Економiко-математичне моделювання структури виробництва на підприємствах малого бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. Одним із найважливіших напрямків розвитку ринкової економіки України є інноваційний розвиток системи малого підприємництва, який реалізується через неперервне впроваджування інтенсивних змін, що якісно трансформують технології, продукцію, спосіб організації виробництва. Тому проблема управління розвитком малого підприємництва у вітчизняній економіці набуває нині особливої ваги.

Однак сектор малого бізнесу в економіці України недостатньо розвинутий. Одночасно є невирішеними багато теоретико-методологічних та прикладних проблем, які зумовлені передусім складністю, нестабільністю та невизначеністю середовища функціонування малих підприємств, що стримує їх розвиток. Аналіз опублікованих з цієї проблематики праць дає підстави для висновку, що питання застосування економіко-математичного моделювання для вирішення цілого кола задач управління розвитком малого підприємництва недостатньо розроблені, як у науковому, так і в практичному аспектах. Актуальність цієї проблеми на сучасному етапі розвитку України, її теоретичне та практичне значення, необхідність розроблення інструментарію управління малим підприємництвом визначили вибір теми дисертаційної роботи, мету та завдання дослідження.

Методологічні, методичні і математичні підходи до економіко-математичного моделювання управління розвитком підприємств малого бізнесу сформувалися, а нині складаються під впливом наукових праць вітчизняних і зарубіжних учених серед яких: А. Сміт, А. Маршал, Й. Шумпетер, І. Благун, В. Вітлінський, В. Вовк, В. Єлейко, Т. Клебанова, Р. Лепа, Ю. Лисенко, А. Мельник, С. Реверчук, Л. Сергєєва, В. Ситник, О. Стефанишин, І. Огірко, Г. Цегелик, О. Черняк, В. Юринець та ін.

Мета і завдання дослідження . Основною метою дисертаційної роботи є розвиток теоретико-методологічних підходів і розроблення комплексу економіко-математичних моделей управління розвитком структури виробництва у малому підприємництві на регіональному рівні.

Для досягнення обраної мети було поставлено такі основні завдання:

- обґрунтувати необхідність вдосконалення теоретико-методологічних аспектів моделювання керованого розвитку сектором малого підприємництва;

- дослідити процес прийняття управлінських рішень керованого розвитку підприємств малого бізнесу;

- дослідити вплив зовнішнього середовища на сектор малого підприємництва на регіональному рівні;

- розробити механізм формування стратегічних альтернатив розвитку виробництва на малому підприємстві;

- обґрунтувати доцільність застосування методів економіко-математичного моделювання в управлінні малим підприємництвом;

- розробити економіко-математичну модель вибору оптимального рівня ціни на продукцію підприємства;

- розробити механізм оптимізації фінансової стійкості та оцінки фінансового ризику малого підприємства;

- розробити економіко-математичну модель вибору ефективних виробничих ресурсів підприємства;

- розробити економіко-математичну модель визначення оптимального обсягу виробництва продукції підприємства;

- провести апробацію запропонованого інструментарію оптимізації управління виробничою діяльністю підприємства;

1. Теоретико-методологічні основи формування сектору малого бізнесу і підприємництва

Розкривається сутність, значення, передумови та проблеми розвитку малого бізнесу в Україні, обґрунтовується необхідність активізації розвитку малого бізнесу як основи формування конкурентного економічного середовища.

Аналіз функціонування малого підприємництва в Україні в умовах неусталеного господарського середовища дав змогу виявити низку чинників, що впливають на результати його економічної діяльності.

Першим і головним чинником розв'язання проблем розвитку і функціонування сектору малого бізнесу є його державна підтримка та підприємництва загалом, яка головно відбувається через податкову систему.

Дисертація акцентує на тому, що вплив малих підприємств на зовнішнє середовище є незначним, тому найважливішим напрямком вдосконалення функціонування сектору малих підприємств є використання можливостей вироблення ефективних управлінських рішень самими підприємствами. Для вирішення цієї проблеми автор пропонує таку схему функціонування системи малого бізнесу на регіональному рівні.

За цією схемою для ефективної взаємодії сектору малого бізнесу і соціально-економічної системи запропоновано використовувати службу дослідження операцій, оснащену сучасними інструментами вироблення рекомендацій стосовно розвитку ситуацій, що мають місце чи можуть мати місце в діяльності підприємства.

У цій системі служба дослідження операцій відслідковує ситуацію на ринках благ і послуг, матеріальних ресурсів, праці; опрацьовує статистичну інформацію з метою оцінки зміни попиту і пропозиції на названих ринках під впливом різноманітних чинників (світових, внутрішньодержавних, економічних, регіональних і т.д.); освоює найновіші досягнення світової науки в розробленні потрібних типових прогнозів і, в разі потреби, створює свої засоби вироблення ефективних управлінських рішень.

2. Математичне моделювання в управлінні розвитком виробництва у малому підприємництві на регіональному рівні

Розглянуто проблеми та завдання економіко-математичного моделювання управлінських рішень розвитку і функціонування елементів системи малого підприємництва, досліджено особливості застосування методу моделей у розв'язанні задач: прогнозування соціально - економічного розвитку регіону; оптимізації структури виробництва продукції підприємствами малого бізнесу та її споживання; вибору ефективних виробничих ресурсів.

Особливої уваги при вирішенні проблеми оптимізації розвитку виробництва потребують питання математичного забезпечення конкретних практичних розрахунків, зокрема створення системи алгоритмів і комп'ютерних технологій, що забезпечують реалізацію економіко - математичних моделей і отримання необхідних розв'язків задач у зручному для виконання економічного аналізу вигляді.

Дослідження автора обґрунтовують тезу про те, що за допомогою економіко-математичного моделювання можливо кількісно вимірювати взаємозв'язки між різноманітними величинами, що характеризують економічні процеси, в тому числі створення і споживання благ і послуг та їх зв'язки з чинниками, що їх визначають, імітувати будь-яку економічну ситуацію, що знаходиться в межах визначення параметрів моделі.

У вітчизняній економіці простежується тенденція підвищення цін на продукцію підприємств зі зниженням курсу гривні навіть тоді, коли їх виробнича діяльність аж ніяк не пов'язана з використанням імпортних матеріалів і устаткування, що призводить в свою чергу до зменшення попиту на цю продукцію. Обчислення, виконані за допомогою економіко-математичних моделей, дозволяють у цій ситуації прогнозувати обсяги зменшення попиту і можуть вплинути на прийняття управлінського рішення на рівні підприємства.

Вироблення ефективного рішення - це один з найвідповідальніших елементів управління. Воно містить такі основні етапи: визначення умов; пошук, розроблення і аналіз можливих варіантів дій; вибір якогось одного із них, щоб була досягнута визначена, бажана для суб'єкта рішення, мета. В роботі обґрунтовується теза, що без створення відповідного інструментарію оптимізації таких рішень ефективно вирішити проблему малого підприємництва є проблематичним. Успішний розвиток малого бізнесу значною мірою залежить від забезпечення його фінансовими ресурсами, які можна мобілізувати передусім через державні заходи підтримки ринку фінансових інструментів. Ця підтримка має відбуватися через формування мережі регіональних фондів підтримки малого підприємництва, розроблення та запровадження кредитно - гарантійних механізмів його кредитування.

3. Оптимізація регіонального розвитку виробництва у малому підприємництві

Пропонуються комплекс економіко-математичних моделей задач діяльності малого підприємства та способи проведення модельних експериментів вибору ефективних варіантів рішень.

Конкурентне суперництво на ринку потребує забезпечення керівництвом підприємства стабільно високого рівня фінансового стану, що є вирішальним чинником формування економічної безпеки підприємства, яку оцінюють на основі аналізу показників, що містяться - у бухгалтерському балансі, у звіті про грошові кошти та у звіті про фінансові результати підприємства. Серед цих показників особливе місце займають ліквідність, рентабельність, прибутковість. Ці індикатори є ключовими у наявних методах аналізу фінансового стану підприємства. Найбільш поширені серед них є метод сум, метод геометричної середньої, метод коефіцієнтів та метод відстаней. Слабиною цих методів є те, що у них відсутня можливість безпосереднього обчислення інтегрального показника, оскільки зіставлення показників відбувається, використовуючи їх абстрактні ідеальні значення. У дисертації запропоновано застосовувати експертно - статистичний метод, в якому передбачається використання бази знань, що формується за результатами опитування експертів і за якими уточнюється вид функції, що описує динаміку економічної ситуації. Обчислюючи, наприклад, інтегральний показник фінансової стійкості підприємства, враховується платоспроможність підприємства, рівень його фінансової незалежності і рівень якості його активів.

Вибір економічно доцільних виробничих ресурсів грунтується на оцінці впливу цих ресурсів на рівень економічного ефекту від реалізації продукції, у виготовленні якої застосовується цей ресурс. Показник доцільності виробничого використання ресурсу ґрунтується на трьох групах ознак - нормативні, технічні і економічні. Цей показник вдало відображає взаємодію вартісних і виробничих ознак.

У запропонованій методиці визначення рівня конкурентоспроможності виробничого ресурсу, його характеристики розподілені на три групи ознак: нормативні, технічні та економічні.

Вибір і встановлення пріоритетності тої чи іншої характеристики для ресурсу , що задається ваговим коефіцієнтом , дає можливість врахувати якісні чинники через конкретні експертні оцінки. При необхідності в цьому методі можна врахувати часовий чинник, котрий, на нашу думку, дозволив би точніше відображати динаміку витрат при використанні того чи іншого ресурсу. На конкурентоспроможність ресурсу поряд з технічними ознаками впливають також умови оплати і тривалість гарантійного терміну, рівність виконання взятих зобов'язань постачальником та інше. Ті чи інші чинники, котрі носять якісний характер, можна певною мірою визначити також за допомогою методів нечіткої логіки.

Технологічні способи і весь виробничий процес мають забезпечуватися відповідними виробничими потужностями.

6) Обмеження на необхідність забезпечення виробничого процесу відповідними виробничими потужностями матиме вигляд:

,

де - виробничі потужності - го виду, що є в розпорядженні підприємства; - потреба у виробничих потужностях - го виду для забезпечення функціонування - го технологічного способу з одиничною інтенсивністю; - допустимий рівень розширення виробничих потужностей - го виду у підперіод .

Фінансове забезпечення діяльності підприємства складається з власних фінансових коштів і отриманих кредитів з погашенням у встановлений термін. Усі ці фінанси витрачаються на виробничі ресурси, на функціонування відповідних технологій, на матеріали та енергоресурси, на заробітню плату і податкові та інші платежі у бюджет і т.д. Для розрахунку витрат на виробництво продукції їх поділяють на дві принципово різні групи - змінні витрати, що залежать від обсягу виготовленої продукції (витрати на сировину, матеріали, заробітню плату виробничого персоналу з урахуванням податків і обов'язкових платежів на неї) і постійні витрати, що не залежать безпосередньо від обсягу виробленої продукції (витрати на утримання приміщень і устаткування, оренду землі, охорону, енергоносії і заробітну плату невиробничого персоналу з урахуванням податків та інших платежів, службу маркетингу тощо). Такий критерій поділу витрат на фінансове забезпечення всього обсягу виробництва задіяними технологіями враховує реальні ринкові умови функціонування підприємства.

7) Умова фінансового забезпечення функціонування технологічних способів у формалізованому записі матиме вигляд:

,

де - власні резервні фінансові кошти на початок періоду ; - фінансові кошти на початок підперіоду , що залучені за рахунок кредитів; - ціна одиниці продукції - го виду у підперіоді ; - постійні витрати виробництва в підперіоді ; - змінні витрати виробництва, що припадають на одиничну інтенсивність - го технологічного способу у підперіоді .

У цьому балансовому рівнянні фінансових коштів підприємства не враховується податок на прибуток. Необхідні витрати, що припадають на підперіод , подано у лівій частині балансового рівняння, а в його правій частині - наявні фінансові ресурси в цьому ж підперіоді. Це рівняння розкриває можливості підприємства придбати всі необхідні матеріальні ресурси для функціонування технологій з обраною інтенсивністю, оплатити затрачену працю персоналу у виробничій і невиробничій сфері, зробити відрахування на компенсацію витрачених основних виробничих фондів, відшкодувати постійні витрати та інші платежі.

Змінні витрати з розрахунку на одиничну інтенсивність - го технологічного способу в підперіоді можна обчислити так:

,

де - ціна одиниці ресурсу - го виду в підперіоді ; - витрати електроенергії на одиничну інтенсивність - го технологічного способу в півперіоді ; - ціна 1 квт електроенергії в півперіоді ; - витрати палива на одиничну інтенсивність - го технологічного способу в підперіоді ; - ціна палива в підперіоді ; - витрати на заробітну плату працівників, що безпосередньо беруть участь у забезпеченні функціонування - го технологічного способу з розрахунку на одиничну інтенсивність у підперіоді ; - індекс відрахувань у Пенсійний фонд; - індекс відрахувань у фонд соціального страхування; - індекс відрахувань у фонд медичного страхування; - індекс відрахувань у Державний фонд зайнятості; - вартість оборотних засобів, що припадають на одиничну інтенсивність - го технологічного способу.

Постійні витрати, що припадають на підперіод обчислюються таким чином:

- сума погашення кредиту в підперіоді , узятого в попередні підперіоди; - витрати на електроенергію, що використана на невиробничі цілі; - витрати електроенергії на невиробничі цілі у півперіоді ; - витрати палива на невиробничі цілі в півперіоді ; - сума орендної плати , шо припадає на півперіод ; - видатки на телефонне обслуговування у підперіоді ; - видатки на охорону у підперіоді ; - витрати на заробітну плату працівників, що не належать до сфери виробництва; - обсяги амортизаційних відрахувань, що припадають на підперіод ; - величина витрат на маркетинг і збут.

Валовий прибуток підприємства можна обчислити, як різницю між валовим доходом , що є добутком виготовленої і реалізованої власної продукції та ціни на неї і валовими витратами , що є сумою постійних і змінних витрат виробництва, тобто:

8)

,

де - частка нереалізованої продукції - го виду в підперіоді . Або валовий прибуток можна розрахувати через обсяги відправленої продукції споживачам, при умові їх повної оплати за неї, тобто його можна визначити так:

9)

.

Цей вираз, що представляє собою величину валового прибутку (як і попередній), є цільовою функцією описаної вище оптимізаційної задачі визначення оптимального обсягу виробництва продукції підприємства.

Валовий прибуток підприємства може істотно відрізнятися від валового прибутку інших підприємств. У кожного підприємства є свої індивідуальні виробничі можливості і різні обсяги виробництва продукції, а все це прямо впливає на його фінансові показники.

Висновки

економічний математичний виробничий

Світовий досвід розвитку національних економік свідчить про те, що підприємствами малого бізнесу забезпечується швидке реагування на потреби ринку в товарах і послугах, усуваються диспропорції на товарних ринках, створюються додаткові робочі місця, посилюється конкуренція, активізується інноваційний клімат, збагачується професійний рівень.

Проведене дослідження дало підстави зробити такі висновки:

1. Підприємства малого бізнесу сприяють залученню людей до підприємницької діяльності, формують у них бажання досягти успіху і визнання в суспільстві, сприяють проявленню і поглибленню прогресивних професійних ділових якостей для виконання виробничих і управлінських завдань. Основними перевагами підприємств малого бізнесу є їх низька капіталомісткість, мобільність, здатність до якнайповнішої мобілізації доступних ресурсів, ефективна організація виробничих процесів.

2. Використання системного підходу до управління розвитком і функціонуванням підприємств малого бізнесу дало змогу виявити особливості застосування методу моделей у розв'язуванні задач прогнозування соціально-економічного розвитку регіону. Моделювання організації виробництва продукції і її споживання сприяє визначенню умов для побудови системи підтримки прийняття рішення з метою аналізу зміни попиту споживачів на продукцію підприємства, що відбувається зі зміною цін на основні групи товарів та зі зміною доходів споживачів.

3. Інформація, отримана внаслідок проведення модельних експериментів за допомогою запропонованого інструментарію, сприятиме цілеспрямованій діяльності фонду зайнятості населення з перекваліфікації безробітних з подальшим їх працевлаштуванням, що позитивно впливатиме на зниження рівня безробіття в регіоні.

4. Забезпечення стабільно високого рівня фінансового стану підприємства є однією з основних чинників його безпеки. Автор пропонує методику, що підвищує рівень об'єктивності інтегрального показника фінансової стійкості; враховуючи рівень платоспроможності, рівень фінансової незалежності, рівень якості активів. Ці показники уточнюються через вагові коефіцієнти, що враховують важливі якісні характеристики і умови функціонування підприємства.

5. Основою кожної стратегії розвитку підприємств є базова або вихідна ціна на його продукцію, що встановлюється через застосування методів ціноутворення, аналіз яких дозволив виявити їхні переваги та недоліки. Запропонований підхід до вибору цінової стратегії використовує інструментарій експертного аналізу та методи умовної оптимізації.

6. Фінансові ризики посилюються через несплату позичальниками боргу кредиторам. Обчислення інтегрального показника фінансового ризику діяльності підприємства автор пропонує здійснювати через математичний інструментарій з використанням вагових коефіцієнтів, визначення яких проводиться експертними методами.

7. Вибір економічно доцільних виробничих ресурсів ґрунтується на оцінці впливу цих ресурсів на рівень економічного ефекту від реалізованої продукції, у виготовленні якої застосовується цей ресурс. Ця оцінка доцільності виробничого використання ресурсу ґрунтується на трьох групах ознак: нормативних, технічних і економічних. У дисертаційній роботі запропоновано методику, що ґрунтується на обчисленні відхилення показників конкурентоспроможності ресурсу, що аналізується, від аналогічних показників “ідеального” ресурсу.

8. Обсяги випуску та реалізації продукції та її ціна є визначальними при оцінці функціонування підприємства. Автором розроблено економіко-математичну модель оптимізації обсягів випуску продукції задля отримання максимального рівня валового прибутку.

Література

1. Шиш І.М. Оптимізація інвестування малих підприємств / І.М. Шиш // Формування ринкової економіки в Україні: проблеми економічної кібернетики: Спецвипуск. - Львів: “Інтереко”, 2007. - № 16. - С. 242-251.

2. Коваленко О.О. Обґрунтування вибору інструментів моделювання процесів електронного бізнесу / О.О. Коваленко, І.М. Шиш // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. - Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2007. - Випуск 38. - С. 99-101.

3. Семеренко М.М. Фінансово-економічне моделювання в сучасному інформаційному просторі / М.М. Семеренко, І.М. Шиш // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. Львів. - 2007. - №37(2). - С. 297 - 300.

4. Шиш І.М. Передумови і проблеми розвитку малого бізнесу в Україні / І.М. Шиш // Формування ринкової економіки в Україні: проблеми економічної кібернетики: Спецвипуск. - Львів: “Інтереко”, 2008. - № 18. - С. 222-226.

5. Шиш І. Математичне моделювання інтегральної оцінки фінансового ризику діяльності підприємства / І.М. Шиш // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. - Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2008. - Випуск 40. - С. 274-277.

6. Шиш І. Економіко-математичне моделювання визначення обсягу виробництва продукції підприємства / І.М. Шиш // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. - Л.: ЛНУ ім. І. Франка, 2009. - Випуск 41. - С. 508-513.

7. Шиш І. Венчурне фінансування малого підприємництва / І.М. Шиш // Сучасна парадигма управління та Острозька біблія: Вісник Львівського університету імені Івана Франка. Львів. - 2009. - №20. - С.483 - 487.

Размещено на Allbest.ru