Моделювання лавиноподібних процесів у соціально-економічних системах

Розділ 4. Імітаційне і експериментальне дослідження панік. Перевірка адекватності моделей. Імітаційні комп'ютерні моделі здатні відображати індивідуальну, поелементну поведінку маси суб'єктів. Результати такого моделювання можуть серйозно відрізнятися від розрахункових даних усереднених математичних моделей (систем диференціальних чи різницевих рівнянь). Проявляється ефект неоднорідності об'єкта, який утрачається в усереднених моделях, і виявляється ефект більярда, розглянутий ще Адамаром і Пуанкаре, що приводить до чуттєвої залежності рішень від початкових умов.

Для рішення поставлених задач в даній роботі використано клітинний імовірносний автомат. Застовується поняття як стандартної околиці сусідів клітки, т.зв. околиці Мура, так і нестандартної, з довільними зв'язками. Імовірносні функції переходу виражені через імовірності зараження, профілактики та оздоровлення, одержані в розділі 3.

Реалізація клітинного автомата (КА) здійснена за допомогою об'єктно-орієнтованих моделей і структур даних. Соціум у цілому представлено класом TSocium, що включає масив кліток-суб'єктів. Суб'єкт зі стандартною поведінкою представлено записом, а при наявності власної поведінки - класом TSubject.

Система забезпечує: завдання початкової конфігурації, характеристик суб'єкта і соціума, режимів розповсюдження паніки, визначення, накопичення і візуалізацію інтегральних характеристик. Вона імітує декілька моделей взаємодії елементів соціума, зокрема контактне зараження, вплив ЗМІ, синергічний ефект, оздоровлення і профілактику, втрату імунітету та їх комбінації.

Головна задача даної роботи - побудова пізнавальних моделей, що дозволяють підтвердити емпіричні чи виявити нові сценарії розвитку швидких масових процесів, виявити механізми і фактори їхньої профілактики, нейтралізації або прискорення. Це пред'являє особливі вимоги до процедур перевірки адекватності. Вони повинні мати в більшій мірі верифікаційний характер, де головним показником адекватності будуть структурні, причинно-наслідкові співпадіння. Для моделей розвитку паніки важливим є збіг форм кривих, що характеризують динаміку. Параметри форми бажано виразити у кількісних показниках, інваріантних щодо зміни характеристик досліджуваного об'єкта. До таких показників віднесені число областей опуклості кривої, наявність або відсутність періодичності, хвилеподібності чи хаотичності. Наступний рівень - близькість вихідних параметрів.

Приведена крива має три області опуклості, позначені знаками "+" і "-", а також характерні елементи: - величину і час росту курсу до рівня максимальних значень, - величину і час спаду курсу від максимального рівня до нового сталого, - час перебування курсу на максимальному рівні. Використані й інші форми кривих.

Для настроювання моделей дуже важливою є проблема вибору початкових значень параметрів. Якщо параметри моделі мають фізичну природу, можуть бути прямо (не через значення вихідних величин) виміряні, їхні експериментальні значення здобувають особливу цінність. Вони фізично коректні, позбавлені погрішності моделі, можуть бути відразу використані в задачах прогнозу. До такого роду параметрів у моделі паніки віднесені: - кількість контактів, - імовірність зараження, - імовірність лікування, - рівень сприйнятливості, - рівень впливу і ряд інших.

В даній роботі ці параметри визначені в експериментах по поширенню чуток. Було вибрано відносно безпечний варіант як середовища, так і самої чутки, з огляду на юридичні і моральні сторони даної проблеми. Іспитам були піддані користувачі Інтернет і студенти. В першому експерименті ряду користувачів Інтернет по електронній пошті було розіслане повідомлення про появу нового небезпечного вірусу з проханням розіслати це попередження далі. Через тиждень з усіма суб'єктами розсилки встановили зв'язок, відновили схему розсилки і з'ясували реакцію на одержання тривожної інформації. Реакція суб'єктів була різною: одні здійснювали розсилку дези, інші звертались на антивірусний сайт за роз'ясненням, а потім спростовували попередню інформацію (оздоровлювали адресатів). В другому експерименті серед студентів була розповсюджена чутка про незаплановану дату екзамену. Імовірність зараження в цьому випадку була рівна 0,3. Ці дані були використані потім для імітаційного моделювання.

Далі в розділі подані результати дослідження динаміки реальних валютних панік, ажіотажу чи стурбованості. Хвильові паніки утворюються, як це і передбачено моделями розділу 2, у випадку, коли різкий скид однієї валюти призводить до її дефіциту і розпочинається зворотний процес. Рис. 6 теж містить зображення динаміки хвильового ажіотажу.

Класифікація процесів валютного ринку, представлених даними в таблиці 2, як паніки, ажіотажу або стурбованості (пожвавлення), доречна і відбиває як фактичну різницю в темпах і масштабах розвитку подій, так і у рівні сприйняття ситуацій суб'єктами. В цілому можно зробити висновок, що валютна паніка розвивається на часовому відрізку від тижня до місяця, причому основні події (коливання курсу) відбуваються в перші два тижні. Періодична складова стає помітною тільки при серйозних, як правило, глобальних причинах. Звичайно паніка триває тиждень, маючи при цьому аперіодичний характер.

Дослідні значення ключових параметрів лавиноподібних процесів стали основою для проведення імітаційних експериментів. Показано, що комбінуючи рольовий склад, рівні впливу, сприйняття, коефіцієнти синергії і т.і, можна близько підігнати значення характерних часів реальних панік і імітаційної моделі. Імітація профілактики і придушення паніки показала, що вони залежать насамперед від наявності і рівня впливу конструктивних ЗМІ, а також від створення атмосфери, при якій імунізовані перетворюються в оздоровлювачів. Швидке придушення поширення слуху в Інтернет в описаному експерименті викликано саме активною протидією імунізованих.

Розглянемо тепер вплив ефекту втрати імунітету. Про те, що такий ефект присутній у соціальному житті, свідчать часті випадки поновлення фінансових пірамід. При невеликих значеннях поведінка змінних у сталому режимі нагадує білий шум (хоча таким не є в силу періодичності). З ростом запасу імунітету стале значення - падає, - росте, - залишається стабільним. При =12 починає виявлятися ефект довгих хвиль. Довга хвиля характеризує хвилеподібну зміну амплітуди коливань. Цей ефект в економічній динаміці був виявлений М. Кондратьєвим. Згідно сучасним поглядам, такі хвилі є проявом хаотичності. За багатьма ознаками поведінка амплітуди коливань змінних в імітованій системі - хаотична, у ній присутні цикли періоду 3. Поведінка системи стає непередбачуваною. Для одних початкових конфігурацій коливання продовжуються необмежено довго, при інших - зненацька закінчуються, і система переходить у стаціонарний стан.

Побудована імітаційна модель у цілому відповідає реальним сценаріям розвитку паніки, дозволяє досліджувати важковідтворювані або неприпустимі по тим чи іншим міркуванням сценарії, доставляє інформацію для оцінки параметрів математичних моделей паніки. Важливим результатом, отриманим за допомогою імітаційної моделі, є виявлення режимів хаотичного розвитку паніки (виникнення довгих хвиль), установлення факту залежності таких режимів від запасу імунітету. Серед важливих фактів, відомих із практики і підтверджуваних імітаційною моделлю, необхідно відзначити сильну залежність виникнення і поширення паніки від співвідношення діяльності конструктивних і деструктивних ЗМІ, використання ефекту синергії, залучення в процес профілактики і оздоровлення маси суб'єктів. Результати роботи імітаційної моделі демонструють ефективність такого залучення, підтверджують необхідність роботи державних і місцевих органів влади і самоврядування по організації мас для опору паніці.

Пряма перевірка адекватності математичних моделей паніки (за результатами натурних експериментів) мало доступна. Для цієї мети використані дані, згенеровані імітаційною моделлю. До таких даних відносимо як кількісні, так і якісні характеристики: форми кривих, сценарії розвитку. Насамперед відзначимо, що форми кривих, отримані рішенням математичних моделей паніки в звичайному і диференційованому соціумі і згенеровані імітаційною моделлю, - збігаються. Це криві, що мають три області опуклості, представляють собою аперіодичний процес з експоненціальним ростом і таким же загасанням. Топологічні характеристики (число областей опуклості, наявність областей росту і загасання) рішень, отриманих по математичній моделі, імітаційній моделі, виявлені дослідженням реальних процесів, - збігаються.

Аналізуючи різні варіанти запропонованих математичних моделей і режими їхньої роботи, можна зробити висновок про їхню повну адекватність імітаційним моделям і реальним процесам на рівні сценаріїв розвитку паніки. У режимах за участю ЗМІ імітаційна і математична моделі практично тотожні. Режими із синергією дають погрішність часу розвитку процесу до максимуму по панікуючим у розмірі одного кроку (одного дня). Режими з втратою імунітету демонструють збіг лише при невеликих величинах запасу . При зростанні імітаційна і математична моделі ведуть себе по різному. В імітаційній моделі з'являються хаотичні режими, її рішення може різко колапсувати у стаціонарну крапку. Цього не спостерігається в математичній моделі. Однієї з основних причин відмінностей математичних і імітаційних моделей є використовуваний за замовчуванням прийом перемішування, усереднення на кожнім кроці підрахунку приросту сприйнятливих, інфікованих, імунізованих.

Незважаючи на відмінності, математична модель може бути ефективно використана для аналітичних досліджень процесів розвитку паніки.

Розділ 5. Інформаційно-управлінські архітектури. Моделювання і моніторинг ІУА. В розділі 1 обгрунтовано, що поширення нових інформаційних технологій, розвиток інформаційно-управлінських структур є лавиноподібним швидким соціально-економічним процесом. Ці структури в даній роботі запропоновано називати архітектурами. Дане словосполучення - інформаційно-управлінська архітектура (ІУА) - точно відбиває різноманітний і в той же час узгоджений характер єдиної сутності - системи управління. Інформаційно-управлінська архітектура становить її каркас.

Проблеми вибору і подальшого вдосконалення ІУА є одними з найважливіших в структурно-інформаційному менеджменті, вони можуть бути віднесені до стратегічних управлінських задач. Вибір бажаних ІУА пропонується здійснювати методом типізації, пошука кращих, синергічних архітектур, що успішно функціонують на схожих підприємствах. Для цього потрібен моніторинг, відстеження реальних ІУА. Для досягнення цієї мети вирішуються задачі моделювання, створення баз даних реальних архітектур, їх використання для типізації, відстеження динаміки, виявлення кращих ІУА.

Найбільш прийнятна параметрична типізація, що дозволяє класифікувати представників по зростанню чи убуванню деякого параметра (хоча б на рівні рангу, наприклад, мале, середнє, велике підприємство). У загальному випадку значення параметра можуть належати упорядкованій чи частково упорядкованій множині. Параметрична упорядкована типізація дає можливість екстраполювати результати досліджень на сусідні точки, що дозволяє, з одного боку, передбачати розвиток, з іншого боку - переносити властивості ІУА одних об'єктів на інші.

Відзначимо ряд особливостей організаційних структур, що визначають кращий вибір форми їхнього зображення. Насамперед, це ієрархічність. Вона характерна для всіх компонентів соціальної системи: об'єкта, системи управління й інформаційної системи. Структури компонентів тісно взаємопов'язані, у багатьох своїх проявах вони ідентичні, навіть автентичні. Відзначений взаємозв'язок визначає вибір такої форми подання оргструктур, що однаковою мірою відповідає всім трьом компонентам.

Типологія оргструктур широко використовує спадкування. Наприклад, Цивільний кодекс України визначає юридичну особу як організацію, а підприємство як юридичну особу. Приведений ланцюжок визначень дає ключ до розуміння генеалогії ІУА і принципів її об'єктного моделювання. ІУА являє собою сукупність елементів, що здійснюють чи підтримують управління, з заданою системою взаємозв'язків, які характеризують підпорядкування, приналежність, залежність. Взаємозв'язок реалізується інформаційно. Найбільш знаковими елементами ІУА є підрозділи і посади. Кожен елемент виконує визначену функцію. Функція, виконувана людиною чи підрозділом, вимагає визначених інформаційних технологій, реалізованих через програмне й апаратне забезпечення. Синергічна відповідність між управлінськими, програмними й апаратними компонентами робить ці технології ефективними.

Опис сутності ІУА зумовлює її інформаційну модель, тобто сукупність структур даних, що використовуються для зображення ІУА. Прийнятними структурами даних для зображення ієрархічності ІУА є динамічні типи - посилання, а також структуровані record-подібні типи (record, class), поля яких самі можуть бути структурами. Найбільше важливо, що типи class відображають ієрархічність визначень, реалізуючи концепцію спадкування. Далі розглянуті два підходи до інформаційного моделювання: об'єктний і реляційний.

Об'єктна модель являє собою систему типів даних, за допомогою яких створюється дерево визначень оргструктур. Оскільки центральне місце у визначенні юридичної особи займає фраза "юридична особа - це організація", тип "організація" повинен бути базовим. Варіант його визначення:

type організація = class

ім'я: name; місце розташування: adress; ціль_діяльності: aim; end.

name ; adress ; aim - типи даних, використовувані для опису полів класу.

Юридична особа - це організація, отже клас "юридична особа" повинний бути спадкоємцем класу "організація". Відмітною його властивістю є юридична адреса. Таким чином, визначення класу "юридична особа" буде:

type юридична особа = class (організація)

юридична_адреса: adress; end;

Поле "юридична_адреса" є обов'язковим у новому класі. Оскільки підприємство - самостійний статутний суб'єкт, що має права юридичної особи, яка здійснює діяльність з метою одержання прибутку, характеризується формою власності, організаційно-правовою формою, фінансовими результатами, то клас "підприємство" повинний мати таке визначення:

type підприємство= class (юридична особа)

форма_власності: pf; організаційно-правова_форма: ojf; вид_діяльності: aspect; фін_результат: fr; end;

Поряд зі спадкуванням, організаційні структури широко використовують поняття "володіння", "розпорядження", "підпорядкування". Цим поняттям відповідають різні механізми використання одних структур-класів іншими. Насамперед, це додавання нових полів-класів до спадкоємців. Скажемо, клас "завод" буде містити клас "цех", клас "корпорація" - клас "дочірня фірма". Помітимо, що таке наповнення є статичним, воно не міняється потім у ході виконання програми й у цьому його принциповий недолік. Іншим механізмом є використання посилань-покажчиків на "власника", "підлеглих", "суміжників". У цьому випадку базові класи, наприклад, "організація" доповнюються полями-посиланнями на "власника" - owner, "підлеглих" - components, "суміжника" - next. Однак, і в цьому випадку проблеми роботи зі знову підключеним до списку елементом виходять на рівень програмістських. Подальшим удосконаленням об'єктної моделі є пропоноване в роботі використання типів, що визначаються динамічно (runtime). Ця ідея реалізована потім у вигляді шаблонів (типів для користувача об'єктної бази даних). Оргструктура - багатошарове поняття, але йому, як показано в роботі, повинна відповідати єдина ієрархія класів. Всі сутності - об'єкти виробничої структури є сутностями - об'єктами управлінської структури. Роздільне створення цих структур тільки ускладнює проблему узгодження моделі, отже і бази даних у цілому. На рис. 8 показана реалізація об'єктної моделі ІУА холдингової компанії "Луганськтепловоз" в об'єктній СУБД.

Реляційна модель являє собою певну редукцію об'єктної (класи перетворені в записи, вилучені методи-процедури). Об'єктна і реляційна моделі становлять основу розроблених далі об'єктної та реляційної баз даних. В свою чергу, ці бази використані як середовище для збереження та обробки результатів моніторингу ІУА підприємств і установ Луганського регіону.

Термін "моніторинг" у даний час широко застосовується для позначення регулярного спостереження за визначеним середовищем, здійснюваного з використанням сучасних інформаційних технологій збору, збереження й обробки даних в інтересах суб'єктів, що складають частину середовища чи зв'язаних з нею. Спостереження за ІУА цілком відповідає подібному трактуванню цього поняття. Як середовище виступають суб'єкти господарювання, а також керівні органи регіонів. Вони зацікавлені в підвищенні ефективності власних ІУА і в масовому поширенні ефективних технологій управління, за допомогою яких досягається стійкий розвиток підвідомчих територій, рішення важливих соціальних задач. На даний момент держава має розвинуту мережу статистичних установ, насамперед, обласні статистичні управління. Визначені організаційні і правові аспекти, існує багаторічний сталий порядок збору даних. Зокрема, відомості про стан інформатизації подаються підприємствами в органи статистики за формою № 2 - інформатика. Однак зазначена форма не дає уявлення про оргструктуру і про прив'язку ІТ до виконуваних управлінських функцій. А саме такий зв'язок є основою характеристики ІУА. Далі запропонована схема інформаційної інфраструктури обласного масштабу, що визначає місце і взаємодію держорганів, а також інформаційно-аналітичних центрів і консалтингових фірм, які можуть займатися збором, накопиченням, обробкою та розповсюдженням інформації про ІУА на бюджетній та комерційній основі.

Розділ 6. Застосування моделей лавиноподібних процесів в управлінні соціально-економічними системами. У даному розділі викладаються напрямки і способи застосування моделей, демонструється їхнє використання як аналітичної складової інформаційних систем, приклади побудови автоматизованих робочих місць, інформаційно-аналітичних систем і, у цілому, ІУА, рекомендації з подальшого розвитку і можливого використання запропонованих у дисертації методів, моделей і систем.

Найбільш актуальним є прогноз на товарному, фінансовому і валютному ринках. У розділі 4 ув'язані з моделями й узагальнені дані про валютні паніки і ажіотаж, оцінені статистичні характеристики динаміки цих процесів. Знання сценарію і кількісних оцінок його характерних елементів: - величини і часів росту показника (курсу чи ціни) до рівня максимальних значень, - величини і часів спаду показника від максимального рівня до знову сталого, - часу перебування показника на максимальному рівні, дозволяє вибрати тактику поведінки як власника валюти, цінних паперів чи товару, так і національної грошової одиниці. Теоретичні (про можливі сценарії) і практичні (про сценарії, що мали місце, і вибіркові статистичні характеристики динаміки курсу або цін) результати даного дослідження були впроваджені чи рекомендовані до використання в аналітичній діяльності ряду регіональних відділень комерційних банків України та підприємств.

На основі концепції моніторингу ІУА, моделей і баз даних, розроблених в роботі, протягом 2000 - 2004 рр. було організовано анкетування-обстеження ІУА підприємств і організацій Луганського регіону, отримано характеристики більш 100 ІУА. Основною метою дослідження було виявлення взаємозв'язку організаційних і інформаційних структур. Досліджувалися, у першу чергу, малі і середні підприємства - найбільш масові споживачі інформаційних технологій (ІТ), що визначають стан і динаміку нинішнього ринку ІТ. Відповіді на питання анкети дозволили одержати загальну характеристику досліджуваного об'єкта (форма власності, організаційно-правова форма, галузь, розмір, види, ефективність діяльності і т.п.), характеристики системи управління й інформаційної системи (схема оргструктури, перелік посад управлінського персоналу з описом виконуваних функцій і підпорядкованості, дані про комп'ютерний парк, використовувані операційні системи, програмне забезпечення, реалізовані за допомогою ІТ управлінські функції і задачі).

Моніторинг ІУА підприємств регіону показав, що інформаційні системи (ІС) і ІТ стали невід'ємною складовою систем управління підприємствами. Вони забезпечували рішення облікових задач, інформатизацію управлінської діяльності окремих підрозділів. Але на обстежених підприємствах не було багатофункціональних, тим більше корпоративних інформаційних систем. Розробка й ефективне впровадження інформаційних технологій вимагають наявності на підприємствах стратегії розвитку інформаційно-управлінської архітектури, кваліфікованого персоналу, здатного оперувати категоріями ІУА, вирішувати задачі не тільки інформаційного, але й інформаційно-управлінського порядку, здійснювати структурно-інформаційний менеджмент. ІТ-підрозділи підприємств необхідно ставити на один рівень з фінансовою, виробничою і маркетинговою службами, вони повинні відповідати за підтримку бізнесів-процесів за допомогою інформаційних технологій. У невеликих підприємствах чи фірмах, де інформаційна складова невелика, ІТ-підрозділи необов'язкові, тут краще обійтися широкопрофільним ІТ-спеціалістом чи системним адміністратором. Інформація про застосовувані в регіоні типах ІУА може бути використана в діяльності регіональних управлінських структур з метою підтримки найбільш перспективних суб'єктів господарювання.

Результати моніторингу підтвердили, що при побудові інформаційних систем сучасних підприємств головна увага усе ще приділяється апаратурі. Необхідність проектування архітектури інформаційної системи, тим більше інформаційно-управлінської архітектури, усвідомлюється далеко не всіма, часто здійснюється "навздогін", як правило, фрагментарно. Одним з наслідків такого підходу є роз'єднаність, дезінтегрованість ІС. Це характерно для багатьох підприємств вибірки. Непрямим підтвердженням такого висновку є відсутність локальних обчислювальних мереж (ЛОМ) на ряді підприємств з високим ступенем територіальної і організаційно-функціональної розподіленості.

Відзначена швидка зміна операційних систем (ОС) як формотворчий фактор динаміки інформаційної частини ІУА. Швидке падіння частки старих типів операційних систем природно зв'язано з їхнім витисненням більш сучасними і могутніми системами. Технічна сторона процесу не повинна затушовувати основний факт глобальної причинності й ініціалізації даного явища. Парадокс полягає в тому, що з практичної точки зору можливості старих операційних систем і зв'язаних з ними додатків (офісних, насамперед) з надлишком покривають потреби діловодства, обліку, оперативного менеджменту масового користувача. Разом з тим відбувається інтенсивна зміна платформ, додатків. Причина - інноваційний пресинг ведучих виробників апаратного і програмного забезпечення.

Дані моніторингу підтверджують швидкий характер реакції українського споживача на нововведення ведучих виробників комп'ютерів і програмного продукту. Ми бачимо подвійність ефекту глобалізації. З одного боку, він змушує суб'єкта господарювання постійно відслідковувати ці нововведення й оперативно змінювати архітектуру інформаційно-управлінських систем, витрачаючи на це значні кошти. З іншого боку - він надає тому ж суб'єкту усе більш досконалі технології, що дозволяють досягти успіху в конкурентній боротьбі. Найбільш важливим напрямком подальших досліджень в області моніторингу ІУА є класифікація типів ієрархій і в цілому типів архітектур, виділення кращих з них. Найбільш радикальним способом рішення основної задачі моніторингу - виявлення кращих ІУА - є організація регіональної державно-комерційної інфраструктури збору, обробки і поширення даних, запропонованої в розділі 5.

ВИСНОВКИ

Лавиноподібні соціально-економічні процеси серйозно впливають на соціально-економічну і політичну безпеку держави й суспільства, особливо в умовах нестабільності, широкого поширення інформаційно-телекомунікаційних технологій і дії фактора глобалізації. Їх передбачення становить виключно важливу соціально-економічну і наукову проблему. Дослідження дало змогу підвищити якість передбачення виникнення і розвитку ЛСЕП за рахунок створення їх математичної теорії, подальшого розвитку інформаційних систем і технологій прогнозування і управління цими процесами. В результаті цього дослідження:

Визначено коло процесів, що відносяться до класу лавиноподібних у СЕС, виявлені, систематизовані, узагальнені і формалізовані економічні й соціально-психологічні механізми їх виникнення і розвитку, що є концептуальною основою створення прогнозних моделей як динаміки кількості суб'єктів, охоплених процесом, так і основних макроекономічних показників, що визначають стан економіки;

Запропонована методологія моделювання динаміки макроекономічних показників з урахуванням виникнення масових панік і ажіотажу; розроблені математичні моделі динаміки валютних курсів в умовах кризової економіки з урахуванням виникнення масових панік і ажіотажу, які дозволяють виявляти та досліджувати сценарії розвитку панік з подальшим їх використанням в системах запобігання та придушення ЛСЕП;

Створена математична теорія лавиноподібних соціально-економічних процесів (типу панік і ажіотажу) в інформаційному суспільстві, яка дозволяє відтворювати їх, досліджувати, передбачати наслідки, створювати системи реагування з метою стабілізації та підтримки сталого розвитку економіки і суспільства в цілому. Зокрема:

Отримані формули ймовірностей зараження, оздоровлення, профілактики суб'єктів соціально-економічних відносин в умовах дії різних факторів (диференційованості соціуму по економічним, соціально-психологічним і рольовим характеристикам суб'єктів, синергії взаємовпливу комунікаторів, наявності конструктивних і деструктивних ЗМІ);

Розроблені методи одержання математичних моделей та самі моделі поширення паніки в соціумі в дискретній і неперервній формах (у виді систем різницевих і диференціальних рівнянь) для різних сценаріїв зараження, оздоровлення і профілактики в умовах дії різних факторів (диференційованості соціуму по економічним, соціально-психологічним і рольовим характеристикам суб'єктів, синергії взаємовпливу комунікаторів, наявності конструктивних і деструктивних ЗМІ, придбання і втрати імунітету до паніки);

Установлений взаємозв'язок виникнення хаотичних режимів розвитку соціально-економічних панік з втратою імунітету до них суб'єктами; виявлений факт виникнення довгих хвиль, аналогічних хвилям Кондратьєва, установлений їхній взаємозв'язок із втратою імунітету, що може бути використано в системах довгострокового забезпечення сталого економічного розвитку;

Отримані у результаті проведених натурних експериментів реальні соціально-психологічні і рольові характеристики окремих видів соціуму, динамічні характеристики процесів у них: рівні сприйнятливості і впливу, імовірності зараження, кількість контактів, розподіл ролей, часи розгону і релаксації, які дозволяють здійснити прогноз сценаріїв розвитку ЛСЕП;

Обґрунтована приналежність процесів поширення інформаційно-управлінських технологій до класу швидких, лавиноподібних, введене й обґрунтоване поняття інформаційно-управлінської архітектури, запропонована і реалізована концепція моніторингу ІУА, для її реалізації розроблені об'єктні, об'єктно-реляційні і реляційні моделі і бази даних ІУА, що дає змогу визначати і розповсюджувати найбільш ефективні, переважаючі інформаційно-управлінські архітектури підприємств та установ;

Удосконалені імітаційні моделі поширення ЛСЕП, у рамках концепції мультиагентних систем на основі клітинних автоматів створені їх нові види, що дозволяють моделювати динаміку диференційованого по економічним, соціально-психологічним і рольовим характеристикам суб'єктів соціуму для різних сценаріїв зараження, оздоровлення і профілактики;

Дістали подальшого розвитку знання про форми поведінки економічних індикаторів в умовах паніки, інформаційно-аналітичні системи та системи підтримки прийняття рішень відносно швидких лавиноподібних процесів, що дає можливість приймати своєчасні, обгрунтовані, виважені, ефективні організаційно-економічні рішення відносно стратегічної та оперативної діяльності суб'єктів соціально-економічних відносин.

Обгрунтована достовірність результатів, адекватність одержаних моделей. Відповідність моделей реальним системам і процесам досягається як на якісному, так і на кількісному рівні. Якісна збіжність проявляється в однакових сценаріях розвитку лавиноподібних процесів, як у реальних соціально-економічних системах, так і в моделях, в однаковій структурі систем. Доведена близкість, а то і збіг кількісних характеристик свідчить про правильність вибору класу моделей, їх практичну корисність для цілей прогнозування і управління. Мова йде, перш за все, про динамічні характеристики процесу развитку паніки (величини і часи росту до рівня екстремальних значень, падіння до нових сталих значень, часи знаходження на екстремальних рівнях), про властивості реальних інформаційно-управлінських архітектур і тенденції їх розвитку.

Виявлені причини, економічні та соціально-психологічні механізми виникнення і розвитку лавиноподібних процесів в СЕС дозволяють більш обґрунтовано вибирати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку, більш зважено підходити до оцінки можливих наслідків економічних та політичних дій, дозволяють створювати і ефективно використовувати системи підтримки прийняття рішень для управлінських структур різного рівня. Відповідні моделі і створені на їхній основі системи підтримки прийняття рішень упроваджені чи рекомендовані до впровадження в ряді підприємств і організацій України, зокрема в Головному управлінні економіки Луганської обласної адміністрації, Луганському обласному статистичному управлінні, холдинговій компанії "Лугансктепловоз", акціонерно-комерційному банку "Надра". Результати дисертації стали основою для створення нових навчальних курсів, що читаються студентам у Східноукраїнському національному університеті ім. В. Даля.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія:

Данич В.Н. Моделирование быстрых социально-экономических процессов: Монография. - Луганск: Изд-во Восточноукраинского национального университета им. В. Даля, 2004. - 304 с.; (17,8 д.а.)

Статті у наукових фахових виданнях:

Данич В.Н. Информационно-аналитические системы в современных управленческих структурах. Проблемы и тенденции развития. - Вестник ВУГУ, Луганск: Изд. ВУГУ, 1997, №4 (8). - с. 147-154; (0,45 д.а.)

Ахромкин Е.М., Данич В.Н., Шведчиков А.П., Шведчикова И.А. О некоторых проблемах управления территориями приоритетного развития. - Вестник ВУГУ, Луганск: Изд. ВУГУ, 1998, №3 (13). - с. 141-146; (0,41 д.а., особисто автору належить 0,33 д.а., розроблена концепція інформаційної інфраструктури ТПР)

Данич В.Н. Денежно-финансовые и товарные потоки. Динамические модели. - Бизнес-Информ, Харьков: Бизнес-Информ, 1999, №13-14. -С.43-47; (0,56 д.а.)

Данич В.Н. Быстрые процессы в экономике. Модели валютной паники - Бизнес-Информ, Харьков: Бизнес-Информ, 1999, №19-20. С. 80-84; (0,51 д.а.)

Данич В. Н. Синергизм управленческих и информационных структур в социальных системах. - Вестник ВУГУ, Луганск: Изд. ВУГУ, 2000, №3 (25). - с. 20-27; (0,71 д.а.)

Данич В. Н. Объектно-ориентированные модели социально-экономических систем в задачах выбора предпочтительных информационно-управленческих архитектур. // Модели управления в рыночной экономике: Сб. науч. тр. , вып. 3 / Под ред. д. э. н. , проф. Ю. Г. Лысенко. - Донецк: Изд-во ДонГУ, 2000. - с. 245-254; (0,99 д.а.)

Данич В.Н., Короленко О.В. Компьютерная система определения длинных волн в рядах экономических данных. - Вестник ВНУ, Луганск: Изд. ВНУ, 2000, № 8 (30). - с. 165-169; (0,25 д.а., особисто автору належить 0,18 д.а., запропонована методологія визначення довгих хвиль в рядах економічних даних)

Бервинов А.В., Данич В.Н., Ращектаев Д.Ю. Использование объектно-ориентированных технологий в проектировании АРМ малого бизнеса. // Экономика промышленности. Экономика Украины на пороге третьего тысячелетия: Сб. науч. тр., Т.2 / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. АО "НКМЗ"; Редкол.: Амоша А.И. (отв. ред.). - Донецк, 2000. - с. 6 - 10; (0,27 д.а., особисто автору належить 0,22 д.а., сформульована концепція використання ООТ в проектуванні АРМ, визначено склад АРМ та методи його побудови)

Данич А.В., Данич В.Н., Малый Д.В. Информационные технологии в управлении корпорацией межрегионального типа. // Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. пр. , №4 (4) / Під ред. д. е. н. , проф. Козаченко Г.В. - Луганськ: Вид. СНУ, 2001. - с. 96-105; (0,84 д.а., особисто автору належить 0,59 д.а., здійснено аналіз проблем управління, визначені основи застосування ІТ в управлінні корпорацією)

Данич В.Н., Жданов В.Н., Танченко С.М. Информационный портрет организационно -управленческих структур региона . - Вестник ВНУ, Луганск: Изд. ВНУ, 2001, №9 (43). -с. 43-51; (0,71 д.а., особисто автору належить 0,50 д.а., сформульовано поняття інформаційного портрету та запропонована методологія його визначення)

Данич В. Н. Базовые структуры данных в объектно-ориентированных моделях социальных систем. // Экономическая кибернетика. - Донецк: Изд-во ДонГУ, 2001, № 5-6. - с. 91-98; (0,92 д.а.)

Бутков Ю.Ф., Данич В. Н., Рева А.В., Шитова М.С. Модели социальных паник в обществе информационного типа: паника индивидуума. - Вестник ВНУ, Луганск: Изд. ВНУ, 2002, №2 (48). - с. 15-23; (0,79 д.а., особисто автору належить 0,55 д.а., узагальнені та формалізовані механізми паніки індивідуума)

Данич В. Н. Модели социальных паник в обществе информационного типа: социально-психологический портрет паники социума. - Вестник ВНУ, Луганск: Изд. ВНУ, 2002, №3 (49). - с. 255-262; (0,70 д.а.)

Данич В.Н., Юрков В.А., Юрков Д.А. Объектно-ориентированные модели и технологии в проектировании информационно-управленческих архитектур малого бизнеса. - Вестник ВНУ, Луганск: Изд. ВНУ, 2002, №4 (50). - с. 265-270; (0,52 д.а., особисто автору належить 0,42 д.а., визначена концепція використання ООМ і ООТ в проектуванні ІУА малого бізнесу, створені моделі)

Даніч В.М., Танченко С.М. Стан і динаміка развитку інформаційно-управлінських архітектур підприємств регіону. - Сіверянський літопис, Чернігів: Вид. ЧДІЕіУ, 2002, №3. -с. 190-198; (0,79 д.а., особисто автору належить 0,47 д.а., запропонована концепція та методологія моніторингу ІУА, зроблено аналіз динаміки ІУА)

Данич В.Н. Математические модели социальных паник в обществе информационного типа // Економiчна кiбернетика. Мiжнародний науковий журнал. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2002, №1-2. - С.27-34; (0,92 д.а.)

Данич В.Н. Эффект синергии в математических моделях быстрых социально-экономических процессов. // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. Актуальные проблемы реформирования экономики в регионе. Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. КЭГИ; Редкол.: Прокопенко Н.Д. (отв. ред.) и др. - Донецк, 2002. - с. 280-283; (0,25 д.а.)

Бутков Ю.Ф., Данич В.Н. Имитационные модели социальных паник на основе клеточных автоматов. - Модели управления в рыночной экономике (Сб. науч. тр.). - Донецк: ДонНУ, 2002. - С. 106-111; (0,34 д.а., особисто автору належить 0,24 д.а., створені моделі соціальних панік на основі клітинних автоматів)

Бутков Ю.Ф., Данич В. Н. Мультиагентные клеточные модели социальных паник в объектно-ориентированной парадигме. - Вестник ВНУ, Луганск: Изд. ВНУ, 2002, №8 (54). - с. 260-268; (0,85 д.а., особисто автору належить 0,60 д.а., створені об'єктні мультиагентні клітинні моделі соціальних панік)

Данич В.Н., Рева А.В. Модели паники в социуме, дифференцированном по восприимчивости субъектов. //Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. Сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономики промышленности. - Донецк, 2002, №2. - с. 130-137; (0,46 д.а., особисто автору належить 0,41 д.а., створені моделі паніки в соціумі, диференційованому по сприйнятливості суб'єктів)

Данич В.Н. Модели паники в социуме с неоднородным социально-психологическим и ролевым составом участников. // Економiчна кiбернетика. Мiжнародний науковий журнал. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2003, №1-2. - С. 40-50; (1,21 д.а.)

Данич В. Н., Шитова М.С. Экспериментальное исследование механизма и скорости распространения слухов в сообществах различного типа. //Модели управления в рыночной экономике (Сб. н. тр.). - Донецк: Изд-во ДонНУ, Вып. 6, 2003. - С. 88-99; (0,62 д.а., особисто автору належить 0,50 д.а., обгрунтовані методи експериментального дослідження, визначені та узагальнені результати)

Данич В.Н. Математические модели массовых паник с формированием и потерей иммунитета. // Економiчна кiбернетика. Мiжнародний науковий журнал. - Донецьк: Вид-во ДонНУ, 2003, №3-4. - С. 50-59; (1,04 д.а.)

Даніч В.М. Паніки в соціально-економічному житті глобального інформаційного суспільства: моделі виникнення, розвитку та протидії. // Соціальна економіка. - Харків: Вид-во ХНУ ім. В.М. Каразіна; №3, липень-вересень, 2004, - С. 106 - 112; (0,52 д.а.)

Даніч В.М., Дробишевська Г.Є., Танченко С.М. Моніторинг інформаційно-управлінських архітектур та його використання в управлінні розвитком підприємства. - Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Економіка. Проблеми управління регіональним економічним і соціальним розвитком (зб. наук. праць), - Рівне: Видавн. УДУВГП, Випуск 1 (20), 2003. - с. 187-192; (0,35 д.а., особисто автору належить 0,21 д.а., запропоновані концепція та методи використання результатів моніторингу ІУА в управлінні розвитком підприємства)

Данич В.Н., Танченко С.М., Хрестина И. Структурно-информационный менеджмент в стратегическом управлении предприятием. //Стратегія економічного розвитку України. - К.:Видавн. Київського національного економ. університету, №16, 2005. С.64-71; (0,35 д.а., особисто автору належить 0,25 д.а, запропонована концепція структурно-інформаційного менеджменту та його використання в стратегічному управлінні підприємством)

Данич В.Н., Митина Н.А., Хрестина И.С., Реляционные модели и базы данных информационно-управленческих архитектур. //Вестник ВНУ, Луганск: Изд. ВНУ, 2003, №7(65). -с.119-131; (1,04 д.а., особисто автору належить 0,73 д.а, розроблені реляційні моделі та структура баз даних ІУА)

Данич В.Н., Демин М., Чернышев Г. Система классов для реализации объектно-ориентированных моделей информационно-управленческих архитектур. // Модели управления в рыночной экономике (Сб. науч. тр.). Общ. ред. и предисл. Ю.Г. Лысенко. - Донецк: Изд-во ДонНУ, Том 1, 2003. - Спец.вып. - С.269-279; (0,62 д.а., особисто автору належить 0,31 д.а., розроблена концепція об'єктної інформаційної моделі ІУА у вигляді системи класів)

Данич В.Н., Демин М., Чернышев Г. Структура объектно-ориентированной базы данных информационно-управленческих архитектур и ее реализация в среде Jasmine.// Економіка. Менеджмент. Підприємництво: Зб. наук. пр. , №11 (11) / Під ред. д. е. н. , проф. Козаченко Г.В. - Луганськ: Вид. СНУ, 2003. - с. 228 - 233; (0,48 д.а., особисто автору належить 0,24 д.а., сформульована ідея та методи використання середовища Jasmine для реалізації ООБД ІУА)

Данич В.Н. Исследование динамики быстрых экономических и социальных процессов (на примере валютных паник). //Вестник ВНУ, Луганск: Изд. ВНУ, 2004, №4 (74). - с. 198 - 207; (0,87 д.а.)

Данич В.Н., Дробышевськая А.Е., Танченко С.М. Мониторинг информационно-управленческих архитектур в системе структурно-информационного менеджмента. //Вестник ВНУ, Луганск: Изд. ВНУ, 2004, №11 (81). - с. 78 - 83; (0,50 д.а., особисто автору належить 0,25 д.а., визначені напрямки та засади використання результатів моніторингу ІУА в системі структурно-інформаційного менеджменту)

В інших виданнях:

Даніч В.М. Моделі швидких фінансових процесів (на прикладі валютної паніки). Матеріали міжнародної наукової конференції "Моделювання динамічних систем та дослідження їх стійкості" (Київ, 25-29 травня 1999 р. ) Київ: Вид-во КНУ ім. Т. Шевченка, 1999, с. 21; (0,06 д.а.)

Даніч В.М. Об'єктно-орієнтовані моделі соціально-економічних систем. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Економіко-математичне і екологічне моделювання та інформаційні технології у ринковій економіці" (Луганськ, 17 - 18 березня 2000 р.). Луганськ: СНУ, 2000, с. 10-12; (0,17 д.а.)

Данич В. Н. Общая структура объектно-ориентированной модели социально-экономической системы. . Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції "Математичні моделі та інформаційні технології в соціально-економічних та екологічних системах" (Луганськ, 18 - 19 квітня 2001 р.). Луганськ: Вид-во СНУ, 2001, с. 50-55; (0,35 д.а.)

Рамазанов С.К., Даніч В. М. Нелінійні математичні моделі та об'єктноорієнтовані технології в соціально-економічних системах. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції "Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку ХХІ століття". м. Полтава, 22-23 листопада 2001 р. Полтава: ПДТУ ім. Ю. Кондратюка, 2001. с. 124-125; (0,1 д.а., особисто автору належить 0,05 д.а., дана характеристика використання ООТ в СЕС)

Даніч В.М., Танченко С.М. Інформаційно-управлінські архітектури сучасних українських підприємств та установ. Матеріали Х-ї міжнародної науково-практичної конференції "Управління організацією: регіональні аспекти", м. Чернігів, 12-13 квітня 2002 р. /за ред. В.Г. Герасимчука. -К.: ІВЦ "Видавн. "Політехніка", 2002. -с 84-85; (0,06 д.а., особисто автору належить 0,04 д.а., запропонована концепція ІУА, дана їх загальна характеристика)

Данич В.Н., Волга А.В. Многофункциональная клеточная модель социальных паник. // Модели управления в рыночной экономике (Сб. науч. тр.). - Донецк: Изд-во ДонНУ, Кн. 1, 2003. Спец. выпуск - С. 94-102; (0,52 д.а., особисто автору належить 0,42 д.а., розроблена багатофункціональна клітинна модель соціальних панік)

Рамазанов С.К., Данич В.Н., Танченко С.М. Глобализация как фактор динамизма информационно-управленческих архитектур. /Прометей. Рег. сб. науч. трудов по экономике. - Донецк, 2003, №3 (12). - С. 243-253; (0,55 д.а., особисто автору належить 0,39 д.а., виявлення та аналіз зв'язку динамізма ІУА з глобалізаційними процесами)

Данич В.Н. Модели массовых паник с формированием и потерей иммунитета. //Комп'ютерне моделювання та інформаційні технології в науці, економіці та освіті. Зб. наукових праць. - Черкаси: Брама ІСУЕП, 2003. с. 31-34; (0,25 д.а.)

Данич В.Н. Моделирование быстрых процессов в социально-экономических системах. /Тези доповідей VIII Всеукраїнської науково-методичної конференції "Проблеми економічної кібернетики", присв'яченої 35-річчю кафедри економічної кібернетики Донецького національного університету, м. Алушта, Крим, 6-8 жовтня 2003 р. - Донецьк: ТОВ "Юго-Восток, Лтд", 2003. - с. 80-81; (0,12 д.а.)

Размещено на Allbest.ru