмно-цільового методу як інструменту державного регулювання економіки (підрозділ 1.2). - С. 29 - 40.

Державна фінансова політика та прогнозування доходів бюджету / М.Я.Азаров, Ф.О.Ярошенко, Т.І.Єфименко та ін. - К.: НДФІ, 2004. - 712 с. / Любіч О.О. Досвід прогнозування податкових надходжень у Росії (підрозділ 3.3). - С. 350 - 361; Любіч О.О. Макроекономічна імітаційна модель ПДВ (підрозділ 5.2). - С. 494 - 541.

Система моніторингу наукових досліджень у сфері економіки та фінансів України. Наукове видання. / О.О.Любіч, М.С.Вертузаєв, О.Я.Навольнєв, Ю.Г.Желябовський, О.М.Юрченко, В.І.Шандиба, В.О.Сингаївський, О.С.Камінська. - К.: НДФІ, 2004. - 112 c.

Любіч О.О., Мова В.В. Концептуальні основи формування фінансової стратегії ор-ганізації // Збірник наукових праць НДФІ: вип.3 (22). - К.: НДФІ, 2003. - С.145 - 152.

Любіч О.О. Стратегія управління екологічними процесами в сучасних умовах // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць: вип. 7-8 (26-27). - К.: НДЕІ, 2003. - С. 161 - 165.

Любіч О.О. Методологія формування стратегії управління державними фінансами // Проблеми інформатизації та управління. Зб. наук. праць: вип. 9. - К.: НАУ, 2004. - С. 165 - 170.

Мова В.В., Любіч О.О. Інституційна роль складових системи фінансових наук // Проблеми системного підходу в економіці. Зб. наук. праць: вип. 5. - К.: НАУ, 2003. - С. 22 - 24.

Любіч О.О. Моделювання фінансової стратегії визначення пріоритетних напрямків НДР міністерства // Збірник наукових праць НДФІ. - 2004. - № 3-4. - С.

Любіч О.О., Пономаренко Ю.Л. Інформаційні технології підтримки прийняття рішень // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць. Вип.12(31). - К.: НДЕІ, 2003. - С. 22 - 31.

Любіч О.О. Організація інформації в системах підтримки прийняття рішень // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем. Зб. наук. праць. Вип. 8. - К.: Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН і МОН України, 2004. - С. 46 - 52.

Любіч О.О. Системи підтримки прийняття фінансових рішень // Проблеми транспорту. Зб. наук. праць. Вип.1. - К.: НТУ, 2004. - С. 39 - 46.

Любіч О.О. Штучні інтелектуальні системі, засновані на знаннях // Проблеми інформатизації та управління. Зб. наук. праць. Вип.10. - К.: НАУ, 2004. - С. 136 - 139.

Любіч О.О. Один з підходів до формування алгоритму системи підтримки прийняття рішень в системі управління державними фінансами // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць. Вип. 8(39). - К.: НДЕІ, 2004. - С. 3 - 9.

Желябовський Ю.Ю., Любіч О.О. Методичні питання створення сховищ даних для моделювання процесів формування фінансової стратегії на макрорівні // Моделювання та інформатизація соціально-економічного розвитку України. Зб. наук. праць. Вип. 3. - К.: Держ. НДІ інформатизації та моделювання економіки, 2003. - С. 50 - 56.

Любіч О.О. Питання формування систем збереження фінансових даних // Проблеми системного підходу в економіці. Зб. наук. праць. Вип. 5. - К.: НАУ, 2003. - С. 218 - 221.

Любіч О.О. Алгоритмізація прийняття рішень управління державними фінансами // Проблеми системного підходу в економіці. Зб. наук. праць. Вип. 00. - К.: НАУ, 2004. - С. 00 - 00.

Любіч О., Плескач В., Рогушина Ю. Інформаційна підтримка управління державними фінансами засобами штучного інтелекту // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - № 3. - 2004. - С. 90 - 95.

Любіч О.О., Плескач В.Л. Застосування сучасних інформаційних технологій при прийнятті рішень на фінансовому ринку України // Економіка промисловості. - 2004. - № 2(24). - С. 99 -107.

Любіч О.О., Плескач В.Л. Розробка організаційної онтології домену управління державними фінансами // Економіка промисловості. - 2004. - № 3 (25). С. 152 - 157.

Любіч О.О, Плескач В.Л. Застосування нових інформаційних технологій для створення електронного уряду в Україні // Журнал європейської економіки. - 2004. - № 3. - С. 350 - 362.

Любіч О.О. Технології штучного інтелекту в управлінні фінансами // Зб. наук. праць НДФІ. Вип.4(23). - К.: НДФІ, 2003. - С. 63 - 72.

Любіч О.О. Застосування і накопичення прецедентів при прийнятті рішень. Зб. наук. праць НДФІ: вип.1-2 (24-25). - К.: НДФІ, 2004. - С. 123 -130.

Любіч О.О., Плескач В.Л., Рогушина Ю.В. О выборе критерия оценки интеллектуальности информационных систем // Управляющие системы и машины. - 2004. - № 6. - С. 83 - 94.

Любіч О.О. Технологія формалізації слабкоструктурованих процесів керування бюджетним процесом // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць. Вип. 11(42), 2004. - С. 106 - 111.

Любіч О.О. Застосування математичних моделей і кількісних методів у прийнятті управлінських рішень // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць: вип.6 (37). - К.: НДЕІ Мінекономіки України, 2004. - С. 16 - 20.

Любіч О.О. Підтримка прийняття рішень на основі сценарного аналізу в задачах державного та корпоративного управління // Формування ринкових відносин в Україні. Зб. наук. праць. Вип. 9(40). - К.: НДЕІ Мінекономіки, 2004. - С. 84 - 88.

Любіч О.О. Зниження впливу суб'єктивності й невизначеності у системах підтримки прийняття фінансових рішень // Науково-технічна інформація. - 2004. - № 3. - С.35 - 39.

Любіч О.О. Управління інвестиційними фінансами в умовах переходу на інноваційний шлях розвитку // Проблеми науки. - 2004. - № 11. - С. 16-21.

АННОТАЦИЯ

Любич А.А. Моделирование процессов принятия финансовых решений на макроуровне. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.03.02 - экономико-математическое моделирование. - Национальный авиационный университет, Киев, 2004.

В диссертационной работе получены теоретические, методологические и научно-практические результаты в области моделирования процессов принятия решений, которые в совокупности решают важную научно-прикладную проблему создания концептуальных научно-методических основ и методических положений, моделирования, создания и использования систем поддержки принятия финансовых решений на макроуровне в ситуациях неопределенности, обусловленных реальным состоянием формирования рыночной системы экономических отношений в Украине. На основе применения системного подхода, идей и методов экономико-математического моделирования, современных информационных технологий созданы аналитические, алгоритмические и программные средства, использование которых позволило существенно повысить действенность и улучшить экономические показатели управления бюджетным процессом.

Среди процессов принятия финансовых решений на макроуровне видное место занимает управление бюджетным процессом, т.е. урегулированной нормами бюджетного права деятельности представительных и исполнительных органов государственной власти и местного самоуправления по составлению проекта бюджета, рассмотрения и утверждения, исполнения и мониторинга. Показано, что управление бюджетным процессом должно рассматриваться под углом зрения общей теории управления социально-экономическими процессами. Усилия разработчиков в области экономико-математического моделирования, экономической кибернетики должны направляться на разработку новой методологии формализации и решения сложных задач управления финансами на макроуровне, где основная трудность принятия решений связана с использованием неформализованных знаний в условиях неопределенности.

Первый этап управления финансами - планирование, обычно разбивается на два тесно связанных между собой подэтапа - прогнозирования и составления плана. Доказано, что для прогнозирования на государственном уровне приоритетное значение имеет метод сценариев, а для составления планов - индикативный метод. Объектом управления в диссертации являются отношения по поводу формирования и расходования денег, необходимых для обеспечения выполнения задач и функций государства. Субъектом управления выступают соответствующие финансовые органы.

Показано, что принятие решений в слабоструктурированных и неструктурированных проблемах с неопределенностями разного рода принципиально нельзя свести к решению классической оптимизационной задачи с точно поставленными целями. Без дополнительной компьютерной и аналитической поддержки ЛПР генерируют неэффективные и противоречивые решения, откуда вытекает актуальность компьютерной поддержки принятия решений, создания СППР, ориентированных на знания.

Предложенная в диссертации технология создания такой СППР содержит процедуры разработки модели, анализ модели, поиск вариантов решения. Информационные технологии существенно усиливают возможности СППР на всех уровнях финансового менеджмента. Интерактивный процесс аналитического моделирования в составе СППР предполагает наличие четырех базовых типов анализа: “что-если”, чувствительности, “цель-поиск”, оптимизационный анализ. В процессах аналитического моделирования широко используются технологии искусственного интеллекта: искусственные нейронные сети, генетические алгоритмы, виртуальная реальность, нечеткая логика, экспертные системы. Единственным “источником истины”, который обеспечивает ЛПР достоверной информацией, необходимой для оперативного анализа и поддержки принятия решений, являются хранилища данных и знаний, ориентированные на операционную и аналитическую обработку данных.

Повысить эффективность текущих решений и освободить ЛПР от определения веса частичных критериев, по которым оцениваются альтернативы, дает возможность разработанный в диссертации метод учета имеющегося опыта, использования прецедентов. Возможность ЛПР принимать своевременные и адекватные решения возникает в синтезе рационального и интуитивного. Использование же интуитивных начал в современных СППР возможно в рамках когнитивного или прецедентного подходов. Доказано, что перспективным является использование сценарного подхода применительно к когнитивному моделированию. Неизбежное использование в СППР по управлению финансами качественной информации, которая задается лингвистическими переменными, обусловливает необходимость использования предложенной в диссертации комбинированной методики, которая основана на теории нечетких множеств и приближенных вычислениях.

Показано, что при решении задач оперативного управления бюджетом целесообразно использовать предложенные в диссертации гибридные (сценарно-прецедентные) СППР на основе когнитивного подхода. Такая интеллектуальная СППР должна состоять из многомерной СУБД, хранилища прецедентов, подсистем мониторинга, распознавания ситуаций, построения прецедентов, вывода на основе прецедентов, формирования альтернатив, диагностики состояния бюджета, интерфейса и визуализации данных. Практическая реализация такой СППР дает возможность повысить эффективность и качество оперативного управления исполнением бюджета за счет ускорения обеспечения ЛПР необходимой для принятия решений информацией и снижения влияния субъективных факторов при использовании экспертных оценок.

Теоретические результаты работы приняты для использования Министерством финансов Украины при проведении государственной финансовой политики, разработке теоретических основ управления государственными финансами, модернизации системы управления государственными финансами и усовершенствовании бюджетного процесса в 2005-2007 годах.

Ключевые слова: моделирование, экспертная система, информационная технология, экономико-математические методы, система поддержки принятия решений, управление финансами, макроуровень, бюджетный процесс, сценарный подход, прецедент.

АНОТАЦІЯ

Любіч О.О. Моделювання процесів прийняття фінансових рішень на макрорівні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.02 - економіко-математичне моделювання. - Національний авіаційний університет, Київ, 2004.

У дисертації розроблені концептуальні науково-методологічні основи і методичні положення моделювання, створення та використання систем підтримки прийняття фінансових рішень на макрорівні в ситуаціях невизначеності, обумовлених реальним станом формування ринкової системи економічних відносин в Україні. На основі новітніх інформаційних технологій і методів економіко-математичного моделювання проаналізовано основні напрями розвитку фінансової політики й тенденції економічного зростання. Розкриті особливості прийняття рішень в управлінні державними фінансами. Рекомендовано застосуванню сценарно-прецедентного підходу при прийнятті рішень з оперативного керування бюджетом.

Ключові слова: моделювання, експертна система, інформаційна технологія, економіко-математичні методи, система підтримки прийняття рішень, керування фінансами, макрорівень, бюджетний процес, сценарний підхід, прецедент.

SUMMARY

Lyubich A.A. Modeling of financial decision support processes on macro-level. - Manuscript.

The dissertation on a Doctor degree in Economic Sciences on a specialty 08.03.02 - economical and mathematical modeling. - National aviation university, Kiev, 2004.

In the dissertation there are developed conceptual scientific-methodological foundations and methodical statements for modeling, designing and utilizing of the Decision Support System in Finance (DSSF) at a macro-level of the economy under conditions of uncertainty due to the real state of the forming of marketing system of economical relationship in Ukraine. The main directions of financial policy development and tendency of economy growth are analyzed on the basis of modern information technology and economic-mathematical modeling. Particular features of decision making process in the government finance management are expounded. It recommends application of case-based scenario approach for making decision in the budget operative management.

Keywords: modeling, expert system, information technology, economical and mathematical methods, decision support system (DSS), finance control, macro-level, budgeting process, scenario approach, case.

Размещено на Allbest.ru