Системне моделювання механізму бюджетного регулювання

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук

Спеціальність 08.03.02 - економіко-математичне моделювання

СИСТЕМНЕ МОДЕЛЮВАННЯ МЕХАНІЗМУ БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Виконала Лук'яненко Ірина Григорівна

КИЇВ - 2005

АНОТАЦІЯ

Лук'яненко І.Г. Системне моделювання механізму бюджетного регулювання. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.03.02. - Економіко-математичне моделювання. - Київський національний економічний університет, Київ, 2005

Запропоновано концептуальні положення системного моделювання механізму бюджетного регулювання на основі структурно-функціональних взаємозв'язків між бюджетами різних ієрархічних рівнів, що дозволяє формалізувати адаптивні механізми міжбюджетної взаємодії з метою сприйняття економічного розвитку країни та її адміністративно-територіальних одиниць. Розроблено концепцію побудови базової квазістатичної макроеконометричної моделі та її динамічного аналога для аналізу взаємодії основних секторів економіки в контексті бюджетного регулювання, особливістю яких є модульна структура з синтезним та декомпозіційним ефектами. Запропоновано оригінальний підхід до оцінювання динамічного ефекту фіскальних шоків для української економіки, що дало змогу проаналізувати можливі варіанти бюджетного регулювання при їх виникненні. Розроблено оригінальні економетричні моделі складових державного та зведеного бюджетів України, які враховують різні підходи при моделюванні, зокрема механізми корегування помилки, часткові пристосування, адаптивні та раціональні очікування, довгострокову пам'ять часових рядів тощо.

Досліджено особливості системного моделювання механізму бюджетного регулювання на рівні регіонів, побудовано систему економетричних моделей лонгітюдних даних основних статей надходжень та видатків місцевих бюджетів, які дозволяють враховувати неоднорідність та особливості інфраструктури окремих регіонів. Запропоновано новий підхід до розподілу трансфертів між регіонами України. Розроблено економіко-математичні моделі оцінки впливу захисту прав власності та непродуктивної економічної діяльності на економічний потенціал регіонів, на основі яких аналітично та емпірично підтверджено суттєву щільність зв'язку між рівнем захисту прав власності та економічним зростанням регіонів та обґрунтовано важливість правових факторів для фінансового вирівнювання регіонів та ефективності бюджетного регулювання на регіональному рівні.

бюджет макромодель економічний валовий

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах трансформування та глобалізації світової економіки актуальною стає проблема поглиблення транспарентності української фінансової системи та посилення ролі ринкових механізмів у фінансовій політиці держави. Досягнення вказаної мети потребує у першу чергу кардинального реформування діючої бюджетної системи, а саме перегляду співвідношення між різними ланками бюджетів, зміни їхнього обсягу та структури, орієнтації на створення сприятливих умов для внутрішньої та зовнішньої конкуренції. Відповідно зростають вимоги до підвищення ефективності бюджетного регулювання, ключовою проблемою якого є забезпечення узгодженого функціонування всіх рівнів та складових бюджетної системи з метою сприяння економічному розвитку країни та її адміністративно-територіальних одиниць. У свою чергу, проведення бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічному рівнях визначається умовами та результатами економічної діяльності, вимогами раціонального розміщення виробничих сил та економічним розвитком регіонів. Це надає механізму бюджетного регулювання системних властивостей, спрямованих на забезпечення адекватності регулятивних заходів внутрішнім та зовнішнім змінам економічного середовища, та вимагає застосування адекватного економіко-математичного апарату для його моделювання.

Необхідність підвищення ефективності державних рішень в умовах ускладнення взаємозв'язків та структури бюджетної системи потребує модернізації методів моделювання складових бюджету, запропонованих в працях зазначених вчених та інших фахівців, що робить актуальною розробку принципово нових підходів до дослідження механізму бюджетного регулювання з використанням системного аналізу.

Дійсно, на макрорівні бюджетна система є складовою частиною економічної системи, тому логічним є її регулювання з урахуванням системи взаємозв'язків основних економічних секторів, що приводить до побудови макроеконометричної моделі, в яку бюджетна система входить одним із складових блоків. Слід зазначити, що класичні макроекономічні моделі за своєю природою є статичними, не зважаючи на можливість введення в них елементів динаміки через адаптивні та раціональні очікування, а також лагові змінні. Принципово новим підходом є розробка динамічних макромоделей, які дозволяють одночасно досліджувати ефекти економічних рішень як у довгостроковій, так і у короткостроковій перспективі. Розробка концепції таких моделей є суттєвим кроком в системному моделюванні механізму бюджетного регулювання на макрорівні. Досі є не дослідженою проблема дії неочікуваних змін (шоків) на стан бюджетної системи, а також на стан економіки загалом. Розробка динамічних моделей аналізу впливу фіскальних шоків є важливим елементом глибшого розуміння взаємодії основних бюджетних та макроекономічних показників, і відповідно - особливостей бюджетного регулювання у разі виникнення фіскальних шоків. Оскільки бюджетні процеси на макро- та мезорівнях пов'язані між собою, то важливим заключним етапом є моделювання регіонального механізму бюджетного регулювання та міжбюджетної взаємодії. Особливої уваги у цьому контексті набуває аналіз наслідків регіональної політики, спрямованих у першу чергу на фінансове вирівнювання регіонів та соціальний захист населення. Відповідно, важливим етапом є дослідження та моделювання процесів вирівнювання соціальних та фінансових показників регіонів. У першу чергу потрібно дати відповідь на принципове питання щодо об'єктивних причин нерівності соціально-економічного регіонального розвитку та оцінки впливу рівня захисту прав власності на розвиток регіонів.

Актуальність цих проблем зумовила напрям наукового дослідження, яке присвячено розробці принципово нових підходів до системного моделювання механізму бюджетного регулювання як у контексті цілісної макромоделі відкритої економіки на макрорівні, так і в контексті врахування особливостей регіональної політики на мезорівні із застосуванням адекватного економіко-математичного інструментарію. Це повинно створити методологічну основу для подальших наукових досліджень, що можуть розвиватись за багатьма напрямами, оскільки матимуть вагоме наукове підґрунтя.

Об'єктом дослідження є бюджетні процеси та механізм їх регулювання на макро-та мезоекономічних рівнях в умовах трансформаційної економіки.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні положення та інструментарій математичного моделювання механізму бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічних рівнях.

Методами дослідження є методи загальної теорії систем та системного аналізу, методи економічної теорії та економічного аналізу, методи багатокритеріального аналізу, теорії імовірностей та математичної статистики, економетричні методи, зокрема методи лонгітюдних даних, симультативних систем рівнянь, методи аналізу часових рядів тощо.

Інформаційною базою дослідження послужили нормативно-правові та законодавчі акти з питань реалізації державної фінансової політики в Україні, звіти Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, статистичні матеріали Держкомстату України.

Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розробка концепції системного моделювання бюджетних процесів на макро- та мезоекономічних рівнях для визначення впливу основних інструментів бюджетного регулювання на економічний розвиток країни та її адміністративно-територіальних одиниць.

Досягнення мети здійснюється за рахунок вирішення таких завдань:

- виявити сутність бюджету як державного регулятора економічного зростання на різних ієрархічних рівнях та визначити інструменти бюджетного впливу на соціально-економічний розвиток країни, а також проблеми їх формалізації;

- розкрити сутність моделювання бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічних рівнях та розробити концептуальні положення щодо розбудови підходів системного моделювання бюджетних процесів на різних ієрархічних рівнях;

- розробити методологічні основи побудови та практичного застосування базової квазістатичної макроеконометричної моделі України для системного аналізу взаємодії основних секторів економіки, в контексті бюджетного регулювання, а також підходи до декомпозиції загальної макромоделі без порушення цілісності взаємозв'язків;

- розробити концептуальні положення щодо динамічного аналогу базової макромоделі економіки України для одночасного моделювання як довгострокової рівноваги, так і короткострокової динаміки, а також моделювання адаптивних властивостей бюджетного регулювання на основі динамічних систем рівнянь;

- запропонувати інструментарій моделювання динамічних ефектів стосовно змін фіскальних показників в умовах невизначеного середовища та методи їх кількісного оцінювання, а також побудувати адекватні економіко-математичні моделі;

- визначити особливості моделювання доходної та видаткової частин бюджету України, розробити систему економетричних моделей доходів та видатків зведеного та державного бюджетів України на основі різних підходів;

- виявити особливості системного моделювання механізму регіонального бюджетного регулювання та формування місцевих бюджетів на сучасному етапі розвитку економіки України, а також особливості регіональної політики щодо стимулювання рівномірного розвитку регіонів та зміцнення їх економічного потенціалу;

- розробити систему економетричних моделей основних статей надходжень та видатків місцевих бюджетів з урахуванням особливостей регіонального розвитку;

- розробити економіко-математичні моделі оцінки збіжності (конвергенції) фінансових показників регіонів України, впливу захисту прав власності на економічне зростання регіонів України та ефективність бюджетного регулювання на регіональному рівні; запропонувати концептуальні положення щодо моделювання механізму розподілу міжбюджетних трансфертів між регіонами України;

Наукова новизна отриманих результатів. Проведені дослідження дозволили одержати результати, що мають істотну наукову новизну:

Вперше розроблено:

- концептуальну структурно-функціональну схему взаємозв'язків бюджетних процесів на макро- та мезоекономічних рівнях, що логічно об'єднує вхідні та вихідні інформаційні потоки результатів системного моделювання бюджетного регулювання на різних ієрархічних рівнях, міжбюджетних відносин та макроекономічної політики держави;

- концептуальні положення щодо побудови базової квазістатистичної макроеконометричної моделі України для системного аналізу взаємодії основних секторів економіки в контексті бюджетного регулювання, яка на відміну від існуючих має наступні особливості: оптимальна агрегація; врахування механізмів адаптації, зокрема часткового пристосування; виділення в окремий блок ринку праці; застосування теорії постійного доходу щодо природи функції приватного споживання; відмінність у наборі ендогенних та екзогенних змінних монетарного сектору; відмінність у множині основних податків та різній техніці моделювання бюджетного сектору тощо;

- концепцію динамічного аналога базової макроеконометричної моделі для моделювання адаптивних властивостей бюджетного регулювання на основі динамічних систем рівнянь, а також одночасного моделювання довгострокової рівноваги та короткострокової динаміки та концептуальні положення щодо економетричного моделювання динамічних ефектів від зміни фіскальних показників;

- методи та економетричні моделі формалізованого оцінювання фіскальних шоків на основі нерекурсивної ортогоналізації залишків системи з використанням апріорної інформації про зв'язки між змінними, що дозволяє виявити рівень об'єктивності економічної концепції, покладеної в основу економічного розвитку держави, та емпірично оцінити ефекти впливу бюджетного регулювання на основні макроекономічні показники при виникненні фіскальних шоків;

- систему економетричних моделей доходної та видаткової частин зведеного та державного бюджету України з урахуванням адаптивних механізмів, довгострокової пам'яті часових рядів та інших підходів, що дало змогу виробити рекомендації застосування різних типів моделей в залежності від мети бюджетного регулювання;

- систему економетричних моделей основних надходжень та видатків місцевих бюджетів України на основі методів лонгітюдних даних, що дозволило врахувати особливості регіонального розвитку, виявити та обґрунтувати основні фактори впливу на їх формування;

- економіко-математичні моделі оцінки збіжності (конвергенції) соціально-економічних показників регіонів України з обґрунтуванням специфікації, що базується на фундаментальних проблемах стаціонарної рівноваги та теорії економічного зростання. Розрахунки за моделями показали наявність умовної збіжності, при цьому виявлено, що міграція населення суттєво не впливає на її величину;

- економіко-математичну модель аналізу впливу захисту прав власності на економічне зростання регіонів України та відповідну економетричну модель, яка пов'язує темпи економічного зростання регіонів з рівнем захисту прав власності та іншими факторами. Оцінка економетричної моделі на реальних даних підтвердила гіпотезу про те, що для України як для держави з перехідною економікою зростання рівня захисту прав власності приводить до підвищення темпів економічного зростання та підвищення ефективності бюджетного регулювання на регіональному рівні.

Удосконалено:

Підходи до моделювання доходної та видаткової частин зведеного бюджету України за допомогою введення механізмів часткового пристосування та лагових змінних, що дозволяє враховувати раціональні та адаптивні очікування;

- економетричну модель приватного споживання, яка базується на гіпотезі життєвого циклу - постійного доходу (LC-PIH) в комбінації з теорією раціональних очікувань, що дало змогу підтвердити адекватність їх застосування для України. Розрахунки показують, що значна частина українських споживачів має активне позичкове обмеження, решта обирає обсяг споживання у відповідності зі своїм постійним доходом;

Дістали подальшого розвитку:

- методологічні положення стосовно моделювання механізму розподілу міжбюджетних трансфертів між регіонами України, що враховують рівні економічного розвитку регіонів та їх потенційних можливостей до зростання;

- підходи до формулювання альтернативних варіантів політики бюджетного регулювання при виникненні фіскальних шоків, які використовують результати розрахунків за розробленими моделями аналізу наслідків дії фіскальних шоків.

Практичне значення отриманих результатів. Положення та висновки дисертаційної роботи доводять необхідність та доцільність застосування економіко-математичного моделювання механізму бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічних рівнях. Розроблені макроеконометричні моделі економіки України, методи формалізованого оцінювання фіскальних шоків, побудовані структурні вектор-авторегресійні моделі для аналізу наслідків їх дії, система оригінальних моделей доходної та видаткової частин бюджету є універсальними і придатними для розробки прогнозів основних бюджетних показників на макрорівні, для аналізу наслідків та обґрунтування напрямів державної бюджетної політики та аналізу впливу бюджетного регулювання на соціально-економічний розвиток країни.

Розроблені концептуальні положення і методи системного моделювання механізму бюджетного регулювання на мезорівні можуть бути основою для обґрунтування та формування регіональної політики, спрямованої на фінансове вирівнювання та економічне зростання регіонів. Результати, отримані у дисертаційній роботі, знайшли практичне застосування при опрацюванні напрямів державної бюджетної політики, зокрема стосовно аналізу впливу фінансово-бюджетного регулювання на соціально-економічний розвиток держави, а також у процесі розробки проектів Програм діяльності Кабінету Міністрів України у частині фінансово-бюджетного регулювання (довідка Міністерства фінансів України від 28.10.04 № 03500-05/178-1, довідка Рахункової палати від 30.10.2004 № 001/3-1240, довідка Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 29.12.04 №25-29/528), а також у процесі підготовки науково-дослідних проектів та держбюджетних тем (довідка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій в Україні від 8.10.04).

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано предмет, об'єкт, мету дослідження, наукову новизну, теоретичну та практичну цінність роботи.

У розділі 1 ”Теоретико-методологічні основи системного моделювання механізму бюджетного регулювання на макро- та мезоекономічних рівнях” розкрито сутність бюджету як державного регулятора економічного зростання, що полягає у використанні основних інструментів бюджетної політики на різних ієрархічних рівнях для впливу на динаміку показників економічного зростання. Визначено методологічні основи системного моделювання механізму бюджетного регулювання на основі структурно-функціональних взаємозв'язків між бюджетами різних ієрархічних рівнів, що дозволяє формалізувати адаптивні механізми міжбюджетної взаємодії з метою сприяння економічного розвитку країни та її адміністративно-територіальних одиниць.

Бюджетно-податкова (фіскальна) політика суттєво впливає на забезпечення зайнятості та виробництво неінфляційного ВВП шляхом зміни державних видатків, системи оподаткування та підходів до формування державного бюджету в цілому. Основними інструментами її проведення є ставки оподаткування у доходній частині та обсяги державних видатків - у видатковій. Вплив бюджетно-податкової політики на рівень рівноважного доходу традиційно аналізується в рамках IS-LM моделі для закритої економіки або її аналога для відкритої економіки - моделі Манделла-Флемінга та їх основних модифікацій, запропонованих Саксом. Для того, щоб перейти до кількісного аналізу наслідків зміни податків (або державних видатків) на ВВП та інші макроекономічні показники, необхідно вийти за рамки теоретичної моделі IS-LM аналізу та розробляти більш складні та реалістичні версії таких моделей на основі економіко-математичних, зокрема економетричних методів.

Показано, що державний бюджет як основний інструмент державного регулювання соціально-економічних процесів потребує системного підходу при моделюванні: макрорівень (зведений та державний бюджети) та мезорівень (бюджети місцевих органів влади на регіональному рівні). Обґрунтовано, що на макрорівні економетричні моделі з механізмами корегування помилки є достатньо ефективним інструментом не тільки в прогнозуванні, але й для формалізації регулятивних властивостей бюджету. В основу моделі корегування помилки (ECM) покладена концепція коінтеграції змінних.

При моделюванні бюджетних процесів важливим є врахування суб'єктивних факторів на основі механізмів раціональних та адаптивних очікувань та часткових пристосувань. Відповідно, запропоновано концептуальні положення щодо моделювання складових бюджету на основі механізму очікувань. Введення цих механізмів у моделі істотно спрощує процес бюджетного моделювання на першому, другому та четвертому етапах (етапі складання проекту бюджету, етапі розгляду та прийняття бюджету, етапі підготовки та розгляду звіту про виконання бюджету). В окремих випадках при оцінці наслідків змін бюджетної політики доцільно використовувати імовірнісні моделі.

Макроекономічний клімат у країні, в свою чергу, має зворотний вплив на прийняття рішень на мезорівні - рівні регіонів, тому актуальність використання прогнозів та розробка адекватного економіко-математичного інструментарію для моделювання бюджетних процесів на рівні регіонів (мезорівні) постійно зростає. Місцеві бюджети відіграють винятково важливу роль у бюджетній системі України, наприклад, у 2002 в них акумулювалось 31,7% доходів (за планом 28,6%), а видатків 41,8% (план 40%), у 2003 році доходів акумулювалося 30% (за планом 28,9%), а видатків 41,5% (план - 40,6%). Частка як видатків, так і доходів у зведеному бюджеті є достатньо високою, тому проблема введення нової моделі міжбюджетних взаємовідносин, яка б ґрунтувалась на реальних потребах сьогодення, стоїть достатньо гостро. Важливим інструментом організації міжбюджетних взаємовідносин в Україні є трансферти.

Обґрунтовано необхідність використання моделей лонгітюдних даних при моделюванні механізму бюджетного регулювання на регіональному рівні. Специфіка моделей лонгітюдних даних надає можливість додатково розбивати збурення на кілька компонентів та, в залежності від трактування, розглядати їх як моделі з фіксованими ефектами.

Проведений аналіз особливостей застосування сучасних економетричних методів при системному моделюванні бюджетних процесів на макро- та мезоекономічних рівнях дозволяє запропонувати наступну концептуальну структурно-функціональну схему взаємозв'язків між різними рівнями бюджетної системи. Основним етапом моделювання повинна стати розробка базової макроеконометричної моделі, яка дозволить програти альтернативні сценарії бюджетного регулювання, оцінити наслідки певних змін у фіскальній або монетарній політиці та відповідно до обраного плану економічного розвитку спрогнозувати основні макроекономічні показники, які, в свою чергу, є основою для розробки бюджету на наступний рік. При цьому необхідно підходити до складових бюджетів різних рівнів як до активних елементів цілісної системи, яким притаманні складні взаємозв'язки між собою та зовнішнім середовищем, що вимагає їх окремого системного моделювання з метою визначення впливу основних регулюючих інструментів на їх величину та отримання якісних прогнозів.

Розраховані прогнозні значення надходжень та видатків макрорівня, в свою чергу, є орієнтиром для системного моделювання надходжень та видатків мезорівня. На мезоекономічному рівні, виходячи з особливостей врахування нерівномірностей розвитку регіонів та їх специфіки, необхідно побудувати систему моделей надходжень та видатків бюджетів з метою аналізу інструментів впливу на їх значення та з розрахунком відповідних прогнозних значень. Важливим, за такою схемою, є не тільки моделювання механізмів бюджетного регулювання та бюджетної взаємодії по вертикалі, а й моделювання міжбюджетної взаємодії по горизонталі, виходячи з особливостей розвитку регіонів України, їх економічного потенціалу та враховуючи їхню схильність до економічного зростання.

У розділі 2 “Розробка базової квазістатичної макроеконометричної моделі в контексті бюджетного регулювання” запропоновано концептуальні положення побудови базової квазістатичної макроеконометричної моделі для аналізу взаємодії основних секторів економіки, особливістю якої є модульна структура з синтезним та декомпозіційним ефектами, обґрунтовано специфікацію кожного окремого рівняння системи. Розроблено концептуальні положення щодо розробки сценаріїв та перевірки чутливості моделі до дії фіскальних екзогенних шоків. Проведено порівняльний аналіз існуючих концепцій побудови макромоделей з базовою, що дозволило виявити її особливості. Запропоновано концептуальні положення щодо декомпозиції загальної макромоделі та аналізу альтернативних сценаріїв бюджетного регулювання на основі виокремленого бюджетного сектору.

Обґрунтовано, що аналіз наслідків бюджетного регулювання на макрорівні доцільно проводити в рамках єдиної макромоделі економіки України. Таким чином, її розробка стає серцевиною системного моделювання механізму бюджетного регулювання на макрорівні. З методологічної точки зору структуру базової макромоделі краще представити як взаємодію певних агрегатів (блоків або модулів) відповідно до Системи Національних Рахунків. Така декомпозиція, з одного боку, дозволяє краще зрозуміти та промоделювати взаємозв'язки між окремими блоками, а з іншого - концентрує увагу на особливостях функціонування кожного окремого блока, що при їх подальшому об'єднанні робить модель в цілому більш адекватною реальній дійсності.

Розроблена базова макромодель складається з п'яти блоків: реального, монетарного, зовнішнього, бюджетного секторів та ринку праці. Сектори (блоки), в свою чергу, описують взаємозв'язки між основними макроекономічними показниками. Для логічного об'єднання окремих секторів (підсистем) в єдину систему розроблена концептуальна блочно-структурна схема базової макроеконометричної моделі, яка є формалізуючим інструментом для визначення елементів моделі та опису взаємозв'язків між ними на якісному рівні.

На основі розробленої концептуальної схеми моделі аналізувався та формалізувався кожний блок (сектор) моделі окремо з наступною перевіркою адекватності загальних взаємозв'язків.

Розроблені концептуальні положення щодо побудови квазістатичної макроеконометричної моделі включають: концепцію розробки базової макроеконометричної моделі для аналізу наслідків бюджетного регулювання; загальний опис структури макроеконометричної моделі України та детальне обґрунтування специфікації кожного окремого рівняння; характеристику ендогенних та екзогенних змінних; аналіз чутливості моделі до екзогенних шоків; методологію розробки сценаріїв та визначення динамічних мультиплікаторів. У кінцевому варіанті модель складається з 46 регресійних рівнянь та тотожностей.

На основі розробленої базової макроеконометричної моделі отримані результати, що є досить важливими як у теоретичному, так і в практичному аспектах. Наприклад, розрахунки на реальній інформації показали, що теорія постійного доходу достатньо успішно може бути застосована до аналізу поведінки українських споживачів; заборгованість по заробітній платі суттєво впливає на попит на працю, середню зарплатню, відсоткові ставки; запаси мають вплив на прийняття рішень щодо інвестування. До того ж, відсоткові ставки значно впливають на інвестиції. Як і у багатьох країнах перехідного періоду, в Україні ефект заміни валюти має значний вплив на споживання та обмінний курс. За інших рівних умов девальвація гривні веде до меншого споживання. У той же час менший рівень заміни валюти зменшує девальваційний тиск на місцеву валюту.

Аналіз прогнозної якості моделі показав, що вона відтворює часові ряди даних достатньо точно, наприклад, середня абсолютна відсоткова помилка знаходиться в межах від 1% до 5%. Дисперсія Тейла та пропорції зміщення є достатньо малими, що є додатковим аргументом на користь високої якості моделі та можливості використання її для аналізу наслідків бюджетного регулювання, зокрема до зміни державних видатків та податків. Показано, що збільшення державних видатків на 1 млрд. грн. веде до зростання номінального ВВП на 1.22 млрд. грн., а при збільшенні грошової бази на 1 млрд. грн. номінальний ВВП зростає більш ніж майже вдвічі ( на 2.55 млрд). Суттєвий вплив на зростання номінального ВВП має сумарне збільшення у державних видатках та грошовій базі (номінальний ВВП зростає на 3.73 млрд. грн. при збільшенні на 1 млрд. грн. державних видатків та грошової бази). Аналогічна закономірність характерна і для реального ВВП. Реальний ВВП є більш чутливим до змін у грошовій базі, ніж до змін у державних видатках. Сумарне збільшення обох показників приводить до значно більшого ефекту на реальний ВВП, ніж ефект, спричинений збільшенням кожного з показників окремо.

Проведені розрахунки по базовим сценаріям для минулих років дали результати, які є порівняними з фактичними даними за цей період. Ці результати свідчать про концептуальну правильність розробленої базової макромоделі економіки України.

Розроблену базову макромодель можна віднести до класу квазістатичних, оскільки вона вміщує в собі певні елементи динаміки за рахунок введених механізмів адаптації та лагових змінних.

Обґрунтовано, що не менш важливою є й зворотня задача, а саме декомпозиція розробленої макроеконометричної моделі на підсистеми без порушення цілісності взаємозв'язків, що ілюструються прикладом виокремлення бюджетного блоку з макромоделі.

Результати розрахунків та отриманих значень статистичних критеріїв дають змогу зробити висновок про достатньо високу прогнозну якість та адекватність виокремленої моделі бюджетного сектору.

У розділі 3 “Системне моделювання динамічних ефектів від зміни фіскальних показників” розроблено концепцію формування динамічної макроеконометричної моделі України, яка дозволяє поєднувати довгострокові рівноважні зв'язки та механізми короткострокового динамічного пристосування і є логічним удосконаленням розробленої базової квазістатичної макроеконометричної моделі. Досліджено особливості специфікації динамічних систем рівнянь та побудови функцій імпульсних відгуків у динамічних моделях. Розроблено інструментально-програмний комплекс моделювання та аналізу дії фіскальних шоків в економіці України, що дало змогу проаналізувати можливі варіанти бюджетного регулювання в разі їх виникнення.

Динамічна макроеконометрична модель України зорієнтована на аналіз динамічної поведінки економічних систем, їх реакції на непередбачувані структурні зміни та шоки, аналіз швидкості повернення до рівноважного стану та адаптивних властивостей бюджетного регулювання на основі динамічних систем рівнянь.

За своєю структурою запропонована динамічна модель є модифікацією розробленої базової квазістатичної макроеконометричної моделі і також складається з п`ятьох блоків: ринку праці; реального та зовнішньоекономічного секторів; монетарного сектору, який розбивається на два підсектори: гроші та цінові індикатори і дефлятори, а також бюджетного сектору.

У кожний із блоків, за новою концепцією, введені рівняння з механізмом довгострокового пристосування, що робить модель динамічною та дозволяє одночасно аналізувати як довгострокові зв'язки, так і короткострокову динаміку за допомогою функцій імпульсних відгуків, а також розраховувати динамічні мультиплікатори та коефіцієнти еластичності основних керованих змінних. Наприклад, у бюджетному секторі розглядаються податкові надходження, урядові видатки, бюджетний дефіцит. Модель даного сектору є необхідною для аналізу наслідків бюджетного регулювання у довгостроковій та короткостроковій перспективі та розробки шляхів, що сприятимуть економічному зростанню України. Вона складається з 35 регресійних рівнянь та тотожностей, що описують основні взаємозв'язки цього сектору. На відміну від базової макромоделі, бюджетний сектор динамічної макромоделі є достатньо деталізованим і тому більш гнучким для аналізу. Механізми довгострокового пристосування введені при моделюванні основних податкових надходжень, враховується також перехід від функціональної до економічної класифікації по видатках.

Розглянуто та прокоментовано використання динамічних макромоделей в системі підтримки прийняття управлінських рішень та при розробці сценаріїв бюджетного регулювання.

Розроблено інструментально-програмний комплекс моделювання та аналізу дії фіскальних шоків, який дозволяє виявити об'єктивність економічної концепції покладеної в основу економічного розвитку держави та емпірично оцінити ефекти впливу бюджетного регулювання на основні макроекономічні показники при виникненні фіскальних шоків.

Розроблені економетричні моделі для аналізу динамічних ефектів фіскальних шоків можна віднести до класу структурних вектор-авторегресійних моделей (SVAR-моделі).

Моделювання динамічного ефекту фіскальних шоків на економіку (ВВП) проводилось як на основі базової моделі типу, що включає три основних макроекономічних змінних, а саме ВВП, державні видатки та податки, так і на основі її модифікованій версії з включенням додаткових змінних: споживання, інвестицій та рівня цін. Відповідно, приведеною формою базової SVAR моделі є модель: , де - вектор логарифмів податків, державних видатків та ВВП в реальному вимірі. Зауважимо, що модель допускає введення додаткових екзогенних змінних, наприклад якісних (dummy) змінних для опису нетипових ситуацій або сезонності (вектор змінних Z); є, відповідно, вектором структурних шоків моделі; є вектором залишків моделі в приведеній формі. У загальному випадку припускається наявність ненульової кореляції між залишками окремих рівнянь системи.

Побудовані функції імпульсного відгуку та розраховані відповідно ним кількісні значення дозволяють проаналізувати вплив фіскальних шоків на динаміку зміни основних макроекономічних показників. Загалом, ефект фіскальної політики в Україні відповідає ефектам, що характерні для розвинутих країн. Таким чином, є підстави вважати, що економічна політика, рекомендована для розвинутих країн, може бути застосована також і для української економіки. Відповідно може бути застосовано і накопичений досвід щодо бюджетного регулювання, оскільки ефекти фіскальної політики є ідентичними, принаймні діють в одному напрямі.

У розділі 4 “Декомпозиція та системне моделювання основних макроекономічних показників бюджету” обґрунтовано, що системне моделювання механізму бюджетного регулювання вимагає глибокого вивчення не тільки поведінки та структури бюджетної системи в цілому, але й окремих її елементів як об'єктів моделювання. Відповідно, розроблено систему економетричних моделей складових бюджету України, в яких враховуються різні підходи при моделюванні, зокрема механізми корегування помилки, часткові пристосування, адаптивні та раціональні очікування, довгострокова пам'ять часових рядів тощо. Проведено аналіз результатів розрахунків на основі різних підходів, який показав значні переваги застосування моделей з механізмами динамічної адаптації.

Показано, що при переході до ринкової економіки актуальними стають дослідження довгострокових тенденцій бюджетних процесів в поєднанні з короткостроковими змінами. Ця проблема знайшла своє вирішення у рамках динамічних економетричних моделей, зокрема у векторних моделях корегування помилки (error correction model, VECM). Перевірка вхідних часових десезоналізованих часових рядів основних бюджетних показників на стаціонарність та коінтеграцію показала, що передумови для побудови VECM виконуються, це дало змогу розробити моделі для основних складових доходної частини бюджету, а саме надходжень від податку на додану вартість; податку на прибуток підприємств; податку з доходів фізичних осіб; акцизів; плати за землю; доходів до державних фондів; неподаткових надходжень. Як приклад наведемо результати моделювання на основі векторних моделей корегування помилки податку на додану вартість, який є одним з основних податків української фіскальної системи та забезпечує приблизно 30% надходжень до зведеного Державного бюджету України.

З оцінених коефіцієнтів регресії можна зробити висновок, що приблизно 21.3% відхилення від довгострокового тренду надходжень ПДВ елімінується впродовж першого періоду. Це доволі велике значення, яке свідчить про значну швидкість повернення до рівноважного тренду податкових надходжень. Короткостроковий ефект від зростання ВВП ? приблизно 12.5%, тобто зростання реального ВВП на 1 млрд. гривень, очевидно, приведе до зростання надходжень ПДВ на 125 мільйонів. Кумулятивний короткостроковий ефект від зростання ВВП ? 0.283. Отримані значення статистичних критеріїв свідчать про правильну специфікацію моделі та її точність і надійність. Аналогічні моделі було розроблено і для інших податків.

Слід відмітити, що розробка програмно-інструментального комплексу моделей основних складових доходної частини бюджету проводилась із застосуванням основного спектра як класичного, так і динамічного економетричного інструментарію, що дало змогу порівняти їх властивості та розробити методичні рекомендації щодо вибору найбільш ефективної моделі на кожному етапі складання бюджету та оперативного контролю за його виконанням.

У табл. 1, як приклад, наведено порівняльні результати тільки для динамічного прогнозування основних статей доходної частини бюджету, отриманого за допомогою VECM та ARIMA- моделей, а у табл. 2, результати порівняльного аналізу застосування регресійних моделей та VECM моделей.

Таблиця 1. Результати порівняльного аналізу помилок прогнозу для VECM та ARIMA моделей (динамічне прогнозування: 1998:01 2004:02)

Аналіз результатів, наведених у табл.1 показує, що VЕСМ моделі при динамічному прогнозуванні постійно дають кращі результати, ніж ARIMA моделі. При збільшенні горизонту прогнозування перевага VЕСМ стає більш відчутною. У табл. 2 наведено числові порівняння прогностичної якості розроблених VЕСМ моделей та класичних регресійних. Практично по всіх показниках VЕСМ моделі мають перевагу над звичайною регресією, хоча наприклад, за податком на додану вартість не можна спостерігати однозначної переваги.

Досліджено особливості моделювання агрегованих величин сукупних доходів та видатків Зведеного бюджету України, що дозволило розробити методологічні аспекти їх моделювання за допомогою різних підходів. Слід зазначити, що як і у випадку моделювання окремих статей Зведеного бюджету при моделюванні сукупних доходів та видатків поступово перевага віддається динамічним моделям.

Таблиця 2. Результати порівняльного аналізу помилок прогнозу для ECM та класичних регресійних моделей (динамічне прогнозування: 1998:01? 2004:02)

У розділі 5 “Системне моделювання механізму бюджетного регулювання на регіональному рівні” досліджено особливості підходів до системного моделювання механізму регіонального бюджетного регулювання та формування місцевих бюджетів на сучасному етапі розвитку економіки України. Запропоновано економіко-математичні моделі оцінки збіжності соціально-економічних показників регіонів, що дозволило обґрунтувати доцільність використання міжбюджетних трансфертів у якості інструменту бюджетного регулювання на регіональному рівні. Розроблено систему економетричних моделей лонгітюдних даних основних статей надходжень та видатків місцевих бюджетів, які дозволяють враховувати неоднорідність та особливості інфраструктури окремих регіонів. Запропоновано концептуальні положення емпіричної оцінки рівня розвитку та економічного потенціалу регіонів України, які є базовою інформацією для економіко-математичних моделей розподілу трансфертів між регіонами. Розроблено економіко-математичні моделі оцінки впливу захисту прав власності на економічний потенціал регіонів, на основі яких аналітично та емпірично підтверджено суттєву щільність зв'язку між рівнем захисту прав власності та економічним зростанням регіонів, що дало змогу обґрунтувати важливість правових факторів для підвищення ефективності бюджетного регулювання на регіональному рівні.

Зростання ролі бюджетного регулювання на регіональному рівні. пояснюється мобілізацією до місцевих фінансів все більш значної частини валового внутрішнього продукту, а отже необхідністю її вилучення, розподілу та перерозподілу. Відповідно моделювання міжбюджетних відносин та аналіз впливу інструментів бюджетного регулювання на рівні місцевих органів влади є однією з актуальних проблем сьогодення. В Україні міжбюджетні відносини базуються на принципі національної солідарності, що передбачає вирівнювання фінансових можливостей місцевих бюджетів шляхом надання їм трансфертів для забезпечення всіх громадян приблизно однаковим рівнем суспільних благ, а самі трансферти стають дієвим інструментом бюджетного регулювання. Фінансове вирівнювання є доцільним, якщо гомогенність регіонів є об'єктивною, тобто їх розвиток характеризується процесом збіжності (конвергенції) до певного рівноважного рівня.

Умовну збіжність соціально-економічних показників регіонів України досліджено на основі динамічної моделі лонгітюдних даних, специфікацію якої обґрунтовано, виходячи з фундаментальних проблем стаціонарної рівноваги та теорії економічного зростання, ядро якої складає відома модель Солоу. Емпіричне підтвердження наявності збіжності регіонів України в доходах на душу населення означає, що міжбюджетні трансферти є достатньо обґрунтованим інструментом збалансування місцевих бюджетів. Обґрунтовано, що ефективне збалансування місцевих бюджетів вимагає перш за все прозорої процедури формування доходної та видаткової частин місцевих бюджетів.

Таблиця 3. Економетричні оцінки конвергенції регіонів України

Разом з тим, виявлено важливу роль самостійності місцевих бюджетів, у становленні яких значну роль відіграють їхні доходи та видатки, як основні інструменти бюджетного регулювання на регіональному рівні. Розроблено систему економетричних моделей основних статей надходжень та видатків місцевих бюджетів з урахуванням особливостей регіонального розвитку. Результати розрахунків на реальній інформації підтвердили ефективність застосування розроблених моделей лонгітюдних даних для прийняття рішень, зокрема аналізу впливу основних факторів на величину надходжень та видатків до місцевих бюджетів. Водночас розроблені моделі забезпечують науково обґрунтовані прогнози основних статей надходжень та видатків, які необхідні для формування, затвердження та виконання місцевих бюджетів в Україні, а також є необхідним елементом розрахунку обсягів трансфертів регіонам, які поступово стають важливою складовою механізму бюджетного регулювання на місцевому рівні.

З підвищенням ролі міжбюджетних трансфертів як основного інструменту бюджетного регулювання на місцевому рівні підвищуються вимоги і до об'єктивності їх надання, що в свою чергу вимагає застосування економіко-математичних методів та моделей для визначення їх обсягів та механізму розподілу. Розроблено нові підходи до моделювання механізму міжбюджетного регулювання в Україні з урахуванням оцінки рівня розвитку та економічного потенціалу регіонів України.

Концептуально запропонований механізм розподілу трансфертів одночасно відповідає двом критеріям:

1) стимулює розвиток застійних (депресивних) регіонів;

2) стимулює регіони, які не можуть самостійно залучити фінансові ресурси, необхідні для зростання рівня розвитку. Результати розрахунків підтверджують той факт, що українські області значно відрізняються за рівнем свого розвитку. При цьому розрив поступово зменшується за умов фінансової допомоги. За допомогою розроблених економіко-математичних моделей можна також визначити, яким чином надані трансферти, у свою чергу, будуть впливати на регіональний рівень розвитку. Обґрунтовано, що лише фінансових стимулів для зміцнення економічного потенціалу регіонів не достатньо, необхідно враховувати рівень захисту прав власності, який суттєво впливає на його величину та ефективність бюджетного регулювання на регіональному рівні. Розроблено математичні та економетричні моделі, які є першою спробою науково обґрунтованого підтвердження такого зв'язку для України. Зазначимо, що математична модель описує залежність рівня захисту прав власності та ВВП, базуючись на певних загальних припущеннях та стратегії економічного агента по захисту своїх прав. Припускається, що економіка країни складається з множини N економічних агентів. Отримано також формулу залежності середнього сукупного доходу від рівня захисту прав власності, тобто параметру. Відповідна модель показує, що агрегований дохід зменшується із зростанням і є максимальним, коли наближається до нуля. Отриманий результат повністю підтверджує теоретичні припущення про те, що з погіршенням рівня захисту прав власності (збільшення ) зменшується продуктивність і, отже, ВВП. Слід зауважити, що було також розглянуто варіант моделі з введенням податків та модифікованою функцією корисності, що суттєво не вплинуло на отримані результати. Додаткове економетричне дослідження емпірично підтвердило прямий зв'язок між рівнем захисту прав власності та економічним розвитком регіонів. У результаті проведеного аналізу показано, що адекватне встановлення та регулювання рівня захисту прав власності державою має надзвичайну важливість для успіху трансформаційного процесу в Україні, оскільки сприяє економічному зростанню регіонів України та підвищенню ефективності бюджетного регулювання на регіональному рівні.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми щодо системного моделювання бюджетних процесів на макро- та мезоекономічних рівнях для визначення впливу основних інструментів бюджетного регулювання на економічний розвиток країни та її адміністративно-територіальних одиниць.

Проведене наукове дослідження дало змогу сформулювати такі висновки:

1. Встановлена функціональна роль бюджетного регулювання в забезпеченні со...