Економіко-математичне моделювання трудової міграції населення України

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність теми. В сучасних умовах основним виробничим ресурсом країни є її економічно активне населення. Якість і кількість робочої сили виступають вагомим чинником зростання економіки. Все помітніший вплив на склад трудових ресурсів нині справляє міграція. У зв'язку з цим виникає необхідність дослідження трудової міграції населення як визначального чинника формування працересурсного потенціалу регіону чи країни. В умовах відновлення незалежності України характер, обсяги, склад та спрямованість внутрішніх і зовнішніх міграційних потоків зазнали суттєвих змін. Ці зміни спричинені трансформацією соціально-економічних відносин, демократизацією суспільного життя, спрощеністю процедури виїзду за кордон та зміни місця проживання, трансформаційним спадом і падінням життєвого рівня населення. Своє відображення вони знайшли передовсім у зменшенні інтенсивності міграцій в середині регіонів та на міжрегіональному рівні, значному відпливу населення за межі країни, формуванні потужних потоків зовнішньої трудової міграції, що зумовлює необхідність вдосконалення управління цими процесами.

Для розроблення й реалізації ефективної та дієвої політики у сфері державного регулювання міграційних процесів в Україні необхідно визначити чинники, що зумовлюють ці процеси, здійснити кількісне оцінювання залежності міграції населення від цих чинників, дослідити можливість регулювання міграційної привабливості її регіонів та контролю масштабів нелегальної трудової міграції за кордон. Реалізація цих заходів потребує застосовування економіко-математичних методів, моделей та інформаційних технологій, які обґрунтовують доцільність їх використання та підвищують соціально-економічну ефективність державного регулювання міграційних процесів.

Аналіз публікацій з цієї проблематики дає підстави для висновку про те, що недостатньо розробленими залишаються теоретичні основи дослідження та оцінювання впливу соціально-економічних чинників на міграційний клімат регіону, моделі прогнозування міграційних переміщень та чисельності населення регіонів, моніторинг міграційної привабливості регіонів.

Актуальність і необхідність застосування економіко-математичних методів та моделей до вивчення трудової міграції населення, недостатня теоретична і практична розробленість цієї проблеми обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету, завдання та структуру.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є аналіз теоретичних, розвиток методологічних підходів та побудова адекватних моделей для оцінювання та прогнозування напрямів, обсягів та структури трудової міграції населення України.

Для досягнення цієї мети в дисертаційному дослідженні поставлено такі основні завдання:

– з'ясувати теоретичні засади трудової міграції населення України та обґрунтувати її вплив на економіку держави;

– проаналізувати існуючі методи моделювання трудової міграції населення;

– розробити цілісний комплекс моделей оцінювання міграційного клімату регіонів України;

– побудувати продукційні моделі залежності обсягів трудової міграції населення від соціально-економічних чинників;

– розробити прогнозну модель міграційного приросту населення регіонів України з використанням технології нейронних мереж;

– удосконалити методику розподілу фінансового забезпечення для реалізації політики зайнятості;

– виконати апробацію розроблених моделей для трудової міграції населення регіонів України.

1. Теоретико-методологічні підходи до аналізу трудової міграції населення України

Розглянуто теоретичні основи дослідження трудової міграції населення, проаналізовано чинники міграційного клімату регіону, розраховано основні показники міграції, вивчено сучасний стан міграційних процесів в Україні, зокрема, зовнішню трудову міграцію.

Автором узагальнено підходи дослідників до класифікації чинників, які помітно впливають на формування міграційних потоків населення та міграційного клімату регіону, що дало змогу розробити власну систему показників, які відображають вплив соціально-економічних чинників на міграційні процеси. У роботі досліджено взаємозв'язок між трудовою міграцією населення та економічним розвитком регіону. Загалом, виконано аналіз сучасного стану процесів трудової міграції населення в Україні та її регіонах. Автор акцентував увагу на вивченні впливу міграційних процесів населення на економічну ситуацію регіону, аналізі зовнішньої трудової міграції населення України в умовах сучасних глобалізаційних процесів тощо. Для розроблення та ефективної реалізації політики у сфері державного регулювання міграційних процесів та політики зайнятості в Україні на думку дисертанта необхідна кількісна оцінка залежності міграції населення, можливостей регулювання міграційної привабливості регіону від низки чинників, що зумовлюють ці процеси. В результаті проведеного дисертаційного дослідження виявлено низку соціально-економічних чинників впливу на трудову міграцію населення, наприклад такі характеристики регіону як рівень доходів, забезпеченість житлом, стан ринку праці тощо. Доцільність застосування інструментів та напрямів реалізації зазначених заходів обґрунтовує потребу використання економіко-математичних методів та моделей, що підвищить соціально-економічну ефективність державної політики регулювання міграційних процесів.

2. Математичні методи та моделі аналізу трудової міграції населення

Присвячено розгляду основних моделей міграційних процесів, здійснено класифікацію наявних методів економіко-математичного моделювання територіального переміщення населення, побудовано багатофакторну регресійну модель міграційного приросту населення, запропоновано динамічну модель дослідження змін у розподілі населення на мігранти та немігранти, застосовано компонентний аналіз для визначення прихованих чинників трудової міграції населення, виконано оцінювання міграційної привабливості регіонів України.

Для оцінювання впливу соціально-економічних чинників на міграційні процеси у роботі побудовано багатофакторну регресійну модель міграційного приросту населення України. Досліджено залежність міграційного приросту від низки соціально-економічних чинників: доходів населення, рівня безробіття, валового регіонального продукту, внутрішніх інвестицій, іноземних інвестицій, житлового фонду, вартості житла.

Побудована модель дає змогу відстежувати виявлені тенденції міграції населення, особливості їх еволюції та аналізувати ефективність розподілу населення на мігрантів та немігрантів.

Для визначення прихованих чинників трудової міграції населення України використано метод головних компонент. Компонентний аналіз виконано для такої групи чинників: валовий регіональний продукт у розрахунку на одну особу, індекс споживчих цін, кількість суб'єктів Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), введення в дію нових основних засобів, індекси обсягу продукції промисловості, інвестиції в основний капітал на одну особу, введення в експлуатацію житла, введення в експлуатацію індивідуального житла, рівень безробіття населення (за методологією МОП), середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, попит на робочу силу на ринку праці, доходи населення, житловий фонд, приватний житловий фонд.

Результати компонентного аналізу групи первинних чинників трудової міграції населення України свідчать, що на першу головну компоненту припадає більше 70% загальної дисперсії. Тому в подальших дослідженнях цю головну компоненту можна використовувати як ще один інтегральний показник трудової міграції населення України.

Для оцінювання міграційної привабливості регіонів дослідники використовують кілька типів моделей. Проаналізувавши їх можливості, автор дійшов висновку, що найкращим є застосування “pull-push” моделі. За умови моделювання міграційних процесів у роботі враховано ймовірність переміщення людини із одного регіону в інший, що визначається трьома змінними-параметрами: здатність індивіда залишити теперішнє місце проживання (, ), доступність вибраного ним регіону (), привабливість переходу із одного регіону () в інший (), тобто чи умови проживання в новому регіоні кращі для індивіда порівняно з вихідним ().

Оскільки доведено, що потоки між групами та незалежні та розподілені за законом Пуассона, тому модель, яка відображає міжгрупові (міжрегіональні) потоки (із в ), виглядає так:

, (5)

де -- математичне сподівання кількості людей , що перейшли з -го регіону в -ий за одиницю часу, -- інтенсивності переходів за одиницю часу із регіону в регіон , -- чисельність населення в -му регіоні на початок періоду.

Результати проведених автором розрахунків для регіонів України свідчать, що значення коефіцієнтів і є набагато ближчими до нуля, ніж до одиниці, і розміщені в діапазоні від 0,023 до 0,198, тобто, можливість як виходу, так і входу (тобто виїзд та в'їзд у регіон) є обмеженою, що спричинено насамперед станом ринку праці та житла у цих регіонах. Крім того, інтенсивність міжрегіональних міграцій не є досить високою, натомість зросла чисельність емігрантів. Аналіз отриманих результатів свідчить, що найвища здатність до виходу (виїзду) з регіону була у жителів м. Києва, Київської, Дніпропетровської та Донецької областей. На основі результатів аналізу показника найбільше можливостей у мігрантів було потрапити до м. Києва, Київської, Донецької, Дніпропетровської та Луганської областей.

У зв'язку з багатовимірністю простору оцінок та громіздкістю матриці коефіцієнтів дисертантом побудовано інтегральний показник міграційної привабливості -го регіону, , який, окрім цього, характеризує якість життя в цьому регіоні.

У роботі здійснено кластеризацію та ранжування регіонів України у порядку спадання значення зазначеного узагальнюючого показника. Внаслідок цього виділено 3 кластери регіонів: І - характеризується найнижчою (13 регіонів), ІІ - середньою (14 регіонів), а ІІІ - найвищою (4 регіони) міграційною привабливістю.

3. Моделювання трудової міграції населення України методами інтелектуального аналізу даних та нечіткої логіки

Розроблено цілісний комплекс моделей поєднання яких дає змогу виявити статистичні та логічні закономірності між соціально-економічними чинниками та трудовою міграцією населення. Методами інтелектуального аналізу даних побудовано продукційні моделі залежності трудової міграції від соціально-економічних чинників. Виконано нейромережне прогнозування міграційного приросту населення України. Запропоновано теоретико-ігрову модель розподілу фінансового забезпечення політики зайнятості. У цій моделі вхідну інформацію про стан ринку праці подано у вигляді нечітких трикутних чисел.

У дисертаційній роботі виконано кількісне оцінювання залежності міграційних процесів від соціально-економічних чинників. За умов неповної інформації про міграційні процеси автор застосував метод інтелектуального аналізу даних (Data Mining) - пошук логічних закономірностей на основі алгоритму обмеженого перебору даних - для виявлення залежності міграційного приросту населення в регіонах від різних соціально-економічних чинників, зокрема доходів населення, рівня безробіття, валового регіонального продукту, внутрішніх інвестицій, іноземних інвестицій, житлового фонду, вартості житла. Для прикладу в табл. 1 наведено побудовані продукційні моделі.

Реалізація зазначених моделей дала змогу виявити показники, які найчастіше присутні у побудованих продукційних правилах. Зокрема, серед розглянутих чинників, найбільш вагомим є рівень безробіття, який визначає основну причину міграцій та відображає невідповідність між потребами суспільного виробництва регіонів у робочій силі та її пропозицією.

Міграційні потоки є вагомим чинником формування трудових ресурсів регіонів. У дисертаційній роботі здійснено прогноз міграційного приросту населення України з використанням нейронних мереж. Вхідними сигналами нейронної мережі є значення таких показників: доходи населення, рівень безробіття, валовий регіональний продукт, внутрішні інвестиції, житловий фонд.

Попередньо виконаний автором аналіз типів нейронних мереж свідчить, що оптимальною є структура нейронної мережі з такими параметрами: тип архітектури мережі - багатошаровий персептрон, кількість шарів - 3, кількість нейронів у вхідному шарі - 5, кількість нейронів у прихованому шарі - 2, кількість нейронів у вихідному шарі - 1.

Прогноз міграційного приросту населення України виконаний з використанням нейронних мереж подано на рис. 2. Отримана оцінка якості мережі свідчить про високу точність та адекватність моделі, що дає можливість враховувати отримані результати прогнозування для оцінювання трудового потенціалу країни та його трансформації.

Побудована нейронна мережа прогнозування міграційного приросту населення України враховує не тільки тенденції розвитку міграційних процесів, але і вплив соціально-економічних чинників, що їх зумовлюють.

Міграційні процеси сильно впливають на формування чисельності та структури населення регіону. Тому в прогнозних моделях чисельності населення територій регіонів необхідно враховувати міграційні потоки.

Для прогнозування кількості населення регіонів України автор застосував модифіковану економіко-математичну модель пропорцій переміщення, яка має такий вигляд:

(, ), (8)

де - кількість населення, які були в -му регіоні () на початок періоду (), - кількість населення, які були в -му регіоні () на початок періоду , - коефіцієнт пропорційності, частина кількості населення -го регіону, яка на початок -го періоду перейшла в -ий регіон. Очевидно, що для всіх значень , - кількість населення, які прибули в -ий регіон з-за кордону (міждержавна міграція), - кількість народжених в -му регіоні за -ий період та - кількість померлих в -му регіоні за -ий період.

Оскільки, для міграційних процесів є характерним нечіткість оцінювання їх обсягів, тому автор подає як нечітке число:

, (9)

де - вершина нечіткого числа, - ліве значення ширини проміжку нечіткого числа , , , - праве значення ширини проміжку нечіткого числа , , .

З урахуванням (9) модель (8) прийме вигляд:

(10)

У роботі спрогнозовано чисельність населення в регіонах України з допомогою моделі (10), що дало можливість передбачити оптимістичні та песимістичні оцінки перспективної демографічної ситуації в областях.

Одним з центральних органів державного регулювання трудовою міграцією населення є державний центр зайнятості, який здійснює розподіл фінансових ресурсів для реалізації політики зайнятості. В роботі запропоновано теоретико-ігровий підхід до міжрегіонального розподілу коштів на фінансування політики зайнятості, який враховує стан регіональних ринків праці. Через неможливість точного прогнозу стану цих ринків для їх оцінювання використано теорію нечітких множин.

Оскільки близько 60% коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрачається на виплату допомоги у зв'язку з безробіттям, а всі інші виплати приблизно пропорційні кількості безробітних у регіоні, тому за показник , який адекватно відображає стан ринку праці, приймемо кількість зареєстрованих безробітних у регіоні.

Автор припускає, що в -у прогнозному періоді частка безробітних першого регіону () у загальній кількості, яка використовується в подальших розрахунках, буде в проміжку :

, , (11)

де - стан ринку праці в -му регіоні () за -ий період, - прогнозоване відхилення показника стану ринку праці у першому регіоні в періоді порівняно з -им періодом.

Дисертант опираючись на правило трьох сигм подає як нечітке число:

(12)

де - вершина нечіткого числа, - ліве і праве значення ширини проміжку нечіткого числа , , - середньоквадратичне відхилення величини , розраховане на основі показника за періодів.

На підставі застосування теорії опуклих нескінчених антагоністичних ігор можна стверджувати, що оптимальною стратегією державного центру зайнятості буде значення , яке отримане з умови:

(13)

де , - частка фінансового забезпечення політики зайнятості для першого регіону.

Використавши теорію ігор, дисертант виявив, що мінімум у формулі (13) досягається, коли , де - оптимальна стратегія державного центру зайнятості.

Отримані результати свідчать, що максимальний відсоток коштів, згідно з запропонованою методикою, повинна отримати Донецька область (7,17%). Водночас зазначимо, що ця величина характеризується можливим широким діапазоном зміни (6,21%; 19,49%) у зв'язку із нерівномірною динамікою показника кількості зареєстрованих у регіоні безробітних за попередні роки. До таких областей необхідно віднести Дніпропетровську (7,03%; 6,53%; 21,54%), Львівську (5,56%; 5,08%; 16,20) і Харківську (5,25%; 4,83%; 15,03%), в які потрібно скеровувати відносно значні кошти на фінансування політики зайнятості. Невеликий відсоток коштів належить м. Києву (1,03%; 0,6%; 3,16), так як в ньому зареєстровано найменшу кількість безробітних.

Висновки

міграційний економічний трудовий

У дисертаційній роботі виконано теоретичне обґрунтування необхідності та запропоновано шляхи застосування інструментарію економіко-математичного моделювання трудової міграції населення України для підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері управління міграційними процесами, зокрема розроблення заходів формування працересурсного потенціалу регіону.

Проведене дисертаційне дослідження дало підстави сформувати такі висновки та пропозиції:

1. Сучасна трудова міграція населення тісно взаємопов'язана з інтеграційними процесами та носить регіональний характер, який проявляється здебільшого у зростанні переміщення населення, виникненні нових типів міграційних рухів та відповідних груп мігрантів. Більшість територіальних переміщень населення відбувається з метою пошуку нового місця роботи, тому одним з основних чинників, які впливають на міжрегіональні переміщення населення, є стан регіонального ринку праці. Внутрішня трудова міграція населення відбувається переважно в регіони з більшими можливостями працевлаштування, тобто з менш напруженою ситуацією на ринку праці. На макроекономічному рівні міграцію населення традиційно розглядають як вагомий елемент функціонування ринку праці.

2. На підставі побудованої багатофакторної економетричної моделі виявлено статистичні залежності трудової міграції населення від соціально-економічних чинників. Аналіз коефіцієнтів парної кореляції між чинниками для побудованої регресійної моделі та параметрів оцінювання адекватності моделі свідчить, що доцільно виокремити низку чинників: рівень безробіття, валовий регіональний продукт, житловий фонд, вартість житла, які здійснюють стимулювальну або дестимулювальну дію на інтенсивність та напрями переміщення робочої сили.

3. Застосування компонентного аналізу для визначення прихованих чинників трудової міграції населення дало змогу виявити 2 головні компоненти первинних чинників трудової міграції населення України, зокрема на першу з них припадає більше 70% загальної дисперсії.

4. Запропонований цілісний комплекс моделей оцінювання міграційного клімату, зокрема побудовані індекси міграційної привабливості регіонів і розроблена система показників оцінювання напрямів переміщення робочої сили та міграційних можливостей областей дали змогу здійснити ранжування і кластеризацію регіонів України за рівнем їхньої привабливості для трудових мігрантів.

5. Міжрегіональні міграційні потоки доцільно враховувати під час прогнозування чисельності населення регіонів України. Виконане автором прогнозування чисельності населення регіонів з використанням моделі пропорцій переміщення, яка передбачає нечіткість вхідних даних про обсяги міжрегіональних міграційних потоків населення, дало змогу передбачити оптимістичні та песимістичні оцінки перспективної демографічної ситуації в областях нашої держави.

6. Прогнозування міграційного приросту населення регіонів України можна проводити з використанням технології нейронних мереж. Побудована модель враховує не тільки тенденції міграційних процесів, але й вплив соціально-економічних чинників, що їх зумовлюють.

7. Побудовані продукційні моделі дають змогу оцінювати вплив соціально-економічних чинників на трудову міграцію населення. Міграційні потоки зумовлені рівнем безробіття, доходами населення, валовим регіональним продуктом, внутрішньодержавними та іноземними інвестиціями. Результати побудованих продукційних правил уможливлюють зробити висновок про вирішальний вплив рівня безробіття на ці процеси.

8. Запропонований механізм розподілу фінансового забезпечення для реалізації політики зайнятості в регіонах України з використанням теоретико-ігрового підходу, дав змогу врахувати нечіткість оцінювання регіональних ринків праці. Результати проведених розрахунків свідчать про адекватність побудованих моделей реаліям.

Література

1. Приймак В.І. Теоретико-ігрова модель розподілу коштів на фінансування політики зайнятості / Василь Приймак, Ольга Голубник // Фінанси України. - 2004. - № 11. - С. 76-83.

2. Голубник О. Моделювання міграції населення на основі нечіткої логіки / Ольга Голубник // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. - 2006. - Вип. 35. - С. 156-163.

3. Голубник О. Міграція населення України: регіональні особливості / Ольга Голубник // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. - 2007. - Вип. 37(1). - С. 318-322.

4. Приймак В.І. Моделювання міграційних процесів методами інтелектуального аналізу даних / Василь Приймак, Ольга Голубник // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. - 2007. - Вип. 38. - С. 158-163.

5. Приймак В.І. Міграційна привабливість регіонів України / Василь Приймак, Ольга Голубник, Наталя Шинкар // України: аспекти праці. -2007. - №1. - С. 19-24.

6. Голубник О. Прогнозування змін у розподілі населення на мігранти та немігранти / Ольга Голубник // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія економічна. - 2008. - Вип. 39. - С. 131-133.

7. Голубник О. Прогнозування чисельності населення регіонів України з урахуванням міжрегіональної міграції / Ольга Голубник // Науковий збірник „Формування ринкової економіки в Україні” - Львів: Інтереко - 2008. - Вип. 18. - С. 57-62.

Размещено на Allbest.ru